ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про створення Європейського Співтовариства, та, зокрема його частину 4 статті 149 та частину 4 статті 150,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги Висновок Європейського економічного та соціального комітету(1),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів(2),

Діючи відповідно до процедури, встановленої у статті 251 Договору(3),

(1) OB C 195, 18.8.2006, C. 109.

(2) OB C 229, 22.9.2006, C. 21.

(3) Висновок Європейського Парламенту від 26 вересня 2006 року (ще не опублікований у Офіційному віснику) та Рішення Ради (ЄС) від 18 грудня 2006 року.

Оскільки:

(1) На засіданні Європейської Ради в м. Лісабон (23-24 березня 2000 року) було погоджено необхідність визначення в європейських рамках нових основних навичок, які здобувають у ході навчання протягом усього життя, що є головним заходом на шляху Європи до глобалізації і переходу до економіки, заснованої на знаннях спеціалістів, а також підкреслено, що головна цінність Європи - люди. Ці висновки регулярно затверджувались і надалі, в тому числі й на засіданні Європейської Ради в м. Брюссель (20-21 березня 2003 року та 22-23 березня 2005 року), а також на повторному запровадженні Лісабонської стратегії, яку прийняли 2005 року.

(2) На засіданні Європейської Ради в м. Стокгольм (15-16 березня 2002 року) було затверджено конкретні цілі на майбутнє в системі європейської освіти та професійної підготовки і робочої програми (Робоча програма з освіти та професійної підготовки 2010), які необхідно досягнути до 2010. Серед цих цілей: вдосконалення навичок, необхідних для інформаційного суспільства, та конкретні цілі, спрямовані на сприяння вивчення мов, розвиток підприємницької діяльності та загальне покращення якості європейської освіти.

(3) Повідомлення Комісії "Європейська зона навчання протягом усього життя - це реальність" і наступна Резолюція Ради (ЄС) від 27 червня 2002 року про навчання протягом усього життя(4) визначили положення про "нові основні навички" першочерговим і підкреслили, що навчання протягом усього життя має включати навчання від дошкільного віку до післяпенсійного.

(4) OB C 163, 9.7.2002, C. 1.

(4) У контексті покращення роботи системи працевлаштування у Співтоваристві, на засіданні Європейської Ради у м. Брюссель (березень 2003 року та грудень 2003 року) було підкреслено необхідність розвитку програми навчання протягом усього життя. Особливу увагу необхідно звернути на активні та превентивні заходи для безробітних та бездіяльних осіб. Це рішення базувалось на звіті Спеціальної комісії з працевлаштування, у якому було підкреслено необхідність людей пристосуватись до змін, важливість інтеграції людей до ринку праці та важливу роль навчання протягом усього життя.

(5) У травні 2003 року Рада ухвалила європейські еталонні рівні ("відправні точки"), які демонструють зобов'язання якісних покращень у європейській системі. Ці еталонні рівні включають уміння читати, покидання школи у ранньому віці, отримання повної середньої освіти та участь дорослих у навчанні протягом усього життя. Вони тісно пов'язані з отриманням основних компетенцій.

(6) У Звіті Ради про розширення функцій освіти, прийнятому в листопаді 2004 року, було підкреслено, що освіта допомагає зберегти та відновити загальний культурний рівень суспільства і прищепити важливі соціальні та громадянські цінності, такі як громадянство, рівність, толерантність та повагу, і освіта є особливо важливою у час, коли всі держави-члени стикаються з питанням зростання соціального та культурного різноманіття. Крім того, надання людям можливості вступити в трудове життя та продовжити його - важливе завдання освіти щодо укріплення соціальної єдності.

(7) Звіт щодо успіхів у досягненні цілей Лісабонської стратегії в системі освіти та професійної підготовки, прийнятий Комісією у 2005 році, засвідчив відсутність прогресу в зменшенні рівнів невміння читати у віці 15 років або рівнів проходження повної середньої освіти. Деякого прогресу було досягнуто в зменшенні рівня учнів, які покидають школу, але за цих показників європейських умовних рівнів, прийнятих на засіданні Ради у травні 2003 року, досягти до 2010 року неможливо. Участь дорослих у навчанні зростає недостатньо для досягнення еталонного рівня до 2010 року, і дані свідчать, що робітники з низькою кваліфікацією навряд чи будуть брати участь у здобуванні подальшої професійної підготовки.

