1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Україною і Туркменистаном про регулювання процесу переселення і захист прав переселенців
( Угоду ратифіковано Законом N 2943-III від 10.01.2002 ) ( Про набуття чинності додатково див. Лист Державної митної служби N 11/7-09-5779-ЕП 15.04.2003 ) ( Про зміни до Угоди додатково див. Протокол від 23.03.2005 )
Дата підписання: 14.05.2001 р.
Дата ратифікації: 10.01.2002 р.
Дата набуття чинності: 60.03.2003 р.
Україна і Туркменистан, далі - Сторони,
виходячи з принципів, що містяться в основних документах ООН з прав людини, положеннях Гельсінського Заключного акта,
керуючись Договором про дружбу та співробітництво між Туркменистаном і Україною від 10 жовтня 1992 року,
бажаючи визначити порядок та умови переселення осіб, а також взаємні зобов'язання Сторін про сприяння їм у переселенні,
погодились про таке:
Стаття 1
Ця Угода регулює питання добровільного переселення осіб, які є громадянами однієї Сторони, постійно проживають на території іншої Сторони і добровільно переселяються на територію Сторони, громадянами якої вони є.
Ця Угода поширюється також:
а) на осіб, які мають підстави набуття громадянства України за територіальним походженням та внаслідок поновлення у громадянстві;
б) на осіб, які мають підстави для набуття громадянства Туркменистану відповідно до законодавства Туркменистану.
Переселення здійснюється на підставі вільного волевиявлення.
Сторони вважають неприпустимим будь-який примус осіб до переселення, а також створення перешкод для переселення.
Застосування цієї Угоди до кожної конкретної особи є одноразовим.
Стаття 2
Терміни, що застосовуються у цій Угоді, мають таке значення:
"Переселенець" - особа, яка підпадає під дію статті 1 цієї Угоди, яка отримала в установленому порядку документ, що підтверджує статус переселенця;
"Член сім'ї переселенця" - чоловік (дружина), непрацездатні батьки, неповнолітні діти, а також інші родичі, які проживають разом з переселенцем, знаходяться на його утриманні і ведуть з ним спільне господарство;
"Держава виїзду" - держава попереднього постійного проживання переселенця і членів його сім'ї;
"Держава в'їзду" - держава, на територію якої переселяється переселенець і члени його сім'ї;
"Трудящий-мігрант" - особа, яка не є громадянином держави, де вона буде займатися, займається або займалася діяльністю, що оплачується.
Стаття 3
Ця Угода не застосовується до:
а) біженців;
б) трудящих-мігрантів;
в) осіб, яким пред'явлено обвинувачення за вчинення злочину або засуджених за вчинення злочину і які відбувають покарання на території однієї зі Сторін;
г) осіб, виїзд яких зачіпає інтереси безпеки держави виїзду;
д) осіб, виїзд яких відкладений до виконання ними майнових зобов'язань перед юридичними чи фізичними особами;
е) осіб, які тимчасово знаходяться на території держави у зв'язку з навчанням, приватними і діловими поїздками;
ж) осіб, які проходять військову або альтернативну службу;
з) осіб, які за вироком суду визнані особливо небезпечними рецидивістами відповідно до кримінального законодавства України і особами, які вчинили злочини при особливо небезпечному рецидиві злочину відповідно до кримінального законодавства Туркменистану;
и) осіб, які перебувають під адміністративним наглядом органів внутрішніх справ.
На осіб, зазначених у цій статті, дія Угоди поширюється після припинення дії обставин, що перешкоджають виїзду.
Стаття 4
Особи, які переселяються з України до Туркменистану і з Туркменистану до України на підставі цієї Угоди, отримують в установленому порядку документ, що підтверджує статус переселенця.
Форма такого документа визначається державними органами Сторін, на які покладена координація робіт по переселенню осіб і контроль за додержанням цієї Угоди.
На осіб, які переселяються самостійно, положення цієї Угоди не поширюються.
Стаття 5
Переселенці і члени їхніх сімей мають право на вільне і безкоштовне одержання від міграційних служб Сторін інформації про умови працевлаштування і соціального забезпечення, одержання освіти, професійної підготовки, перепідготовки, а також інших умов проживання (природно-кліматичних, житлово-побутових, соціально-культурних) в державі в'їзду.
Стаття 6
Переселенці і члени їхніх сімей мають право:
а) вивезти з держави виїзду все заявлене до виїзду рухоме майно, що є їхньою власністю, за виключенням предметів, що заборонені до вивезення законодавством держави виїзду;
б) продати або в інший спосіб розпорядитися майном, що є їхньою власністю, відповідно до законодавства держави виїзду;
в) переказувати грошові вклади, що розміщені в банківських установах держави виїзду, до банківських установ держави в'їзду без обмеження суми згідно з порядком, встановленим Національним банком України і Центральним банком Туркменистану;

................
Перейти до повного тексту