Повідомлення комісії. Настанови щодо державної допомоги на охорону довкілля і розвиток енергетики на 2014-2020 роки

28.06.2014

Офіційний вісник Європейського Союзу

C 200/1

(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Глава 10. "Конкуренція")

(Інформація)

ІНФОРМАЦІЯ УСТАНОВ, ОРГАНІВ, ОФІСІВ ТА АГЕНТСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ

ПОВІДОМЛЕННЯ КОМІСІЇ

Настанови

щодо державної допомоги на охорону довкілля і розвиток енергетики на 2014-2020 роки (2014/C 200/01)

Зміст

ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

1.1. Сфера застосування

1.2. Інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов

1.3. Терміни та означення

2. ДОПОМОГА НА ОХОРОНУ ДОВКІЛЛЯ І РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИКИ, ЩО ПІДЛЯГАЄ НОТИФІКАЦІЇ

3. ОЦІНЮВАННЯ СУМІСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 107(3)C ДОГОВОРУ

3.1. Загальні принципи оцінювання

3.2. Загальні положення щодо сумісності

3.3. Допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел

3.4. Інструменти підвищення енергоефективності, у тому числі когенерація, централізоване тепло- і холодопостачання

3.5. Допомога на ресурсоефективність, зокрема, допомога на управління відходами

3.6. Допомога на уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ)

3.7. Допомога у формі зниження ставки або звільнення від екологічних податків, а також у формі скорочення фінансової підтримки на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел

3.8. Допомога на енергетичну інфраструктуру

3.9. Допомога на виробництво енергії в достатніх обсягах

3.10 Допомога у формі схем торгівлі квотами на викиди

3.11. Допомога на переміщення підприємств

4. ОЦІНЮВАННЯ

5. ЗАСТОСУВАННЯ

6. ЗВІТУВАННЯ І МОНІТОРИНГ

7. ПЕРЕГЛЯД

Ступені інтенсивності інвестиційної допомоги у складі допустимих витрат

Типові випадки державного втручання

Перелік допустимих секторів відповідно до секції 3.7.2

Гірничодобувні та виробничі сектори, не включені в перелік додатка 3, в яких інтенсивність торгівлі з країнами за межами ЄС, становить щонайменше 4%

ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

(1) Щоб попередити викривлення державною допомогою конкуренції на внутрішньому ринку і її вплив на торгівлю між державами-членами у спосіб, що суперечить спільному інтересу, стаття 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу ("Договір") встановлює принцип заборони державної допомоги. У деяких випадках, однак, державна допомога може бути сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статей 107(2) і (3) Договору.

(2) На підставі статті 107(3)(с) Договору , Комісія може вважати державну допомогу сумісною з внутрішнім ринком з огляду на сприяння розвитку певних видів економічної діяльності в Європейському Союзі, якщо така допомога не чинить негативного впливу на умови торгівлі мірою, що суперечить спільному інтересу.

(3) У стратегії "Європа 2020" (-1) увагу зосереджено на створенні умов для розумного, сталого та інклюзивного зростання. Заради цього було встановлено низку провідних показників, у тому числі показники щодо зміни клімату та енергетичної сталості: (i) зниження викидів парникових газів у Союзі на 20% відносно рівнів 1990 року; (ii) підвищення частки споживання енергії, виробленої з відновлюваних ресурсів, у Союзі до 20%; і (iii) покращення енергоефективності ЄС на 20% відносно рівнів 1990 року. Перші два з цих зобов’язальних на національному рівні цільових показників реалізовано "Кліматичним та енергетичним пакетом" (-2).

(4) У Повідомленні "Рамки політики у сфері клімату та енергетики на період з 2020 по 2030 рр." (-3) ("Рамки 2030") від 22 січня 2014 року Комісія встановила цілі у сфері енергетики і клімату, яких необхідно досягти до 2030 року. Засадами "Рамок 2030" є: i) зменшення викидів парникових газів на 40% відносно рівня 1990 року; ii) зобов’язальний цільовий показник щонайменше 27% відновлюваної енергетики на рівні всього ЄС; iii) поновлені амбіції у сфері політик енергоефективності; iv) нова система врядування і набір нових показників для забезпечення конкурентоспроможної і безпечної енергосистеми.

(5) Провідні показники, зазначені у пункті (3), особливо важливі для цих Настанов. Для підтримки у досягненні зазначених показників, стратегія "Європа 2020" висуває концепцію "Ресурсоефективна Європа", одну з семи провідних ініціатив (-4). Зазначену провідну ініціативу зосереджено на створенні рамок для політик підтримання переходу до ресурсоефективної та низьковуглецевої економіки, що дозволяє:

(a) підвищити економічні показники, зменшуючи використання ресурсів;

(b) визначити та створити нові можливості для економічного зростання й інтенсивніших інновацій, а також для підвищення конкурентоспроможності Союзу;

(d) протидіяти зміні клімату і обмежити вплив використання ресурсів на довкілля.

(6) Необхідно нагадати про те, що Дорожня карта ресурсоефективності (-5), а також декілька висновків Ради закликають до поступової відмови від екологічно шкідливого субсидування (-6). Тому в цих Настановах необхідно розглянути недоліки екологічно шкідливого субсидування, враховуючи при цьому потребу збалансувати компроміси між різними сферами і політиками, як визнано провідною ініціативою. До цих Настанов не включено допомогу на видобування викопних видів палив.

(7) Дорожня карта також закликає держав-членів до усунення прогалин у забезпеченні ними переваг від законодавства Союзу (-7). Щоб запобігти шкоді довкіллю від інструментів державної допомоги, держави-члени повинні, зокрема, забезпечити відповідність положенням законодавства Союзу у сфері охорони довкілля і провести оцінювання впливу на довкілля відповідно до вимог законодавства Союзу, а також забезпечити наявність усіх відповідних дозволів.

____________

(-1) COM(2010) 2020 остаточна версія від 03.03.2010.

(-2) Рішення № 406/2009/ЄС від 23 квітня 2009 року (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 136) і Директива 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 16).

(-3) Повідомлення Комісії до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету і Комітету регіонів - Рамки політики у сфері клімату та енергетики в період 2020 - 2030 років (COM(2014) 15 остаточна версія) від 22.01.2014.

(-4) COM(2011) 21 від 26.01.2011.

(-5) COM(2011) 571 остаточна версія від 20.09.2011.

(-6) Висновки Європейської Ради від 23 травня 2013 року підтверджують потребу поступової відмови від екологічно або економічно шкідливого субсидування, у тому числі викопних видів палива, для сприяння інвестиціям у нову і розумну енергетичну інфраструктуру.

(-7) Інше законодавство, таке як Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії, виробленої з відновлюваних джерел, внесення змін до директив 2001/77/ЄС та 203/30/ЄС і їх скасування згодом, ОВ L 140 05.06.2009, с. 16, ("Директива про відновлювану енергію"), включає, наприклад, вимоги щодо сталості біопалива та недискримінації в її статті 17(1)-17(8).

(8) У Повідомленні "Енергетика 2020 - стратегія конкурентного, сталого і надійного енергопостачання" (-8), як частині провідної ініціативи "Ресурсоефективна Європа", вже зазначено, що цілі надійного, доступного та сталого енергетичного ринку опиняться під загрозою у разі відсутності модернізації електромереж, заміни застарілих електростанцій конкурентоспроможними і більш екологічно безпечними альтернативами і відсутності ефективнішого використання енергії по всьому енергетичному ланцюгу.

(9) "Рамки 2030" закликають до амбітних зобов’язань щоб скоротити викиди парникових газів відповідно до Дорожньої карти до 2050 року. У реалізації цієї цілі необхідно дотримуватися результативного за витратами підходу, що забезпечує державам-членам гнучкість для визначення переходу до низьковуглецевої економіки з урахуванням своїх конкретних обставин, а також заохочувати до політики досліджень й інновацій для підтримання рамок у сфері клімату та енергетики на період після 2020 року. Ці Настанови поважають згадані принципи і закладають підґрунтя для "Рамок 2030".

(10) У цих Настановах Комісія формулює умови, за яких допомогу у сфері енергетики і довкілля можна вважати сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статті 107(3)(с) Договору .

(11) У Повідомленні про модернізацію державної допомоги (-9) Комісія оголосила три цілі, яких необхідно досягти шляхом модернізації системи контролю державної допомоги:

(a) сприяння сталому, розумному та інклюзивному зростанню на конкурентному внутрішньому ринку;

(b) зосередження уваги Комісії ex ante на випадках, що мають найбільший вплив на внутрішній ринок, зміцнюючи співпрацю з державами-членами у сфері здійснення державної допомоги;

(12) Зокрема, це Повідомлення закликало до спільного підходу в перегляді різних настанов та рамок, базованого на зміцненні внутрішнього ринку, підвищенні результативності в сфері державних видатків шляхом кращого сприяння державної допомоги цілям, що становлять спільний інтерес, ретельнішого вивчення ефекту стимулювання, а також на обмеженні допомоги до необхідного мінімуму і на попередженні потенційного негативного впливу допомоги на конкуренцію і торгівлю. Умови сумісності, сформульовані в цих Настановах, ґрунтуються на цих загальних принципах оцінювання.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ І ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

1.1. Сфера застосування

(13) Ці Настанови застосовуються до державної допомоги, наданої для цілей охорони довкілля або енергетики у всіх секторах, охоплених Договором, оскільки ці інструменти підпадають під секцію 1.2. Їх також застосовують до згаданих секторів, на які поширюється дія конкретних правил Союзу щодо державної допомоги (транспорт (-10), вугілля, сільське господарство, лісове господарство, рибальство та аквакультура), за винятком, якщо такі конкретні правила не передбачають іншого.

____________

(-8) COM(2010) 639 від 10.11.2010.

(-9) COM(2012) 209 від 08.05.2012.

(-10) Зокрема, ці Настанови не обмежують Настанов Співтовариства про державну допомогу залізничним підприємствам (ОВ C 184, 22.07.2008, с. 13). Настанови про залізничний транспорт передбачають різні форми допомоги, у тому числі, на скорочення зовнішніх витрат залізничного транспорту. Така допомога підпадає під секцію 6.3 Настанов про залізничний транспорт; її спрямовано на врахування того факту, що залізничний транспорт уможливлює уникнення зовнішніх витрат у порівнянні з конкурентними видами транспорту. Якщо виконано всі умови секції 6.3 Настанов про залізничний транспорт, і за умови, що таку допомогу надають без дискримінації, держави-члени можуть надати допомогу на скорочення зовнішніх витрат.

(14) Для сільського господарства, рибальства та аквакультури ці Настанови застосовують до допомоги у сфері охорони довкілля на користь підприємств, що провадять діяльність у галузі перероблення і реалізації продуктів, і, за певних умов, підприємств, що провадять діяльність у галузі первинного виробництва. Для цих секторів застосовують такі умови:

(а) для підприємств, що провадять діяльність у секторі перероблення і реалізації продуктів рибальства, якщо допомога стосується витрат, допустимих відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 1198/2006 (-11) або регламенту, що його замінює (-12), максимально дозволена інтенсивність допомоги відповідає або рівню допомоги, передбаченому в цих Настановах, або рівню допомоги, встановленому у вказаному Регламенті - залежно від того, який з них вище;

(b) у сфері первинного сільськогосподарського виробництва, співфінансованих заходів й інструментів допомоги лісовому господарству Європейського аграрного фонду розвитку сільських територій (EAFRD) ці Настанови застосовують тільки тією мірою, якою Настанови Співтовариства про державну допомогу в сільському і лісовому господарстві на 2007-2013 роки (-13), з урахуванням змін і доповнень або заміни, не містять конкретних правил;

(c) у сфері первинного виробництва рибальства і аквакультури, ці Настанови застосовують лише у разі відсутності конкретних положень щодо допомоги для цілей охорони довкілля або розвитку енергетики.

(15) Ці Настанови не застосовують до:

(a) проектування і виробництва екологічно безпечних продуктів, машин або транспортних засобів з метою економії природних ресурсів у ході їх експлуатації, а також заходів, вжитих на промислових підприємствах чи інших виробничих одиницях для поліпшення безпеки або гігієни праці (-14);

(b) фінансування заходів з охорони довкілля, пов’язаних з інфраструктурою повітряного, дорожнього, залізничного, морського транспорту і внутрішніх водних шляхів;

(c) безповоротних витрат, як їх визначено в Повідомленні Комісії про методику аналізу державної допомоги, пов’язаної з незворотними витратами (-15);

(d) державної допомоги на дослідження, розробки та інновації (-16), на які поширюються правила, встановлені в Рамках Співтовариства щодо державної допомоги на дослідження, розробки та інновації (-17);

(e) державної допомоги на заходи з захисту біорізноманіття (-18).

(16) Допомогу на охорону довкілля і розвиток енергетики не можна надавати фірмам, що перебувають у скрутному становищі, згідно з означенням для цілей цих Настанов, наданим у застосовних настановах про державну допомогу на порятунок і реструктуризацію фірм, що перебувають у скрутному становищі (-19), з урахуванням змін і доповнень або заміни.

(17) Оцінюючи допомогу підприємству, на яке розповсюджується наказ про стягнення за попереднім рішенням Комісії щодо визнання такої допомоги незаконною та несумісною з внутрішнім ринком, Комісія бере до уваги обсяг допомоги, який підлягає стягненню (-20).

