ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 100(2),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передання проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1).

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 2),

Оскільки:

(1) Глобальні масштаби судноплавства закликають Союз застосовувати та підтримувати міжнародні регулятивні рамки для морської безпеки. Міжнародні конвенції в сфері морської безпеки висувають до держав прапора вимоги щодо забезпечення відповідності обладнання на борту суден певним вимогам безпеки, що стосуються проекту, конструкції та експлуатаційних характеристик, та щодо видачі необхідних сертифікатів. У цьому зв'язку, Міжнародна морська організація (IMO) і міжнародні та європейські органи зі стандартизації розробили докладні стандарти щодо експлуатаційних характеристик і випробувань для певних типів суднового обладнання.

(2) Міжнародні інструменти залишають значну свободу дій для адміністрацій прапора. За відсутності гармонізації, це зумовлює наявність різних рівнів безпеки продуктів, сертифікованих національними компетентними органами як відповідні вимогам таких конвенцій і стандартів; в результаті, це порушує налагоджене функціонування внутрішнього ринку, оскільки держави-члени зазнають труднощів у прийнятті обладнання, сертифікованого на території іншої держави-члена, для встановлення на борту суден, що ходять під їхнім прапором, без додаткової верифікації.

(3) Рішенням цих проблем є гармонізація на рівні Союзу. Директива Ради 96/98/ЄС (- 3), таким чином, встановлює спільні правила, щоб усунути відмінності в імплементації міжнародних стандартів за допомогою чітко визначеної низки вимог та уніфікованих процедур сертифікації.

(4) Правом Союзу передбачено інші різноманітні інструменти, які встановлюють вимоги та умови, між іншим, для забезпечення вільного руху товарів в межах внутрішнього ринку або в екологічних цілях, для певних продуктів, що є подібними за своїм характером до обладнання, використовуваного на борту суден, але при цьому не відповідають вимогам міжнародних стандартів - а останні можуть значною мірою відрізнятися від внутрішнього законодавства Союзу і перебувають у постійній еволюції. Отже, держави-члени не можуть сертифікувати такі продукти згідно з відповідними міжнародними конвенціями в сфері морської безпеки. Отже, на обладнання, призначене для встановлення на борту суден ЄС згідно з міжнародними стандартами безпеки, повинна поширюватися сфера застосування виключно цієї Директиви, яку в жодному разі не можна розглядати як lex specialis; більше того, слід запровадити спеціальне марковання для позначення того, що обладнання з таким маркованням відповідає вимогам, встановленим у відповідних міжнародних конвенціях та інструментах, що вже набули чинності.

(5) Міжнародні інструменти, в яких викладено докладні стандарти для експлуатаційних характеристик і випробувань, інколи передбачають заходи, які відхиляються від нормативних вимог, але які, за певних умов, є прийнятними для задоволення наміру таких вимог. Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі (SOLAS) 1974 року уможливлює застосування альтернативних проектів та домовленостей окремими державами-членами, які діють під свою власну відповідальність.

(6) Досвід, набутий під час імплементації Директиви 96/98/ЄС, засвідчив необхідність вжиття додаткових заходів для посилення механізмів імплементації та контролю за застосуванням зазначеної Директиви та спрощення регулятивного середовища, гарантуючи при цьому гармонізоване застосування та імплементацію вимог IMO на території Союзу.

(7) Отже, слід встановити вимоги про відповідність суднового обладнання стандартам безпеки застосовних міжнародних інструментів, в тому числі відповідних стандартів випробувань, щоб забезпечити можливість вільного перебування відповідного таким вимогам обладнання в обігу і його встановлення на борту суден прапора будь-якої держави-члена.

(8) Для того, щоб уможливити добросовісну конкуренцію в розробленні суднового обладнання, слід докласти всіх зусиль, щоб заохотити до використання відкритих стандартів для того, щоб зробити їх доступними на безкоштовних засадах або за символічну вартість та дозволити всім їх копіювати, розповсюджувати та використовувати безкоштовно або за символічну плату.

(9) У Рішенні Європейського Парламенту і Ради № 768/2008/ЄС (- 4) встановлено спільні принципи та референтні положення, призначені для застосування до всього секторального законодавства з метою надання впорядкованої основи для виправлених або нових редакцій такого законодавства. Зазначене Рішення становить загальні рамки горизонтального характеру для майбутнього законодавства, спрямованого на гармонізацію умов реалізації продуктів, та референтний текст для існуючого законодавства. Такі загальні рамки забезпечують належне вирішення проблем, виявлених під час імплементації Директиви 96/98/ЄС. Таким чином, існує необхідність включити терміни та означення і референтні положення Рішення № 768/2008/ЄС у цю Директиву шляхом внесення в неї поправок, що є необхідними з огляду на специфічні особливості сектору суднового обладнання.

(10) 3 часом, електронна етикетка може доповнювати або замінювати марковання "штурвал", що забезпечує додаткові спеціальні засоби для органів ринкового нагляду у виконанні ними своїх завдань.

(11) Відповідальності суб’єктів господарювання слід встановити у спосіб, що є пропорційним та недискримінаційним щодо тих суб’єктів господарювання, які засновані в Союзі, враховуючи той факт, що значна частина суднового обладнання, на яке поширюється сфера застосування цієї Директиви, може ніколи не бути імпортована і розповсюджена на території держав-членів.

(12) 3 огляду на те, що суднове обладнання встановлюється на борт суден під час їх побудови або ремонту по всьому світу, ринковий нагляд стає особливо складним, а перевірки на кордонах не можуть забезпечити для нього дієвої підтримки. Тому слід чітко визначити відповідні зобов’язання держав-членів та суб’єктів господарювання в межах Союзу. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб на борту суден, що ходять під їхнім прапором, було встановлене лише відповідне вимогам обладнання, а виконання цього зобов’язання було забезпечене через видання, візування або поновлення сертифікатів таких суден адміністрацією держави прапора згідно з міжнародними конвенціями, а також за допомогою дійсних національних засобів ринкового нагляду згідно з рамками Союзу щодо ринкового нагляду, встановленими у главі III Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 5). Слід забезпечити державам-членам підтримку у виконанні таких зобов’язань за допомогою інформаційних систем, наданих Комісією для оцінювання, нотифікації та моніторингу органів, уповноважених виконувати завдання з оцінювання відповідності, а також обміну інформацією, що стосується затвердженого суднового обладнання, відкликаних або відхилених заявок, та невідповідності обладнання вимогам.

