Змінена 390L0088 (OJ L 061 10.03.90 p. 14)

Внесена 294A0103(69) (OJ L 001 03.01.94 p. 492)

Змінена 398L007 (OJ L 101 01.04.98 p. 17)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір, яким засновується Європейське Економічне Співтовариство і зокрема його Статтю 100,

Беручи до уваги пропозицію Комісії (1),

Беручи до уваги рішення Європейського Парламенту (2),

Беручи до уваги рішення Соціально-економічного Комітету (3),

Враховуючи те, що існують значні відмінності між законами держав-членів у сфері споживчого кредиту;

Враховуючи те, що ці відмінності у законодавстві можуть призвести до завдання шкоди конкуренції між кредиторами на спільному ринку;

Враховуючи те, що ці відмінності обмежують можливості споживача отримати кредит в інших державах-членах; беручи до уваги те, що ці відмінності впливають на розмір і характер пошуку кредиту, а також на купівлю товарів та послуг;

Враховуючи те, що в результаті ці відмінності мають вплив на вільний рух товарів і послуг, доступних споживачеві в кредит, і, таким чином, прямо впливають на функціонування спільного ринку;

Враховуючи зростаючий обсяг кредиту, надаваного в Співтоваристві споживачам, встановлення спільного ринку в споживчому кредиті буде однаково вигідний споживачам, кредитодавцям, виробникам, оптовим і роздрібним продавцям товарів і надавачам послуг;

Враховуючи те, що програми Європейського Економічного Співтовариства щодо захисту споживача та щодо інформаційної політики (4) передбачають, крім усього іншого, необхідність захисту споживача від нечесних умов кредиту і пріоритетність гармонізації загальних умов, якими регулюється споживчий кредит;

Враховуючи те, що відмінності у законодавстві і практиці спричиняють неоднаковий захист споживача у сфері споживчого кредиту у різних державах-членах;

Враховуючи те, що в останні роки відбулося багато змін в типах кредиту, доступних споживачам і використовуваних ними, значно змінилися; враховуючи те, що нові форми споживчого кредиту з'явилися і продовжують розвиватися;

Враховуючи те, що споживач повинен отримувати адекватну інформацію про умови і вартість кредиту та про свої зобов'язання; враховуючи те, що ця інформація повинна включати, крім усього іншого, річну відсоткову ставку збору за кредит або за її відсутності загальну суму, яку споживач повинен сплатити за кредит; враховуючи те, що до прийняття рішення Співтовариством про метод чи методи обрахунку річної відсоткової ставки збору держави-члени повинні зберегти існуючі методи або практику обрахунку цієї ставки, або, якщо це не можна зробити, повинні прийняти положення для зазначення загальної вартості кредиту для споживача;

Враховуючи те, що умови кредиту можуть бути невигідними споживачеві; враховуючи те, що кращий захист споживачів може бути досягнутий шляхом прийняття певних вимог, що мають застосовуватися до всіх форм кредиту;

Враховуючи те, що, зважаючи на характер певних кредитних угод або типів операцій, ці угоди або операції повинні бути частково або повністю виключені зі сфери застосування цієї Директиви;

Враховуючи те, що для держав-членів слід уможливити, після консультацій з Комісією, вилучення з цієї Директиви певних форм кредиту некомерційного характеру, наданого за особливих умов;

Враховуючи те, що існуюча в деяких державах-членах практика щодо автентичних актів, складених перед нотаріусом або суддею, є такою, що робить недоцільним застосування певних положень цієї Директиви у разі таких актів; враховуючи те, що з цієї причини держави-члени повинні мати змогу звільняти такі акти від дотримання тих положень;

Враховуючи те, що кредитні угоди на дуже великі суми схильні відрізнятися від звичайних споживчих кредитних угод; враховуючи те, що застосування положень цієї Директиви до угод на дуже малі суми може створити зайвий адміністративний тягар як для споживачів, так і для кредиторів; враховуючи те, що угоди, вище або нижче за зазначені фінансові межі, повинні бути виключені з цієї Директиви;

Враховуючи те, що надання інформації про вартість кредиту у рекламних оголошеннях або в приміщеннях кредитора чи кредитного брокера може полегшити споживачеві порівняння різних пропозицій;

Враховуючи те, що захист споживача покращується, якщо кредитні угоди складені в письмовій формі і містять певний мінімум даних щодо умов контракту;

Враховуючи те, що у випадку надання кредиту для придбання товарів держави-члени повинні передбачити умови, за яких ці товари можуть бути повернені, особливо якщо споживач не надавав своєї згоди; враховуючи те, що розрахунок між сторонами по поверненню товарів повинен бути здійснений так, щоб забезпечити, що це повернення не призведе до будь-якого невиправданого збагачення;

Враховуючи те, що споживачеві має бути дозволено виконати свої зобов'язання достроково; враховуючи те, що в такому випадку споживач має право на справедливе зменшення загальної вартості кредиту;

Враховуючи те, що передача прав кредитора, що виникають за кредитної угоди не повинна допустити ослаблення становища споживача;

Враховуючи те, що ті держави-члени, які дозволяють споживачам використовувати у зв'язку з кредитними угодами перевідні векселі, прості векселі або чеки, повинні забезпечити належний захист споживача, який користується такими інструментами;

Враховуючи те, що стосовно товарів чи послуг, які споживач за договором отримає в кредит, споживач повинен мати, принаймні за нижчевикладених обставин, права по відношенню до кредитодавця, які є додатковими до його прав відповідно до контракту щодо нього та щодо постачальника товарів чи послуг; враховуючи те, що вищезазначені обставини є такими, за яких між кредитодавцем та постачальником товарів чи послуг існує попередня домовленість, згідно з якою кредит надається виключно для клієнтів цього постачальника для придбання саме у нього товарів чи послуг;

