Цей Регламент визначає спільні регулятивні рамки щодо інсайдерських операцій, незаконного розкриття інсайдерської інформації та маніпулювання ринком (зловживань на ринку), а також заходи для запобігання зловживанням на ринку для забезпечення цілісності фінансових ринків у Союзі та підвищення рівня захисту інвесторів та довіри до таких ринків.

1. Цей Регламент застосовують до:

(a) фінансових інструментів, які допущені до торгівлі на регульованому ринку або щодо яких був поданий запит про допущення до торгівлі на регульованому ринку;

(b) фінансових інструментів, якими торгують на багатосторонніх торговельних майданчиках (БТМ), які допущені до торгівлі на БТМ або щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі на БТМ;

(c) фінансових інструментів, якими торгують на організованих торговельних майданчиках (ОТМ);

(d) фінансових інструментів, не охоплених пунктами (a), (b) або (c), ціна чи вартість яких залежать від ціни чи вартості фінансових інструментів, зазначених у вказаних пунктах, або впливає на їхню ціну чи вартість, у тому числі, але не обмежуючись цим, кредитно-дефолтних свопів та контрактів на різницю цін.

Цей Регламент також застосовують до поведінки чи транзакцій, пов’язаних із проведенням аукціонів на аукціонних платформах, авторизованих як регульовані ринки дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, у тому числі у випадках, коли аукціонні продукти не є фінансовими інструментами згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010. Без шкоди будь-яким спеціальним положенням, що стосуються пропозицій, поданих у контексті аукціону, до таких пропозицій застосовують будь-які вимоги та заборони цього Регламенту щодо розпоряджень на купівлю/продаж.

2. Статті 12 та 15 застосовують до:

(a) спотових контрактів із реальним товаром, який не є оптовими енергетичними продуктами, коли транзакція, розпорядження чи поведінка впливають чи можуть впливати на ціну чи вартість фінансового інструмента, зазначеного в параграфі 1, або призначені для здійснення такого впливу;

(b) типів фінансових інструментів, у тому числі деривативних контрактів чи деривативних інструментів для передачі кредитного ризику, коли транзакція, розпорядження, пропозиція чи поведінка впливають чи можуть впливати на ціну чи вартість спотового контракту з реальним товаром, якщо така ціна чи вартість залежить від ціни чи вартості зазначених фінансових інструментів; та

(c) поведінки щодо бенчмарків.

3. Цей Регламент застосовують до будь-яких транзакцій, розпоряджень або поведінки, які стосуються будь-якого фінансового інструмента, як зазначено у параграфах 1 та 2, незалежно від того, відбуваються такі транзакція, розпорядження або поведінка на торговельному майданчику чи ні.

4. Заборони і вимоги, встановлені цим Регламентом, застосовують до дій і бездіяльності щодо інструментів, зазначених у параграфах 1 та 2, у Союзі та у третіх країнах.

1. Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "фінансовий інструмент" означає фінансовий інструмент, як означено в пункті (15) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(2) "інвестиційна фірма" означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (1) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(3) "кредитна установа" означає кредитну установу, як означено в пункті (1) статті 4 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 (- 1);

(4) "фінансова установа" означає фінансову установу, як означено в пункті (26) статті 4 (1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(5) "оператор ринку" означає оператора ринку, як означено в пункті (18) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(6) "регульований ринок" означає регульований ринок, як означено в пункті (21) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(7) "багатосторонній торговельний майданчик" або "БТМ" означає багатосторонню систему, як означено в пункті (22) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(8) "організований торговельний майданчик" або "ОТМ" означає систему чи майданчик у Союзі, як означено в пункті (23) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(9) "прийнята ринкова практика" означає певну ринкову практику, прийняту компетентним органом згідно зі статтею 13;

(10) "торговельний майданчик" означає торговельний майданчик, як означено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(11) "ринок зростання МСП" означає ринок зростання МСП, як означено в пункті (12) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(12) "компетентний орган" означає орган, призначений згідно зі статтею 22, якщо інше не передбачено цим Регламентом;

(13) "особа" означає фізичну чи юридичну особу;

(14) "товар" означає товар, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 1287/2006 (- 2);

(15) "спотовий контракт із реальним товаром" означає контракт про постачання товару, яким торгують на спотовому ринку і який постачають одразу після виконання транзакції, а також контракт про постачання товару, який не є фінансовим інструментом, у тому числі постачний форвардний контракт;

(16) "спотовий ринок" означає товарний ринок, на якому товари продають за гроші й постачають одразу після виконання транзакції, а також інші нефінансові ринки, такі як форвардні товарні ринки;

(17) "програма викупу" означає торгівлю власними акціями згідно зі статтями 21-27 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/30/ЄС (- 3);

(18) "алгоритмічна торгівля" означає алгоритмічну торгівлю, як означено в пункті (39) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(19) "дозвіл на викиди" означає дозвіл на викиди, як описано в пункті (11) секції С додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;

(20) "учасник ринку дозволів на викиди" означає будь-яку особу, яка укладає транзакції, у тому числі розміщує розпорядження на купівлю/продаж, щодо дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі чи їх деривативів, та яка не підпадає під звільнення, передбачене другим підпараграфом статті 17(2);

(21) "емітент" означає юридичну особу, що діє на основі приватного чи публічного права та випускає чи пропонує випускати фінансові інструменти; у випадку депозитарних розписок, що представляють фінансові інструменти, емітентом є емітент представлених фінансових інструментів;

(22) "оптовий енергетичний продукт" означає оптовий енергетичний продукт, як означено в пункті (4) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011;

(30) "національний регуляторний орган" означає національний регуляторний орган, як означено в пункті (10) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011;

(24) "товарні деривативи" означає товарні деривативи, як означено в пункті (30) статті 2 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 600/2014 (- 4);

(25) "особа, що виконує управлінські обов’язки" означає особу у структурі емітента, учасника ринку дозволів на викиди чи іншої юридичної особи, зазначеної у статті 19(10), яка є:

(a) членом адміністративного чи наглядового органу або органу управління такої установи; або

(b) керівником вищої ланки, який не є членом органів, зазначених у пункті (a), має постійний доступ до інсайдерської інформації, що прямо чи опосередковано стосується такої установи, та вповноважений виробляти управлінські рішення, що впливають на подальший розвиток і бізнес-перспективи такої установи;

(26) "тісно пов’язані особи" означає:

(a) чоловіка/дружину чи партнера/партнерку, яких вважають еквівалентними чоловіку/дружині згідно з положеннями національного права;

(b) дитину на утриманні згідно з положеннями національного права;

(c) родича, який проживає в тому самому домогосподарстві протягом щонайменше одного року на дату відповідної транзакції; або

(d) юридичну особу, траст або партнерство, управлінські функції в яких належать особі, що виконує управлінські функції, або особі, зазначеній у пунктах (a), (b) або (c), або які є прямо чи опосередковано підконтрольними такій особі, або які створені на користь такої особи або господарські інтереси яких є значною мірою еквівалентними інтересам такої особи;

(27) "записи трафіку даних" означають записи трафіку даних, як означено в пункті (b) другого параграфа статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС (- 5);

(28) "особа, яка організовує і виконує транзакції на професійних засадах" означає особу, яка на професійних засадах займається отриманням і передачею розпоряджень щодо фінансових інструментів або виконанням транзакцій із фінансовими інструментами;

