1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання"
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 33-34, ст.268 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання" (додаються).
2. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2004 року поінформувати Верховну Раду України про хід виконання Рекомендацій учасників парламентських слухань, схвалених цією Постановою.
3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 15 травня 2003 року
N 783-IV
Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 15 травня 2003 року
N 783-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасників парламентських слухань "17 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання"
Минає 17 років після найбільшої у світі техногенної ядерної катастрофи, наслідки якої все ще гостро відчуває населення України.
Комплекс заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи був розпочатий безпосередньо після аварії і триває до цього часу.
Значною мірою полегшенню соціально-психологічної обстановки серед ліквідаторів аварії і постраждалого населення сприяло прийняття Концепції проживання населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та на її основі законів України, інших нормативно-правових актів щодо соціального захисту постраждалого населення та правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення.
У цьому контексті зростає значення комплексних наукових досліджень, що мають бути покладені в основу управлінських рішень. Залишаються актуальними визначення ризиків для здоров'я, пов'язаних з опроміненням внаслідок Чорнобильської катастрофи, інтегральних показників (індексів) шкоди опромінення для розрахунку ризиків, вивчення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє природне середовище, розробки нових стратегій вирішення проблем розповсюдження радіонуклідів у воді, повітрі, грунті, вивчення можливих наслідків цих явищ для конкретних груп населення, які піддаються ризику у зв'язку з їх способом життя.
Найболючішою у всі роки була і сьогодні залишається проблема встановлення доз опромінення людей. Необхідно продовжувати роботи з оцінки наслідків Чорнобильської катастрофи для здійснення адекватної політики щодо радіоактивно забруднених територій і проведення комплексу заходів з економічної, соціальної та медико-психологічної реабілітації населення.
Назріла необхідність конкретизації та підвищення практичної користі наукових розробок, зосередження всіх зусиль на досягненні кінцевого результату. Виникає також питання необхідності міжнародної наукової координації програм подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, перш за все між Україною, Білоруссю, Російською Федерацією.
Разом з цим недостатнє фінансування національних наукових закладів не сприяє створенню обгрунтованої комплексної стратегії наукових досліджень. Перестали фінансуватися і роботи з дозиметричної паспортизації населених пунктів.
З метою поліпшення якості життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасники парламентських слухань вважають за необхідне:
удосконалити національні підходи до відновлення економіки і соціальної інфраструктури на радіоактивно забруднених територіях і в місцях компактного проживання евакуйованого населення із створенням умов для залучення інвестицій;
здійснити невідкладні заходи щодо покращення якості медичної допомоги, доступної для малозабезпеченого населення, сприяти широкій реформі охорони здоров'я;
забезпечити проведення оптимальних, науково обгрунтованих системних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього опромінення населення;
розробити інноваційні методики підвищення рівня обізнаності населення щодо безпечного способу життя в умовах радіоактивного забруднення;
удосконалити процес розробки, планування та здійснення екологічної політики та процес управління цією політикою на державному та регіональних рівнях з метою підняття економіки постраждалих районів відповідно до існуючого радіаційного ризику.
Учасники парламентських слухань також відмічають, що за останні роки склалася і продовжує залишатися значна заборгованість з передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" витрат і компенсацій, яка вже становить майже 650 млн гривень. З кожним роком скорочується реальний рівень фінансування чорнобильських програм, не забезпечується зменшення заборгованості з фінансування заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом постраждалого населення. Значна кількість програм, зокрема переселення громадян, забезпечення житлом інвалідів і ліквідаторів, оздоровлення дітей, не виконується повною мірою.
Ряд нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що регулюють, зокрема, питання порядку виплат постраждалим на оздоровлення, медичну допомогу тощо, суперечить законодавству України.
Масштаби матеріальних втрат і фінансових виплат, направлених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, переконливо свідчать про надзвичайно високу ціну помилок і недотримання відповідних норм, правил, стандартів у забезпеченні безпеки ядерних енергетичних установок і необхідність суворого дотримання вимог безпеки при їх розробці, створенні та експлуатації.
Після Чорнобильської катастрофи пріоритетним принципом державної політики стало створення національної системи міжнародно-правових механізмів забезпечення безпеки використання ядерної енергії. На сьогодні Україна є учасником практично всіх міжнародних договорів у сфері ядерної та радіаційної безпеки. Створено законодавчу базу, переглянуті національні норми радіаційної безпеки, правила фізичного захисту, основні положення забезпечення безпеки атомних станцій. Разом з тим доводиться констатувати, що у сфері ядерної та радіаційної безпеки ще залишається неврегульованим ряд питань, які потребують вирішення на законодавчому рівні. До цього часу Кабінетом Міністрів України не внесені на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про створення та функціонування фонду для зняття з експлуатації ядерних установок, про формування фонду поводження з радіоактивними відходами, про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо впровадження механізму фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
Кабінетом Міністрів України до цього часу не виконані рекомендації парламентських слухань стосовно закриття Чорнобильської АЕС від 14 грудня 2000 року щодо внесення на затвердження Верховної Ради України Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, Програми соціального захисту працівників Чорнобильської АЕС та жителів м. Славутича.
Враховуючи соціальну значимість розглянутих питань, учасники парламентських слухань рекомендують:
I. Кабінету Міністрів України:
1. З метою вирішення невідкладних питань мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи:
1) забезпечити у 2003-2004 роках повне погашення заборгованості минулих років з виплати компенсації та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України про Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2002-2005 роки та на період до 2010 року;

................
Перейти до повного тексту