- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Директива
2001L0112 - UA - 05.10.2014 - 006.001 - 1
Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст
(До
Розділу V "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)
ДИРЕКТИВА РАДИ 2001/112/ЄС
від 20 грудня 2001 року
про фруктові соки та деякі подібні продукти, призначені для споживання людиною
(OB L 10, 12.01.2002, с. 58)
Зі змінами та доповненнями, внесеними:
|
Офіційний вісник |
№ |
сторінка |
дата |
Регламентом Ради (ЄС) № 1182/2007 від 26 вересня 2007 року |
L 273 |
1 |
17.10.2007 |
Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1332/2008 від 16 грудня 2008 року |
L 354 |
7 |
31.12.2008 |
Директивою Комісії 2009/106/ЄС від 14 серпня 2009 року |
L 212 |
42 |
15.08.2009 |
Директивою Європейського Парламенту і Ради 2012/12/ЄС від 19 квітня 2012 року |
L 115 |
1 |
27.04.2012 |
Делегованим регламентом Комісії (ЄС) № 1040/2014 від 25 липня 2014 року |
L 288 |
1 |
02.10.2014 |
ДИРЕКТИВА РАДИ 2001/112/ЄС
від 20 грудня 2001 року про фруктові соки та деякі подібні продукти, призначені для споживання людиною
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),
Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 2),
Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (- 3),
Оскільки:
(1) Деякі вертикальні директиви про харчові продукти необхідно спростити для врахування лише суттєвих вимог, яким повинні відповідати продукти, до яких вони застосовуються, щоб забезпечити вільний рух таких продуктів на внутрішньому ринку згідно з висновками Європейської Ради, ухваленими в Единбурзі 11 - 12 грудня 1992 року, і підтвердженими на засіданні Європейської Ради у Брюсселі 10 - 11 грудня 1993 року.
(2) Директива Ради 93/77/ЄЕС від 21 вересня 1993 року про фруктові соки та деякі подібні продукти (- 4) була покликана кодифікувати Директиву 75/726/ЄЕС (- 5) щодо тих самих продуктів.
(3) Директиви 75/726/ЄЕС та 93/77/ЄЕС були зумовлені тим фактом, що відмінності між національними законодавствами про фруктові соки і нектари, призначені для споживання людиною, могли створювати умови для недобросовісної конкуренції, що, ймовірно, могло вводити в оману споживачів і таким чином безпосередньо впливати на створення і функціонування спільного ринку.
(4) Зазначені Директиви відповідно встановили спільні правила для регулювання складу, використання офіційних найменувань, технічних умов виробництва та маркування таких продуктів для забезпечення їх вільного руху в межах Співтовариства.
(5) Для потреб ясності, Директиву 93/77/ЄЕС необхідно викласти у новій редакції, щоб зробити більш доступними правила про умови виробництва та реалізації фруктових соків і деяких подібних продуктів.
(6) Директиву 93/77/ЄЕС необхідно також привести у відповідність до загального законодавства Співтовариства про харчові продукти, зокрема законодавства щодо маркування, барвників, підсолоджувачів та інших дозволених добавок.
(7) Директиву Європейського Парламенту та Ради № 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 року про наближення законодавства держав-членів щодо маркування, представлення та рекламування харчових продуктів (- 6), зокрема її статті 7(2) та (5), необхідно застосовувати з дотриманням певних умов. Необхідно чітко вказувати, коли продукт є сумішшю фруктового соку і відновленого фруктового соку, а для фруктового нектару, коли він одержаний повністю або частково з концентрованого продукту. У переліку інгредієнтів на етикетці вказують назви як використаних фруктових соків, так і фруктових соків з концентрату.