(29) "бенчмарк" означає будь-які оприлюднені чи опубліковані ставки, індекси чи показники, які періодично чи регулярно визначають на основі вартості одного чи більше відповідних активів або цін, включаючи орієнтовні ціни, фактичні чи орієнтовні відсоткові ставки чи інші значення, шляхом застосування формул до таких вартості чи цін або шляхом досліджень, та за якими визначають суму, що підлягає сплаті, чи вартість фінансового інструмента;

(30) "маркет-мейкер" означає маркет-мейкера, як означено в пункті (7) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(31) "нарощування долі" означає купівлю цінних паперів компанії, яке не призводить до виникнення правового чи регуляторного обов’язку оголошувати пропозицію про поглинання щодо такої компанії;

(32) "учасник ринку, що розкриває інформацію" означає особу, яка підпадає під будь-яку з категорій, визначених у пунктах (а)-(d) статті 11(1) чи статті 11(2), і розкриває інформацію у процесі зондування ринку;

(33) "високочастотна торгівля" означає техніку високочастотної алгоритмічної торгівлі, як означено в пункті (40) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(34) "інформація, що містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії" означає інформацію:

(i) яка прямо чи опосередковано виражає певну інвестиційну пропозицію щодо фінансового інструмента чи емітента, сформовану незалежним аналітиком, інвестиційною фірмою, кредитною установою чи будь-якою іншою особою, основна діяльність якої полягає в розробці інвестиційних рекомендацій, або фізичною особою, що працює у зазначених установах на основі трудового контракту чи на іншій основі; або

(ii) яка сформована особами іншими ніж ті, що зазначені в пункті (i), та прямо пропонує певне інвестиційне рішення щодо фінансового інструмента;

(35) "інвестиційні рекомендації" означає інформацію, яка містить прямі чи опосередковані рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії стосовно одного чи декількох фінансових інструментів чи емітентів, у тому числі будь-які висновки щодо поточної чи майбутньої ціни таких інструментів, та призначена для каналів розповсюдження чи громадськості.

2. Для цілей статті 5 застосовують такі терміни та означення:

(a) "цінні папери" означає:

(i) акції та інші цінні папери, еквівалентні акціям;

(ii) облігації та інші форми забезпеченої заборгованості; або

(iii) забезпечену заборгованість, що підлягає конвертації в акції чи обміну на акції або інші цінні папери, еквівалентні акціям.

(b) "пов’язані інструменти" означає зазначені нижче фінансові інструменти, включаючи ті, які не допущені до торгівлі, якими не торгують на торговельному майданчику, або ті, щодо яких не було подано запитів про допуск до торгівлі на торговельному майданчику:

(i) контракти чи права на підписку на цінні папери, їх купівлю чи продаж;

(ii) фінансові деривативи цінних паперів;

(iii) якщо цінні папери є борговими інструментами, що підлягають конвертації чи обміну, цінні папери, у які такі боргові інструменти можуть бути конвертовані або на які вони можуть бути обміняні;

(iv) інструменти, які випущені чи гарантовані емітентом чи гарантом цінних паперів та ринкова ціна яких може істотно впливати на ціну цінних паперів чи навпаки;

(v) якщо цінні папери є цінними паперами, еквівалентними акціям, акції, представлені такими цінними паперами та будь-які інші цінні папери, еквівалентні таким акціям;

(c) "істотний розподіл" означає первинну чи вторинну пропозицію цінних паперів, яка відрізняється від звичайної торгівлі як у розрізі розміру вартості цінних паперів, які пропонують, так і в розрізі методу продажу, який застосовують;

(d) "стабілізація" означає купівлю чи пропозицію щодо купівлі цінних паперів або транзакцію з пов’язаними інструментами, еквівалентними їм, які здійснює кредитна установа чи інвестиційна фірма у контексті істотного розподілу таких цінних паперів виключно для підтримання ринкової ціни таких цінних паперів протягом визначеного строку у зв’язку з надлишком пропозиції щодо продажу таких цінних паперів.

1. Оператори регульованих ринків, інвестиційні фірми та оператори БТМ чи ОТМ повинні негайно повідомляти компетентний орган торговельного майданчика про будь-який фінансовий інструмент, щодо якого був поданий запит про допуск до торгівлі на відповідному майданчику, який був допущений до торгівлі, або яким торгують уперше.

Вони також повинні повідомляти компетентний орган торговельного майданчика про припинення торгівлі фінансовим інструментом чи припинення його допуску до торгівлі, окрім випадків, коли дата припинення торгівлі фінансовим інструментом чи його допуску до торгівлі є відомою і була зазначена в повідомленні, наданому згідно з першим підпараграфом.

Повідомлення, вказані в цьому параграфі, повинні включати, у відповідних випадках, найменування й ідентифікатори відповідних фінансових інструментів, дату й час запиту про допуск до торгівлі, допуску до торгівлі та дату й час перших торгів.

Оператори регульованих ринків та інвестиційні фірми повинні також передавати компетентному органу торговельного майданчика інформацію, визначену у третьому підпараграфі, стосовно фінансових інструментів, щодо яких було подано запит про допуск до торгівлі або які були допущені до торгівлі до 2 липня 2014 року і які досі залишаються допущеними до торгівлі або якими досі торгують станом на зазначену дату.

2. Компетентні органи торговельного майданчика повинні негайно передавати ESMA повідомлення, отримані ними згідно з параграфом 1. ESMA публікує такі повідомлення на своєму веб-сайті у формі списку негайно після їх отримання. ESMA оновлює зазначений список негайно після отримання повідомлень від компетентного органу торговельного майданчика. Такий список не повинен обмежувати сферу застосування цього Регламенту.

3. Зазначений список повинен містити таку інформацію:

(a) найменування й ідентифікатори фінансових інструментів, щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі, які були допущені до торгівлі чи якими торгували вперше, на регульованих ринках, БТМ та ОТМ;

(b) дати й час запитів про допуск до торгівлі, допусків до торгівлі або перших торгів;

(c) відомості про торговельні майданчики, на яких були подані запити про допуск фінансових інструментів до торгівлі, на яких фінансові інструменти були допущені до торгівлі або на яких фінансовими інструментами торгували вперше;

(d) дату і час припинення торгівлі фінансовими інструментами чи їх допуску до торгівлі.

4. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення:

(a) змісту повідомлень, зазначених у параграфі 1; та

(b) порядку й умов складання, опублікування та ведення списку, зазначеного в параграфі 3;

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1095/2010 (- 6).

5. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення строків, формату та шаблонів надання повідомлень згідно з параграфами 1 та 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Заборони у статтях 14 та 15 цього Регламенту не застосовують до торгівлі власними акціями у програмах викупу, якщо:

(a) повну інформацію про програму розкривають до початку торгівлі;

(b) інформація про торги як складову частину програми викупу була надана компетентному органу торговельного майданчика згідно з параграфом 3 та надалі розкрита для широкої громадськості;

(c) дотримані відповідні обмеження щодо ціни й обсягу;

(d) торгівлю здійснюють згідно з цілями, зазначеними у параграфі 2, та умовами, визначеними в цій статті та в регуляторних технічних стандартах, згаданих у параграфі 6.

