ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114, Європейський Союз

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1).

Після консультацій із Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Директива Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2018/1972 (- 3) спрямована на створення внутрішнього ринку електронних комунікацій у межах Союзу, забезпечуючи при цьому високий рівень інвестицій, інновацій та захисту споживачів через посилення конкуренції. Зазначена директива також встановлює значну кількість нових завдань для Органу європейських регуляторів електронних комунікацій ("BEREC"), таких, як напрацювання настанов з низки тематик, звітування з технічних питань, ведення реєстрів, списків або баз даних та надання висновків щодо процедур внутрішнього ринку для проектів національних заходів регулювання ринку.

(2) Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 531/2012 (- 4) доповнює та підтримує, наскільки це стосується питання загальносоюзного роумінгу, правила, передбачені регуляторними рамками у сфері електронних комунікацій, і визначає певні завдання BEREC.

(3) Регламент Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2015/2120 (- 5) визначає додаткові завдання для BEREC щодо відкритого доступу до мережі Інтернет. Крім того, Настанови BEREC від 30 серпня 2016 року про імплементацію національними регуляторами європейських правил мережевого нейтралітету були схвалені як такі, що надають цінне роз’яснення щодо того, як гарантувати сильний, вільний та відкритий Інтернет шляхом забезпечення послідовного застосування правил захисту рівного та недискримінаційного ставлення до трафіку при наданні послуг доступу до мережі Інтернет та пов’язаних з ними прав кінцевих користувачів.

(4) Враховуючи необхідність забезпечення послідовної регуляторної практики та послідовного застосування регуляторних рамок Союзу у сфері електронних комунікацій, рішенням Комісії 2002/627/ЄС (- 6) було створено Групу європейських регуляторів електронних комунікаційних мереж та послуг (ERG) з метою надання консультацій та допомоги Комісії у зміцненні внутрішнього ринку електронних комунікаційних мереж і послуг та, загалом, забезпечення взаємодії між національними регуляторними органами та Комісією.

(5) BEREC та Офіс створено згідно з Регламентом Європейського Парламенту та Ради (EC) № 1211/2009 (- 7). BEREC замінив ERG і мав на меті сприяти, з одного боку, розвитку, а з іншого - кращому функціонуванню внутрішнього ринку електронних комунікаційних мереж і послуг з метою забезпечення послідовної імплементації регуляторних рамок для електронних комунікацій. BEREC виконує роль платформи для співробітництва між національними регуляторними органами та між національними регуляторними органами і Комісією для виконання повного спектру його обов’язків відповідно до регуляторних рамок Союзу. BEREC був створений з метою незалежного та прозорого надання експертних знань.

(6) BEREC також виконує функцію органу для критичного осмислення, обговорення та консультування Європейського Парламенту, Ради та Комісії щодо сфери електронних комунікацій.

(7) Офіс створено як орган Співтовариства, який має правосуб’єктність для виконання завдань, передбачених Регламентом (EC) № 1211/2009, зокрема, надання BEREC професійних послуг та послуг адміністративної підтримки. Для ефективної підтримки BEREC, Офісу надано правову, адміністративну та фінансову автономію.

(8) Рішенням 2010/349/ЄС (- 8) представники урядів держав-членів вирішили, що штаб-квартира Офісу матиме місцезаходження в Ризі. Угода про місцезнаходження між Урядом Латвійської Республіки та Офісом набула чинності 5 серпня 2011 року.

(9) У своєму повідомленні від 6 травня 2015 року під назвою "Стратегія єдиного цифрового ринку для Європи", Комісія передбачала представлення у 2016 році пропозиції щодо амбіційного перегляду регуляторних рамок для електронних комунікацій, зосереджуючись, зокрема, на більш ефективних регуляторних інституційних рамках з метою розробки правил електронних комунікацій, які є більш придатними для створення належних умов для єдиного цифрового ринку. До таких умов відносяться розгортання мереж надвисокої пропускної здатності, більш скоординоване управління радіочастотним спектром для бездротових мереж та створення рівних умов для вдосконалених цифрових мереж та інноваційних послуг. У тому повідомленні зазначалося, що зміна ринкового та технологічного середовища робить необхідним зміцнення інституційної структури шляхом посилення ролі BEREC.

(10) У своїй резолюції від 19 січня 2016 року під назвою "На шляху до Закону про єдиний цифровий ринок" Європейський Парламент закликав Комісію до подальшої інтеграції єдиного цифрового ринку шляхом забезпечення більш ефективних інституційних рамок.

(11) BEREC та Офіс зробили позитивний внесок у послідовну імплементацію регуляторних рамок у сфері електронних комунікацій. Проте, між державами-членами все ще існують значні відмінності у регуляторній практиці, що впливає на компанії, які мають транскордонний бізнес або діють у значній кількості держав-членів, у тому числі у випадках, коли існують настанови BEREC з відповідного питання, які, проте, потребують подальшого вдосконалення. З метою подальшого сприяння розвитку внутрішнього ринку електронних комунікацій по всьому Союзу, а також сприяння доступу до мереж надвисокої пропускної здатності та їх використання, конкуренції у наданні доступу до електронних комунікаційних мереж, послуг та засобів, а також захисту інтересів громадян Союзу, цей регламент спрямований на посилення ролі BEREC. Така посилена роль має доповнювати існуючу розширену роль, яку відіграє BEREC у відповідності до Регламентів (ЄС) № 531/2012 та (ЄС) 2015/2120 та Директиви (ЄС) 2018/1972 .

(12) З огляду на ринкові та технологічні зміни, які часто спричиняють збільшення транскордонного виміру, та досвід із забезпечення послідовної імплементації у сфері електронних комунікацій, набутий до цього часу, необхідно опиратися на результати діяльності BEREC та Офісу. їхнє врядування та діяльність мають бути впорядковані та адаптовані до завдань, які вони виконують. Беручи до уваги усталені процедури та новий набір завдань, покладених на BEREC та Офіс, з метою посилення їхньої ефективності, необхідно забезпечити додаткову стабільність управління та спростити процес вироблення й ухвалення рішень.

(13) BEREC має надавати експертні знання та зміцнювати довіру до себе завдяки його незалежності, якості його рекомендацій та інформації, прозорості його процедур і методів роботи та ретельності у виконанні завдань. Незалежність BEREC не повинна перешкоджати Раді регуляторів проводити обговорення на підставі проектів, підготовлених робочими групами.

(14) Назва "Агентство з підтримки BEREC" ("Офіс BEREC") є новою офіційною назвою Офісу. В якості короткої назви Агентства слід використовувати позначення "Офіс BEREC". Офіс BEREC повинен мати юридичну, адміністративну та фінансову автономію. З цією метою, необхідним і належними є те, що Офіс BEREC має бути органом Союзу, що має правосуб’єктність і здійснює надані йому повноваження. Будучи децентралізованим агентством Союзу, Офіс BEREC має діяти в межах свого мандату та існуючих інституційних рамок. Його не слід розглядати як такий, що представляє позицію Союзу для зовнішньої аудиторії або як такий, що може брати на себе юридичні зобов’язання від імені Союзу.

