Україна і Королівство Іспанія (далі "Договірні Сторони"), виходячи із взаємного бажання розвивати і поглиблювати дружні відносини між обома країнами та необхідності регулювати співробітництво у галузі соціального забезпечення, домовились про нижченаведене:

1. Нижченаведені терміни у цій Угоді мають такі значення:

а) "Законодавство" - означає закони, нормативні акти та положення про соціальне забезпечення працівників і членів їхніх сімей, які діють на території кожної з Договірних Сторін.

б) "Уповноважений орган" означає:

для України - Міністерство соціального захисту населення;

для Королівства Іспанія - Міністерство праці і соціальних питань.

в) "Компетентний орган" - означає орган або установу, який визначається у кожному конкретному випадку згідно із законодавством Договірних Сторін.

г) "Працівник"- означає будь-яку особу, яка займається або займалась трудовою діяльністю по найму або індивідуальною трудовою діяльністю і підпадає чи підпадала під дію законодавства Договірних Сторін, наведеного у статті 2 цієї Угоди.

д) "Члени сім'ї" - означає осіб, визнаних такими на підставі законодавства Договірних Сторін.

е) "Допомога" - означає будь-яку грошову виплату, яка передбачена законодавством Договірних Сторін з врахуванням підвищення, надбавки і доплати.

є) "Трудовий чи страховий стаж" - означає період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу з боку соціального забезпечення, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.

ж) "Органи координації" - це органи, що координують діяльність Компетентних органів Договірних Сторін і беруть участь в реалізації цієї Угоди, здійснюють обмін інформацією між ними і надають інформацію заінтересованим особам.

2. Інші терміни або вирази, що застосовуються у цій Угоді, мають значення, яке їм надається законодавством відповідної Договірної Сторони.

1. Ця Угода застосовується:

А. В Україні:

у законодавстві щодо соціального забезпечення населення про:

а) пенсії за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника;

б) допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною;

в) допомогу у зв'язку з нещасними випадками на виробництві і професійними захворюваннями;

г) допомогу на поховання;

д) допомогу сім'ям з дітьми;

е) соціальні пенсії.

Б. В Іспанії:

у законодавстві щодо системи соціального забезпечення про:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок загального захворювання, будь-яких нещасних випадків, не пов'язаних з виробництвом та материнством;

б) допомогу по інвалідності, за віком, в разі смерті та в разі втрати годувальника;

в) допомогу у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями;

г) допомогу для сімей.

2. Ця Угода буде поширюватись також на законодавство, яке змінюватиме або доповнюватиме положення, передбачені у пункті 1 цієї статті.

3. Ця Угода буде застосовуватися в законодавстві, яке поповнить наведені в пункті 1 цієї статті положення новими категоріями працівників або членів сім'ї, якщо тільки Уповноважені органи іншої Договірної Сторони не висунуть через два місяці після нотифікації даною Договірною Стороною ніяких заперечень проти згаданих вище доповнень.

4. Ця Угода стосуватиметься також положень, які встановлюватимуть нові спеціальні норми в соціальному забезпеченні за взаємною домовленістю Договірних Сторін.

1. Ця Угода буде поширюватися на працівників, які є громадянами Договірних Сторін, а також на членів їхніх сімей.

В той же спосіб Угода охоплюватиме осіб, які мають статус біженців згідно із Женевською Конвенцією від 28 липня 1951 року та Протоколом від 31 січня 1967 року, а також осіб без громадянства, які проживають на території однієї з Договірних Сторін, і членів їхніх сімей відповідно до Конвенції від 28 вересня 1954 року.

2. Ця Угода застосовується також до членів сімей працівника, які є громадянами однієї з Договірних Сторін, незалежно від громадянства даного працівника, якщо тільки він підпадав під дію законодавства однієї з Договірних Сторін.

Працівники - громадяни однієї з Договірних Сторін, які займалися трудовою діяльністю на умовах найму або ж індивідуальною трудовою діяльністю на території іншої Договірної Сторони, будуть підпадати під дію законодавства другої Договірної Сторони на умовах, рівних з працівниками даної Сторони, якщо цією Угодою не передбачено інше.

1. Кожна з Договірних Сторін виплачуватиме заінтересованим особам, які проживають на території іншої Договірної Сторони, передбачену допомогу відповідно до свого законодавства, якщо цією Угодою не передбачено інше, а саме:

а) Допомога, визнана Договірними Сторонами на основі законодавства відповідно до статті 2 цієї Угоди, не може скорочуватися, змінюватися, припинятися чи затримуватися в разі, коли пенсіонер чи особа, яка має право на її отримання, знаходиться чи проживає на території іншої Договірної Сторони, а виплати проводяться на території цієї Договірної Сторони.

б) Допомога, призначена однією з Договірних Сторін громадянам іншої Договірної Сторони, які проживатимуть на території третьої країни, сплачуватимуться їм першою Стороною на тих же умовах, що і громадянам своєї держави, які проживають в третій країні.

2. Вищевикладені положення цієї статті не відносяться до соціальної допомоги, передбаченої законодавством Договірних Сторін.

1. На працівників, які підпадають під дію цієї Угоди, поширюєся виключно дія законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, якщо цією Угодою не передбачено інше.

2. При забезпеченні іншими видами допомоги, не передбаченими статтею 2 цієї Угоди, буде застосовуватись законодавство Договірної Сторони, під дію якого підпадає працівник.

Щодо положень статті 6 встановлюються такі особливі норми і винятки:

1. Працівник, найнятий на службу підприємством, керівні органи якого знаходяться на території однієї з Договірних Сторін і яке далі запропонує йому на території іншої Договірної Сторони тимчасову роботу, підпадає під дію законодавства першої Договірної Сторони, якщо тільки передбачений період тимчасової роботи, на яку його перевели, не перевищує 2 роки, а також якщо він був запрошений для заміщення іншої особи, визначений період праці якої вже завершився.