2. Для застосування винятку, передбаченого в параграфі 1, програма викупу повинна мати на меті лише:

(a) зменшення капіталу емітента;

(b) дотримання обов’язків, що виникають із боргових фінансових інструментів, які підлягають обміну на дольові інструменти; або

(c) дотримання обов’язків, що виникають із програм надання опціонів на акції чи іншого розподілення акцій серед працівників чи членів адміністративних чи наглядових органів або органів управління емітента чи асоційованої компанії.

3. Для застосування винятку, передбаченого параграфом 1, емітент повинен повідомити компетентний орган торговельного майданчика, на якому акції допущені до торгівлі або на якому ними торгують, про кожну транзакцію, пов’язану з програмою викупу, у тому числі інформацію, визначену в статті 25(1) та (2) та статті 26(1), (2) та (3) Регламенту (ЄС) № 600/2014.

4. Заборони у статтях 14 та 15 цього Регламенту не застосовують до торгівлі цінними паперами чи пов’язаними інструментами для стабілізації цінних паперів, якщо:

(a) стабілізацію проводять протягом обмеженого строку;

(b) релевантну інформацію про стабілізацію розкривають і повідомляють компетентному органу торговельного майданчика згідно з параграфом 5;

(c) дотримані відповідні обмеження щодо ціни; та

(d) така торгівля відповідає умовам стабілізації, встановленим у регуляторних технічних стандартах, зазначених у параграфі 6.

5. Без обмеження положень статті 23(1), емітенти, оференти або установи, що здійснюють стабілізацію, незалежно від того, чи діють вони від імені таких осіб, повинні повідомляти інформацію про всі стабілізаційні транзакції компетентному органу торговельного майданчика не пізніше ніж наприкінці сьомої щоденної ринкової сесії після дати виконання таких транзакцій.

6. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, яким повинні відповідати програми викупу та стабілізаційні заходи, зазначені в параграфах 1 та 4, у тому числі умов для торгівлі, обмежень щодо часу та обсягу, обов’язків із розкриття і звітування та цінових умов.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Цей Регламент не застосовують до транзакцій, розпоряджень та поведінки, спрямованих на реалізацію грошово-кредитної чи валютної політики або політики управління державним боргом:

(a) державами-членами;

(b) членами ЄСЦБ;

(c) міністерством, агентством чи структурою спеціального призначення однієї чи кількох держав-членів або особою, що діє від їхнього імені;

(d) у випадку держав-членів, які є федеральними державами, членами федерації.

2. Цей Регламент не застосовують до транзакцій, розпоряджень та поведінки Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, спрямованих на реалізацію політики управління державним боргом.

Цей Регламент не застосовують до таких транзакцій, розпоряджень або поведінки:

(a) Союзу;

(b) структури спеціального призначення однієї чи кількох держав-членів;

(c) Європейського інвестиційного банку;

(d) Європейського фонду фінансової стабільності;

(e) Європейського стабілізаційного механізму;

(f) міжнародної фінансової установи, створеної двома чи більше державами-членами, метою діяльності якої є мобілізація фінансування та надання фінансової допомоги на користь її членів, у яких існують серйозні фінансові проблеми чи загроза їх виникнення.

3. Цей Регламент не застосовують до діяльності держав-членів, Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, яка стосується дозволів на викиди і спрямована на реалізацію кліматичної політики Союзу згідно з Директивою 2003/87/ЄС.

4. Цей Регламент не застосовують до діяльності держав-членів, Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, спрямованої на реалізацію Спільної аграрної політики чи Спільної політики щодо рибальства Союзу згідно з ухваленими актами чи міжнародними угодами, укладеними згідно з ДФЄС.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 35 для поширення дії винятків, зазначених у параграфі 1, на деякі державні органи та центральні банки третіх країн.

З цією метою Комісія до 3 січня 2016 року повинна підготувати і представити Європейському Парламенту і Раді звіт за результатами аналізу міжнародного режиму державних органів, що займаються управлінням державним боргом чи беруть участь у такому управлінні, а також центральних банків у третіх країнах.

Такий звіт повинен містити порівняльний аналіз режиму зазначених органів та центральних банків у правовій рамці третіх країн, а також стандартів управління ризиками, застосовних до транзакцій, укладених зазначеними органами і центральними банками в зазначених юрисдикціях. Якщо висновки у звіті, зокрема в частині порівняльного аналізу, свідчать про необхідність звільнення грошово-кредитної діяльності зазначених центральних банків третіх країн від обов’язків та заборон, встановлених цим Регламентом, Комісія повинна поширити винятки, зазначені в параграфі 1, також на центральні банки таких країн.

6. Комісія також уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 35 для поширення дії винятків, зазначених у параграфі 3, на деякі призначені державні органи третіх країн, які уклали угоду із Союзом згідно зі статтею 25 Директиви 2003/87/ЄС.

7. Цю статтю не застосовують до осіб, що працюють за трудовим контрактом чи на інших підставах в установах, зазначених у цій статті, якщо такі особи виконують транзакції чи розпорядження або беруть участь у поведінці, прямо чи опосередковано, від власного імені.

1. Для цілей цього Регламенту інсайдерська інформація включає такі типи інформації:

(a) інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох емітентів або одного чи кількох фінансових інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких фінансових інструментів чи на ціни пов’язаних деривативних фінансових інструментів;

(b) стосовно товарних деривативів, інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох таких дериватів або прямо стосується пов’язаного спотового контракту з реальним товаром та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких деривативів чи пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром та, коли мова йде про інформацію, розкриття якої об’єктивно очікується чи вимагається згідно з правовими чи регуляторними положеннями на рівні Союзу чи на національному рівні, правилами ринку, контрактом, практикою чи звичаєм, на відповідні ринки товарних деривативів чи спотові ринки;

(c) стосовно дозволів на викиди чи аукціонних продуктів на їх основі, інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох таких інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких інструментів чи на ціни пов’язаних деривативних фінансових інструментів;

(d) для осіб, уповноважених виконувати розпорядження щодо фінансових інструментів, це також означає інформацію, яка була передана клієнтом і стосується розпоряджень щодо фінансових інструментів у процесі виконання, має точний характер, стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох емітентів або одного чи кількох фінансових інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких фінансових інструментів, ціну пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або на ціну пов’язаних деривативних фінансових інструментів.

2. Для цілей параграфа 1 інформацію вважають такою, що має точний характер, якщо вона вказує на набір обставин, які існують або настання яких можна об’єктивно очікувати, або на подію, яка сталася або настання якої можна об’єктивно очікувати, та є достатньо конкретною, щоб давати змогу робити висновки про можливий вплив такого набору обставин чи події на ціни фінансових інструментів чи пов’язаних деривативних фінансових інструментів, пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або аукціонних продуктів на основі дозволів на викиди. У цьому контексті, якщо існує тривалий процес, який спрямований на настання або призводить до настання певних обставин чи певної події, такі майбутні обставини чи така майбутня подія, а також проміжні етапи зазначеного процесу, пов’язані з настанням таких майбутніх обставин чи такої майбутньої події, можуть вважати точною інформацією.

3. Проміжний етап тривалого процесу вважають інсайдерською інформацією, якщо він, сам по собі, відповідає критеріям інсайдерської інформації, визначеним у цій статті.