(13) Нанесення марковання "штурвал" на судновому обладнанні виробником або, у відповідних випадках, імпортером, повинно, передусім, бути гарантією, відповідно до зобов’язань, покладених на них за цією Директивою, того, що обладнання відповідає вимогам та підлягає введенню в обіг з метою його встановлення на борту судна ЄС. Відповідно, потрібні певні положення для надійного збереження та застосовності марковання "штурвал" після його нанесення, а також для дієвого виконання завдань національних органів ринкового нагляду. Виробника або, у відповідних випадках, імпортера чи розповсюджувача слід зобов'язати надавати компетентним органам повну і достовірну інформацію про обладнання, на яке він наніс марковання "штурвал", для того, щоб гарантувати, що таке суднове обладнання залишається безпечним. Виробник повинен бути зобов’язаний співпрацювати з органами ринкового нагляду, в тому числі щодо стандартів, за якими він виготовив або сертифікував обладнання, а також він повинен ретельно перевірити суднове обладнання, яке він вводить в обіг. У цьому зв'язку, виробник, розміщений поза межами Союзу, повинен призначити уповноваженого представника для забезпечення співпраці з компетентними національними органами.

(14) Відповідність міжнародним стандартам випробувань найкращим чином може бути підтверджена за допомогою процедур оцінювання відповідності, таких як ті, що викладені в Рішенні № 768/2008/ЄС. При цьому, виробники повинні мати доступ тільки до таких процедур оцінювання відповідності, які відповідають вимогам міжнародних інструментів.

(15) 3 метою забезпечення справедливої та ефективної процедури під час перевірки ймовірної невідповідності, слід заохочувати держави-члени вживати всіх заходів, спрямованих на отримання вичерпної та об’єктивної оцінки ризиків; якщо Комісія переконалась в дотриманні цієї умови, вона не має зобов’язання проводити оцінювання повторно під час розгляду обмежувальних інструментів, ухвалених державами-членами щодо невідповідного вимогам обладнання.

(16) Під час виконання своїх слідчих завдань щодо нотифікованих органів, Комісія повинна інформувати держави-члени і співпрацювати з ними якомога ближче з належним врахуванням своєї незалежної ролі.

(17) Якщо наглядові органи будь-якої держави-члена вважають, що суднове обладнання, на яке поширюється сфера застосування цієї Директиви, становить ризик для морської безпеки, здоров’я або довкілля, їм слід провести оцінювання або випробування обумовленого обладнання. У випадках виявлення ризику держава-член повинна закликати відповідного суб’єкта господарювання вжити належних коригувальних заходів або навіть вилучити чи відкликати таке обладнання.

(18) Використання суднового обладнання, що не має марковання "штурвал", слід дозволяти за виняткових обставин, зокрема якщо судно не має можливості роздобути обладнання, що має марковання "штурвал", в порту або на морській базі поза межами Союзу, або коли обладнання з нанесеним маркованням "штурвал" відсутнє на ринку.

(19) Слід забезпечити, щоб досягнення цілей цієї Директиви не було порушено внаслідок відсутності міжнародних стандартів або серйозних прогалин або спотворень в наявних стандартах, в тому числі у стандартах випробувань, для певних позицій суднового обладнання, що належать до сфери застосування цієї Директиви. Також слід визначити певні позиції суднового обладнання, для яких доцільно скористатися електронним етикетуванням. Крім того, якщо з’являються нові стандарти, потрібно оновлювати несуттєвий елемент цієї Директиви, зокрема покликання на стандарти, вказані в додатку III. Повноваження ухвалювати акти згідно зі статтею 290 Договору про функціонування Європейського Союзу, відповідно, слід делегувати Комісії щодо ухвалення, за певних умов та на тимчасових засадах, гармонізованих технічних специфікацій та стандартів випробувань, а також для внесення змін у такі покликання. Особливе значення має проведення Комісією належних консультацій протягом її підготовчої роботи, в тому числі консультацій на рівні експертів. Комісія, під час підготовлення та складання делегованих актів, повинна забезпечити одночасне, своєчасне та належне передання відповідних документів Європейському Парламенту і Раді.

(20) 3адля виконання цілей цієї Директиви імплементація міжнародних інструментів на внутрішньому ринку повинна бути уніфікована. Тому слід для кожної позиції суднового обладнання, щодо якої обов’язковим є затвердження державою прапору відповідно до вимог міжнародних конвенцій, чітко та своєчасно визначити проектні, конструкторські та експлуатаційні вимоги, а також пов’язані з ними стандарти випробувань, встановлені в міжнародних стандартах для такого обладнання, а також ухвалити спільні критерії і процедури, в тому числі строки для імплементації таких вимог і стандартів нотифікованими органами влади держав-членів та суб’єктами господарювання, в тому числі будь-яким суб’єктом господарювання, відповідальним за встановлення обладнання на борту судна ЄС. Також слід забезпечити, щоб досягнення цілей цієї Директиви не було порушене через недоліки застосовних технічних специфікацій та стандартів випробувань або у випадках, коли IMO не були розроблені необхідні стандарти для суднового обладнання, що належать до сфери застосування цієї Директиви.

(21) Міжнародні документи, за винятком стандартів випробувань, застосовуються автоматично в їхніх актуальних версіях. З метою зниження рівня ризику того, що введення нових стандартів випробувань у законодавство Союзу зумовить непропорційні труднощі для флоту Союзу та для суб’єктів господарювання, з погляду чіткості та правової визначеності, введення таких нових стандартів випробувань в дію повинно бути не автоматичним, а радше спеціально призначеним Комісією.

(22) Для того, щоб забезпечити уніфіковані умови для імплементації цієї Директиви, слід наділити Комісію виконавчими повноваженнями. Такі повноваження слід виконувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 6),

(23) Для сприяння гармонізованій, швидкій та простій імплементації цієї Директиви, імплементаційні акти, ухвалені відповідно до цієї Директиви, необхідно оформити як регламенти Комісії.

(24) Згідно з усталеною практикою, вказаний у цій Директиві комітет може відігравати важливу роль під час розгляду питань про застосування цієї Директиви, порушених його головою або представником будь-якої держави-члена відповідно до його внутрішнього регламенту.

(25) Коли питання, що стосуються цієї Директиви, крім питань її імплементації або порушень, знаходяться на розгляді, наприклад, в експертній групі Комісії, Європейський Парламент повинен, відповідно до існуючої практики, отримувати повну інформацію та документацію та, в разі необхідності, запрошення на наради.

(26) Комісії допомагає Європейське агентство морської безпеки відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1406/2002 (- 7) в результативній імплементації відповідних зобов’язальних законодавчих актів Союзу та у виконанні передбачених в них завдань, покладених на Комісію.

