Статус Угоди

Уряди держав-учасниць цієї угоди, далі - Сторони,

враховуючи необхідність активізації торгових зв’язків між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав,

з метою розвитку економічної інтеграції держав-учасниць Співдружності,

діючи в напрямі реалізації Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року та Протоколу про внесення змін і доповнень до нього від 2 квітня 1999 року,

прагнучи постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

усвідомлюючи важливість взаємодії держав-учасниць Співдружності в забезпеченні захисту прав споживачів від неякісних товарів, робіт, послуг,

беручи до уваги значимість діяльності громадських об’єднань в галузі захисту прав споживачів,

визнаючи і враховуючи чинні норми міжнародного права, зокрема Резолюції Генеральною Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 року "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів",

з метою проведення узгодженої політики в галузі захисту прав споживачів

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди застосовуються такі визначення:

національне законодавство про захист прав споживачів - сукупність правових норм, що діють в державі і регулюють відносини в галузі захисту прав споживачів;

споживач - громадянин, який має намір замовити або придбати чи замовляє, купує або використовує товари (роботи, послуги) виключно для особистих (побутових) потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

виробник - організації, незалежно від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які виконують роботи або які надають послуги споживачам;

виконавець - організація, незалежно від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які виконують роботи або які надають послуги споживачам;

продавець - організація, незалежності від її форми власності, а також індивідуальний підприємець, які реалізують товари споживачам за договором купівлі-продажу;

недобросовісні господарюючі суб’єкти - продавці, виробники, виконавці, що допускають у своїй діяльності порушення законодавства про захист прав споживачів, звичаїв ділового обороту, якщо ці порушення можуть заподіяти або заподіяли майнової або немайнової шкоди громадянам-споживачам і/або навколишньому середовищу;

громадські об’єднання споживачів - зареєстровані відповідно до національних законодавств держав-учасниць цієї Угоди некомерційні об’єднання (організації) громадян і/або юридичних осіб, створені з метою захисту законних прав та інтересів споживачів, а також міжнародні неурядові організації, що діють на територіях всіх або декількох держав-учасниць цієї Угоди.

Метою цієї Угоди є створення правових та організаційних засад співробітництва Сторін з проведення узгодженої політики в галузі захисту прав споживачів, спрямованої на формування рівних умов для громадян держав-учасниць Співдружності щодо захисту їхніх інтересів від недобросовісної діяльності господарюючих суб’єктів, що діють на територіях держав-учасниць цієї Угоди.

Права споживачів і їхній захист гарантуються національним законодавством про захист прав споживачів, а також цією Угодою.

громадяни кожної держави-учасниці СНД, а також інші особи, які проживають на її території, користуються на територіях інших держав-учасників Співдружності щодо своїх споживачів прав таким самим правовим захистом, як і громадяни цих держав, та мають право звертатись в державні і громадські організації із захисту прав споживачів, інші організації, пред’являти позови до судів і здійснювати інші процесуальні дії на тих самих умовах, що і громадяни інших держав.