Працівник, який займається індивідуальною трудовою діяльністю на території однієї з Договірних Сторін, де він і застрахований, і який переїжджає для виконання певної роботи на територію іншої Договірної Сторони, підпадає під дію законодавства першої Договірної Сторони за умови, що період тимчасової роботи не перевищує двох років.

2. Якщо через непередбачені обставини період роботи, обумовлений в попередньому пункті, перевищує 2 роки, працівник підпадає під дію законодавства першої Сторони на новий строк, який становить 2 роки, за умови, що Уповноважений орган другої Сторони або установа, уповноважена цим органом, дає на це свою згоду.

3. Персонал транспортних служб, як повітряних, так і наземних, який здійснює свою діяльність на територіях обох Сторін, підпадає під дію законодавства тієї Сторони, на території якої знаходиться їхнє головне підприємство.

4. На членів екіпажу суден поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої вони плавають.

Незважаючи на вищевикладене, коли член екіпажу отримує заробітну плату за роботу від підприємства чи особи, акредитованих на території іншої Договірної Сторони, і вищезгаданий член екіпажу проживає на території тієї ж Договірної Сторони, він за вибором може підлягати законодавству тієї чи іншої Договірної Сторони.

5. Працівники, які прийняті на роботу по навантажуванню, розвантажуванню або ремонту суден, або в службу охорони порту, підпадають під дію законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться порт.

6. На членів дипломатичних представництв і консульських установ Договірних Сторін та на обслуговуючий персонал, зайнятий виключно особистим обслуговуванням дипломатичного корпусу або консульських посадових осіб, поширюватимуться положення Віденських конвенцій про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 року та про Консульські відносини від 24 квітня 1963 року.

7. На працівників однієї Договірної Сторони, які працюють на території другої Договірної Сторони у спільних українсько-іспанських підприємствах, поширюється законодавство тієї Сторони, на території якої знаходиться таке підприємство, або, за їх вибором, тієї держави, громадянином якої вони є.

Уповноважені органи обох Договірних Сторін чи установи, призначені ними, можуть на основі взаємної домовленості, в інтересах окремих осіб чи категорій осіб, встановлювати інші винятки чи змінювати ті, що передбачені в пункті 1 статті 6 і в статті 7 цієї Угоди.

При визначенні права на допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, материнством, по вагітності та пологах, при народженні дитини і по догляду за дитиною кожна Договірна Сторона буде враховувати при необхідності трудовий або страховий стаж, набутий на території іншої Договірної Сторони, якщо вони не перекривають один одного.

Такі види допомоги будуть виплачуватися лише тією Договірною Стороною, відповідно до положень якої був застрахований працівник на момент настання підстав для призначення цієї допомоги.

Працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, матиме право на допомогу, яка регулюється цією главою на таких умовах:

1. Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

2. Так само Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони. Після визначення стажу, який дає право на отримання допомоги, розмір виплат розраховується згідно з наступними правилами:

а) розмір допомоги, на яку заінтересована особа має право, визначатиметься за умови, що сумарний стаж був набутий відповідно до власного законодавства (теоретична пенсія);

б) розмір допомоги встановлюватиметься із застосуванням до теоретичної пенсії, розрахованої відповідно до її законодавства, тієї пропорції, яка існує між трудовим чи страховим стажем, набутим відповідно до законодавства Договірної Сторони, до якої належить орган, що нараховує допомогу, та загальним трудовим чи страховим стажем, набутим під час дії законодавства обох Договірних Сторін (пропорційна пенсія);

в) коли законодавство однієї з Договірних Сторін вимагає максимального трудового чи страхового стажу для призначення повної допомоги, Компетентні органи цієї Договірної Сторони беруть до уваги, з метою визначення загального стажу, лише той трудовий чи страховий стаж, який був набутий на території іншої Договірної Сторони і є необхідним для визнання права на отримання вищезгаданої допомоги.

3. Згідно з правом на допомогу, встановленим у попередніх пунктах 1 і 2, Компетентні органи кожної Договірної Сторони визнаватимуть та виплачуватимуть допомогу, яка буде найбільш прийнятна для заінтересованої особи, незалежно від рішення, прийнятого Компетентним органом іншої Договірної Сторони.

4. Коли загальний розмір допомоги, призначеної обома Договірними Сторонами, є меншим за мінімальний розмір, передбачений для цього виду допомоги законодавством тієї Договірної Сторони, де проживає заінтересована особа, ця Договірна Сторона визначить та сплатить доплату, щоб гарантувати встановлений мінімум згідно із своїм законодавством.

5. Коли законодавство однієї з Договірних Сторін обумовлює право на надання певних пільг в разі набуття трудового чи страхового стажу по певних професіях чи на роботах, стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, буде братись до увага для надання таких пільг, якщо він був набутий у тій самій професії або на тій самій роботі.

6. Вищенаведені положення цієї статті не поширюються на визначення соціальних пенсій Договірними Сторонами.

1. Положення пункту 2 статті 10 не будуть застосовуватись Компетентними органами однієї з Договірних Сторін у випадках, якщо загальний трудовий чи страховий стаж, який набуто згідно з її законодавством, складає менше одного року і якщо, беручи до уваги цей стаж, право на отримання допомоги згідно із законодавством цієї Сторони не виникає.

Вищезгаданий стаж буде враховуватись, у разі необхідності, Компетентним органом іншої Договірної Сторони для визнання права на пенсію і встановлення її розміру відповідно до свого власного законодавства, але без застосування положення підпункту б) пункту 2 статті 10.