__________

(-11) Регламент Ради (ЄС) № 1198/2006 від 27 липня 2006 року про Європейський фонд рибальства (ОВ L 223, 15.08.2006, с. 1).

(-12) Див. пропозицію Комісії щодо Регламенту про Європейський фонд рибальства та морських справ, COM(2011) 804 остаточна версія.

(-13) ОВ C 319, 27.12.2006, с. 1. Це також стосується рамок, що замінюють Настанови 2006 року, строк дії яких завершується 31 грудня 2013 року.

(-14) Допомога на охорону довкілля в цілому є менш викривлювальною і більш результативною, якщо її надають споживачу/користувачу екологічно безпечних продуктів, а не виробнику екологічно безпечного продукту. Крім того, використання на продуктах екологічних марковань і заяв щодо екологічності може бути ще одним засобом, що дозволяє споживачам/користувачам ухвалювати інформовані рішення про купівлю, а також збільшити попит на екологічно безпечні продукти. Добре продумані, визнані, зрозумілі, повноцінні екологічні марковання та правдиві заяви щодо екологічності, що їм споживачі довіряють та вважають їх доречними, можуть бути потужним інструментом спрямовування та формування поведінки (користувачів) щодо вибору на користь більшої екологічної безпечності. Використання схеми маркування/сертифікації, яка заслуговує на довіру, з чіткими критеріями і зовнішнім контролюванням (третьою стороною) буде одним з найдієвіших способів, у який підприємства можуть продемонструвати споживачам і стейкхолдерам дотримання ними високих екологічних стандартів. Тому, Комісія не включає до сфери застосування цих Настанов конкретні правила щодо допомоги на проектування і виробництво екологічно безпечних продуктів.

(-15) Ухвалено Комісією 26 липня 2001 року і повідомлено державам-членам листом, вихідний номер SG(2001) D/290869 від 6 серпня 2001 року.

(-16) Настанови передбачають бонус для еко-інноваційних проектів, що мають дуже високий рівень екологічної безпечності та інвестицій в інновації.

(-17) ОВ C 323, 30.12.2006, с. 1.

(-18) Цю допомогу можна розглядати з точки зору правил послуг загального економічного інтересу (ПЗЕІ); див. справи SAD 1243 (2012/N) і NN8/2009.

(-19) Повідомлення Комісії - Настанови Співтовариства про державну допомогу на порятунок і реструктуризацію фірм, що перебувають у скрутному становищі (ОВ C 244, 01.10.2004, с. 2).

(-20) У цьому відношенні див. об’єднані справи T-244/93 та T-486/93, TWD Textilwerke Deggendorf GmbH v Commission [1995] ECR 11-2265, а також Повідомлення Комісії - Про результативне виконання рішень Комісії про стягнення державами-членами незаконної та несумісної державної допомоги (ОВ C 272, 15.11.2007, с. 4).

1.2. Інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов

(18) Комісія визначила низку інструментів у сфері довкілля й енергетики, для яких державна допомога за певних умов може бути сумісною з внутрішнім ринком відповідно до статті 107(3)(c) Договору :

(a) допомога на вихід за межі стандартів Союзу або підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу (у тому числі на придбання нових транспортних засобів);

(b) допомога на завчасну адаптацію до майбутніх стандартів Союзу;

(d) допомога на рекультивацію забруднених ділянок;

(e) допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел;

(f) допомога на заходи з енергоефективності, у тому числі когенерації і централізованого тепло- і холодопостачання;

(g) допомога на заходи з ресурсоефективності, зокрема, на управління відходами;

(h) допомога на уловлювання, транспортування і зберігання C02, у томі числі окремі елементи ланцюга уловлювання та зберігання вуглецю ("УЗВ");

(i) допомога у формі зниження ставок екологічних податків або звільнення від них;

(j) допомога у формі зменшення фінансової підтримки на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел;

(k) допомога на розвиток енергетичної інфраструктури;

(l) допомога на заходи із забезпечення адекватності генерувальних ресурсів;

(m) допомога у формі торгівлі квотами на викиди;

(n) допомога на переміщення підприємств;

1.3. Терміни та означення

(19) Для цілей цих Настанов застосовують такі терміни та означення:

(1) "охорона довкілля" - будь-які дії, спрямовані на усунення або запобігання завдання шкоди фізичному навколишньому середовищу або природним ресурсам унаслідок діяльності бенефіціара допомоги, зменшення ризику завдання такої шкоди, ефективнішого використання природних ресурсів, у тому числі інструменти енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії;

(2) "енергоефективність" - кількість зекономленої енергії, що визначається шляхом вимірювання та/або оцінювання споживання до та після впровадження інструмента підвищення енергоефективності, забезпечуючи нормалізацію зовнішніх умов, що впливають на споживання енергії;

(3) "стандарт Союзу" -

(a) обов’язковий стандарт Союзу, що встановлює рівні, яких повинні досягти окремі підприємства у сфері охорони довкілля (-21) або

(b) зобов’язання відповідно до Директиви 2010/75/ЄС (-22) щодо використання найкращих доступних технологій ("НДТ") і забезпечення неперевищення рівнів викидів забрудників у разі застосування НДТ; у разі, якщо рівні пов’язаних з НДТ викидів визначено в імплементаційних актах, ухвалених відповідно до Директиви 2010/75/ЄС, такі рівні є застосовними для цілей цих Настанов; якщо такі рівні виражено в межах діапазону - застосовують межу, за якої вперше досягнено НДТ.

__________

(-21) Відповідно, стандарти або цільові показники, встановлені на рівні Союзу, які є зобов’язальними для держав-членів, але не для окремих підприємств, не вважаються стандартами Союзу.

(-22) Директива 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (комплексне запобігання забрудненню та контроль за ним) (ОВ L 334, 17.12.2010, с. 17).

(4) "еко-інновація" - всі форми інноваційної діяльності, результатом якої є або яку спрямовано на значне покращення охорони довкілля, у тому числі нові виробничі процеси, нові продукти або послуги, нові методи управління і ведення бізнесу, використання або запровадження яких, ймовірно, дозволить запобігти ризикам для довкілля, забрудненню та іншим негативним впливам, що є наслідками використання ресурсів, або істотно їх зменшити, протягом усього життєвого циклу відповідних видів діяльності.

Для цілей цього означення, інноваціями не є:

i. незначні зміни або покращення;

ii. збільшення виробничого потенціалу або спроможностей обслуговування шляхом додавання виробничих або логістичних систем, дуже подібних до тих, що їх вже використовують;

iii. зміни у бізнес-практиках, організації робочого місця або зовнішніх відносин на основі організаційних методів, що їх вже використовують на підприємстві;

iv. зміни у стратегії управління;

v. злиття і поглинання;

vi. припинення використання процесу;

vii. проста заміна або збільшення капіталу;

viii. зміни, пов’язані виключно зі змінами цін на фактори виробництва, пристосування до потреб користувача, регулярні сезонні та інші циклічні зміни;

ix. торгівля новими або значно вдосконаленими продуктами.

(5) "відновлювані джерела енергії" - такі відновлювані невикопні джерела енергії: енергія вітру, сонячна, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна енергія і енергія океану, гідроенергія, біомаса, звалищний газ, газ і біогаз з установок очищення стічних вод;

(6) "біомаса" - біорозкладана фракція продуктів, відходів і залишків сільського господарства (у тому числі речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, у тому числі рибальства та аквакультури, а також біогази і біорозкладана фракція промислових і побутових відходів;

(7) "біопаливо" - рідке або газоподібне паливо для транспорту, вироблене з біомаси;

(8) "біорідина" - вироблене з біомаси рідке паливо для цілей, інших ніж транспортування, у тому числі для електроенергії, опалення та охолодження;

(9) "стале біопаливо" - біопаливо, що відповідає критеріям сталості, встановленим у статті 17 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС (-23) про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел, з будь-якими змінами і доповненнями до нього (-24);

(10) "механізм співпраці" - механізм, який відповідає умовам статті 6, 7 або 8 Директиви 2009/28/ЄС;

(11) "енергія з відновлюваних джерел енергії" - енергія, яку виробляють станції з використанням тільки відновлюваних джерел енергії, а також частка, виражена в теплотворній здатності, енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на гібридних станціях, які також використовують традиційні джерела енергії, і включає електроенергію з відновлюваних джерел, яку використовують для поповнення систем зберігання, але не включає електроенергію, отриману в результаті зберігання в таких системах;

(12) "когенерація" або комбіноване виробництво тепла та електроенергії (КВТЕЕ) - одночасне виробництво теплової, електричної енергії та/або механічної енергії одним процесом;

(13) "високоефективна когенерація" - когенерація, що підпадає під означення високоефективної когенерації, як це передбачено в статті 2(34) Директиви 2012/27/ЄС (-25);

(14) "енергоефективне централізоване тепло- та холодопостачання" - централізоване тепло- та холодопостачання, що підпадає під означення ефективної системи централізованого тепло- та холодопостачання , як це передбачено в статті 2(41) і (42) Директиви 2012/27/ЄС (-26). Це означення включає промислові станції тепло-/холодопостачання і мережу (у тому числі відповідне устатковання), необхідні щоб розподіляти тепло-/холодопостачання від виробничих одиниць до приміщень споживача;

__________

(-23) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел (ОВ L 140, 05.06.2009, с. 16).

(-24) Критерії сталості застосовують також до біорідин відповідно до Директиви 2009/28/ЄС.

(-25) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін і доповнень до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС і скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).

(-26) ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1.

(15) "екологічний податок" - податок з конкретним об’єктом оподаткування, який явно негативно впливає на довкілля, або спрямований на оподаткування певної діяльності, товарів або послуг з тим, щоб витрати на охорону довкілля можна було включити до їхньої ціни та/або щоб орієнтувати виробників і споживачів на діяльність, яка є кращою для довкілля;

(16) "мінімальний рівень податків у Союзі" - мінімальний рівень оподаткування, передбачений законодавством Союзу; для енергетичних продуктів і електроенергії - мінімальний рівень оподаткування, встановлений у додатку I до Директиви 2003/96/EC (-27);

(17) "малі та середні підприємства" ("МСП") - підприємства, які відповідають вимогам, встановленим у рекомендації Комісії від 6 травня 2003 року щодо визначення мікро-, малих та середніх підприємств (-28);

__________

(-27) Директива Ради 2003/96/ЕЄ від 27 жовтня 2003 року про реструктуризацію рамок Співтовариства щодо оподаткування енергетичних продуктів і електроенергії (ОВ L 283, 31.10.2003, с. 51).

(-28) ОВ L 124, 20.5.2003, с. 36.

(18) "великі підприємства" - підприємства, які не підпадають під означення МСП;

(19) "індивідуальна допомога" - допомога, яку надають на основі схеми або ad hoc;

(20) "інтенсивність допомоги" - валова сума допомоги, виражена у відсотковому відношенні допустимих витрат; усі використовувані показники беруть до вирахування податків чи інших зборів; якщо допомогу призначають у формі, іншій ніж грант, сума допомоги повинна становити еквівалент гранту допомоги; допомогу, яку виплачують частинами, необхідно розраховувати за її вартістю на момент надання; процентна ставка, яку необхідно використовувати для розрахування облікової ставки та суми допомоги у формі пільгової позики, повинна бути референтною ставкою, застосовною на момент надання; інтенсивність допомоги розраховують на одного бенефеціара;

(21) "операційні переваги" - для цілей розрахування допустимих витрат, зокрема, зниження витрат або додаткове допоміжне виробництво, безпосередньо пов’язане з додатковими інвестиціями в охорону довкілля та, у належних випадках, переваги, що отримують від інших інструментів підтримки незалежно від того, становлять вони державну допомогу чи ні, у тому числі операційну допомогу, яку надають для таких самих допустимих витрат, "зелених" тарифів або інших інструментів підтримки;

(22) "операційні витрати" - для цілей розрахування допустимих витрат, зокрема, додаткові виробничі витрати, такі як витрати на технічне обслуговування, що виникають у результаті додаткових інвестицій в охорону довкілля;

(23) "матеріальні активи" - для цілей розрахування допустимих витрат, інвестиції в землю, що є вкрай необхідними для досягнення цілей охорони довкілля, інвестиції в будівлі та технологічне обладнання, спрямовані на зменшення або усунення забруднення довкілля і шкідливого впливу на нього, а також інвестиції в адаптування методів виробництва з метою охорони довкілля;

(24) "нематеріальний актив" - для цілей розрахування допустимих витрат, витрати, пов’язані з передаванням технології шляхом придбання ліцензій на експлуатацію або запатентованих і незапатентованих ноу-хау, якщо такі витрати відповідають таким умовам:

(a) його вважають активом, що амортизується;

(b) його придбавають на ринкових умовах у підприємства, на якому покупець не має права прямого або опосередкованого контролю;

(c) його включають до активів підприємства, він залишається в осідку отримувача допомоги і використовується в ньому протягом щонайменше п’яти років; цю умову не застосовують, якщо нематеріальний актив є технічно застарілими; якщо протягом таких п’яти років його продають і дохід з продажу вираховують із допустимих витрат, а суму допомоги, де це доречно, повністю або частково повертають;

(25) "інтерналізація витрат" - принцип, відповідно до якого до виробничих витрат підприємства-забруднювача необхідно включати всі витрати, пов’язані з охороною довкілля;

(26) "забруднювач" - хтось, хто безпосередньо або опосередковано завдає шкоди довкіллю або створює умови, що призводять до такої шкоди (-29);

(27) "забруднення" - шкода, що її заподіяв забруднювач шляхом прямого або опосередкованого завдання шкоди довкіллю або створення умов, що призводять до такої шкоди фізичному середовищу або природним ресурсам;

(28) "принцип "забруднювач платить" або ПЗП" означає, що витрати на заходи протидії забрудненню повинен покривати забруднювач, який спричиняє таке забруднення;

(29) "забруднена ділянка" - місцевість із підтвердженою наявністю, внаслідок людської діяльності, такого рівня шкідливих речовин, за якого вона становить значний ризик для здоров’я людини або довкілля, з урахуванням поточної та затвердженої майбутньої форми використання такої землі;

(30) "допомога ad hoc" - допомога, яку не надають на основі схеми допомоги;

(31) "енергетична інфраструктура" - будь-яке фізичне обладнання або об’єкти, розміщені на території Союзу або які сполучають Союз з однією чи декількома третіми країнами, що підпадають під нижченаведені категорії:

(a) щодо електроенергії:

(i) інфраструктура передавання, як сформульовано в статті 2(3) Директиви 2009/72/ЄС (-30);

(ii) інфраструктура розподілення, як сформульовано в статті 2(5) Директиви 2009/72/ЄС (-30);

(iii) сховища електроенергії, визначені як об’єкти, що їх використовують для постійного або тимчасового зберігання електроенергії в наземній чи підземній інфраструктурі або геологічних об’єктах, за умови, що вони безпосередньо з’єднані з високовольтними лініями електропередачі напругою 110 кВ або вище;

(iv) будь-яке обладнання або установки, критично важливі для безпечної, надійної та ефективної роботи систем, визначених у пунктах (i)-(iii), у тому числі систем захисту, моніторингу й управління на всіх рівнях напруги та підстанціях; і

(v) розумні електросистеми - будь-яке обладнання, лінії, кабелі або установки на рівні передачі або низько- чи середньовольтного розподілення, мета якого - двосторонній цифровий зв’язок у режимі реального або майже реального часу, інтерактивний та розумний моніторинг і управління виробленням, передаванням, розподіленням і споживанням електроенергії в електромережі з метою створення мережі, яка ефективно інтегрує поведінку і дії всіх з’єднаних з нею користувачів - виробників, споживачів і тих, хто є водночас і першими і другими - для забезпечення економічно ефективної, сталої електроенергетичної системи з низьким рівнем втрат, високою якістю, надійністю постачання та безпекою;

__________

(-29) Рекомендація Ради від 3 березня 1975 р. про розподілення витрат і заходи органів публічної влади щодо охорони довкілля (ОВ L 194, 25.07.1975, с. 1).

(-30) Директива 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 55).

(b) щодо газу:

(i) трубопроводи для транспортування та розподілення природного газу і біогазу, що належать до мережі, за винятком трубопроводів високого тиску, які використовують для висхідного розподілення природного газу;

(ii) підземні сховища, з’єднані з газопроводами високого тиску, згаданими в пункті (i);

(iii) об’єкти для приймання, зберігання та регазифікації або декомпримування скрапленого природного газу (СПГ) або стисненого природного газу (СПГ); та

(iv) будь-яке обладнання або установки, необхідні для безпечної, надійної та ефективної роботи системи або для уможливлення її двонаправленої потужності, у тому числі компресорні станції;

(і) трубопроводи, які використовують для транспортування сирої нафти;

(ii) насосні станції і нафтосховища, необхідні для роботи трубопроводів для сирої нафти; та

(iii) будь-яке обладнання або установки, необхідні для належної, надійної та ефективної роботи такої системи, у тому числі системи захисту, моніторингу і контролю та пристрої для реверсного потоку;

(d) щодо CO2: мережі трубопроводів, включно з пов’язаними з ними дотискувальними станціями, для транспортування CO2 до сховищ з метою закачування CO2 до підходящих підземних геологічних формацій для постійного зберігання;

(32) "дефіцит фінансування" - різниця між додатними і від’ємними грошовими потоками протягом здійснення інвестиції, дисконтованими до їхньої поточної вартості (зазвичай на основі вартості капіталу);

(33) "уловлювання та зберігання вуглецю" або "УЗВ" - це комплекс технологій, спрямованих на поглинання вуглекислого газу (СО2), виробленого промисловими підприємствами, які використовують викопне паливо або біомасу, в тому числі електростанціями, його транспортування до належного сховища та введення СО2 у відповідні підземні геологічні формації з метою постійного зберігання;

(34) "генерація енергії в достатніх обсягах" - рівень генерувальної потужності, достатній для забезпечення попиту держави-члена в певний період; його визначають на підставі традиційного статистичного показника організацій, визнаних в ЄС як установи, що відіграють суттєву роль у розвитку єдиного ринку електроенергії, наприклад, Європейської мережі операторів систем передавання електроенергії (ENTSO-E);

(35) "виробник" - підприємство, що виробляє електроенергію в комерційних цілях;

(36) "інструмент для забезпечення генерації енергії в достатніх обсягах" - механізм, спрямований на забезпечення досягнення на національному рівні певних рівнів генерації енергії в достатніх обсягах;

(37) "відповідальність за балансування" - відповідальність за наявність відхилень у показниках виробництва, споживання та комерційних операцій СВБ в межах періоду врегулювання небалансів;

(38) "стандартна відповідальність за балансування" - відповідальність за балансування без дискримінації будь-яких технологій, які не звільняють будь-якого виробника від такої відповідальності;

(39) "сторона, відповідальна за баланс (СВБ)" - учасник ринку або обраний ним представник, відповідальний за врегулювання його небалансів;

(40) "небаланси" - відхилення у показниках виробництва, споживання та комерційних операцій СВБ в межах періоду врегулювання небалансів;

(41) "врегулювання небалансів" - механізм фінансового врегулювання, метою якого є відшкодування витрат на балансування, який застосовують до небалансів СВБ;

(42) "період врегулювання небалансів" - одиниці виміру часу, які використовують для обчислення небалансів СВБ;

(43) "процедура конкурсних торгів" - недискримінаційна процедура торгів, якою передбачено участь достатньої кількості підприємств, у ході яких допомогу надають на основі початкової пропозиції, поданої учасником торгів, або клірингової ціни. Крім того, бюджет або обсяг, пов’язаний з торгами, повинен встановлювати зобов’язальне обмеження для того, щоб не всі учасники торгів могли отримати допомогу.

(44) "початок робіт" - початок будівельних робіт у рамках інвестиційного проекту або перше підтверджене зобов’язання щодо замовлення обладнання чи інше зобов’язання, що тягне за собою незворотність інвестицій, залежно від того, яка з цих подій настане першою. Придбання земельних ділянок та підготовчі роботи, такі як отримання дозволів та підготування попереднього техніко- економічного обґрунтування, не можна вважати початком робіт. У разі поглинання компаній, "початок робіт" означає момент придбання активів, безпосередньо пов’язаних із придбаним підприємством.

(45) "демонстраційний проект" - проект, що демонструє технологію, яка є першою в своєму роді в Союзі, та представляє значну інновацію, яка виходить за рамки сучасного науково-технічного рівня.

(46) "підтримувані регіони" - регіони, призначені у затвердженій карті регіонального розподілу державної допомоги на період з 1 липня 2014 року по 31 грудня 2020 року, відповідно до статті 107(3)(а) і (с) Договору;

(47) "карта регіонального розподілу державної допомоги" - список регіонів, визначених державою-членом відповідно до умов, встановлених у Настановах з державної допомоги для забезпечення розвитку регіонів на 2014-2020 роки (-31);

2. ДОПОМОГА НА ОХОРОНУ ДОВКІЛЛЯ І РОЗВИТОК ЕНЕРГЕТИКИ, ЩО ПІДЛЯГАЄ НОТИФІКАЦІЇ

(20) На індивідуальну допомогу, яку надають на основі схеми допомоги, також поширюється зобов’язання нотифікації, відповідно до статті 108(3) Договору , якщо допомога перевищує нижченаведені порогові значення (-32), а також якщо її не надають на основі процедури конкурсних торгів:

__________

(-31) ОВ C 209, 23.07.2013, с. 1.

(-32) Для розрахування ліміту потужності для кожного проекту враховують сумарну потужність одиниці обладдя, яка має право на отримання допомоги.

(a) інвестиційна допомога: якщо сума допомоги перевищує 15 млн євро для одного підприємства;

(b) операційна допомога на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел та/або комбінованого виробництва теплоенергії з відновлюваних джерел: якщо допомогу надають на установки для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел на об’єктах, на яких сумарна генерувальна потужність відновлюваних джерел електроенергії на об’єкт перевищує 250 мегават ("МВт");

(c) операційна допомога на виробництво біопалива: якщо допомогу надають на установки для виробництва біопалива на об’єктах, на яких сумарна генерувальна потужність на об’єкт перевищує 150000 тонн на рік;

(d) операційна допомога на когенерацію: якщо допомогу надають на когенераційні установки з сумарною когенераційною електроенергетичною потужністю понад 300 МВт; допомогу на виробництво теплоенергії від когенерації буде оцінено в контексті нотифікації на основі електричної потужності;

(e) допомога на енергетичну інфраструктуру: якщо розмір допомоги перевищує 50 млн євро для одного підприємства на один інвестиційний проект;

(f) допомога на уловлювання та зберігання вуглецю: якщо розмір допомоги перевищує 50 млн євро для одного підприємства на один інвестиційний проект;

(g) допомога у формі інструмента забезпечення генерації енергії в достатніх обсягах: якщо розмір допомоги перевищує 15 млн євро на проект на одне підприємство.

(21) На звільнення від податків, зниження ставок екологічних податків і звільнення від фінансування виробництва енергії з відновлюваних джерел, які підпадають під сферу застосування секції 3.7, не розповсюджуються умови допомоги, яка підлягає індивідуальній нотифікації. Однак, у разі перевищення порогових значень, встановлених у зазначеній секції, допомога, яку надають у формі податкових пільг, яка не підпадає під секцію 3.7 цих Настанов, підлягає оцінюванню на індивідуальній основі. Цю норму застосовують незалежно від того, чи отримує разом з цим окремий бенефіціар вигоди від звільнення від податку або зниження його ставки, що підпадає під секцію 3.7.

(22) До цих Настанов включено критерії сумісності схем допомоги й індивідуальної допомоги для цілей охорони довкілля і розвитку енергетики, на яку поширюється зобов’язання щодо нотифікації відповідно до статті 108(3) Договору .

3. ОЦІНЮВАННЯ СУМІСНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО СТАТТІ 107(3)C ДОГОВОРУ

(23) Державну допомогу, яку надають для цілей охорони довкілля і розвитку енергетики, вважають сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3)(c) Договору , якщо на основі загальних принципів оцінювання, наведених у цій главі, це спричинить більше внесок у досягнення цілей охорони довкілля й енергетики Союзу і не чинить негативного впливу на умови торгівлі мірою, що суперечить спільним інтересам. Необхідно враховувати специфічні труднощі підтримуваних регіонів.

(24) У цьому розділі роз’яснено, яким чином Комісія застосовує загальні принципи оцінювання, викладені в секції 3.1, оцінюючи інструменти допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов і, в належних випадках, встановлено конкретні умови надання індивідуальної допомоги (яку надають на основі схеми допомоги або ad hoc).

(25) У секції 3.2 викладено загальні умови сумісності, які застосовують до всіх інструментів допомоги, на які поширюється сфера застосування цих Настанов, за винятком випадків, коли конкретизовані секції глави 3 обумовлюють такі загальні умови сумісності або вносять до них зміни і доповнення. Відповідно, секцію 3.2 застосовують, зокрема, до таких інструментів, що не входять до конкретизованих секцій глави 3:

(a) допомога на екологічні дослідження;

(b) допомога на рекультивацію забруднених ділянок;

(c) допомога підприємствам на відповідність вимогам, суворішим за стандарти Союзу або підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу;

(d) допомога на дострокову адаптацію до майбутніх стандартів Союзу;

3.1. Загальні принципи оцінювання

(26) Щоб оцінити, чи можна вважати нотифікований інструмент допомоги сумісним із внутрішнім ринком, Комісія зазвичай досліджує питання щодо того, чи забезпечує конструкція інструмента допомоги позитивний вплив допомоги на досягнення мети, що становить спільний інтерес, який перевищує потенційний негативний вплив на торгівлю та конкуренцію.

