РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 62(2)(a) та статтю 63(3)(b),

Беручи до уваги ініціативу Королівства Іспанія (- 1),

Оскільки:

(1) Для ефективнішої боротьби з незаконною імміграцією та покращення прикордонного контролю необхідно, щоб усі держави-члени впровадили положення, які накладають певні зобов’язання на авіаперевізників, які перевозять пасажирів на територію держав-членів. Окрім того, для забезпечення більш ефективного досягнення цієї цілі, фінансові санкції, які держави-члени наразі застосовують до випадків невиконання перевізниками своїх зобов’язань, повинні бути згармонізовані мірою можливого, з урахуванням розбіжностей між правовими системами та практиками різних держав-членів.

(2) Європейська Рада на засіданні 25-26 березня 2004 року ухвалила Декларацію про боротьбу з тероризмом, у якій наголосила на необхідності прискорити перегляд інструментів у цій сфері та продовжити роботу над запропонованою Директивою Ради про зобов’язання перевізників повідомляти дані пасажирів з метою надання якнайскорішого висновку щодо цього інструмента.

(3) Важливо не допустити бездіяльності Співтовариства в боротьбі з незаконною імміграцією.

(4) Від 1 травня 2004 року Рада більше не може діяти з ініціативи держави-члена.

(5) Рада вичерпала усі можливості вчасно отримати висновок Європейського Парламенту.

(6) За таких виняткових обставин, Директиву необхідно ухвалити без висновку Європейського Парламенту.

(7) Зобов’язання, які покладатиме на перевізників ця Директива, доповнюють зобов’язання, встановлені відповідно до положень статті 26 Шенгенської конвенції 1990 року, що імплементує Шенгенську угоду від 14 червня 1985 року, з урахуванням доповнень, внесених Директивою Ради 2001/51/ЄС (- 2); обидва типи зобов’язань слугують для досягнення єдиної цілі - обмеження міграційних потоків та боротьби з незаконною імміграцією.

(8) Без обмеження положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних та про вільний рух таких даних (- 3), не повинна обмежуватися свобода держав-членів зберігати або впроваджувати додаткові зобов’язання для авіаперевізників або деяких категорій інших перевізників, включно з інформацією чи даними, пов’язаними з квитками в обидва боки, незалежно від згадки у цій Директиві.

(9) З метою ефективнішої боротьби з незаконною імміграцією та забезпечення більшої ефективності в досягненні цієї цілі необхідно, без обмеження положень Директиви 95/46/ЄС, якнайскоріше враховувати будь-які технологічні інновації, особливо такі, що стосуються інтеграції та використання біометричних параметрів у межах інформації, яку надають перевізники.

(10) Держави-члени повинні забезпечити ефективну реалізацію права на захист та права на оскарження в ході будь-яких ініційованих проти перевізників проваджень, які можуть призвести до застосування санкцій.

(11) Такі інструменти спираються на можливості контролю, визначені в Рішенні Шенгенського виконавчого комітету (SCH/Com-ex (94) 17-rev. 4), що спрямовані на посилення перевірок на кордоні та передбачають достатні строки для проведення детальної та всеохопної перевірки для всіх пасажирів через передання даних про пасажирів органам, відповідальним за проведення таких заходів контролю.

(12) Директиву 95/46/ЄС застосовують у контексті опрацювання персональних даних органами держав-членів. Це означає, що попри законність опрацювання даних про пасажирів, які передають для проведення перевірки на кордоні та для цілей, що дозволяють їх використання як доказів у провадженнях, спрямованих на застосування законів та регламентів щодо в’їзду та імміграції, включно з положеннями таких законів та регламентів щодо захисту громадського порядку та національної безпеки, будь-яке подальше опрацювання таких даних у несумісний зі згаданими цілями спосіб суперечитиме принципу, визначеному в статті 6(1)(b) Директиви 95/46/ЄС. Держави-члени повинні забезпечити застосування системи санкцій у разі, якщо використання даних не відповідатиме цілям цієї Директиви.

(13) Відповідно до статей 1 і 2 Протоколу про позицію Данії, що містяться в додатку до Договору про Європейський Союз і Договору про заснування Європейського Співтовариства, Данія не бере участі в ухваленні цієї Директиви, не зв’язана нею та не є суб’єктом її застосування. З огляду на те, що ця Директива ґрунтується на acquis щодо Шенгенської зони відповідно до положень розділу IV частини третьої Договору про заснування Європейського Співтовариства, Данія, згідно зі статтею 5 цього Протоколу, протягом шести місяців після ухвалення Радою цієї Директиви повинна ухвалити рішення, чи буде вона імплементувати її у своє національне право.

(14) Стосовно Ісландії та Норвегії, ця Директива є розвитком положень acquis щодо Шенгенської зони в розумінні Угоди, укладеної між Радою Європейського Союзу та Республікою Ісландія і Королівством Норвегія про асоціацію останніх у зв’язку з процесом імплементації, застосування та розвитку acquis щодо Шенгенської зони (- 4), що належать до сфери, зазначеної в пункті E статті 1 Рішення Ради 1999/437/ЄС від 17 травня 1999 року про деякі домовленості щодо застосування Угоди (- 5).

(15) Велика Британія бере участь у цій Директиві відповідно до статті 5 Протоколу про інтеграцію acquis щодо Шенгенської зони в рамки Європейського Союзу, доданого до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейського Співтовариства, а також статті 8(2) Рішення Ради 2000/365/ЄС від 29 травня 2000 року стосовно запиту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з приводу участі в застосуванні певних положень acquis про Шенгенську зону (- 6).

(16) Ірландія бере участь у цій Директиві відповідно до статті 5 Протоколу про інтеграцію acquis щодо Шенгенської зони в рамки Європейського Союзу, доданого до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейського Співтовариства, а також статті 6(2) Рішення Ради 2002/192/ЄС від 28 лютого 2002 року стосовно запиту Ірландії з приводу участі в застосуванні певних положень acquis про Шенгенську зону (- 7).

(17) Ця Директива є актом, що спирається на acquis щодо Шенгенської зони або в інший спосіб, із ним пов’язаний, у розумінні статті 3(1) Акту про приєднання 2003 року,

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Ця Директива спрямована на покращення прикордонного контролю та боротьбу з незаконною імміграцією шляхом передавання перевізниками попередньої інформації про пасажирів компетентним національним органам.

Для цілей цієї Директиви: