КОМІТЕТ З БЕЗПЕКИ НА МОРІ,

ПОСИЛАЮЧИСЬ на статтю 28 b) Конвенції про Міжнародну морську організацію, що стосується функцій Комітету,

ПОСИЛАЮЧИСЬ ДАЛІ на статтю III (2)(f) Міжнародної конвенції про пошук і рятування (CAP), 1979 р. (далі - Конвенція), що стосується процедури внесення поправок у Додаток до Конвенції, крім положень пунктів 2.1.4, 2.1.5, 2.1.7, 2.1.10, 3.1.2 або 3.1.3,

РОЗГЛЯНУВШИ на своїй шістдесят дев’ятій сесії поправки до Конвенції, запропоновані та розповсюджені відповідно до статті III (2)(a),

1. ПРИЙМАЄ, відповідно до статті III (2) (c) Конвенції, поправки до Конвенції, текст яких наведено у додатку до цієї Резолюції;

2. ВИЗНАЧАЄ відповідно до статті III (2) (f) Конвенції, що зміни вважаються прийнятими з 1 липня 1999 року, якщо до цієї дати більше третини Сторін не повідомило про свої заперечення щодо поправок;

3. ПРОПОНУЄ Сторонам Конвенції взяти до відома, що відповідно до статті III (2) (h) Конвенції поправки набирають чинності з 1 січня 2000 року після їх прийняття відповідно до вищезазначеного пункту 2;

4. ПРОСИТЬ Генерального секретаря відповідно до статті III (2)(d) Конвенції направити завірені копій цієї резолюції та тексту поправок, що містяться у додатку, всім Сторонам Конвенції;

5. ПРОСИТЬ ТАКОЖ Генерального секретарю направити копії цієї резолюції та додатку до неї членам Організації, які не є Сторонами Конвенції.

Чинний текст Додатку до Конвенції, окрім пунктів 2.1.4, 2.1.5, 2.1.7, 2.1.10, 3.1.2 і 3.1.3, замінити таким:

1.1 Використання слова "повинен" в Додатку вказує на те, що йдеться про положення, одноманітне застосування якого всіма Сторонами вимагається в інтересах охорони людського життя на морі.

1.2 Використання слова "слід" у Додатку вказує на те, що йдеться про положення, одноманітне застосування якого всіма Сторонами рекомендується в інтересах охорони людського життя на морі.

1.3 Нижчеперелічені терміни, що використовуються у цьому Додатку, означають таке:

.1 "Пошук". Операція, яку зазвичай координує рятувально-координаційний центр або рятувальний підцентр, у якій використовується наявний персонал і засоби для виявлення людей, що зазнають лиха;

.2 "Рятування". Операція з визволення людей, які зазнають лиха, надання їм початкової медичної або іншої допомоги та доставці їх до безпечного місця;

.3 "Служба з пошуку і рятування". Виконання функцій з відстеження лиха, здійснення зв’язку, координації, пошуку, рятування, включаючи надання медичних консультацій, першої медичної допомоги або евакуації постраждалих через використання суспільних або приватних засобів, зокрема повітряні і морські судна та інші засоби та установки;

.4 "Пошуково-рятувальний район". Район певних розмірів, пов’язаний із рятувально-координаційним центром, у межах якого забезпечуються пошук і рятування;

.5 "Рятувально-координаційний центр". Підрозділ, відповідальний за ефективне виконання функцій з пошуку і рятування та координацію проведення пошуково-рятувальних операцій в межах пошуково-рятувального району;

.6 "Рятувальний підцентр". Підрозділ, підпорядкований рятувально-координаційному центру, створений для допомоги останньому за окремим рішенням відповідального органу влади;

.7 "Засіб пошуку і рятування". Будь-який рухомий засіб, включаючи визначені пошуково-рятувальні одиниці, які використовуються для проведення операцій з пошуку і рятування;

.8 "Пошуково-рятувальна одиниця". Одиниця, яка укомплектована навченим персоналом і оснащена обладнанням, придатним для швидкого проведення операцій з пошуку і рятування;

