Уряд України (далі - "Країна-партнер"),

Європейська Комісія (далі - "Комісія"), що діє від імені Європейського Союзу (далі - "ЄС"),

Міністерство розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, що діє від імені Румунії, держави-члена ЄС, в якій розташовано головний орган управління Програми (далі - "Румунія"),

разом далі - "Сторони",

СПИРАЮЧИСЬ на роботу попередніх програм між країнами-учасницями Румунією, Україною та країнами Чорноморського басейну,

НАГОЛОШУЮЧИ на спільній меті та розумінні щодо успішної реалізації Програми Interreg NEXT "Басейн Чорного моря 2021-2027" та налогодженому співробітництву для досягнення цієї спільної мети,

НАГАДУЮЧИ про взаємні зобов’язання щодо реалізації Програми Interreg NEXT "Басейн Чорного моря 2021-2027" з урахуванням спільних цінностей, зокрема, поваги та захисту прав людини та основних свобод, демократичних принципів, верховенства права та горизонтальних принципів імплементації програм політики згуртування, перелічених у Статті 9 Регламенту (ЄС) 2021/1060,

ПІДКРЕСЛЮЮЧИ їх взаємні зобов’язання щодо реалізації Програми Interreg NEXT "Басейн Чорного моря 2021-2027" шляхом дотримання положень, що дозволяють Сторонам забезпечити раціональне фінансове управління програмою, справедливе ставлення до учасників, а також управління та консультації, що відповідають характеру співпраці між Сторонами,

домовилися про таке:

У цій Угоді викладені умови фінансування та реалізації Програми Interreg NEXT "Басейн Чорного моря 2021-2027" (далі - "Програма") в Країні-партнері за рахунок фінансового внеску Європейського фонду регіонального розвитку ("ЄФРР"), Інструменту передвступної допомоги ("IPA III") та Європейського інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва - Глобальна Європа ("NDICI"), які разом іменуються як "Фонди Interreg", а також національного внеску до Програми.

Органи влади держав-членів ЄС зобов’язуються дотримуватися цієї Угоди як інструмент ведення бюджету Європейського Союзу відповідно до Регламенту (ЄС, Євратом) 2018/1046 ("Фінансовий регламент")-1 в межах статті 59 (6) Регламенту (ЄС) 2021/1059, а також не імплементувати міжнародну угоду, як зазначено в статтях 216-219 Договору про функціонування Європейського Союзу ("ДФЄС").

1. Програма реалізується Країною-партнером, а також Болгарією, Грецією, Румунією, Вірменією, Грузією, Республікою Молдова та Туреччиною відповідно до положень та умов, встановлених за цією Угодою та додатками до неї, відповідно до наступних основних актів, включно з будь-якими виправленнями або поправками до них, у тому числі з відповідними актами ЄС, які їх доповнюють:

a. Регламент (ЄС) 2021/1060-2 Європейського Парламенту та Ради від 24 червня 2021 року, в якому викладені спільні положення щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду "Плюс", Фонду згуртованості, Фонду справедливого переходу та Європейського фонду морського та рибного господарства та аквакультури та фінансові правила їхньої діяльності, а також Фонду з питань надання притулку, міграції та інтеграції, Фонду внутрішньої безпеки та Інструменту фінансової підтримки управління кордонами та візової політики;

b. Регламент (ЄС) 2021/1058-3 Європейського Парламенту та Ради від 24 червня 2021 року про Європейський фонд регіонального розвитку та Фонд згуртованості;

c. Регламент (ЄС) 2021/1059-4 Європейського Парламенту та Ради від 24 червня 2021 року про спеціальні положення про цілі територіального співробітництва в Європейському Союзі (Interreg), що підтримується Європейським фондом регіонального розвитку та інструментами зовнішнього фінансування;

d. Регламент (ЄС) 2021/947-5 Європейського Парламенту та Ради від 9 червня 2021 року про створення Європейського інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва - "Глобальна Європа", яким вносяться зміни та скасовується Рішення № 466/2014/ЄС та скасовується Регламент (ЄС) 2017/1601 і Регламент Ради (ЄС, Євратом) № 480/2009;

e. Регламент (ЄС) 2021/1529-6 Європейського Парламенту та Ради від 15 вересня 2021 року про створення Інструменту допомоги на етапі підготовки до вступу (Інструмент передвступної допомоги) (IPA III);

f. Регламент (ЄС, Євратом) 2018/1046 Європейського Парламенту та Ради від 18 липня 2018 року про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Європейського Союзу, яким вносяться зміни до Регламентів (ЄС) № 1296/2013, (ЄС) № 1301/2013, (ЄС) № 1303/2013, (ЄС) № 1304/2013, (ЄС) № 1309/2013, (ЄС) № 1316/2013, (ЄС) № 223/2014, (ЄС) № 283/2014 та Рішення № 541/2014/ЄС, яким скасовується Регламент (ЄС, Євратом) № 966/2012 ("Фінансовий регламент"),

2. Оскільки положення основних актів, викладених у першому розділі, разом з відповідними актами, що їх доповнюють, застосовуються до Країни-партнера на підставі цієї Угоди, вони повинні застосовуватися так, якби вони були б умовами цієї Угоди.

1. Для цілей цієї Угоди застосовуються визначення та положення, викладені у статті 2 Регламенту (ЄС) 2021/1059 та статті 2 Регламенту (ЄС) 2021/1060.

2. Для цілей цієї Угоди застосовуються наступні додаткові визначення:

(1) "Програма" означає Програму Interreg NEXT "Басейн Чорного моря" на програмний період з 2021 по 2027 рік, в тому числі відповідні документи з виправленнями або поправками, такі як, наприклад:

a. Програмний документ (CCI 2021TC16NXTN002), затверджений Рішенням Комісії C (2022) 9608 від 13 грудня 2022 року;

b. "Опис системи управління та контролю";

c. "Процедурні правила моніторингового комітету Програми".

(2) "Обмежувальні заходи ЄС" означають обмежувальні заходи, ухвалені відповідно до Договору про Європейський Союз (ДЄС) та Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС).

1. План фінансування викладено в Додатку I.

2. Загальний бюджет Програми становить 72275137 євро.

3. Загальна сума фінансових асигнувань ЄС на Програму становить 65047623 євро.

4. Асигнування ЄС мають бути розподілені на річні внески, як зазначено в Таблиці 1 Додатка I.

5. Загальний бюджет, викладений у пункті 2, також включає 7227514 євро національних внесків держав-учасниць.

Розподіл відповідних фінансових внесків за пріоритетністю із зазначенням того, чи складається національний внесок з державних чи приватних коштів, чи з обох видів, викладено в Таблиці 2 Додатка I.

6. Частка співфінансування ЄС на рівні Програми не має перевищувати 90%. Ставка співфінансування за кожним пріоритетом викладена в Таблиці 2 Додатка I.

7. Жодне положення цієї Угоди не слід тлумачити як таке, що передбачає фінансові зобов’язання Європейського Союзу щодо кредитів, які ще не були затверджені шляхом прийняття бюджету ЄС.