(27) Повідомлення про модернізацію державної допомоги від 8 травня 2012 року (-33) закликало до виявлення та визначення загальних принципів, застосовних до оцінювання сумісності всіх інструментів допомоги, яке проводить Комісія. Для цієї цілі, Комісія розглядає інструмент державної допомоги як сумісний зі внутрішнім ринком лише в разі його відповідності кожному з наведених нижче критеріїв:

(a) сприяння чітко визначеній меті, що становить спільний інтерес: інструмент державної допомоги спрямовано на досягнення мети, що становить спільний інтерес, відповідно до статті 107(3) Договору ; (секція 3.2.1);

(b) необхідність державного втручання: інструмент державної допомоги спрямовано на ситуацію, коли результатом надання допомоги може стати суттєве покращення, якого ринок не може досягти самостійно, наприклад, шляхом усунення чітко визначеної неспроможності ринку; (секція 3.2.2);

(c) доцільність інструменту допомоги: запропонований інструмент допомоги є доцільним інструментом політики для досягнення мети, що становить спільний інтерес; (секція 3.2.3);

(d) ефект стимулювання: допомога змінює поведінку відповідного (відповідних) підприємства (підприємств), стимулюючи його (їх) до участі в додатковій діяльності, яку б воно (вони) не провадив (провадили) би без надання допомоги або провадив (провадили) би в обмежений або інший спосіб; (секція 3.2.4);

(e) пропорційність допомоги (зведення допомоги до мінімуму): розмір допомоги є обмеженим до мінімуму, необхідного для стимулювання додаткових інвестицій або діяльності у відповідному регіоні: (секція 3.2.5);

(f) уникнення надмірних негативних наслідків для конкуренції і торгівлі між державами-членами: необхідно обмежити негативні наслідки допомоги достатньою мірою таким чином, щоб загальний баланс інструмента був позитивним; (секція 3.2.6);

(g) прозорість допомоги: держави-члени, Комісія, суб’єкти господарювання і громадськість повинні мати легкий доступ до всіх відповідних актів та інформації, яка стосується наданої згідно з ними допомоги; (секція 3.2.7).

(28) На деякі категорії схем допомоги може розповсюджуватися вимога оцінювання ex post, як описано в главі 4. У таких випадках Комісія має право обмежити тривалість таких схем (зазвичай до чотирьох років або менше) з можливістю повторної нотифікації їх подовження згодом.

(29) Також, якщо інструмент державної допомоги або зв’язані з ним умови, у тому числі метод його фінансування, коли він є його невід’ємною частиною, призводить до неминучого порушення законодавства ЄС, допомогу не можна визнавати сумісною із внутрішнім ринком (-34). Наприклад, у сфері енергетики будь-який збір, метою якого є фінансування інструментів державної допомоги, повинен відповідати, зокрема, вимогам статей 30 і 110 Договору (-35).

3.2. Загальні положення щодо сумісності

3.2.1. Внесок у досягнення мети, що становить спільний інтерес

3.2.1.1. Загальні умови

(30) Загальною метою допомоги на охорону довкілля є підвищення рівня охорони довкілля порівняно з рівнем, що його можна досягти за відсутності допомоги. Зокрема, стратегія "Європа 2020" встановила цілі сталого зростання для підтримки переходу до ресурсоефективної і конкурентної низьковуглецевої економіки. Низьковуглецева економіка зі значною часткою перемінної енергії з відновлюваних джерел потребує коригування енергосистеми, зокрема, значних інвестицій в енергомережі (-36). Основною метою допомоги в секторі енергетики є забезпечення конкурентної, сталої і надійної енергосистеми на налагодженому енергетичному ринку Союзу (-37).

(31) Держави-члени, що мають намір надати допомогу на охорону довкілля або розвиток енергетики, повинні чітко визначити мету, якої вони прагнуть досягти, і пояснити, яким чином така допомога сприятиме досягненню цієї мети. Запроваджуючи інструмент, що його співфінансують Європейські структурно-інвестиційні фонди, держави-члени можуть спиратися на логіку відповідних операційних програм у визначенні екологічних або енергетичних цілей, досягнення яких вони прагнуть.

(32) Екологічні дослідження можуть сприяти досягненню спільної цілі, якщо вони безпосередньо пов’язані з інвестиціями, які відповідають критеріям згідно з цими Настановами, навіть якщо за результатами попереднього дослідження інвестицію, що була його предметом, не було надано.

3.2.1.2. Додаткові умови допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі

(33) Щоб продемонструвати внесок допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі, у підвищення рівня охорони довкілля, держава-член може використовувати різні показники, що їх можна, мірою можливості, виразити кількісно, зокрема ті, що наведено нижче:

(a) технології скорочення викидів: обсяг парникових газів або забрудників, які не потрапляють в атмосферу постійно (зменшення використання викопного палива);

(b) існуючі стандарти Союзу: абсолютна кількість і відносна величина підвищення рівня охорони довкілля понад стандарти, тобто рівень зменшення забруднення, якого було б неможливо досягти відповідно до стандарту за відсутності державної допомоги;

(c) майбутні стандарти Союзу: збільшення темпів впровадження майбутніх стандартів, тобто зменшення забруднення, яке розпочинається раніше.

3.2.2. Необхідність державного втручання

3.2.2.1. Загальні умови

(34) Незважаючи на загальне визнання того факту, що конкурентні ринки зазвичай спричиняють ефективні результати стосовно цін, обсягу виробництва і використання ресурсів, за наявності неспроможності ринку (-38) втручання з боку держави може покращити ефективність функціонування ринків. Більше того, інструменти державної допомоги можуть за певних умов врегулювати неспроможності ринку і, таким чином, сприяти спільній меті тією мірою, якою ринок не може досягти ефективних результатів самостійно. Щоб оцінити, чи є державна допомога результативною для досягнення цієї мети, перш за все необхідно діагностувати та визначити проблему, яку потрібно вирішити. Державну допомогу необхідно спрямовувати на ситуації, коли результатом надання допомоги є суттєве покращення, якого ринок не може досягти самостійно.

__________

(-33) COM(2012)0209 остаточна версія від 08.05.2012.

(-34) Див. справу C-l 56/98 Germany v Commission [2000] ECR1-6857, параграф 78 і справу C-333/07 Regie Networks v Rhone Alpes Bourgogne [2008] ECR 1-10807, параграфи 94-116. Див. також, у сфері енергетики, об’єднані справи C-l 28/03 та-l 29/03 AEM і AEM Torino [2005] ECR 1-2861, параграфи 38-51.

(-35) Справа C-206/06 Essent, [2008] ECR 1-5497, параграфи 40-59. Щодо застосування статей 30 і 110 Договору до схем торгівлі сертифікатами, див. Рішення Комісії C(2009)7085 від 17.09.2009, державна допомога N 437/2009 - Схема допомоги на заохочення когенерації в Румунії (ОВ C 31, 09.02.2010, с. 8) пункти преамбули 63-65.

(-36) COM(2011)112 остаточна версія "Дорожня карта руху до конкурентної низьковуглецевої економіки"; COM(2011) 571 остаточна версія "Дорожня карта до ресурсоефективної Європи".

(-37) COM(2010)639 остаточна версія Повідомлення "Енергетика 2020".

(-38) Термін "неспроможність ринку" стосується ситуацій, в яких ринки навряд чи будуть функціонувати ефективно, якщо вони діють на власний розсуд.

(35) Щоб розробити Настанови, які забезпечують досягнення інструментами допомоги спільних цілей, держави-члени повинні визначити неспроможності ринку, що перешкоджають підвищенню рівня охорони довкілля або функціонуванню налагодженого, безпечного, доступного і сталого внутрішнього енергетичного ринку. Неспроможності ринку, пов’язані з цілями захисту довкілля і розвитку енергетики, можуть бути відмінними або подібними, але можуть перешкоджати досягненню оптимального результату і призводити до неефективних результатів з таких причин:

(a) Негативні екстерналії: вони є найпоширенішими серед інструментів допомоги на охорону довкілля і виникають у разі відсутності належної оцінки забруднення, тобто коли фірма не несе повних витрат на забруднення, яке вона спричиняє. У цьому випадку, підприємства, які діють у своїх власних інтересах, можуть мати недостатньо стимулів для врахування негативних екстерналій, що походять від виробництва, визначаючись щодо певної технології виробництва або рівня виробництва. Це означає, що понесені підприємством виробничі витрати є нижчими за витрати, понесені суспільством. Таким чином, підприємства, зазвичай, мають недостатній стимул для зменшення рівня забруднення, яке вони спричиняють, або вжиття окремих заходів з охорони довкілля.

(b) Позитивні екстерналії: той факт, що частина вигоди від інвестиції дістається учасникам ринку, окрім інвестора, призводить до недоінвестування підприємствами. Позитивні екстерналії можуть виникати, наприклад, у випадку інвестицій в еко-інновації (-39), стабільності системи, нових й інноваційних технологій використання відновлюваних джерел енергії й інноваційних інструментів регулювання попиту, або у випадку інструментів розвитку енергетичних інфраструктур або забезпечення генерації енергії в достатніх обсягах, від яких мають вигоду багато держав-членів (або більша кількість споживачів).

__________

(-39) Типовими прикладами позитивних екстерналій є дії, спрямовані на подальше покращення охорони природи або біорізноманіття, надання екосистемних послуг або екстерналії, які є наслідком загальної підготовки.

(c) Асиметрична інформація: зазвичай виникає на ринках, на яких існує невідповідність між інформацією, яку має одна сторона ринку й інформацією, яку має інша сторона ринку. Наприклад, це може відбуватися, коли зовнішнім фінансовим інвесторам бракує інформації про можливу прибутковість і ризики проекту. Це також може виникати під час транскордонної співпраці на рівні інфраструктури, коли одна сторона поінформована гірше, ніж інша. Незважаючи на те, що ризики або невизначеність як такі не призводять до виникнення неспроможності ринку, проблема асиметричної інформації зв’язана зі ступенем таких ризиків і невизначеності. Зазвичай, як ризики, так і невизначеності є вищими для екологічних інвестицій з тривалішим періодом амортизації. Це може збільшити схильність до короткострокових інвестицій, яка може посилюватися через умови фінансування таких інвестицій, особливо для МСП.

(d) Проблеми координації: можуть перешкоджати розробленню проекту або його дієвому плануванню через розбіжність інтересів і стимулів серед інвесторів, так звані "роздільні стимули", витрати на залучення підрядників, невизначеність щодо результатів співпраці і мережевих ефектів, наприклад, безперервність електропостачання. Вони можуть виникати, наприклад, у відносинах між власником будівлі і орендарем у зв’язку із застосуванням енергоефективних рішень. Проблеми в координації можуть загострюватися внаслідок інформаційних проблем, зокрема тих, що пов’язані з асиметричною інформацією. Проблеми в координації також можуть виникати у зв’язку з необхідністю досягнення певної критичної маси перед запуском проекту, щоб він був привабливим з комерційних міркувань, що може бути особливо важливим аспектом в (транскордонних) інфраструктурних проектах.

(36) Саме лише існування неспроможностей ринку у певному контексті не є достатнім щоб обґрунтувати втручання з боку держави. Крім того, вже можуть бути запровадженими інші політики й інструменти для виправлення деяких установлених неспроможностей ринку. Наприклад, секторальне регулювання, обов’язкові стандарти щодо рівня забруднення, механізми ціноутворення, такі як Система Союзу торгівлі квотами на викиди ("СТКВ"), а також податки на викиди вуглецю. Додаткові інструменти, у тому числі, державну допомогу можна спрямовувати лише на залишкову неспроможність ринку, тобто таку неспроможність ринку, яку ще не було виправлено такими іншими політиками й інструментами. Також важливо продемонструвати, як державна допомога посилює інші запроваджені політики й інструменти, спрямовані на виправлення такої самої неспроможності ринку. Тому обґрунтування необхідності надання державної допомоги є слабкішим, якщо воно суперечить іншим політикам, спрямованим на таку саму неспроможність ринку.

(37) Комісія вважає необхідним надання допомоги, якщо держава-член продемонструвала, що допомогу дійсно спрямовано на (залишкову) неспроможність ринку, яку не було виправлено.

3.2.2.2. Додаткові умови допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі

(38) Оскільки неспроможності ринку можуть існувати взагалі, а інструменти допомоги можуть бути в принципі добре продуманими для досягнення ефективних ринкових результатів, не всі стосовні підприємства можуть стикатися з цими неспроможностями ринку однаковою мірою. Тому, щодо допомоги, яка підлягає нотифікації на індивідуальній основі, Комісія оцінює конкретні потреби в допомозі у кожному відповідному випадку. Держава-член повинна продемонструвати існування неспроможності ринку, яку все ще не виправлено, стосовно конкретної діяльності, на яку надається допомога, і чи дійсно допомогу спрямовано на виправлення такої неспроможності ринку.

(39) Залежно від конкретної неспроможності ринку, що підлягає виправленню, Комісія враховує такі чинники:

(a) чи вже існують інші інструменти політики для виправлення неспроможності ринку достатньою мірою, зокрема, стандарти охорони довкілля або інші стандарти Союзу, СТКВ Союзу або екологічні податки;

(b) чи існує потреба у втручанні з боку держави, враховуючи витрати бенефіціара допомоги на впровадження національних стандартів за відсутності допомоги і порівнюючи їх з витратами (або з їх відсутністю) основних конкурентів бенефіціара допомоги на впровадження таких стандартів;

(c) у разі проблем координації - кількість підприємств, від яких вимагається співпраця, розбіжність інтересів між співпрацюючими сторонами і практичні проблеми в координації співпраці, такі як мовні питання, чутливість інформації і негармонізовані стандарти.

3.2.3. Доцільність допомоги

(40) Запропонований інструмент допомоги повинен бути доцільним інструментом для досягнення відповідної цілі політики. Інструмент допомоги не можна вважати сумісним із внутрішнім ринком, якщо такого самого позитивного сприяння спільній цілі можна досягти за допомогою інших інструментів політики або інших, менш викривлювальних, типів інструментів допомоги.

