1. Схвалити Стратегію сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року, що додається.

2. Державній службі з етнополітики та свободи совісті, Міністерству культури та інформаційної політики разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади:

розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо утворення міжвідомчої робочої групи для сприяння забезпеченню реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, а також проект плану заходів з реалізації Стратегії на період до 2023 року;

забезпечити розроблення та подання не пізніше 1 грудня року, в якому завершується виконання плану заходів, Кабінетові Міністрів України планів заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, на наступні періоди, але не більш як на три роки.

Важливим державним стратегічним документом України з питань інклюзивних політик щодо представників ромської національної меншини була Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, схвалена Указом Президента України від 8 квітня 2013 р. № 201. Документ визначав основні проблеми соціального відчуження представників ромської національної меншини та передбачав виконання завдань, спрямованих на розв’язання, зокрема, проблем у сфері освіти, зайнятості, охорони здоров’я, доступу до соціальних послуг, житлового забезпечення, а також необхідність забезпечення окремих представників ромської національної меншини свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, документами, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

За результатами дослідження "Гендерно відповідальне оцінювання реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року", проведеного Структурою ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки) та Офісом Ради Європи в Україні, ряд бар’єрів унеможливили реалізацію зазначеної Стратегії у повному обсязі, а розпочаті процеси забезпечення інтеграції та участі представників ромської національної меншини в суспільному житті потребують вжиття подальших заходів з боку держави. Водночас перед Україною та всією світовою спільнотою постали нові виклики у всіх сферах суспільного життя, які, зокрема, негативно вплинули на загальне становище та ступінь інтегрованості найбільш вразливих представників ромської національної меншини.

У той же час міжнародна спільнота приділяє значну увагу розв’язанню проблем подолання бідності, зменшення нерівності та викорінення всіх форм дискримінації, підвищення рівня життя та забезпечення доступу до базових соціальних послуг всіх верств населення, зокрема вразливих груп, розвитку та розширення можливостей для самореалізації в безпечному середовищі соціальної інфраструктури, що викладено в Цілях сталого розвитку, проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 25 вересня 2015 р. № 70/1 та закріплених в Указі Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.

Забезпечення права на захист від дискримінації, бідності та соціального відчуження передбачене в Європейській соціальній хартії (переглянутій), Загальній декларації прав людини, Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов або мов меншин та в інших міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Цільового та особливого підходу потребують проблеми, пов’язані з дотриманням прав представниць ромської національної меншини, які зазнають дискримінації за кількома ознаками (множинної дискримінації), зокрема за ознаками статі та етнічного походження. Зазначені виклики взяті до уваги на міжнародному рівні в Плані дій з покращення ситуації ромів і сінті в регіоні ОБСЄ, Рамковому документі Європейського Союзу для національних стратегій інтеграції ромів, Стратегічному плані дій Ради Європи з інклюзії ромів та кочівників на 2020-2025 роки, основні завдання яких враховано в Стратегії.

Європейська Комісія ухвалила 7 жовтня 2020 р. новий Ромський стратегічний рамковий документ Європейського Союзу для рівності, інклюзії та участі на 2020-2030 роки, в якому зосереджено увагу як на соціально-економічній інклюзії вразливих категорій ромського населення, так і важливості сприяння залученню до політичного, соціального, економічного та культурного життя. Документ доречно брати до уваги з огляду на закріплене в Конституції України положення про незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.

Серед викликів щодо запровадження ефективних державних заходів з метою поліпшення становища осіб, які належать до ромської національної меншини та перебувають у складних життєвих обставинах, є брак актуальних і багатовимірних статистичних даних, зокрема даних щодо чисельності, соціально-демографічного складу, соціально-економічного становища та особливостей розселення ромської національної меншини.

За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року (станом на 5 грудня 2001 р.) в Україні мешкали 47587 ромів. Разом з тим за неофіційними оцінками міжнародних організацій і громадських об’єднань, а також відповідно до звіту Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (четвертий цикл моніторингу від 8 грудня 2011 р.) чисельність ромської національної меншини в Україні може становити від 200 тис. до 400 тис. осіб.

Стратегія спрямована на розв’язання таких проблем:

відсутність у деяких представників ромської національної меншини документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Частка таких осіб за різними оцінками становить від 4 до 8 відсотків загальної чисельності ромської національної меншини. Значно більша кількість осіб, які належать до ромської національної меншини, не має документів, які підтверджують інші юридичні факти (реєстрацію акта цивільного стану, права власності, реєстрацію місця проживання, працевлаштування та, як наслідок, соціального страхування тощо), що призводить до соціальної незахищеності представників ромської національної меншини та ускладнює надання їм адміністративних послуг, забезпечення соціальних гарантій і отримання пільг;

обмежений доступ представників ромської національної меншини до правової допомоги, зокрема безоплатної, через необізнаність щодо своїх прав, брак довіри до органів державної влади, які її надають, та відсутність документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

низький рівень правової обізнаності представників ромської національної меншини щодо змісту прав, свобод та обов’язків, передбачених законодавством, а також низький рівень їх довіри до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це є одним із факторів, що стають на заваді активній участі осіб, які належать до ромської національної меншини, у суспільному житті, а також зверненню до органів державної влади та центрів соціальних служб за допомогою та захистом;

