Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (додається).

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити Положення про особливості організації і несення вартової служби в дисциплінарному батальйоні (частині).

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Цей Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов’язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Статут обов’язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положення Статуту поширюються на військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

Положення Статуту в частині порядку проведення військового поховального ритуалу поширюються на поліцейських, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

1. Військові частини, штаби, організації, установи та військові навчальні заклади Збройних Сил України, військові частини (установи, організації, органи тощо) Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, розташовані (дислоковані) постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза ним (ними) (далі - військові частини), територіально об’єднуються в гарнізон.

Для взаємодії з іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою України гарнізонам визначаються зони відповідальності.

2. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служби.

Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення гарнізонних заходів за їх участю.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

3. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві - наказом Міністерства оборони України. Межі гарнізону мають бути добре відомі всьому особовому складу гарнізону.

Зони діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служба правопорядку) визначаються наказом Міністерства оборони України.

4. Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт від військових частин гарнізону здійснює начальник гарнізону.

Керівництво гарнізонною та вартовою службами в межах оперативного командування здійснює командувач військ оперативного командування, який відповідає за її стан.

Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.

Організація несення служби черговими змінами Служби правопорядку визначається наказами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку.

Командувачі військ оперативних командувань і всі прямі начальники командирів військових частин, призначених начальниками гарнізонів, зобов’язані систематично перевіряти стан гарнізонної та вартової служб у підлеглих їм військах (силах), а також проводити з начальниками гарнізонів заходи, спрямовані на поліпшення військової дисципліни і порядку в гарнізонах.

Накази начальника гарнізону з питань гарнізонної служби повинні точно виконуватися військовими частинами, дислокованими в межах гарнізону, командами, які перебувають у межах гарнізону, та окремими військовослужбовцями.

5. Забезпечення військової дисципліни та правопорядку серед військовослужбовців гарнізону, організація служби гарнізонних варт, охорона і оборона військових об’єктів покладаються на начальника гарнізону та начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування та органи військового управління Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовослужбовці та інші особи зобов’язані сприяти Службі правопорядку у виконанні покладених на неї завдань.

6. До гарнізонної та вартової служб залучаються військові частини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що входять до складу гарнізону.

Черговість несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні військовими частинами визначає начальник гарнізону залежно від їх складу та призначення.

Перелік військових частин Збройних Сил України, що не залучаються до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, визначає начальник гарнізону.

Військові частини інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту у разі спільного розміщення з військовими частинами Збройних Сил України залучаються до несення служби в гарнізоні, крім гарнізонних варт. Від цих військ (військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарнізонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної безпеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позаштатні помічники начальника гарнізону.

В окремих випадках, за наказом начальника гарнізону у порядку, визначеному Міністерством оборони України, до виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони військових об’єктів, забезпечення військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в інших громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення можуть тимчасово залучатися військовослужбовці інших військових частин Збройних Сил України. Безпосереднє керівництво під час виконання цих завдань покладається на відповідну військову службову особу Служби правопорядку.

7. У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов’язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах - старший за військовим званням.

У гарнізонах, де розташовані військові частини Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України призначається старший морський начальник, який з питань гарнізонної та вартової служб підпорядковується начальникові гарнізону.

У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин Збройних Сил України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка.

8. У гарнізонах за наявності в їх складі кількох військових частин Збройних Сил України із військових службових осіб, старших за відповідною посадою, наказом начальника гарнізону призначаються:

заступник начальника гарнізону;

заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення;

заступник начальника гарнізону з тилу;

помічник начальника гарнізону з правової роботи;

начальник зв’язку гарнізону;

начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону;

начальник фінансово-економічної служби гарнізону;

начальник медичної служби гарнізону;

начальник служби ветеринарної медицини гарнізону;

начальник служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону;

начальник служби пожежної безпеки гарнізону;

військовий диригент гарнізону.

Усі військові службові особи гарнізону виконують свої обов’язки за сумісництвом.

Вказівки військових службових осіб гарнізону з питань їх повноважень є обов’язковими для всього особового складу гарнізону.

9. Начальник гарнізону відповідає за підтримання військової дисципліни, організацію несення гарнізонної та вартової служб, забезпечення необхідних умов для повсякденного життя та підготовки військових частин гарнізону, проведення гарнізонних заходів за їх участю, стан екологічної та пожежної безпеки гарнізону, взаємодію відповідно до компетенції з іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

Він має право, у разі потреби, для виконання покладених на нього завдань залучати особовий склад і транспортні засоби військових частин гарнізону.

Начальник гарнізону з питань гарнізонної служби та служби гарнізонних варт підпорядкований командувачу військ оперативного командування і є прямим начальником з цих питань для всіх військовослужбовців гарнізону, у тому числі командирів з’єднань і військових частин, які входять до складу гарнізону, а також для старшого морського начальника.

