Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що додається.

1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Порядком реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні та Порядком ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 "Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні".

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) атрибутивні дані об’єкта містобудівної документації - кількісні та якісні характеристики об’єктів містобудівної документації, в тому числі щодо проектних рішень: показники сучасного стану, проектні показники, прогнозовані показники та індикатори;

2) база геопросторових даних містобудівної документації на місцевому рівні (далі - база геоданих) - сукупність наборів геопросторових даних щодо об’єктів містобудівної документації, яка забезпечує представлення вихідних даних та проектних рішень шляхом визначення просторового розташування об’єктів містобудівної документації на території, атрибутивних даних щодо цих об’єктів, у тому числі показників сучасного стану, проектних показників, прогнозних показників та індикаторів у єдиній системі величин, здійснення містобудівного моніторингу; містить набори геопросторових даних відповідно до переліку тематичних розділів та тематичних підрозділів, визначених для розроблення у складі відповідної містобудівної документації;

3) блакитні лінії - лінії обмеження висоти та силуету забудови; спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови;

4) вид використання території - набір дозволених видів цільового призначення земельних ділянок, що поєднуються за подібністю відповідних ознак;

5) геопросторові дані містобудівної документації - набори геопросторових даних, що отримуються з національної інфраструктури геопросторових даних, реєстрів, кадастрів, інших інформаційних систем для використання під час розроблення містобудівної документації, а також створюються за результатами її розроблення;

6) графічні матеріали містобудівної документації - тематичні набори геопросторових даних щодо об’єктів містобудівної документації, візуалізовані за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих (матеріальних) носіях;

6-1) державні інтереси - визначені Генеральною схемою планування території України, схемами планування окремих частин території України, схемами планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів), іншими документами державного планування державного та регіонального рівня вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об’єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення;

7) діловий центр - структурний елемент планування території, який включає територію концентрації комплексних об’єктів містобудування та окремих об’єктів адміністративної та офісної забудови з високою концентрацією робочих місць невиробничих галузей;

8) дозволений вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає переліку переважних (основних) та супутніх видів цільового призначення земельної ділянки, встановлених для відповідного виду функціонального призначення території у плані зонування території;

9) жовті лінії - межі максимально можливого розповсюдження завалів житлової та громадської забудови, промислових, складських будівель, розміщених уздовж магістральних вулиць сталого функціонування у разі виникнення надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період;

10) зелені лінії - лінії, що визначають межі зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об’єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів;

11) індикатори - визначені завданням, передбаченим пунктом 11 цього Порядку, показники розвитку території, які можуть бути розраховані на основі значень атрибутивних даних бази геоданих і досягнення яких є метою реалізації проектних рішень містобудівної документації;

11-1) інтереси суміжних територіальних громад - визначені концепцією інтегрованого розвитку території територіальної громади, стратегією розвитку територіальної громади, містобудівною документацією на місцевому рівні планувальні рішення, що мають або можуть мати вплив на визначення планувальних рішень містобудівної документації на місцевому рівні щодо території територіальної громади, яка розробляється;

12) історико-архітектурний опорний план - науково-проектна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", містить відомості про об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території;

13) комплексний об’єкт містобудування - структурний елемент планування території, який включає територію та комплекс будівель і споруд переважного функціонального призначення з допоміжними об’єктами супутнього функціонального призначення (житлові квартали та мікрорайони з певним типом забудови, виробничі, складські, торговельні, офісні, навчальні, наукові, охорони здоров’я та інші спеціалізовані комплекси тощо), щодо якого визначаються атрибутивні дані бази геоданих;

14) комплексність забудови - засіб упорядкування території нової забудови або реконструкції існуючої забудови шляхом комплексного здійснення інженерної підготовки території, спорудження зовнішніх інженерних і транспортних мереж та споруд, об’єктів соціальної сфери, житлових будинків, благоустрою території, інших об’єктів будівництва;

15) метадані містобудівної документації - дані щодо джерел, точності, статусу, способу отримання та інших характеристик геопросторових даних містобудівної документації;

16) науково-проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали історико-архітектурного опорного плану, в яких містяться результати проведення наукових досліджень усієї території історичного населеного місця та його найближчого оточення і якими визначаються наявність, розташування, характеристики об’єктів нерухомої культурної спадщини, їх територій та зон охорони, межі історичних ареалів;

17) об’єкт містобудівної документації - геопросторовий об’єкт (існуючий або проектний), щодо якого визначаються геопросторові, атрибутивні дані та метадані містобудівної документації. До об’єктів містобудівної документації належать як існуючі, так і проектні об’єкти;

18) переважний (основний) вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони і займає сумарну площу території не менше 60 відсотків в межах однієї функціональної зони;

19) перспектива розвитку громади - бачення майбутнього розвитку територіальної громади у вигляді переліку пріоритетів та стратегічних цілей, вимірюваних індикаторів їх досягнення (індикаторів розвитку територіальної громади), що мають просторове відображення на території територіальної громади;

20) план реалізації містобудівної документації (далі - план реалізації) - складова містобудівної документації, що містить перелік проектних рішень містобудівної документації із зазначенням їх взаємозв’язаності, послідовності та строків реалізації, проектних показників, впливів на індикатори, інших відомостей;

21) планувальна структура території - розташування основних структурних елементів планування території, червоних ліній та інших меж громадських центрів, мікрорайонів, кварталів, виробничих, ландшафтно-рекреаційних зон, земельних ділянок тощо, що з’єднані транспортно-пішохідною та інженерною інфраструктурою;

22) планувальні рішення генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану - це проектні рішення генерального плану населеного пункту у скороченому обсязі, який визначений пунктом 86 цього Порядку;

23) планувальні рішення детального плану території у складі комплексного плану - це проектні рішення детального плану території у скороченому обсязі, який визначений пунктом 87 цього Порядку;

24) планувальні рішення детального плану території у складі генерального плану населеного пункту - це проектні рішення детального плану території у скороченому обсязі, який визначений пунктом 89 цього Порядку;

25) показники сучасного стану - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо сучасного стану об’єктів містобудівної документації, які отримуються первинно під час розроблення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні шляхом опрацювання вихідних даних, відповідних спостережень, досліджень, обстежень, інформаційної взаємодії з реєстрами, кадастрами, базами даних, а також оновлюються у разі здійснення містобудівного моніторингу;

26) природоохоронні території та об’єкти - території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного їх заповідання, об’єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

