1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


Конвенція
про техніку безпеки в будівельній промисловості N 62
Статус Конвенції див.
( Конвенція переглянута Конвенцією від 20.06.1988 )
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 3 червня 1937 року на свою двадцять третю сесію,
беручи до уваги, що будівельні роботи спричинюють серйозний ризик нещасних випадків, котрий треба зменшити як з мотивів гуманності, так і з економічних міркувань,
постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно техніки безпеки працівників у будівельній промисловості при роботі на риштуваннях і при використанні підіймальних механізмів, що є першим пунктом порядку денного сесії,
беручи до уваги, що у зв'язку з бажаністю стандартизувати мінімальні заходи техніки безпеки без встановлення вимог, надто жорстких для загального застосування, найприйнятнішою формою цих пропозицій є міжнародна конвенція в супроводі рекомендації, яка містить типове зведення правил техніки безпеки,
ухвалює цього двадцять третього дня червня місяця тисяча дев'ятсот тридцять сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1937 року про техніку безпеки в будівництві:
Розділ I. Зобов'язання учасників Конвенції
Стаття 1
1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується зберігати чинним законодавство:
a) яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції;
b) завдяки якому відповідна влада має право виробляти правила з метою надання такої ваги, котра може бути можливою та бажаною в умовах даної країни, положенням типового Зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року про техніку безпеки в будівництві, або рівноцінним положенням чи будь-якому переглянутому типовому зведенню правил, рекомендованому згодом Міжнародною конференцією праці.
2. Кожний такий член Організації зобов'язується надалі кожні три роки надсилати до Міжнародного бюро праці доповідь про міру впровадження в життя положень типового Зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року щодо техніки безпеки в будівництві чи будь-якого переглянутого типового зведення правил, рекомендованого згодом Міжнародною конференцією праці.
Стаття 2
1. Законодавство, яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції, стосується всіх видів робіт, що виконуються на будівельному майданчику у зв'язку з будівництвом, ремонтом, перебудовою, утриманням і знесенням усіх типів будівель.
2. Зазначене законодавство може передбачати таке становище, за якого компетентний орган влади може після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, вилучати зі сфери застосування всіх чи деяких положень такого законодавства роботу, котру нормально виконують в умовах, які забезпечують розумну міру безпеки.
Стаття 3
Законодавство, яке забезпечує застосування Загальних правил, викладених у розділах II-IV цієї Конвенції і правила, вироблені відповідними органами влади з метою впровадження в життя типового зведення правил, доданого до Рекомендації 1937 року щодо техніки безпеки в будівництві, містять:
a) вимогу того, щоб роботодавці доводили ці закони чи правила до відома всіх заінтересованих осіб у встановленому компетентними органами влади порядку;
b) визначення осіб, відповідальних за дотримання цих законів чи правил;
c) припис належних стягнень за різні порушення законів чи правил.
Стаття 4
Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується підтримувати чи впевнитися в підтриманні системи відповідної інспекції для забезпечення ефективного впровадження в життя його законодавства, яке стосується техніки безпеки в будівельній промисловості.
Стаття 5
1. Якщо на території члена Організації є великі райони, де внаслідок розпорошеності населення чи рівня розвитку району компетентний орган влади вважає практично нездійсненним застосування положень цієї Конвенції, цей орган влади може вилучити такі райони з-під дії Конвенції або взагалі, або з такими винятками щодо окремих підприємств чи професій, які він вважає за доцільне зробити.
2. Кожний член Організації в своїй першій щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції, подаваній відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці, зазначає всі райони, відносно яких він має намір вдатися до положень цієї статті. Жоден член Організації не може після подання своєї першої щорічної доповіді використовувати положення цієї статті, за винятком хіба що районів, які він зазначив у цій доповіді.
3. Кожний член Організації, котрий вдається до положень цієї статті, зазначає в наступних щорічних доповідях будь-які райони, стосовно яких він відмовляється від права застосовувати положення цієї статті.
Стаття 6
Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується щороку подавати до Міжнародного бюро праці останні статистичні відомості щодо кількості та класифікації нещасних випадків, які мали місце відносно осіб, зайнятих на всіх видах робіт, що їх охоплює ця Конвенція.
Розділ II. Загальні правила щодо будівельних риштувань
Стаття 7
1. На всіх видах робіт, які не можуть безпечно виконуватися за допомогою драбини чи іншим способом, для робітників споруджують належні будівельні риштування.
2. Будівельні риштування не можуть зводитися, зніматись чи значно перебудовуватись інакше як:
a) під наглядом компетентної і відповідальної особи;
b) по можливості кваліфікованими робітниками, котрі мають достатній досвід у цьому виді роботи.
3. Всі будівельні риштування та належні до них пристрої і всі драбини:
a) робляться з міцного матеріалу;
b) мають достатню міцність з урахуванням навантаження і напруги, яким їх піддаватимуть;
c) утримуються в належному стані.
4. Будівельні риштування споруджуються так, щоб від нормального використання їх жодна частина в них не змістилася.
5. Будівельні риштування не переобтяжуються, і вантаж в міру можливості розподіляється рівномірно.
6. Перш ніж на будівельному риштуванні встановлювати механізми, вживають спеціальних запобіжних заходів для забезпечення міцності і стійкості риштування.
7. Будівельні риштування періодично оглядає компетентна особа.
8. Перш ніж дозволяти своїм робітникам використовувати будівельні риштування, кожен роботодавець, незалежно від того, споруджено риштування його чи не його робітниками, вживає заходів, аби впевнитись у тому, що риштування цілком відповідають вимогам цієї статті.
Стаття 8
1. Робочі площадки, сходні та драбини:
a) будуються так, щоб жодна частина їх не прогиналася надмірно чи нерівномірно;
b) будуються і утримуються з урахуванням наявних умов так, щоб по можливості зменшити небезпеку спіткнутися чи послизнутись;
c) утримуються вільними від зайвих предметів, які заважають рухові.
2. У разі, якщо робочі площадки, сходні, робочі місця та драбини розташовано на висоті, що перевищує межі, запропоновані національним законом чи правилами:
a) кожна робоча площадка і підмостки обладнуються міцним настилом з дощок, якщо для безпеки не вжито інших відповідних заходів;
b) кожна робоча площадка і підмостки мають достатню ширину;
c) кожна робоча площадка, підмостки, робоче місце і драбина належним чином обгороджуються.
Стаття 9
1. Кожний отвір у підлозі будови чи в робочій площадці обладнується відповідними засобами для запобігання падінню людей чи матеріалів, за винятком часу та міри, потрібних для доступу людей чи транспорту або для подавання матеріалу.

................
Перейти до повного тексту