Про вступ до виконання своїх обов’язків начальник гарнізону оголошує в наказі по гарнізону, доповідає командувачу військ оперативного командування та своєму безпосередньому начальникові, а також повідомляє про це відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Начальник гарнізону зобов’язаний:

повсякденно керувати діяльністю військових службових осіб гарнізону;

за погодженням з відповідним органом управління Служби правопорядку розробляти та подавати на затвердження своєму безпосередньому начальнику план пожежної безпеки гарнізону та розклад гарнізонних варт;

організовувати охорону та оборону гарнізонних об’єктів, установлювати порядок допуску осіб, що прибули для розпечатування (запечатування) гарнізонних об’єктів, перевіряти не рідше одного разу на місяць несення служби гарнізонними вартами;

щомісячно залучати посадових осіб гарнізону до перевірки стану служби військ і військової дисципліни всіх військових частин гарнізону згідно із затвердженим графіком, незалежно від їх підпорядкування, з виданням наказу по гарнізону;

розміщувати частини, підрозділи, команди, які прибувають до гарнізону;

визначати для військових частин гарнізону порядок користування навчальними об’єктами;

розглядати й затверджувати плани загальногарнізонних заходів;

підтримувати зв’язок з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та погоджувати з ними питання, пов’язані з гарнізонною службою та проведенням спільних заходів;

керувати роботою квартирно-експлуатаційної частини гарнізону щодо розквартирування військових частин і затверджувати розподіл житлової площі в гарнізоні;

щоквартально із залученням відповідного начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності аналізувати стан військової дисципліни, гарнізонної та вартової служб у гарнізоні і підбивати з командирами військових частин та їх заступниками (помічниками) з морально-психологічного забезпечення підсумки роботи, вживати заходів щодо попередження кримінальних правопорушень і надзвичайних подій, підвищення пильності і збереження державної таємниці;

організовувати та проводити заходи з участю військ;

організовувати проведення військового поховального ритуалу під час поховань осіб, визначених статтею 81 цього Статуту;

призначати почесні варти та почти від військових частин і здійснювати контроль за їх підготовкою;

організовувати пожежну безпеку в гарнізоні та спеціальну підготовку начальників служб пожежної безпеки військових частин, проводити не менш як двічі на рік відпрацювання плану пожежної безпеки гарнізону із залученням усіх сил і засобів гарнізону;

забезпечувати додержання умов екологічної безпеки в гарнізоні;

встановлювати час переходу військових частин гарнізону на літню чи зимову форму одягу;

оголошувати початок і кінець опалювального періоду в гарнізоні;

перевіряти в якому стані тримаються споруди, території військових містечок, військові цвинтарі, братські могили, військові пам’ятники та доглядати їх належним чином;

організовувати додержання екологічних умов у гарнізоні;

проводити особисто службове розслідування надзвичайних подій та правопорушень, які вчинили в межах гарнізону військовослужбовці, а в разі виявлення ознак кримінального правопорушення негайно повідомляти відповідного прокурора, начальника органу управління Служби правопорядку та орган, який проводить досудове розслідування, і передавати останньому всі матеріали;

сприяти військовим службовим особам Служби правопорядку у виконанні ними своїх завдань щодо виявлення причин, умов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах і на військових об’єктах гарнізону;

вживати заходів до охорони військового транспорту, варта якого відсторонена від несення служби, до її заміни;

вести прийом військовослужбовців та членів їх сімей з особистих питань, приймати рішення стосовно заяв, скарг та інших звернень;

виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом.

10. Начальник гарнізону зустрічає Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, які прибули до гарнізону, відрекомендовується їм і супроводжує їх. Для зустрічі зазначених осіб почесна варта вишиковується за особливим розпорядженням тільки в гарнізонах, де розташовуються штаби видів, оперативних командувань Збройних Сил України. Крім того, начальник гарнізону зустрічає заступників Міністра оборони України, командувачів військ оперативних командувань Збройних Сил України та всіх своїх прямих начальників.

11. Під час прибуття до гарнізону військовослужбовців вищого офіцерського складу для виконання службових завдань, прямих начальників із питань гарнізонної та вартової служб начальник гарнізону відрекомендовується лише старшим за військовим званням військовослужбовцям вищого офіцерського складу.

У разі вибуття з гарнізону начальник гарнізону покладає свої обов’язки на заступника начальника гарнізону, про що він оголошує в наказі по гарнізону та доповідає командувачеві військ оперативного командування.

11-1. Заступник начальника гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і несення гарнізонної служби та служби гарнізонними вартами, за виконання заходів бойової та мобілізаційної готовності гарнізону, проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону.

