ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, його статті 149 (4) і 150 (4),

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічного-соціального Комітету(1),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів(2),

Діючи відповідно до процедури, встановленої у статті 251 Договору(3),

(1) OB C 175, 27.7.2007, C. 74.

(2) OB C 146, 30.6.2007, C. 77.

(3) Висновок Європейського Парламенту від 24 жовтня 2007 року (ще не опубліковано в Офіційному віснику), і Рішення Ради від 14 лютого 2008 року.

Оскільки:

(1) Розширення та визнання набутих знань, професійних навичок та рівня компетентності громадян мають важливе значення для розвитку особистості, конкурентоспроможності, підвищення рівня зайнятості та соціальної згуртованості в рамках Співтовариства. Таке розширення та визнання повинно сприяти інтернаціональній мобільності працівників та студентів, а також задоволенню потреб попиту та пропозиції на європейському ринку праці. Доступ до участі в освітньому процесі протягом усього життя для всіх, в тому числі для знедолених людей, а також застосування здобутих кваліфікацій слід заохочувати і поліпшувати на рівні держав і Співтовариства.

(2) Європейська Рада в Лісабоні у 2000 року постановила, що підвищення прозорості кваліфікацій має бути одним з основних компонентів, необхідних для того, аби системи освіти та професійної підготовки в рамках Співтовариства відповідали вимогам суспільства. Крім того, Європейська Рада в Барселоні 2002 року закликала до більш тісної співпраці у сфері університетської освіти та до підвищення прозорості та покращення способів визнання освіти, здобутої у професійній сфері та сфері підвищення кваліфікації.

(3) У Резолюції Ради від 27 червня 2002 року можливість освіти протягом усього життя(4) відбулося звернення до Комісії з приводу розробки у тісній співпраці з Радою і державами-членами норм визнання кваліфікацій, отриманих в результаті як загальної, так і професійної освіти, на основі досягнень Болонського процесу і поширення подібних заходів у сфері професійної освіти.

(4) OB C 163, 9.7.2002, C. 1.

(4) Спільні доповіді Ради та Комісії про імплементацію робочої програми "Освіта та професійна підготовка 2010", які було прийнято у 2004 та 2006 роках, підкреслили необхідність розробки Європейських кваліфікаційних норм.

(5) У рамках Копенгагенського процесу, під час засідання Ради 15 листопада 2004 року з питань подальших перспектив розширеної європейської співпраці в галузі професійної освіти і підвищення кваліфікації, Рада та представники урядів держав-членів зробили висновки на користь розробки відкритих та гнучких Європейських кваліфікаційних норм, заснованих на принципах прозорості та взаємної довіри, які повинні характеризувати як загальну освіту та і підвищення кваліфікації.

(6) Слід заохочувати затвердження неформальних і неофіційних результатів навчання відповідно до висновків Ради про загальні європейські принципи визначення та підтвердження неформальної та неофіційної освіти від 28 травня 2004 року.

(7) Європейська Рада у Брюсселі в березні 2005 року і березні 2006 року наголосила на важливості прийняття Європейських кваліфікаційних норм.

(8) Ця Рекомендація враховує Рішення N 2241/2004/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 15 грудня 2004 року про єдину для Співтовариства Схему прозорості кваліфікацій і компетентності (Europass)(1) та Рекомендації 2006/962/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 18 грудня 2006 року про основні професійні навички, необхідні для отримання освіти протягом усього життя(2).

(1) OB L 390, 31.12.2004, C. 6.

(2) OB L 394, 30.12.2006, C. 10.

(9) Ця Рекомендація відповідає нормам, встановленим для Європейської системи вищої освіти, та відповідає ідентифікаторам циклів, узгоджених міністрами з вищої освіта з 45 європейських країн на зустрічі в Бергені 19 і 20 травня 2005 року в рамках Болонського процесу.

(10) Висновки Ради про забезпечення якості професійної освіти та підвищення кваліфікації від 23 і 24 травня 2004 року, Рекомендації 2006/143/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про подальше європейське співробітництво у сфері забезпечення якісної системи вищої освіти(3), а також стандарти і принципи забезпечення якісної Європейської вищої освіти, узгоджені міністрами з вищої освіти на засіданні в Бергені, містять загальні принципи забезпечення якості, які повинні лежати в основі імплементації Європейських кваліфікаційних норм.

(3) OB L 64, 4.3.2006, C. 60.

(11) Ця Рекомендація не завдає шкоди положенням Директиви 2005/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 вересня 2005 року про визнання професійних кваліфікацій(4), яка наділяє правами і обов'язками відповідні національні органи та мігрантів. Використання Європейських кваліфікаційних норм для визначення кваліфікаційного рівня не має впливати на доступ до ринку праці, де визнано професійні кваліфікації відповідно до Директиви 2005/36/ЄС.

(4) OB L 255, 30.9.2005, C. 22. Директива зі змінами, внесеними Директивою Ради 2006/100/ЄС (OB L 363, 20.12.2006, C. 141).