8. Відповідно до відсотків, викладених у статті 27(5) Регламенту (ЄС) 2021/1059, максимальна сума 5913420 євро з 65047623 євро фінансового внеску Фондів Inteгreg буде використана для бюджету технічної допомоги Програми.

Сума коштів, виділених на технічну допомогу, має бути визначена як частина фінансових асигнувань кожного пріоритету Програми. Вона не повинна мати форму окремого пріоритету чи окремої програми та викладена в колонці (a2) Таблиці 2 Додатка I.

9. Сторони гарантують, що під час реалізації Програми жодні економічні ресурси з фінансового внеску, зазначеного в цій статті, не будуть надаватися прямо чи опосередковано або на користь суб’єктів, фізичних осіб чи груп осіб, які підпадають під обмежувальні заходи ЄС. У випадку, якщо Сторона визначає, що партнер за проєктом може підпадати під обмежувальні заходи ЄС, вона повинна негайно повідомити про це Комісію.

Території реалізації Програми охоплює наступні регіони:-7

Період виконання цієї Угоди розпочинається з моменту набуття нею чинності або тимчасового застосування відповідно до статті 58 цієї Угоди та закінчується через 15 років з цієї дати.

1. Програма має бути реалізована під спільним управлінням із зацікавленими Державами-членами відповідно до принципів, що зазначені у статті 63 Фінансового регламенту, та відповідно до умов і положень, що викладені в цій Угоді, чинного законодавства Сторін, Програмних документів і письмового підтвердження від Країни-партнера щодо її участі в Програмі на програмний період з 2021 по 2027 рік.

2. Країни-учасниці повною мірою співпрацюватимуть зі спільними органами Програми, що перелічені в статті 12 цієї Угоди, з метою реалізації Програми та підтримуватимуть ефективне функціонування системи управління та контролю, як визначено в Розділі п’ятому цієї Угоди.

3. Імплементаційні положення, зокрема, формальні вимоги до бенефіціарів, правила оцінки проєкту, затвердження, укладення контрактів і щодо прийнятності витрат, а також процедури звітності та оплати викладені в документах, що перелічені в статті 3 цієї Угоди. Такі імплементаційні положення мають бути обов’язковими для реалізації Програми.

Країни-учасниці забезпечують дотримання принципів і поважають права, зазначені у статті 9 Регламенту (ЄС) 2021/1060.

Відповідно до статті 8 Регламенту (ЄС) 2021/1060 та Європейського кодексу поведінки щодо партнерства, впровадженого Делегованим Регламентом Комісії (ЄС) № 240/2014, країни-учасниці організовують та впроваджують комплексне партнерство відповідно до своїх інституційних та нормативно-правових баз з урахуванням особливостей Програми.

Програма може надавати підтримку інтегрованому територіальному розвитку відповідно до статей 20 і 21 Регламенту (ЄС) 2021/1059 та статей 28-34 Регламенту (ЄС) 2021/1060.

1. Участь країни-партнера у даній Програмі має бути припинена:

(а) якщо жодна з країн-партнерів, на яку поширюється дія Програми, не підписала відповідну угоду про фінансування до 31 грудня року, наступного за роком, коли було здійснено перше бюджетне асигнування; або

(б) якщо Програма не може бути реалізована за планом через проблеми у відносинах між країнами-учасницями; або.

(в) у будь-яких інших належним чином обґрунтованих випадках.

2. Держави-члени, що є учасниками Програми, та, у відповідних випадках, решта країн-партнерів, що є учасниками Програми, повинні звернутися із запитом щодо:

(а) припинення Програми міжрегіональної підтримки Interreg, зокрема, якщо основні спільні завдання розвитку не можуть бути вирішені без участі цієї країни-партнера

(б) зменшення асигнувань на Програму міжрегіональної підтримки Interreg відповідно до застосовних правил та процедур; або

(в) продовження реалізації Програми міжрегіональної підтримки Interreg без участі цієї країни-партнера.

Комісія може ухвалити рішення про припинення Програми відповідно до застосовних правил і процедур, зазначених у Регламенті (ЄС) 2021/1059, до дати закінчення періоду виконання на вимогу моніторингового комітету або держав-членів, що є учасниками Програми, або за власного ініціативою після повідомлення моніторингового комітету.

Управління та реалізація Програми має здійснюватися відповідно до правил системи управління та контролю, зазначених в Регламенті (ЄС) 2021/1060 та Регламенті (ЄС) 2021/1059, такими органами Програми: органом управління, що зазначено в статті 12(3), за підтримки спільного секретаріату, як зазначено в статті 12(4), органу, який бере на себе функцію бухгалтерського обліку, зазначеного в статті 12(6), та аудиторського органу, зазначеного в статті 12(7).

Національний орган управління України, зазначений в статті 12(3), співпрацює з органами Програми.

1. Країни-учасниці, за погодженням з органом управління, створюють комітет для моніторингу реалізації Програми ("Моніторинговий комітет") протягом трьох місяців з дати повідомлення державам-членам, що беруть участь у Програмі, про рішення Комісії щодо затвердження Програми відповідно до статті 28(1) Регламенту (ЄС) 2021/1059.

2. Склад моніторингового комітету Програми має погоджуватися партнерами Програми з урахуванням кількості держав-членів та країн-партнерів Програми.

3. Склад також має забезпечувати збалансоване представництво:

(a) відповідних органів влади, в тому числі проміжних органів;

(b) органів, які спільно створені на всій території Програми або охоплюють її частину, включно з Європейською групою територіального співробітництва (ЄГТС); та

(c) представників партнерів Програми, що зазначені в статті 9.

4. Функції моніторингового комітету викладені в статті 30 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

1. Відповідно до статті 45(1) Регламенту (ЄС) 2021/1059, країни-учасниці для цілей статті 71 Регламенту (ЄС) 2021/1060 визначили Міністерство розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії як єдиний орган управління.

2. Функції органу управління викладені в Статті 46 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

3. Країна-партнер визначила Секретаріат Кабінету Міністрів України національним органом управління, який несе виключну відповідальність за реалізацію Програми на своїй території та забезпечує співпрацю з органом управління, іншими органами Програми, моніторинговим комітетом та Комісією.

4. Національний орган управління надає підтримку органу управління у виконанні всіх його регулярних завдань, зокрема, управління Програмою, управлінські перевірки, фінансове управління, включно з відшкодуванням, моніторингом, звітністю, оцінюванням і комунікацією.

5. Член моніторингового комітету від Країни-партнера, який є представником Національного органу, та його заступник є основними контактними особами для органів Програми та органів управління, що пов’язані з реалізацією Програми в Країні-партнері.

6. Національний орган управління України має бути визначений як контактний пункт для органу управління ("контактний пункт") для надання потенційним бенефіціарам і партнерам інформації про Програму, конкурси пропозицій, поточні проєкти та досягнення. Якщо національний орган управління України делегує завдання контактного пункту іншій організації, він повинен повідомити про це Комісію та орган управління.

7. Контактний пункт надає підтримку органу управління та партнерам у виконанні завдань, що викладені у статті 36(2)-(6).

1. Орган управління після консультацій з країнами-учасницями створює спільний секретаріат, склад персоналу якого формується з урахуванням програмного партнерства відповідно до статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2021/1059.