.9 "Пост аварійного оповіщення". Будь-який засіб, призначений для того, щоб бути проміжною ланкою між особою, що піднімає тривогу, і рятувально-координаційним центром або рятувальним підцентром;

.10 Аварійна стадія". Загальний термін, що означає, в залежності від випадку, дію невизначеності, стадію тривоги або стадію лиха;

.11 "Стадія невизначеності". Ситуація, за якою існує невизначеність щодо безпеки людини, судна або іншого засобу;

.12 "Стадія тривоги". Ситуація, за якою існує побоювання за безпеку людини, судна або іншого засобу;

.13 "Стадія лиха". Ситуація, за якою існує обґрунтована певність, що людина, судно або інший засіб наражається на серйозну і безпосередню небезпеку і потребує негайної допомоги;

.14. "Координатор на місці події". Особа, призначена для координації пошуково-рятувальних операцій у конкретному районі;

.15 "Генеральний секретар". Генеральний секретар Міжнародної морської організації.

2.1 Заходи по забезпеченню і координації пошуку і рятування

2.1.1 Сторони повинні, наскільки вони в змозі зробити це самостійно або у співробітництві з іншими державами та, якщо це необхідно, з Організацією, брати участь у розвитку служби з пошуку і рятування для забезпечення надання допомоги будь-якій людині, що зазнає лиха у морі. По отриманні інформації про те, що будь-яка людина зазнає лиха на морі або можливо зазнає лиха на морі, відповідальні органи влади Сторони повинні вжити термінових заходів для надання необхідної допомоги.

2.1.2 Сторони повинні самостійно або, в разі необхідності, у співпраці з іншими державами, організувати такі основні елементи служби з пошуку і рятування:

.2 призначення відповідального органу влади;

.3 організацію доступних засобів;

.4 засоби зв’язку;

.5 функції з координації та виконання; і

.6 процедури з удосконалення служби, включаючи планування, співробітництво на національному та міжнародному рівні, а також тренування.

Сторони, наскільки це практично можливе, повинні дотримуватися мінімальних стандартів і керівництв, які розробляються Організацією.

2.1.3 Для надання допомоги у забезпеченні належної берегової інфраструктури зв’язку, ефективного проходження повідомлення про лихо і належної оперативної координації з метою ефективної підтримки служби з пошуку і рятування, Сторони повинні, самостійно або у співпраці з іншими державами, забезпечити, щоб в кожному морському районі було створено достатню кількість пошуково-рятувальних районів відповідно до пунктів 2.1.4 і 2.1.5. Такі райони мають бути суміжними і, наскільки це можливе, не перекривати один одного.

2.1.6 Угода про райони або заходи, передбачені пунктами 2.1.4 і 2.1.5, повинні бути зареєстрованими заінтересованими Сторонами, або викладеними в планах, що прийняті Сторонами.

2.1.8 Сторонам слід прагнути сприяти, якщо можливо, узгодженості між морською та авіаційною службами з пошуку і рятування під час встановлення морських пошуково-рятувальних районів, які повинні бути створені за угодою відповідно до пункту 2.1.4 або при досягненні домовленості про відповідні заходи згідно з пунктом 2.1.5.

2.1.9 Сторони, взявши на себе відповідальність із забезпечення функцій з пошуку і рятування у конкретному районі, повинні використовувати пошуково-рятувальні одиниці та інші доступні засоби для надання допомоги людині, що зазнає лиха на морі або можливо зазнає лиха на морі.

2.1.11 Сторони повинні направляти Генеральному секретарю інформацію про їхню службу з пошуку і рятування, включаючи дані про:

.1 національний орган влади, відповідальний за функції з пошуку і рятування;

.2 розташування створених рятувально-координаційних центрів або інших центрів, що забезпечують координацію пошуку і рятування у пошуково-рятувальному районі, і відповідну контактну інформацію;

.3 межі свого пошуково-рятувального району або районів та про його оснащення своїми береговими засобами зв’язку під час лиха та для забезпечення безпеки; і

.4 основні типи наявних пошуково-рятувальних одиниць.

Сторони повинні якомога скоріше оновлювати інформацію, яка стосується будь-яких важливих змін. Генеральний секретар направляє отриману інформацію усім Сторонам.