існування в суспільстві негативних стереотипів стосовно осіб з числа ромської національної меншини, що ускладнює участь представників ромської національної меншини в суспільному житті територіальних громад, поглиблює їх ізольованість, призводить до дискримінаційної практики, зокрема поширення висловлювань, що мають на меті приниження гідності та/або закликання до насильства щодо осіб або груп осіб через їх реальну або уявну належність до певної національності, релігії, статі або за іншими ознаками (мова ворожнечі), та негативно впливає на дотримання прав людини;

значна кількість дітей шкільного віку з ромських сімей, які припинили здобувати освіту, незначна кількість осіб з числа ромської національної меншини, які здобувають професійну (професійно-технічну), вищу освіту, що зумовлено, як правило, складними життєвими обставинами їх родин, соціальною дезадаптацією, недостатньою поінформованістю про право на якісну та доступну освіту внаслідок їх соціального відчуження. Ці проблеми залишаються особливо актуальними для дівчат та молодих жінок з числа ромської національної меншини, які можуть достроково припиняти здобуття освіти через ранні шлюби. Така ситуація перешкоджає подоланню неписьменності та набуттю професійної кваліфікації, необхідної для працевлаштування та поліпшення якості життя;

недостатній рівень охоплення частини представників ромської національної меншини послугами з медичного обслуговування, в тому числі із здійснення профілактичних медичних оглядів та профілактичного щеплення. Рівень підліткової народжуваності серед дівчат з числа ромської національної меншини залишається високим, що переважно пов’язано з недостатньою обізнаністю з питань репродуктивного здоров’я, контрацепції та планування сім’ї;

низький рівень житлово-побутових умов та якості навколишнього природного середовища в місцях проживання представників ромської національної меншини, ізольованість представників ромської національної меншини у територіальних громадах, де вони компактно проживають (сегреговане розселення), відсутність доступу до комунальних послуг, зокрема до централізованого водопостачання і водовідведення;

низький рівень зайнятості осіб, які належать до ромської національної меншини, насамперед через відсутність документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також документів про освіту, що призводить до зниження рівня доходів сімей, трудової експлуатації, соціальної незахищеності та збільшення ризиків асоціальних проявів. Більшість непрацевлаштованих представників ромської національної меншини не забезпечені базовими соціальними гарантіями, що надаються державою, зокрема належним рівнем пенсійного забезпечення, що призводить до складних життєвих обставин та посилення бідності багатьох ромських сімей.

Зазначені проблеми є комплексними і такими, що посилюють одна одну, створюючи для ромських сімей умови, за яких вони не можуть самостійно подолати складні життєві обставини, в яких опинилися.

Розв’язання цих проблем потребує комплексного підходу на засадах міжвідомчої взаємодії із залученням представників ромської національної меншини.

Метою Стратегії є створення умов для реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, з урахуванням викликів, пов’язаних із складними життєвими обставинами, і прагнень до повноцінної самореалізації в культурному, соціальному, економічному та політичному житті суспільства.

Стратегія ґрунтується на таких принципах:

рівність перед законом;

недискримінація та забезпечення прав людини;

поступовість реалізації Стратегії з пріоритетом щодо осіб, які належать до ромської національної меншини та перебувають у найбільш несприятливому становищі;

комплексний підхід, який передбачає виконання пілотних програм інтеграції та співпрацю центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику в різних сферах суспільного життя;

співпраця органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями ромської національної меншини під час вирішення питань, що стосуються інклюзії ромської національної меншини;

дотримання вимог законодавства у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин;

визнання існування дискримінації за різними ознаками (множинної дискримінації) осіб, які належать до ромської національної меншини, та внутрішнього різноманіття ромських спільнот з урахуванням віку, статі, наявності особливих потреб, регіональних особливостей, рівня інтеграції та соціально-економічного становища.

Реалізація Стратегії здійснюється до 2030 року. Передбачено проведення моніторингу досягнення показників успішності в 2025 і 2030 роках.

Ефективна реалізація та проведення моніторингу стану реалізації державної політики вимагає наявності методологічно обґрунтованих і верифікованих даних. З метою проведення оцінки ефективності виконання завдань Стратегії необхідно враховувати дані про соціально-демографічні характеристики та соціально-економічне становище ромської національної меншини.

Для досягнення зазначеної цілі необхідно виконати таке основне завдання, як оновлення статистичних даних щодо демографічних та соціально-економічних характеристик ромської національної меншини, шляхом:

залучення до проведення чергового Всеукраїнського перепису населення ромської національної меншини за допомогою консультацій із представниками громадськості, зокрема з громадськими об’єднаннями ромської національної меншини, та роз’яснювальної роботи в територіальних громадах, де компактно проживають особи, які належать до ромської національної меншини, щодо особливостей проведення та важливості участі у Всеукраїнському переписі населення;

підтримки та стимулювання проведення наукових досліджень щодо чисельності, демографічного складу, соціально-економічного становища та особливостей розселення осіб, які належать до ромської національної меншини, із забезпеченням належної дезагрегації даних за віком, статтю, статусом особи з інвалідністю та за іншими соціально-демографічними характеристиками з урахуванням досвіду досліджень потреб у соціальних послугах осіб, які належать до ромської національної меншини ("соціальних атласів" територіальних громад, де компактно проживають такі особи).