27) проектні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо стану об’єктів містобудівної документації, які передбачається досягти на короткостроковий період (до п’яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років), під час реалізації відповідних проектних рішень містобудівної документації;

28) прогнозні показники - значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо прогнозованого стану об’єктів містобудівної документації, які прогнозуються на короткостроковий період (до п’яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років) і не залежать від реалізації проектних рішень містобудівної документації;

29) проект містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території) - набір тематичних геопросторових даних та відповідні текстові і графічні матеріали, підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" відповідальними особами, які його розробили, для використання під час розгляду на засіданні архітектурно-містобудівної ради та проведення експертизи містобудівної документації, здійснення громадського обговорення проекту містобудівної документації, здійснення стратегічної екологічної оцінки, представлення на сесії відповідної сільської, селищної, міської ради;

30) проектні рішення - передбачені містобудівною документацією перспективні заходи щодо визначення та змін функціонального призначення, обмежень у використанні земель, режимів використання, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури території тощо, що спрямовані на забезпечення наближення або досягнення індикаторів;

31) робоча група - тимчасовий консультативно-дорадчий орган виконавчого органу, що забезпечує проведення та опрацювання результатів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, складається з представників сільських, селищних, міських рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчий орган), органів державної влади, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів самоорганізації населення, громадських організацій, інших заінтересованих сторін у складі не менш як п’ять осіб і не більш як 21 особа, з непарною кількістю членів;

32) соціально-планувальна структура - просторова локалізація центрів громадського обслуговування населення різних рівнів і зон їх впливу, що поділяються за рівнем обслуговування: повсякденного, періодичного та епізодичного;

33) стратегічна сесія - обов’язковий публічний захід громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану, метою проведення якого є визначення перспективи розвитку громади. Залежно від кількості населення громади, її соціально-планувальної структури робочою групою може бути передбачено проведення кількох заходів з розроблення перспективи розвитку громади, останній з яких повинен бути визначений як основний, де буде здійснюватися узагальнення напрацювань та прийняття рішень;

34) стратегія просторового розвитку території - складова містобудівної документації, що містить концептуальні рішення щодо напрямів розвитку території (функціонального призначення певних зон території, розвитку вулично-дорожньої мережі, об’єктів інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, збереження культурної спадщини та природно-заповідного фонду, екологічних, соціальних та економічних вимог щодо розвитку території) та індикатори розвитку території, розробляється у вигляді набору геопросторових даних або графічних та текстових матеріалів;

35) супутній вид використання території (земельної ділянки) - використання, яке відповідає виду функціонального призначення території для даної функціональної зони, є необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання території (земельної ділянки). Сумарна площа земельних ділянок з усіма видами цільового призначення, визначеними як супутні для відповідного виду функціонального призначення території, не може перевищувати 40 відсотків площі території в межах однієї функціональної зони;

36) тематичний підрозділ - структурна одиниця тематичного розділу;

37) тематичний розділ - структурна частина стратегії просторового розвитку території, бази геоданих, плану реалізації відповідної тематики;

38) транспортна мобільність - можливість здійснення переміщення людей та вантажів у просторі за допомогою різних способів руху, в тому числі моторних і безмоторних транспортних засобів, а також пішої ходьби;

39) транспортний попит - потреби мешканців, суб’єктів господарювання та інших установ в переміщенні територією, що визначається відповідно до системи розселення, просторового розміщення ділових центрів, виробничих об’єктів, об’єктів соціальної та транспортної інфраструктури;

40) функціональне використання території - існуюче використання території за переважною функцією (громадська, житлова, виробнича тощо);

41) функціональне призначення території - перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, Земельному кодексі України, Водному кодексі України, Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про Генеральну схему планування території України", "Про землеустрій", "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про благоустрій населених пунктів", "Про охорону археологічної спадщини", "Про стратегічну екологічну оцінку", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".

3. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

4. Оновлення містобудівної документації, не пов’язане із внесенням змін до неї, може здійснюватися одночасно із внесенням змін. Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення даних щодо містобудівної документації з паперових носіїв у векторну цифрову форму, в тому числі відповідно до вимог містобудівного кадастру;

3) приведення містобудівної документації у відповідність з вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.

5. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному цим Порядком для її розроблення та затвердження. Після затвердження відповідний проект рішення про внесення змін стає її невід’ємною частиною.

Розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні в частині формування земельних ділянок та/або внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про землеустрій" та підлягають погодженню відповідно до вимог Земельного кодексу України.

6. Внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком.

7. У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу територіальної громади), а для детальних планів території - крім повного включення території, щодо якої розроблено детальний план території, до території, на яку передбачається розроблення проекту детального плану території.

8. Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується.

9. Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі містобудівного моніторингу.

Внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.

10. Включення до комплексного плану генеральних планів населених пунктів та детальних планів території, розроблених після затвердження комплексного плану, є внесенням змін до комплексного плану, яке здійснюється одночасно з їх затвердженням.

11. Обсяги та зміст розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації визначаються у завданні на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації (далі - завдання), зміст якого визначено цим Порядком.

12. Під час розроблення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні враховуються державні інтереси, інтереси суміжних територіальних громад, інтереси територіальної громади, громадські інтереси, що можуть бути представлені у вигляді відповідних документів (концепцій, стратегій, проектів, програм, містобудівної документації, інших даних щодо сучасного стану та планів розвитку відповідних територій, у тому числі з питань цивільного захисту).

13. Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади з дотриманням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.

14. Комплексний план розробляється на всю територію територіальної громади. Комплексний план не розробляється, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту.

15. Комплексний план включає планувальні рішення щодо перспективного використання всієї території територіальної громади відповідно до визначених цим Порядком та завданням складу та змісту комплексного плану, а також:

1) генеральний план населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади;

2) генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під час розроблення комплексного плану визнані такими, що відповідають вимогам законодавства, узгоджуються з проектними рішеннями комплексного плану і підлягають включенню до нього;

3) генеральні плани населених пунктів у межах території територіальної громади, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

4) детальні плани території у межах території територіальної громади (включаються до складу комплексного плану одночасно з їх затвердженням);

5) планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів та детальних планів територій у межах території територіальної громади в обсязі, визначеному цим Порядком;

6) планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення за рахунок державного або місцевого бюджету:

об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства);

об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);

інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

16. Підставами для прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо розроблення або внесення змін до комплексного плану є:

1) відсутність комплексного плану, крім випадку, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту;

2) рішення органу місцевого самоврядування щодо результатів розгляду звіту про містобудівний моніторинг виконання комплексного плану, що містить пропозицію щодо внесення змін до комплексного плану;

3) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до комплексного плану через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

17. Генеральний план населеного пункту, призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту, розробляється у складі комплексного плану або включається до нього як складова одночасно з його затвердженням, деталізує положення комплексного плану та повинен узгоджуватися з іншими його положеннями.

18. У разі коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, генеральний план населеного пункту у межах такої громади розробляється відповідно до вимог щодо розроблення, складу та змісту комплексного плану і генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком, у тому числі в частині проведення громадського обговорення з формування завдання, а також застосування концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, програми комплексного відновлення території територіальної громади як такого завдання.

19. Генеральний план населеного пункту, який має статус адміністративного центру територіальної громади, розробляється у складі комплексного плану в рамках виконання єдиного завдання.

У разі коли у населеному пункті - адміністративному центрі територіальної громади наявний затверджений генеральний план, такий генеральний план населеного пункту підлягає оновленню відповідно до вимог до складу та змісту генерального плану населеного пункту, визначених цим Порядком (за потреби), внесенню змін з урахуванням проектних рішень комплексного плану та включенню до складу комплексного плану, про що зазначається у рішенні про його затвердження.

20. Генеральні плани населених пунктів, необхідність розроблення яких встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, розробляються окремо та одночасно із затвердженням, включаються до складу комплексного плану.

Генеральні плани населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються обов’язково.

21. Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не передбачені рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану в обсязі, визначеному цим Порядком для планувальних рішень генерального плану населеного пункту.

22. Генеральний план населеного пункту включає проектні рішення щодо перспективного використання території населеного пункту відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту генерального плану, а також планувальні рішення детальних планів територій (у тому числі формування земельних ділянок), на яких планується розміщення:

за рахунок державного або місцевого бюджету:

об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства, захисту);

об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області;

об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено генеральним планом населеного пункту);

інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Планувальні рішення детальних планів територій, на яких передбачається розміщення перелічених об’єктів, розробляються у складі генерального плану населеного пункту у разі, коли вони не розроблені у складі комплексного плану.

23. Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.

24. Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

25. Поєднання генеральних планів населених пунктів з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин здійснюється шляхом застосування процедур розроблення, оновлення, внесення змін, погодження, проведення експертизи та затвердження, визначених для генеральних планів населених пунктів, а також складу та змісту, визначених для генеральних планів населених пунктів та детальних планів території.

26. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є:

1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані;

2) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено;

3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану;

4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

27. Внесення змін до генерального плану населеного пункту допускається за умови їх відповідності комплексному плану.

28. Детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральних планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани територій не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

29. Детальні плани територій розробляються на:

структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер (житлові райони, мікрорайони, квартали нової забудови, території комплексної реконструкції кварталів та мікрорайонів застарілого житлового фонду, території виробничої, рекреаційної та іншої забудови);

окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням або на кілька таких територій, в тому числі для розміщення окремого об’єкта будівництва.

30. Детальний план території розробляється з метою:

1) забезпечення комплексності забудови території;

2) деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населених пунктів або території за їх межами;

3) уточнення червоних, жовтих, блакитних, зелених ліній та ліній регулювання забудови, меж зон охорони пам’яток культурної спадщини;

4) уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;

5) визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

6) визначення містобудівних умов та обмежень;

7) визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до встановленого комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;

8) обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

9) визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно-рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;

10) визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови;

11) створення належних умов охорони і використання об’єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об’єктів, інших об’єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

12) визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:

попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;

створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;

охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

комплексного благоустрою та озеленення;

використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту;

13) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов’язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:

за кошти державного або місцевого бюджету: об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об’єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;

інших об’єктів, визначених замовником у завданні;

14) формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, щодо території якої розроблено відповідну документацію;

15) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки всіх форм власності, сформовані до 2004 року, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

31. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

32. Підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до детального плану території є:

1) визначення необхідності розроблення детального плану територій у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту;

2) реалізація затверджених відповідною сільською, селищною, міською радою програм розроблення містобудівної документації;

3) звернення Кабінету Міністрів України, обласної, районної держадміністрації щодо виникнення державної необхідності розміщення об’єктів державного, регіонального значення;

4) виникнення необхідності розміщення об’єктів, що забезпечують громадські інтереси;

5) необхідність узгодження положень раніше затверджених детальних планів територій з комплексним планом, генеральним планом населеного пункту, дія яких поширюється на територію, на яку поширюється дія детального плану території;

6) необхідність вирішення екологічних та інженерних питань;

7) необхідність реалізації інвестиційних програм і проектів;

8) результати містобудівного моніторингу виконання детального плану території, які містять пропозиції щодо внесення змін до відповідного детального плану території;

9) необхідність формування нових земельних ділянок.

33. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану.

Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов’язковий до розроблення.

34. Рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

35. Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування.

36. З метою забезпечення виконання функцій, пов’язаних з організацією замовлення, розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження містобудівної документації, у складі уповноваженого органу містобудування та архітектури може утворюватися окремий структурний підрозділ. Примірне положення про такий структурний підрозділ затверджується Мінінфраструктури.

37. У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, прийняття рішень та виконання функцій замовника з розроблення детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація.

38. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У разі коли оновлення містобудівної документації на місцевому рівні передбачається здійснювати без одночасного внесення змін до неї, звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення для формування завдання на розроблення комплексного плану, проведення громадського обговорення та експертизи проекту містобудівної документації не здійснюються.

Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.

39. Здійснювати розроблення, оновлення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні може суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (далі - розробник).

40. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації, райдержадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, зобов’язані надавати вихідні дані для розроблення містобудівної документації відповідно до запиту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в обсязі, необхідному для забезпечення розроблення електронного документа, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 51, ст. 3152), відповідно до наявних у відповідних органах та установах даних.

Склад та джерела вихідних даних, а також формат їх надання визначаються розробником за погодженням із замовником.

Інформаційні матеріали та доступ до відповідних кадастрів та реєстрів, відповідних інформаційних систем повинні бути надані протягом 10 робочих днів після надходження відповідного запиту.

