ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статті 53(1), 62 та 114,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Загальнодоступні бібліотеки, освітні установи і музеї, а також архіви, установи зі збереження кіно- чи аудіоспадщини й організації суспільного мовлення, які мають осідок у державах-членах, залучені до великомасштабного оцифровування їхніх колекцій чи архівів для створення європейських цифрових бібліотек. Вони сприяють збереженню та розповсюдженню європейської культурної спадщини, що також є важливим для створення європейських цифрових бібліотек, таких як Європіана. Технології масового оцифровування друкованих матеріалів та пошуку й індексування підвищують дослідницьку цінність колекцій бібліотек. Створення великих онлайнових бібліотек сприяє розвитку інструментів електронного пошуку та виявлення, що роблять доступними нові джерела відкриттів для дослідників і вчених, які в іншому випадку були б вимушені задовольнятися більш традиційними й аналоговими методами пошуку.

(2) Потреба у сприянні вільному руху знань та інновацій на внутрішньому ринку є важливим компонентом Стратегії "Європа 2020", як визначено в Повідомленні Комісії під назвою: "Стратегія "Європа 2020" для розумного, сталого та інклюзивного зростання", що включає як одну зі своїх флагманських ініціатив розроблення Цифрового порядку денного для Європи.

(3) Створення правових рамок для сприяння оцифровуванню та розповсюдженню творів та інших об’єктів, захищених авторським правом чи суміжними правами, правоволоділець яких не ідентифікований або, навіть якщо він ідентифікований, місце розташування якого не встановлене, - так званих сирітських творів - є ключовим заходом Цифрового порядку денного для Європи, як визначено в Повідомленні Комісії під назвою "Цифровий порядок денний для Європи". Ця Директива спрямована на конкретну проблему правового визначення статусу сирітського твору та його наслідки в розрізі дозволених користувачів та дозволених способів використання творів чи фонограм, які вважаються сирітськими творами.

(4) Ця Директива не обмежує розроблення в державах-членах конкретних рішень для вирішення більш масштабних проблем, пов’язаних із масовим оцифровуванням, як-от у випадку так званих некомерційних творів. Такі рішення враховують специфіку різних типів контенту і різних користувачів та ґрунтуються на консенсусі відповідних стейкхолдерів. Такий підхід також був застосований у Меморандумі про взаєморозуміння щодо ключових принципів оцифровування та доведення до загального відома публіки некомерційних творів, підписаному 20 вересня 2011 року представниками європейських бібліотек, авторів, видавців та товариств колективного управління у присутності Комісії. Ця Директива не обмежує дії зазначеного Меморандуму про взаєморозуміння, який закликає держави-члени та Комісію забезпечити, щоб добровільні угоди, укладені між користувачами, правоволодільцями й організаціями колективного управління для надання ліцензії на використання некомерційних творів на основі принципів, які містяться в таких угодах, користувалися правовою визначеністю в національному і транскордонному контексті.

(5) Авторське право є економічним підґрунтям творчої індустрії, оскільки воно стимулює інновації, створення, інвестиції і виготовлення контенту. Таким чином, масове оцифровування та розповсюдження творів є засобом захисту європейської культурної спадщини. Авторське право є важливим інструментом забезпечення винагородження творчого сектора за його роботу.

(6) Виключні права правоволодільців на відтворення своїх творів та інших захищених об’єктів та доведення їх до загального відома публіки, згармонізовані положеннями Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/29/ЄС від 22 травня 2001 року про гармонізацію окремих аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві (- 3), зумовлюють необхідність отримання попередньої згоди правоволодільців на оцифровування та доведення їх до загального відома публіки творів або інших захищених об’єктів.

(7) У випадку сирітських творів отримати таку попередню згоду на здійснення актів відтворення або доведення до загального відома публіки неможливо.

(8) Різні підходи до визнання статусу сирітських творів у державах-членах можуть становити перешкоди для функціонування внутрішнього ринку та використання і транскордонного доступу до сирітських творів. Такі різні підходи можуть також призводити до обмежень вільного руху товарів і послуг, які містять культурний контент. Таким чином, забезпечення взаємного визнання такого статусу є доцільним, оскільки воно уможливить доступ до сирітських творів у всіх державах-членах.

(9) Зокрема, спільний підхід до визначення статусу сирітських творів та дозволених способів використання сирітських творів необхідний для забезпечення правової визначеності на внутрішньому ринку стосовно використання сирітських творів загальнодоступними бібліотеками, освітніми установами і музеями, а також архівами, установами зі збереження кіно чи аудіоспадщини й організаціями суспільного мовлення.

(10) Кінематографічні чи аудіовізуальні твори та фонограми, які містяться в архівах організацій суспільного мовлення та виготовлені такими організаціями, включають сирітські твори. З урахуванням особливої позиції мовників як виробників фонограм і аудіовізуального матеріалу та потреби в ухваленні заходів для обмеження явища сирітських творів у майбутньому, доцільно встановити дату припинення застосування цієї Директиви до творів і фонограм в архівах організацій мовлення.

(11) Кінематографічні й аудіовізуальні твори та фонограми, які містяться в архівах організацій суспільного мовлення та виготовлені такими організаціями, для цілей цієї Директиви повинні вважатися такими, що включають кінематографічні й аудіовізуальні твори та фонограми, виготовлені на замовлення таких організацій для виключного використання ними або іншими організаціями суспільного мовлення, залученими до спільного виготовлення. Кінематографічні й аудіовізуальні твори та фонограми, які містяться в архівах організацій суспільного мовлення та не були виготовлені такими організаціями або на замовлення таких організацій, проте які такі організації були уповноважені використовувати згідно з ліцензійним договором, не повинні підпадати під сферу застосування цієї Директиви.

(12) З міркувань міжнародної ввічливості ця Директива повинна застосовуватися тільки до творів і фонограм, які були вперше опубліковані на території держави-члена, або, за відсутності публікації, які були вперше трансльовані на території держави-члена, або, за відсутності публікації чи трансляції, загальний доступ до яких був забезпечений бенефіціарами цієї Директиви за згодою правоволодільців. В останньому випадку цю Директиву застосовують тільки у разі, якщо доцільно припустити, що правоволодільці не висловили б заперечень стосовно способів використання, дозволених цією Директивою.

(13) Перш ніж твір чи фонограму можна буде вважати сирітським твором, потрібно добросовісно провести ретельний пошук правоволодільців твору чи фонограми, у тому числі правоволодільців творів та інших об’єктів, вставлених або включених до твору чи фонограми. Державам-членам має бути дозволено передбачити, щоб такий ретельний пошук могли проводити організації, згадані в цій Директиві, або інші організації. Такі інші організації можуть стягувати плату за послугу проведення ретельного пошуку.

(14) Доцільно передбачити гармонізований підхід стосовно такого ретельного пошуку для забезпечення високого рівня захисту авторського права і суміжних прав у Союзі. Ретельний пошук повинен включати звернення до джерел, які надають інформацію щодо творів та інших захищених об’єктів, як визначено згідно з цією Директивою державою-членом, у якій повинен бути проведений такий ретельний пошук. При цьому держави-члени можуть використовувати настанови щодо ретельного пошуку, узгоджені в рамках Робочої групи вищого рівня з питань цифрових бібліотек, створеної в контексті ініціативи щодо цифрових бібліотек i2010.

(15) Щоб уникнути дублювання пошукових зусиль, ретельний пошук потрібно проводити у державі-члені, у якій твір чи фонограма було вперше опубліковано або, якщо публікації не було, у якій його було вперше трансльовано. Ретельний пошук стосовно кінематографічних чи аудіовізуальних творів, штаб-квартира або звичайне місце проживання виробника яких розташоване в державі-члені, потрібно проводити в такій державі-члені. У випадку кінематографічних чи аудіовізуальних творів, які є продуктом спільного виробництва виробників, які мають осідок на території різних держав-членів, ретельний пошук потрібно проводити в кожній з таких держав-членів. Що стосується творів і фонограм, які не були ні опубліковані, ні трансльовані, проте загальний доступ до яких був забезпечений бенефіціарами цієї Директиви за згодою правоволодільців, ретельний пошук потрібно проводити в державі-члені, в якій має осідок організація, яка забезпечила загальний доступ до твору чи фонограми за згодою правоволодільця. Ретельні пошуки правоволодільців творів та інших захищених об’єктів, вставлених або включених до твору чи фонограми, потрібно проводити в державі-члені, у якій проводять ретельний пошук щодо твору чи фонограми, яка містить такий вставлений або включений твір чи інший об’єкт. Також потрібно звернутися до доступних джерел інформації в інших країнах, якщо існують докази, які дають змогу припустити, що в таких інших країнах можна знайти релевантну інформацію про правоволодільців. У результаті проведення ретельних пошуків можуть бути створені різні види інформації, такі як записи про пошук і результати пошуку. Записи про пошук необхідно зберігати в архіві, щоб відповідні організації могли обґрунтувати ретельність пошуку.

(16) Держави-члени повинні забезпечити, щоб відповідні організації вели записи про свої ретельні пошуки, та щоб результати таких пошуків, які складаються, зокрема, з будь-якого висновку про те, що твір чи фонограму слід вважати сирітським твором у розумінні цієї Директиви, а також інформація про зміну статусу та про використання такими організаціями сирітських творів, збирали та доводили до загального відома широкої публіки, зокрема, шляхом реєстрування релевантної інформації в онлайновій базі даних. Зокрема, з огляду на загальноєвропейський вимір та для уникнення дублювання зусиль доцільно передбачити створення єдиної онлайнової бази даних Союзу, яка міститиме таку інформацію, та доведення до загального відома широкої публіки такої інформації у прозорий спосіб. Це забезпечить легкий доступ до такої інформації як для організацій, які проводять ретельні пошуки, так і для правоволодільців. База даних також може відіграти важливу роль у попередженні та припиненні можливих порушень авторського права, зокрема у разі змін статусу сирітських творів і фонограм. Згідно з Регламентом (ЄС) № 386/2012 (- 4), Офісу гармонізації внутрішнього ринку ("Офіс") доручені певні завдання та види діяльності, фінансування яких здійснюється з використанням його власного бюджету, спрямовані на сприяння та підтримання діяльності національних органів, приватного сектора та установ Союзу в боротьбі з порушенням прав інтелектуальної власності, у тому числі в попередженні таких порушень.

Зокрема, згідно з пунктом (g) статті 2(1) зазначеного Регламенту, такі завдання включають забезпечення механізмів, які допомагають покращити онлайновий обмін релевантною інформацією між відповідними органами держав-членів та сприяння співпраці між такими органами. Таким чином, доцільно покладатися на Офіс у створенні європейської бази даних, яка містить інформацію стосовно сирітських творів, згаданих у цій Директиві, та управлінні такою базою даних.

(17) Може існувати декілька правоволодільців певного твору чи фонограми, та твори і фонограми самі по собі можуть включати інші твори чи захищені об’єкти. Ця Директива не повинна впливати на права ідентифікованих правоволодільців, місцезнаходження яких було визначене. У разі ідентифікації та визначення місцезнаходження щонайменше одного правоволодільця твір чи фонограма не має вважатися сирітським твором. Бенефіціарам цієї Директиви повинно бути дозволено використовувати твір чи фонограму, одного або більше правоволодільців яких не ідентифіковано, та місцезнаходження яких не встановлено, тільки у разі, якщо вони отримали дозвіл на здійснення актів відтворення та доведення до загального відома публіки, на які поширюються статті 2 і 3 відповідно Директиви 2001/29/ЄС, від тих правоволодільців, які були ідентифіковані, та місцезнаходження яких було встановлено, у тому числі правоволодільців творів та інших захищених об’єктів, які вставлені або включені до творів чи фонограм. Правоволодільці, які були ідентифіковані, та місцезнаходження яких було встановлено, можуть надати такий дозвіл тільки стосовно прав, якими вони самі володіють, оскільки це їхні власні права або такі права були передані їм, та повинні мати змогу надати дозвіл відповідно до цієї Директиви на будь-яке використання від імені правоволодільців, які не були ідентифіковані, та місцезнаходження яких не було встановлено. Відповідно, якщо правоволодільці, які раніше не були ідентифіковані, та місцезнаходження яких раніше не було встановлено, звертаються для визнання їхніх прав на твір чи фонограму, законне використання твору чи фонограми бенефіціарами може продовжуватися тільки у разі, якщо такі правоволодільці надають свій дозвіл на таке використання відповідно до Директиви 2001/29/ЄС стосовно прав, якими вони володіють.