(12) Мета цієї Рекомендації полягає в тому, щоб створити загальну систему, до якої звертатимуться як до засобу порівняння різних кваліфікаційних систем та їх рівнів, як для загальної та вищої освіти, так і для професійної освіти та підвищення кваліфікації. Це буде сприяти підвищенню прозорості, можливості для порівняння і визнанню кваліфікацій громадян, отриманих відповідно до принципів освіти інших держава-членів. Кожен кваліфікаційний рівень можливо досягти шляхом цілого ряду освітніх та кар'єрних сходинок. Європейські кваліфікаційні норми повинні, крім того, дозволити міжнародним галузевим організаціям узгодити свої кваліфікаційні системи із загальним європейським орієнтиром і, таким чином, показати взаємозв'язок між міжнародними та національними кваліфікаційними системами. Отже, ця Рекомендація сприяє ширшим цілям щодо заохочення неперервної освіти та підвищення рівня працевлаштування та соціальної інтеграції працівників і студентів. Прозорі принципи забезпечення якості та обмін інформацією буде сприяти її імплементації, таким чином допомагаючи будувати взаємну довіру.

(13) Ця Рекомендація повинна сприяти модернізації системи освіти та професійної підготовки, взаємозв'язку освіти, підвищення кваліфікації і працевлаштування та зміцненню зв'язків між формальною, неформальною і неофіційною освітою, що веде до підтвердження результатів навчання на основі набутого досвіду.

(14) Ця Рекомендація не заміняє і не визначає національні кваліфікаційні системи і/або кваліфікації. Європейські кваліфікаційні норми не описують конкретні кваліфікації або індивідуальний рівень компетентності, а окремі види кваліфікацій національних кваліфікаційних систем слід характеризувати за встановленим кваліфікаційним рівнем згідно з Європейськими кваліфікаційними нормами.

(15) Враховуючи необов'язковий характер Рекомендації, вона керується принципом субсидіарності, таким чином підтримуючи і доповнюючи діяльність держав-членів шляхом сприяння подальшій співпраці між ними, щоб підвищити прозорість та заохотити неперервну освіту та рухливість громадян по території ЄС. Вона повинна здійснюватися відповідно до національного законодавства і практики.

(16) Оскільки мету цієї Рекомендації, а саме створення єдиної системи, до якої звертатимуться як до засобу порівняння різних кваліфікаційних систем та їх рівнів, не можна повністю досягти через держави-члени, беручи до уваги масштаби і наслідки описаних заходів, досягти її буде краще на рівні Співтовариства, яке може вжити заходів відповідно до принципу субсидіарності, про який ідеться у статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, про який йдеться у вказаній статті, ця Рекомендація не виходять за рамки необхідного для досягнення цієї мети,

РЕКОМЕНДУЮТЬ ДЕРЖАВАМ-ЧЛЕНАМ:

1. використовувати Європейські кваліфікаційні норми в якості засобу порівняння кваліфікаційних рівнів різних кваліфікаційних систем та засобу поширення можливості отримання освіти протягом усього життя та рівних можливостей для отримання знань, а також подальшої інтеграції до європейського ринку праці, ставлячись при цьому з повагою до розмаїття національних систем освіти;

2. узгодити національні кваліфікаційні системи з Європейськими кваліфікаційними нормами до 2010 року, зокрема, охарактеризувати у зрозумілій формі свої кваліфікаційні рівні відповідно до рівнів, зазначених у додатку II, і, де це доречно, розробити кваліфікаційні норми відповідно до національних законів та норм;

3. вжити відповідних заходів для того, щоб до 2012 року всі нові кваліфікаційні сертифікати, дипломи та документи, що діють для всіх країн ЄС (в рамках Europass), видані компетентними органами, містили чіткі роз'яснення щодо зв'язку між рівнями національних кваліфікаційних систем та Європейськими кваліфікаційними нормами;

4. при визначенні і роз'ясненні кваліфікацій використовувати підхід, що базується на результатах навчання, а також сприяти визнанню неформальної та неофіційної освіти відповідно до спільних європейських принципів, затверджених висновками Ради від 28 травня 2004 року, приділяючи особливу увагу тим громадянам, які потерпають від безробіття або соціально незахищеним працівникам, для яких такий підхід може сприяти ширшому залученню до участі в процесі отримання освіти протягом усього життя та доступу до ринку праці;

5. сприяти застосовуванню принципу забезпечення якісної освіти і професійної підготовки, який викладено в Додатку III при узгодженні кваліфікацій національних кваліфікаційних систем вищої та професійної освіти і підвищення кваліфікації з Європейськими кваліфікаційними нормами;

6. визначити національні центри, які координуватимуть окремі структури і вимоги держав-членів, для підтримки і, разом з іншими національними органами, для слідкування за втіленням якісного і прозорого взаємозв'язку між національними кваліфікаційними системами та Європейськими кваліфікаційними нормами.