(27) Компетентні органи влади та всі суб’єкти господарювання повинні докласти всіх можливих зусиль, спрямованих на полегшення письмової комунікації відповідно до міжнародної практики, з метою знаходження спільних засобів комунікації.

(28) Оскільки цілі цієї Директиви, а саме підвищення рівня безпеки на морі та запобігання забрудненню морського середовища шляхом уніфікованого застосування відповідних міжнародних документів щодо обладнання, яке необхідно розмістити на борту суден, а також забезпечення вільного руху такого обладнання в межах Союзу, не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, але можуть бути, з огляду на масштаби дії, краще досягнуті на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, встановленого в статті 5 Договору про Європейський Союз. Відповідно до принципу пропорційності, встановленого у зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.

(29) Інструменти, які необхідно ухвалити, становлять значну зміну положень Директиви 96/98/ЄС, і тому, в інтересах ясності, зазначену Директиву необхідно скасувати та замінити її цією Директивою,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Мета цієї Директиви - зміцнювати безпеку на морі та запобігати забрудненню морського середовища шляхом уніфікованого застосування відповідних міжнародних документів щодо суднового обладнання, що його встановлюють на борту суден ЄС, і забезпечувати вільний рух такого обладнання в межах Союзу.

Для цілей цієї Директиви застосовуються такі терміни та означення:

(1) "суднове обладнання" означає обладнання, що належить до сфери застосування цієї Директиви згідно зі статтею 3;

(2) "Судно ЄС" означає судно, що ходить під прапором держави-члена та належить до сфери застосування міжнародних конвенцій;

(3) "міжнародні конвенції" означає наведені нижче конвенції, разом з протоколами та кодексами обов’язкового застосування, ухвалені за сприяння Міжнародної морської організації (IMO), які набули чинності та які встановлюють певні вимоги для затвердження державою прапору обладнання, яке встановлюють на борту суден:

- Конвенція 1972 року про міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі (Colreg),

- Міжнародна Конвенція 1973 року щодо запобігання забрудненню з суден (Marpol),

- Міжнародна Конвенція 1974 року з охорони людського життя на морі (Solas);

(4) "стандарти випробувань" означає стандарти випробувань для суднового обладнання, встановлені:

- Міжнародною морською організацією (IMO),

- Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO),

- Міжнародною електротехнічною комісією (IEC),

- Європейським комітетом зі стандартизації (CEN),

- Європейським комітетом з електротехнічної стандартизації (Cenelec),

- Міжнародним союзом електрозв’язку (ITU),

- Європейським інститутом стандартів електрозв’язку (ETSI),

- Комісією, згідно зі статтею 8 та статтею 27(6) цієї Директиви,

- органами регулювання, визнаними в угодах про взаємне визнання, в яких Союз є однією зі сторін;

(5) "міжнародні інструменти" означає міжнародні конвенції, разом з резолюціями і циркулярами IMO, що вводять в дію зазначені конвенції в їхній оновленій версії, та стандарти випробувань;

(6) "марковання "штурвал" означає символ, зазначений у статті 9 та наведений в додатку I, або, у відповідних випадках, електронну етикетку, зазначену в статті 11;

(7) "нотифікований орган" означає організацію, призначену компетентною національною адміністрацією держави-члена згідно зі статтею 17;

(8) "надання на ринку" означає будь-яке постачення суднового обладнання на ринок Союзу під час комерційної діяльності, за плату або безкоштовно;

(9) "введення в обіг" означає перше надання суднового обладнання на ринку Союзу;

(10) "виробник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка виготовляє суднове обладнання або забезпечує проектування чи виробництво суднового обладнання та реалізує таке обладнання під власною назвою або торговельною маркою;

(11) "уповноважений представник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану на території Союзу, яка отримала письмовий мандат від виробника діяти від його імені щодо визначених завдань;

(12) "імпортер" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану на території Союзу, яка вводить в обіг на ринку Союзу суднове обладнання з третіх країн;

(13) "розповсюджувач" означає будь-яку фізичну або юридичну особу в ланцюзі постачання, що не є виробником або імпортером, яка надає на ринку суднове обладнання;

(14) "суб’єкти господарювання" означає виробника, уповноваженого представника, імпортера та розповсюджувача;

(15) "акредитація" означає акредитацію, як це визначено в пункті 10 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(16) "національний орган з акредитації" означає національний орган з акредитації, як це визначено в пункті 11 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008;

(17) "оцінювання відповідності" означає процес, який проводять нотифіковані органи, згідно зі статтею 15, що показує, чи відповідає суднове обладнання вимогам, встановленим в цій Директиві;

(18) "орган з оцінювання відповідності" означає орган, який виконує дії з оцінювання відповідності, в тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;

(19) "відкликання" означає будь-який захід, спрямований на те, щоб забезпечити повернення суднового обладнання, яке вже було встановлене на борту суден ЄС або придбане з наміром встановити його на борту суден ЄС;

(20) "вилучення" означає будь-який захід, що має на меті перешкодити надаванню на ринку суднового обладнання, що знаходиться в ланцюгу постачання;

(21) "Декларація про відповідність вимогам ЄС" означає заяву, видану виробником згідно зі статтею 16;

(22) "продукт" означає будь-яку позицію суднового обладнання.

1. Ця Директива застосовується до встановленого обладнання або обладнання, що його встановлюють на борту судна ЄС, та для якого міжнародні інструменти вимагають затвердження адміністрацією держави прапора, незалежно від того, чи перебуває судно на території Союзу під час оснащення його обладнанням.

2. Незважаючи на той факт, що зазначене в параграфі 1 обладнання могло б також належати до сфери застосування інших, відмінних від цієї Директиви, актів права Союзу, таке обладнання, для встановленої в статті 1 мети, належить лише до сфери застосування цієї Директиви.

1. Суднове обладнання, встановлене на борту будь-якого судна ЄС станом на дату або після дати, вказаної у другому під параграфі статті 39(1), повинно відповідати проектним, конструкторським та експлуатаційним вимогам міжнародних інструментів, що є застосовними на момент встановлення обладнання на борту.

2. Відповідність суднового обладнання вимогам, зазначеним в параграфі 1, повинна бути підтверджена винятково згідно зі стандартами випробувань та за допомогою процедур оцінювання відповідності, зазначених у статті 15.

3. Міжнародні інструменти застосовуються без обмеження процедури перевірки відповідності, встановленої в статті 5 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 2099/2002 (- 8).