Вихідними даними для розроблення комплексного плану, а також його невід’ємних складових - генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій - є відомості (геопросторові дані розташування та характеристики відповідних об’єктів) про:

об’єкти Державного земельного кадастру;

об’єкти нерухомого майна (крім земельних ділянок);

речові права на нерухоме майно (включаючи земельні ділянки);

обмеження у використанні земель;

об’єкти лісового фонду;

території та об’єкти природно-заповідного фонду та інші території екомережі;

об’єкти Смарагдової мережі;

об’єкти водного фонду та водно-болотні угіддя;

мінерально-сировинні ресурси;

об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території, музеї;

населення;

об’єкти виробничого комплексу;

об’єкти невиробничого комплексу (науково-дослідні та проектні організації, заклади освіти);

об’єкти соціальної сфери;

об’єкти цивільного захисту, інші дані, необхідні для розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту";

об’єкти інженерної інфраструктури (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, систем передачі/розподілу електричної енергії та розподілу газу;

об’єкти телефонізації, трубопровідного транспорту);

об’єкти дорожньо-транспортної інфраструктури (залізничні та автомобільні дороги, мостові споруди, підприємства та парк автотранспорту, об’єкти автосервісу, міжселенні транспортні маршрути, авто- та залізничні станції, авто-, залізничні, річкові, морські вокзали, об’єкти повітряного транспорту);

об’єкти природної і техногенної небезпеки, розташовані на території територіальної громади та суміжних адміністративно-територіальних утворень;

природно-кліматичні умови;

стан навколишнього природного середовища (земель, ґрунтів, водного та повітряного простору, інших компонентів довкілля);

ризик виникнення на території надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

розміщення на території територіальної громади об’єктів, визначених Генеральною схемою планування території України, Державною стратегією регіонального розвитку України, Стратегією сталого розвитку України;

положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;

положення затвердженої містобудівної документації регіонального та місцевого рівня, що стосуються використання території територіальної громади;

стратегічні та оперативні цілі, визначені регіональною стратегією розвитку, що поширюються на територію територіальної громади, стратегічними документами щодо розвитку територіальної громади;

прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівні, що поширюються на територію територіальної громади;

стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі;

плани управління річковими басейнами;

положення схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць та проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану.

41. Розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42-44цього Порядку.

42. Підготовчий етап включає такі заходи:

1) прийняття рішення відповідним уповноваженим органом згідно з пунктами 34 та37 цього Порядку щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, у якому зазначаються:

строки проведення підготовчих процедур розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;

для комплексних планів - вимоги до персонального складу робочої групи (з урахуванням підпункту 12 пункту 42 цього Порядку), строки приймання заявок на участь у робочій групі (не менш як 10 робочих днів з дня публікації даного рішення на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради);

пропозиції щодо переліку та значень індикаторів;

2) оприлюднення замовником рішення щодо розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та підстав для його прийняття, зокрема результатів містобудівного моніторингу, яке здійснюється через місцеві засоби масової інформації, на веб-сайті замовника, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом);

3) вжиття замовником заходів до отримання доступу до всіх чинних кадастрів та реєстрів або щодо забезпечення взаємодії між його інформаційною системою та чинними кадастрами та реєстрами відповідно до законодавства, що визначає порядок їх ведення;

4) для комплексних планів, генеральних планів населених пунктів (для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей та районів) - отримання замовником відомостей щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад шляхом подання ним до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, районних, обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Мінінфраструктури (під час розроблення комплексних планів - для територіальних громад з адміністративними центрами в адміністративних центрах областей, під час розроблення генеральних планів населених пунктів - для мм. Києва та Севастополя, адміністративних центрів областей) запитів щодо визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад для їх врахування під час розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Під час підготовки матеріалів щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад враховуються:

містобудівна документація державного та регіонального рівня, містобудівна документація територій суміжних територіальних громад щодо суміжних територій;

оперативні цілі та основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, наведених у додатку 2 до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), регіональна стратегія розвитку, що поширюється на територію територіальної громади, стратегія розвитку суміжної територіальної громади;

прогнози та програми економічного і соціального розвитку, галузей економіки, прийняті на державному, обласному, районному та місцевому рівні, що поширюються на територію територіальної громади;

стратегії, програми та плани у сфері охорони навколишнього природного середовища і сталого використання земель, ґрунтів, вод, лісів та інших природних ресурсів, формування екомережі, плани управління річковими басейнами;

наявні відомості та розрахункові планові показники для розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту".

Державні інтереси надаються у формі офіційних листів відповідних органів виконавчої влади з інформаційними матеріалами щодо державних інтересів - витягів з Генеральної схеми планування території України, відповідної схеми планування території державного та/або регіонального рівня, які доповнюються інформацією з інших документів державного планування, затверджених у встановленому законодавством порядку (концепцій, стратегій, цільових програм).

Інтереси суміжних територіальних громад надаються у формі офіційних листів уповноважених органів містобудування та архітектури відповідних сільських, селищних, міських рад з інформаційними матеріалами щодо інтересів суміжних територіальних громад - витягів з концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади, стратегії розвитку територіальної громади, містобудівної документації на місцевому рівні.

Строк дії інформаційних матеріалів щодо державних інтересів (інтересів суміжної територіальної громади) становить три роки з дати їх отримання, якщо органом, що видав такий витяг, не повідомлено замовнику офіційним листом про втрату їх актуальності з наданням відповідного обґрунтування (затвердження, внесення змін або скасування відповідних документів).

У разі коли строк дії таких інформаційних матеріалів щодо державних інтересів (інтересів суміжної територіальної громади) завершився під час розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні до її затвердження, замовнику необхідно звернутися у встановленому порядку щодо повторного надання державних інтересів (інтересів суміжної територіальної громади);

5) під час визначення державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад враховуються такі умови:

строк розгляду відповідного запиту становить не більш як 15 робочих днів від дати отримання відповідного листа, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до оголошення процедури закупівлі робіт на розроблення містобудівної документації;

у разі потреби збільшення строку розгляду запиту про це повинно бути повідомлено замовнику листом не пізніше ніж за п’ять днів до завершення встановленого строку розгляду запиту; збільшення строку розгляду запиту може бути встановлене не більш як на 15 робочих днів від визначеної дати завершення строку розгляду запиту;

у разі ненадходження відповіді щодо відповідного запиту замовником надсилаються до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад, райдержадміністрації, облдержадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Мінінфраструктури (для територіальних громад мм. Києва та Севастополя, з центрами в адміністративних центрах областей, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад суміжних територіальних громад) повідомлення щодо розроблення містобудівної документації без врахування державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад;

у разі надходження відповідей на запити замовника щодо визначення державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад після визначеного строку відповіді на зазначені запити опрацьовуються за рішенням замовника;

