Уряд України і Швейцарська Федеральна Рада домовилися при підписанні у м. Києві 30 жовтня 2000 року Конвенції між двома країнами про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал по нижченаведених положеннях, що складають невід'ємну частину вказаної Конвенції.

1. До статті 2

Стосовно підпункту b) (ii) пункту 3 статті 2 зрозуміло, що термін "податок на доходи фізичних осіб" означає податок, що стягується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", або згідно з будь-яким іншим законом, прийнятим у замість або в доповнення до цього Декрету.

2. До статті 7

Стосовно пунктів 1 і 2 статті 7, якщо підприємство Договірної Держави продає товари чи вироби, або здійснює підприємницьку діяльність у другій Державі через розташоване в ній постійне представництво, прибуток цього постійного представництва повинен визначатися не на базі валової суми, одержаної підприємством, а лише на базі тієї частини валових надходжень, яка відноситься до фактичної діяльності постійного представництва з такого продажу або підприємницької діяльності.

У випадку контрактів на дослідження, поставку, установлення або будівництво промислового, комерційного або наукового обладнання або приміщень, або на громадські роботи, якщо підприємство має постійне представництво, прибуток такого постійного представництва повинен визначатися не на базі валової суми контракту, а лише на базі тієї частини контракту, яка дійсно виконується постійним представництвом в тій Державі, де розташоване постійне представництво.

Прибуток, який відноситься до тієї частини контракту, яка виконується головним офісом підприємства, повинен оподатковуватися лише у Державі, резидентом якої є підприємство.

Стосовно пункту 3 статті 7 зрозуміло, що застосування фрази "обгрунтовано відносяться" щодо витрат, які могуть вираховуватися при визначенні прибутку постійного підприємства, буде здійснюватися відповідно до наступного: