1. Схвалити Стратегію реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки (далі - Стратегія), що додається.

2. Затвердити операційний план реалізації у 2024-2025 роках Стратегіїреформуваннясистемипублічнихзакупівельна 2024-2026 роки (далі - операційний план), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) забезпечити:

своєчасне виконання операційного плану;

подання щороку до 1 березня Міністерству економіки інформації про стан виконання операційного плану для її узагальнення.

4. Міністерству економіки забезпечити:

проведення моніторингу виконання операційного плану;

подання щороку до 1 квітня Кабінетові Міністрів України звіту про стан реалізації Стратегії;

разом з іншими центральними органами виконавчої влади розроблення і подання Кабінетові Міністрів України до 1 вересня 2025 р. проекту операційного плану реалізації у 2026 році Стратегії.

Однією з головних функцій держави є закупівля товарів, робіт та послуг для задоволення найважливіших суспільних потреб, яка виконується на основі раціонального використання державних коштів.

Важливим викликом у сфері публічних закупівель є ефективна реалізація проектів, пов’язаних із закупівлями для відбудови України зруйнованих внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації об’єктів.

Обставини, пов’язані із збройною агресією та воєнним станом, суттєво вплинули на кількісні та вартісні показники публічних закупівель. Згідно з даними електронної системи закупівель кількість всіх публічних закупівель у 2022 році зменшилася більш як на 45 відсотків порівняно з 2021 роком. У 2022 році кількість завершених публічних закупівель становила понад 2,8 млн., з яких більше ніж 160 тис. здійснювалися із застосуванням конкурентних закупівель.

Кількість суб’єктів господарювання, які брали участь у публічних закупівлях згідно із звітом Мінекономіки за 2022 рік, становила 242067 суб’єктів, що майже на 9 відсотків менше, ніж у 2021 році. При цьому середня кількість тендерних пропозицій у 2022 році становила 2,47 у відкритих торгах, 2,71 у відкритих торгах з публікацією англійською мовою (вище порогових значень ЄС), 2,87 у закупівлях за рамковими угодами. У 2022 році в публічних закупівлях України взяли участь понад 250 учасників-нерезидентів із 46 країн світу (найбільше договорів про закупівлю укладено з учасниками з Польщі, Швейцарії, Франції, Туреччини та Литви).

На період 2016-2022 років розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175 схвалено Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту") (Офіційний вісник України, 2016 р., № 23, ст. 920) (далі - Стратегія 2016-2022 років), яка передбачала ряд заходів щодо реформування системи публічних закупівель. Реалізація Стратегії 2016-2022 років значною мірою наблизила законодавство України до директив ЄС щодо публічних закупівель. Також було запроваджено ефективну та прозору електронну систему закупівель та досягнуто високого ступеня прозорості в процесі витрачання публічних коштів через публічні закупівлі.

Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації не всі передбачені заходи були здійснені до 2022 року, у зв’язку з чим Стратегія містить частину заходів, що не були здійснені відповідно до Стратегії 2016-2022 років.

Отже, однією з основних проблем, що зберігається і потребує розв’язання, є необхідність в подальшій гармонізації законодавства України з директивами ЄС щодо публічних закупівель, що також значною мірою впливає на надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Крім того, нові реалії та виклики сьогодення, що є наслідком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, вимагають створення умов для ефективної реалізації проектів, пов’язаних з відбудовою України.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність у сфері публічних закупівель, є Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та прийняті на його виконання нормативно-правові акти.

Слід зазначити, що повномасштабна збройна агресія Російської Федерації та введення воєнного стану спричинило ряд змін у врегулюванні сфери публічних закупівель, зокрема фактичну відмову від проведення закупівель шляхом застосування конкурентних процедур у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254, № 84, ст. 5176), подальше часткове повернення до прозорих та конкурентних процедур публічних закупівель та подальше прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176).