(8) У Системі дій щодо розвитку компетенцій та кваліфікацій протягом усього життя, прийнятій європейськими соціальними партнерами в березні 2002 року, підкреслено, що підприємництву необхідно швидше затверджувати свою структуру, щоб залишатись конкурентоспроможним. Налагодження колективної роботи, запровадження ієрархічної структури, делегування повноважень і потреба у встановленні багатьох задач сприяють розвитку навчальних організацій. У цьому контексті здатність організацій визначати компетенції, мобілізувати та визнавати їх, а також сприяти їх розвитку для всіх робітників - це основа нових стратегій конкурування.

(9) Дослідження професійно-технічного навчання та професійної підготовки, проведене в м. Маастрихт у 2004 році, виявило значну різницю між рівнем освіти, необхідної для отримання нової роботи, та рівнем освіти, який досягнули робітники, що проживають в Європі. Це дослідження показало, що більше третини робітників, що проживають в Європі (80 мільйонів осіб) мають низьку кваліфікацію, у той час, як, за підрахунками до 2010 року на майже 50% нових робочих місць буде вимагатись кваліфікація відповідно до вищої освіти, на менш ніж на 40% буде вимагатись повна середня освіта, і лише близько 15% прийматимуть працівників з неповною середньою освітою.

(10) Спільний Звіт Ради/Комісії щодо Робочої програми з освіти та професійної підготовки 2010, ухваленої у 2004 році, підтвердив необхідність забезпечення всіх громадян необхідними компетенціями відповідно до стратегій держав-членів щодо навчання протягом усього життя. Для сприяння проведенню реформи, у звіті запропоновано розробити спільні європейські умови та принципи і надати перевагу Структурі основних компетенцій.

(11) У Європейському, молодіжному пакті, який додається до заключень засідання Європейської Ради в м. Брюссель (22-23 березня 2005 року), підкреслюється потреба у сприянні розробці єдиної системи основних навичок.

(12) Необхідність забезпечити молодь потрібними основними компетенціями та покращити рівень освіти - це невід'ємна частина Інтегрованих настанов для досягнення росту та зайнятості 2005-2008, затверджених на засіданні Європейської Ради у липні 2005 року. Зокрема, Інтегровані настанови зобов'язують затвердити системи освіти та професійної підготовки відповідно до нових вимог щодо компетенції задля кращого визначення професійних вимог і основних компетенцій, як частини програм реформ держав-членів. Крім того, Інтегровані настанови зобов'язують дотримання комплексного гендерного підходу та гендерної рівності у всіх заходах та досягнення середнього рівня зайнятості у Європейському Союзі, який становитиме 70% в загальному, і не менше як для 60% жінок.

(13) Ця Рекомендація сприяє розвитку якісного, орієнтованого на майбутнє навчання та професійної підготовки, що відповідатиме потребам європейського суспільства шляхом підтримки та доповнення заходів держав-членів у наданні молоді можливості набувати основні компетенції достатнього для дорослого життя рівня; ця освіта сформує основу для подальшого навчання та роботи. Дорослі матимуть можливість набувати нові навички та вдосконалювати старі через запровадження системи узгодженого та повного навчання протягом усього життя. Ця Рекомендація запроваджує також загальноєвропейські еталонні рамки щодо основних компетенцій для політичних діячів, надавачів послуг з освіти та професійної підготовки, соціальних партнерів та самих осіб, що навчаються, з метою сприяння державним реформам та обміну інформації між державами-членами та Комісією в рамках Робочої програми з освіти та професійної підготовки 2010, з метою досягнення узгодженої структури європейських еталонних рівнів. Крім того, це Рішення підтримує інші політики, такі як працевлаштування та соціальні політики, і інші політики, пов'язані з молоддю.