2. Спільний секретаріат, включно з однією або декількома філіями, повинен допомагати органу управління та моніторинговому комітету у виконанні їх відповідних функцій. Спільний секретаріат також надає інформацію потенційним бенефіціарам про можливості фінансування в рамках Програми та допомагає бенефіціарам і партнерам у реалізації операцій відповідно до статті 46(2) Регламенту (ЄС) 2021/1059.

1. В якості відхилення від пункту (a) статті 74(1) Регламенту (ЄС) 2021/1060 та без обмежень статті 45(5) Регламенту (ЄС) 2021/1059, держави-члени та, якщо застосовується, Країна-партнер, яка бере участь у Програмі міжрегіональної підтримки Interreg можуть ухвалити рішення, що управлінські перевірки, зазначені в пункті (a) статті 74(1) Регламенту (ЄС) 2021/1060, будуть проводитися шляхом ідентифікації відповідного органу країни або особи, відповідальної за перевірку на території країни ("національний контролер").

Країна-партнер визначила Державну аудиторську службу України національним контролером, який буде підтримувати орган управління у виконанні ним завдань контролю на території України.

2. Після призначення національний контролер забезпечує проведення управлінських перевірок відповідно до пунктів 3-9 статті 46 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Функцію бухгалтерського обліку виконує Центр сертифікації в Міністерстві розвитку, громадських робіт і державного управління відповідно до статті 47 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

1. Країни-учасниці визначили Румунську Рахункову Палату як єдиний аудиторський орган, розташований в Румунії.

2. Група аудиторів надаватиме допомогу аудиторському органу, до складу якої входять представники всіх країн в Програмі, які відповідають за аудити, проведені на їх території.

3. Країна-партнер призначила Рахункову Палату України своїм представником у групі аудиторів.

4. Функції аудиторського органу та групи аудиторів описані у статті 48 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Прийнятність операцій та витрат у рамках Програми має регулюватися статтями 63-68 Регламенту (ЄС) 2021/1060, статтями 5 і 7 Регламенту (ЄС) 2021/1058 та статтями 37-44 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Партнерство в рамках операцій, що здійснюються згідно з цією Угодою, має забезпечуватися відповідно до статті 23 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Операції повинні бути обрані відповідно до правил, викладених у статті 22 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Моніторинговий комітет встановлює та застосовує критерії та процедури, які є недискримінаційними та прозорими, забезпечують доступність для людей з обмеженими можливостями, гендерну рівність, та які діють відповідно до Європейської конвенції з прав людини та Протоколів 1, 4, 6, 7, 12, 13 і 16 до неї, а також статті 14 Загальної декларації прав людини, та відповідно до Паризької угоди та Цілей сталого розвитку ООН.

Якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II.

Відповідно до принципів раціонального управління фінансами, бюджет Програми має реалізовуватися таким чином, щоб забезпечити правильне та ефективне виконання заходів, що фінансуються з бюджету, відповідно до основних актів, що зазначені в статті 2(1).

На підставі Виконавчого Рішення Комісії C(2022) 9608 від 13.12.2022 р. про затвердження Програми ("рішення про затвердження програми"), Комісія здійснює бюджетні асигнування до Фондів Interreg щорічними внесками для кожного Фонду упродовж періоду з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2027 року.

1. Комісія здійснює платежі у формі попереднього фінансування, проміжних платежів та виплат залишків за рахунками за звітний рік.

2. Відповідно до статті 51 (4) Регламенту (ЄС) 2021/1059 та статті 22(5) Регламенту (ЄС) 2021/947, за запитом органу управління, на кожний фінансовий рік ставка попереднього фінансування може становити до 80% щорічних внесків на Програму. При попередньому фінансуванні Комісія враховує фактичні фінансові потреби Програми.

3. Внесок з Фондів міжрегіональної підтримки Interreg до Програми має сплачуватися на єдиний рахунок без національних субрахунків, якими керує Сертифікаційний відділ в Міністерстві розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії.

4. Комісія може призупинити кінцевий термін виплати попереднього фінансування відповідно до статті 20 цієї Угоди та другого пункту частини 4 статті 51 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

5. Комісія може повністю або частково призупинити виплату попереднього фінансування відповідно до статті 21 цієї Угоди та другого абзацу частини 4 статті 51 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

6. Заявки на виплату мають подаватися до Комісії органом управління.

7. Міністерство розвитку, громадських робіт і державного управління Румунії, як правило, здійснює свої виплати головному або єдиному партнеру в повному обсязі та не пізніше ніж через 80 днів з дати подання вимоги про оплату головним або єдиним бенефіціаром, за умови, що на Країну-партнера не поширюються Обмежувальні заходи ЄС.

Однак кінцевий термін у 80 днів може бути призупинено, якщо інформація, надана головним або єдиним бенефіціаром, не дає змоги Міністерству розвитку, громадських робіт і державного управління встановити, чи належить сума до сплати.

1. Комісія може призупинити кінцевий термін виплати, в тому числі для попереднього фінансування згідно зі статтею 19(2) на максимальний період у 6 місяців, якщо виконується будь-яка з нижченаведених умов:

(a) наявні докази, які свідчать про серйозну нестачу, щодо виправлення якої не було вжито заходів;

(b) Комісія має провести додаткові перевірки після отримання інформації про те, що витрати в заявці на виплату можуть бути пов’язані з порушенням.

2. Орган управління може погодитися на продовження періоду призупинення на 3 місяці.

1. Комісія може призупинити всі або частину платежів, у тому числі для попереднього фінансування згідно зі статтею 19(2), надавши органу управління можливість представити свої зауваження, якщо виконується будь-яка з нижченаведених умов:

(a) орган управління не вжив необхідних заходів для виправлення ситуації, яка спричинила призупинення згідно зі статтею 20;

(b) наявний серйозний дефіцит;

(c) витрати в заявках на виплату пов’язані з порушенням, яке не було виправлено;

(d) наявний обґрунтований висновок Комісії щодо процедури порушення (згідно зі статтею 258 ДФЄС) з питання, яке ставить під загрозу правомірність і регулярність витрат.

2. Комісія скасовує призупинення всіх або частини платежів, коли орган управління вживає заходів для усунення недоліків, зазначених у пункті 1.

1. Технічна допомога за цією Програмою відшкодовується Комісією органу управління за фіксованою ставкою.

2. Максимальна сума, яку Комісія відшкодовує органу управління за технічну допомогу, відповідає сумі, встановленій у Таблиці 2 Додатка I.

Подання та перевірка звітності має здійснюватися відповідно до правил, що викладені у Главі II Розділу VII Регламенту (ЄС) 2021/1060.

Комісія має застосовувати правила щодо процедури скасування асигнувань і винятків із правил скасування асигнувань згідно зі статтями 105-107 Регламенту (ЄС) 2021/1060.

1. Відповідно до статті 38(5) Регламенту (ЄС) 2021/1059, кожен партнер має конвертувати витрати, сплачені в іншій валюті, в євро за місячним обліковим обмінним курсом Комісії, що застосовується на день, коли ці витрати були подані на перевірку.