2.1.12 Генеральний секретар повідомляє усім Сторонам про угоди або заходи, про які йдеться у пунктах 2.1.4 і 2.1.5.

2.2 Розвиток національних служб з пошуку і рятування

2.2.1 Сторони повинні встановити відповідні національні процедури для загального розвитку, координації і удосконалення служби з пошуку і рятування.

2.2.2 Для забезпечення ефективності пошуково-рятувальних операцій, Сторони повинні:

.1 забезпечити координацію використання наявних засобів; і.2 налагодити тісну співпрацю між службами та організаціями, яка зможе сприяти удосконаленню служби з пошуку і рятування у таких сферах, як проведення операцій, підготовка персоналу, навчання та науково-дослідні розробки.

2.3 Створення рятувально-координаційних центрів і рятувальних підцентрів

2.3.1 З метою виконання пункту 2.2, Сторони повинні самостійно або у співпраці з іншими державами створити рятувально-координаційні центри для власної служби з пошуку і рятування та, якщо визнають за необхідне, рятувальні підцентри.

2.3.2 Кожен рятувально-координаційний центр і рятувальний підцентр, що створений відповідно до пункту 2.3.1, повинен організувати приймання повідомлень про лихо, які поступають з його пошуково-рятувального району. Кожен такій центр також повинен вжити заходів для встановлення зв’язку з людьми, які зазнають лиха, з пошуково-рятувальними засобами, а також з іншими рятувально-координаційними центрами або рятувальними підцентрами.

2.3.3 Кожний рятувально-координаційний центр повинен нести цілодобову вахту і повинен бути укомплектований підготовленим персоналом, якій володіє англійською мовою на робочому рівні.

2.4 Координація з авіаційним службами

2.4.1 Сторони повинні забезпечувати найтіснішу, наскільки це можливе, координацію між морськими і авіаційними службами з метою забезпечення найбільшої ефективності та дієвості функцій з пошуку і рятування в їхніх пошуково-рятувальних районах та повітряному просторі над ними.

2.4.2 Коли це можливе, кожній Стороні слід створювати об’єднані рятувально-координаційні центри і рятувальні підцентри, які можуть використовуватися для цілей як морського, так і авіаційного пошуку і рятування.

2.4.3 Коли створюються окремі морські і авіаційні рятувально-координаційні центри або рятувальні підцентри для обслуговування одного і того ж району, відповідна Сторона повинна забезпечити найтіснішу, наскільки це можливе, координацію між такими центрами або підцентрами.

2.4.4 Сторони повинні забезпечити, наскільки це практично можливо, використання пошуково-рятувальними одиницями єдиних процедур, розроблених для цілей як морського, так і авіаційного пошуку і рятування.

2.5 Визначення засобів пошуку і рятування

Стороні повинні визначити усі засоби, здатні брати участь у пошуково-рятувальних операціях, і можуть визначити відповідні засоби в якості пошуково-рятувальних одиниць.

2.6 Обладнання пошуково-рятувальних одиниць

2.6.1 Кожна пошуково-рятувальна одиниця має бути оснащений обладнанням відповідно до його завдань.

2.6.2 Контейнери і пакування, у яких міститься рятувальне обладнання для скидання людям, що залишилися у живих, повинні мати маркування, яке вказує на загальний характер вмісту, відповідно до стандартів, прийнятих Організацією.

3.1 Співробітництво між державами

3.1.1 Сторони повинні координувати роботу своїх пошуково-рятувальних організацій і, у разі необхідності, їм слід координувати свої пошуково-рятувальні операції з операціями, які проводяться сусідніми державами.

3.1.4 Відповідальні органи влади Сторін повинні:

.1 негайно підтвердити отримання такого запиту; і

.2 якомога скоріше визначити умови, якщо вони є, за якими може бути здійснена запропонована операція.

3.1.5 Сторонам слід укладати угоди з сусідніми державами щодо умов взаємного допуску пошуково-рятувальних одиниць до територіального моря або на територію кожної зі Сторін, або до повітряного простору над ними. У цих угодах слід також передбачати швидкий доступ таких одиниць при дотриманні мінімально можливих формальностей.