3.2.3.1. Доцільність альтернативних інструментів політики

(41) Державна допомога - це не єдиний інструмент політики, який держави-члени можуть використовувати, щоб покращити охорону довкілля або створити добре функціонуючий, безпечний, доступний та сталий європейський енергетичний ринок. Важливо пам’ятати про ймовірність існування інших інструментів, які краще підходять для досягнення таких цілей. Інструменти регулювання та ринкові інструменти є найважливішими у досягненні цілей охорони довкілля та розвитку енергетики. "М’які" інструменти, такі як добровільне нанесення еко-марковань і поширення екологічно безпечних технологій також можуть відігравати важливу роль у досягненні вищого рівня охорони довкілля.

(42) Різні інструменти для подолання тієї самої неспроможності ринку, можуть протидіяти один одному. Це відбувається, якщо запроваджено ефективний ринковий механізм для вирішення саме проблеми екстерналій. Додатковий інструмент підтримки для виправлення такої самої неспроможності ринку несе в собі ризик зниження ефективності ринкового механізму.

(43) Різні інструменти для подолання різних неспроможностей ринку також можуть протидіяти один одному. Інструмент, що вирішує проблему генерації енергії в достатніх обсягах, необхідно збалансувати відповідно до екологічної цілі поступової відмови від екологічно або економічно шкідливого субсидування, у тому числі викопних видів палива. Подібним чином, інструмент для скорочення викидів парникових газів може збільшити постачання електроенергії з перемінних джерел, що може загострити проблеми генерації електроенергії в достатніх обсягах.

(44) Закріплення принципу "забруднювач платить" ("ПЗП") у природоохоронному законодавстві забезпечує в принципі усунення неспроможності ринку, зв’язаної з негативними екстерналіями. Тому, державна допомога не є доцільним інструментом усунення і не може надаватися, якщо бенефіціар допомоги може бути притягнутий до відповідальності за забруднення за чинним законодавством Союзу або національним законодавством (-40).

__________

(-40) Зокрема, Комісія вважає, що допомогу для забруднених ділянок можна надавати лише тоді, коли забруднювача - тобто особу, яка несе відповідальність згідно з законодавством, застосовним у кожній державі-члені, без обмеження Директиви про екологічну відповідальність (Директива 2004/35/ЄС) та інших відповідних правил Союзу у цьому питанні - не визначено або його не можна притягнути до відповідальності для фінансування рекультивації за принципом "забруднювач платить".

3.2.3.2. Доцільність різних інструментів допомоги

(45) Допомогу на охорону довкілля і розвиток енергетики може бути надано в різних формах. Держава-член, однак, повинна гарантувати надання допомоги у формі, що ймовірно призведе до найменших викривлень торгівлі та конкуренції. У зв’язку з цим, від держави-члена вимагається продемонструвати, чому інші, потенційно менш викривлювальні форми допомоги, такі як авансові платежі що підлягають поверненню, у порівнянні з прямими грантами або податковими кредитами у порівнянні зі зниженням податкових ставок або форми допомоги на основі фінансових інструментів, таких як боргові або дольові (пайові) фінансові інструменти (наприклад, низькопроцентні позики або відсоткові знижки, державні гарантії або альтернативна форма надання капіталу на вигідних умовах) є менш доцільними.

(46) Вибір інструмента допомоги повинен узгоджуватися з неспроможністю ринку, на виправлення якої спрямовано інструмент допомоги. Зокрема, якщо фактичні доходи є невизначеними, наприклад, у випадку заходів енергоощадності, авансовий платіж, що підлягає поверненню, може бути доцільним інструментом. Щодо схем допомоги, призначених для реалізації цілей та пріоритетів операційних програм - в принципі вважається, що обраний у такій програмі інструмент фінансування є доцільним інструментом.

(47) Щодо операційної допомоги - держава-член повинна продемонструвати, що допомога є доцільною для досягнення мети такої схеми, на досягнення якої спрямовано цю допомогу. Щоб продемонструвати доцільність допомоги, держава-член може ex ante розрахувати розмір допомоги як фіксовану суму, яка покриває очікувані додаткові витрати на певний період часу, щоб стимулювати підприємства мінімізувати свої витрати і ефективніше розвивати свій бізнес у довгостроковій перспективі (-41).

__________

(-41) Однак, якщо майбутня динаміка витрат і доходів має високий ступінь невизначеності й існує велика асиметрія інформації, орган публічної влади може також віддати перевагу запровадженню компенсаційних моделей, які не є повністю ex ante, а швидше сумішшю ex ante та ex post (наприклад, шляхом збалансованого розподілення непередбачених прибутків).

(48) Щоб продемонструвати доцільність схеми, держава-член може також спиратися на результати минулих оцінювань, як описано в главі 4.

3.2.4. Ефект стимулювання

3.2.4.1. Загальні умови

(49) Допомогу на охорону довкілля і розвиток енергетики можна вважати сумісною з внутрішнім ринком, якщо вона має ефект стимулювання. Ефект стимулювання виникає, якщо допомога спонукає бенефіціара змінити свою поведінку, щоб підвищити рівень охорони довкілля або покращити функціонування безпечного, доступного та сталого енергетичного ринку, і такої зміни поведінки не відбулося би без такої допомоги. Допомога не повинна субсидувати витрати на діяльність, які підприємство понесло би в будь-якому разі, і не повинна компенсувати звичайний підприємницький ризик, пов’язаний з економічною діяльністю.

(50) Комісія вважає, що допомога не представляє ефекту стимулювання для бенефіціара у всіх випадках, коли роботу над проектом уже розпочато, перш ніж він звернувся по допомогу до національних органів влади. У таких випадках, якщо бенефіціар починає реалізовувати проект, перш ніж звернутися по допомогу, будь-яка допомога, надана стосовно такого проекту, вважається несумісною з внутрішнім ринком.

(51) Держави-члени повинні запровадити і використовувати форму заявки на допомогу. Форма заявки включає, принаймні, найменування заявника і розмір підприємства, опис проекту, у тому числі його місце розташування, дати початку та завершення, необхідний розмір допомоги для його реалізації і допустимі витрати. У заявці бенефіціари повинні описати, якою була би ситуація без допомоги, тобто ситуацію, яку називають контрфактичним або альтернативним сценарієм чи проектом. Крім того, великі підприємства повинні подати документальне підтвердження контрфактичного сценарію, описаного у заявці.

(52) Отримавши заявку, орган, який надає допомогу, повинен перевірити правдоподібність контрфактичного сценарію і підтвердити, що допомога має необхідний ефект стимулювання. Контрфактичний сценарій є правдоподібним, якщо він є справжнім і пов’язаний з факторами вироблення й ухвалення рішень, які переважають на момент, коли бенефіціар визначається щодо інвестицій. Дотримання умов, встановлених у параграфах (50) і (51), є необов’язковим, якщо допомогу надають на підставі процедури конкурсних торгів.

Ефект стимулювання і адаптація до стандартів Союзу

(53) Комісія вважає, що допомога, яку надають на адаптацію до майбутніх стандартів Союзу по суті має ефект стимулювання, у тому числі, якщо стандарт вже ухвалено, але ще не введено в дію. Однак, в останньому випадку допомога має ефект стимулювання, якщо вона стимулює робити інвестиції задовго до набуття чинності стандартом. Допомогу, яку надають на адаптацію до стандартів Союзу, які вже ухвалено але ще не введено в дію, вважають такою, що має ефект стимулювання, якщо інвестиції зроблено та завершено принаймні за один рік до введення стандартів Союзу в дію.

(54) Як іще один виняток з параграфа (53), ефект стимулювання може мати місце, якщо допомогу надають на:

(a) придбання нових транспортних засобів автомобільного, залізничного, внутрішнього водного і морського транспорту, які відповідають ухваленим стандартам Союзу, за умови здійснення такого придбання до набуття чинності такими стандартами та незастосування до вже придбаних транспортних засобів стандартів, які були обов’язковими колись; або

(b) операцій з модернізації існуючих транспортних засобів автомобільного, залізничного, внутрішнього водного і морського транспорту, за умови, що стандарти Союзу ще не було введено в дію станом на дату введення в експлуатацію таких транспортних засобів, а стандарти, які були колись обов’язковими, не застосовуються до таких транспортних засобів.

(55) Комісія вважає допомогу на підтримку інвестицій, які уможливлюють бенефіціара вживати заходів, що виходять за межі застосовних стандартів Союзу, позитивним сприянням цілі охорони довкілля або розвитку енергетики. Щоб уникнути знеохочення держав-членів від встановлення обов’язкових національних стандартів, жорсткіших за відповідні стандарти Союзу, таке позитивне сприяння існує незалежно від наявності обов’язкових національних стандартів, жорсткіших за стандарти Союзу. Сюди входять, наприклад, заходи з покращення якості води та повітря, що виходять за межі обов’язкових стандартів Союзу. Таке позитивне сприяння також існує за наявності обов’язкового національного стандарту, ухваленого за відсутності стандартів Союзу.

Ефект стимулювання й енергоаудит

(56) Відповідно до Директиви 2012/27/ЄС (-42) ("Директива про енергоефективність" або "EED"), великі підприємства повинні проводити енергоаудит кожні чотири роки. Тому допомога на енергоаудит для великих підприємств може мати ефект стимулювання лише тією мірою, якою така допомога не компенсує енергоаудит, необхідний відповідно до EED. Оскільки таке саме зобов’язання не накладають на малі та середні підприємства, державна допомога, яку надають МСП для проведення енергоаудиту, може мати ефект стимулювання.

(57) Попередній параграф не обмежує оцінювання ефекту стимулювання державної допомоги для заходів з підвищення енергоефективності, призначених до виконання або проведених в результаті енергоаудиту чи застосування інших інструментів, у тому числі систем управління енергетикою і систем управління станом довкілля.

3.2.4.2. Додаткові умови допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі

(58) Щодо інструментів, що підлягають нотифікації на індивідуальній основі, держави-члени повинні повністю продемонструвати Комісії ефект стимулювання від допомоги. Від них вимагається надати чіткі докази того, що допомога має дієвий вплив на інвестиційні рішення у спосіб, що змінює поведінку бенефіціара, стимулюючи його підвищити рівень охорони довкілля або покращити функціонування енергетичного ринку Союзу. Щоб дозволити комплексне оцінювання, держава-член повинна надати не тільки інформацію стосовно проекту, який отримує допомогу, а й повний опис контрфактичного сценарію, в якому жодна з держав-членів не надає допомогу бенефіціару.

(59) Переваги нових інвестицій або методів виробництва, зазвичай, не обмежені їх безпосереднім впливом на довкілля або енергетичний ринок. Такі переваги можуть, зокрема, бути виробничими перевагами (-43), а ризики, зокрема, бути пов’язаними з невизначеністю щодо того, чи буде інвестиція такою прибутковою, як передбачувалося.

__________

(-42) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність, внесення змін і доповнень до директив 2009/125/ЄС і 2010/30/ЄС і скасування директив 2004/8/ЄС і 2006/32/ЄС (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 1).

(-43) Виробничі переваги, які чинять негативний вплив на ефект стимулювання це - збільшення потужності, продуктивності, ефективності або якості. Інші переваги можуть бути зв’язані з іміджем продукту або маркуванням методів виробництва, які можуть мати негативний вплив на ефект стимулювання, зокрема, на ринках, на яких є конкурентний тиск для підтримання високого рівня охорони довкілля.

(60) Загалом, ефект стимулювання необхідно ідентифікувати шляхом аналізу контрфактичного сценарію, зіставляючи рівні спрямованої діяльності за наявності допомоги та за її відсутності. Це фактично означає перевірку прибутковості проекту за відсутності допомоги щоб оцінити, чи дійсно компанія недоотримує прибутку у разі реалізації альтернативного проекту.

(61) У такому контексті рівень прибутковості можна оцінити з використанням методики, що є стандартною практикою у конкретній відповідній галузі і може включати методи оцінювання чистої поточної вартості ("NPV") проекту (-44), внутрішньої норми прибутку ("IRR") (-45) або середнього прибутку на вкладений капітал ("ROCE"). Прибутковість проекту необхідно порівняти зі звичайними нормами прибутку, що їх застосовує компанія в інших інвестиційних проектах аналогічного типу. За відсутності таких показників, прибутковість проекту необхідно порівняти з вартістю капіталу компанії в цілому або з нормами прибутку, що звичайно спостерігаються у відповідній галузі.

__________

(-44) Чиста поточна вартість ("NPV") проекту - різниця між додатним і від’ємним рухом коштів протягом здійснення інвестиції, дисконтованих до їх поточної вартості (зазвичай з використанням вартості капіталу), тобто звичайні норми прибутку, що їх підприємство застосовує в інших інвестиційних проектах аналогічного типу. Коли цього еталону немає в наявності, для цієї цілі можна використовувати вартість капіталу компанії в цілому або норми прибутку, що звичайно спостерігаються у відповідній галузі.

(-45) Внутрішня норма прибутку ("IRR") не основується на балансовому прибутку за певний рік, а враховує майбутні грошові потоки, які інвестор очікує отримати протягом здійснення інвестиції. Її визначають як облікову ставку, для якої NPV грошових потоків дорівнює нулю.