4. Зазначені в параграфах 1 та 2 вимоги та стандарти повинні бути запроваджені однорідним чином, згідно зі статтею 35(2).

1. Коли держави-члени видають, візують або поновлюють сертифікати суден, які ходять під їхнім прапором, що їх вимагають міжнародні конвенції, вони повинні забезпечувати, щоб суднове обладнання на борту зазначених суден відповідало вимогам цієї Директиви.

2. Держави-члени повинні вживати всіх необхідних заходів, щоб забезпечити, що суднове обладнання на борту суден, які ходять під їхнім прапором, відповідало всім вимогам міжнародних інструментів, застосовних до вже встановленого на борту обладнання. Відповідно до статті 35(3), для забезпечення уніфікованого застосування зазначених інструментів Комісії повинні бути надані виконавчі повноваження.

Держави-члени повинні не забороняти введення в обіг або розміщення на борту будь-якого судна ЄС суднового обладнання, яке відповідає вимогам цієї Директиви, а також не відмовляти у видачі пов’язаних з цим сертифікатів суднам, що ходять під їхнім прапором, або у поновленні зазначених сертифікатів.

1. У випадку судна третьої країни, що його передають під прапор держави-члена, таке судно повинно, під час передавання, підлягати інспектуванню державою-членом, яка отримує судно, щоб верифікувати, що фактичний стан його суднового обладнання відповідає його сертифікатам безпеки, а також або відповідає вимогам цієї Директиви і має нанесене марковання "штурвал", або є рівноцінним, на переконання адміністрації такої держави-члена, судновому обладнанню, сертифікованому відповідно до цієї Директиви з 18 вересня 2016 року.

2. У випадках, коли дату встановлення на борту суднового обладнання визначити неможливо, держави-члени можуть визначити достатні вимоги рівнозначності, з урахуванням відповідних міжнародних інструментів.

3. Якщо тільки обладнання не має нанесеного марковання "штурвал" або ж адміністрація не вважає його за рівноцінне такому, воно повинне бути замінене.

4. Держава-член видає для суднового обладнання, яке, за цією статтею, вважають рівноцінним, сертифікат, який повинен за будь-яких обставин супроводжувати обладнання. Такий сертифікат надає державі-члену прапору дозвіл утримувати обладнання на борту судна та вводити будь-які обмеження або встановлювати будь-які положення стосовно використання зазначеного обладнання.

1. Без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 98/34/ЄС (- 9) зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1025/2012 (- 10), Союз орієнтується на розроблення IMO та органами зі стандартизації відповідних міжнародних стандартів, зокрема докладних технічних специфікацій та стандартів випробувань суднового обладнання, використання або установлення якого на борту суден вважається необхідним для зміцнення морської безпеки та запобігання забрудненню морського середовища. Комісія здійснює моніторинг такого розроблення на постійній основі.

2. За відсутності міжнародного стандарту для конкретної позиції суднового обладнання, за виняткових обставин, належним чином підтверджених відповідним аналізом, та з метою усунення серйозної та неприйнятної загрози для морської безпеки, охорони здоров’я або довкілля, а також з урахуванням роботи, що проводять на рівні IMO, Комісії повинні бути надані повноваження ухвалювати, за допомогою делегованих актів згідно зі статтею 37, гармонізовані технічні специфікації та стандарти випробувань для такої конкретної позиції суднового обладнання.

Особливе значення під час підготовлення таких делегованих актів має проведення Комісією консультацій з експертами, в тому числі з експертами держав-членів.

Такі технічні специфікації та стандарти випробувань застосовуються на тимчасовій основі - допоки IMO не ухвалить стандарт для такої конкретної позиції суднового обладнання.

3. За виняткових обставин, належним чином підтверджених відповідним аналізом, та необхідності усунути виявлену неприйнятну загрозу для морської безпеки, охорони здоров’я або довкілля, внаслідок серйозної прогалини або відхилення в чинному стандарті для конкретної позиції суднового обладнання, виявлену Комісією згідно зі статтею 35(2) або (3), а також з урахуванням роботи, яку проводять на рівні ІМО, Комісії повинні бути надані повноваження ухвалювати, за допомогою делегованих актів згідно зі статтею 37, гармонізовані технічні специфікації та стандарти випробувань для такої конкретної позиції суднового обладнання - в межах, необхідних лише для усунення серйозної прогалини або відхилення.

Особливе значення під час підготовлення таких делегованих актів має проведення Комісією консультацій з експертами, в тому числі з експертами держав-членів.

Такі технічні специфікації та стандарти випробувань повинні застосовуватись на проміжній основі - до часу, коли ІМО перегляне стандарт, застосовний до такої конкретної позиції суднового обладнання.

4. Комісія надає безкоштовний доступ до технічних специфікацій та стандартів, ухвалених відповідно до параграфів 2 та 3.

1. На суднове обладнання, відповідність якого вимогам, встановленим в цій Директиві, підтверджена на основі відповідних процедур оцінювання відповідності, повинне бути нанесене марковання "штурвал".

2. Марковання "штурвал" повинне не бути нанесене на будь-який інший продукт.

3. Обрис марковання "штурвал", що підлягає застосуванню, повинен бути таким, як встановлено в додатку I.

4. Використання марковання "штурвал" підлягає застосуванню загальних принципів, встановлених у параграфах 1 та 3 - 6 статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008, в яких будь-яке покликання на знак ЄС необхідно розуміти як покликання на марковання "штурвал".

1. Марковання "штурвал" повинне бути нанесене на видному місці розбірливо невивідним чорнилом на продукт або його заводську табличку та, у відповідних випадках, включене в програмне забезпечення. Якщо останнє є неможливим або невиправданим з огляду на характер продукту, марковання повинно бути нанесене на паковання або на супровідну документацію

2. Марковання "штурвал" повинне бути нанесене наприкінці етапу виробництва.

3. Після марковання "штурвал" повинен бути зазначений ідентифікаційний номер нотифікованого органу, якщо цей орган залучений на етапі контролю виробництва, а також рік нанесення марковання.

4. Нанесення ідентифікаційного номера нотифікованого органу повинен здійснювати безпосередньо нотифікований орган або, за його вказівками, виробник або уповноважені представники виробника.

1. З метою сприяння ринковому нагляду та запобігання підробленню конкретних позицій суднового обладнання, зазначених у параграфі 3, виробники повинні використовувати належну та надійну форму електронної етикетки замість марковання "штурвал" або додатково до нього. У такому випадку застосовуються, з урахуванням обставин, статті 9 та 10, mutatis mutandis.