У зв’язку з цим окремим викликом у сфері публічних закупівель є збалансоване правове врегулювання важливих питань закупівель саме для проектів відбудови України, насамперед щодо:

можливостей і процедур закупівель без шкоди для принципів публічних закупівель та міжнародних зобов’язань України;

специфіки публічних закупівель у сфері будівництва, зокрема укладення та виконання договорів підряду;

врахування спеціальних і додаткових вимог міжнародних фінансових організацій під час здійснення публічних закупівель в електронній системі закупівель за кошти іноземних кредитів, грантів і технічної допомоги, що дасть додатковий поштовх для розвитку електронної системи публічних закупівель та забезпечить прозорий процес їх проведення за кошти донорів.

Динамічні зміни законодавства як реакція на зміни та адаптація держави, зокрема суб’єктів господарювання, замовників у сфері публічних закупівель, Держаудитслужби, Антимонопольного комітету та інших контролюючих органів, до обставин воєнного стану є одним з викликів для системи публічних закупівель, що призводить до зміни практики та підходів до застосування законодавства у сфері публічних закупівель, неоднозначного його тлумачення, неефективного правозастосування. Таким чином, одним з напрямів реформи публічних закупівель є забезпечення прогнозованості та стабільності нормативно-правової бази та подальша гармонізація національного законодавства з правилами ЄС, запровадження ефективних міжнародних механізмів та інструментів.

Також важливим аспектом законотворчої роботи є завершення виконання зобов’язань згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), відображених у Стратегії 2016-2022 років, та проходження всіх передбачених етапів гармонізації з правом ЄC у контексті процесу набуття членства ЄC Україною як державою-кандидатом з червня 2022 року.

На сьогодні потребують подальшого узгодження норми Закону та директив ЄС з питань публічних закупівель, зокрема щодо переліку виключень незастосування Закону під час закупівлі товарів, робіт та послуг, впровадження конкурентної процедури з переговорами, динамічних систем закупівель, процедури інноваційного партнерства, конкурсів проектів, кваліфікаційних систем.

Законодавство у сфері публічних закупівель має визначати можливості та способи широкого застосування нецінових критеріїв оцінки тендерних пропозицій, виключення обмеження максимального відсотка нецінового критерію, що дасть змогу більш ефективно проводити публічні закупівлі технологічно складних предметів закупівлі, які не можуть бути порівняні та оцінені виключно за критерієм найнижчої ціни.

Також однією із складових питань, пов’язаних із врегулюванням сфери публічних закупівель відповідно до директив ЄС щодо закупівель, є регулювання концесій.

Відповідно до законодавства України концесії є однією із форм державно-приватного партнерства. На сьогодні в Україні діють Закони України "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію" та прийняті на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти.

Державно-приватне партнерство є одним з ефективних інструментів залучення інвестицій у державний сектор економіки та одночасно дієвим механізмом, який сприяє розвитку відносин між державними органами та бізнесом.

У 2019 році з метою підтримки публічного сектору у підготовці до реалізації в Україні якісних та інвестиційно привабливих проектів державно-приватного партнерства у транспортній, комунальній, енергетичній, соціальній та інших сферах утворена Агенція державно-приватного партнерства.

Крім того, 20 жовтня 2019 р. набрав чинності Закон України "Про концесію", яким удосконалено правове врегулювання концесійної діяльності для реалізації якісних, масштабних проектів на умовах концесії, що відповідатимуть міжнародній практиці, забезпечено систематизацію законів, що регулюють питання провадження концесійної діяльності, гармонізацію законодавства про концесії із законодавством про державно-приватне партнерство, усунено неточності та правові колізії, які були виявлені під час практичного застосування діючих законів у сфері державно-приватного партнерства та концесій.

Прийняття Закону України "Про концесію" дало можливість укласти перші портові проекти, а саме:

концесійний договір від 26 червня 2020 р. між Мінінфраструктури та державним підприємством "Адміністрація морських портів України" і ТОВ "РИСОІЛ-Херсон" та ТОВ "ПК РИСОІЛ-Херсон" щодо передачі в концесію майна державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" і майна державного підприємства "Адміністрація морських портів України";

концесійний договір від 20 серпня 2020 р. між Мінінфраструктури та державним підприємством "Адміністрація морських портів України" і КЮТЕРМІНАЛЗ ДАБЛ Ю.ЕЛ.ЕЛ. (QTERMINALS W.L.L.) та ТОВ "КЮТЕРМІНАЛЗ ОЛЬВІЯ" (LLC "QTERMINALS OLVIA") щодо передачі в концесію майна державного підприємства "СК "ОЛЬВІЯ" і майна державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Крім того, у 2022 році внесено зміни до бюджетного законодавства, згідно з якими створено новий механізм залучення коштів для реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, який дає можливість державним партнерам брати довгострокові зобов’язання в рамках договорів державно-приватного партнерства, а приватним партерам (концесіонерам) надає впевненості у виконанні державою своїх зобов’язань та функціонуванні механізму державно-приватного партнерства (концесії).

Це важливий крок для реалізації соціально значущих проектів, зокрема за моделлю державно-приватного партнерства, на основі доступності інфраструктури з платежами за експлуатаційну готовність.

За період 2019-2021 років укладено сім договорів у рамках державно-приватного партнерства, серед яких чотири - концесійних договори.

Разом з тим нові реалії та виклики сьогодення, що є наслідком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, та надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС вимагають негайного перегляду та удосконалення законодавства у сфері державно-приватного партнерства і концесії.

Ураховуючи викладене, необхідно зазначити, що залучення додаткових інвестицій на умовах державно-приватного партнерства і концесії вимагає проведення додаткового аналізу проблем, що виникають під час укладання договорів та реалізації проектів державно-приватного партнерства і концесій, та внесення відповідних змін до Законів України "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію" з метою наближення законодавства до основних принципів здійснення концесій та державно-приватного партнерства відповідно до права ЄС та кращих міжнародних практик.

Іншим важливим компонентом системи публічних закупівель є інституційна спроможність, що включає в себе ряд органів та установ.

Так, відповідно до Закону уповноваженим органом у сфері публічних закупівель є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (яким є Мінекономіки), а органом оскарження - Антимонопольний комітет. Рахункова палата, Антимонопольний комітет, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Держаудитслужба), здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Для забезпечення прозорого процесу проведення публічних закупівель функціонує електронна система закупівель, яка забезпечує проведення процесу публічної закупівлі з моменту його оголошення до укладення договору про закупівлю і відображає інформацію про його виконання. Слід зазначити, що з початком повномасштабної збройної агресії Російської Федерації та введенням воєнного стану електронна система закупівель була адаптована під поточні виклики та забезпечила можливість проведення гнучких та швидких процедур закупівель.

Публічні закупівлі в Україні здійснюються замовниками у сфері публічних закупівель самостійно або через централізовані закупівельні організації. Система публічних закупівель охоплює близько 57 тис. замовників різного рівня, з яких в умовах воєнного стану проводять закупівлі близько 29 тис. замовників.

Децентралізована модель надає можливість враховувати потреби територіальних громад, кінцевих користувачів товарів та послуг, що закуповуються, та підтримувати місцевих виробників і заохочувати їх до участі в публічних закупівлях.

В Україні рішеннями Кабінету Міністрів України утворено три централізовані закупівельні організації центрального рівня та за рішеннями органів місцевого самоврядування - сім централізованих закупівельних організацій регіонального рівня для забезпечення проведення централізованих закупівель для потреб територіальних громад.

До функцій централізованих закупівельних організацій належать адміністрування та наповнення електронного каталогу, що дає змогу спрощувати процеси публічних закупівель загальновживаних товарів, здійснювати закупівлі швидко та з мінімальними операційними витратами замовників.

Водночас потребують розширення наявні інструменти, доступні для централізованих закупівельних організацій, з метою ефективної організації публічних закупівель в інтересах замовників, стандартизації вимог та підходів до закупівель, підвищення професійного рівня у сфері публічних закупівель шляхом можливості формування закупівельної компетенції та формування найбільш ефективних практик централізованими закупівельними організаціями.