(8) З дотриманням вимог Директиви Ради 90/496/ЄЕС від 24 вересня 1990 року про маркування щодо поживної цінності харчових продуктів (- 7), У деяких державах-членах дозволено додавати вітаміни до продуктів, визначених цією Директивою. Проте поширення такої можливості на все Співтовариство не передбачено. Таким чином, держави-члени можуть на власний розсуд дозволяти чи забороняти додавання вітамінів, а також мінеральних речовин в рамках виробничого процесу. Однак за будь-яких обставин необхідно дотримуватися принципу вільного руху продуктів у межах Співтовариства відповідно до правил та принципів, встановлених
Договором.
(9) Згідно з принципами субсидіарності та пропорційності, визначеними
статтею 5 Договору, ціль встановлення спільних означень і правил для продуктів, які розглядаються, та приведення положень у відповідність до загального законодавства Співтовариства про харчові продукти не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, а отже, з огляду на характер цієї Директиви, може бути краще досягнута Співтовариством. Ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення такої цілі.
(10) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні бути ухвалені згідно з рішенням Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (- 8).
(11) Щоб уникнути створення нових бар’єрів для вільного руху, держави-члени повинні утримуватися від ухвалення не передбачених цією Директивою національних положень стосовно зазначених продуктів,
УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1.
Ця Директива застосовується до продуктів, визначених у додатку I.
Продукти, визначені в додатку I, підпадають під дію таких застосовних до харчових продуктів положень законодавства Союзу, як Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 178/2002 від 28 січня 2002 року про встановлення загальних принципів і вимог законодавства щодо харчових продуктів, створення Європейського органу із безпечності харчових продуктів та встановлення процедур з питань безпечності харчових продуктів (- 9), якщо інше не передбачено цією Директивою.
Стаття 3.
Директива 2000/13/ЄС застосовується до продуктів, визначених у додатку I, з дотриманням таких умов:
1. (a) Назви продуктів, наведені у додатку I, повинні застосовуватися тільки до зазначених у ньому продуктів і, не обмежуючи зміст підпараграфа (b), використовуватися у торгівлі для їх позначення.
(b) Додаток III містить перелік особливих позначень як альтернативу назвам продуктів, зазначеним у підпараграфі (a). Такі позначення можна вживати тією мовою і за тих умов, що встановлені у додатку III.
2. Якщо продукт отримано з одного виду фрукта, слово "фруктовий" замінюється назвою того фрукта.
3. Для продуктів, виготовлених з двох або більше видів фруктів, окрім випадків, коли використано лимонний та/або лаймовий сік згідно з умовами, встановленими в пункті 2 частини II додатка I, назва продукту повинна містити назви використаних фруктів у порядку зменшення масової частки фруктових соків або пюре, включених до його складу, як зазначено в переліку інгредієнтів. Проте, якщо продукт виготовлено з трьох або більше видів фруктів, зазначення назв використаних фруктів може бути замінене словами "декілька фруктів" чи подібним формулюванням, або зазначенням числа використаних видів фруктів.
4.
5. Відновлення продуктів, визначених у частині I додатка I, до їх первинного стану за допомогою речовин, абсолютно необхідних для цього процесу, не вимагає обов’язкового зазначення на етикетках переліку інгредієнтів, використаних для цих цілей.
Додавання до фруктового соку додаткової м’якоті або клітин, як визначено у додатку II, повинно бути зазначено на етикетці.
6. Без обмеження вимог статей 7(2) та (5) Директиви 2000/13/ЄС, для сумішей фруктового соку і відновленого фруктового соку та для фруктових нектарів, одержаних повністю або частково з одного чи кількох концентрованих продуктів, етикетка повинна містити слова "з концентрату" або "частково з концентрату (концентратів)", у відповідних випадках. Ця інформація повинна бути розміщена близько до назви продукту, добре виділена на будь-якому фоні чітко видимими літерами.
7. Для фруктових нектарів, на етикетці повинен бути зазначений мінімальний вміст фруктового соку, фруктового пюре або будь-якої суміші тих інгредієнтів у такий спосіб: "вміст фруктової частини: не менше...%". Ця інформація повинна бути розміщена у тому ж полі зору, що і назва продукту.