2. Комісія проводить аналіз витрат і вигід щодо використання електронної етикетки як доповнення або як заміни для марковання "штурвал".

3. Комісія може ухвалювати делеговані акти, згідно зі статею 37, щоб визначити конкретні позиції суднового обладнання, для яких доцільно скористатися електронним етикетуванням. Особливе значення під час підготовлення таких делегованих актів має проведення Комісією консультацій з експертами, в тому числі з експертами держав-членів.

4. На Комісію повинні бути покладені виконавчі повноваження для того, щоб встановити, в формі регламентів Комісії відповідно до вказаної в статті 38(2) експертної процедури, належні технічні критерії щодо проекту, експлуатаційних характеристик, нанесення та використання електронних етикеток.

5. Для обладнання, визначеного відповідно до параграфа 3, марковання "штурвал" можна протягом трирічного періоду після дати прийняття відповідних технічних критеріїв, зазначених у параграфі 4, доповнити будь-якою належною та надійною формою електронної етикетки.

6. Для обладнання, визначеного відповідно до параграфа 3, марковання "штурвал" можна замінити через п’ять років після дати прийняття відповідних технічних критеріїв, зазначених у параграфі 4, на будь-яку належну та надійну форму електронної етикетки.

1. Здійснюючи нанесення марковання "штурвал", виробники беруть на себе відповідальність гарантувати, що суднове обладнання, на яке нанесено марковання, спроектоване та виготовлене відповідно до технічних специфікацій та стандартів, запроваджених згідно зі статтею 35(2), та беруть на себе обов’язки, встановлені в параграфах 2-9 цієї статті.

2. Виробники повинні складати необхідну технічну документацію та проводити застосовні процедури оцінювання відповідності.

3. Якщо відповідність суднового обладнання застосовним вимогам підтверджено процедурою оцінювання, виробники повинні складати декларацію про відповідність вимогам ЄС згідно зі статтею 16 та наносити марковання "штурвал" згідно зі статями 9 та 10.

4. Виробники повинні зберігати технічну документацію та зазначену в статті 16 декларацію про відповідність вимогам ЄС щонайменше протягом 10 років після того, як буде нанесено марковання "штурвал", але, в жодному разі, не менше передбаченого строку експлуатації обумовленого суднового обладнання.

5. Виробники повинні забезпечувати наявність процедур для підтримання відповідності серійного виробництва. Повинні бути враховані зміни в проекті або характеристиках судового обладнання, а також зміни у вимогах, передбачених міжнародними інструментами, як зазначено в статті 4, на основі яких декларують відповідність судового обладнання вимогам. За необхідності, відповідно до додатка II, виробники повинні здійснити нове оцінювання відповідності.

6. Виробники повинні забезпечувати наявність на своїх продуктах зазначення типу, номера партії чи серійного номера або іншого елемента, що уможливлює ідентифікацію таких продуктів, або, за неможливості це забезпечити через розмір або характер продукту, розміщення необхідної інформації на пакованні чи в супровідному до продукту документі, або, за певних обставин, на обох.

7. Виробники повинні вказувати своє найменування, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку та адресу, за якою з ними можна зв'язатися, на продукті або, якщо це неможливо, на пакованні чи в супровідному до продукту документі або, у відповідних випадках, на обох. Адреса повинна вказувати єдине місце, за яким можна зв'язатися з виробником.

8. Виробники повинні забезпечувати, щоб продукт супроводжували інструкції та вся необхідна інформація для безпечного встановлення на борту або безпечного використання продукту, в тому числі про обмеження у використанні, за наявності, які повинні бути зрозумілими для користувачів, разом з будь-якою іншою документацією, необхідною відповідно до міжнародних інструментів або стандартів випробувань.

9. Виробники, які вважають або мають підстави припускати, що продукт, на який вони нанесли марковання "штурвал", не відповідає застосовним проектним, конструкторським та експлуатаційним вимогам, а також стандартам випробувань, запровадженим згідно зі статтею 35(2) та (3), повинні негайно вжити всіх необхідних коригувальних заходів, щоб привести продукт у відповідність, вилучити або відкликати його, якщо існує така необхідність. Крім того, якщо продукт становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати компетентні національні органи, надати докладну інформацію, зокрема щодо невідповідності та будь-яких вжитих коригувальних заходів.

10. У відповідь на обґрунтований запит від компетентного органу, виробники повинні негайно надати йому всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності продукту, легко зрозумілою або прийнятною для такого органу мовою, а також надати такому органу доступ до своєї території для цілей ринкового нагляду згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 765/2008 та надати зразки або доступ до зразків згідно зі статтею 25(4) цієї Директиви. Вони повинні співпрацювати з таким органом, на його запит, щодо будь-яких заходів, вжитих для усунення ризиків, що їх становлять продукти, введені ними в обіг.

1. Виробник, що не є розташований на території принаймні однієї держави-члена, повинен письмовим мандатом призначити уповноваженого представника для Союзу та зазначити в мандаті назву уповноваженого представника та адресу, за якою з ним можна зв'язатися.

2. Виконання зобов’язань, передбачених в статті 12(1), та складання технічної документації не є частиною мандата уповноваженого представника.

3. Уповноважений представник виконує завдання, зазначені в мандаті, отриманому від виробника. На підставі мандата уповноваженому представнику дозволено виконувати принаймні такі дії:

(a) зберігати декларацію про відповідність вимогам ЄС та технічну документацію у розпорядженні національних наглядових органів щонайменше 10 років після того, як буде нанесено марковання "штурвал", але, в будь-якому разі, не менше передбаченого строку експлуатації зазначеного суднового обладнання;

(b) у відповідь на обґрунтований запит компетентного органу надавати такому органу всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності продукту;

(c) співпрацювати з компетентними органами, на їхній запит, щодо всіх заходів, вжитих для усунення ризиків, викликаних продуктами, на які поширюється дія мандата.

1. Імпортери повинні вказувати своє найменування, зареєстроване комерційне найменування або зареєстровану торговельну марку та адресу, за якою з ними можна зв'язатися, на продукті або, якщо це неможливо, на пакованні чи в супровідному до продукту документі або, у відповідних випадках, на обох.

2. Імпортери та розповсюджувачі, у відповідь на обґрунтований запит компетентного органу, повинні надати йому всю інформацію та документацію, необхідну для підтвердження відповідності, легко зрозумілою або прийнятною для такого органу мовою. Вони повинні співпрацювати з таким органом, на його запит, щодо будь-яких заходів, вжитих для усунення ризиків, що їх становлять продукти, введені ними в обіг.

