Держави-члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

беручи до уваги Конвенцію про захист прав і основних свобод людини, підписану в Римі 4 листопада 1950 року (далі "Конвенція"),

беручи до уваги підписаний у Страсбурзі 11 травня 1994 року Протокол N 11 до Конвенції (далі "Протокол N 11 до Конвенції"), який передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією, та яким створюється постійний Європейський суд з прав людини (далі "Суд") замість Європейської комісії та Суду з прав людини,

беручи також до уваги статтю 51 Конвенції, яка визначає, що судді під час виконання своїх обов'язків користуються привілеями та імунітетами, передбаченими у статті 40 Статуту Ради Європи і в угодах, укладених згідно з цією статтею Статуту,

посилаючись на Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, підписану в Парижі 2 вересня 1949 року (далі "Генеральна угода"), та її другий, четвертий і п'ятий протоколи,

вважаючи за доцільне прийняти новий протокол до Генеральної угоди, який надаватиме суддям Суду привілеї та імунітети,

погодились про таке:

Крім привілеїв та імунітетів, визначених у статті 18 Генеральної угоди, судді, їхні дружини та малолітні діти користуються привілеями та імунітетами, звільненнями та пільгами, які надаються дипломатичним представникам відповідно до міжнародного права.

Для цілей цього Протоколу термін "судді" означає суддів, обраних відповідно до статті 22 Конвенції, а також будь-якого суддю ad hoc, призначеного заінтересованою Державою-Учасницею відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції.

Для забезпечення суддям повної свободи слова та повної незалежності у виконанні ними їхніх службових обов'язків, імунітет від юридичного процесу у зв'язку із сказаним, написаним чи усім здійсненим ними на виконання їхніх службових обов'язків продовжує надаватися незважаючи на те, що відповідні особи вже не виконують такі обов'язки.

Привілеї та імунітети надаються суддям не для їхньої особистої користі, а з метою забезпечення їм незалежності у виконанні ними своїх службових обов'язків. Позбавити суддів імунітету може тільки пленарне засідання Суду; воно не тільки має право, але й зобов'язане позбавити суддю імунітету в усіх випадках, коли, на його думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.

1. Положення статей 1, 3 і 4 цього Протоколу застосовуються до Секретаря Суду та заступника Секретаря Суду, якщо він виконує обов'язки Секретаря Суду і якщо про це офіційно повідомлено Сторонам Конвенції.

2. Положення статті 3 цього Протоколу та статті 18 Генеральної угоди застосовуються до заступника Секретаря Суду.

3. Привілеї та імунітети, передбачені у пунктах 1 і 2 цієї статті надаються Секретарю та заступнику Секретаря не для їхньої особистої користі, а з метою сприяння їм у виконанні ними своїх службових обов'язків. Позбавити імунітету свого Секретаря та заступника Секретаря може тільки пленарне засідання Суду; воно не тільки має право, але й зобов'язане скасувати такий імунітет в усіх випадках, коли, на його думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.