Такими необхідними інструментами можуть бути, зокрема, запровадження динамічних систем закупівель, визначення умов проведення централізованими закупівельними організаціями агрегованих закупівель. Крім того, необхідним інструментом подальшого розвитку є удосконалення умов застосування електронних каталогів, а саме розширення можливості використання електронних каталогів для закупівель послуг. Також важливим у контексті централізації закупівель та експертизи у сфері публічних закупівель є розвиток спроможності територіальних громад щодо використання централізації закупівель на місцевому рівні та запровадження практики ЄС щодо спільних закупівель.

Подальший розвиток централізованих закупівельних організацій та централізація закупівель на добровільних засадах та як обов’язковий інструмент для певної категорії предметів закупівель та замовників є однією із задач сфери публічних закупівель, що мають місце в період 2024-2026 років.

Функції здійснення моніторингу за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель покладено на Держаудитслужбу, що входить до сфери управління Мінфіну.

Держаудитслужба може ініціювати моніторинг процедур закупівель на основі повідомлень про можливі порушення, виявлені автоматичними індикаторами ризиків, що реалізовані у системі електронних закупівель, інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, повідомлень в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Слід зазначити, що саме подальший розвиток та удосконалення автоматичних індикаторів ризиків є одним з пріоритетних напрямів розвитку електронної системи закупівель, який дасть змогу забезпечити ефективний моніторинг дотримання законодавства у сфері публічних закупівель, контроль за ефективним використанням публічних коштів. Тому важливим напрямом подальшого розвитку системи публічних закупівель є технічне доопрацювання автоматичних індикаторів ризиків та забезпечення гнучкості в законодавчому регулюванні методики їх застосування.

Важливим завданням інституційної реформи є подальша професіоналізація сфери публічних закупівель, що надасть можливість підвищити якість та керованість процесом організації процедур закупівлі, забезпечить економію публічних коштів, посилить підзвітність замовників та дозволить інтегрувати функцію публічних закупівель у цілісну систему управління державними фінансами. Професіоналізація публічних закупівель розглядається як необхідна складова адаптації до міжнародних стандартів та оптимізації в єдиній системі централізованих та децентралізованих публічних закупівель.

Важливим кроком професіоналізації сфери публічних закупівель була відмова від діяльності тендерних комітетів з 2022 року як суб’єктів, що відповідають за організацію та проведення процедур закупівель на користь запровадження інституту уповноважених осіб, що дало змогу сфокусувати заходи та зусилля на підвищення професійного рівня саме уповноважених осіб як спеціалістів у сфері публічних закупівель.

Водночас складність та багатоаспектність процесу публічних закупівель в цілому потребує залучення різних за профілями та навичками спеціалістів, запровадження додаткових заходів щодо поліпшення роботи закупівельних підрозділів замовників, у зв’язку з чим необхідне розроблення примірного положення про порядок організації закупівельної діяльності замовників, в якому описуються функції (спеціалізації) та особи, залучені до цього процесу закупівель, та визначається можливий розподіл обов’язків між такими особами.

Крім того, професіоналізація буде спрямована на визначення ефективного способу призначення (визначення) уповноважених осіб замовників з метою встановлення найбільш ефективних способів для забезпечення організації та проведення публічних закупівель.

Також впровадження заходів, спрямованих на професіоналізацію у сфері публічних закупівель, створить умови та стимули для підвищення ефективності та результативності функції публічних закупівель та сприятиме розвитку загальної культури публічних закупівель і заохоченню обміну передовим досвідом між замовниками центрального і місцевого рівня, а також з представниками недержавного сектору (бізнесом та громадськістю). Розвиток професіоналізації буде, зокрема, забезпечено шляхом розширення переліку загальнодоступних та безоплатних навчальних програм щодо публічних закупівель, в тому числі для різних категорій користувачів.

Одним з викликів, пов’язаних із професіоналізацією, є потреба створення умов для розвитку осіб, які залучені до закупівельної діяльності, створення умов для можливості не тільки їх професійного розвитку, а і кар’єрного зростання, зокрема створення передумов для посилення важливості ролі та функції публічних закупівель у загальній структурі напрямів діяльності замовника. Необхідно наголосити на цінності закупівельної функції та необхідності спрямування необхідних людських та матеріальних ресурсів на її підсилення для кожного замовника, що дасть можливість розвитку кар’єрних перспектив для уповноважених осіб та осіб, які залучені до закупівельної діяльності, у результаті чого буде створено сильне професійне середовище.