(15) Крім того, правила врядування та функціонування Офісу BEREC повинні, де доречно, узгоджуватися з принципами Спільної заяви Європейського Парламенту, Ради та Європейської Комісії від 19 липня 2012 року щодо децентралізованих агентств.

(16) Інституції Союзу та національні регуляторні органи мають отримувати користь від допомоги та рекомендацій BEREC. у тому числі стосовно відповідного регуляторного впливу з будь-якого питання, що стосується загальної динаміки цифрових ринків, або стосовно їхніх взаємовідносин, обговорень та обмінів з третіми сторонами, а також розповсюдження на останні найкращої регуляторної практики. На додаток до свого внеску у публічні консультації Комісії, BEREC має, на запит Комісії, консультувати її щодо підготовки законодавчих пропозицій. BEREC також повинен мати можливість здійснювати консультування Європейського Парламенту та Ради, на їхню вимогу або за власною ініціативою.

(17) BEREC. як технічний орган, що володіє експертними знаннями в галузі електронних комунікацій і складається з представників національних регуляторних органів та Комісії, є найкраще пристосованим для виконання таких завдань, як сприяння забезпеченню ефективності процедур внутрішнього ринку для проектів національних заходів регулювання ринку, надання необхідних настанов національним регуляторним органам та іншим компетентним органам з метою визначення спільних критеріїв і послідовного регуляторного підходу, а також ведення певних реєстрів, баз даних і списків на рівні Союзу. Це не впливає на завдання, визначені для національних регуляторних органів, які є найбільш наближеними до ринків електронних комунікацій та їх місцевих умов.

(18) З метою виконання своїх завдань BEREC має продовжувати накопичувати досвід національних регуляторних органів. BEREC має прагнути забезпечити участь усіх національних регуляторних органів у його функціонуванні та виконанні його регуляторних завдань. Для зміцнення позицій BEREC. забезпечення більшої репрезентативності та збереження ним знань та досвіду щодо конкретної ситуації по всьому спектру національних ринків, кожна держава-член має забезпечити, щоб її національний регуляторний орган мав достатні фінансові та людські ресурси для повноцінної участі в роботі BEREC.

(19) З огляду на зростаючу конвергенцію між секторами, що надають електронні комунікаційні послуги і горизонтальний вимір регуляторних питань, пов’язаних з їх розвитком, BEREC та Офіс BEREC повинні мати можливість співпрацювати з національними регуляторними органами, та, не зважаючи на їх роль, іншими органами Союзу, офісами, агентствами і консультативними групами, зокрема з Групою з питань радіочастотної політики, створеної рішенням Комісії 2002/622/ЄС (- 9), з Європейським інспектором із захисту даних, створеним Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄЄ) 2018/1725 (- 10), з Європейським комітетом із захисту даних, заснованим Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄЄ) 2016/679 (- 11), з Групою європейських регуляторів аудіовізуальних медіа-послуг, створеною Директивою Європейського Парламенту та Ради 2010/13/ЄЄ (- 12), з Агентством Європейського Союзу з мережевої та інформаційної безпеки, заснованим Регламентом Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 526/2013 (- 13), з Європейським агентством глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS). створеним Регламентом Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 912/2010 (- 14), з Мережею співробітництва з питань захисту прав споживачів, створеною відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2006/2004 (- 15), з Європейською конкурентною мережею та європейськими організаціями зі стандартизації, а також з існуючими комітетами (такі як Комітет з питань зв’язку та Комітет з радіоспектру). Для виконання поставлених завдань BEREC та Офіс BEREC також повинні мати можливість співпрацювати з відповідними компетентними органами держав-членів, відповідальними за конкуренцію, захист прав споживачів та захист даних, а також з компетентними органами третіх країн, зокрема, регуляторними органами, компетентними у сфері електронних комунікацій або з групами таких органів, а також з міжнародними організаціями, коли це є необхідним для виконання їхніх завдань. BEREC також повинен мати можливість консультуватися з зацікавленими сторонами шляхом проведення публічних консультацій.

(20) BEREC повинен мати право укладати робочі домовленості з компетентними органами, офісами, установами і консультативними групами Союзу, з компетентними органами третіх країн і з міжнародними організаціями, без додаткових юридичних зобов’язань. Метою таких робочих домовленостей може бути, наприклад, розвиток відносин співробітництва та обмін думками з регуляторних питань. Комісія має забезпечувати, щоб необхідні робочі домовленості узгоджувалися з політикою та пріоритетами Союзу, і щоб BEREC працював в межах свого мандату та існуючих інституційних рамок і не розглядався як такий, що представляє позицію Союзу для зовнішньої аудиторії або такий, що може брати на себе міжнародні зобов’язання від імені Союзу.

(21) BEREC має складатися з Ради регуляторів та робочих груп. Ротація голови Ради регуляторів має забезпечити безперервність роботи BEREC. Крім того, заохочується ротація функцій заступників голови, що представляють різні національні регуляторні органи.

(22) BEREC повинен мати можливість діяти в інтересах Союзу, незалежно від будь-якого зовнішнього втручання, включаючи політичний тиск або комерційне втручання. Тому важливо забезпечити, щоб особам, призначеним до складу Ради регуляторів, надавалися найвищі гарантії особистої та функціональної незалежності. Голові національного регуляторного органу, члену його колегіального органу або особі, яка заміщує будь-кого з них, забезпечується такий самий рівень особистої та функціональної незалежності. Зокрема, вони мають діяти незалежно та об’єктивно, не повинні звертатися за вказівками або отримувати вказівки щодо виконання їхніх функцій і мають бути захищені від свавільного звільнення. Функцію замісника в Раді регуляторів також може виконувати керівник національного регуляторного органу, член його колегіального органу, особа, яка заміщує будь-кого з них або інший член національного регуляторного органу, який діє від імені та відповідно до мандату, наданого замінюваному члену Ради регуляторів.

(23) Досвід показав, що більшість завдань, що покладаються на BEREC. краще виконуються через діяльність робочих груп, які мають завжди забезпечувати рівне врахування поглядів і внесків всіх національних регуляторних органів. Тому Рада регуляторів має створювати робочі групи та призначати їхніх голів. Національні регуляторні органи мають оперативно реагувати на запити про призначення кандидатів, щоб забезпечити швидке створення робочих груп, зокрема тих, чия діяльність є обмеженою у часі. Робочі групи мають бути відкритими для участі експертів від Комісії. Співробітники Офісу BEREC мають підтримувати і сприяти діяльності робочих груп.

(24) У разі необхідності, а також у кожному окремому випадку, Рада регуляторів та правління повинні мати можливість запрошувати, для участі у зустрічах у якості спостерігача будь- яку особу, чия думка може становити інтерес.

(25) У відповідних випадках і в залежності від розподілу завдань між органами влади кожної держави-члена, погляди інших компетентних органів мають бути враховані у відповідній робочій групі, наприклад, шляхом консультацій на національному рівні або шляхом запрошення відповідних органів на засідання, де їхні експерті знання є необхідними. У будь-якому випадку слід зберігати незалежність BEREC.

(26) Рада регуляторів і правління мають працювати паралельно, причому Рада регуляторів головним чином має вирішувати регуляторні питання, а правління - адміністративні питання, зокрема щодо бюджету, персоналу і аудиту. Членами правління, окрім представників Комісії, мають бути ті самі представники національного регуляторного органу, які призначені до Ради регуляторів, але національні регуляторні органи повинні мати можливість призначати інших представників, які відповідають таким самим вимогам.

(27) Повноваження щодо призначень раніше здійснювалися віце-головою Адміністративного комітету Офісу. Цей регламент передбачає, що правління делегує відповідні повноваження щодо призначень директору, який має право здійснювати передоручення цих повноважень. Це має сприяти ефективному управлінню персоналом Офісу BEREC.

(28) Рада регуляторів та правління мають проводити щонайменше два чергових засідання на рік. З огляду на попередній досвід та посилену роль BEREC. Рада регуляторів або правління може мати потребу у проведенні додаткових зустрічей.

(29) Директор повинен залишатися представником Офісу BEREC з юридичних та адміністративних питань. Правління повинно призначати директора після відкритої та прозорої процедури відбору і гарантувати ретельне оцінювання кандидатів та високий рівень незалежності. Термін повноважень Адміністративного керівника Офісу раніше складав три роки. Необхідно, щоб директор мав повноваження достатньої тривалості для забезпечення стабільності та виконання довгострокової стратегії Офісу BEREC.

(30) Делегований регламент Комісії (ЄС) № 1271/2013 (- 16)) повинен застосовуватись до Офісу BEREC.

(31) Офіс BEREC має забезпечити всю необхідну професійну та адміністративну підтримку роботи BEREC. включаючи фінансову, організаційну та логістичну підтримку, а також сприяти регуляторній роботі BEREC.

(32) Щоб гарантувати автономію та незалежність Офісу BEREC. а також з метою підтримки роботи BEREC. Офіс BEREC повинен мати свій власний бюджет, переважна частина якого має формуватися за рахунок внесків Союзу. Бюджет має бути достатнім і відображати додатково поставлені завдання та посилену роль BEREC та Офісу BEREC. Фінансування діяльності Офісу BEREC має узгоджуватись бюджетним органом, передбаченим у пункті 31 Міжінституційної угоди між Європейським Парламентом, Радою та Комісією з питань бюджетної дисципліни від 2 грудня 2013 року про співпрацю у сфері бюджетних питань і належного фінансового управління (- 17).

(33) Офіс BEREC має бути належним чином забезпечений персоналом для виконання своїх обов’язків. Усі завдання, покладені на Офіс BEREC. включаючи професійні та адміністративні послуги, спрямовані на виконання його регуляторних завдань, разом із дотриманням фінансових, кадрових та інших застосовних регламентів, та збільшене значення операційних завдань Офісу BEREC, що зросла у порівнянні з адміністративними питаннями, мають бути належним чином забезпечені і відображені при плануванні ресурсів.

(34) З метою подальшого розширення послідовного впровадження регуляторних рамок у сфері електронних комунікацій, Рада регуляторів, робочі групи та правління мають бути відкритими для участі регуляторних органів третіх країн, компетентних у сфері електронних комунікацій, якщо такі треті країни уклали угоди з Союзом з відповідною метою, наприклад, держави ЄЕП, ЄАВТ і країни-кандидати.

(35) Відповідно до принципу прозорості, BEREC та Офіс BEREC мають, коли це доречно, оприлюднювати інформацію про свою роботу на своїй веб-сторінці. Зокрема, BEREC має оприлюднювати будь-які підсумкові документи, видані під час виконання його завдань, такі як висновки, настанови, звіти, рекомендації, спільні позиції та найкраща практика, а також будь-яке дослідження, спрямоване на підтримку виконання завдань. BEREC та Офіс BEREC також мають оприлюднювати актуальні переліки своїх завдань і оновлені списки членів, замісників та інших учасників засідань їхніх організаційних органів, а також декларації про інтереси, зроблені членами Ради регуляторів, членами правління та директором.

(36) BEREC. за підтримки Офісу BEREC. має бути в змозі здійснювати комунікаційну діяльність у межах своєї компетенції, що не завдає шкоди основним завданням BEREC. Зміст і реалізація комунікаційної стратегії BEREC мають бути послідовними, об’єктивними, релевантними і узгодженими зі стратегіями та діяльністю Комісії та інших інституцій, щоб відповідати більш загальному іміджу Союзу. Комунікаційна діяльність Офісу BEREC здійснюється відповідно до релевантних планів комунікації та розповсюдження інформації, ухвалених правлінням.

(37) З метою ефективного виконання своїх завдань, BEREC та Офіс BEREC повинні мати право запитувати у Комісії, національних регуляторних органів та, у крайньому випадку, інших органів та суб’єктів господарювання усю необхідну інформацію. Запити про надання інформації мають бути обґрунтованими, пропорційними і не мають накладати надмірних обтяжень на адресатів. Національні регуляторні органи повинні співпрацювати з BEREC та Офісом BEREC та надавати їм своєчасну та точну інформацію для забезпечення повноцінного виконання BEREC та Офісом BEREC їхніх завдань. BEREC та Офіс BEREC також мають, відповідно до принципу добросовісної співпраці, надавати Комісії, національним регуляторним органам та іншим компетентним органам усю необхідну інформацію. Де це доречно, необхідно забезпечувати конфіденційність інформації. При оцінюванні того, чи є запит належним чином обґрунтованим, BEREC повинен враховувати, чи запитувана інформація стосується виконання завдань, які покладаються виключно на відповідні органи.

(38) Офіс BEREC має створити єдину інформаційно-комунікаційну систему, щоб уникати дублювання інформаційних запитів і полегшити зв’язок між усіма задіяними органами.

(39) З метою забезпечення високого рівня конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, правила з цих питань, що стосуються членів організаційних органів BEREC та Офісу BEREC. застосовуються до їхніх замісників.

(40) Оскільки цей Регламент закріплює нові завдання за BEREC та Офісом BEREC. а інші правові акти Союзу можуть закріплювати додаткові завдання, Комісія має проводити регулярну оцінку діяльності BEREC та Офісу BEREC. а також ефективності їхньої інституційної структури в умовах зміни цифрового середовища. Якщо в результаті такого оцінювання Комісія вирішить, що інституційна структура не підходить для виконання BEREC та Офісом BEREC їхніх завдань, і, зокрема, для забезпечення послідовної імплементації регулятивних рамок для електронних комунікацій, вона має розглянути всі можливі варіанти вдосконалення цієї структури.

