Кабінет Міністрів України та Уряд Румунії (далі - "Договірні Сторони"),

керуючись бажанням подальшого розвитку та поглиблення партнерських відносин між Україною та Румунією в ядерній галузі,

посилаючись на Конвенцію про оперативне оповіщення про ядерну аварію, прийняту в м. Відень 26 вересня 1986 року (далі - "Конвенція МАГАТЕ"),

прагнучи до подальшого зміцнення міжнародного співробітництва в галузі ядерної та радіаційної безпеки,

з метою визначення законодавчих рамок для обміну інформацією та досвідом в галузі ядерної та радіаційної безпеки та оперативного оповіщення про ядерні аварії, що сталися на території держав Договірних Сторін,

домовилися про таке:

Ця Угода передбачає розвиток взаємного співробітництва на випадок виникнення будь-якого інциденту, пов'язаного з ядерними установками та ядерною діяльністю, як це визначено в Статтях 1 і 3 Конвенції МАГАТЕ, а також обмін інформацією про стан радіаційної та ядерної безпеки та про випадки пов'язані з незаконним обігом ядерних матеріалів.

У випадку інциденту, що стався на ядерній установці або при здійсненні ядерної діяльності не території держави однієї з Договірних Сторін, який призвів або може призвести до викиду радіоактивних речовин на територію іншої Договірної Сторони, то Договірна Сторона, на території держави якої сталася аварія, має негайно сповістити про це іншу Договірну Сторону. Ця Договірна Сторона має негайно передати іншій Договірній Стороні усю наявну інформацію для мінімізації радіаційних наслідків, відповідно до статті 5 Конвенції МАГАТЕ.

(1) Інформація, що передається Договірними Сторонами у випадку ядерних аварій повинна містити дані про:

(a) час, точне місце і походження ядерної аварії;

(b) аварійну ядерну установку чи ядерну діяльність, з якою це пов'язано;

(c) передбачувані чи встановлені причини аварії та прогнозований розвиток ядерної аварії;

(d) загальні характеристики радіоактивного викиду, включаючи, по можливості, характер, ймовірну фізичну та хімічну форму а також кількість, склад та ефективну висоту радіоактивних викидів та їх поведінку з плином часу;

(e) інформація, щодо існуючих та прогнозованих метеорологічних та гідрологічних умов, необхідних для прогнозування транскордонного розповсюдження радіоактивних речовин;

(f) результати моніторингу навколишнього середовища, що відносяться до транскордонного викиду радіоактивних речовин;

(g) розпочаті та заплановані заходи по захисту за межами майданчика установки;

(2) Інформація, що зазначена в параграфі (1) цієї статті повинна доповнюватися відповідними даними за розвитком ситуації до тих пір, поки компетентні органи Договірних Сторін будуть вважати це за необхідне.

Якщо система радіаційного моніторингу однієї з Договірних Сторін зареєструє рівень радіації, який перевищує нормальний рівень, що не спричинено викидами з ядерної установки або діяльністю на території своєї держави, то ця Договірна Сторона негайно сповіщає про це іншу Договірну Сторону і продовжує інформувати її про подальший розвиток ситуації.

(1) Договірні Сторони мають обмінюватися інформацією, яка має відношення до безпеки ядерних установок, що експлуатуються або проектуються, споруджуються, вводяться, виводяться або вже виведені з експлуатації на території своїх держав, а також відповідною інформацією про діяльність, що пов'язана з ризиком викидів радіоактивних речовин. Така інформація має поновлюватися щорічно з урахуванням взаємних домовленостей.

(2) Договірні Сторони оперативно сповіщають одна одну про випадки незаконного обігу ядерного матеріалу, джерел іонізуючого випромінювання та відходів, що мали місце на території їх держав, якщо є обґрунтована підозра, що ці злочини зачіпають інтереси іншої Договірної Сторони.