3. Для цілей цієї Директиви імпортер або розповсюджувач повинен вважатися виробником, на якого поширюються обов’язки виробника зі статті 12, якщо він вводить суднове обладнання в обіг або розміщує його на борту судна ЄС під своїм найменуванням або торговельною маркою або модернізує суднове обладнання, що вже було введене в обіг, у такий спосіб, що це може вплинути на відповідність застосовним вимогам.

4. На строк щонайменше 10 років після того, як нанесено марковання "штурвал", але, в будь- якому разі, не менше передбаченого строку експлуатації обумовленого суднового обладнання, суб’єкти господарювання, на запит, повинні ідентифікувати для органів ринкового нагляду:

(a) будь-якого суб’єкта господарювання, який постачив їм продукт;

(b) будь-якого суб’єкта господарювання, якому вони постачили продукт.

1. Процедури оцінювання відповідності повинні бути такими, як встановлено в додатку II.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб виробник або уповноважений представник виробника провели оцінювання відповідності конкретної одиниці суднового обладнання за посередництва нотифікованого органу та шляхом використання одного з варіантів, запропонованих на основі імплементаційних актів, ухвалених Комісією відповідно до вказаної в статті 38(2) експертної процедури, обраного з-поміж таких процедур:

(a) у разі використання експертизи ЄС-типу (модуль B), все суднове обладнання перед введенням в обіг підлягає проведенню:

- забезпечення якості виробництва (модуль D); або

- забезпечення якості продукту (модуль e); або

- верифікації продукту (модуль F);

(b) якщо комплекти суднового обладнання виробляють поштучно або у невеликій кількості, а не серійно чи масово, процедура оцінювання відповідності може полягати у верифікації одиниці продукту ЄС (модуль О).

3. За допомогою наданої для цієї мети інформаційної системи Комісія підтримує актуальність переліку схваленого суднового обладнання і вилучених або відхилених заявок та надає доступ до цього переліку заінтересованим сторонам.

1. Декларація про відповідність вимогам ЄС засвідчує, що було підтверджено виконання вимог, встановлених у статті 4.

2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна мати типову структуру, наведену в додатку III до Рішення № 768/2008/ЄС . Вона повинна містити елементи, визначені у відповідних модулях, встановлених у додатку II до цієї Директиви, і актуальність її даних належить підтримувати.

3. Складенням декларації про відповідність вимогам ЄС виробник приймає відповідальність та обов’язки, зазначені в статті 12(1).

4. Під час встановлення суднового обладнання на борту судна ЄС на судно повинен бути наданий примірник декларації про відповідність вимогам ЄС, що охоплює таке обладнання і що його належить зберігати на судні до вилучення зазначеного обладнання з судна. Виробник здійснює її переклад мовою або мовами, які вимагає держава-член прапору, серед яких повинна бути принаймні одна мова, яка зазвичай використовується в секторі морського транспорту.

5. Примірник декларації про відповідність вимогам ЄС надають нотифікованому органу або органам, які провели відповідні процедури оцінювання відповідності.

1. Держави-члени, за допомогою інформаційної системи, наданої їм Комісією для цієї мети, повинні нотифікувати Комісію та інші держави-члени про органи, уповноважені на виконання завдань з оцінювання відповідності за цією Директивою.

2. Нотифіковані органи повинні відповідати вимогам, встановленим в Додатку III.

1. Держави-члени повинні призначити нотифікуючий орган, відповідальний за встановлення та проведення процедур, необхідних для оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності та моніторингу нотифікованих органів, в тому числі щодо виконання вимог статті 20.

2. Моніторинг нотифікованих органів повинен відбуватися принаймні кожні два роки. Комісія може вирішити взяти участь як спостерігач у проведенні моніторингу.

3. Держави-члени можуть вирішити, що вказані в параграфі 1 оцінювання та моніторинг повинен проводити національний орган з акредитації.

4. Якщо нотифікуючий орган делегує або доручає в інший спосіб вказані в параграфі 1 оцінювання, нотифікацію або моніторинг будь-якому органу, який не є державною установою, такий орган повинен бути юридичною особою та виконувати, mutatis mutandis, вимоги, встановлені у додатку V. Крім того, він повинен мати механізми для покриття відповідальності, що настає внаслідок його діяльності.

5. Нотифікуючий орган бере на себе повну відповідальність за завдання, що виконує орган, вказаний в параграфі 4.

6. Нотифікуючий орган повинен відповідати вимогам, встановленим у додатку V.

1. Держави-члени повинні інформувати Комісію про свої процедури з оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності та про моніторинг таких органів, а також про внесення будь-яких змін до зазначених процедур.

2. За допомогою наданої для цієї мети інформаційної системи Комісія надає відкритий доступ до такої інформації.

1. Якщо нотифікований орган залучає субпідрядників до виконання певних завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності, або звертається до дочірньої компанії, він повинен забезпечувати, щоб субпідрядник або дочірня компанія виконували вимоги, встановлені в додатку III, та повідомляти нотифікуючий орган відповідним чином.

2. Нотифіковані органи беруть на себе повну відповідальність за завдання, що виконують субпідрядники або дочірні компанії, незалежно від того, де вони розташовані.

3. Здійснення певних видів діяльності дочірньою компанією або передавання їх на виконання субпідрядникам відбувається лише за згодою клієнта.

4. Нотифіковані органи повинні утримувати у розпорядженні нотифікуючого органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікацій субпідрядника або дочірньої компанії та роботи, що її такий субпідрядником або така дочірня компанія виконують за цією Директивою.

1. Якщо нотифікуючий орган з’ясував або був поінформований про те, що нотифікований орган більше не відповідає вимогам, встановленим в додатку III, або що він не виконує своїх зобов’язань за цією Директивою, нотифікуючий орган, згідно з обставинами, повинен обмежити, призупинити або відкликати нотифікацію, залежно від ступеня невиконання вимог або зобов’язань. Він, за допомогою інформаційної системи, наданої Комісією для такої мети, повинен негайно поінформувати про це Комісію та інших держав-членів.

2. У випадку обмеження, призупинення або відкликання нотифікації або якщо нотифікований орган припинив свою діяльність, нотифікуюча держава-член повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб документацію такого органу або опрацьовував інший нотифікований орган, або щоб до них було надано доступ для компетентних нотифікуючих органів та органів з ринкового нагляду, на їхні запити.