(62) Якщо не відомо жодного конкретного контрфактичного сценарію, можна припустити наявність ефекту стимулювання у разі дефіциту фінансування, тобто коли інвестиційні витрати перевищують NPV очікуваних операційних доходів від інвестицій на основі бізнес-плану ex ante.

(63) Зокрема, державам-членам пропонують спиратися на сучасні, релевантні та достовірні докази, у тому числі, наприклад, офіційні документи ради директорів, звіти кредитних комітетів, фінансові звіти оцінювання ризиків, внутрішні бізнес-плани, експертні висновки та інші дослідження, пов’язані з оцінюваними інвестиційними проектами. Для перевіряння ефекту стимулювання можуть допомогти документи, що містять інформацію про прогнози попиту, прогнози витрат, фінансові прогнози, документи, що їх надають інвестиційному комітету, і в яких докладно розписано різні інвестиційні сценарії або документи, надані фінансовим установам.

(64) Щоб забезпечити об’єктивність у встановленні ефекту стимулювання, Комісія може у процесі оцінювання порівняти дані щодо конкретної компанії з даними стосовно галузі, в якій працює компанія, тобто провести бенчмаркінг. Зокрема, держави-члени повинні, за можливості, надати дані щодо конкретної галузі, які демонструють, що контрфактичний сценарій компанії, його необхідний рівень прибутковості і очікувані грошові потоки є обґрунтованими.

(65) Комісія може встановити наявність ефекту стимулювання у випадках, коли підприємство може мати стимул для реалізації проекту, з допомогою, навіть якщо проект, який отримує допомогу, не досягає зазвичай необхідного рівня прибутковості. Це може бути виправдано, наприклад, з огляду на значніші вигоди, не відображені у прибутковості самого проекту. За таких обставин, доказ, наданий на підтвердження існування ефекту стимулювання, стає особливо важливим.

(66) У разі, якщо підприємство адаптується до національного стандарту, суворішого за стандарти Союзу або ухваленого за відсутності стандартів Союзу, Комісія повинна перевірити, чи дійсно бенефіціар допомоги піддався би істотного впливу у вигляді збільшення витрат, і чи дійсно він не зміг би понести витрати, пов’язані з безпосереднім упровадженням національних стандартів.

(67) Відносно інвестицій, які допомагають підприємствам перевищити мінімальні рівні, що їх вимагають стандарти Союзу, Комісія все одно може дійти висновку про відсутність ефекту стимулювання, особливо, якщо такі інвестиції відповідають мінімальним технічним стандартам, наявним на ринку.

(68) Якщо допомога не змінює поведінку бенефіціара шляхом стимулювання додаткових видів діяльності, така допомога не має ефекту стимулювання стосовно заохочення до екологічно безпечної поведінки в Союзі або зміцнення функціонування європейського енергетичного ринку. Як наслідок, допомога не буде затверджена у випадках, коли ті самі види діяльності можна провадити і без допомоги.

3.2.5. Пропорційність допомоги

3.2.5.1. Загальні умови

(69) Допомога на охорону довкілля і розвиток енергетики вважається пропорційною, якщо суму допомоги на бенефіціара обмежено до мінімуму, необхідного для досягнення поставленої мети охорони довкілля або розвитку енергетики.

(70) Загалом, допомогу можна вважати обмеженою до необхідного мінімуму, якщо вона відповідає чистим додатковим витратам, необхідним для досягнення цілі, у порівнянні з контрфактичним сценарієм за відсутності допомоги. Чисті додаткові витрати визначаються як різниця між економічними вигодами і витратами (у тому числі інвестиційні та експлуатаційні витрати) для проекту, на який виділяють допомогу, та економічною вигодою і витратами альтернативного інвестиційного проекту, який би компанія реалізовувала за відсутності допомоги, тобто за контрфактичним сценарієм.

(71) Однак, може бути важко повністю врахувати всі економічні вигоди, які компанія отримає від додаткових інвестицій (-46). Тому для інструментів, які не підлягають оцінюванню на індивідуальній основі, можна використовувати спрощений метод, який робить акцент на розрахуванні додаткових інвестиційних витрат, тобто без урахування операційних вигід і витрат. Інструменти, які не підлягають оцінюванню на індивідуальній основі, можна вважати пропорційними, якщо сума допомоги не перевищує максимальну інтенсивність допомоги, яка становить певний відсоток від допустимих витрат, як визначено в параграфах (72)-(76). Такі значення максимальної інтенсивності також слугують верхнім обмеженням допомоги, яку надають на інструменти, що підлягають нотифікації.

Допустимі витрати

(72) Допустимі витрати для допомоги на охорону довкілля є додатковими інвестиційними витратами в матеріальних та/або нематеріальних активах, прямо зв’язаних з досягненням спільної цілі.

(73) Допустимі витрати визначають таким чином:

(a) якщо витрати на досягнення мети, що становить спільний інтерес, можна виокремити з загальних інвестиційних витрат як окрему інвестицію, наприклад, тому що "зелений" елемент можна легко ідентифікувати як "додатковий компонент" об’єкту, шо існував від початку, витрати на окрему інвестицію є допустимими витратами (-47);

(b) у всіх інших випадках, допустимі витрати є додатковими інвестиційними витратами, встановленими шляхом порівняння інвестицій, на які надано допомогу, з контрфактичною ситуацією за відсутності державної допомоги. В принципі, за основу можна брати вартість технічно порівнянних капіталовкладень (-48), які були б правдоподібно реалізовані без допомоги (-49), і які не досягають мети, що становить спільний інтерес, або досягають її меншою мірою.

__________

(-46) Наприклад, нелегко вимірювати деякі види переваг, такі як "зелений імідж" підкріплений інвестиціями в охорону довкілля.

(-47) Для інструментів допомоги на рекультивацію забруднених ділянок допустимі витрати дорівнюють вартості робіт з рекультивації мінус зростання цін на землю (див. додаток 2).

(-48) Технічно порівнянна інвестиція означає інвестицію з такою самою виробничою потужністю і всіма іншими технічними характеристиками (за винятком тих, які безпосередньо пов’язані з додатковим інвестуванням для поставленої цілі).

(-49) Така референтна інвестиція повинна з економічної точки зору бути достовірною альтернативою оцінюваній інвестиції.

(74) Додаток 2 містить список відповідних контрфактичних сценаріїв або розрахунків допустимих витрат, що відображають контрфактичний сценарій, який необхідно використовувати у подібних випадках. Комісія може прийняти альтернативні контрфактичні ситуації, якщо держава-член надала належне обґрунтування.

(75) Для інструментів, що підтримують інтегровані проекти, такі як інтегровані інструменти підвищення енергоефективності або біогазові проекти, може бути складно встановити контрфактичний сценарій. Якщо контрфактичний сценарій не можна встановити достовірно, Комісія готова розглядати загальну суму витрат на проект як альтернативу, що передбачає нижчу інтенсивність допомоги для відображення різних розрахунків допустимих витрат.

(76) До будівництва виробничих підприємств за проектами енергоефективного централізованого тепло- або холодопостачання застосовуються правила, зазначені у параграфах (73)-(75). Однак, до допомоги на будівництво мережі застосовують підхід дефіциту фінансування, подібно як і до оцінювання енергетичної інфраструктури.

Максимальна інтенсивність допомоги

(77) Щоб забезпечити передбачуваність та рівні умови конкуренції, Комісія застосовує максимальну інтенсивність допомоги, зазначену в додатку 1. Ця інтенсивність допомоги відображає необхідність втручання з боку держави, зумовлену, з одного боку, релевантністю неспроможності ринку, а з іншого - очікуваним рівнем викривлення конкуренції та торгівлі.

(78) Вищу інтенсивність можна дозволяти для деяких типів допомоги або інвестицій в підтримуваному регіоні але інтенсивність допомоги за жодних обставин не повинна перевищувати 100% допустимих витрат. Вищу інтенсивність можна дозволяти у таких випадках:

(a) інтенсивність допомоги можна підвищити на 15 процентних пунктів для інвестицій в розвиток енергетики й охорону довкілля в підтримуваних регіонах, які відповідають умовам статті 107(3)(а) Договору , і на 5 процентних пунктів для інвестицій в розвиток енергетики й охорону довкілля в підтримуваних регіонах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору. Комісія вважає такі підвищення виправданими з огляду на різні особливі потреби цих регіонів, які можуть перешкоджати інвестуванню в охорону довкілля або розвиток енергетики:

(b) інтенсивність допомоги може бути збільшена на 10 процентних пунктів для середніх підприємств і на 20 процентних пунктів для малих підприємств. Що стосується малих та середніх підприємств, які, з одного боку, можуть стикатися з відносно вищими витратами для досягнення цілей охорони довкілля й розвитку енергетики відносно масштабу своєї діяльності та, з іншого боку, з недосконалістю ринку капіталу, що змушує їх нести такі витрати, забезпечення вищої інтенсивності допомоги також може бути виправданим заходом, оскільки ризик серйозних викривлень конкуренції та торгівлі знижується, коли бенефіціар є малим або середнім підприємством;

(c) вища інтенсивність допомоги може бути виправдана за певних обставин у випадку еко-інновацій, спрямованих на виправлення подвійної неспроможності ринку, зв’язаної з вищими ризиками інновацій у поєднанні з екологічним аспектом проекту. Це стосується, зокрема, інструментів ресурсоефективності. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 10 процентних пунктів, за умови дотримання таких сукупних умов:

(i) еко-інноваційний актив або проект повинен бути новим або істотно покращеним відносно сучасного науково-технічного рівня у відповідній галузі в Союзі (-50);

(ii) очікувана вигода для довкілля повинна бути значно вищою за покращення в результаті загального науково-технічного розвитку в порівнянних видах діяльності (-51);

(iii) інноваційність активів або проектів сполучена з чітким ступенем ризику з технологічної, ринкової або фінансової точки зору, вищим за ризик, зазвичай пов’язаний з порівнянними неінноваційними активами або проектами (-52).

(79) Таким чином, Комісія вважає допомогу сумісною з внутрішнім ринком у разі правильно розрахованих допустимих витрат та дотримання максимальної інтенсивності допомоги, зазначеної в додатку 1.

(80) Якщо бенефіціар отримує допомогу в порядку процедури конкурсних торгів на підставі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, обсяг допомоги може сягати 100% допустимих витрат (-53). Такі конкурсні торги повинні бути недискримінаційними і передбачати участь достатнього числа підприємств. Крім того, пов’язаний з конкурсними торгами бюджет повинен бути зобов’язальним обмеженням у тому сенсі, що не всі учасники можуть отримати допомогу. Зрештою, допомогу необхідно надавати на підставі початкової пропозиції, поданої учасником торгів, що виключає будь-які подальші перемовини.

__________

(-50) Держава-член може продемонструвати новизну, наприклад, на основі точного опису інновації і ринкових умов для її введення або поширення у порівнянні з процесами на сучасному технологічному рівні або організаційними методами, що їх зазвичай використовують інші підприємства у цієї ж галузі.

(-51) Якщо для порівняння еко-інноваційної діяльності зі стандартною неінноваційною діяльністю можна використати кількісні параметри, "значно вищий" означає, що очікуване граничне покращення від еко-інноваційної діяльності стосовно зниження ризику або рівня забруднення довкілля, або підвищення енерго- або ресурсоефективності, повинно бути принаймні в два рази більше за граничне покращення, очікуване від загального розвитку аналогічної неінноваційної діяльності.

Якщо запропонований підхід не є доцільним для такого випадку, або якщо не можна провести кількісне порівняння, форма заявки на державну допомогу повинна містити докладний опис методу, використаного для оцінювання цього критерію, що забезпечує стандарт, порівнянний з запропонованим методом.

(-52) Держава-член може продемонструвати цей ризик, наприклад, з точки зору: витрат відносно обігу підприємства, часу, необхідного для розроблення проекту, очікуваних доходів від еко-інновації у порівнянні з витратами і ймовірності невдачі проекту.

(-53) За таких обставин можна припустити, що відповідні заявки на торгах відображають всі можливі вигоди від додаткової інвестиції.

3.2.5.2. Поєднання допомоги

(81) Надання допомоги може бути призначено одночасно за декількома схемами або в поєднанні з допомогою ad hoc, за умови, що загальна сума державної допомоги для певної діяльності або проекту не перевищує меж, встановлених максимальними розмірами допомоги, встановлених у цих Настановах. Фінансування Союзу під централізованим управлінням Комісії, яке не знаходиться під безпосереднім прямим чи опосередкованим контролем держави-члена (-54), не становить державну допомогу. Якщо таке фінансування Союзу поєднано з державною допомогою, лише останню можна враховувати, визначаючи, чи дотримано граничні значення нотифікації і максимальну інтенсивність допомоги, при чому загальна сума державного фінансування, наданого стосовно тих самих допустимих витрат повинна, однак, не перевищувати максимальну ставку (максимальні ставки) фінансування, встановлену (встановлені) у застосовних правилах законодавства Союзу.

(82) Допомогу не можна поєднувати з допомогою de minimis стосовно тих самих допустимих витрат, якщо таке поєднання призведе до перевищення інтенсивності допомоги рівнів, встановлених у цих Настановах.