2. Країна-партнер має вжити заходів, щоб гарантувати українським бенефіціарам, за необхідності, можливість:

(a) отримувати кошти, що надаються в рамках фінансового внеску ЄС для цілей Програми, та відкривати окремі банківські рахунки або окремі рахунки в Державному казначействі у випадку, коли бенефіціарами є державні установи, у тому числі рахунки в євро;

(b) здійснювати платежі відповідно до договірних вимог для виконання всіх заходів, необхідних для здійснення операції, включно з можливістю головного бенефіціара перерозподіляти суму гранту іншим бенефіціарам.

1. У ході управління коштами ЄС країни-учасниці мають дотримуватися принципів раціонального управління фінансами, прозорості та недискримінації та забезпечувати візуалізацію проєктів ЄС. З цією метою країни-учасниці мають дотримуватися своїх відповідних зобов’язань щодо контролю та аудиту та взяти на себе відповідні обов’язки, викладені в цій Угоді.

2. Країни-учасниці мають погодити систему управління та контролю для Програми відповідно до статей 69-72, 74-76 та 78-82 Регламенту (ЄС) 2021/1060 та статей 22, 30(2) і 46-49 Регламенту (ЄС) 2012/159, а також Документа "Опис системи управління та контролю" та забезпечити її функціонування відповідно до принципів раціонального управління фінансами та ключових вимог, що перелічені в Додатку XI до Регламенту 2021/1060,

3. Для цілей застосування цього розділу органи Програми мають тісно співпрацювати зі Сторонами згідно з їхнім відповідним законодавством та нормативними положеннями.

4. Виконуючи свої обов’язки на території України, органи Програми, представники ЄС та слідчі органи ЄС мають діяти відповідно до законодавства України,

5. Виконуючи завдання, пов’язані з виконанням бюджету, Сторони мають вжити усіх необхідних та доцільних заходів, в тому числі законодавчих, регуляторних й адміністративних заходів для ефективного захисту фінансових інтересів ЄС.

Український національний контролер за підтримки національного органу має проводити управлінські перевірки на своїй території, щоб підтвердити, що:

a) продукти та послуги, що фінансуються спільно були надані;

b) операції відповідають статті 74(1)(a) Регламенту (ЄС) 2021/1060, програмі та умовам підтримки операції.

Орган управління має переконатися, що витрати бенефіціарів, які беруть участь в операції, були перевірені національним контролером.

1. ЄС має право проводити відповідні технічні, наукові, фінансові аудити та перевірки, включно з проведенням перевірок на місцях відповідно до статей 48 і 49 Регламенту (ЄС) 2021/1059 та статті 79 Регламенту (ЄС) 2021/1060 в приміщеннях будь-якої фізичної особи, яка проживає в Країні-партнері, або юридичної особи, заснованої в Країні-партнері, та отримує фінансування від Європейського Союзу, а також будь-якої третьої сторони, яка бере участь у реалізації фінансування Європейського Союзу, яка проживає або зареєстрована в Країні-партнері.

Такі перевірки та аудити можуть проводити представники установ та органів Європейського Союзу, зокрема Комісії, Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейського суду аудиторів, Прокуратури Європейського союзу (European Public Prosecutor’s Office/EPPO) або інші особи, уповноважені Комісією відповідно до чинних положень законодавства Європейського Союзу.

2. Представники установ та органів ЄС, зокрема представники Комісії, Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) та Європейського суду аудиторів, а також інші особи, уповноважені Комісією, повинні мати належний доступ до приміщень, робіт і документів (в електронній, паперовій формі або в обох формах), а також до всієї інформації, необхідної для проведення таких аудитів, оглядів і перевірок, як зазначено в пункті 1, відповідно до статті 82 Регламенту (ЄС) 2021/1060 і статті 40 цієї Угоди. Такий доступ включає право на отримання фізичних або електронних копій і витягів з будь-якого документа або вмісту будь-якого носія даних, що зберігається перевіреними фізичними чи юридичними особами або перевіреною третьою стороною.

3. Країна-партнер не має перешкоджати або створювати будь-які необґрунтовані перешкоди праву в’їзду до Країни-партнера та доступу до приміщень осіб, щодо яких проводиться перевірка, для представників та інших осіб, що зазначені в пункті 2, які уповноважені здійснювати перевірки на місцях у зв’язку з виконанням своїх обов’язків, зазначених у цій статті.

4. Доступ до всієї інформації та документів, запитуваних представниками та іншими особами, що зазначені в пункті 2, на підставі виконання ними своїх обов’язків, викладених у цій статті, надається на умовах захисту комерційної таємниці та конфіденційності розслідувань стосовно третіх осіб відповідно до статті 72(1 )(e) та Додатка XII (розділ 1.5), Додатка XIV (розділи 1.1 і 2.4), Додатка XV (розділи 2.4 (g) і 2.5) і Додатка XVI (розділ 4.1.6) до Регламенту (ЄС) 2021/1060, що застосовується до представників та інших осіб, що зазначені в пункті 2. Документи мають бути доступними та зберігатися таким чином, щоб їх було легко перевіряти.

5. Державна аудиторська служба України та, у відповідних випадках, органи Програми мають бути повідомлені про проведення перевірки на місці представниками або зовнішніми аудиторами, що призначені або уповноважені органом управління, аудиторським органом, Комісією, Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) або Європейським судом аудиторів.

6. Незважаючи на призупинення дії або розірвання цієї Угоди згідно зі статтями 54 і 55, перевірки та аудити згідно з цією статтею можуть проводитися упродовж 5 років з дати, коли таке призупинення або розірвання набирає чинності.

Відповідно до статей 48 і 49 Регламенту (ЄС) 2021/1059, аудиторському органу допомагає член групи аудиторів Програми від України та несе відповідальність за проведення належної кількості аудитів, включно з аудитами операцій та аудитами рахунків, що охоплюють цілі території, яких стосується Програма, з метою Комісії незалежного підтвердження, що системи управління та контролю функціонують ефективно та що витрати, включені до звітів, поданих до Комісії, є законними та правомірними.

1. Національний орган управління та національний контролер, які надають підтримку орган управління, мають забезпечувати законність і правомірність витрат, включених до звітності, поданої Комісії, та вживати усіх необхідних заходів для запобігання, виявлення та повідомлення про порушення та шахрайські дії, пов’язані з Програмою.

2. Національний орган управління, національний контролер та член групи аудиторів від України мають співпрацювати з Комісією, Європейським управлінням з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейським судом аудиторів та органами Програми з усіх питань, пов’язаних із запобіганням, виявленням та повідомленням про порушення, включно з тими, що стосуються будь-якого ймовірного або встановленого шахрайства та відшкодування неправомірно сплачених сум. Країни-учасниці на національному рівні мають розробляти документи для запобігання, виявлення та виправлення порушень та ймовірного чи встановленого шахрайства.

3. Фінансові коригування мають вноситися органом управління або Комісією відповідно до статті 33 або 34.

4. Відшкодування неправомірних витрат, у тому числі шляхом взаємозаліку, Комісією, органом управління та головним партнером мають здійснюватися, як викладено у статті 32.

5. Органи та установи, перелічені в пункті 2, у кожному конкретному випадку мають приймати рішення, чи проводити спільні перевірки та інспекції на місці, в тому числі, якщо обидві сторони мають право проводити розслідування.