Стаття 4.
Етикетка концентрованого фруктового соку, зазначеного в пункті 2 частини I додатка I, що не призначений для постачання кінцевому споживачеві, повинна містити інформацію про наявність та кількість доданого лимонного соку, лаймового соку або підкислювачів, дозволених Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 1333/2008 від 16 грудня 2008 року про харчові добавки (- 10). Ця інформація повинна бути розміщена:
- на пакованні, або
- на етикетці, що додається до паковання, або
- у супровідному документі.
Стаття 5.
Стосовно продуктів, визначених у додатку I, держави-члени не повинні ухвалювати національні положення, не передбачені цією Директивою.
Ця Директива застосовується до продуктів, визначених у додатку I, які вводять в обіг на ринку Союзу згідно з Регламентом (ЄС)
№ 178/2002.
Стаття 6.
Без порушення положень Директиви Ради 89/107/ЄЕС від 21 грудня 1988 року щодо наближення законодавства держав-членів стосовно харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, призначених для споживання людиною (- 11), для виробництва продуктів, визначених у частині I додатка I, можна застосовувати лише ті способи обробки і додавати лише ті речовини, що наведені у частині II додатка I, та ті види сировини, які відповідають вимогам додатка II. Окрім того, фруктові нектари повинні відповідати положенням, викладеним у додатку IV.
Стаття 7.
Для приведення додатків до цієї Директиви у відповідність до розробок у сфері відповідних міжнародних стандартів, а також для врахування технічного прогресу, Комісія уповноважується ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 7a з метою внесення змін у додатки до цієї Директиви, за винятком частини I додатка I та додатка II.
Стаття 7a.
1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надаються Комісії з дотриманням умов, встановлених у цій статті.
2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 7, надаються Комісії на період у п’ять років, починаючи з 28 жовтня 2013 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше, ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.
3. Європейський Парламент або Рада можуть у будь-який час відкликати делеговані повноваження, зазначені в статті 7.
Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже введені в дію.
4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.
5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 7, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжується ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.
Стаття 9.
Ця Директива скасовує Директиву 93/77/ЄЕС, починаючи з 12 липня 2003 року.
Покликання на скасовану Директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву.
Стаття 10.
Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 12 липня 2003 року. Держави-члени невідкладно інформують про них Комісію.
Такі інструменти застосовуються, щоб:
- дозволити реалізацію продуктів, визначених у додатку I, якщо вони відповідають означенням і правилам, встановленим цією Директивою, починаючи з 12 липня 2003 року;
- заборонити реалізацію продуктів, що не відповідають вимогам цієї Директиви, починаючи з 12 липня 2004 року.
Проте реалізацію продуктів, які не відповідають цій Директиві, але які були марковані до 12 липня 2004 року згідно з Директивою 93/77/ЄЕС, можна продовжувати до вичерпання їх запасів.
Якщо держави-члени ухвалюють такі інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням на момент їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання встановлюють держави-члени.
Стаття 11.
Ця Директива набуває чинності у день її публікації в Офіційному віснику Європейських співтовариств.
Стаття 12.
Цю Директиву адресовано державам-членам.
ДОДАТОК I
НАЗВИ ПРОДУКТІВ, ОЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКИ
I. ОЗНАЧЕННЯ
1. (a) Фруктовий сік
Здатний до бродіння, але незброджений продукт, одержаний з їстівної частини доброякісних і стиглих, свіжих або збережених охолодженими чи замороженими фруктів одного чи більше видів, змішаних разом, який має характерні колір, аромат і смак, властиві соку фруктів, з яких він виготовлений.
У соку можуть бути відновлені смак і аромат, м’якоть та клітини, отримані відповідним фізичним способом з того самого виду фруктів.
Для цитрусових, фруктовий сік повинен виготовлятися з внутрішньої частини плода (ендокарпія). Проте лаймовий сік можна отримувати з цілого плода.