4. Для цілей параграфа 1 інформація, яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни фінансових інструментів, деривативних фінансових інструментів, пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або аукціонних продуктів на основі дозволів на викиди, означає інформацію, яку розумний інвестор імовірно використав би як один із аргументів при ухваленні своїх інвестиційних рішень.

Якщо сукупний обсяг викидів чи розрахункова теплова потужність учасників ринку дозволів на викиди дорівнюють або є нижчими за порогове значення, встановлене згідно з другим підпараграфом статті 17(2), інформацію про їхні фізичні операції вважають такою, що не має істотного впливу на ціну дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі або деривативних фінансових інструментів.

5. ESMA видає настанови для визначення невичерпного орієнтовного списку інформації, розкриття якої об’єктивно очікують чи вимагають згідно з правовими чи регуляторними положеннями Союзу чи національного права, правилами ринку, контрактом, практикою чи звичаєм, щодо відповідних ринків товарних деривативів чи спотових ринків, як зазначено в пункті (b) параграфа 1. ESMA повинен належним чином враховувати специфіку таких ринків.

1. Для цілей цього Регламенту інсайдерські операції існують тоді, коли особа володіє інсайдерською інформацією і використовує таку інформацію шляхом купівлі чи продажу фінансових інструментів, яких така інформація стосується, прямо чи опосередковано, від власного імені чи від імені третьої сторони. Використання інсайдерської інформації шляхом скасування чи зміни розпоряджень щодо фінансового інструмента, якого така інформація стосується, якщо таке розпорядження було розміщене до отримання відповідною особою інсайдерської інформації, також вважають інсайдерською операцією. Що стосується аукціонів дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010, використання інсайдерської інформації включає також подання, зміну чи відкликання пропозиції особою від власного імені чи від імені третьої сторони.

2. Для цілей цього Регламенту рекомендування іншій особі взяти участь в інсайдерській операції чи заохочення іншої особи до участі в інсайдерській операції існує, коли особа володіє інсайдерською інформацією і:

(a) рекомендує, на основі такої інформації, іншій особі купити чи продати фінансові інструменти, яких стосується така інформація, або спонукає таку особу до здійснення таких купівлі чи продажу, або

(b) рекомендує, на основі такої інформації, іншій особі скасувати чи змінити розпорядження щодо фінансового інструмента, якого стосується така інформація, або спонукає таку особу до здійснення такого скасування чи внесення таких змін.

3. Використання рекомендацій чи спонукань, зазначених у параграфі 2, прирівнюють до інсайдерської операції у значенні цієї статті, якщо особа, яка використовує рекомендацію чи спонукання, знає чи повинна знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.

4. Цю статтю застосовують до будь-яких осіб, які володіють інсайдерською інформацією в результаті:

(a) членства в адміністративних чи наглядових органах або органах управління емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(b) володіння долею в капіталі емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(c) наявності доступу до інформації в результаті виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків;

(d) участі у злочинній діяльності.

Цю статтю також застосовують до будь-якої особи, яка володіє інсайдерською інформацією за обставин, відмінних від тих, що зазначені у першому підпараграфі, якщо така особа знає чи повинна знати, що відповідна інформація є інсайдерською.

5. Якщо особа є юридичною особою, цю статтю застосовують також, згідно з положеннями національного права, до фізичних осіб, які беруть участь у виробленні рішень про купівлю, продаж, скасування чи зміну розпоряджень від імені відповідної юридичної особи.

1. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що юридична особа володіє чи володіла інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така юридична особа:

(a) створила, впровадила і підтримує належні й дієві внутрішні правила і процедури, які дієво забезпечують, що ні фізична особа, яка виробила рішення про купівлю чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, від імені зазначеної юридичної особи, ні інші фізичні особи, які могли мати вплив на таке рішення, не володіють інсайдерською інформацією; та

(b) не заохочувала і не спонукала фізичну особу, яка здійснила купівлю чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, від імені зазначеної юридичної особи, не надавала рекомендацій фізичній особі та жодним іншим чином не впливала на неї.

2. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така особа:

(a) є маркет-мейкером чи особою, вповноваженою діяти в якості контрагента, для фінансових інструментів, яких стосується така інформація, і купівля чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, здійснені законно в ході звичайного виконання функцій такої особи як маркет-мейкера чи контрагента для такого фінансового інструмента; або

(b) уповноважена виконувати розпорядження від імені третіх сторін, і купівля чи продаж фінансових інструментів, яких стосуються такі розпорядження, здійснені для законного виконання такого розпорядження в ході звичайного виконання такою особою своїх трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків.

3. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така особа проводить транзакцію для купівлі чи продажу фінансових інструментів, і така транзакція здійснюється для добросовісного виконання обов’язків, строк виконання яких настав, а не обходу заборони інсайдерських операцій та:

(a) такий обов’язок виникає в результаті розпорядження, яке було розміщене, чи угоди, яка була укладена до отриманням такою особою інсайдерської інформації; або

(b) таку транзакцію здійснюють для виконання правового чи регуляторного обов’язку, який виник до отримання такою особою інсайдерської інформації.

4. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях, якщо така особа отримала таку інсайдерську інформацію у процесі публічного поглинання чи злиття з компанією і використовує таку публічну інформацію виключно для цілей здійснення такого злиття чи публічного поглинання за умови, що на момент затвердження злиття чи прийняття пропозиції учасниками компанії будь-яка інсайдерська інформація була оприлюднена чи перестала бути інсайдерською інформацією в інший спосіб.

Цей параграф не застосовують до нарощування долі.

5. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа використовує власні знання про своє рішення придбати чи продати фінансові інструменти при купівлі чи продажі таких фінансових інструментів, не є використанням інсайдерської інформації.

6. Незважаючи на положення параграфів 1-5 цієї статті, можуть вважати, що порушення заборони інсайдерських операцій, визначеної у статті 14, існує, якщо компетентний орган встановлює факт відсутності законних підстав для відповідних розпоряджень на купівлю/продаж, транзакцій чи поведінки.

1. Для цілей цього Регламенту незаконне розкриття інсайдерської інформації виникає, коли особа володіє інсайдерською інформацією і розкриває таку інформацію будь-якій іншій особі, окрім випадків, коли таке розкриття здійснюють у ході звичайного виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків.

Цей параграф застосовують до будь-якої фізичної чи юридичної особи у ситуаціях чи за обставин, зазначених у статті 8(4).

2. Для цілей цього Регламенту подальше розкриття рекомендацій чи спонукань, зазначених у статті 8(2), прирівнюють до незаконного розкриття інсайдерської інформації згідно з цією статтею, якщо особа, яка розкриває такі рекомендації чи спонукання, знає чи повинна знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.

1. Зондування ринку включає повідомлення інформації одному чи кільком потенційним інвесторам до оголошення транзакції для визначення їхнього інтересу до можливої транзакції та пов’язаних із нею умов, таких як її потенційний обсяг чи ціна:

(a) емітентом;

(b) вторинним оферентом фінансового інструмента в такій кількості чи за такою вартістю, що транзакція відрізняється від звичайної торгівлі і передбачає метод продажів, що ґрунтується на попередньому аналізі потенційного інтересу з боку потенційних інвесторів;

(c) учасником ринку дозволів на викиди; або

(d) третьою стороною, що діє від імені особи, зазначеної в пунктах (a), (b) або (c).