6. Якщо український бенефіціар або будь-яка інша третя сторона перешкоджає проведенню перевірки чи інспекції на місці, національний орган або представник у групі аудиторів, діючи відповідно до національних правил і норм, має надавати допомогу Комісії або Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейському суду аудиторів або органам Програми, щоб забезпечити можливість виконувати їхні обов’язки щодо проведення всіх перевірок або інспекцій на місці. Ця допомога має включати вжиття відповідних тимчасових заходів для захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, які будуть не менш ефективними, ніж ті, що застосовуються відповідно до національного законодавства для захисту національних фінансових інтересів, в тому числі необхідних для захисту доказів.

7. Комісія або Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейський суд аудиторів або органи управління мають повідомляти органи влади України про результати таких перевірок та інспекцій. Зокрема, Комісія або Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству повинні якнайшвидше повідомити орган управління та національний орган про будь-який факт або підозру, що пов’язані з порушенням, про які їм стало відомо під час перевірки або інспекції "на місці".

8. Стаття 30(2) також застосовується до перевірок та інспекцій, відповідно до пунктів 4-6 цієї статті.

9. З метою належного виконання цієї статті Комісія або Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) або органи Програми, національний орган управління, національний контролер та представник України у групі аудиторів мають регулярно обмінюватися інформацією та, на запит однієї зі Сторін цієї Угоди, проводити взаємні консультації, якщо це не заборонено європейським законодавством або законодавством і нормативними положеннями України.

10. Інформація, якою обмінюються Комісія або Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), органи Програми та національні органи управління, має використовуватися відповідно до статей 40 і 41.

Національний орган управління має повідомляти органу управління та аудиторському органу про встановлені порушення, включно з шахрайством, відповідно до критеріїв визначення випадків порушення, про які необхідно повідомляти, даних, які необхідно надавати, та формату повідомлення, що викладені в пункті 1.3 розділу 1 Додатка XII до Регламенту (ЄС) 2021/1060.

Орган управління та органи країн-учасниць мають виконувати свої зобов’язання щодо відшкодування для всіх видів партнерів, включно з державними та недержавними, як викладено у статті 52 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

Відповідно до статті 103 Регламенту (ЄС) 2021/1060, країни-учасниці мають захищати бюджет Європейського Союзу та застосовувати фінансові коригування, скасовуючи всю або частину підтримку з Фондів для операції чи Програми, якщо витрати виявляються неправомірними. Вони повинні інформувати Комісію про будь-які витрати, що виявлені та/або повідомлені компетентними національними органами як неправомірні, включно з випадками витрат, щодо яких є лише підозри, що вони є неправомірними.

Згідно з правилами та процедурою, що викладені в статті 104 Регламенту (ЄС) 2021/1060, Комісія вносить фінансові коригування, зменшуючи підтримку з Фондів для Програми, якщо вона дійшла висновку, що:

(a) наявна серйозна нестача, яка поставила під загрозу підтримку з Фондів, вже сплачену на користь Програми;

(b) видатки, що містяться в прийнятих рахунках, є неправомірними та не були виявлені та повідомлені органом управління;

(c) орган управління не виконав свої зобов’язання згідно зі Статтею 33 щодо виявлення та повідомлення про витрати, які компетентні національні органи визнали або підозрюють як неправомірні, до початку процедури фінансового коригування Комісії.

1. Країна-партнер має надавати допомогу в отриманні віз для персоналу органів Програми та органів управління, що перелічені у статті 12 цієї Угоди, а також для бенефіціарів згідно зі статтею 2(9) Регламенту (ЄС) 2021/1060 для відряджень, пов’язаних із реалізацією та управлінням Програмою та цією Угодою. Візи мають видаватися якомога швидше.

2. За необхідності пункт 1 має застосовуватися до інших фізичних осіб та осіб, які є представниками юридичних осіб, що беруть участь у реалізації операцій.

3. Комісія заохочує держави-члени, які беруть участь у Програмі, на рівних умовах сприяти видачі віз усім особам, зазначеним у частинах 1 і 2 цієї статті, з Країни-партнера для відряджень, пов’язаних із реалізацією Програми та цієї Угоди.

Податок на додану вартість ("ПДВ"), акцизні податки, митні платежі та будь-які інші непрямі податки не мають підпадати під підтримку Європейського Союзу, за винятком операцій, інвестицій та малих проєктів, що перелічені в статті 64(1)(c) Регламенту (ЄС) 2021/1060.

1. Національний орган управління України відповідно до національного законодавства та у визначені законодавством строки має надавати всі необхідні дозволи чи затвердження, необхідні для реалізації операцій за цією Угодою в Країні-партнері.

2. Країна-партнер має гарантувати, наскільки це перебуває під контролем органів влади України, що умови для осіб, зазначених у статті 35(1), щодо доступу до послуг, які безпосередньо пов’язані з реалізацією програм або заходів, у Країні-партнері є такими самими, що й для громадян України, у тому числі щодо будь-яких зборів.

1. Стосовно комунікаційних та наочних матеріалів, країни-учасниці повинні забезпечувати, щоб орган управління включав до кожного Грантового контракту необхідні умови та пункти відповідно до статті 49(6) Регламенту (ЄС)2021/1060.

2. Стосовно придбання всіх необхідних прав інтелектуальної власності щодо інформаційних технологій, досліджень, креслень, планів, реклами, патентів і будь-яких інших матеріалів, що створені для забезпечення планування, впровадження, моніторингу та оцінювання, країни-учасниці мають забезпечити, щоб орган управління включав до кожного Грантового контракту необхідні умови та пункти відповідно до чинного законодавства країн-учасниць.

3. Країна-партнер має гарантувати, що Комісія, уряд Румунії або їхні представники матимуть доступ і право використовувати такі матеріали або публікувати їх. Комісія використовуватиме такі матеріали лише для власних цілей, як викладено в пунктах 2.1-2.6 Додатка IX до Регламенту (ЄС) 2021/1060.

Країна-партнер має забезпечувати, щоб бенефіціари в Країні-партнері, які фінансуються в рамках Програми, зберігали всі супровідні документи, пов’язані з операцією, відповідно до статті 82 Регламенту (ЄС) 2021/1060.

1. Персональні дані фізичних осіб, які беруть участь у Програмі, мають збиратися, фіксуватися, зберігатися та передаватися до баз даних органів Програми згідно з відповідним законодавством країн-учасниць щодо обробки персональних даних.

2. Країни-учасниці та органи Програми мають здійснювати обробку персональних даних лише за необхідності з метою виконання їхніх відповідних зобов’язань за цією Угодою та основними актами, що викладені в статті 2(1), зокрема, з метою моніторингу, звітності, комунікації, публікації, оцінювання, управління фінансами, верифікації та аудитів, а також, за можливістю, для визначення відповідності учасників.

3. Країни-учасниці, а також органи Програми мають забезпечувати захист персональних даних відповідно до законодавства країн-учасниць.

4. Такі дані мають передаватися контролюючим органам ЄС, що перелічені у статті 28(2), для цілей їх діяльності.