(41) Офіс BEREC, створений відповідно до цього Регламенту, замінює Офіс, що був створений як орган Співтовариства з правосуб’єктністю згідно з Регламентом (ЄС) № 1211/2009, стосовно всієї власності, угод, включаючи Угоду про місцезнаходження, юридичні зобов’язання, трудові договори та фінансові зобов’язання. Офіс BEREC має взяти у свій штат персонал Офісу, права та зобов’язання щодо якого не повинні зазнати змін. З метою забезпечення безперервності роботи BEREC та його Офісу, їхніх представники, а саме голови та віце-голови Ради регуляторів, адміністративного комітету та адміністративного керівника мають продовжувати виконувати свої обов’язки до закінчення терміну їхніх повноважень.

(42) Значна кількість споживачів у більшості держав-членів продовжує покладатися на такі традиційні способи міжнародної комунікації, як телефонні дзвінки та SMS-повідомлення, незважаючи на те, що дедалі більша кількість споживачів отримує доступ до послуг міжособистісної комунікації без використання нумерації для забезпечення потреб міжнародного зв’язку за більш низькими тарифами, ніж традиційні послуги, або ж взагалі без грошової плати.

(43) У 2013 році Комісія, за результатами оцінки впливу запропонувала Регламент, який включав забезпечення регуляторних заходів, що застосовуються до комунікацій всередині ЄС. З 2017 по 2018 рік BEREC і Комісія зібрали додаткові дані про внутрішній ринок комунікацій ЄС шляхом проведення Комісією дослідження та через проект "Євробарометр". Згідно з цими даними, продовжують переважати значні цінові відмінності як для фіксованого, так і для мобільного зв’язку, між внутрішніми голосовими комунікаційними послугами і SMS-повідомленнями, та тими, термінація яких відбувається в іншій державі-члені, в контексті значних цінових коливань між країнами, постачальниками та тарифними пакетами, а також між мобільним та фіксованим голосовим зв’язком. Постачальники загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації часто встановлюють ціни за послуги зв’язку в межах ЄС на основі обсягів споживання, які значно перевищують ціни місцевих тарифів плюс додаткові витрати. В середньому, стандартна ціна фіксованого або мобільного виклика в межах ЄС, як правило, втричі перевищує стандартну ціну внутрішнього виклика, а стандартна ціна SMS-повідомлення в межах ЄС дорожче місцевого більш ніж у два рази. Проте ці середні арифметичні показники приховують значні відмінності між державами-членами. У деяких випадках стандартна ціна виклику в межах ЄС може в 8 разів перевищувати стандартну ціну для місцевих викликів. Як наслідок, клієнти в декількох державах-членах стикаються з дуже високим цінами на послуги зв’язку в межах ЄС. Такі високі ціни в основному стосуються споживачів, зокрема тих, хто нечасто звертається до такого зв’язку або має низький обсяг споживання, що складає переважну більшість споживачів послуг зв’язку в межах ЄС. У той же час, декілька постачальників пропонують спеціальні пропозиції, які є особливо привабливими для бізнес-клієнтів та клієнтів із значним обсягом споживання комунікацій в межах ЄС. Плата у рамках таких пропозиції часто стягується не за фактичне споживання, а за певну кількість хвилин на дзвінки в межах ЄС або SMS-повідомлень за фіксовану щомісячну плату (додаткові пропозиції) або включення певної кількості хвилин на дзвінки у межах ЄС або SMS-повідомлень до щомісячного обсягу хвилин або SMS-повідомлень, без будь-якої додаткової плати або з невеликою доплатою. Однак, часто умови таких пропозицій не є привабливими для споживачів з нерегулярними, непередбачуваними або відносно низькими обсягами комунікацій в межах ЄС. Відповідно, такі споживачі ризикують переплачувати за комунікації в межах ЄС і мають бути захищені.

(44) Крім того, високі ціни на комунікації в межах ЄС є перешкодою для функціонування внутрішнього ринку, оскільки вони знеохочують пошук та купівлю товарів і послуг від постачальника, що знаходиться в іншій державі-члені. Виходячи з цього, щоб усунути такі високі ціни, необхідно встановити конкретні і пропорційні обмеження цін, які постачальники загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації можуть стягувати зі споживачів за комунікації в межах ЄС.

(45) Коли постачальники загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації стягують з споживачів плату за комунікації в межах ЄС за ставками, які повністю або частково ґрунтуються на обсягах споживання таких послуг, у тому числі у випадках вирахування на основі споживання з щомісячного або передплаченого обсягу таких послуг, такі ставки не повинні перевищувати 0,19 євро за хвилину для викликів та 0,06 євро за SMS-повідомлення. Такі граничні показники відповідають максимальним цінам, які в даний час застосовуються до регульованих викликів та SMS-повідомлень у роумінгу. Перебуваючи у роумінгу всередині Союзу, споживачі користуються захистом тарифу євро-голос та тарифу на євро-SMS, які поступово замінюються на роумінг "як вдома". Такі граничні показники також вважаються відповідним орієнтиром для встановлення максимальної ставки для регульованих комунікацій в межах ЄС на п’ять років, починаючи з 15 травня 2019 року. Поточний рівень граничних показників являє собою просту, прозору та перевірену систему захисту від високого рівня цін і може використовуватися як граничний показник для роздрібних цін на всі регульовані комунікації в ЄС. Як дзвінки в роумінгу в межах Союзу, так і дзвінки в межах ЄС мають схожу структуру витрат.

(46) Граничні показники мають дозволити постачальникам загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації окупити свої витрати, забезпечуючи таким чином пропорційне втручання на ринках мобільних та фіксованих викликів. Граничні показники будуть застосовуватися безпосередньо лише до ставок, що базуються на фактичному споживанні. Вони повинні мати дисциплінуючий вплив також на ті пропозиції, де певний обсяг комунікаційних послуг в межах ЄС включається без окремої плати, оскільки споживачі мають можливість перейти на тариф на основі споживання для своїх комунікацій у межах ЄС. Обсяги комунікацій у межах ЄС, які виходять за межі тих, що входять до пакету послуг та оплачуються окремо, мають підпадати під граничні показники. Такий захід має пропорційно забезпечувати захист від високих цін споживачів з низьким рівнем споживання комунікацій у межах ЄС, і, водночас, має здійснювати лише помірний вплив на постачальників.