2. Без обмеження положень статті 23(3), розкриття інсайдерської інформації особою, яка має намір зробити пропозицію про поглинання шляхом купівлі цінних паперів компанії або здійснення злиття з компанією, сторонам, що мають права на цінні папери, також вважають зондуванням ринку, за умови що:

(a) така інформація є необхідною для надання сторонам, які мають права на цінні папери, можливості сформувати свою думку щодо їхньої готовності пропонувати свої цінні папери; та

(b) готовність сторін, які мають права на цінні папери, пропонувати свої цінні папери є об’єктивно необхідною для вироблення рішення про надання пропозиції про поглинання чи про злиття.

3. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен перед проведенням зондування ринку оцінити, чи передбачатиме таке зондування розкриття інсайдерської інформації. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен у письмовій формі зафіксувати свої висновки і їх обґрунтування. Такий учасник повинен надавати такі записи компетентному органу за його запитом. Цей обов’язок застосовують до кожного випадку розкриття інформації у процесі зондування ринку. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен належним чином оновлювати письмові записи, зазначені в цьому параграфі.

4. Для цілей статті 10(1) розкриття інсайдерської інформації, здійснене в ході зондування ринку, вважають таким, що було здійснене в ході звичайного виконання особою своїх трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків, якщо учасник ринку, що розкриває інформацію, відповідає вимогам параграфів 3 та 5 цієї статті.

5. Для цілей параграфа 4 учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен перед здійсненням розкриття:

(a) отримати дозвіл особи, щодо якої проводять зондування ринку, на отримання інсайдерської інформації;

(b) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що їй заборонено використовувати таку інформацію або робити спроби її використання шляхом купівлі чи продажу від свого імені чи від імені третьої сторони, прямо чи опосередковано, фінансових інструментів, яких стосується така інформація;

(c) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що їй заборонено використовувати таку інформацію або робити спроби її використання шляхом скасування чи зміни вже розміщених розпоряджень щодо фінансових інструментів, яких стосується така інформація; та

(d) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що, погоджуючись на отримання інформації, вона зобов’язується забезпечувати її конфіденційність.

Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен обліковувати всю інформацію, надану особі, щодо якої проводиться зондування ринку, у тому числі інформацію, надану згідно з пунктами (a)-(d) першого підпараграфа, а також ідентифікаційні дані потенційних інвесторів, яким була розкрита інформація, у тому числі, проте не обмежуючись цим, фізичних та юридичних осіб, що діють від імені потенційного інвестора, а також дату й час кожного розкриття. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен надавати такі облікові документи компетентному органу за його запитом.

6. Якщо інформація, яка була розкрита в ході зондування ринку, припиняє бути інсайдерською інформацією згідно з оцінками учасника ринку, що розкриває інформацію, такий учасник ринку повинен якнайшвидше поінформувати про це отримувача інформації.

Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен обліковувати інформацію, надану згідно з цим параграфом, та надавати відповідні облікові документи компетентному органу за його запитом.

7. Незважаючи на положення цієї статті, особа, щодо якої проводять зондування ринку, повинна самостійно аналізувати, чи володіє вона інсайдерською інформацією або коли вона припиняє володіти інсайдерською інформацією.

8. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен зберігати облікові документи, згадані в цій статті, протягом щонайменше п’яти років.

9. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення відповідних правил, процедур та вимог щодо ведення обліку для забезпечення дотримання особами вимог, встановлених у параграфах 4, 5, 6 та 8.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

10. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення систем і шаблонів повідомлення, що їх повинні використовувати особи для дотримання вимог, встановлених у параграфах 4, 5, 6 та 8 цієї статті, зокрема чіткого формату облікових документів, згаданих у параграфах 4-8, та технічних засобів для належного повідомлення інформації, зазначеної у параграфі 6, особі, щодо якої проводять зондування ринку.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

11. ESMA видає настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, адресовані особам, щодо яких проводять зондування ринку, стосовно:

(a) факторів, які такі особи повинні враховувати при розкритті їм інформації в рамках зондування ринку, для оцінювання того, чи прирівнюють таку інформацію до інсайдерської інформації;

(b) кроків, які зазначені особи повинні вживати, якщо їм була розкрита інсайдерська інформація, для дотримання вимог статей 8 та 10 цього Регламенту; та

(c) облікових документів, що їх зазначені особи повинні вести для підтвердження дотримання ними вимог статей 8 та 10 цього Регламенту.

1. Для цілей цього Регламенту маніпулювання ринком включає таку діяльність:

(a) здійснення транзакції, розміщення розпорядження на купівлю/продаж чи будь-яку іншу поведінку, яка:

(i) надає або може надавати хибні чи оманливі сигнали щодо пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, попиту чи ціни на них; або

(ii) фіксує чи може зафіксувати ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди на аномальному чи штучному рівні;

окрім випадків, коли особа, яка здійснює транзакцію, розміщує розпорядження на купівлю/продаж чи бере участь у будь-якій іншій поведінці, доводить, що такі транзакція, розпорядження або поведінка мають законні підстави і відповідають прийнятій ринковій практиці, встановленій згідно зі статтею 13;

(b) здійснення транзакції, розміщення розпорядження на купівлю/продаж або будь-яка інша діяльність чи поведінка, які впливають чи можуть вплинути на ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, і передбачають використання фіктивних механізмів або будь-яких інших форм обману чи махінацій;

(c) поширення через ЗМІ, включаючи Інтернет, або будь-якими іншими засобами інформації, яка надає чи може надавати хибні чи оманливі сигнали щодо пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, попиту чи ціни на них або фіксує чи може зафіксувати ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, на аномальному чи штучному рівні, у тому числі поширення чуток, якщо особа, яка їх поширює, знала чи повинна була знати, що відповідна інформація була хибною чи оманливою;

(d) передавання хибної чи оманливої інформації або надання хибних чи оманливих вихідних даних щодо бенчмарка, якщо особа, яка здійснила таке передавання чи надала такі вихідні дані, знала чи повинна була знати, що вони є хибними чи оманливими, або будь-яка інша поведінка, що маніпулює розрахунком бенчмарка.

2. Маніпулюванням ринком, між іншим, вважають зазначену нижче поведінку:

(a) поведінку особи чи осіб, що діють спільно, спрямовану на забезпечення домінантного становища у пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди або у попиті на них, результатом якої є чи може бути фіксування, пряме чи опосередковане, ціни купівлі чи продажу або створення інших несправедливих умов торгівлі;

(b) купівля чи продаж фінансових інструментів при відкритті чи закритті ринку, результатом яких є чи може бути введення в оману інвесторів, що діють виходячи з відображених цін, у тому числі цін при відкритті чи закритті;

(c) розміщення розпоряджень на торговельному майданчику, у тому числі будь-яке їх скасування чи внесення змін до них за допомогою будь-яких доступних засобів торгівлі, у тому числі електронних, таких як стратегії алгоритмічної й високочастотної торгівлі, які призводять до одного з наслідків, зазначених у параграфі 1(a) або (b) шляхом:

(i) порушення чи сповільнення роботи торговельної системи торговельного майданчика або можливості такого порушення чи сповільнення;