За винятком інформації, на яку поширюються зобов’язання щодо комунікації та візуалізації, викладених у статтях 44 та 45, та без обмеження статей 28(4) та 40, Сторони мають консультуватися одна з одною перед розкриттям будь-якого документа, інформації чи інших матеріалів, що безпосередньо пов’язані з реалізацією цієї Угоди.

Створення, функціонування та обов’язки моніторингового комітету мають відповідати статтям 28, 29 і 30 Регламенту (ЄС) 2021/1059 і детально описані в Програмному документі "Процедурні правила моніторингового комітету Програми".

1. Національний орган управління має надавати підтримку органу управління у виконанні його завдань щодо оцінювання протягом періоду дії Програми.

2. Відповідно до статті 35 Регламенту (ЄС) 2021/1059, оцінювання мають один або декілька критеріїв: результативність, ефективність, актуальність, узгодженість та додана вартість для Європейського Союзу, з метою покращення якості розробки та реалізації програм.

Оцінювання можуть також охоплювати інші відповідні критерії, зокрема, інклюзивність, відсутність дискримінації та візуалізація, і можуть охоплювати кілька програм.

1. Орган управління визначив фахівця з комунікацій для Програми.

2. Національний орган управління Країни-партнера має надавати підтримку органу управління та партнерам (як зазначено у статті 8(1) Регламенту (ЄС) 2021/1060) в Країні-партнері щодо завдань, передбачених цією статтею.

Фахівець з комунікацій Програми також має надавати підтримку координатору з питань комунікацій в Румунії щодо його завдань із забезпечення видимості, прозорості та комунікаційної діяльності.

3. Країна-партнер має надавати підтримку органу управління у виконанні його завдань, з метою забезпечення доступу до комунікаційних та наочних матеріалів, у тому числі на рівні бенефіціарів, за запитом, без додаткових витрат або значного адміністративного тягаря для установ, органів, офісів чи агенцій Європейського Союзу, органу управління та бенефіціарів, та слідкувати за тим, що Європейському Союзу надається безоплатна, неексклюзивна та безвідклична ліцензія на використання таких матеріалів та будь-яких раніше існуючих прав, пов’язаних з ними.

1. Органи Програми та Країна-партнер повинні забезпечувати:

(a) візуалізацію інформації про підтримку в усіх заходах, пов’язаних з операціями, що підтримуються Фондами Interreg, з особливою увагою до операцій стратегічного значення;

(b) інформування громадян країн-учасниць про роль і досягнення Фондів через єдиний портал веб-сайту, що забезпечує доступ до всіх програм, у яких бере участь ця держава-член.

Вони надають підтримку органу управління у виконанні його обов’язків, зазначених у статті 49(2)-(6) Регламенту (ЄС) 2021/1060.

2. Органи Програми, Країна-партнер та бенефіціари мають належним чином і відповідно до статті 36 Регламенту (ЄС) 2021/1059 використовувати термін "Interreg" разом з емблемою Європейського Союзу під час здійснення заходів із забезпечення візуалізації, прозорості та комунікаційних заходів.

3. Для фінансування малих проєктів бенефіціар за допомогою відповідних договірних умов забезпечує дотримання кінцевими одержувачами вимог щодо публічного інформування про операцію Interreg.

Імплементаційні положення, узгоджені між Румунією та Країною-партнером, викладені в Додатку III до цієї Угоди.

Робочою мовою Програми є англійська.

Усі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди, мають бути викладені в письмовій формі з посиланням безпосередньо на Програму та надсилатися на наступні адреси:

Для ЄС:

Європейська комісія

Генеральний директорат з питань регіональної політики та урбанізації

1049 Брюссель

Бельгія

(1049 Brussels, Belgium)

Для Румунії:

Міністерство розвитку, громадських робіт і державного управління

Генеральний директорат територіального співробітництва Європейського Союзу

Бульвар Лібертатії, 14, 050607

Бухарест, Румунія

(Bd Libertatii 14, 050607, Bucharest, Romania)

Для Країни-партнера:

Секретаріат Кабінету Міністрів України

01008, Київ, вул. Грушевського 12/2,

Україна

1. З урахуванням будь-яких чітких положень про протилежне, терміни, що використовуються в цій Угоді та Додатках до неї, матимуть таке саме значення, як і в основних актах, що зазначені у Статті 2(1).

2. У випадку суперечностей між положеннями цієї Угоди та Додатків до неї, переважну силу мають положення, що містяться в цій Угоді.

3. За наявності суперечностей між положеннями цієї Угоди та Додатків, з одного боку, та положеннями Основних актів, з іншого боку, переважну силу мають положення, що містяться в основних актах.

4. З урахуванням будь-яких чітких положень про протилежне в цій Угоді, посилання на цю Угоду є посиланнями на цю Угоду із виправленнями, поправками, доповненнями або замінами, які можуть бути внесені за необхідності.

5. Будь-які посилання в цій Угоді та Додатках до неї на основні акти, є посиланнями на такі офіційні документи з поправками, доповненнями або замінами, які можуть бути внесені за необхідності.

6. Заголовки в цій Угоді та Додатках до неї не мають юридичного значення та не впливають на її тлумачення.

7. Сторони мають проводити консультації одна з одною для врегулювання будь-яких розбіжностей щодо тлумачення цієї Угоди.

1. Якщо будь-яке положення цієї Угоди є або стає недійсним, або якщо ця Угода містить ненавмисні прогалини, це не впливає на дійсність інших положень цієї Угоди.

2. Застосовуючи цю Угоду, Сторони замінять будь-яке недійсне положення або заповнять будь-яку ненавмисну прогалину дійсним положенням, яке буде якомога більше відповідати меті та намірам цієї Угоди, відповідно до основних актів і відповідно до Статті 53.

1. Без обмежень для статті 41, будь-яке питання, пов’язане з виконанням або тлумаченням цієї Угоди, має бути вирішене шляхом консультацій між Сторонами цієї Угоди, що призводять, за необхідності, до внесення змін до цієї Угоди.

2. Сторони також мають проводити консультації одна з одною у разі, якщо моніторинговий комітет не зможе ухвалити рішення відповідно до статті 11.

3. Будь-яка Сторона має повідомити іншій Стороні про виправлення, внесення поправок, доповнень або заміни застосовного права, що може вплинути на реалізацію Програми або цієї Угоди.

4. Якщо будь-якій зі Сторін стає відомо про проблеми, пов’язані з реалізацією Програми або виконанням цієї Угоди, вона має встановити всі необхідні контакти з іншими Сторонами та органом управління для виправлення ситуації та може вживати будь-яких необхідних заходів.

5. Консультації можуть призвести до внесення змін (стаття 53), призупинення (стаття 54) або розірвання (стаття 55) цієї Угоди або до процедури урегулювання спору (стаття 51).

6. Пункт 1 не застосовується до урегулювання будь-яких розбіжностей або інших питань між Угорщиною та Комісією.

1. Будь-який спір стосовно Угоди за участю Країни-партнера та Угорщини або Комісії, або їх обох, який протягом шести місяців не може бути врегульований шляхом консультацій між Сторонами, передбачених Статтею 50, може бути урегульований в арбітражі на вимогу однієї зі Сторін.