(18) Правоволодільці повинні мати право припинити статус сирітського твору в разі, якщо вони звертаються для визнання їхніх прав на твір чи інший захищений об’єкт. Правоволодільці, які припиняють статус твору чи іншого захищеного об’єкта як сирітського твору, повинні отримати справедливу компенсацію за використання їхніх творів чи інших захищених об’єктів відповідно до цієї Директиви, розмір якої визначає держава-член, у якій має осідок організація, яка використовує сирітський твір. Держави-члени повинні мати право вільно визначати умови, за яких може бути організована виплата такої компенсації, у тому числі момент часу, до якого повинна бути здійснена виплата. Для визначення можливого рівня справедливої компенсації потрібно належним чином враховувати, між іншим, цілі просування культури держав-членів, неприбутковий характер використання твору відповідною організацією для досягнення цілей, пов’язаних із її місіями, які становлять суспільний інтерес, таких як сприяння навчанню та розповсюдження культури, та можливу шкоду, завдану правоволодільцям.

(19) Якщо твору чи фонограмі було хибно встановлено статус сирітського твору в результаті неретельного пошуку, засоби правового захисту за порушення авторського права у законодавстві держав-членів, передбачені згідно з відповідними національними положеннями і правом Союзу, залишаються доступними.

(20) Для просування навчання та розповсюдження культури держави-члени повинні передбачити виняток чи обмеження на додаток до винятків і обмежень, передбачених у статті 5 Директиви 2001/29/ЄС. Такі виняток чи обмеження повинні дозволяти певним організаціям, зазначеним у пункті (c) статті 5 (2) Директиви 2001/29/ЄС, та установам зі збереження кіно- чи аудіоспадщини, які діють на неприбутковій основі, а також організаціям суспільного мовлення, відтворювати та доводити до загального відома публіки у розумінні зазначеної Директиви сирітські твори, якщо таке використання уможливлює здійснення їх місій, які становлять суспільний інтерес, зокрема, збереження, відновлення та надання культурного і освітнього доступу до їхніх колекцій, у тому числі до їхніх цифрових колекцій. Для цілей цієї Директиви організації зі збереження кіно- чи аудіоспадщини повинні включати організації, призначені державами-членами для збирання, каталогізування, збереження та відновлення фільмів та інших аудіовізуальних творів чи фонограм, які є частиною їхньої культурної спадщини. Для цілей цієї Директиви організації суспільного мовлення мають включати мовників із суспільними функціями, які на них було покладено, визначено та організовано кожною державою-членом. Виняток чи обмеження, встановлені цією Директивою для надання дозволу на використання сирітських творів, не обмежують винятків та обмежень, передбачених у статті 5 Директиви 2001/29/ЄС. Такі виняток чи обмеження можуть застосовуватися тільки в окремих особливих випадках, які не суперечать звичайному використанню твору або іншого захищеного об’єкта та не призводять до необґрунтованих обмежень законних інтересів правоволодільця.

(21) Щоб стимулювати оцифровування, бенефіціарам цієї Директиви повинно бути дозволено отримувати доходи, пов’язані з використанням ними сирітських творів відповідно до цієї Директиви, для досягнення цілей, пов’язаних з їх місіями, які становлять суспільний інтерес, у тому числі в контексті угод про публічно-приватне партнерство.

(22) Договірні положення можуть відіграти роль у сприянні оцифровуванню європейської культурної спадщини, при цьому загальнодоступним бібліотекам, освітнім установам і музеям, а також архівам, установам зі збереження кіно- чи аудіоспадщини й організаціям суспільного мовлення повинно бути дозволено, з огляду на здійснення способів використання, дозволених відповідно до цієї Директиви, укладати угоди з комерційними партнерами щодо оцифровування та доведення до загального відома публіки сирітських творів. Такі угоди можуть включати здійснення фінансових внесків такими партнерами. Такі угоди не мають накладати жодних обмежень на бенефіціарів цієї Директиви стосовно використання ними сирітських творів та не мають надавати комерційному партнеру жодних прав на використання або контроль використання сирітських творів.

(23) Для сприяння доступу громадян Союзу до культурної спадщини Європи також необхідно забезпечити, щоб сирітські твори, які були оцифровані та доведені до загального відома публіки в одній державі-члені, також могли бути доведені до загального відома публіки в інших державах-членах. Загальнодоступні бібліотеки, освітні установи і музеї, а також архіви, установи зі збереження кіно- чи аудіоспадщини й організації суспільного мовлення, які використовують сирітський твір для виконання своїх місій, які становлять суспільний інтерес, повинні мати змогу доводити до загального відома публіки сирітський твір в інших державах-членах.