(ii) ускладнення ідентифікації справжніх розпоряджень у торговельній системі торговельного майданчика для інших осіб або можливість такого ускладнення, у тому числі шляхом внесення розпоряджень, які призводять до перевантаження чи дестабілізації книги розпоряджень; або

(iii) створення чи можливого створення хибних чи оманливих сигналів про пропозицію фінансового інструмента, попит чи ціну на нього, зокрема, шляхом внесення розпоряджень, що ініціюють чи посилюють тенденцію;

(d) використання випадкового чи регулярного доступу до традиційних чи електронних ЗМІ шляхом озвучування думки про фінансовий інструмент, пов’язаний спотовий контракт із реальним товаром чи аукціонний продукт на основі дозволів на викиди (чи опосередковано про емітента), попередньо зайнявши позицію по такому фінансовому інструменту, пов’язаному спотовому контракту із реальним товаром чи продукту на основі дозволів на викиди і, в результаті, отримуючи вигоду від впливу озвучених думок про ціну такого інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди без розкриття такого конфлікту інтересів для широкої громадськості у відповідний і дієвий спосіб;

(e) купівля чи продаж на вторинному ринку дозволів на викиди чи пов’язаних деривативів до проведення аукціону згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010 із фіксуванням, у результаті, кінцевої ціни на аукціонні продукти на аномально низькому чи штучному рівні або введенням в оману учасників аукціонів.

3. Для цілей застосування параграфів 1(a) та (b) і без обмеження форм поведінки, визначених у параграфі 2, додаток I визначає невичерпний перелік індикаторів, пов’язаних із використанням фіктивних механізмів або будь-яких інших форм обману чи махінацій, та невичерпний перелік індикаторів, які стосуються хибних чи оманливих сигналів і фіксування цін.

4. Якщо особа, зазначена у цій статті, є юридичною особою, цю статтю застосовують також, згідно з положеннями національного права, до фізичних осіб, які беруть участь у виробленні рішень щодо здійснення діяльності від імені відповідної юридичної особи.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 35 для уточнення індикаторів, встановлених додатком I, і роз’яснення їхніх елементів та врахування технічних досягнень на фінансових ринках.

1. Заборону, передбачену статтею 15, не застосовують до діяльності, зазначеної у статті 12(1)(а), якщо особа, яка здійснює транзакцію, розміщує розпорядження на купівлю/продаж чи бере участь у будь-якій іншій поведінці, доводить, що такі транзакція, розпорядження або поведінка здійснені на законних підставах і відповідають прийнятій ринковій практиці, визначеній згідно з цією статтею.

2. Компетентний орган може визначити прийняту ринкову практику, враховуючи такі критерії:

(a) чи забезпечує така ринкова практика достатній рівень прозорості на ринку;

(b) чи забезпечує така ринкова практика високий рівень гарантій функціонування ринкових сил і належної взаємодії сил попиту і пропозиції;

(c) чи має така ринкова практика позитивний вплив на ліквідність ринку та ефективність його роботи;

(d) чи враховує така ринкова практика торговельні механізми відповідного ринку і чи дозволяє вона учасникам ринку реагувати належним чином та своєчасно на нову ринкову кон’юнктуру, створену такою практикою;

(e) чи не створює така ринкова практика ризиків для цілісності, прямо та опосередковано, пов’язаних ринків, незалежно від того, чи є вони регульованими, відповідного фінансового інструмента в межах Союзу;

(f) результати будь-яких досліджень відповідної ринкової практики, проведених будь-якими компетентними органами, зокрема на предмет порушення відповідною ринковою практикою правил чи положень, спрямованих на запобігання зловживанням на ринку, або кодексів поведінки, незалежно від того, чи стосується вона відповідного ринку або прямо чи опосередковано пов’язаних ринків у межах Союзу; та

(g) структурні характеристики відповідного ринку, між іншим, незалежно від того, чи є він регульованим, типи фінансових інструментів, якими торгують, та вид учасників ринку, включаючи ступінь участі роздрібних інвесторів на відповідному ринку.

Ринкову практику, визначену компетентним органом як прийнятна ринкова практика на певному ринку, не вважають застосовною до інших ринків, якщо компетентні органи таких інших ринків не прийняли таку практику згідно з цією статтею.

3. Перед визначенням прийнятої ринкової практики згідно з параграфом 2 компетентний орган повинен повідомити ESMA та інші компетентні органи про свій намір визначити прийняту ринкову практику і надати відомості про аналіз, проведений згідно з критеріями, встановленими у параграфі 2. Таке повідомлення повинне бути надане щонайменше за три місяці до запланованого набуття чинності прийнятою ринковою практикою.

4. Протягом двох місяців після отримання такого повідомлення ESMA видає компетентному органу, що надав повідомлення, висновок за результатами аналізу відповідності прийнятої ринкової практики положенням параграфа 2 та регуляторним технічним стандартам, затвердженим згідно з параграфом 7. ESMA також аналізує, чи не поставить визначення прийнятої ринкової практики під загрозу довіру до фінансового ринку Союзу. Відповідний висновок повинен бути опублікований на веб-сайті ESMA.

5. Якщо компетентний орган встановлює прийняту ринкову практику всупереч висновку ESMA, виданому згідно з параграфом 4, він повинен опублікувати на своєму веб-сайті повідомлення, що повністю розкриває причини такого рішення, у тому числі містить обґрунтування того, чому прийнята ринкова практика не ставить під загрозу довіру до ринку, протягом 24 годин з моменту встановлення прийнятої ринкової практики.

6. Якщо один компетентний орган вважає, що інший компетентний орган встановив прийняту ринкову практику, яка не відповідає критеріям, визначеним у параграфі 2, ESMA допомагає таким органам у досягненні згоди згідно зі своїми повноваженнями за статтею 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відповідні компетентні органи не досягають згоди, ESMA може ухвалити рішення згідно зі статтею 19(3) Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

7. Для забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення критеріїв, процедури та вимог для визначення прийнятої ринкової практики згідно з параграфами 2, 3 та 4, а також вимог щодо її підтримання і припинення або зміни умов її прийняття.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

8. Компетентні органи повинні регулярно і не рідше ніж один раз на два роки переглядати встановлені ними прийняті ринкові практики, зокрема з урахуванням істотних змін у відповідному ринковому середовищі, таких як зміни у правилах торгівлі чи ринкових інфраструктурах, для ухвалення рішень про збереження чи припинення таких практик або внесення змін до умов їх прийняття.

9. ESMA публікує на своєму веб-сайті список прийнятих ринкових практик із зазначенням держав- членів, у яких вони є застосовними.

10. ESMA здійснює моніторинг застосування прийнятих ринкових практик і подає Комісії щорічний звіт про те, як їх застосовують на відповідних ринках.

11. Компетентні органи повинні повідомити ESMA про прийняті ринкові практики, встановлені ними до 2 липня 2014 року, протягом трьох місяців після набуття чинності регуляторними технічними стандартами, зазначеними в параграфі 7.

Прийняті ринкові практики, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, продовжують застосовувати у відповідних державах-членах до ухвалення компетентним органом рішення про їх продовження на основі висновку ESMA згідно з параграфом 4.

Особа не повинна:

(a) брати участь чи намагатися брати участь в інсайдерських операціях;

(b) рекомендувати іншій особі брати участь в інсайдерських операціях чи спонукати іншу особу брати участь в інсайдерських операціях;

(c) незаконно розкривати інсайдерську інформацію.