1. Комісія повинна розслідувати всі випадки, щодо яких існують сумніви, на основі наявної у неї інформації або інформації, яку їй повідомили, щодо компетенції нотифікованого органу або щодо факту безперервного виконання нотифікованим органом передбачених для нього вимог та покладених на нього зобов’язань.

2. Нотифікуюча держава-член, на запит, повинна надати Комісії всю інформацію щодо підстави для нотифікації або підтвердження компетенції зазначеного органу.

3. Комісія повинна забезпечити конфіденційність всієї чутливої інформації, отриманої в процесі розслідувань.

4. Якщо Комісія з’ясує, що нотифікований орган не виконує або більше не виконує вимоги для нотифікації, вона повинна негайно повідомити про це нотифікуючій державі-члену з вимогою негайно вжити всіх необхідних коригувальних заходів, в тому числі, за необхідності, анулювати нотифікацію.

1. Нотифіковані органи повинні проводити оцінювання відповідності або забезпечити його проведення відповідно до процедур, передбачених в статті 15.

2. Якщо нотифікований орган виявляє невиконання виробником обов’язків, передбачених у статті 12, він вимагає від виробника негайно вжити належних коригувальних заходів та повинен не видавати сертифікат відповідності.

3. Якщо, під час моніторингу відповідності після видання сертифіката відповідності, нотифікований орган виявляє, що продукт більше не відповідає вимогам, він вимагає від виробника негайно вжити належних коригувальних заходів та, за необхідності, повинен призупинити дію або вилучити сертифікат. Якщо не було вжито коригувальних заходів, або якщо вони не мали необхідної дії, нотифікований орган, за необхідності, повинен обмежити, призупинити дію сертифіката або вилучити його.

1. Нотифіковані органи інформують нотифікуючий орган про:

(a) будь-яку відмову у видачі, обмеження, призупинення дії або вилучення сертифіката відповідності;

(b) будь-які обставини, що впливають на масштаби та умови нотифікації;

(c) будь-який запит на надання інформації, який вони отримали від органів ринкового нагляду щодо діяльності з оцінювання відповідності;

(d) діяльність з оцінювання відповідності, проведену в рамках своєї нотифікації, та будь-яку іншу проведену діяльність, в тому числі про транскордонну діяльність та залучення субпідрядників (інформація надається на запит).

2. Нотифіковані органи надають Комісії та державам-членам, на запит, належну інформацію стосовно питань, пов’язаних з негативними та позитивними результатами оцінювання відповідності. Нотифіковані органи надають іншим нотифікованим органам, які здійснюють оцінювання відповідності тих самих продуктів, інформацію про негативні результати оцінювання відповідності, а на запит зазначених органів, ще й інформацію про позитивні результати оцінювання відповідності.

1. Щодо питання суднового обладнання, держави-члени повинні здійснювати ринковий нагляд відповідно до рамок Союзу щодо ринкового нагляду, викладених в главі III Регламенту (ЄС) № 765/2008 , за умови виконання параграфів 2 та 3 цієї статті.

2. У національних інфраструктурах та програмах ринкового нагляду повинні бути враховані особливості сектору суднового обладнання, в тому числі різноманітні процедури, що їх проводять в рамках оцінювання відповідності, зокрема зобов’язання, покладені на адміністрацію держави прапора міжнародними конвенціями.

3. Ринковий нагляд може включати перевірки документації, а також перевірки суднового обладнання, яке має марковання "штурвал", незалежно від того, чи встановлене воно на борту суден, чи ні. Перевірки вже встановленого на борту суднового обладнання повинні бути обмежені експертизами, що їх можливо здійснити за умов, коли таке обладнання залишається в повністю функціональному стані на борту.

4. Якщо органи ринкового нагляду будь-якої держави-члена, як їх визначено в Регламенті (ЄС) № 765/2008, мають намір проводити вибіркові перевірки, вони можуть, якщо це обґрунтовано і практично можливо, вимагати від виробника надання, за власний рахунок виробника, необхідних зразків або надання доступу до зразків на місцях.

1. Якщо органи ринкового нагляду будь-якої держави-члена мають достатні підстави вважати, що суднове обладнання, на яке поширюється дія цієї Директиви, становить ризик для морської безпеки, здоров’я або для довкілля, вони повинні провести оцінювання такого суднового обладнання з урахуванням всіх вимог, встановлених у цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання повинні належним чином співпрацювати з органами ринкового нагляду.

Якщо, під час проведення такого оцінювання, органи ринкового нагляду виявляють, що суднове обладнання не відповідає вимогам, встановленим в цій Директиві, вони негайно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних заходів для того, щоб привести суднове обладнання у відповідність із зазначеними вимогами, вилучити суднове обладнання з ринку або відкликати його в такий обґрунтований строк, сумірний характеру ризику, залежно від можливого рішення таких органів.

Таким чином, органи ринкового нагляду повинні інформувати відповідний нотифікований орган.Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовується до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невиконання вимог не обмежується їхньою національною територією або суднами, що ходять під їхнім прапором, вони повинні поінформувати Комісію та інші держави-члени за допомогою інформаційної системи, наданої Комісією в цілях ринкового нагляду, про результати оцінювання, проведеного на підставі параграфа 1, та про запропоновані заходи, яких повинен вжити суб’єкт господарювання.

3. Суб’єкт господарювання повинен забезпечувати, щоб всі належні коригувальні заходи було вжито щодо всіх обумовлених продуктів, які вони надали на ринку на всій території Союзу або, залежно від певного випадку, встановили або постачили для встановлення на борту суден ЄС.

4. Якщо такий суб’єкт господарювання не вживає адекватних коригувальних заходів в межах строку, передбаченого органами ринкового нагляду відповідно до другого підпараграфа параграфа 1, або в інший спосіб не виконує своїх обов’язків за цією Директивою, органи ринкового нагляду повинні вжити всіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити або обмежити надання суднового обладнання на своєму національному ринку або встановлення на борту суден, що ходять під їхнім прапором, вилучити продукт з такого ринку або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні негайно поінформувати про такі заходи Комісію та інших держав-членів.

5. Інформація про зазначені в параграфі 4 заходи, вжиті органами ринкового нагляду, повинна містити всі наявні дані, зокрема такі, що необхідні для ідентифікації невідповідного вимогам обладнання, походження продукту, характер передбачуваного порушення та пов’язаного з цим ризику, характер та період дії вжитих національних заходів, а також пояснення такого суб’єкта господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні вказати, чи викликана така невідповідність:

(a) невідповідністю суднового обладнання застосовним проектним, конструкторським та експлуатаційним вимогам, встановленим відповідно до статті 4;

(b) недотриманням стандартів випробувань, зазначених у статті 4, під час процедури оцінювання відповідності;

(c) недоліками у таких стандартах випробувань.