(47) Постачальники загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації повинні мати можливість пропонувати своїм споживачам альтернативні тарифні пропозиції для міжнародних комунікацій з різними ставками для регульованих комунікацій у межах ЄС, а споживачі мають вільно обирати такі пропозиції, а також мати можливість безкоштовно та у будь-який час повертатися до попередніх тарифних планів, навіть до тих, на які споживачі були підписані ще до набуття чинності таких положень. Тільки альтернативні пропозиції послуг міжнародних комунікацій, такі як ті, що охоплюють всі або деякі треті країни, мають, у випадку, коли їх приймає споживач, можливість звільнити постачальника від його зобов’язання не перевищувати граничні показники для регульованих комунікацій у межах ЄС. Інші переваги, такі як субсидоване термінальне обладнання або знижки на інші електронні комунікаційні послуги, пропоновані постачальниками споживачам, є нормальною складовою конкурентної взаємодії і не мають впливати на застосування граничних цін на регульовані комунікації в межах ЄС.

(48) Встановлення граничних цін на регульовані комунікації у межах ЄС може вплинути на деяких постачальників загальнодоступних послуг міжособистісної комунікації з використанням нумерації в значно більшій мірі, аніж на більшість інших постачальників. Це може стосуватись, зокрема, тих постачальників, які генерують особливо високу частку своїх доходів або операційного прибутку завдяки комунікаціям в межах ЄС або чия маржа на місцевому ринку є низькою порівняно з галузевими орієнтовними показниками. Внаслідок скорочення маржі від надання регульованих комунікацій в межах ЄС постачальник може виявитися не здатним підтримувати свою модель ціноутворення на місцевому ринку. Такі сценарії є досить малоймовірними, оскільки максимальні ціни явно перевищують витрати на забезпечення комунікацій в межах ЄС. Незважаючи на це, з метою реагування на такі дуже виключні сценарії у пропорційний спосіб, національні регуляторні органи повинні мати можливість робити відступ за зверненням такого постачальника в обґрунтованих виняткових випадках.

(49) Будь-який відступ має бути зроблений лише у випадку, коли постачальник може продемонструвати на відповідному орієнтовному показнику, встановленому BEREC, що він постраждав значно більше, ніж більшість інших постачальників у Союзі, і що такий вплив суттєво послабить спроможність такого постачальника підтримувати його модель тарифікації комунікацій на місцевому ринку. Якщо національний регуляторний орган робить відступ, він має визначити максимальний рівень цін, який постачальник може застосовувати для регульованих комунікацій в межах ЄС, і який дозволить йому підтримувати конкурентний рівень цін на комунікації на місцевому ринку. Будь-який такий відступ має бути обмежений одним роком і може бути продовжений, якщо постачальник демонструє, що виняткові умови для відступу надалі виконуються.

(50) З огляду на принцип пропорційності, застосування граничних цін для регульованих комунікацій у межах ЄС має бути обмеженим у часі і має закінчитися через п’ять років після набуття ними чинності. Така обмежена тривалість має дозволяти належну оцінку впливу заходів та оцінку того, в якій мірі існує потреба в подальшому захисті споживачів.

(51) Для забезпечення загальносоюзного, послідовного, своєчасного та найбільш ефективного захисту споживачів, на яких негативно впливають значні відмінності у цінах на комунікаційні послуги в межах ЄС, такі положення мають бути нормами прямої дії і закріплюватися в законодавчому акті. Найбільш прийнятним для цього є Регламент (ЄС) 2015/2120 , який було ухвалено після оцінки впливу, яким, зокрема, було запропоновано положення про комунікації в межах ЄС як необхідного засобу для завершення формування внутрішнього ринку електронних комунікацій. Ймовірний вплив на доходи постачальників, отримані від забезпечення комунікацій в межах ЄС, додатково пом’якшується застосуванням в якості безпекового механізму тарифів роумінгу євро-голос і євро-SMS у якості граничних показників як для фіксованих, так і для мобільних комунікацій; а також, як свідчать результати аналізу BEREC від 2018 року, через значне зниження відповідних обсягів трафіку у мережах фіксованого зв’язку, що зазнали впливу цього заходу у проміжний період. Таким чином, ці положення мають бути внесені як зміна до Регламенту (ЄС) 2015/2120, який також має бути адаптований для забезпечення того, щоб держави- члени ухвалили правила щодо санкцій за порушення таких положень.

(52) Оскільки цілі цього регламенту, такі як забезпечення послідовної імплементації регуляторних рамок для електронних комунікацій, зокрема стосовно їх транскордонних аспектів та шляхом впровадження ефективних процедур внутрішнього ринку для проектів національних заходів, а також забезпечення того, щоб для споживачів не встановлювалися надмірні ціни на послуги міжособистісні комунікації з використанням нумерації, що ініціюються з території держави-члена місцевого постачальника, чиїми послугами користується споживач, та завершуються на будь-якому фіксованому або мобільному номері в іншій державі-члені, не можуть бути досягнуті в достатній мірі державами-членами поодинці через масштаб і можливі наслідки таких дій, але можуть бути досягнені на рівні Союзу, Союз може впроваджувати заходи відповідно до принципу субсидіарності, як зазначено у статті 5 Договору про Європейський Союз. Відповідно до принципу пропорційності, встановленого в зазначеній статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.

(53) Цей Регламент змінює і розширює сферу застосування Регламенту (ЄС) № 1211/2009. Оскільки зміни, які мають бути внесені, носять суттєвий характер, той акт має бути, з метою внесення ясності, скасований. Посилання на скасований регламент слід тлумачити як посилання на цей регламент,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цим регламентом засновується Орган європейських регуляторів електронних комунікацій ("BEREC") та Агентство з підтримки BEREC ("Офіс BEREC").

2. BEREC та Офіс BEREC. відповідно, замінюють Орган європейських регуляторів електронних комунікацій та Офіс, які були створені Регламентом (ЕС) № 1211/2009, та є їхніми правонаступниками.

1. Офіс BEREC є органом Союзу. Він має правосуб’єктність.

2. У кожній державі-члені Офіс BEREC користується найширшою правоздатністю, що надається юридичним особам відповідно до національного законодавства. Він, зокрема, може набувати рухоме і нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути учасником судового процесу.

3. Офіс представляє його директор.

4. Офіс BEREC несе виключну відповідальність за покладені на нього завдання та надані йому повноваження.

5. Офіс BEREC має місцезнаходження в Ризі.

1. BEREC діє в рамках Регламентів (ЄС) № 531/2012 та (ЄС) 2015/2120 та Директиви (ЄС) 2018/1972 .

2. BEREC переслідує цілі, викладені в статті 3 Директиви (ЄС) 2018/1972. Зокрема, BEREC має на меті забезпечити послідовну імплементацію регуляторних рамок в сфері електронних комунікацій в межах, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

3. BEREC виконує свої завдання самостійно, неупереджено, прозоро і вчасно.

4. BEREC використовує експертні знання національних регуляторних органів.

5. Відповідно до статті 9(3) Директиви (ЄС) 2018/1972, кожна держава-член забезпечує, щоб її національні регуляторні органи могли повноцінно брати участь у роботі організаційних органів BEREC.

6. У державах-членах, у яких, відповідно до Директиви (ЄС) 2018/1972 , функціонує більше ніж один національний регуляторний орган, такі національні регуляторні органи мають за необхідністю узгоджувати дії один з одним.

