- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Урядом України та Урядом Туніської Республіки про регулярне повітряне сполучення
Дата підписання: 07.12.1993
Дата набуття чинності: 25.08.1994
Уряд України та Уряд Туніської Республіки, надалі іменовані "Договірні Сторони",
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення регулярного повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,
погодились про таке:
Стаття 1. Визначення
1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:
a) "Конвенція" означає
Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в м. Чикаго 7 грудня 1944 року та містить будь-який
Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, або будь-яку поправку до Додатків або Конвенції згідно з її Статтями 90 та 94, оскільки ці Додатки та поправки прийняті обома Договірними Сторонами;
b) "авіаційні влади" щодо України означає Міністерство транспорту України, а щодо Туніської Республіки - Міністерство транспорту Тунісу, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються згаданими владами;
c) "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та отримало дозвіл відповідно до положень Статті 3 цієї Угоди;
d) "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційними цілями" мають значення відповідно до Статей 2 та 96
Конвенції;
e) "тариф" означає ціни, які сплачуються за перевезення пасажирів і вантажу, та умови, згідно з якими ціни застосовуються, включаючи ціни й умови стосовно агентських та інших додаткових послуг, але за винятком винагороди й умов стосовно перевезення пошти.
2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.
3. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, вказані в цій Угоді, з метою встановлення регулярних міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних у Додатку до неї (надалі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
Стаття 2. Надання прав
1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах буде користуватися такими правами:
a) здійснювати політ без посадки через територію іншої Договірної Сторони;
b) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони;
c) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, вказаних у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт та/або зняття міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, вантажу і пошти.
2. Вказане в пункті 1 цієї Статті не буде розглядатися як право призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони приймати на борт пасажирів, вантаж та пошту для перевезення за винагороду чи на умовах оренди між пунктами на території іншої Договірної Сторони.
3. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти перетину державних кордонів будуть встановлені кожною з Договірних Сторін на своїй території.
4. Технічні і комерційні питання стосовно експлуатації повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти по договірних лініях, та всі питання щодо комерційного співробітництва, а саме, розкладу, частоти польотів, типів повітряних суден, наземного технічного обслуговування повітряних суден та процедур фінансових розрахунків будуть вирішуватися за погодженням між призначеними авіапідприємствами і повинні подаватися для затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін.
5. Розклади польотів по договірних лініях повинні подаватися для затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін не менш ніж за тридцять (30) днів до запропонованої дати їх введення. В окремих випадках цей строк може бути скорочено за згодою згаданих влад.
Стаття 3. Призначення авіапідприємств
1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після одержання такого призначення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на виконання польотів.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно та обґрунтовано застосовуються такими владами при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень
Конвенції.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказаного в пункті 2 цієї Статті, або встановити такі умови, які може вважати необхідними при користуванні призначеним авіапідприємством правами, вказаними в Статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, що призначає авіапідприємство, або її громадянам.
5. Коли авіапідприємство таким чином призначене та отримало дозвіл, воно може розпочати експлуатацію договірних ліній, на які воно призначене, за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 10 цієї Угоди, введені в дію на таких лініях.
Стаття 4. Скасування або тимчасове припинення прав
1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, правами, вказаними в Статті 2 цієї Угоди, або встановити такі умови, які вона може вважати необхідними при користуванні цими правами:
a) у будь-якому випадку, коли вона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль над згаданим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначає авіапідприємство, або її громадянам; або
b) у випадку, коли згадане авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права; або
c) у випадку, коли авіапідприємство іншим чином не може здійснювати експлуатацію відповідно до умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне скасування, тимчасове припинення або встановлення умов, вказаних у пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів та правил, такі права будуть використані лише після консультації з іншою Договірною Стороною. Такі консультації повинні розпочатися протягом шістдесяти (60) днів від дати одержання запиту.
Стаття 5. Визнання посвідчень та свідоцтв
1. Посвідчення про придатність до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією з Договірних Сторін та строк дії яких не вичерпаний, будуть визнані дійсними іншою Договірною Стороною за умови, що вимоги, згідно з якими такі посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними, дорівнюють або перевищують мінімальні стандарти, які встановлені або можуть встановлюватися час від часу згідно з
Конвенцією.
2. Кожна Договірна Сторона, однак, при польотах над своєю власною територією залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих її власним громадянам чи визнаних дійсними іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.
Стаття 6. Застосовність законів та правил
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, що регулюють вхід на її територію, перебування в її межах та вихід з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або експлуатацію і навігацію таких повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо прибуття до її території, перебування в її межах та відправлення з неї пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти, зокрема, формальності щодо паспортних, митних, валютних та санітарних заходів будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажу та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їх перебування у межах згаданої території.
Стаття 7. Збори за користування
Будь-які збори за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні й інші засоби та послуги, а також будь-які збори за користування аеронавігаційними засобами, засобами зв'язку та послугами, будуть стягуватися відповідно до ставок та тарифів, встановлених кожною Договірною Стороною, і не будуть вище тих, які б сплачувалися її власним призначеним авіапідприємством.
Стаття 8. Пряме транзитне сполучення
Пасажири, багаж та вантаж прямого транзиту через територію однієї Договірної Сторони, які не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, будуть підлягати лише спрощеному контролю, за винятком заходів з безпеки для запобігання насильству, повітряному піратству та контрабанді наркотиків.
Стаття 9. Регулювання ємності
1. Призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін буде надана справедлива та рівна можливість експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах.
2. На будь-якому встановленому маршруті ємність, що надається призначеними авіапідприємствами однієї Договірної Сторони, а також ємність, що надається призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, повинна встановлюватися таким чином, щоб бути обґрунтовано пов'язаною з суспільними потребами в повітряних перевезеннях по цьому маршруту.
3. Під час експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство кожної Договірної Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, які останнє здійснює за цими ж маршрутами або їх частинами.
4. Договірні лінії, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін будуть відповідати суспільним потребам у перевезеннях по встановлених маршрутах, та кожне призначене авіапідприємство матиме головною метою надання такої ємності, яка при розумному коефіцієнті комерційного завантаження відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу і пошти між територіями обох Договірних Сторін.
5. Право таких авіапідприємств перевозити комерційне завантаження між пунктами встановлених маршрутів, розташованих на території іншої Договірної Сторони, та пунктами в третіх країнах може бути використано в інтересах упорядкованого розвитку міжнародного повітряного транспорту таким чином, щоб ємність залежала від:
a) потреб у перевезеннях до території Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство, та з неї;
b) потреб у перевезеннях зони, через яку проходять договірні лінії, з урахуванням місцевих та регіональних повітряних сполучень; та
c) потреб у транзитних перевезеннях авіапідприємств.
Стаття 10. Тарифи
1. Тарифи на будь-якій договірній лінії будуть встановлюватися на розумних рівнях з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи собівартість експлуатації, помірний прибуток, характеристики авіалінії (такі, як показники швидкості та комфорту) та тарифи, встановлені іншими авіапідприємствами. Ці тарифи будуть встановлені відповідно до нижченаведених положень цієї Статті.
2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, бути погоджені між відповідними призначеними авіапідприємствами по кожному з встановлених маршрутів з використанням консультації з іншими авіапідприємствами, які експлуатують цей маршрут або його частину. Таке погодження буде, якщо це можливо, досягнуто шляхом використання механізму фіксованої ставки ІАТА. Погоджені таким чином тарифи будуть підлягати затвердженню авіаційними владами Договірних Сторін не менш ніж за шістдесят (60) днів до запропонованої дати їх введення. В окремих випадках цей період може бути скорочено за згодою згаданих влад.
................Перейти до повного тексту