Однак Європейський суд має виключну компетенцію щодо тлумачення та застосування законодавства ЄС.

2. Кожна Сторона має призначити арбітра протягом 30 днів з моменту запиту на арбітраж. В іншому разі будь-яка зі Сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду (м. Гаага) з проханням призначити другого арбітра. Два арбітри, у свою чергу, мають призначити третього арбітра протягом 30 днів. В іншому разі будь-яка зі Сторін може звернутися до Генерального секретаря Постійної палати третейського суду з проханням призначити третього арбітра.

Якщо спір стосується Комісії та Румунії, з одного боку, і Країни-партнера, з іншого боку, та Комісія і Румунія діятимуть спільно, Комісія та Румунія мають призначити одного спільного арбітра.

3. Якщо арбітри не ухвалять інше рішення, застосовується процедура, викладена в Арбітражному регламенті Постійної палати третейського суду 1996 року стосовно вирішення спорів між міжнародними організаціями й державами.

Рішення арбітрів ухвалюється більшістю протягом трьох місяців.

Якщо під час арбітражного розгляду виникає питання щодо тлумачення законодавства ЄС, арбітри мають зупинити розгляд і звернутися до суду в Румунії із запитом щодо передачі одного або кількох питань до суду ЄС для винесення попереднього рішення відповідно до Статті 267 ДФЄС.

4. Кожна Сторона зобов’язана вжити заходів, необхідних для виконання рішення арбітрів.

5. Запит щодо проведення арбітражного розгляду згідно з пунктом 1 не означає та не має тлумачитися як відмова будь-якої зі Сторін від привілеїв чи імунітетів, на які вони мають право.

6. Пункти 1-4 не застосовуються у відносинах між Комісією та Румунією.

1. Без обмеження юрисдикції будь-якого суду, визначеного в Грантовому контракті згідно зі статтею 22(6) Регламенту (ЄС) 2021/1059 компетентним судом для урегулювання спорів, що виникають на підставі договору між органом управління та бенефіціарами в Країні-партнері, ЄС користується на території Країни-партнера імунітетом від позовів, включно з арбітражем, за винятком випадків, передбачених Статтею 51 цієї Угоди, та від судових процесів, що виникають у зв’язку з будь-яким спором між Комісією та/або Країною-партнером і третьою стороною, або між третіми сторонами, які прямо чи опосередковано стосуються надання Країні-партнеру фінансової підтримки в рамках Програми згідно з цією Угодою, за винятком випадків, коли ЄС прямо відмовився від свого імунітету.

2. Країна-партнер у будь-якому судовому чи адміністративному провадженні в суді, арбітражі чи адміністративній інстанції на території Країни-партнера захищає цей імунітет і займає позицію, яка повністю враховує інтереси ЄС. За необхідності Країна-партнер і Комісія проводять попередні консультації згідно зі Статтею 50 щодо позиції, яку слід зайняти.

1. Будь-які зміни до цієї Угоди, в тому числі для заміни положення цієї Угоди, яке є або визнане недійсним, або для заповнення будь-якої ненавмисної прогалини, повинні бути оформлені письмово, та будь-яка зміна до цієї Угоди повинна бути погоджена всіма Сторонами.

2. Внесення змін у письмовій формі здійснюється шляхом обміну листами за згодою всіх Сторін.

3. Сторона, яка вимагає внесення змін, має подати запит іншим Сторонам щонайменше за три місяці до того, як зміна має набути чинності, за винятком випадків, коли інший термін належним чином обґрунтовано Стороною, що подає запит, і на нього дали згоду інші Сторони.

1. Будь-яка Сторона може призупинити дію цієї Угоди:

a) якщо одна зі Сторін порушує зобов’язання за цією Угодою,

b) у разі порушення міжнародного правового зобов’язання іншою стороною/однією зі Сторін, зокрема, зобов’язань, що стосуються дотримання прав людини, демократичних принципів і принципу верховенства права;

c) у серйозних випадках корупції за умови, що вони мають системний вплив на реалізацію Програми або окремих проєктів;

d) у разі вжиття ЄС Обмежувальних заходів щодо Країни-партнера;

e) якщо моніторинговий комітет не зміг прийняти рішення відповідно до Статті 11 або

f) якщо моніторинговий комітет погодився з припиненням Програми відповідно до Статті 12 Регламенту (ЄС) 2021/1059.

g) у разі форс-мажорних обставин, що впливають на реалізацію Програми.

"Форс-мажорні обставини " означають будь-яку непередбачувану та виняткову ситуацію чи подію, що перебуває поза контролем Сторін, яка перешкоджає їм виконати будь-які їхні зобов’язання, не пов’язана з помилкою чи недбалістю Сторін (або їхніх підрядників, представників чи працівників) та виявляються непереборною, незважаючи на всю належну обачність.

Дефекти обладнання чи матеріалів або затримки в їх доставці, трудові спори, страйки чи фінансові труднощі не можуть вважатися форс-мажорними обставинами.

Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, негайно інформує інші Сторони, зазначаючи характер, ймовірну тривалість і передбачувані наслідки дії таких обставин, і вживає будь-яких заходів для мінімізації можливих збитків.

Жодна зі Сторін не несе відповідальності за порушення своїх зобов’язань за цією Угодою, якщо їх виконанню перешкоджають форс-мажорні обставини, за умови, що вона вживає заходів для мінімізації будь-яких можливих збитків і що інші Сторони були належним чином поінформовані про це.

Інші Сторони або погоджуються з наявністю форс-мажорних обставин, або починають консультації згідно зі статтею 50, або надсилають повідомлення згідно з пунктом 2.

2. Будь-яка зі Сторін повідомляє інші Сторони про свій намір призупинити дію Угоди з належним обґрунтуванням причин призупинення. Призупинення набуває чинності через 45 днів з дати надання повідомлення або негайно після надання повідомлення у разі застосування обмежувальних заходів ЄС. Дата, з якої призупинення набуває чинності, є вихідною датою для цілей цієї статті.

3. Будь-яка зі Сторін може вжити будь-яких відповідних запобіжних заходів до набрання чинності призупинення дії Угоди.

До надання повідомлення та настання призупинення, а також упродовж періоду призупинення Сторони можуть обговорювати відповідні заходи для уникнення або скасування призупинення.

4. Після настання призупинення фінансові асигнування ЄС і внески третьої країни (національний внесок), зазначені у статті 4, більше не сплачуються.

5. Якщо Сторони виявили, що дотримання положень Угоди відновлено, призупинення може бути скасовано.

6. Якщо Сторони виявили, що дотримання положень Угоди не відновлено, призупинення залишається чинним або Угоду може бути розірвано відповідно до статті 55.

1. Якщо призупинення цієї Угоди не було скасовано протягом максимального періоду тривалістю в 180 днів, будь-яка зі Сторін може повідомити про свій намір розірвати Угоду. Розірвання набуває чинності через 45 днів з дати повідомлення, якщо не погоджено інше.

2. У разі припинення Програми відповідно до статті 11 будь-яка зі Сторін може повідомити про вимогу щодо розірвання цієї Угоди до закінчення періоду її виконання.

