РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 113,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передання проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 2),

Діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Оскільки:

(1) У своєму повідомленні від 7 квітня 2016 року про план дій щодо ПДВ, Комісія оголосила про намір подати пропозицію щодо остаточного режиму оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) транскордонних торговельних операцій між компаніями держав-членів на основі оподаткування транскордонних постачань товарів та послуг.

(2) У світлі поточного рівня шахрайства з ПДВ та факту, що не всі держави-члени однаково постраждали від таких шахрайських дій, і з огляду на те, що впровадження остаточного режиму оподаткування ПДВ займе кілька років, може виникнути необхідність вжиття певних термінових і конкретних заходів.

(3) У цьому контексті деякі держави-члени просили дозволу на застосування тимчасового узагальненого механізму сплати ПДВ (реверсної сплати) ("УМРС") з певним пороговим значенням для кожної операції, що відступатиме від одного із загальних принципів наявної системи оподаткування ПДВ в частині стягнення ПДВ на кожному етапі ланцюга постачань з метою взяття під контроль масового розповсюдження карусельного шахрайства. Карусельне шахрайство ґрунтується на поточному звільненні постачань у межах Співтовариства від сплати ПДВ, що дозволяє отримувати товари без ПДВ. Кілька торговців послідовно вчиняють податкове шахрайство шляхом ухилення від сплати податковим органам ПДВ, отриманого від своїх замовників. Проте такі замовники, отримавши дійсні рахунки-фактури, мають право на вирахування суми сплаченого податку. Той самий товар може постачатися декілька разів шляхом повторного використання звільнення від сплати ПДВ постачань у межах Співтовариства. Подібні схеми карусельного шахрайства можуть також виникати і при наданні послуг. Якщо призначити оподатковувану особу, яка є одержувачем товарів чи послуг, відповідальною за сплату ПДВ, то такий відступ міг би виключити можливість використання зазначеної схеми податкового шахрайства.

(4) Держави-члени, що мають відмінності в розвитку спроможностей своїх податкових органів, докладають особливих зусиль щодо подолання вищих рівнів шахрайства з ПДВ та запобігання недоотриманню доходів у процесі реалізації режиму оподаткування ПДВ, як зазначено в першому параграфі статті 27 Договору про функціонування Європейського Союзу .

(5) З метою обмеження ризику переміщення шахрайства між державами-членами, дозвіл на використання УМРС необхідно надати державам-членам, які відповідають певним критеріям рівня шахрайства, зокрема карусельного шахрайства, та які здатні встановити, що інших заходів контролю недостатньо для боротьби з таким шахрайством. Крім того, такі держави-члени мають встановити, що очікуване вдосконалення дотримання податкового права та збільшення податкових надходжень унаслідок введення УМРС переважатиме загальний додатковий тягар на компанії та податкові органи і не призведе до витрат компаній та податкових органів, що перевищуватимуть витрати, пов’язані із вжиттям інших заходів контролю.

(6) Якщо держави-члени вирішать застосовувати УМРС, вони мають застосовувати його до всіх постачань товарів і надання послуг, інших ніж транскордонні, що перевищують певний поріг для кожної операції. Застосування УМРС не має бути обмежене будь-яким окремим сектором.

(7) Держави-члени, що обирають УМРС, мають встановити спеціальні зобов’язання оподатковуваних осіб щодо електронного звітування для забезпечення ефективного функціонування та моніторингу застосування УМРС. Вони мають виявляти та запобігати всім новим формам податкового шахрайства, таким як штучний розподіл податкової суми операцій.

(8) Щоб оцінити, чи призводить введення УМРС в одній державі-члені до переміщення шахрайства до інших держав-членів, а також для оцінювання ступеня можливих порушень функціонування внутрішнього ринку, доцільно передбачити конкретне зобов’язання щодо обміну інформацією між державами-членами, що застосовують УМРС, та державами-членами, що не застосовують УМРС. Будь-який обмін інформацією має здійснюватися відповідно до чинних положень про захист персональних даних і конфіденційність з урахуванням винятків та обмежень для захисту інтересів держав-членів або Союзу у сфері оподаткування.

(9) Щоб оцінити вплив застосування УМРС на шахрайські дії у прозорий спосіб, такими державами-членами мають бути заздалегідь визначені критерії оцінювання, що дозволять оцінити рівень шахрайства до та після застосування УМРС.

(10) Рішення, що дозволяють застосовувати УМРС, матимуть вплив на бюджет, який може бути суттєвим для однієї або декількох держав-членів. Відповідно, Раді необхідно надати повноваження дозволяти застосування УМРС.

(11) Держава-член, яка має намір застосовувати УМРС, має звертатися до Комісії з пропозицією щодо застосування УМРС та має надавати відповідну інформацію, що дасть змогу Комісії оцінити такий запит. У разі необхідності, у Комісії має бути змога запитувати додаткову інформацію.

(12) З огляду на несподівані наслідки для функціонування внутрішнього ринку, що їх може спричинити застосування УМРС через можливе переміщення шахрайства до інших держав-членів, що не застосовують УМРС, Рада має бути здатна, як запобіжний захід, скасовувати всі імплементаційні рішення, що дозволяють застосування УМРС. З огляду на необхідність швидкого реагування в ситуації, коли виявлено значний негативний вплив на внутрішній ринок, необхідно використовувати голосування за правилом зворотної одностайності.

(13) 3 огляду на невизначені наслідки, що їх може спричинити застосування УМРС, його впровадження повинно бути обмеженим у часі.

(14) Для ретельного моніторингу впливу на внутрішній ринок усі держави-члени мають, якщо УМРС застосовується принаймні в одній державі-члені, подавати Комісії звіти з тим, щоб вона могла оцінювати вплив на шахрайство, витрати компаній на забезпечення дотримання правил і переміщення шахрайської діяльності внаслідок застосування УМРС.

(15) До Директиви Ради 2006/112/ЄС (- 3) необхідно внести відповідні зміни,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

До Директиви 2006/112/ЄС додати таку статтю:

"Стаття 199с

1. Як відступ від статті 193, до 30 червня 2022 року держава-член може запровадити узагальнений механізм сплати ПДВ (реверсну сплату) ("УМРС") для інших постачань, ніж транскордонні, за умови, що особою, відповідальною за сплату ПДВ, є оподатковувана особа, якій постачено всі товари та надано всі послуги, вартість яких перевищує граничне значення у 17500 євро за операцію.

Держава-член, яка бажає запровадити УМРС, повинна відповідати усім таким вимогам:

(a) відповідно до методу та даних, представлених у заключному звіті Комісії за 2016 рік про недоотримані доходи від ПДВ, який було опубліковано Комісією 23 серпня 2016 року, у 2014 році в такій державі-члені недоотримані доходи від ПДВ, виражені у відсотках від загальної суми ПДВ, що підлягає сплаті, були принаймні на 5 відсоткових пунктів вищі за медіанне значення недоотриманих Співтовариством доходів від ПДВ;