Якщо соки виготовляють з плодів з кісточками, насінням і шкіркою, частинки або компоненти кісточок, насіння і шкірки не повинні бути присутні у соку. Це положення не застосовується у випадках, якщо частинки або компоненти кісточок, насіння і шкірки не можуть бути видалені відповідно до вимог належної виробничої практики.
У виробництві фруктового соку дозволяється змішувати фруктовий сік із фруктовим пюре.
(b) Відновлений фруктовий сік
Продукт, одержаний шляхом відновлення концентрованого фруктового соку, визначеного у пункті 2, додаванням питної води, яка відповідає критеріям, встановленим Директивою Ради
98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною (- 12).
Вміст розчинних сухих речовин у готовому продукті повинен відповідати мінімальному значенню за шкалою Брікса для відновленого соку, вказаному у додатку V.
Якщо відновлений сік виробляють з фрукта, який не вказано у додатку V, мінімальне значення за шкалою Брікса для відновленого соку є значення за шкалою Брікса для соку, який одержано з фруктів, використаних для виготовлення концентрату.
У відновленому соку можуть бути відновлені смак і аромат, м’якоть та клітини, отримані відповідним фізичним способом з того самого виду фруктів.
Відновлений фруктовий сік виготовляють, застосовуючи відповідні технологічні процеси, які забезпечують збереження суттєвих фізичних, хімічних, органолептичних і поживних характеристик середнього зразка соку фруктів, з яких його одержано.
У виробництві відновленого фруктового соку дозволяється змішувати фруктовий сік та/або концентрований фруктовий сік із фруктовим пюре та/або концентрованим фруктовим пюре.
2. Концентрований фруктовий сік
Продукт, одержаний з фруктового соку одного або декількох видів фруктів шляхом фізичного видалення певної частки води, яка міститься в ньому. Якщо продукт призначений для безпосереднього споживання, видаляється не менше 50% вмісту води.
У концентрованому фруктовому соку можуть бути відновлені смак і аромат, м’якоть та клітини, отримані відповідним фізичним способом з того самого виду фруктів.
3. Екстрагований водою фруктовий сік
Продукт, одержаний шляхом дифузії з водою:
- м’ясистих цілих плодів, сік з яких неможливо вилучити жодним іншим фізичним способом, або - зневоднених цілих плодів.
4. Зневоднений/порошкоподібний фруктовий сік
Продукт, одержаний з фруктового соку одного чи декількох видів фруктів шляхом фізичного видалення практично всього вмісту води.
5. Фруктовий нектар
Здатний до бродіння, але незброджений продукт, який:
- одержаний шляхом додавання води з додаванням чи без додавання цукрів та/або меду до продуктів, визначених у пунктах 1-4, до фруктового пюре та/або концентрованого фруктового пюре та/або суміші вказаних продуктів, та
- відповідає вимогам додатка IV.
Без порушення положень Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС)
№ 1924/2006 від 20 грудня 2006 року про заявлені на харчових продуктах поживну цінність та користь для здоров’я (- 13), якщо фруктові нектари виготовляють без додавання цукрів або зі зниженою енергетичною цінністю, цукри можуть бути повністю чи частково замінені підсолоджувачами, відповідно до Регламенту (ЄС)
№ 1333/2008.
У фруктовому нектарі можуть бути відновлені смак і аромат, м’якоть та клітини, отримані відповідним фізичним способом з того самого виду фруктів.
II. ДОЗВОЛЕНІ ІНГРЕДІЄНТИ, СПОСОБИ ОБРОБКИ ТА РЕЧОВИНИ
1. Склад
Види, що відповідають ботанічним назвам, наведеним у додатку V, використовуються у виготовленні фруктових соків, фруктових пюре та фруктових нектарів, які носять назву відповідного фрукта або загальновживану назву продукту. Для видів фруктів, не включених у додаток V, застосовується правильна ботанічна або загальновживана назва.
................Перейти до повного тексту