1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Панама про морське торговельне судноплавство
( Угоду ратифіковано Законом N 2097-IV від 20.10.2004 )
Дата підписання: 04.11.2003
Дата ратифікації: 20.10.2004
Дата набуття чинності: 19.11.2004
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Панама, які надалі іменуються "Договірними Сторонами",
бажаючи розвивати морське торговельне судноплавство між двома державами на засадах рівності і взаємної вигоди, а також з метою подальшого розвитку міжнародного торговельного судноплавства на засадах принципів свободи судноплавства,
домовились про таке:
Стаття 1
У цій Угоді:
a) термін "компетентний орган" для України означає - Міністерство транспорту України,
для Республіки Панама означає - Державну морську адміністрацію Республіки Панама;
b) термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Договірної Сторони і несе її прапор згідно з національним законодавством.
Однак, цей термін не включає:
- військові кораблі та інші державні судна, які збудовані або використовуються за некомерційним призначенням;
- науково-дослідні судна;
- спортивні судна та судна для дозвілля;
- рибальські судна.
c) термін "член екіпажу судна" означає капітана або будь-яку іншу особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна, та чиє ім'я включене до суднової ролі.
Стаття 2
Договірні Сторони сприятимуть свободі морського торговельного судноплавства, підвищенню стандартів судноплавства і будуть утримуватися від будь-яких дій, що могли б зашкодити нормальному розвитку міжнародного морського судноплавства між ними.
Стаття 3
Договірні Сторони в межах національного законодавства своїх держав докладатимуть зусиль для підтримки і розвитку постійного та ефективного співробітництва між їх Компетентними органами. Зокрема, Договірні Сторони погоджуються проводити взаємні консультації та здійснювати обмін інформацією між їх Компетентними органами, а також заохочувати розвиток співробітництва між відповідними судноплавними та пов'язаними із судноплавством організаціями та підприємствами обох держав.
Стаття 4
1. Договірні Сторони погоджуються:
a) сприяти участі суден обох Договірних Сторін у морських перевезеннях вантажів двосторонньої торгівлі між портами своїх держав;
b) співпрацювати в ефективному усуненні перешкод, які могли б ускладнити розвиток морських перевезень між портами своїх держав;
c) не чинити перешкод участі суден однієї із Договірних Сторін у морських перевезеннях між портами держави іншої Договірної Сторони та портами третіх країн.
2. Умови цієї Статті не обмежують права суден під прапором третіх країн брати участь у перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами держав Договірних Сторін.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони, що братимуть участь у міжнародних морських перевезеннях, таке ж саме ставлення як і до власних суден, що виконують міжнародні перевезення, стосовно вільного доступу до портів, використання портів для навантаження та розвантаження вантажів, посадки та висадки пасажирів, сплати портових зборів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма послугами для морського судноплавства.
2. Положення пункту 1 даної Статті не поширюватимуться на переваги, що були надані або надаватимуться у зв'язку з участю кожної із Договірних Сторін у будь-яких формах регіональної економічної інтеграції.
3. Положення пункту 1 цієї Статті:
a) не поширюються на порти, закриті для іноземних суден;
b) не поширюються на види діяльності, що зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх організацій і підприємств, зокрема на національний каботаж і морське рибальство;
c) не зобов'язують Договірну Сторону розповсюджувати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються власним суднам;
d) не торкаються правил в'їзду і перебування іноземців.
Стаття 6
Договірні Сторони вживуть у межах національного законодавства своїх держав усіх необхідних заходів для скорочення перебування суден іншої Договірної Сторони у своїх портах і спрощення адміністративних, карантинних процедур та інших процедур, чинних у цих портах.
Стаття 7
1. Документи, що підтверджують національність суден, обмірні свідоцтва та інші суднові документи, видані або визнані однією з Договірних Сторін, визнаватимуться іншою Договірною Стороною.
2. Судна кожної з Договірних Сторін, що володіють обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до Міжнародної Конвенції про вимір суднового тоннажу 1969 року, звільнюються від повторного вимірювання тоннажу в портах іншої Договірної Сторони, і дані, вказані у свідоцтві, є підставою для сплати відповідних портових зборів.
3. Положення пунктів 1 і 2 даної Статті не стосуються системи виміру тоннажу суден, що проходять через Панамський канал.
Стаття 8
1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, які видані Компетентними органами іншої Договірної Сторони.
Такими посвідченнями особи є:
для України - Посвідчення особи моряка:
для Республіки Панама - Книжка моряка або Книжка осіб командного складу разом із національним паспортом.
Про будь-яку зміну у вигляді або найменуванні цих документів Договірні Сторони завчасно повідомлять одна одну дипломатичними каналами.
2. Положення Статей 9 та 10 даної Угоди застосовуватимуться також до будь-якого члену екіпажу, який, не є громадянином України або громадянином Республіки Панама, але володіє посвідченням особи, що відповідає положенням Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року та Додатку до нього і Конвенції N 108 від 1958 року Міжнародної Організації Праці про національні посвідчення особи моряків. Це посвідчення особи повинно бути видане державою-учасницею відповідної Конвенції та гарантувати його власнику вжиття заходів щодо повернення до держави Договірної Сторони, що видала ці посвідчення.

................
Перейти до повного тексту