Моніторинг та фінансовий контроль є невід’ємною частиною доброчесного управління державними фінансами, тому важливим напрямом розвитку системи публічних закупівель є впровадження методології управління ризиками, посилення внутрішнього контролю замовників за проведенням публічних закупівель, удосконалення підходів до попередження порушень у сфері публічних закупівель, застосування співмірної відповідальності за умови, якщо таке порушення мало місце, підвищення ефективності діяльності, розширення повноважень органу, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, а також удосконалення електронних аналітичних інструментів, які дадуть змогу підвищити ефективність відбору ризикових закупівель для здійснення моніторингу.

Суспільство та влада повинні мати можливість вільного доступу до інформації про те, які саме товари, роботи та послуги закуповуються замовниками за рахунок відповідних бюджетів, що надасть можливість забезпечення прозорого, чіткого структурованого, комплексного економічного аналізу та моніторингу здійснення публічних закупівель.

Так, для подальшого розвитку системи публічних закупівель діяльність уповноважених органів державної влади має бути спрямована на сприяння широкого залучення громадянського суспільства, зокрема шляхом залученості до процесу планування витрат органами місцевого самоврядування, залученості громадян до публічних обговорень проектів місцевих бюджетів та інших способів широкого інформування суспільства про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження публічними коштами, в тому числі через проведення публічних закупівель.

Водночас необхідним є встановлення вимірюваних показників ефективності закупівельної діяльності та проведення публічних закупівель шляхом встановлення ключових показників ефективності для замовників, що має особливе значення з огляду на очікувані значні обсяги фінансування проектів відбудови України за рахунок коштів донорів.

Крім того, важливим напрямом публічних закупівель є подальший розвиток електронної системи закупівель, запровадження нових інструментів, цифровізація процесів, що є запорукою підвищення рівня прозорості дій замовників, зменшення ризиків дискримінації суб’єктів господарювання під час участі в публічних закупівлях, зменшення операційних витрат замовників та учасників в процесі проведення закупівлі.

Також цілі Стратегії тісно пов’язані з набуттям Україною статусу кандидата в ЄС та необхідністю імплементації законодавства ЄС у законодавство України.

Водночас зусилля України також спрямовані на подальший розвиток міжнародного співробітництва у сфері публічних закупівель, формування позитивного іміджу України на міжнародній арені шляхом розвитку двосторонніх та багатосторонніх відносин з питань публічних закупівель з іншими державами.

Зокрема, важливим напрямом подальшого міжнародного співробітництва є підвищення потенціалу українського бізнесу, а також створення та удосконалення інструментів, які б дали змогу створити зручні умови та засоби для використання як Україною, так і іншими державами - членами Світової організації торгівлі, з метою оперативного доступу до даних про публічні закупівлі українських компаній та нерезидентів.

Такі інструменти повинні спрямовуватися на фактичне спрощення доступу українських компаній та нерезидентів з метою участі у публічних закупівлях шляхом пришвидшення та удосконалення інструментів обміну даними про проведення таких закупівель замовниками державами - членами Світової організації торгівлі. Також важливим є створення інструментів для пошуку іноземних партнерів для виконання договорів про закупівлі, які укладаються за результатами проведення публічних закупівель, як в Україні, так і в інших державах - членах Світової організації торгівлі.

Таким чином, Стратегія охоплює період до 31 грудня 2026 р. та включає основні напрями розвитку і вдосконалення системи публічних закупівель, зокрема заходи, необхідні для забезпечення процесу відбудови України, комплекс завдань щодо гармонізації законодавства, розвитку інституційної структури, кадрового забезпечення, способів закупівель та практики їх застосування.

Метою розроблення Стратегії є забезпечення подальшого розвитку та удосконалення існуючої в Україні системи публічних закупівель з урахуванням потреби у відновленні (відбудові) України, що пов’язано з повномасштабним збройним вторгненням Російської Федерації, а також забезпечення проведення ефективних публічних закупівель, розвиток конкурентного середовища у сфері публічних закупівель в Україні, забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель та послідовної адаптації законодавства України до стандартів ЄС протягом 2024-2026 років.