3.2.5.3. Додаткові умови щодо інвестицій і операційної допомоги, що підлягають нотифікації на індивідуальній основі

(83) Щодо індивідуальної допомоги - дотримання максимальної інтенсивності допомоги, встановленої у цій секції і в додатку 1, недостатньо для забезпечення її пропорційності. Цю максимальну інтенсивність допомоги використовують як верхнє обмеження індивідуальної допомоги (-55).

__________

(-54) Наприклад, підтримка, надана на підставі Рішення Комісії 2010/670/ЄС (ОВ L 290, 06.11.2010, с. 39) (фінансування NER300) і Регламенту (ЄС) № 2010/1233/ЄС про внесення змін і доповнень до Регламенту (ЄС) № 2009/663/ЄС (ОВ L 346, 30.12.2010, с. 5) (фінансування Європейської енергетичної програми для відновлення економіки (фінансування ЄЕПВ)), програми "Горизонт 2020" або Європейської програми підтримки малого та середнього бізнесу (COSME).

(-55) У разі надання допомоги ad hoc, верхнє обмеження визначається шляхом порівняння зі звичайними даними по галуз, еквівалентними верхньому обмеженню допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі, наданої на основі схеми.

(84) Загалом, допомогу, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі, вважають обмеженою до необхідного мінімуму, якщо сума допомоги відповідає чистим додатковим витратам інвестицій, на які надано допомогу, у порівнянні з контрфактичним сценарієм за відсутності допомоги. Необхідно враховувати всі відповідні витрати і вигоди протягом усього життєвого циклу проекту.

(85) Якщо не можна визначити конкретний альтернативний проект як контрфактичний сценарій, Комісія перевіряє, чи перевищує сума допомоги мінімум, необхідний щоб зробити проект, який отримує допомогу, достатньо прибутковим, наприклад, чи вона підвищує IRR проекту понад звичайні норми прибутку, що їх застосовує відповідне підприємство в інших інвестиційних проектах схожого типу. Коли такого еталону немає в наявності, для цієї цілі можна використовувати вартість капіталу компанії в цілому або норми прибутку, що звичайно спостерігаються у відповідній галузі.

(86) Держава-член повинна надати докази того, що суму допомоги зведено до мінімуму. Для оцінювання пропорційності допомоги можна також використовувати розрахунки, які було використано для аналізу ефекту стимулювання. Держава-член повинна продемонструвати пропорційність на основі документації, вказаної в параграфі (63).

(87) Для операційної допомоги, наданої через процедуру конкурсних торгів, індивідуальна допомога вважається пропорційною, якщо виконано загальні умови.

3.2.6. Уникнення надмірних негативних наслідків для конкуренції та торгівлі

3.2.6.1. Загальні міркування

(88) Щоб допомога була сумісною з внутрішнім ринком, негативні наслідки інструменту допомоги у вигляді викривлень конкуренції та впливу на торгівлю між державами-членами, повинні бути обмеженими та переваженими позитивними наслідками у вигляді сприяння меті, що становить спільний інтерес.

(89) Комісія визначає два потенційні викривлення, до яких призводить допомога, зокрема, викривлення ринку продуктів і наслідки вибору місця розташування. Обидва прояви можуть призвести до неефективностей розподілення, які можуть підірвати економічні показники внутрішнього ринку, а також до проблем з розподіленням, які негативно впливають на розподілення економічної діяльності по регіонам.

(90) За своїм характером допомога для цілей охорони довкілля зазвичай віддає перевагу екологічно безпечним продуктам та технологіям, а не більш забруднювальним продуктам та технологіям, і такий ефект допомоги в принципі не можна розглядати як надмірне викривлення конкуренції, оскільки він за своєю природою зв’язаний із самою метою допомоги, яка полягає в підвищенні екологічності економіки. Оцінюючи потенційні негативні наслідки допомоги на охорону довкілля, Комісія враховує загальний вплив інструменту на довкілля відносно його негативного впливу на позицію на ринку і, таким чином, на прибутки фірм, які не отримують допомоги. При цьому Комісія, зокрема, розглядає викривлювальний вплив на конкурентів, які працюють подібним чином не шкодячи довкіллю, навіть без допомоги. Аналогічно, чим меншим є очікуваний вплив відповідного інструменту на довкілля, тим важливішим є перевіряння його впливу на частки ринку конкурентів та їх прибутки на ринку.

(91) Одним із потенційно несприятливих наслідків державної допомоги для цілей охорони довкілля й розвитку енергетики є те, що вона перешкоджає ринковому механізму досягати ефективних результатів, винагороджуючи найефективніших та найінноваційніших виробників, і чинячи тиск на найменш ефективних, змушуючи їх до покращення, реструктуризації або виходу з ринку. Це може призвести до ситуації, коли через надану деяким фірмам допомогу ефективніші або інноваційніші конкуренти, наприклад, конкуренти з відмінною, можливо, навіть екологічно безпечнішою технологією, які в іншому випадку змогли б увійти на ринок і розвиватися, не можуть цього зробити. У довгостроковій перспективі, втручання в процеси конкурентного входження на ринок і виходу з нього можуть придушувати інновації та сповільнювати підвищення рівня продуктивності на рівні всієї галузі.

(92) Допомога може також мати викривлювальний ефект внаслідок зміцнення або збереження істотної ринкової влади бенефіціара. Навіть якщо допомога не зміцнює істотну ринкову владу безпосередньо, вона може зміцнювати її опосередковано, заважаючи існуючим конкурентам розширюватися або спонукаючи їх до виходу з ринку або заважаючи входженню нових конкурентів.

(93) Окрім викривлень на ринках продуктів, допомога може також спричиняти вплив на торгівлю і вибір місця розташування. Такі викривлення можуть виникати через кордони держав-членів, коли фірми конкурують через кордони або розглядають різні місця розташування для інвестицій. Допомога, спрямована на збереження господарчої діяльності в одному регіоні або її привернення з інших регіонів у рамках внутрішнього ринку, може не призвести безпосередньо до викривлення на ринку продуктів, але може спричинити переміщення діяльності чи інвестицій з одного регіону в інший без сукупного впливу на довкілля.

Очевидні негативні наслідки

(94) В принципі, необхідно проаналізувати інструмент допомоги та контекст його застосування, щоб визначити міру, якою його можна вважати викривлювальним. Однак, є ситуації, коли негативні наслідки явно переважують позитивні наслідки, що означає, що допомогу не можна вважати сумісною з внутрішнім ринком.

(95) Комісія встановлює максимальну інтенсивність допомоги, яка становить основну вимогу щодо сумісності і метою якої є запобігання використанню державної допомоги для проектів, в яких співвідношення між сумою допомоги та допустимими витратами вважається дуже високим і тому особливо вірогідно призведе до викривлень.

(96) Також, допомога для цілей охорони довкілля й розвитку енергетики, що спричиняє лише зміну місця господарчої діяльності без підвищення існуючого рівня охорони довкілля в державах-членах, не вважається сумісною із внутрішнім ринком.

3.2.6.2. Загальні умови

(97) Оцінюючи негативні наслідки інструмента допомоги, Комісія зосереджує увагу на викривленнях, що виникають в результаті передбачуваного впливу допомоги на охорону довкілля й розвиток енергетики на конкуренцію між підприємствами на відповідних ринках продуктів та на місце здійснення господарчої діяльності. Якщо інструменти державної допомоги адресно належним чином націлено на неспроможність ринку, для виправлення якої вони призначені, це більше обмежує ризик того, що допомога надмірно викривить конкуренцію.

(98) Якщо допомога пропорційна та її обмежено до додаткових інвестиційних витрат, негативний вплив допомоги в принципі пом'якшується. Однак, навіть якщо допомога є необхідною і пропорційною, результатом її надання може стати зміна поведінки бенефіціарів, яка викривлює конкуренцію. Підприємство, метою якого є отримання прибутку, зазвичай, підвищує рівень охорони довкілля понад обов’язкові вимоги лише, якщо вбачає в цьому принаймні мінімальні переваги для підприємства у будь-якому вигляді.

(99) Комісія приділяє значну увагу процесу відбору, щоб зводити викривлення конкуренції та торгівлі до мінімуму. За можливості, процес відбору необхідно проводити в недискримінаційний, прозорий та відкритий спосіб без виключення без потреби компаній, які можуть конкурувати з проектами щоб досягти такої самої мети захисту довкілля або розвитку енергетики. Результатом процесу відбору повинен стати відбір бенефіціарів, які можуть досягти цілей охорони довкілля або розвитку енергетики, використовуючи найменшу суму допомоги або у найрезультативніший за витратами спосіб.

(100) Комісія, зокрема, оцінює негативні наслідки допомоги, розглядаючи такі елементи:

(a) зменшення або компенсація витрат на одиницю продукції: якщо нове обладнання (-56) дозволяє скоротити витрати на одиницю продукції порівняно з ситуацією без допомоги або якщо допомога компенсує частину операційних витрат - ймовірно, що бенефіціари збільшать продажі. Чим еластичніше ціна продукту, тим більший потенціал викривлення конкуренції має допомога:

(b) новий продукт: якщо бенефіціари створюють новий продукт або продукт вищої якості, існує ймовірність, що вони збільшать свої продажі і можливо отримають "перевагу першопрохідця".

3.2.6.3. Додаткові умови допомоги, що підлягає нотифікації на індивідуальній основі

(101) Держави-члени повинні забезпечувати обмеження негативних наслідків, описаних в секції 3.2.6.1. Окрім елементів, наведених у секції 3.1.6.2, Комісія враховує та оцінює, чи призводить індивідуальна допомога до:

(a) підтримки неефективного виробництва, тим самим перешкоджаючи зростанню продуктивності в секторі;

(b) викривлення динамічних стимулів;

(d) штучної зміни торговельних потоків або місця знаходження виробництва.

(102) Комісія може розглядати планове введення схем підтримки розвитку енергетики та охорони довкілля, окрім нотифікованої схеми, що безпосередньо або опосередковано приносить користь бенефіціару в оціненні сукупного впливу допомоги.

(103) Комісія також оцінює, чи спричиняється допомога до сприятливіших умов виробництва на деяких територіях, особливо завдяки порівняно нижчим виробничим витратам у результаті допомоги або вищим стандартам виробництва, досягнутим за рахунок допомоги. Це може призвести до того, що компанії можуть залишатися на підтримуваних територіях або переміщатися до них, або перенаправляти торговельні потоки до підтримуваного регіону. У своєму аналізі індивідуальної допомоги, що підлягає нотифікації, Комісія належним чином враховує будь-які докази того, що бенефіціар допомоги розглянув альтернативні місця розташування.

3.2.7. Прозорість

(104) Держави-члени повинні забезпечувати опублікування на веб-сайті, що містить докладну інформацію про державну допомогу, на національному та регіональному рівні такої інформації: повний текст затвердженої схеми допомоги або рішення про надання індивідуальної допомоги та його імплементаційні положення, або посилання на нього, орган (органи), що надає (надають) допомогу, найменування окремих бенефіціарів, форму та суму допомоги, наданої кожному бенефіціару, дату надання, тип підприємства (МСП/велика компанія), регіон, в якому знаходиться бенефіціар (на рівні NUTS II), а також основний економічний сектор, в якому бенефіціар провадить свою діяльність (на рівні групи NACE).

(105) Для схем у формі податкової переваги і допомоги у формі скорочень фінансування підтримки виробництва енергії з відновлюваних джерел, інформацію про обсяги індивідуальної допомоги можна надавати в межах таких діапазонів (в мільйонах євро): [0,5-1]; [1-2]; [2-5]; [5-10]; [10-30]; [30 або більше].

(106) Необхідно публікувати таку інформацію після ухвалення рішення про надання допомоги, зберігати її протягом щонайменше 10 років, а також забезпечувати її доступність для громадськості без обмежень (-57). До 1 липня 2016 року надання такої інформації від держави-членів не вимагається. Від вимоги про опублікування інформації можна відмовитися стосовно надання індивідуальної допомоги менше 500000 євро.

__________

(-56) Розрахунок додаткових інвестиційних витрат може не повністю охоплювати всі переваги, оскільки операційні вигоди не вираховуються протягом здійснення інвестиції. Крім того, може бути важко враховувати певні види вигід, наприклад, зв’язані з підвищенням продуктивності і збільшенням виробництва але без зміни потужностей.

(-57) Цю інформацію необхідно публікувати протягом 6 місяців з дати надання (або, щодо допомоги у формі податкової переваги, протягом 1 року з дати подання податкової декларації). У разі незаконної допомоги, держави-члени повинні забезпечувати опублікування цієї інформації ex post, протягом щонайменше 6 місяців з дати ухвалення рішення Комісією. Інформація повинна бути доступною у форматі, який уможливлює пошук даних, формування витягу та зручне публікування в інтернеті, наприклад, у форматі CSV або XML.

3.3. Допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел

3.3.1. Загальні умови для інвестицій і операційної допомоги на виробництво енергії з відновлюваних джерел

(107) Союз встановив амбітні цільові показники щодо зміни клімату і сталості енергетики, зокрема в рамках своєї стратегії "Європа 2020". Низка законодавчих актів Союзу вже підтримує досягнення таких показників, таких як СТКВ Союзу, Директива 2009/28/ЄС (-58) ("Директива про відновлювану енергію" або "RED") і Директива 2009/30/ЄС (-59) ("Директива про якість палива"). Однак, їх імплементація не завжди спричиняє найефективніший ринковий результат і, за певних умов, державна допомога може бути належним інструментом щоб сприяти досягненню цілей Союзу і відповідних національних цільових показників.