питання, пов’язані з урахуванням та узгодженням інтересів із суміжними адміністративно-територіальними утвореннями інших держав, належать до сфери державних інтересів, а також компетенції міждержавних робочих груп в рамках транскордонного співробітництва (за наявності);

6) формування замовником та розробником переліку раніше розробленої містобудівної документації для відповідної території, в тому числі актуальної містобудівної документації та незатверджених проектів, а також матеріалів затверджених раніше історико-архітектурних опорних планів із визначеними межами історичних ареалів та інформацією про об’єкти культурної спадщини та затверджені зони їх охорони, відомостей про об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони (у разі затвердження); пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони (у разі затвердження); затверджені правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони (у разі затвердження); охоронювані археологічні території, музеї; визначення відомостей, які необхідні для врахування у планувальних рішеннях містобудівної документації;

7) формування замовником переліку документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, проектів, програм, інших документів щодо сучасного стану та планів розвитку відповідних територій), шляхом отримання від відповідних структурних підрозділів виконавчого органу сільської, селищної, міської ради та її виконавчого органу, визначення замовником переліку передбачених зазначеними документами планувальних рішень, які повинні бути враховані в містобудівній документації;

8) інформування замовником через місцеві засоби масової інформації, на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника про початок розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту та визначених замовником порядку і строків внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами із забезпеченням дотримання таких строків:

початок реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - на наступний робочий день після дати публікації відповідного повідомлення;

строк реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту - не менш як протягом 15 робочих днів від дати публікації відповідного повідомлення;

останній день реєстрації пропозицій фізичних та юридичних осіб до розроблення або внесення змін до комплексного плану - не пізніше ніж за п’ять робочих днів до проведення громадських обговорень з формування завдання на розроблення комплексного плану;

9) забезпечення замовником розміщення на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника інформації щодо отриманих пропозицій до комплексного плану, генерального плану населеного пункту від фізичних та юридичних осіб із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та забезпеченням можливості коментування користувачами веб-сайтів;

10) складення замовником переліку раніше розроблених схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій для містобудівних потреб, встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, планів земельно-господарського устрою, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів у межах території територіальної громади, а також інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних, інженерно-гідрометеорологічних вишукувальних, проектно-вишукувальних, планувальних та інших робіт та досліджень на території проектування, затверджених до прийняття рішення про розроблення комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території (із зазначенням року розроблення, розробника, місцезнаходження матеріалів), матеріали та/або інформація щодо яких наявні у розпорядженні замовника або можуть бути отримані в установленому порядку;

11) складення замовником переліку намірів суб’єктів містобудівної діяльності (інформація щодо виданих містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів, заявок на отримання земельних ділянок, наявних інвестиційних проектів);

12) для комплексного плану - формування завдання шляхом проведення громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану у разі, коли не затверджена концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади, що передбачає виконання таких заходів:

забезпечення інформування мешканців територіальної громади шляхом розміщення інформаційного повідомлення на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника щодо проведення громадських обговорень з формування завдання на розроблення комплексного плану, яке містить інформацію про вимоги до персонального складу робочої групи та порядку подання кандидатур до неї;

затвердження виконавчим органом персонального складу робочої групи з урахуванням того, що:

- у персональному складі робочої групи частка членів, що представляють сільські, селищні, міські ради та виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, не повинна перевищувати половину складу робочої групи плюс одна особа;

- повинно бути забезпечено участь у робочій групі принаймні одного представника від кожного з населених пунктів, розташованих на території територіальної громади, який не є співробітником виконавчого органу;

- допускається представлення одним членом робочої групи інтересів кількох суміжних сіл та селищ територіальної громади;

визначення робочою групою тематичних напрямів громадського обговорення за напрямами відповідно до складу та змісту комплексного плану згідно з пунктами 70-90 цього Порядку (тематичні напрями можуть об’єднуватися відповідно до актуальності та особливостей територіальної громади);

у разі відсутності документів стратегічного планування, що визначають розвиток території територіальної громади, обговоренню також підлягають загальні пріоритети розвитку територіальної громади, а саме:

- бачення перспективи розвитку територіальної громади;

- перелік пріоритетів довгострокового розвитку територіальної громади;

- визначення основних заходів щодо сприяння залученню інвестицій, поліпшення умов життєдіяльності та господарської діяльності;

у разі наявності таких документів обговорення загальних пріоритетів розвитку територіальної громади може здійснюватися за рішенням робочої групи;

визначення переліку основних заінтересованих сторін у розвитку територіальної громади;

забезпечення інформування мешканців територіальної громади та визначених заінтересованих сторін розвитку територіальної громади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника про дату проведення стратегічної сесії та порядок відбору її учасників (не пізніше ніж за 15 робочих днів до визначеної дати її проведення);

визначення порядку та здійснення відбору учасників стратегічної сесії, з урахуванням того, що:

- відбір здійснюється відповідно до переліку основних заінтересованих сторін розвитку територіальної громади із забезпеченням принципу пропорційного представництва локальних територіальних громад, ключових спільнот громади, представників заінтересованих сторін, а також органів місцевого самоврядування (у разі наявного або перспективного міжмуніципального співробітництва до робочої групи можуть бути запрошені представники органів місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад);

- серед учасників стратегічної сесії повинно бути не більш як третина членів робочої групи;

- інформування про час та місце проведення стратегічної сесії (не пізніше ніж за п’ять робочих днів до визначеної дати її проведення);

проведення стратегічної сесії із забезпеченням:

- інформування замовником про визначений порядок та календарний план підготовчих процедур для розроблення комплексного плану, перелік документів довгострокового планування, що передбачається використати під час розроблення комплексного плану (містобудівна документація, стратегічні документи щодо розвитку територіальної громади, програми, плани, проекти, планувальні рішення для реалізації державних інтересів), отримані пропозиції до комплексного плану, надані фізичними та юридичними особами;

- обговорення у групах за визначеними тематичними напрямами із забезпеченням участі кожним учасником стратегічної сесії не менш як у третині груп за тематичними напрямами;

- забезпечення онлайн-трансляції та/або відеофіксації на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника з можливістю коментування користувачами веб-сайтів;

- інформування уповноваженим представником робочої групи про подальші кроки з формування завдання на розроблення комплексного плану, в тому числі про строки публікації напрацювань стратегічної сесії;

