1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


ДОГОВІР
між Україною та Туркменистаном про довгострокове торговельно-економічне співробітництво на 2001-2010 роки
( Договір ратифіковано Законом N 151-IV від 12.09.2002 )
Україна та Туркменистан, далі іменовані Високі Договірні Сторони,
керуючись головними положеннями Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Туркменистаном від 10 жовтня 1992 року, а також Декларації між Україною та Туркменистаном про подальший розвиток співробітництва від 28 січня 1998 року, а також договірно-правовою базою двостороннього співробітництва України та Туркменистану,
виходячи з намірів подальшого зміцнення і розвитку рівноправних і взаємовигідних торговельно-економічних відносин,
уважаючи, що довгострокове і стійке економічне співробітництво, ефективне використання економічного потенціалу двох держав служить підвищенню добробуту їхніх народів,
високо оцінюючи потенціал торговельно-економічного співробітництва, що формується між Україною та Туркменистаном і сприяє зміцненню економічного процвітання і безпеці двох держав,
зважаючи, що відносини між Україною та Туркменистаном набувають характеру стратегічного партнерства,
приймаючи до уваги, що розширення співробітництва між двома державами в найближчі десятиліття мають визначальне значення для зміцнення економіки обох країн,
домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони виражають готовність здійснювати довгострокове економічне співробітництво на основі рівності, взаємної вигоди, сумлінного виконання взятих зобов'язань. Таке співробітництво буде здійснюватися на основі Міждержавної Програми довгострокового торговельно-економічного співробітництва між Україною та Туркменистаном на 2001-2010 роки (далі - Програма), яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони створюють спільний механізм контролю за ходом виконання Програми.
Стаття 3
Економічне співробітництво Високих Договірних Сторін здійснюється шляхом взаємодії між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності двох держав, незалежно від форм власності, відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права і національного законодавства Високих Договірних Сторін.
Високі Договірні Сторони, виходячи з необхідності поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва між ними, будуть створювати умови для розвитку торговельно-економічних зв'язків, зміцнення міжбанківських відносин, формування окремих проектів і програм, створення спільних виробничих структур, здійснення інвестиційної діяльності, у відповідності з національним законодавством Високих Договірних Сторін.
Високі Договірні Сторони будуть утримуватися від дій, що завдають шкоди інтересам економіки їх держав.
Стаття 4
Суперечки щодо тлумачення і застосування положень цього Договору будуть вирішуватися шляхом консультацій і переговорів між Високими Договірними Сторонами.
Стаття 5
За обопільною згодою Високих Договірних Сторін у цей Договір можуть уноситися зміни або доповнення. Зміни та доповнення оформляються протоколами, які є невід'ємною частиною цього Договору, та набирають чинності в порядку, передбаченому Статтею 7 цього Договору.
Стаття 6
Виконання положень цього Договору не торкається прав і зобов'язань, що випливають з інших міжнародних договорів Високих Договірних Сторін.
Стаття 7
Цей Договір набирає чинності з дати одержання останнього письмового повідомлення про виконання Високими Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цим Договором, і діє до 31 грудня 2010 року.
Кожна з Високих Договірних Сторін може припинити чинність цього Договору шляхом письмового повідомлення іншої Високої Договірної Сторони. У цьому випадку чинність Договору припиняється через шість місяців від дати такого повідомлення.
Припинення чинності Договору не торкається виконання проектів, реалізація яких розпочата до припинення чинності цього Договору.
Вчинено в м.Києві 14 травня 2001 року в двох примірниках, кожний туркменською, українською і російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.
Для цілей тлумачення положень цього Договору використовується текст російською мовою.
За Україну
Леонід Кучма
За Туркменистан
Сапармурат Ніязов
Міждержавна Програма довгострокового торговельно-економічного співробітництва між Україною та Туркменистаном на 2001-2010 роки
Ця Програма торговельно-економічного співробітництва між Україною та Туркменистаном (надалі - Сторони) на 2001 - 2010 роки покликана послужити основою для міждержавного торговельно-економічного співробітництва на вказаний період і підготовлена відповідно до Договору між Україною та Туркменистаном про дружбу і співробітництво від 10 жовтня 1992 року , а також Декларацією між Україною та Туркменистаном про подальший розвиток співробітництва від 28 січня 1998 року.
1. Основні завдання економічного співробітництва
Програма передбачає взаємодію державних органів України та Туркменистану з таких головних напрямів:
спільний пошук шляхів, що забезпечують розвиток економічного співробітництва, спрямованого на зростання економік обох держав в інтересах підвищення рівня життя населення;
обмін інформацією про заходи щодо створення суб'єктам господарювання стимулів для розширення виробництва, збільшення інвестицій, упровадження новітніх досягнень в області науки і передових технологій, підвищення якості і конкурентоздатності продукції, що випускається.