(108) Ці Настанови застосовуються у період до 2020 року. Водночас, вони повинні підготувати підґрунтя для досягнення цілей, встановлених у "Рамках 2030". При цьому очікується, що усталені відновлювані джерела енергії стануть конкурентоспроможними в мережі у період 2020-2030 років, що означає необхідність поступової відмови від субсидій та звільнення від відповідальності за балансування. Ці Настанови сумісні з такою ціллю і спрямовані на забезпечення переходу до результативного за витратами постачання на основі ринкових механізмів.

(109) Ринкові інструменти, такі як проведення аукціонів або процедури конкурсних торгів, доступні для всіх виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії, що конкурують на рівних засадах на рівні ЄЕП, повинні, зазвичай, забезпечувати скорочення субсидій до мінімуму з огляду на поступову повну відмову від них.

(110) Однак, з огляду на різні етапи розвитку технологій відновлюваної енергетики, ці Настанови дозволяють державам-членам проводити тендери на конкретні технології, на основі більш довгострокового потенціалу певної нової та інноваційної технології, необхідності досягнення диверсифікації, обмежень мережі, стабільності мережі і витрат на систему (її інтеграцію).

(111) Конкретні винятки передбачено для установок певного розміру, щодо яких не можна припустити доцільність проведення торгів, або для установок на демонстраційному етапі. Включення таких установок є необов’язковим.

(112) З урахуванням надлишкових потужностей на ринку біопалива з продовольчих культур, Комісія не вважає обґрунтованою інвестиційну допомогу новим та існуючим потужностям виробництва біопалива з продовольчих культур. Однак, дозволено інвестиційну допомогу на перетворення підприємств, що виробляють біопаливо з продовольчих культур, на новітні підприємства, що виробляють біопаливо, з метою покриття витрат на таке перетворення. В інших випадках, інвестиційну допомогу на виробництво біопалива можна надавати лише на користь виробництва новітнього біопалива.

(113) Оскільки інвестиційну допомогу на підтримання виробництва біопалива з продовольчих культур буде припинено з дати застосування цих Настанов, операційну допомогу на виробництво біопалива з продовольчих культур можна надавати лише до 2020 року. Тому, таку допомогу можна надавати лише підприємствам, які почали працювати до 31 грудня 2013 року і до повної амортизації станції, але в будь-якому разі лише до 2020 року.

(114) Більш того, Комісія вважає, що допомога не підвищує рівень охорони довкілля, і тому її не можна вважати сумісною з внутрішнім ринком, якщо допомогу надають на виробництво біопалива, на яке поширюються зобов’язання щодо постачання або домішування (-60), за винятком, якщо держава-член може продемонструвати, що допомогу обмежено до виробництва еко-безпечного біопалива, яке є занадто дорогим для виставлення на продаж лише із зобов’язанням щодо постачання або домішування.

__________

(-58) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, про внесення змін і доповнень з подальшим скасуванням директив 2001/77/ЄС та 203/30/ЄС (ОВ L 140 05.06.2009, с. 16).

(-59) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/30/ЄС від 23 квітня 2009 року про внесення змін і доповнення до Директиви 98/70/ЄС про якість бензину, дизельного палива і газойлю, впровадження механізму моніторингу та скорочення викидів парникових газів, внесення змін і доповнень до Директиви 1999/32/ЄС про технічні характеристики палива на суднах внутрішнього плавання і скасування Директиви Ради 93/12/ЄС (ОВ L 140, 05.06,2009, с. 88).

(-60) Повинно бути запроваджене зобов’язання постачати біопаливо на ринку, включно з системою покарань за його невиконання.

(115) Зокрема, у той час як податки на СО2 та СТКВ у ЄС інтерналізують витрати на викиди парникових газів, вони, можливо, інтерналізують такі витрати не повністю. Тому, державна допомога може сприяти досягненню пов’язаних, але відмінних, цілей Союзу у сфері відновлюваної енергетики. Якщо у Комісії немає доказів протилежного, вона припускає, що все ще залишається певна неспроможність ринку, яку можна виправити допомогою на виробництво відновлюваної енергії.

(116) Щоб дозволити державам-членам досягнути своїх цільових показників відповідно до цілей ЄС 2020, Комісія припускає, що допомога є доцільною, а викривлювальний вплив допомоги обмежено, якщо дотримано всіх інших умов.

(117) Стосовно допомоги на виробництво гідроелектроенергії - її вплив може бути подвійним: з одного боку, така підтримка має позитивний вплив щодо скорочення викидів парникових газів, а з іншого боку, може також мати негативний вплив на водні системи і біорізноманіття. Тому, надаючи допомогу на виробництво гідроелектроенергії, держави-члени повинні дотримуватися Директиви 2000/60/ЄС (-61), зокрема її статті 4(7), у якій встановлено критерії стосовно дозволів на нові модифікації водних об’єктів.

(118) Основним принципом законодавства Союзу щодо відходів є ієрархія відходів, яка визначає пріоритети різних способів поводження з відходами (-62). Державна допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел з використанням відходів, у тому числі відпрацьованого тепла як палива може позитивно сприяти охороні довкілля, за умови, що вона не обходить зазначений принцип.

(119) Допомогу на виробництво енергії з відновлюваних джерел, можна надавати як інвестиційну або операційну допомогу. До схем інвестиційної допомоги та інвестиційної допомоги, яка підлягає індивідуальній нотифікації, застосовуються умови, викладені в секції 3.2.

(120) До схем операційної допомоги застосовуються загальні положення секції 3.2 зі змінами, внесеними згідно з конкретними положеннями, як викладено в цій секції. До операційної допомоги, яка підлягає індивідуальній нотифікації, застосовуються умови, викладені в секції 3.2, враховуючи, де це доречно, зміни, внесені цією секцією щодо схем операційної допомоги.

(121) Комісія авторизує схеми допомоги на період максимум 10 років. Якщо зазначений інструмент зберігається після такого періоду, він підлягає повторній нотифікації. Що стосується біопалива з продовольчих культур, термін застосування існуючих і наново нотифікованих схем необхідно обмежити 2020-им роком.

(122) Союз встановив цільовий показник на рівні всього Союзу щодо частки відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії і переніс його в обов’язкові національні показники. Директива про відновлювану енергію передбачає механізми співпраці (-63), які сприяють транскордонній підтримці для досягнення національних показників. Схеми операційної допомоги, в цілому, повинні бути відкритими для інших країн ЄЕП і договірних сторін Енергетичного Співтовариства з метою обмеження загальних викривлювальних наслідків. Це дозволяє мінімізувати витрати держав-членів, єдиною метою яких є досягнення національних цільових показників відновлюваної енергетики, встановлених у законодавстві Союзу. Держави-члени однак можуть хотіти запровадити механізм співпраці перш ніж дозволити надання транскордонної підтримки, оскільки в протилежному випадку виробництво на установках в інших країнах не буде зараховуватися як їхні національні цільові показники відповідно до RED (-64). Комісія визнає позитивними схеми, які є відкритими для інших країн ЄЕП або Енергетичного Співтовариства.

__________

(-61) Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики (ОВ L 327, 22.12.2000, с. 1).

(-62) Ієрархія відходів: (а) запобігання, (b) підготування до повторного використання, (c) перероблення, (d) інше відновлення, наприклад, відновлення енергії і (e) утилізація. Див. статтю 4(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи та скасування деяких директив (Рамкова директива про відходи) (ОВ L 312, 22.11.2008, с. 3).

(-63) Механізми співпраці забезпечують можливість обліковування відновлюваної енергії, виробленої в одній державі-члені, як цільовий показник іншої держави-члена.

(-64) Комісія зазначає, що дві справи, що зараз знаходяться на розгляді Суду, можуть вплинути на це питання: Об’єднані справи C-204/12, C-205J12, C-206/12, C-207/12, C-208/12 Essent Belgium v Vlaamse Reguleringsinstantie voor de Elektriciteits- en Gasmark X і справа C-573/12 Alands Vindkraft v Energimyndigheten.

(123) Допомога на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії, повинна в принципі сприяти інтеграції відновлюваної електроенергії на ринку. Однак, для певних типів малих установок, це може бути нездійсненним або недоцільним.

3.3.2. Операційна допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел

3.3.2.1. Допомога на виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії

(124) З метою стимулювання інтеграції ринку електроенергії з відновлюваних джерел важливо, щоб бенефіціари продавали свою електроенергію безпосередньо на ринку і щоб на них розповсюджувалися ринкові зобов’язання. З 1 січня 2016 року до всіх нових схем та інструментів допомоги застосовуються такі сукупні умови:

(a) допомогу надають як премію на додаток до ринкової ціни (премію), за якою виробники продають свою електроенергію безпосередньо на ринку;

(b) на бенефіціарів (-65) поширюється стандартна відповідальність за балансування у разі відсутності ліквідних внутрішньодобових ринків; та

(c) інструменти впроваджують, щоб забезпечити відсутність стимулу для виробників генерувати електроенергію за від’ємними цінами.

(125) Умови параграфа (124) не застосовуються до установок зі встановленою потужністю електрогенерації менше ніж 500 кВт або до демонстраційних проектів, за винятком виробництва електроенергії з енергії вітру, для якої використовують установки зі встановленою потужністю 3 МВт або 3 генерувальні установки.

(126) На перехідному етапі, що охоплює 2015 та 2016 роки, допомогу щонайменше для 5% запланованої нової потужності електрогенерації з відновлюваних джерел енергії необхідно надавати через проведення конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв.

З 1 січня 2017 року застосовують такі вимоги:

Допомога надається через проведення конкурсних торгів на основі чітких, прозорих та недискримінаційних критеріїв, (-66), за винятком, якщо:

(a) Держави-члени продемонструють, що лише один або дуже обмежена кількість проектів або майданчиків відповідають вимогам; або

(b) Держави-члени продемонструють, що конкурсні торги можуть спричинити вищі рівні підтримки (наприклад, запобігти стратегічному пропонуванню ціни на торгах); або

(c) Держави-члени продемонструють, що результатом проведення конкурсних торгів може бути реалізація невеликої кількості проектів (уникнення заниження ціни).

Якщо такі конкурсні торги є відкритими для всіх виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії на недискримінаційній основі, Комісія вважає допомогу пропорційною і такою, що не викривлює конкуренцію настільки, що суперечить внутрішньому ринку.

Торги можуть бути обмеженими до конкретних технологій, якщо відкрита для всіх виробників процедура торгів призведе до результату, нижчого за оптимальний, якому не можна запобігти на стадії розроблення процедури, зокрема, з огляду на:

(a) більш довгостроковий потенціал відповідної нової та інноваційної технології; або

(b) необхідність досягнення диверсифікації; або

(d) витрати на систему (її інтеграцію); або

(e) необхідність уникати викривлень на сировинних ринках у зв’язку з підтримкою виробництво енергії з біомаси (-67).

__________

(-65) Бенефіціари мають право залучати ззовні інші компанії, такі як агрегатори, до виконання відповідальності за балансування від свого імені.

(-66) Установки, що розпочали роботу до 1 січня 2017 року і отримали підтвердження щодо надання допомоги з боку держави - члена до такої дати, можуть отримати допомогу на основі схеми, чинної на момент підтвердження.

(-67) Іншу операційну допомогу не можна надавати на нові установки, що виробляють електроенергію з біомаси, якщо їх виключено з торгів.

(127) Допомогу можна надавати без проведення конкурсних торгів відповідно до параграфа (126) установкам зі встановленою потужністю електрогенерації меншою ніж 1 МВт або демонстраційним проектам, за винятком виробництва електроенергії з енергії вітру, для якої використовують установки зі встановленою потужністю 6 МВт або 6 генерувальних установок.

(128) За відсутності конкурсних торгів, застосовуються умови параграфів (124) і (125), а також умови щодо надання операційної допомоги на виробництво енергії з відновлюваних джерел, окрім електроенергії, як це передбачено в параграфі (131).

(129) Допомога надається лише до повної амортизації станції відповідно до звичайних правил бухгалтерського обліку, а будь-яку попередньо отриману інвестиційну допомогу необхідно вирахувати з операційної допомоги.

(130) Ці умови не обмежують можливості держав-членів враховувати міркування просторового планування, наприклад, шляхом вимоги дозволів на будівництво перед участю в конкурсних торгах або інвестиційних рішень протягом певного періоду часу.

3.3.2.2. Допомога на виробництво енергії з відновлюваних джерел, окрім електроенергії

(131) Щодо енергії, виробленої з відновлюваних джерел, окрім електроенергії, операційну допомогу можна вважати сумісною з внутрішнім ринком у разі виконання таких сукупних умов:

(a) допомога на одиницю енергії не перевищує різницю між загальними усередненими витратами на вироблення енергії ("LCOE") з використанням відповідної конкретної технології і ринковою ціною відповідного виду енергії:

(b) LCOE може включати звичайну дохідність капіталу. Інвестиційну допомогу вираховують з загальної суми інвестицій, розраховуючи LCOE;

................

Перейти до повного тексту