Досягти мети можливо шляхом встановлення таких стратегічних цілей:

гармонізація законодавства України у сфері публічних закупівель з відповідними директивами ЄС;

розвиток інституційної структури публічних закупівель;

реалізація проектів відбудови України;

професіоналізація публічних закупівель;

розвиток електронної системи закупівель;

залучення громадянського суспільства до розвитку сфери публічних закупівель;

міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель.

Основним завданням з реалізації цієї стратегічної цілі є подальша гармонізація законодавства з вимогами законодавства ЄС.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

розроблення законопроектів, зазначених в операційному плані реалізації у 2024-2025 роках Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки (далі - операційний план), та супроводження їх прийняття у Верховній Раді України (далі - закони у сфері закупівель);

розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для виконання вимог законів у сфері закупівель;

реалізація положення законів у сфері закупівель в електронній системі закупівель.

Розвиток інституційної структури публічних закупівель

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

встановлення ключових показників ефективності сфери публічних закупівель та уніфікації практики та підходів до застосування законодавства у сфері публічних закупівель;

здійснення заходів з метою забезпечення ефективної протидії корупційним проявам у сфері публічних закупівель.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

щоквартальне проведення регулярних зустрічей Мінекономіки разом з Держаудитслужбою, Антимонопольним комітетом, Рахунковою палатою, Національним агентством з питань запобігання корупції, Національним антикорупційним бюро та іншими органами влади, що дозволить налагодити взаємодію із зазначеними органами влади та запровадити і узгодити, зокрема, ключові показники ефективності для системи публічних закупівель, практику застосування законодавства у сфері публічних закупівель, умови впровадження інструментів та практик, що дають змогу удосконалити регулювання та правозастосування у сфері публічних закупівель;

розроблення примірних ключових показників ефективності для закупівельних функцій замовників з метою реалізації проектів, пов’язаних з відбудовою України, що дасть змогу рекомендувати замовникам застосовувати вимірювані показники, які інтенсифікують ефективність процесів замовника щодо організації закупівельної діяльності і дають змогу замовникам визначити способи покращення таких процесів та показників закупівельної діяльності відповідно;

проведення не менше п’яти вебінарів (навчань, симпозіумів) у 2024 і 2025 роках із залученням щонайменше 500 осіб, що дасть змогу підвищувати рівень обізнаності замовників щодо трактування та застосування законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема забезпечить розширення категорій суб’єктів, які долучилися до такого навчання;

розроблення та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель рекомендацій (настанов) щодо виявлення корупційних ризиків та їх зниження у сфері публічних закупівель, що дасть змогу підвищити обізнаність замовників та учасників у сфері публічних закупівель в частині способів протидії корупційним ризикам у випадку їх підозр на наявність корупційних проявів.

Реалізація проектів відбудови України

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

забезпечення прозорого витрачання коштів, передбачених на проекти, що пов’язані з відбудовою України, шляхом створення прозорого наскрізного електронного інструменту, який дасть змогу прослідковувати проходження проектів з відбудови на всіх етапах із застосуванням інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури "Dream" та електронної системи закупівель;

запровадження ефективних міжнародних практик та інструментів закупівель робіт/послуг, пов’язаних з роботами, шляхом запровадження та затвердження примірних договорів про закупівлю робіт/послуг, пов’язаних з роботами, що базуються на найкращих міжнародних практиках, які, зокрема, передбачають відображення збалансованих інтересів замовника та виконавця.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

здійснення інтеграції електронної системи закупівель з інформаційно-аналітичною системою управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури "Dream" у 2024 році;

реалізація в електронній системі закупівель можливості здійснювати закупівлю за кошти міжнародних фінансових організацій або інших організацій, які надаються на умовах грантів, кредитів (конструктор закупівлі);

розроблення, затвердження та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель примірних форм договір про закупівлю робіт/послуг, пов’язаних з роботами (адаптація окремих договорів міжнародних фінансових інституцій).

