Кабінет Міністрів України та Уряд Туркменистану, що надалі іменуються "Договірні Сторони",

у дусі співробітництва та на основі взаємності, з метою полегшити реадмісію осіб, що нелегально в'їхали або перебувають на території держави іншої Договірної Сторони,

посилаючись на Конвенцію про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року,

посилаючись на принципи Конвенції про статус біженців від 28 липня 1951 року і Протоколу від 31 січня 1967 року,

керуючись Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туркменистану про взаємні поїздки громадян, від 18 травня 2000 року, а також іншими нормами міжнародного права,

домовилися про наступне:

1. Кожна з Договірних Сторін по представленню іншої Договірної Сторони приймає на територію своєї держави особу, що не виконує діючих умов в'їзду або перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, якщо підтверджується, що ця особа є громадянином держави запитуваної Договірної Сторони.

2. Запитуюча Договірна Сторона приймає на територію своєї держави на тих же умовах особу, згадану в пункті 1, якщо в результаті перевірок, здійснених після реадмісії, буде встановлено, що вона не мала громадянства держави запитуваної Договірної Сторони в той час, коли вона залишила територію держави запитуючої Договірної Сторони.

1. Договірні Сторони до набуття чинності цієї Угоди обмінюються по дипломатичних каналах зразками документів, що можуть бути доказом громадянства держав Договірних Сторін та зразками документів, що свідчать про дозвіл на проживання громадян третіх країн та осіб без громадянства на території їхніх держав.

2. У випадку введення нових чи внесення змін в документи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, Договірні Сторони не пізніше чим за тридцять (30) днів інформують про це одна одну та передають зразки нових чи змінених документів.

3. У разі потреби запитуюча Договірна Сторона може попросити втручання дипломатичних представництв або консульських установ держави запитуваної Договірної Сторони з метою встановлення громадянства особи, що може підлягати реадмісії. Така особа буде опитана невідкладно та в будь-якому випадку не пізніше, ніж протягом п'яти (5) днів після одержання запиту за місцем перебування особи, а якщо це неможливо - у найближчому дипломатичному представництві або консульській установі держави запитуваної Договірної Сторони. Якщо буде встановлено, що особа є громадянином держави запитуваної Договірної Сторони, ті ж самі дипломатичні представництва або консульські установи негайно видають проїзний документ, дійсний для її репатріації.

4. Положення цієї Статті застосовуються також до осіб, за клопотанням яких про відмову від громадянства ще не прийняті рішення компетентними органами запитуваної Договірної Сторони.

1. У випадку позитивної відповіді на запит іншої Договірної Сторони Договірна Сторона приймає на територію своєї держави громадян третіх країн, що не виконують необхідних умов в'їзду або перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, якщо доведено, що вони незаконно в'їхали на територію держави запитуючої Договірної Сторони з території держави запитуваної Договірної Сторони.

2. Запит про намір передати таку особу запитуваній Договірній Стороні повинен бути зроблений запитуючою Договірною Стороною не пізніше шести (6) місяців з дня незаконного в'їзду або порушення правил перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони та містити докази, які б підтверджували факт такого незаконного в'їзду або перебування. Відповідь запитуючої Договірної Сторони повинна надійти не пізніше п'ятнадцяти (15) днів після одержання такого запиту.

3. Положення цієї Статті застосовуються тільки у відношенні випадків, що мали місце після набуття чинності цієї Угоди.

Договірні Сторони приймають пасажирів, які прибувають авіарейсами з території держави іншої Договірної Сторони після того, як вони були видворені останньою, за умови, що вони мають ідентифікаційний документ, що міститься в додатку 9 Чикагської конвенції про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. (ІКАО).

Запитуюча Договірна Сторона приймає на територію своєї держави особу, яка, як було встановлено перевірками, здійсненими іншою Договірною Стороною після реадмісії, у момент виїзду з території держави запитуючої Договірної Сторони не задовольняла умови, передбачені у Статтях 1, 2, 3.

1. Процедури реадмісії, про які йде мова в статтях 1, 2, 3 будуть погоджені компетентними органами Договірних Сторін.

2. У клопотаннях про реадмісію громадян третіх країн повинні бути зазначені загальні відомості та дані документів, що посвідчують особу, яка повинна бути прийнята, а також інформація про її перебування на території держави запитуваної Договірної Сторони та про обставини її нелегального в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Договірної Сторони. Ці відомості повинні бути досить вичерпними для того, щоб задовольнити клопотання запитуючої Договірної Сторони.