Головними завданнями двостороннього довгострокового торговельно-економічного співробітництва на 2001-2010 роки є:
створення умов для реалізації українсько-туркменських міжурядових договорів і угод;
розширення економічного співробітництва в області торгівлі послугами, роботами і капіталом, формування і закріплення механізмів розширеної виробничої інтеграції у вигляді промислово-фінансових груп, спільних підприємств, ліцензійних угод;
забезпечення енергетичної, продовольчої та інших видів економічної безпеки Сторін шляхом взаємовигідного обміну товарами, ресурсами, послугами і технологіями, що належать до всіх стадій відтворення національного продукту;
сприяння зміцненню взаємовигідних економічних зв'язків між підприємствами всіх секторів підприємництва, приватними виробниками товарів і послуг, надання їм сталого і незворотного характеру;
формування окремих міжгалузевих проектів і програм економічного співробітництва, створення спільних підприємств різноманітних форм, розвиток виробничої кооперації, активізація діяльності національних інвесторів на території обох держав;
здійснення на довгостроковій взаємовигідній основі поставок туркменського природного газу в Україну.
Двостороннє довгострокове економічне співробітництво буде грунтуватися на розвитку торгових, інвестиційних та інших видах ділових відносин між суб'єктами господарювання Сторін за формою:
комерційних договорів про купівлю-продаж;
договорів про розподіл продукції, про спільну діяльність і про утворення спільних підприємств;
інвестиційних і кредитних договорів, лізингових контрактів;
договорів про концесію, оренду, ліцензійних і франчайзингових угод;
інших договорів спільної діяльності в сфері розробки природних ресурсів, виробництва, маркетингу та реалізації готової продукції;
інших договорів у сфері інвестицій та кредитування, співробітництва в сфері послуг і використання інтелектуальної власності.
Сторони сприятимуть всебічному використанню і поширенню перерахованих вище та інших форм довгострокового економічного співробітництва у відповідності до національних законодавств Сторін та загальноприйнятих норм і правил у сфері торгівлі й інвестицій.
2. Головні напрями економічного співробітництва
Головними напрямами економічного співробітництва Сторін є:
розробка та підписання міжурядових угод з поглиблення економічного співробітництва;
створення міждержавних фінансово-промислових груп та інших спільних структур;
взаємовигідне використання (функціонування й експлуатація) міжнародних транспортних коридорів;
подальша гармонізація систем стандартизації, метрології та сертифікації шляхом упровадження міжнародних стандартів на продукцію і процедур оцінки відповідності (сертифікації).
Сторони сприяють створенню і розвитку національних виробництв, їхньому забезпеченню необхідними ресурсами, збереженню виробничого профілю підприємств, що мають ключове значення для забезпечення економічного розвитку України та Туркменистану.
До таких виробництв, насамперед, належать паливно-енергетичний комплекс, сільськогосподарське машинобудування, легка і харчова промисловість, суднобудування.
З метою підвищення конкурентоздатності продукції, виробленої підприємствами цих галузей, необхідно буде розглянути можливості збереження і розвитку найбільш цінних елементів накопиченого науково-технічного потенціалу та використання його в інтересах розвитку економіки двох держав, створення для власних товаровиробників пріоритетних умов для виробництва.
Цьому буде сприяти створення спільних українсько-туркменських підприємств у сфері виготовлення повнокомплектного устаткування для нафтогазового комплексу, виробництва компресорів, будівельно-монтажної арматури, сталевих труб, розширення обсягів спільних робіт, пов'язаних із видобутком вуглеводнів, проектування і будівництво нових комунікацій.
Важливим напрямом співробітництва буде розвиток технологій у:
використанні біотехнологій для сільського господарства і виробництва медичних препаратів;
машинобудуванні, організації виробництва високоефективної техніки для оновлення продукції в галузях виробництва, сільгоспмашинобудуванні, виробництві спецтехніки, транспортних засобів, устаткування для енергетичної, транспортної і гірничодобувних галузей;
хімічній і нафтохімічній промисловості.
У процесі здійснення цієї Програми буде прийнято діючі заходи щодо зміцнення і розвитку взаємовигідної виробничої кооперації і прямих зв'язків між підприємствами України та Туркменистану. Вони будуть спрямовані на збільшення випуску різноманітних видів продукції, ефективного комплексного використання сировинних ресурсів і розвиток імпортозамінних виробництв.
Сторони домовилися вважати пріоритетними такі головні напрями співробітництва:
Співробітництво в галузі нафтогазової промисловості
Сторони визнають наявність і зміцнення співробітництва в сфері нафтогазової промисловості пріоритетним завданням розвитку довгострокового економічного співробітництва в цілому й одним із найважливіших чинників забезпечення енергетичної безпеки Сторін.

................
Перейти до повного тексту