- застосування організаційних процедур, в тому числі щодо перевірки відповідності осіб вимогам до учасників стратегічної сесії, організації засідання та підготовки протоколу, відповідно до Порядку проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

узагальнення робочою групою напрацювань стратегічної сесії та коментарів до них у вигляді протоколу стратегічної сесії та розміщення його на веб-сайті замовника із забезпеченням можливості коментування користувачами веб-сайту протягом не менш як 10 робочих днів;

підготовка замовником разом з робочою групою проекту завдання на розроблення комплексного плану відповідно до вимог цього Порядку на основі протоколу стратегічної сесії;

схвалення робочою групою проекту завдання на розроблення комплексного плану не менш як двома третинами голосів від свого затвердженого складу та затвердження замовником, публікація завдання на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника;

13) для організації проведення громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексних планів, збору та аналізу даних, проведення додаткових попередніх досліджень замовник може залучати інші організації та установи, відносини з якими можуть регулюватися договором, укладеним відповідно до вимог Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, який укладається з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі", залучати кошти міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

Джерелами фінансування розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні можуть бути кошти відповідних місцевих бюджетів (в тому числі отримані шляхом субвенції з державного бюджету) та/або кошти міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

Для забезпечення фінансування відповідних робіт замовник подає пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні, оновленні, внесенні змін до містобудівної документації на місцевому рівні або здійснює підготовку відповідних документів для отримання міжнародної технічної та/або фінансової допомоги, у тому числі у вигляді грантів.

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.

Розроблення детального плану території щодо земельної ділянки (групи земельних ділянок), яка перебуває у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб або на якій розташована будівля, споруда, що перебуває у приватній власності, може здійснюватися за рахунок коштів землевласника, землекористувача або власника будівлі, споруди;

14) проведення тендерних закупівель щодо розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації відповідно до положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".

Невід’ємною частиною тендерної документації щодо визначення технічних вимог до предмета закупівлі є завдання на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, підготовлене відповідно до вимог цього Порядку (для генерального плану населеного пункту, детального плану території - проект завдання, яке остаточно складається та затверджується замовником за погодженням із розробником на стадії підписання договору);

завдання на розроблення містобудівної документації містить такі відомості:

- вид містобудівної документації (комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території);

- підстава для проектування (рішення про розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, під час внесення змін - результати містобудівного моніторингу);

- замовник розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації;

- строк розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, а також роки реалізації короткострокового, середньострокового періодів та довгострокової перспективи з урахуванням тривалості всіх погоджувальних процедур;

- назва території розроблення містобудівної документації (для комплексного плану - назва та код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад територіальної громади, для генерального плану населеного пункту - назва та код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад територіальної громади населеного пункту, для детального плану території - опис території відповідно до містобудівної документації або з використанням назв ключових поіменованих об’єктів;

- опис меж території розроблення містобудівної документації (для детальних планів території);

- перелік наявних вихідних даних (для тендерної документації надається перелік наявних вихідних даних, у повному обсязі вихідні дані надаються розробнику після укладення договору відповідно до акта приймання-передачі);

- для комплексних планів - концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади, а у разі її відсутності - матеріали громадських обговорень з формування завдання на розроблення проекту містобудівної документації відповідно до підпункту 12 пункту 42 цього Порядку;

- для генеральних планів населених пунктів, що віднесені до Списку історичних населених місць України, - завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, оформлене відповідно до державних будівельних норм та інших норм законодавства;

перелік населених пунктів, щодо яких передбачається розроблення планувальних рішень генеральних планів, а також планувальних рішень детальних планів територій, на яких передбачається розміщення:

- за рахунок державного або місцевого бюджету - об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та схемою планування області; об’єктів, для розташування яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності (якщо розташування таких об’єктів передбачено комплексним планом);

- інших об’єктів, визначених замовником у завданні;

перелік проектних рішень, які необхідно передбачити під час розроблення містобудівної документації, які не повинні суперечити положенням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності), для генеральних планів населених пунктів - не повинні суперечити положенням комплексного плану, для детальних планів - не повинні суперечити положенням комплексного плану та генерального плану населеного пункту;

перелік додаткових текстових та графічних матеріалів або додаткові вимоги до змісту текстових чи графічних матеріалів, передбачені замовником;

правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію після передачі її замовнику;

формат електронних документів містобудівної документації з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території";

15) визначення розробника з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі". Відносини між замовником та розробником у процесі розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації регулюються договором, укладеним відповідно до вимог Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів, який укладається з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі";

16) публікація на веб-сайті замовника календарного плану виконання робіт з розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до укладеного договору на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні.

Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні замовник:

вносить (завантажує) рішення про розроблення, оновлення або внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні та інформацію (матеріали) щодо підстав для його прийняття до Містобудівного кадастру на державному рівні через електронний кабінет користувача Містобудівного кадастру на державному рівні;

забезпечує розміщення інформації, передбаченої підпунктами 8, 9, 12, 16 цього пункту, та отриманих пропозицій програмними засобами Містобудівного кадастру на державному рівні, зокрема через геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні.

43. Основний етап включає такі заходи:

1) забезпечення замовником розробнику:

доступу до вихідних даних для розроблення містобудівної документації на місцевому рівні шляхом передачі відповідних матеріалів у цифровій формі (у разі відсутності технічної можливості здійснення оцифрування - у паперовій формі), що оформляється відповідним актом приймання-передачі вихідних даних,

надання доступу до кадастрів, реєстрів та інформаційних систем в обсязі, необхідному для розроблення містобудівної документації відповідно до бази геоданих;

надання матеріалів щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад, пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації, наданих фізичними та юридичними особами;

надання всіх наявних результатів містобудівного моніторингу виконання затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні;

2) надання замовником розробнику картографічної основи у цифровій формі в Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000, складеної відповідно до вимог законодавства, через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

Замовник попередньо завантажує картографічну основу до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та засвідчує її актуальність на рік розроблення містобудівної документації на місцевому рівні шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису з використанням кваліфікованої позначки часу, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Об’єкти місцевості та їх характеристики, зображені на картографічній основі, повинні відповідати класифікаторам інформації, яка відображається на топографічних картах та планах відповідних масштабів, або вимогам до топографічної карти/плану із спрощеним змістом, що встановлюються нормативно-технічною документацією у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Картографічна основа за змістом та точністю відповідає:

для всієї території територіальної громади - масштабу 1:10 000;

для території населених пунктів, для яких будуть розроблятися генеральні плани та/або планувальні рішення генерального плану, - масштабу 1:2000;

для визначених у завданні територій, для яких будуть розроблені детальні плани та /або планувальні рішення детальних планів, - масштабам 1:1000, 1:500.