3. ЄС має право розірвати цю Угоду та надасть повідомлення про свій намір розірвати Угоду, якщо Країна-партнер не зробить свій внесок відповідно до статті 4(5). Розірвання набуває чинності через 45 днів з дати повідомлення, якщо не погоджено інше.

Країна-партнер має право розірвати цю Угоду, якщо ЄС не виконує своїх зобов’язань згідно зі статтею 4(3) цієї Угоди.

4. У випадках, передбачених пунктами 2 та 3, ця Угода вважатиметься розірваною з дати, погодженої трьома Сторонами.

5. Дата набрання чинності розірвання цієї Угоди є вихідною датою за цією статтею.

6. Після розірвання цієї Угоди фінансові асигнування, зазначені у статті 4, більше не підлягають сплаті, крім випадків, коли розірванню передувало призупинення дії Угоди. У такому разі вихідною датою є дата, зазначена у статті 54(2).

7. Якщо Сторони не погодять дату закінчення періоду виконання, що передує даті, зазначеній в статті 6, цю Угоду буде розірвано через п’ять років з дати надання повідомлення відповідно до пунктів 1, 2 і 3.

Нижченаведені Додатки є невід’ємною частиною цієї Угоди:

- План фінансування (Додаток I) та

- Правила публічних закупівель (Додаток II)

- Імплементаційні положення між Румунією та Країною-партнером (Додаток III).

1. Ця Угода вважається укладеною з дати її підписання останньою Стороною.

2. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення, яким Сторони повідомляють одна одній через дипломатичні канали про завершення внутрішніх правових процедур, необхідних для набрання цією Угодою чинності.

Оформлено у трьох оригінальних примірниках, кожен - українською та англійською мовами, по одному для кожної зі Сторін. Обидві версії є ідентичними. У разі розбіжностей між версіями різними мовами, версія англійською має переважну силу.

Підписано від імені та за дорученням Уряду України

Підписано від імені та за дорученням Комісії

Нормундс Попенс (Normunds Popens)

Виконуючий обов’язки генерального директора

Генерального директорату з питань регіональної політики та урбанізації

Підписано від імені та за дорученням Румунії

С| Пос.. Ares(2022) 1282540-21.02.2022

1. Принципи, що застосовуються до договорів, і сфера застосування (дублює ст. 160 Фінансового регламенту-1)

1. Усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації.

2. Усі договори повинні виставлятися на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосовних правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції.

3. Одержувачі гранту не повинні використовувати рамкові договори неналежним чином або таким чином, щоб їхньою метою чи результатом було запобігання, обмеження або порушення конкуренції.

2. Змішані договори та загальна закупівельна термінологія (дублює ст. 162 Фінансового регламенту)

1. Змішаний договір, що охоплює два або більше видів закупівель (робіт, товарів або послуг), повинні укладатися відповідно до положень, що застосовуються до виду закупівлі відповідно до характеру основного предмета відповідного договору.

2. У разі змішаних договорів, які стосуються товарів і послуг, основний предмет визначається шляхом порівняння вартості відповідних товарів або послуг.

3. Будь-які посилання на номенклатуру стосовно закупівель зазначаються з використанням Загальної закупівельної термінології (ЗЗТ).

3. Правила публікації (дублює ст. 163 Фінансового регламенту з пороговими значеннями 178.1 та пункт 5 Додатка I до нього)

1. Для процедур, вартість яких дорівнює або перевищує 300000 євро для договорів про надання послуги та договорів про постачання або понад 5000000 євро для договорів на виконання робіт, одержувач гранту повинен опублікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу:

a) повідомлення про початок процедури, за винятком випадків застосування переговорної процедури;

b) повідомлення про укладення договору за результатами процедури.

2. Якщо застосовується, попереднє інформаційне повідомлення про оголошення закупівлі за обмеженою або відкритою процедурою, як зазначено, відповідно, у пунктах (a) та (b) пункту 4.1, повинно бути надіслано до Офісу публікацій за допомогою засобів електронного зв’язку якомога раніше.

Повідомлення про укладення договору надсилається після підписання договору, за винятком випадків, коли за потреби договір було оголошено таємним, коли виконання договору має супроводжуватися спеціальними заходами безпеки або коли це необхідно для захисту основних інтересів Союзу чи країни-бенефіціара, та якщо публікація повідомлення про укладення вважається недоцільною.

3. Процедури з вартістю договору, яка є нижчою за вищезазначені порогові значення, мають здійснюватися за допомогою відповідних засобів. Окрім оголошення, передбаченого абзацом 1 та пунктом 30.2, оголошення процедур закупівлі може здійснюватися в будь-який інший спосіб, зокрема в електронній формі. Будь-яке таке оголошення має посилатися на повідомлення, опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу, якщо таке повідомлення було опубліковане, та не має публікуватися перед таким повідомленням, яке є автентичним.

Таке оголошення не має створювати жодної дискримінації між кандидатами чи учасниками процедури закупівлі або містити деталі, що відрізняються від тих, що містяться в повідомленні про договір, якщо воно було опубліковане. 5. Від публікації певної інформації щодо укладення договору можна відмовитися, якщо її оприлюднення перешкоджатиме правозастосуванню або іншим чином суперечитиме суспільним інтересам, завдаватиме шкоди законним комерційним інтересам суб’єктів господарювання або може завдати шкоди чесній конкуренції між ними.

4. Процедури закупівель (дублює ст. 164 Фінансового регламенту)

1. Процедури закупівель для укладання договорів концесії або публічних договорів, у тому числі рамкових договорів, мають одну з таких форм:

a) відкрита процедура;

b) обмежена процедура;

c) переговорна процедура, у тому числі без попередньої публікації;

d) конкурентна процедура з переговорами;

e) процедури, що передбачають запрошення до висловлення зацікавленості.

2. У відкритих процедурах будь-який зацікавлений суб’єкт господарювання може подати тендерну пропозицію.

3. У процедурах з обмеженою участю і конкурентних процедурах з переговорами будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь, надавши інформацію, яку вимагає одержувач гранту. Одержувач гранту повинен запросити всіх кандидатів, які відповідають критеріям відбору та не перебувають у будь-якій ситуації, яка може призвести до виключення або відхилення, що зазначені у ст. 136(1) і 141(1) Фінансового регламенту-2, подати тендерну пропозицію.

Незважаючи на перший абзац, одержувач гранту може обмежити кількість кандидатів, яких буде запрошено до участі в процедурі на основі об’єктивних та недискримінаційних критеріїв відбору, які мають бути зазначені в повідомленні про договір або запрошенні до висловлення зацікавленості. Кількість запрошених кандидатів має бути достатньою для забезпечення справедливої конкуренції.

4. У всіх процедурах, що передбачають переговори, одержувач гранту має вести переговори з учасниками процедури закупівлі щодо початкових та будь-яких наступних тендерних пропозицій або їх частин, за винятком остаточних тендерних пропозицій, з метою вдосконалення їхнього змісту. Мінімальні вимоги та критерії, зазначені в закупівельній документації, не підлягають обговоренню. Одержувач гранту може укласти договір на основі початкової процедури закупівлі без переговорів, якщо він зазначив у закупівельних документах, що він залишає за собою таку можливість,