Особа не повинна брати участь чи намагатися брати участь у маніпулюванні ринком.

1. Оператори ринків та інвестиційні фірми, що здійснюють управління торговельним майданчиком, повинні створити і підтримувати ефективні правила, системи та процедури для попередження і виявлення інсайдерських операцій, випадків маніпулювання ринком та спроб здійснення інсайдерських операцій і маніпулювання ринком згідно зі статтями 31 та 54 Директиви 2014/65/ЄС.

Особа, зазначена у першому підпараграфі, повинна негайно повідомляти про розпорядження і транзакції, у тому числі про будь-які їх скасування чи внесення змін до них, які можуть бути інсайдерськими операціями, маніпулюванням ринком чи спробами здійснення інсайдерських операцій чи маніпулювання ринком, компетентному органу торговельного майданчика.

2. Будь-яка особа, яка організовує чи виконує транзакції на професійних засадах, повинна створити і підтримувати дієві правила, системи та процедури для виявлення підозрілих розпоряджень і транзакцій та повідомлення про них. Якщо така особа має обґрунтовані підозри щодо того, що розпорядження чи транзакція щодо будь-якого фінансового інструмента, незалежно від того, розміщені чи виконані вони на торговельному майданчику чи поза ним, можуть бути інсайдерською операцією, маніпулюванням ринку або спробою здійснення інсайдерської операції чи маніпулювання ринком, вона повинна негайно повідомити про це компетентний орган, як зазначено в параграфі 3.

3. Без обмеження положень статті 22, до осіб, які організовують чи виконують транзакції на професійних засадах, застосовують правила повідомлення держав-членів, у яких вони зареєстровані чи мають головний офіс або, у випадку філії, держави-члена, у якій розташовується така філія. Такі повідомлення повинні бути адресовані компетентному органу такої держави-члена.

4. Компетентні органи, як зазначено у параграфі 3, що отримують повідомлення про підозрілі розпорядження і транзакції, повинні негайно передавати таку інформацію компетентним органам відповідних торговельних майданчиків.

5. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення:

(a) відповідних правил, систем та процедур для забезпечення дотримання особами вимог, встановлених у параграфах 1 та 2; та

(b) шаблонів повідомлень, які особи повинні використовувати для дотримання вимог, встановлених у параграфах 1 та 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Емітент повинен якнайшвидше інформувати громадськість про інсайдерську інформацію, яка безпосередньо стосується такого емітента.

Емітент повинен забезпечити оприлюднення інсайдерської інформації у спосіб, який забезпечує можливість швидкого доступу до неї, а також повного, правильного та своєчасного її аналізу громадськістю та, якщо застосовно, за допомогою офіційно затвердженого механізму, згаданого у статті 21 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС (- 7). Емітент не повинен поєднувати публічне розкриття інсайдерської інформації з просуванням своєї діяльності. Емітент повинен розміщувати і зберігати всю інсайдерську інформацію, яку він зобов’язаний публічно розкривати, на своєму веб-сайті протягом щонайменше п’яти років.

Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструментів, якими торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

2. Учасник ринку дозволів на викиди повинен публічно, дієво та своєчасно розкривати інсайдерську інформацію про дозволи на викиди, якими він володіє у зв’язку зі своєю діяльністю, у тому числі авіаційною діяльністю, як зазначено в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС , чи установками у розумінні статті 3(e) зазначеної Директиви, якими відповідний учасник, його материнська чи пов’язана компанія володіє чи які вони контролюють, або за функціонування яких учасник, його материнська чи пов’язана компанія несуть повну чи часткову відповідальність. Що стосується установок, таке розкриття повинне включати інформацію, що стосується потужності й використання установок, у тому числі їх планових і позапланових простоїв.

Перший підпараграф не застосовують до учасника ринку дозволів на викиди, якщо викиди від установок чи авіаційної діяльності, якими він володіє, які він контролює чи за які він відповідає, за минулий рік не перевищували мінімального порогового значення в перерахунку на діоксид вуглецю та, у випадку здійснення діяльності зі спалювання, якщо їхня розрахункова теплова потужність не перевищила мінімального порогового значення.

Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 35 делеговані акти, що встановлюють мінімальні порогові значення викидів у перерахунку на діоксид вуглецю і мінімальні порогові значення розрахункової теплової потужності для цілей застосування винятку, передбаченого у другому підпараграфі цього параграфа.

3. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають компетентний орган для надсилання повідомлень, зазначених у параграфах 4 та 5 цієї статті.

4. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації за умови дотримання усіх зазначених нижче умов:

(a) негайне розкриття може завдати шкоди законним інтересам емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(b) відстрочення розкриття не введе громадськість в оману;

(c) емітент чи учасник ринку дозволів на викиди здатен забезпечити конфіденційність такої інформації.

За наявності тривалого процесу, що відбувається поетапно і який спрямований на настання або призводить до настання певних обставин чи певної події, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації, що стосується такого процесу, на умовах пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа.

Якщо емітент чи учасник ринку дозволів на викиди відстрочив розкриття інсайдерської інформації згідно з цим параграфом, він повинен поінформувати компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про відстрочення розкриття інформації і надати письмове пояснення способу дотримання умов, визначених у цьому параграфі, негайно після публічного розкриття такої інформації. У якості альтернативи, держави-члени можуть передбачити надання такого письмового пояснення лише за запитом компетентного органу, зазначеного в параграфі 3.

5. Для забезпечення стабільності фінансової системи емітент, який є кредитною установою чи фінансовою установою, може, під власну відповідальність, відстрочити розкриття інсайдерської інформації, у тому числі інформації, що стосується тимчасової проблеми з ліквідністю і, зокрема, необхідності отримання тимчасової підтримки для забезпечення ліквідності від центрального банку чи кредитора останньої інстанції, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) розкриття інсайдерської інформації створює ризик підриву фінансової стабільності емітента і фінансової системи;

(b) відстрочення розкриття відповідає суспільному інтересу;

(c) може бути забезпечена конфіденційність такої інформації; та

(d) компетентний орган, зазначений у параграфі 3, надав дозвіл на таке відстрочення, зважаючи на дотримання умов пунктів (a), (b) та (c).

6. Для цілей пунктів (a)-(d) параграфа 5 емітент повинен повідомити компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про свій намір відстрочити розкриття інсайдерської інформації і надати йому докази дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, у відповідних випадках, повинен проконсультуватися з національним центральним банком чи органом макропруденційного нагляду, якщо такий створено, або, у якості альтернативи, з такими органами:

(a) якщо емітент є кредитною установою чи інвестиційною фірмою, з органом, призначеним згідно зі статтею 133(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС (- 8);

(b) у випадках, інших ніж ті, що зазначені в пункті (a), з будь-яким іншим національним органом, відповідальним за нагляд за емітентом.

Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен забезпечувати відстрочення розкриття інсайдерської інформації лише на той період, який є необхідним у суспільних інтересах. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен оцінювати, щонайменше на щотижневій основі, дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5.

Якщо компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не дає згоди на відстрочення розкриття інсайдерської інформації, емітент повинен розкрити таку інсайдерську інформацію негайно.