У разі неповної відповідності картографічної основи цим вимогам (у частині картографічних основ масштабів 1:2000, 1:1000, 1:500) замовник забезпечує її доопрацювання відповідно до окремого завдання та завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва не пізніше ніж до подання проекту містобудівної документації для проведення експертизи;

3) проведення розробником обробки та аналізу даних, а також досліджень, передбачених у завданні та запропонованих розробником і погоджених замовником. Для проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів проектів містобудівної документації розробник за погодженням із замовником може залучати інші організації та установи, в тому числі шляхом укладення відповідних цивільно-правових договорів;

4) під час розроблення генеральних планів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється розроблення історико-архітектурного опорного плану відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства.

Зазначені в історико-архітектурному опорному плані відомості є підставою для встановлення обмежень у використанні земель та враховуються під час розроблення планувальних рішень;

5) розроблення містобудівної документації розробником відповідно до завдання, цього Порядку, державних будівельних норм та інших норм законодавства;

6) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад, а у разі наявності суперечностей або необхідності уточнення положень, які містяться у повідомленнях щодо державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громад, - забезпечення замовником разом з розробником проведення відповідних нарад та консультацій для узгодження позицій щодо відповідних положень, результати яких вносяться до протоколів узгодження позицій щодо державних інтересів, інтересів суміжних територіальних громад. Протоколи узгодження позицій підписуються відповідними уповноваженими особами райдержадміністрації, облдержадміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Мінінфраструктури (для територіальних громад мм. Києва та Севастополя, з центрами в адміністративних центрах областей) та уповноваженою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;

7) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації проектних рішень містобудівної документації, в тому числі визначення проектних рішень містобудівної документації на місцевому рівні нижчого рівня, що передбачається не враховувати у разі розроблення та затвердження проекту містобудівної документації на місцевому рівні вищого рівня, із зазначенням необхідності внесення змін у відповідну містобудівну документацію на місцевому рівні нижчого рівня, даних Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою;

8) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації положень та рішень документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, програм, планів, проектів тощо), та/або підготовка пропозицій щодо внесення змін до відповідних документів державного планування, що здійснюється до оголошення про строки проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації на місцевому рівні, для забезпечення узгодження положень відповідних документів державного планування, затверджених сільською, селищною і міською радою (концепцій, стратегій, програм, планів, проектів тощо), та положень проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

9) врахування розробником під час розроблення містобудівної документації пропозицій до розроблення або внесення змін до містобудівної документації, наданих фізичними та юридичними особами;

10) надання пропозицій розробником щодо коригування індикаторів реалізації містобудівної документації;

11) забезпечення замовником здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

12) підготовка розробником матеріалів (електронних документів, графічних матеріалів містобудівної документації, інформаційно-довідкових матеріалів) для забезпечення проведення громадських слухань з розгляду проекту містобудівної документації, засідання архітектурно-містобудівної ради, погодження відповідних проектних рішень містобудівної документації відповідно до Земельного кодексу України, експертизи містобудівної документації;

13) організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації, що включає:

оприлюднення повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, яке повинно містити:

- інформацію про мету та підстави для розроблення містобудівної документації, межі території, для якої розробляється документація, відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації;

- посилання на веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено повний текст рішення про розроблення документації з додатками до рішення (у разі наявності), в тому числі з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для природного навколишнього середовища (у тому числі для здоров’я населення);

- посилання на веб-сайт замовника та інші інтернет-ресурси, де оприлюднено проект містобудівної документації (в тому числі звіт про стратегічну екологічну оцінку (розділ "Охорона навколишнього природного середовища");

- інформацію про посадову особу замовника, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, і поштову та електронну адреси, за якими можуть надсилатися пропозиції (зауваження);

- відомості про строк подання пропозицій (зауважень) і останню дату для прийняття пропозицій (зауважень), що не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань;

- інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентацій, прилюдного експонування, телевізійний програм, публічних конференцій тощо);

реєстрацію, розгляд і врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні з урахуванням того, що:

- оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації;

- пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій (паперовій або електронній) та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань;

- пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;

- пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються;

- фізичні особи подають пропозиції із зазначенням прізвища, імені та по батькові (за наявності), місця реєстрації з особистим підписом;

- юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи з підписом уповноваженої особи;

- пропозиції громадськості підлягають реєстрації замовником та розглядаються розробником і замовником у визначений в повідомленні про громадські обговорення строк;

проведення інформаційних заходів (презентацій, телевізійних програм, публічних конференцій, консультацій тощо);

проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до Порядку проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

узгодження спірних питань між громадськістю і замовником містобудівної документації на місцевому рівні узгоджувальною комісією з урахуванням того, що:

- комісія утворюється у разі наявності пропозицій (зауважень) громадськості, наданих в установленому порядку протягом строку проведення громадського обговорення (в тому числі під час проведення громадських слухань), рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання;

- комісія утворюється за рішенням замовника містобудівної документації у тижневий строк після закінчення строку подання пропозицій громадськості;

- склад комісії встановлює замовник містобудівної документації у кількості не менш як 20 та не більш як 30 осіб та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням дати, часу та місця проведення замовником консультацій щодо узгодження спірних питань;

- головою комісії є посадова особа замовника містобудівної документації. У разі коли головуючий зловживає своїми правами чи порушує порядок проведення громадських слухань, то учасники засідання громадських слухань простою більшістю голосів можуть висловити йому недовіру і звернутися до замовника щодо призначення іншого головуючого;

- до складу комісії входять:

посадові особи замовника містобудівної документації;

представники органу у сфері земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів державної влади;

представники професійних об’єднань та спілок, архітектори і науковці;

уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань;

- кількість представників громадськості повинна становити не менш як 50 і не більш як 70 відсотків загальної чисельності членів комісії;

- комісія у двотижневий строк розглядає спірні питання та приймає рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень);

- засідання комісії є правоможним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини - представників громадськості);

- рішення комісії приймається більшістю присутніх членів та оформляється відповідним протоколом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дати прийняття рішення комісією;

- урегульовані комісією спірні питання між сторонами є підставою для внесення змін до проекту містобудівної документації;

- у разі неспроможності комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації;

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом надання відповідей заявникам про їх врахування або відмова з посиланням на норми законодавства та державні будівельні норми, що обґрунтовує неврахування пропозиції (зауваження).