Враховуючи те, що ЕКЮ є як визначено в Положенні Ради (ЄЕС) No 3180/78 (1), з останніми змінами, внесеними Положенням (ЄЕС) No 2626/84 (2); враховуючи те, що держави-члени повинні мати обмежене право округляти суми в національній валюті, що отримуються в результаті конверсії сум цієї Директиви, виражені в ЕКЮ; враховуючи те, що суми цієї Директиві потрібно періодично переглядати в світлі тенденцій економічного і монетарного розвитку в Співтоваристві і, якщо необхідно, виправляти;

Враховуючи те, що державами-членами повинно бути вжито відповідні заходи для уповноваження осіб, які пропонують кредити чи послуги з укладення кредитних угод, або заходи по контролю чи нагляду за діяльністю осіб, які надають кредити чи послуги з укладення кредитних угод, або для забезпечення споживачам можливості оскаржувати кредитні угоди та умови кредиту;

Враховуючи те, що кредитні угоди не повинні порушувати, із завданням збитків споживачеві, положення, прийняті для імплементації цієї Директиви, або ті, які відповідають її положенням; враховуючи те, що ті положення не повинні обминатись внаслідок способу формулювання угод;

Враховуючи те, що ця Директива забезпечує певне зближення законів, правил та адміністративних розпоряджень держав-членів щодо споживчого кредиту, а також певний рівень захисту споживача, державам-членам не забороняється зберігати чи вживати більш суворі заходи захисту споживача, з належною повагою до їх зобов'язань відповідно до Договору;

Враховуючи те, що не пізніше 1 січня 1995 р. Комісія повинна надати Раді звіт про дію цієї Директиви,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива застосовується до кредитних угод.

З метою дії цієї Директиви визначається, що:

(a) "споживач" - це фізична особа, яка в угодах, на які поширюється ця Директиви, діє з цілями, які можна розглядати як такі, що не пов'язані з її заняттям або професією;

(b) "кредитор" - це фізична або юридична особа, для якої надання кредитів є заняттям, бізнесом чи професією або група таких осіб;

(c) "кредитна угода" - це угода, за якою кредитор надає чи обіцяє надати споживачеві кредит у формі відстроченого платежу, позики або іншої подібної фінансової послуги. Угоди про надання послуги чи обслуговування на тривалій основі, коли споживач має право сплачувати за них у розстрочку протягом усього часу їх надання, не вважаються кредитними угодами для цілей цієї Директиви;

(d) "загальна вартість кредиту для споживача" - це всі виплати за кредит, включаючи відсотки та інші збори, безпосередньо пов'язані з кредитною угодою, визначені у відповідності із положеннями та практиками, які існують або будуть встановлені державами-членами;

(e) "річна відсоткова ставка збору" - це загальна вартість кредиту для споживача, виражена як щорічний відсоток від розміру кредиту, що надається, і вирахувана відповідно до існуючих методів держав-членів.

1. Ця Директива не застосовується до:

(a) кредитних угод або угод, що обіцяють надати кредит:

- призначених, перш за все, для набуття чи збереження прав власника на землю або на існуючі чи проектовані будівлі,

- призначених для поновлення чи покращання самої будівлі;

(b) угоди про найом, крім таких, які забезпечують в кінцевому випадку передачу права власності наймачеві;

(c) кредиту, наданого або можливого без виплати відсотків або інших платежів;

(d) кредитних угод, за якими жодних відсотків не нараховується, за умови, що споживач дав згоду віддати кредит одним платежем;

(e) кредиту у формі нарахувань на поточний рахунок, які здійснюються кредитною установою або фінансовою установою, але крім нарахувань на рахунки кредитних карток.

Тим не менше, положення статті 6 застосовуються до таких кредитів;

(f) кредитних угод, до яких залучаються суми, менші за 200 ЕКЮ, або більші за 20000 ЕКЮ;

(g) кредитні угоди, за якими споживач повинен виплатити кредит:

або протягом строку, що не перевищує 3 місяці, або не більше ніж чотирма платежами протягом строку, що не перевищує 12 місяців.

Держава-член може, проконсультувавшись із Комісією, не застосовувати цю Директиву до певних видів кредиту, які відповідають таким умовам:

вони надаються зі ставками платежів, нижчими за ті, що переважають на ринку, а також вони не пропонуються широкому загалові.

Положення статті 4 та статей з 6 по 12 не застосовуються до кредитних угод або угод про обіцяння надати кредит, наданих під заставу нерухомості, оскільки ці угоди ще не виключені з Директиви у пункті 1 (a) цієї статті.

Держави-члени можуть вилучити зі сфери дії положень статей з 6 по 12 кредитні угоди у формі автентичних актів, підписаних перед нотаріусом або суддею.

Не порушуючи Директиву Ради 84/450/ЄЕС від 10 вересня 1984 року про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів щодо неправдивої реклами та про норми та принципи, які застосовуються до такої реклами, будь-яке рекламне оголошення або будь-яке оголошення на будівлях, в яких особа пропонує кредит або пропонує влаштувати кредитну угоду і в яких вказаний розмір відсотка або інші цифри щодо вартості кредиту, повинні також включати інформацію про річну відсоткову ставку збору, у спосіб наведеного прикладу, якщо не існує інших способів.

Кредитні угоди мають бути складені в письмовій формі. Споживач повинен отримати копію письмової угоди.