1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.

Торгівля людьми, жертвами якої стають жінки, чоловіки і діти, є злочином, що вчиняється з метою трудової експлуатації, зокрема примусової праці, сексуальної експлуатації, примусового жебрацтва, вилучення органів.

За інформацією Державного департаменту США, який готує щорічну доповідь щодо протидії торгівлі людьми, Україна є державою походження, транзиту та поступово стає державою призначення для осіб, які є жертвами примусової праці та примусової проституції.

Торгівля людьми характеризується надзвичайно високим рівнем злочинної прибутковості. Ратифікація Україною Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю ), Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми , а також приєднання до інших міжнародних договорів підтверджують готовність держави до реалізації державної політики у відповідній сфері на якісно новому рівні.

У результаті роботи українських органів внутрішніх справ упродовж 2010 року виявлено 257 злочинів, передбачених статтею 149 Кримінального Кодексу України , та 277 осіб, що постраждали від торгівлі людьми, в тому числі 41 дитина; за вісім місяців 2011 року виявлено 150 злочинів, повернуто в Україну 211 постраждалих, у тому числі 14 дітей.

За результатами дослідження, проведеного у 2008 році на замовлення Міжнародної організації з міграції, понад 117 тис. громадян України постраждали від торгівлі людьми починаючи з 1991 року. Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні у співпраці з громадськими організаціями протягом 2000-2010 років надало допомогу 7343 особам, що постраждали від дій, пов’язаних з торгівлею людьми в Україні, які вивозилися до 67 держав. При цьому понад 60 відсотків таких осіб виявлено за останні п’ять років. У 2010 році зазначене представництво надало допомогу 1085 особам, що постраждали від торгівлі людьми, в тому числі 81 неповнолітній. За дев’ять місяців 2011 року до Міжнародної організації з міграції звернулося за допомогою 611 постраждалих.

За результатами аналізу виконання Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 18, ст. 718), виявлено невизначеність у передбачених нею заходах, відсутність чітких кількісних та якісних показників ефективності виконання, що ускладнює моніторинг результатів та складення звітності. Зазначена Програма переважно спрямована на запобігання торгівлі людьми і не містить чіткого механізму надання допомоги особам, що постраждали від цього злочину.

Сьогодні спостерігаються нові тенденції у сфері торгівлі людьми, зокрема підвищується рівень загрози використання новітніх репродуктивних технологій. Збільшується також кількість випадків "сексуального туризму", в тому числі дитячого, комерційної сексуальної експлуатації дітей, зокрема з використанням новітніх інформаційних технологій. Відслідковується чітка тенденція вербування жителів віддалених міст і сіл, у яких рівень обізнаності щодо проблеми торгівлі людьми є найнижчим. До групи ризику, крім жінок і дітей, останнім часом потрапляють чоловіки працездатного віку.