Дискримінація, висловлювання, що мають на меті приниження гідності та/або закликання до насильства щодо осіб або груп осіб через їх реальну або уявну належність до певної національності, релігії, статі або за іншими ознаками (мова ворожнечі), та будь-які прояви насильства за етнічною чи расовою ознакою потребують вжиття заходів до запобігання, проведення моніторингу та оперативного реагування з боку органів державної влади. Стимулювання отримання документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, заохочення до отримання безоплатної правової допомоги, захисту прав у суді, інших форм правового захисту є ключовими і першочерговими кроками у подоланні дискримінації осіб, які належать до ромської національної меншини, і сприянні їх ефективній участі в суспільному житті.

Для досягнення зазначеної цілі необхідно виконати такі основні завдання:

забезпечення сприяння особам, які на законних підставах перебувають на території України, зокрема тим, що належать до ромської національної меншини, в отриманні таких документів згідно із законодавством:

- документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

- свідоцтв про народження та про державну реєстрацію актів цивільного стану;

забезпечення дотримання положень щодо заборони та недопущення проявів упередженого ставлення і дискримінації за етнічною чи расовою ознакою працівниками органів державної влади, зокрема правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, медичними працівниками, працівниками соціальних та екстрених служб, центрів надання адміністративних послуг, засобів масової інформації шляхом:

- внесення відповідних змін до освітніх програм та включення питань щодо протидії дискримінації до програм курсів з підвищення кваліфікації, зокрема працівників правоохоронних органів, медичних працівників, працівників соціальних та екстрених служб;

- підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань дотримання прав людини, зокрема протидії дискримінації;

- розроблення методики проведення моніторингу та реагування на висловлювання, що мають на меті приниження гідності та/або закликання до насильства щодо осіб або груп осіб через їх реальну або уявну належність до певної національності, релігії, статі або за іншими ознаками (мова ворожнечі), та насильства за етнічною чи расовою ознакою;

підвищення рівня особистої безпеки осіб, які належать до ромської національної меншини, у територіальних громадах, де вони компактно проживають, шляхом:

- доопрацювання та належної імплементації алгоритмів взаємодії працівників правоохоронних органів з представниками ромської національної меншини в територіальних громадах, де вони компактно проживають;

- забезпечення належної реалізації права на звернення до правоохоронних органів з метою отримання допомоги;

- належної кваліфікації кримінальних правопорушень, скоєних у зв’язку з порушенням рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та інших ознак;

- протидії втягненню в злочинну діяльність і порушенню прав людини щодо осіб, які належать до ромської національної меншини, зокрема примусовій праці та втягненню в жебрацтво, фізичному та психологічному насиллю;

створення сприятливих умов для надання безоплатної правової допомоги особам, які не мають документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, шляхом розроблення нових та удосконалення діючих механізмів доступу до зазначеної допомоги такої категорії осіб;

зниження рівня упередженого ставлення до осіб, які належать до ромської національної меншини, шляхом розроблення, підтримки та проведення відповідних інформаційних кампаній і просвітницької роботи, зокрема поширення інформації про успішну взаємодію представників ромської національної меншини з представниками інших національностей, внесок представників ромської національної меншини до територіальних громад, де проживають такі особи;

підвищення рівня обізнаності представників ромської національної меншини про функціонування суспільних інститутів, гарантовані законодавством права та встановлені законодавством обов’язки шляхом проведення просвітницької роботи з представниками ромської національної меншини в місцях їх компактного проживання щодо їх прав та обов’язків, можливості отримання соціальної допомоги, а також щодо виявлення та протидії дискримінації, зокрема за етнічною та расовою ознакою;

поліпшення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та особами, які належать до ромської національної меншини, зокрема в місцях їх компактного проживання, шляхом:

- підтримки програм посередництва, які полягають у спеціальній підготовці осіб (посередників) та координації їх роботи з надання послуг із соціального супроводження, сприяння взаємодії осіб, які належать до ромської національної меншини, з працівниками соціальних служб та органів місцевого самоврядування в територіальних громадах, де компактно проживають такі особи;

- розроблення рекомендацій щодо створення посад радників з питань ромської національної меншини при головах місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

- сприяння участі громадських об’єднань та представників ромської національної меншини в консультативно-дорадчих органах в органах державної влади та органах місцевого самоврядування в місцях компактного проживання осіб, які належать до ромської національної меншини.

До завдань системи освіти належать компенсація можливих недоліків освітньої підготовки дитини, пов’язаних із складними життєвими обставинами її сім’ї; підготовка до життя в суспільстві, надання засобів і створення середовища для розвитку здібностей. Повна інтеграція дітей, які належать до ромської національної меншини, до освітнього середовища із сприятливими та інклюзивними умовами навчання є запорукою їх успішного залучення до життя суспільства.