До завдань цих координаційних центрів слід включити:

(a) забезпечення відповідності кваліфікаційних рівнів національних кваліфікаційних систем до Європейських кваліфікаційних норм, встановлених у Додатку II;

(b) забезпечення прозорої методів здійснення відповідності національних кваліфікаційних рівнів Європейським кваліфікаційним нормам задля спрощення їхнього порівняння, з одного боку, та забезпечення публікацій кінцевих рішень, з іншого;

(c) забезпечення доступу до інформації і надання допомоги зацікавленим сторонам щодо того, яким чином національні кваліфікаційні системи мають відповідати Європейським кваліфікаційним нормам;

(d) залучення до спільної діяльності всіх зацікавлених сторін, в тому числі, відповідно до національного законодавства та норм, закладів вищої та професійної освіти і підвищення кваліфікації, партнерів у соціальній сфері, галузей та експертів, що займаються порівнянням і застосуванням отриманих кваліфікацій на європейському рівні.

СХВАЛЮЮТЬ НАМІР КОМІСІЇ:

1. підтримати держави-члени у виконанні вищезазначених завдань і міжнародні галузеві організації у застосуванні системи рівнів та принципів Європейських кваліфікаційних норм, про які зазначено у цій Рекомендації, а саме, полегшувати співпрацю, обмінюватися позитивним досвідом та проводити тестування - inter alia за допомогою добровільних взаємних перевірок та експериментальних проектів в рамках програм Співтовариства, проводячи інформативні та консультативні заняття з комітетами, що займаються встановленням соціального діалогу - і поширювати підтримку та розповсюдження методичних матеріалів;

2. створити до 23 квітня 2009 року робочу групу з питань Європейських кваліфікаційних норм, що складатиметься з представників держав-членів, європейських партнерів у соціальній сфері та інших зацікавлених сторін, яка має відповідати за забезпечення повністю узгодженої діяльності і за втілення принципу прозорості процесу втілення відповідності кваліфікаційних систем до Європейських кваліфікаційних норм;

3. проаналізувати та оцінити, у співпраці з державами-членами і після обговорення з усіма зацікавленими сторонами, виконання дій, про які зазначено у Рекомендації, в тому числі обов'язків та терміну існування робочої групи, і до 23 квітня 2013 року, звітувати Європейському Парламенту та Раді про отриманий досвід та подальші перспективи, а також, за потреби, переглянути і зробити оцінку цієї Рекомендації;

4. налагодити тісний зв'язок між Європейськими кваліфікаційними нормами та діючими або можливими європейськими спільними системами оцінювання та накопичення даних у системі вищої та професійної освіти і підвищення кваліфікації з метою покращення руху громадян по території ЄС та сприяти визнанню результатів навчання.

Вчинено у Страсбурзі 23 квітня 2008 року.

Визначення, які застосовуються для цілей Рекомендації:

(a) "кваліфікація" - це офіційний результат оцінювання та підтвердження знань, який здобуває особа в результаті рішення компетентного органу про те, що результати навчання відповідають існуючим стандартам;

(b) "національна кваліфікаційна система" - це всі види діяльності держави-члена стосовно визнання освіти та інших механізмів, які пов'язують професійну освіту та підвищення кваліфікації з ринком праці та громадянським суспільством. Це включає в себе розвиток і імплементацію організаційних моментів і принципів щодо забезпечення якості, оцінки та присвоєння кваліфікацій. Державна кваліфікаційна система може складатися з декількох підсистем і може включати в себе національні кваліфікаційні норми;

(c) "національні кваліфікаційні норми" - це інструмент класифікації кваліфікацій згідно з низкою критеріїв, характерних для досягнутих освітніх рівнів, метою якого є інтеграції та координації національних кваліфікаційних підсистем і поширення прозорості, доступності, прогресу і якості отриманих кваліфікацій для ринку праці та громадянського суспільства;

(d) "галузь" - це сукупність професійних видів діяльності відповідно до їх основних економічних функцій, продуктів, послуг або технологій;

(e) "міжнародна галузева організація" - це об'єднання національних організацій, наприклад, працедавців і професійних організацій, яке представляє інтереси національних галузей;

(f) "результати навчання" - це підтвердження знань студента і того, що він розуміє і вміє робити по завершенню навчального процесу, що визначається по рівню знань, навичок і компетентності;

(g) "знання" - це результат засвоєння інформації в процесі навчання. Знання складається з фактів, принципів, теорій і практики і пов'язане з професійною або навчальною сферою. У контексті Європейської кваліфікаційних норм знання характеризуються як теоретичне та/або фактичне;

(h) "навички" - це здатність застосовувати знання і використовувати нові ідеї для завершення завдань та вирішення проблем. У контексті Європейських кваліфікаційних норм навички характеризуються як когнітивні (використання логічного, інтуїтивного і творчого мислення) чи практичні (спритність рук і застосування методів, матеріалів, інструментів і приладів);

(i) "компетентність" - це беззаперечна здатність використовувати знання, навички та індивідуальні, соціальні і/або методологічні вміння в роботі або навчанні, а також у професійному та особистісному розвитку. У контексті Європейських кваліфікаційних норм вміння характеризуються такими якостями як відповідальність та самостійність.

Кожен з 8-ми рівнів визначається через набір описових компонентів, які позначають відповідність результатів навчання до кваліфікацій кожного рівня будь-якої кваліфікаційної системи.