1. BEREC має такі регуляторні завдання:

(a) надавати допомогу та консультувати національні регуляторні органи, Європейський Парламент, Раду та Комісію, а також співпрацювати з національними регуляторними органами та Комісією за запитом або за власною ініціативою з будь-якого технічного питання стосовно електронних комунікацій у межах своєї компетенції;

(b) надавати допомогу і консультувати Комісію, за її зверненням, щодо підготовки законодавчих пропозицій у сфері електронних комунікацій, включаючи будь-яку запропоновану зміну до цього регламенту або Директиви (ЄС) 2018/1972 ;

(c) готувати висновки згідно з Регламентом (ЄС) № 531/2012 та Директивою (ЄС) 2018/1972, зокрема щодо:

(i) вирішення транскордонних спорів, відповідно до статті 27 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(ii) проектів національних заходів, пов’язаних з процедурами регулювання внутрішнього ринку, відповідно до статей 32, 33 та 68 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iii) проектів рішень і рекомендацій щодо гармонізації, відповідно до статей 38 і 93 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iv) наскрізного підключення між кінцевими користувачами, відповідно до статті 61(2) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(v) визначення єдиної максимальної тарифної такси за термінацію мобільного голосового зв’язку для всього Союзу та єдиної максимальної такси за термінацію фіксованого голосового зв’язку в межах Союзу, відповідно до статті 75 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(vi) шаблону резюме договору, відповідно до статті 102 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(vii) імплементації та функціонування на національному рівні загальної авторизації та їх вплив на функціонування внутрішнього ринку, відповідно до статті 122(3) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(viii) ринкових тенденцій та технологічних розробок, де це є доречним, щодо різних видів електронних комунікаційних послуг та їх впливу на застосування розділу III частини III Директиви (ЄС) 2018/1972, відповідно до статті 123(1) вказаної директиви;

(d) видавати настанови з імплементації регуляторних рамок Союзу в сфері електронних комунікацій, зокрема, як зазначено в Регламентах (ЄС) № 531/2012 та (ЄС) 2015/2120 та Директиві (ЄС) 2018/1972, щодо:

(i) шаблону повідомлення, згідно зі статтею 12 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(ii) послідовного виконання зобов’язань щодо географічних оглядів та прогнозів, відповідно до статті 22 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iii) відповідних критеріїв для сприяння послідовному застосуванню статті 61(3) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iv) загальних підходів до ідентифікації кінцевої точки мережі в мережах з різною топологією, відповідно до статті 61(7) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(v) загальних підходів для задоволення транснаціонального попиту кінцевого користувача, відповідно до статті 66 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(vi) мінімальних критеріїв для типової пропозиції, згідно зі статтею 69 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(vii) сприяння послідовному застосуванню національними регуляторними органами умов, викладених у статті 76(1), та критеріїв, викладених у Додатку IV до Директиви (ЄС) 2018/1972;

(viii) критеріїв мережі, щоб вона могла вважатися мережею надвисокої пропускної здатності відповідно до статті 82 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(ix) спільних критеріїв оцінювання здатності керувати ресурсами нумерації та ризиків вичерпання ресурсів нумерації відповідно до статті 93 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(x) відповідних параметрів якості послуг, застосовуваних методів вимірювання, змісту і формату публікації інформації, а також механізмів сертифікації якості відповідно до статті 104 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(xi) того, як слід оцінювати, чи ефективність систем публічного оповіщення згідно зі статтею 110(2) Директиви (ЄС) 2018/1972 є еквівалентною вимогам, передбаченим параграфом 1 зазначеної статті;

(xii) оптового доступу до роумінгу, відповідно до статті 3(8) Регламенту (ЄС) № 531/2012;

(xiii) виконання національними регуляторними органами зобов’язань щодо відкритого доступу до мережі Інтернет відповідно до статті 5(3) Регламенту (ЄС) 2015/2120;

(xiv) параметрів, які необхідно враховувати національним регуляторним органам в оцінці сталості моделі тарифікації на внутрішньому ринку відповідно до статті 5a(6) Регламенту (ЄС) 2015/2120 ;

(e) розробляти інші настанови, що забезпечують послідовну імплементацію регуляторних рамок в сфері електронних комунікацій та узгодженість регуляторних рішень національних регуляторних органів, за власною ініціативою або на запит національних регуляторних органів, Європейського Парламенту, Ради або Комісії, зокрема щодо регуляторних питань, що впливають на значну кількість держав-членів або мають транскордонний елемент;

(f) у відповідних випадках, брати участь у Форумі партнерської перевірки щодо проектів заходів для процедур відбору, відповідно до статті 35 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(g) брати участь у координації питань, що відносяться до його компетенції та стосуються регулювання ринку і конкуренції, пов’язаних з радіочастотним спектром відповідно до статті 4 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(h) проводити аналіз потенційних транснаціональних ринків, відповідно до статті 65 Директиви (ЄС) 2018/1972 та транснаціонального попиту з боку кінцевих користувачів відповідно до статті 66 зазначеної директиви;

(i) здійснювати моніторинг та збір інформації та, де доречно, оприлюднювати актуальну інформацію про застосування Регламенту (ЄС) № 531/2012, відповідно до статей 16 та 19 зазначеного Регламенту;

(j) звітувати про технічні питання в межах своєї компетенції, зокрема щодо:

(i) практичного застосування висновків та настанов, зазначених у пунктах (c), (d) та (e);

(ii) найкращих практик держав-членів на підтримку визначення належної послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет, відповідно до статті 84 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iii) еволюції ціноутворення та структури споживання як для послуг зв’язку на внутрішньому ринку, так і для послуг зв’язку у роумінгу, еволюції фактичних оптових ставок роумінгу для незбалансованого трафіку, взаємозв’язку між роздрібними цінами, оптовими тарифами та оптовими витратами на послуги роумінгу, а також прозорості і порівнянності тарифів, відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 531/2012;

(iv) опрацювань річних звітів, які національні регуляторні органи мають надавати відповідно до статті 5 Регламенту (ЄС) 2015/2120, шляхом публікації щорічного узагальненого звіту;

(v) тенденцій ринку в сфері електронних комунікацій, на щорічній основі;

(k) розробляти рекомендації та спільні позиції, а також поширювати найкращі регуляторні практики, адресовані національним регуляторним органам, з метою заохочення послідовного та кращого впровадження регуляторних рамок для електронних комунікацій;

(l) створювати та вести базу даних про:

(i) повідомлення, передані компетентним органам суб’єктами господарювання, що підпадають під дію загальної авторизації, відповідно до статті 12 Директиви (ЄС) 2018/1972;

(ii) ресурси нумерації з правом екстериторіального використання в межах Союзу, відповідно до четвертого підпараграфа статті 93 (4) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(iii) у відповідних випадках, номери E.164 служб екстреної допомоги держав-членів, відповідно до третього підпараграфа статті 109(8) Директиви (ЄС) 2018/1972;

(m) оцінювати потреби у регуляторних нововведеннях і координувати дії між національними регуляторними органами з метою розробки нових інноваційних електронних комунікацій;

(n) сприяти модернізації, координації та стандартизації збору даних національними регуляторними органами, щоб такі дані були доступними для громадськості у відкритому, відтворюваному і машиночитабельному форматі на веб-сайті BEREC та Європейському порталі даних, без обмеження прав інтелектуальної власності, правил захисту персональних даних та необхідного рівня конфіденційності;

(o) виконувати інші завдання, покладені на нього правовими актами Союзу, зокрема, Регламентами (ЄС) № 531/2012 та (ЄС) 2015/2120 та Директивою (ЄС) 2018/1972.