Професіоналізація публічних закупівель

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

підвищення ефективності регулювання професійної діяльності суб’єктів сфери публічних закупівель з визначенням їх рівнів, структури компетенцій та організаційної архітектури замовників і запровадженням рекомендацій та нормативно-правових актів, які встановлюють відповідні вимоги;

впровадження заходів, пов’язаних з професійним розвитком та навчанням;

розширення компетенцій у сфері публічних закупівель на центральному та регіональному рівні;

зміна підходів до відповідальності в публічних закупівлях;

впровадження заходів, пов’язаних із централізацією закупівель.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

прийняття та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель правил етики поведінки суб’єктів сфери публічних закупівель;

проведення оцінки отриманих повідомлень про неетичну поведінку суб’єктів сфери публічних закупівель протягом 2025-2026 років;

розроблення та затвердження типової загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації державних службовців, які відповідають за здійснення публічних закупівель;

розроблення та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель онлайн-курсів навчання щодо публічних закупівель для представників бізнесу, громадян та активістів. Перегляд не менше 3000 особами відповідних навчальних онлайн-курсів;

підготовка та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель онлайн-курсів навчання щодо порядку використання, пошуку та аналітики інформації, яка наявна в електронній системі закупівель, з використанням безоплатних модулів аналітики. Перегляд не менше 1000 особами відповідних навчальних онлайн-курсів;

підготовка та доведення до суб’єктів сфери публічних закупівель методологічних рекомендацій щодо аналізу ефективності здійснення публічних закупівель.

Розвиток електронної системи закупівель

Завданнями з реалізації цієї стратегічної цілі є:

стандартизація документів у сфері публічних закупівель та цифровізація процесів з метою зменшення операційних витрат замовників та учасників на роботу в електронній системі закупівель, зменшення кількості помилок та операційних витрат на формування та вивчення різних за структурою та наповненням документів тендерної документації та тендерної пропозиції;

запровадження механізму укладення договорів про закупівлю у вигляді електронного документа;

забезпечення прозорості інформації, що стосується учасників закупівель, яка міститься у відкритих державних реєстрах та інших публічних джерелах;

удосконалення електронних аналітичних інструментів, що використовує Держаудитслужба під час здійснення моніторингу публічних закупівель.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

формування переліку стандартизованих документів, що відображаються/заповнюються учасниками та замовниками в електронній системі закупівель в електронній формі;

реалізація в електронній системі закупівель тендерної документації та тендерної пропозиції в електронній формі;

реалізація в електронній системі закупівель електронних скарг;

розроблення та впровадження в електронній системі закупівель електронних полів довідок, що вимагаються замовником для подання у довільній формі;

розроблення та впровадження в електронній системі закупівель функціоналу формування рішень (протоколів), що приймаються замовником під час проведення конкурентних процедур закупівель;

розроблення та затвердження примірних форм договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу;

запровадження функціоналу формування договорів про публічну закупівлю, що укладаються з використанням електронного каталогу, в електронній системі закупівель шляхом заповнення електронних полів;

оновлення та затвердження автоматичних індикаторів ризиків моніторингу публічних закупівель.

Залучення громадянського суспільства до розвитку сфери публічних закупівель

Основним завданням з реалізації цієї стратегічної цілі є забезпечення залучення громадянського суспільства до розвитку системи публічних закупівель та контролю за здійсненням публічних закупівель.

Очікуваними результатами та показниками досягнення цієї стратегічної цілі є:

залучення до обговорення нормотворчих ініціатив, що стосуються сфери публічних закупівель;

забезпечення доступності громадського контролю за ефективністю здійснення публічних закупівель та витрачанням публічних коштів, зокрема шляхом надання відповідного доступу до аналітичної інформації стосовно витрачання публічних коштів та широкої комунікаційної кампанії щодо навчання в частині використання доступних аналітичних систем, здійснення публічних обговорень нормотворчих ініціатив у сфері публічних закупівель, широкої комунікації з представниками відповідних громадських організацій та інституцій.