(14) Оскільки цілей цього Рішення, а саме, підтримки та доповнення заходів держав-членів через встановлення загальних відправних точок, що сприяє національним реформам та подальшій співпраці між державами-членами, неможливо досягти у повній мірі самостійними заходами держав-членів, а на рівні Співтовариства це можливо, останнє може вжити заходи відповідно до принципів субсидіарності, які встановлено у статті 5 Договору. Відповідно до принципів пропорційності, як зазначено у цій статті, це Рішення не перевищує необхідних заходів для досягнення цієї мети, оскільки виконання цього Рішення покладається на держави-члени,

ЦИМ РЕКОМЕНДУЮТЬ:

Державам-членам розробити для всіх систему основних компетенцій, як частину їх стратегій навчання протягом усього життя, включаючи стратегії досягнення загальної грамотності, та використати "Основні компетенції для навчання протягом усього життя - Європейські еталонні рамки" (далі - "еталонні рамки") у Додатку цієї Рекомендації, як довідковий апарат, з ціллю забезпечення:

1. початкової освіти, яка пропонує молодим людям засоби розвитку основних компетенцій до рівня, який необхідний у дорослому житті, та який сформує основу для подальшого навчання та роботи;

2. розробки відповідних положень для молодих людей, які через прогалини в освіті через особисті, соціальні, культурні чи економічні умови потребують особливої підтримки у розкритті свого освітнього потенціалу;

3. дорослих можливістю розвивати та вдосконалювати основні компетенції протягом усього життя та наявність цільових груп, визначених, як першочергові, у державному, обласному та/або районному контексті, як таких, які мають необхідність вдосконалювати основні компетенції;

4. налагодження відповідної інфраструктури для продовження освіти та професійної підготовки дорослих, включаючи вчителів та тренерів, виконання процедур затвердження та оцінки, вживання заходів, спрямованих на необмежений доступ як до навчання протягом усього життя, так і до ринку праці, підтримку осіб, які навчаються, що передбачає розмежування потреб та компетенцій дорослих;

5. забезпечення послідовності освіти та професійної підготовки у дорослому віці для осіб окремих громадян шляхом тісної співпраці з політикою працевлаштування та соціальною політикою, культурною, інноваційною політикою та іншими політиками, які стосуються молоді, а також шляхом співробітництва з соціальними партнерами та іншими зацікавленими сторонами;

ТОМУ БЕРУТЬ ДО УВАГИ НАМІР КОМІСІЇ:

1. сприяти державам-членам у розвитку систем освіти і професійної підготовки та у виконанні та поширенні цієї Рекомендації, включно з використанням еталонних рамок як засобу сприяння навчанню з рівними можливостями та обміну практикою, відстежувати прогрес за допомогою дворічних звітів з Робочої програми з освіти та професійної підготовки 2010;

2. використати еталонні рамки, як зразок виконання програм Співтовариства з освіти та професійної підготовки, та забезпечити сприяння цих програм здобуттю основних компетенцій;

3. сприяти ширшому використанню еталонних рамок у відповідних політиках Співтовариства, зокрема у проведенні політик працевлаштування, з питань молоді, соціальних та культурних політик, і налагодити співпрацю з соціальними партнерами та іншими організаціями, що працюють у цих сферах;

4. розглянути результат роботи еталонних рамок в контексті Робочої програми з освіти та професійної підготовки 2010 і звітувати до 18 грудня 2010 року Європейському Парламенту та Раді про набутий досвід та подальшу діяльність.

Вчинено у Брюсселі 18 грудня 2006 року.

Оскільки глобалізація у Європейському Союзі продовжується, кожному громадянину необхідна широка сфера основних компетенцій для зручного пристосування до пов'язаного в усіх сферах світу, що швидко змінюється.

Освіта, виконуючи подвійну функцію - соціальну та економічну, відіграє особливу роль у наданні європейським громадянам основних компетенцій для зручного пристосування до таких змін.

Зокрема, беручи за основу індивідуальні компетенції, беруться до уваги різні потреби осіб, які навчаються. При цьому забезпечується рівність та доступність освіти для таких груп осіб, які через прогалини в освіті через особисті, соціальні, культурні чи економічні умови потребують особливої підтримки у розкритті свого освітнього потенціалу. Ці групи включають, наприклад, осіб з низькою кваліфікацією, зокрема малоосвічених осіб, що рано покинули школу, осіб, які довгий час були безробітними та осіб, які продовжили працювати після довгої відпустки (перерви), осіб похилого віку, мігрантів та осіб з обмеженими можливостями.