2. BEREC оприлюднює свої регуляторні завдання та оновлює таку інформацію, коли на нього покладаються нові завдання.

3. BEREC оприлюднює всі свої остаточні висновки, настанови, звіти, рекомендації, спільні позиції та найкращу практику, а також будь-які замовлені дослідження, так само як і відповідні проекти документів з метою проведення публічних консультацій, зазначених у параграфі 5.

4. Не обмежуючи дотримання відповідного права Союзу, національні регуляторні органи та Комісія максимально враховують будь-які настанови, висновки, рекомендації, спільні позиції та найкращу практику, затверджені BEREC, з метою забезпечення послідовної імплементації регуляторних рамок для електронних комунікацій в межах, визначених у статті 3(1).

Якщо національний регуляторний орган відхиляється від застосування настанов, зазначених у пункті (e) параграфа 1, він має надати обґрунтування.

5. BEREC, якщо доцільно, консультує зацікавлені сторони та надає їм можливість коментувати протягом справедливого періоду часу з урахуванням складності питання. За винятком виключних обставин, такий період не може бути меншим 30 днів. BEREC, без обмеження статті 38, оприлюднює результати таких публічних консультацій. Такі консультації мають відбуватися якомога раніше в процесі вироблення й ухвалення рішень.

6. BEREC може, якщо доцільно, консультуватися та співпрацювати з відповідними національними органами, такими як ті, що є компетентними у сфері конкуренції, захисту прав споживачів та захисту даних.

7. Згідно з положеннями статті 35(1), BEREC може, за необхідності, співпрацювати з компетентними органами Союзу, офісами, установами і консультативними групами, а також з компетентними органами третіх країн і з міжнародними організаціями.

Офіс BEREC має такі завдання:

(a) надавати BEREC професійні та адміністративні послуги, зокрема, при виконанні ним регуляторних завдань відповідно до статті 4;

(b) збирати інформацію від національних регуляторних органів, обмінюватись та передавати інформацію стосовно регуляторних завдань, покладених на BEREC відповідно до статті 4;

(c) на основі інформації, зазначеної у пункті (b), готувати регулярні проекти звітів про конкретні аспекти тенденцій на Європейському ринку електронних комунікацій, такі як звіти про роумінг та бенчмаркінг, які подаються до BEREC:

(d) поширювати найкращу регуляторну практику серед національних регуляторних органів, відповідно до пункту (к) статті 4(1);

(e) допомагати BEREC у створенні та веденні реєстрів та баз даних, відповідно до пункту (l) статті 4(1);

(f) допомагати BEREC у створенні та управлінні інформаційно-комунікаційною системою, відповідно до статті 41;

(g) допомагати BEREC у проведенні публічних консультацій, відповідно до статті 4(5);

(h) допомагати в підготовці роботи та надавати іншу адміністративну та пов’язану з контентом підтримку для забезпечення безперебійного функціонування Ради регуляторів;

(i) надавати допомогу у створенні робочих груп, на запит Ради регуляторів, сприяти регуляторній роботі та надавати адміністративну підтримку для забезпечення безперебійного функціонування таких груп;

(j) виконувати інші завдання, покладені на нього цим Регламентом або іншими правовими актами Союзу.

BEREC складається з:

(a) Ради регуляторів;

(b) робочих груп.

1. До Ради регуляторів входить по одному члену від кожної держави-члена. Кожен член має право голосу.

Кожен член призначається національним регуляторним органом, який несе основну відповідальність за нагляд за щоденною роботою ринків електронних комунікаційних мереж і послуг відповідно до Директиви (ЄС) 2018/1972. Членом може бути призначений голова національного регуляторного органу, член його колегіального органу або особа, що заміщує будь-кого з них.

2. Кожен член Ради регуляторів має замісника, який призначається національним регуляторним органом. Замісник має представляти члена в разі його або її відсутності. Замісник призначається з поміж голови національного регуляторного органу, членів його колегіального органу, особи, яка заміщує будь-кого з них, або персоналу національного регуляторного органу.

3. Члени Ради регуляторів та їх замісники призначаються з урахуванням їхніх знань у сфері електронних комунікацій, відповідних управлінських, адміністративних та бюджетних навичок. Для того, щоб забезпечити безперервність роботи Ради регуляторів, усі національні регуляторні органи, що здійснюють призначення, докладають зусиль для мінімізації змінюваності призначуваних ними членів, та, коли це можливо, також їх замісників, та прагнуть досягти збалансованого представництва чоловіків та жінок.

4. Комісія бере участь у всіх обговореннях Ради регуляторів без права голосу і має бути представлена на відповідному високому рівні.

5. Актуальний список членів Ради регуляторів та їхніх замісників, разом з їхніми деклараціями про інтереси, оприлюднюється.

1. При виконанні покладених на неї завдань, і без обмеження особистих прав її членів, що діють від імені відповідного національного регуляторного органу, Рада регуляторів діє незалежно і об’єктивно в інтересах Союзу, незалежно від будь-яких конкретних національних або особистих інтересів.

2. Без обмеження координації, передбаченої статтею 3(6), члени Ради регуляторів та їхні замісники не повинні ані звертатись за вказівками, ані приймати вказівки від будь-якого уряду, установи, особи або органу.

Рада регуляторів має такі функції:

(a) виконувати регуляторні завдання BEREC, викладені у статті 4, а саме затверджувати висновки, настанови, звіти, рекомендації та спільні позиції, а також поширювати найкращу практику, визначену в цій статті, покладаючись при цьому на підготовчу роботу, здійснену робочими групами;

(b) ухвалювати адміністративні рішення, пов’язані з організацією роботи BEREC:

(c) ухвалювати щорічну робочу програму BEREC. як зазначено у статті 21;

(d) ухвалювати щорічний звіт про діяльність BEREC. як зазначено у статті 22;

(e) затверджувати правила запобігання та врегулювання конфліктів інтересів, зазначених у статті 42, що мають також стосуватись членів робочих груп;

(f) ухвалювати детальні правила про право доступу до документів, які зберігаються BEREC у відповідності до статті 36;

(g) затверджувати та регулярно оновлювати на основі аналізу потреб плани комунікації та розповсюдження інформації, як зазначено у статті 37(2),

(h) затверджувати, діючи на підставі рішень більшості у дві третини членів, та оприлюднювати свій внутрішній регламент;

(i) спільно з директором санкціонувати укладання робочих угод з компетентними органами Союзу, офісами, агентствами та консультативними групами та з компетентними органами третіх країн і з міжнародними організаціями відповідно до статті 35;

(j) створювати робочі групи та призначати їх голів;

(k) надавати директору Офісу BEREC рекомендації щодо виконання завдань Офісу BEREC.

