Держави-учасниці цієї Угоди,

керуючись положеннями Угод про спільну діяльність по дослідженню і використанню космічного простору від 30 грудня 1991 року, по Стратегічних Силах від 30 грудня 1991 року і про статус Стратегічних Сил від 14 лютого 1992 року,

визнаючи необхідність збереження і розвитку єдиної космічної інфраструктури для ефективного дослідження і використання космічного простору в інтересах народного господарства, науки, міжнародної співпраці і забезпечення безпеки держав-учасниць Співдружності,

враховуючи, що космічна інфраструктура створювалася об'єднаними зусиллями держав-учасниць Співдружності, і виходячи з законодавчих актів, прийнятих державами-учасницями Співдружності,

погодилися про таке:

Об'єкти космічної інфраструктури (космодроми "Байконур" і "Плесецьк", технічні, стартові, посадочні комплекси, райони падіння відокремлюваних фрагментів ракет-носіїв, центри управління польотом космічних об'єктів, Центр підготовки космонавтів, командно-вимірювальні комплекси, пункти прийому і обробки інформації, арсенали та інші об'єкти), розміщені на територіях Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації, Туркменистану, Республіки Узбекистан і України, є власністю цих держав.

Право користування нерухомим, користування і володіння рухомим майном цих об'єктів передається Стратегічним Силам (Управлінню Начальника космічних засобів (УНКС)) Співдружності Незалежних Держав або іншим заінтересованим сторонам на основі спеціальних угод.

Координацію використання космічної інфраструктури для виконання міждержавних і самостійних програм досліджень і використання космічного простору здійснює Міждержавна рада по космосу.

Фінансування видатків на утримання і експлуатацію об'єктів космічної інфраструктури, включаючи видатки на соціальну сферу цієї інфраструктури, здійснюється за рахунок пайових внесків держав-учасниць цієї Угоди і коштів Стратегічних Сил (УНКС) Співдружності Незалежних Держав, а також позабюджетних джерел фінансування.

Пропозиції щодо обсягів і напрямків фінансування для вказаних цілей готуються Стратегічними Силами (УНКС) Співдружності Незалежних Держав і, після узгодження у частині соціальної сфери з місцевими органами влади відповідних держав-учасниць цієї Угоди, подаються до Міждержавної ради по космосу.