Цей параграф застосовують у випадках, коли емітент не вирішує відстрочувати розкриття інсайдерської інформації згідно з параграфом 4.

Покликання в цьому параграфі на компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не обмежує здатності компетентного органу виконувати свої функції в будь-який зі способів, зазначених у статті 23(1).

7. Якщо розкриття інсайдерської інформації було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, і конфіденційність такої інформації більше не забезпечена, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен здійснити публічне розкриття такої інформації якомога швидше.

Цей параграф охоплює ситуації, коли існують чутки, які чітко стосуються інсайдерської інформації, розкриття якої було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, якщо такі чутки є достатньо точними, щоб свідчити про те, що конфіденційність такої інформації більше не забезпечена.

8. Якщо емітент, учасник ринку дозволів на викиди або особа, що діє від їхнього імені, розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій стороні в ході звичайного виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків, як зазначено у статті 10(1), вони повинні здійснити повне та дієве публічне розкриття такої інформації, одночасно у випадку навмисного розкриття і невідкладно у випадку ненавмисного розкриття. Цей параграф не застосовують, якщо особа, яка отримує інформацію, має обов’язок щодо забезпечення конфіденційності, незалежно від того, чи ґрунтується він на законі, регламентах, статуті чи контракті.

9. Інсайдерська інформація, що стосується емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, може бути розміщена на веб-сайті торговельного майданчика, а не на веб-сайті емітента, якщо торговельний майданчик надає таку послугу емітентам на такому ринку.

10. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення:

(a) технічних засобів для належного публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 1, 2, 8 та 9; та

(b) технічних засобів для відстрочення публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 4 та 5.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

11. ESMA видає настанови для визначення невичерпного орієнтовного переліку законних інтересів емітентів, як зазначено в пункті (a) параграфа 4, та ситуацій, у яких відстрочення розкриття інсайдерської інформації може ввести громадськість в оману, як зазначено в пункті (b) параграфа 4.

1. Емітенти чи будь-які особи, що діють від їхнього імені, повинні:

(a) складати список усіх осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації і працюють на них за трудовим договором або на інших засадах виконують завдання, у рамках яких вони мають доступ до інсайдерської інформації, таких як консультанти, бухгалтери або кредитно-рейтингові агентства (список інсайдерів);

(b) своєчасно оновлювати список інсайдерів згідно з параграфом 4; та

(c) якомога швидше надавати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

2. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні вживати усіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, внесена до списку інсайдерів, у письмовій формі підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації.

Якщо інша особа, що діє від імені емітента, бере на себе обов’язки зі складання та оновлення списку інсайдерів, емітент несе повну відповідальність за виконання вимог цієї статті. Емітент повинен завжди мати право доступу до такого списку.

3. Список інсайдерів повинен містити принаймні:

(a) ідентифікаційні дані будь-якої особи, що має доступ до інсайдерської інформації;

(b) причини для включення такої особи до списку інсайдерів;

(c) дату і час отримання такою особою доступу до інсайдерської інформації;

(d) дату складання списку інсайдерів.

4. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні своєчасно оновлювати список інсайдерів із зазначенням дати такого оновлення за таких обставин:

(a) при зміні причин для включення особи, яка вже включена до списку інсайдерів;

(b) при появі нової особи, яка має доступ до інсайдерської інформації і, відповідно, повинна бути включена до списку інсайдерів; та

(c) якщо особа більше не має доступу до інсайдерської інформації.

При кожному оновленні повинні бути зазначені дата і час настання змін, що призвели до необхідності оновлення списку.

5. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні зберігати список інсайдерів протягом щонайменше п’яти років від дати його складання чи оновлення.

6. Емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, звільняють від складання списку інсайдерів за умови дотримання таких умов:

(a) емітент вживає всіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, що має доступ до інсайдерської інформації, підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації; та

(b) емітент здатен надати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

7. Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструмента, яким торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

8. Параграфи 1-5 цієї статті застосовують також до:

(a) учасників ринків дозволів на викиди щодо інсайдерської інформації, яка стосується дозволів на викиди і виникає у зв’язку з фізичними операціями такого учасника ринку дозволів на викиди;

(b) будь-якої аукціонної платформи, організатора аукціонів та особи, що здійснює моніторинг за проведенням аукціонів, щодо аукціонів з продажу дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010.

9. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення точного формату списків інсайдерів та формату оновлення списків інсайдерів, зазначених у цій статті.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

1. Особи, що виконують управлінські обов’язки, а також особи, що тісно пов’язані з ними, повинні повідомляти емітента чи учасника ринку дозволів на викиди та компетентний орган, зазначений у другому підпараграфі параграфа 2:

(a) стосовно емітентів, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо акцій чи боргових інструментів такого емітента або деривативів чи інших фінансових інструментів, пов’язаних із ним;

(b) стосовно учасників ринків дозволів на викиди, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі або пов’язаних із ними деривативів.

Такі повідомлення повинні надсилатися своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції.

Перший підпараграф застосовують, якщо загальна сума транзакцій за календарний рік досягає порогового значення, визначеного в параграфі 8 чи 9, залежно від випадку.

1а. Обов’язок щодо повідомлення, зазначений у параграфі 1, не застосовують до транзакцій із фінансовим інструментами, пов’язаними з акціями чи боровими інструментами емітента, згаданого в зазначеному параграфі, якщо на момент проведення транзакції дотримана будь-яка із зазначених нижче умов:

(a) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якій не перевищує 20% активів, якими володіє така установа колективного інвестування;

(b) фінансовий інструмент забезпечує участь у портфелі активів, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якому не перевищує 20% активів такого портфелю;

(c) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування або забезпечує участь у портфелі активів, і особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, не знає і не могла знати структури інвестицій або розміру долі акцій чи боргових інструментів емітента в таких установі колективного інвестування чи портфелі активів, і, окрім цього, не мала підстав вважати, що акції чи боргові інструменти емітента перевищують порогові значення в пунктах (a) чи (b).

Якщо інформація щодо структури інвестицій установи колективного інвестування чи участі в портфелі активів є доступною, особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, повинні докладати усіх обґрунтованих зусиль для використання такої інформації.

2. Для цілей параграфа 1 та без обмеження права держав-членів встановлювати обов’язки щодо повідомлення, інші ніж ті, що вказані у цій статті, особи, зазначені в параграфі 1, повинні повідомляти компетентні органи про всі транзакції, проведені від їхнього імені.

Правила, застосовні до повідомлень, які особи, зазначені в параграфі 1, зобов’язані виконувати, повинні бути правилами держави-члена, у якій зареєстрований емітент чи учасник ринку дозволів на викиди. Повідомлення надсилають компетентному органу такої держави-члена протягом трьох робочих днів від дати відповідної транзакції. Якщо емітент не зареєстрований у державі-члені, повідомлення надсилають компетентному органу держави-члена походження згідно з пунктом (i) статті 2 (1) Директиви 2004/109/ЄС або, за його відсутності, компетентному органу торговельного майданчика.

3. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен забезпечити, щоб інформацію, що повідомлена згідно з параграфом 1, оприлюднювали своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції у спосіб, що забезпечує швидкий доступ до такої інформації без жодної дискримінації згідно з імплементаційними технічними стандартами, зазначеними в пункті (а) статті 17(10).