6. Інші держави-члени, окрім держави-члена, що ініціює процедуру, повинні негайно інформувати Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені інструменти та про будь-яку додаткову інформацію, яку вони мають у своєму розпорядженні, щодо невідповідності певного суднового обладнання та, у разі незгоди з нотифікованим національним інструментом, про свої заперечення.

7. Якщо, протягом чотирьох місяців після отримання інформації щодо заходів, вжитих органами ринкового нагляду, як вказано в параграфі 4, з боку будь-якої держави-члена або Комісії не буде висунуто жодного заперечення щодо тимчасового заходу, вжитого будь-якою державою-членом, такий захід повинен вважатися обґрунтованим.

8. Держави-члени повинні забезпечити негайне вжиття щодо певного суднового обладнання таких належних обмежувальних заходів, як вилучення продукту зі свого ринку.

1. Якщо після завершення процедури, передбаченої в статті 26(3) та (4), буде висунуто заперечення щодо заходу, вжитого будь-якою державою-членом, або якщо Комісія вважатиме, що національний захід може суперечити законодавству Союзу, Комісія повинна негайно розпочати консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання або відповідними суб’єктами господарювання та оцінити такий національний захід. На основі результатів такого оцінювання Комісія повинна вирішити питання щодо доцільності такого національного заходу.

2. Для цілей параграфа 1, якщо Комісія переконалась в тому, що процедура, якої дотримуються під час ухвалення національного інструмента, є доцільною з погляду вичерпної та об’єктивної оцінки ризику, та що такий національний інструмент відповідає вимогам статті 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008, вона може обмежитись вивченням доцільності та пропорційності такого національного інструмента відносно зазначеного ризику.

3. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам та негайно повідомляє таке рішення їм та відповідному суб’єктові чи суб’єктам господарювання.

4. Якщо відповідний національний інструмент вважають обґрунтованим, усі держави-члени повинні вживати заходів, щоб забезпечити вилучення зі свого ринку та, за необхідності, відкликати, суднове обладнання, яке не відповідає вимогам. Вони інформують Комісію відповідним чином.

5. Якщо відповідний національний інструмент вважають необгрунтованим, відповідна держава-член повинна відкликати його.

6. Якщо невідповідність суднового обладнання пов’язана з недоліками у зазначених у статті 4 стандартах випробувань, Комісія може, щоб виконати завдання цієї Директиви, підтвердити, змінити або скасувати національний запобіжний захід за допомогою імплементаційних актів відповідно до експертної процедури, вказаної в статті 38(2).

Більше того, Комісія уповноважена ухвалювати, за допомогою делегованих актів відповідно до вказаної у статті 37 процедури, тимчасові гармонізовані вимоги та стандарти випробувань для такої конкретної позиції суднового обладнання. Відповідно, повинні бути застосовані критерії, встановлені в статті 8(3). Комісія надає безкоштовний доступ до цих вимог та стандартів випробувань.

7. Якщо певний стандарт випробувань є європейським стандартом, Комісія інформує відповідний європейський орган або відповідні європейські органи зі стандартизації та подає питання на розгляд комітету, заснованого статтею 5 Директиви 98/34/ЄС. Такий комітет проводить консультації з відповідним європейським органом або європейськими органами зі стандартизації та надає свій висновок невідкладно.

1. Якщо за результатами оцінювання, передбаченого в статті 26(1), будь-яка держава-член встановлює, що суднове обладнання, яке відповідає вимогам цієї Директиви, все ще становить ризик для морської безпеки, здоров’я або довкілля, вона пропонує відповідному суб’єкту господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що таке суднове обладнання, після введення в обіг, більше не становитиме такого ризику, вилучити суднове обладнання з ринку або відкликати його в такий розумний період часу, сумірний характерові ризику, відповідно до її вказівок.

2. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити, щоб такий коригувальний захід було вжито щодо всіх таких продуктів, які він надав на ринку на всій території Союзу або встановив на борту суден ЄС.

3. Держава-член повинна негайно поінформувати Комісію та інші держави-члени. Надана інформація повинна містити всі наявні дані, зокрема дані, необхідні для ідентифікації відповідного суднового обладнання, про походження та щодо ланцюга постачання суднового обладнання, характер пов’язаного з цим ризику та характер і період дії вжитих національних заходів.

4. Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами та відповідним суб’єктом господарювання або відповідними суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінювання Комісія повинна вирішити питання щодо доцільності такого національного заходу та, за необхідності, запропонувати належні заходи. Для цієї мети стаття 27(2) застосовується mutatis mutandis.

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам та негайно повідомляє його їм та відповідному суб’єктові чи суб’єктам господарювання.

1. Без обмеження дії статті 26, у разі виявлення будь-якою державою-членом одного з наведених нижче фактів, вона повинна вимагати від причетного суб’єкта господарювання усунути виявлену невідповідність:

(a) марковання "штурвал" нанесене з порушенням статті 9 або 10;

(b) марковання "штурвал" не нанесене;

(c) декларація про відповідність вимогам ЄС не складена;

(d) декларація про відповідність вимогам ЄС складена неправильно;

(e) технічна документація або відсутня, або неповна;

(f) декларація про відповідність вимогам ЄС не надіслана на судно.

2. Якщо невідповідність, зазначена в параграфі 1, зберігається, заінтересована держава-член вживає всіх належних заходів, щоб обмежити або заборонити надання на ринку суднового обладнання або щоб забезпечити відкликання або вилучення його з ринку.

1. За виняткових обставин технічних інновацій адміністрація держави прапору може дозволити встановлювати на борту будь-якого судна ЄС суднове обладнання, яке не відповідає процедурам оцінювання відповідності, якщо, на виконання вимог адміністрації держави прапору, було встановлено, шляхом випробування або в інший спосіб, що зазначене обладнання відповідає цілям цієї Директиви.

2. Випробувальні процедури повинні не встановлювати жодної різниці між судновим обладнанням, виготовленим на території держави-члена прапора, і судновим обладнанням, виготовленим на території інших держав.

3. Для суднового обладнання, що належить до сфери застосування цієї статті, держава прапора видає сертифікат, який повинен завжди зберігатися разом з обладнанням, і який надає державі-члену прапора дозвіл на встановлення обладнання на борту судна, а також накладає будь-які обмеження або встановлює будь-які положення щодо використання обладнання.