1. Рада регуляторів призначає, діючи на підставі рішень більшості у дві третини її членів, голову та принаймні двох віце-голів з числа її членів.

2. Один із віце-голів автоматично бере на себе обов’язки голови, якщо останній не може виконувати такі обов’язки.

3. Строк повноважень голови складає один рік і може бути продовжений один раз. З метою забезпечення безперервності роботи BEREC, наступний голова, коли це можливо, виконує обов’язки віце-голови впродовж одного року до моменту його або її призначення головою. Внутрішній регламент повинен передбачати більш короткий строк, якщо наступний Голова не виконував обов’язки віце-голови протягом року до його чи її призначення Головою.

4. Без обмеження ролі Ради регуляторів відносно завдань голови, Голова не повинен ані звертатися за вказівками, ані отримувати вказівки від будь-якого уряду, установи, особи або органу.

5. Голова за запрошенням звітує Європейському Парламенту та Раді про виконання BEREC своїх завдань.

1. Голова скликає засідання Ради регуляторів і визначає порядок денний таких засідань, який повинен оприлюднюватися.

2. Рада регуляторів має проводити щонайменше два чергових засідання на рік.

Позачергові засідання скликаються за ініціативою голови на прохання принаймні трьох її членів або на прохання Комісії.

3. Директор Офісу BEREC бере участь у всіх обговореннях без права голосу.

4. Рада регуляторів може запросити будь-яку особу, чия думка може становити інтерес, взяти участь у її засіданнях як спостерігача.

5. Члени та замісники Ради регуляторів можуть під час зустрічей отримувати допомогу від своїх радників або інших експертів з урахуванням внутрішнього регламенту.

6. Офіс BEREC забезпечує функції секретаріату Ради регуляторів.

1. Рада регуляторів ухвалює рішення простою більшістю, якщо інше не передбачено цим Регламентом або іншим правовим актом Союзу.

Для висновків, зазначених у пунктах (c)(ii) та (v) статті 4(1), та настанов, зазначених у пунктах (d)(i)-(iv), (vi). (vii) та (x) статті 4(1), вимагається більшість у дві третини голосів членів Ради регуляторів.

Незважаючи на другий підпараграф цього параграфа, Рада регуляторів може, простою більшістю та в залежності від конкретного випадку, затверджувати висновки з питань, зазначених у пункті (c)(ii) статті 4(1) цього Регламенту стосовно проектів заходів, що підпадають під дію статті 76(2) Директиви (ЄС) 2018/1972, що призводить до запуску процедури відповідно до статті 33(5) зазначеної Директиви.

Рішення Ради регуляторів оприлюднюються і зазначають будь-які застереження будь-якого члена на його або її прохання.

2. Кожний член має один голос. За відсутності члена, замісник уповноважений користуватися правом голосу цього члена.

За відсутності члена та замісника право голосу може бути делеговано іншому члену.

Голова може делегувати право голосу за будь-яких обставин. Голова бере участь у голосуванні, якщо він чи вона попередньо не делегував(ла) право голосу.

3. Внутрішній регламент Ради регуляторів детально визначає механізми голосування, включаючи умови, за яких один член може діяти від імені іншого члена, кворум і строки направлення повідомлення про проведення зустрічей. Крім того, внутрішній регламент забезпечує, щоб членам Ради регуляторів надавалися повний порядок денний та проекти пропозицій до кожного засідання, щоб вони мали можливість запропонувати поправки до проведення голосування. Внутрішній регламент може, серед іншого, визначати процедуру голосування з невідкладних питань та інші практичні заходи діяльності Ради регуляторів.

1. У випадках, коли це є обґрунтованим, зокрема для реалізації річної робочої програми BEREC, Рада регуляторів може створювати робочі групи.

2. Рада регуляторів призначає голів робочих груп, що є, коли це можливо, представниками різних національних регуляторних органів.

3. Робочі групи є відкритими для участі експертів від усіх національних регуляторних органів, які беруть участь у роботі BEREC і Комісії.

Робочі групи також є відкритими для участі персоналу Офісу BEREC, який сприяє регуляторній роботі та надає адміністративну підтримку робочим групам.

У випадку, коли робочі групи створені для виконання завдань, зазначених у пункті (c)(ii) статті 4(1), експерти від Комісії не беруть в них участь.

У робочих групах, створених для виконання завдань, зазначених у пунктах (с)(iv), (vi), (vii) та (viii), пунктах (d)(i), (ii), (ix), (x) та (xi), пунктах (j) (ii) та (l), статті 4(1) цього Регламенту, а також, де це доречно, у пункті (c)(iii) та пункті (j)(i) статті 4(1) цієї статті, точки зору експертів від інших компетентних органів, наданих відповідно до статті 5(4) Директиви (ЄС) 2018/1972, мають бути враховані.

Рада регуляторів або голови робочих груп, за необхідності, можуть запрошувати на індивідуальній основі окремих експертів, визнаних компетентними у відповідній галузі, для участі у засіданнях робочої групи.

4. Рада регуляторів затверджує внутрішній регламент, що встановлює практичні заходи щодо діяльності робочих груп.

Офіс BEREC складається з:

(a) правління;

(b) директора.

1. Правління складається з осіб, призначених членами Ради регуляторів та одного представника Комісії високого рівня. Кожен член правління має право голосу.

Кожний національний регуляторний орган, що здійснює призначення, як зазначено у другому підпараграфі статті 7(1), може призначати в якості члена правління іншу особу, аніж члена Ради регуляторів. Така особа може бути головою національного регуляторного органу, членом його колегіального органу або особою, яка заміщує будь-кого з них.

2. Кожен член правління має свого замісника, який представляє члена у разі його або її відсутності.

Замісниками кожного члена є особи, призначені замісниками членів Ради регуляторів. Представник Комісії також має замісника.

Кожен національний регуляторний орган, що здійснює призначення, як зазначено у другому підпараграфі статті 7(1), може призначати у якості замісника члена правління особу, відмінну від замісника члена Ради регуляторів. Такою особою має бути голова національного регуляторного органу, член його колегіального органу або особа, яка заміщує будь-кого з них, чи персонал національного регуляторного органу.

3. Члени правління та їхні замісники не повинні ані звертатися за вказівками, ані отримувати вказівки від будь-якого уряду, установи, особи або органу.