У цьому контексті основними цілями еталонних рамок є:

1) встановити та визначити основні компетенції, необхідні для особистої реалізації, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування для суспільства, що будується на знаннях;

2) підтримати роботу держав-членів у забезпеченні молоді початковою освітою, отримавши яку, вони розвинуть основні компетенції, які є достатніми для дорослого життя, і яка формує основу для подальшого навчання та роботи, а також забезпеченні дорослих можливістю розвивати та вдосконалювати основні компетенції протягом усього життя;

3) створити європейський еталонний рівень для політичних діячів, надавачів послуг з освіти, роботодавців та самих осіб, що навчаються, для допомоги у досягненні узгоджених цілей на державному та європейському рівні;

4) створити систему подальших дій на рівні Співтовариства в межах Робочої програми з освіти та професійної підготовки 2010 та програм Співтовариства з освіти та професійної підготовки.

Компетенції визначаються у цій Рекомендації, як набір знань, навичок та відношень, що стосуються ситуації. Основні компетенції - це ті, які необхідні всім громадянам для особистої реалізації та розвитку, активного громадянського життя, соціальної єдності та можливості працевлаштування.

Еталонні рамки визначають вісім основних компетенцій:

1) Спілкування рідною мовою;

2) Спілкування іноземними мовами;

3) Знання математики та загальні знання у сфері науки і техніки;

4) Навички роботи з цифровими носіями;

5) Навчання заради здобуття знань;

6) Соціальні та громадянські навички;

7) Ініціативність та практичність; та

8) Обізнаність та самовираження у сфері культури.

Усі основні компетенції вважаються однаково важливими, оскільки кожна з них допомагає успішному життю в суспільстві, що будується на знаннях. Багато компетенцій є близькими та пов'язаними: аспекти, які є основними в одній області, допомагають іншій. Загальні знання мов, освіченість, здібність до кількісного мислення та обізнаність у сфері інформаційних та комунікаційних технологій - це необхідна основа для навчання, а навчання заради здобуття знань включає всю навчальну діяльність. Еталонними рамками застосовується ряд пунктів: критичне мислення, творчість, ініціативність, вміння вирішувати проблеми, оцінка ризику, вміння приймати рішення та вміння конструктивно керувати емоціями. Усі вони важливі для всіх восьми основних компетенцій.

1. Спілкування рідною мовою(1)

(1) В умовах європейських мультикультурних та багатомовних суспільствах береться до уваги, що рідна мова не в усіх випадках є офіційною мовою держав-членів, і що вміння розмовляти офіційною мовою є передумовою забезпечення повноцінної участі особи в житті суспільства. У деяких країнах-членах рідна мова може бути однією з офіційних мов. Заходи щодо відповідного визначення, що приймаються у такому випадку, визначаються у кожній державі-члені окремо відповідно до особливих потреб та умов.

Визначення:

Спілкування рідною мовою - це можливість виражати та пояснювати поняття, думки, почуття, факти та погляди як у усній, так і в письмовій формі (сприймання на слух, монологічне мовлення, читання та письмо), та відповідно і творчо взаємодіяти на мовному рівні у всіх соціальних та культурних контекстах; під час навчання та професійної підготовки на роботі, вдома та на дозвіллі.

Необхідні знання, навички та відношення, що стосуються цього виду вмінь:

Комунікативні навички є результатом вивчення рідної мови, що, по суті, пов'язано з розвитком вміння особи сприймати світ та контактувати з іншими. Спілкування рідною мовою вимагає від особи знання лексики словникового запасу, функціональної граматики та функцій мови. Це включає знання основних типів мовленнєвої взаємодії, видів художніх та нехудожніх жанрів, основних рис різних стилів мови та мовних регістрів і різноманітності мовних стилів та спілкування у різних ситуаціях.

Особам необхідно мати навички усного та писемного мовлення у різних комунікативних ситуаціях, а також слідкувати за своїм мовленням та пристосовувати його відповідно до ситуації. Ця компетенція включає також вміння розрізняти та використовувати різні мовні жанри, шукати, збирати та обробляти інформацію, використовувати кодифікаційні джерела та формулювати і виражати свою думку усно та на письмі переконливо та відповідно до ситуації.