Таблиці з пропозиціями (зауваженнями) та відповіді щодо їх врахування чи неврахування (з обґрунтуваннями) повинні оприлюднюватися на офіційному веб-сайті замовника з урахуванням положень Закону України "Про захист персональних даних";

14) організація замовником за участю розробника попереднього розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою відповідного рівня, який повинен бути здійснений протягом одного місяця від дати подання відповідного звернення:

для комплексного плану - архітектурно-містобудівною радою Автономної Республіки Крим, відповідної облдержадміністрації;

для генеральних планів населених пунктів, детальних планів

території - архітектурно-містобудівною радою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (за наявності); у разі відсутності архітектурно-містобудівної ради виконавчого органу сільської, селищної, міської ради - архітектурно-містобудівною радою райдержадміністрації, у разі її відсутності - архітектурно-містобудівною радою Автономної Республіки Крим, відповідної облдержадміністрації;

15) коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні розробником за погодженням із замовником за результатами громадського обговорення та розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою;

16) публікація замовником після відповідного коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, протоколів громадського обговорення, засідання відповідної архітектурно-містобудівної ради, довідок щодо громадських слухань та консультацій з органами виконавчої влади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради та веб-сайті замовника.

44. Завершальний етап включає такі заходи:

1) подання замовником проекту містобудівної документації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації" (Офіційний вісник України, 2011 р. № 40, ст. 1642);

2) погодження розробником проекту містобудівної документації:

у частині положень щодо формування земельних ділянок - в порядку, встановленому Земельним кодексом України для погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

у частині положень, що передбачають внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2004 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, для погодження з їх власниками, а якщо такі земельні ділянки перебувають у користуванні фізичних, юридичних осіб, - також підлягають погодженню із землекористувачами;

у частині положень реєстрації обмежень у використанні земель - у порядку, встановленому Земельним кодексом України;

3) подання замовником проекту містобудівної документації на місцевому рівні на затвердження сільській, селищній, міській раді у форматі електронного документа відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території" та завдання. Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про:

генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які визнані такими, що відповідають вимогам законодавства та узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього;

генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом;

назви населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення якого розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом;

назви населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів (в тому числі обов’язковим є включення до цього переліку населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, якщо генеральні плани цих населених пунктів не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану);

опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом.

У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, затвердження детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація;

4) подання розробником документів, визначених Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, передбачені містобудівною документацією, до Державного земельного кадастру і отримання відповідних витягів;

5) розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації здійснюється сільською, селищною, міською радою:

комплексний план та генеральні плани населених пунктів - протягом трьох місяців з дня подання відповідного проекту містобудівної документації,

детальний план території - протягом 30 днів з дня подання відповідного проекту містобудівної документації;

6) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує доступ до матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні, визначених пунктом 69 цього Порядку, крім інформації з обмеженим доступом, шляхом:

внесення відповідних даних до Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру протягом п’яти робочих днів з дня затвердження відповідної містобудівної документації;

оприлюднення метаданих на національному геопорталі та забезпечення доступу до відповідних геопросторових даних на геоінформаційних сервісах типу WFS геопорталів держателів даних або національного геопорталу;

надання за відповідним запитом інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні;

оприлюднення інформації щодо містобудівної документації на місцевому рівні, у тому числі у формі відкритих даних, на:

єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

веб-сайті сільської, селищної, міської ради та веб-сайті замовника (протягом п’яти робочих днів з дня затвердження).

Інформація щодо містобудівної документації на місцевому рівні включає:

відомості щодо затвердження містобудівної документації на місцевому рівні (матеріали рішення сільської, селищної, міської ради щодо затвердження);

посилання на геопортал Містобудівного кадастру на державному рівні;

передачу текстових, табличних та графічних матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні до Державного фонду документації із землеустрою;

відомості щодо здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" (посилання на Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки).

Відомості про об’єкти Державного земельного кадастру вносяться на підставі електронних документів окремо за кожним об’єктом Державного земельного кадастру.

45. У разі наявності в комплексному плані, генеральному плані населеного пункту інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файла, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території", та підписується шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" відповідальними особами, які розробили комплексний план, генеральний план населеного пункту.

46. Генеральні плани населених пунктів одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану. Детальні плани території одночасно з їх затвердженням стають невід’ємними складовими комплексного плану та/або генерального плану населеного пункту.

47. Розроблення містобудівної документації вважається завершеним і містобудівна документація на місцевому рівні вважається чинною не раніше моменту внесення відповідних даних до Містобудівного кадастру на державному рівні та Державного земельного кадастру.

48. Майнові права на містобудівну документацію належать розробнику та замовнику спільно, якщо інше не встановлено договором про розроблення містобудівної документації.

49. У разі незатвердження сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації замовник забезпечує утворення погоджувальної комісії, до складу якої входять депутати відповідної сільської, селищної, міської ради, а також члени робочої групи. Погоджувальна комісія формує протокол з переліком зауважень та пропозицій, що передається замовнику та стає додатком до завдання.

50. За рішенням замовника розробник здійснює відповідне коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні. У разі коли зміни є суттєвими (зміна меж та функцій функціональних зон, переліку проектних рішень, положень стратегії просторового розвитку території або інші зміни за обґрунтуванням замовника), проект містобудівної документації на місцевому рівні підлягає доопрацюванню та повторно проходить завершальний етап розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

51. Зобов’язання розробника та замовника щодо доопрацювання проекту містобудівної документації у разі незатвердження або відхилення сільською, селищною, міською радою проекту містобудівної документації визначаються договором про розроблення містобудівної документації.

52. Обсяг робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається завданням на розроблення (внесення змін), яке складається розробником і затверджується замовником.

Форма завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту встановлюється державними будівельними нормами.

53. Вимоги до змістовного наповнення та правила зазначення відомостей в історико-архітектурному опорному плані населеного пункту та завданні на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються нормативним документом, прийнятим національним органом стандартизації.

54. Рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

55. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради.

56. Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану.

Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення.

У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.

57. Одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам’яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією.

58. Науково-проектну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення режимів використання історичних ареалів, а також зон охорони пам’яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, розробляти та затверджувати одночасно.

59. Зміни до історико-архітектурного опорного плану можуть вноситися тільки одночасно із внесенням змін до генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади згідно з цим Порядком.