Заступник начальника гарнізону зобов’язаний:

розробляти плани проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону, приведення гарнізону в бойову готовність, план посилення охорони гарнізонних об’єктів;

складати розклад гарнізонних варт, відомість гарнізонного наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт та їх помічникам, черговому варт та його помічникові, а також складати графік перевірки варт військовими службовими особами гарнізону і подавати їх на затвердження начальникові гарнізону та здійснювати контроль за їх виконанням;

організовувати та контролювати охорону військових містечок, окремих приміщень військових частин;

призначати почесні варти від військових частин і здійснювати контроль за їх підготовкою;

вести облік військових цвинтарів, братських могил і військових пам’ятників, що знаходяться в межах гарнізону, стежити за їх доглядом.

За тимчасової відсутності начальника гарнізону заступник начальника гарнізону виконує його обов’язки.

12. Заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення загальногарнізонних заходів щодо зміцнення військової дисципліни в гарнізоні, соціального, правового, інформаційного, морально-психологічного забезпечення, а також за організацію роботи з питань культури та дозвілля відповідно до вказівок начальника гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення зобов’язаний:

знати морально-психологічний стан військовослужбовців та військової дисципліни, відпрацьовувати заходи щодо зміцнення військової дисципліни, організованості й порядку в гарнізоні, попередження правопорушень;

організовувати гуманітарну підготовку, проводити суспільно-політичне і правове інформування військовослужбовців, членів їх сімей, цивільного персоналу військових частин гарнізону;

постійно вивчати запити і настрій особового складу;

установлювати і підтримувати тісний зв’язок з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами, організаціями, медіа;

розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону план загальногарнізонних культурно-освітніх заходів та організовувати їх проведення;

керувати роботою гарнізонних установ культури і дозвілля, розробляти та подавати на затвердження начальникові гарнізону план обслуговування військових частин гарнізону місцевими та гарнізонними установами культури і дозвілля;

разом з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями брати участь у проведенні заходів щодо військово-патріотичного виховання населення, особливо молоді;

брати участь у проведенні роботи з додержання вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища;

постійно проводити роботу, спрямовану на збереження в гарнізоні державної та військової таємниці і підвищення пильності, особливо у військових частинах і підрозділах, що несуть бойове чергування;

виявляти постійну турботу про охорону здоров’я військовослужбовців, побут і влаштування військ гарнізону;

не рідше одного разу на місяць перевіряти несення служби гарнізонними і внутрішніми вартами, а також організацію і проведення заходів морально-психологічного забезпечення особового складу варт;

своєчасно доповідати начальникові гарнізону про морально-психологічний стан і військову дисципліну військ гарнізону, а також про проведення загальногарнізонних заходів.

13. Заступник начальника гарнізону з тилу підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за своєчасне проведення гарнізонних заходів щодо тилового забезпечення військових частин гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з тилу зобов’язаний:

стежити за своєчасним розвантаженням і вивезенням в установлені строки з території залізничної станції (порту) військових вантажів, які прибули на адресу військових частин гарнізону, а у разі потреби вживати заходів до прискорення виконання робіт;

розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону відповідні плани господарських заходів та забезпечувати їх виконання;

брати участь у роботі житлових комісій, контролювати облік і розподіл житлової площі у військових частинах, своєчасно подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо використання житлового фонду та здійснювати прийом відвідувачів із житлових питань;

проводити з військовослужбовцями офіцерського складу служб тилу військових частин гарнізону заходи з обміну досвідом роботи і ведення військового господарства кращих військових частин гарнізону;

вивчати економічний стан району розташування військових частин гарнізону з метою кращого використання ними місцевих ресурсів;

розміщувати військові підрозділи (команди), які прибувають на територію гарнізону, окремих військовослужбовців, а також варти, що супроводжують транспорт з військовими вантажами, та забезпечувати їх харчуванням;

визначати, на забезпеченні яких військових частин перебуватимуть засуджені, взяті під варту та затримані військовослужбовці, які утримуються на гауптвахтах, у кімнатах тимчасово затриманих Служби правопорядку.

14. Помічник начальника гарнізону з правової роботи підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог законів та інших нормативно-правових актів посадовими особами гарнізону.

Помічник начальника гарнізону з правової роботи зобов’язаний:

координувати роботу і брати участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у гарнізоні;

перевіряти відповідність законодавству проектів наказів, інших нормативно-правових актів, що подаються на підпис начальнику гарнізону, та візувати їх за наявності погодження цих проектів із заінтересованими посадовими особами гарнізону;

у разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативно-правового акта законодавству подавати письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення начальником гарнізону;

давати висновки стосовно правомірності застосування дисциплінарної або іншої відповідальності посадовими особами гарнізону до військовослужбовців, правову оцінку фактам порушення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні;

брати участь разом із відповідними посадовими особами гарнізону в підготовці заходів щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні;

організовувати і проводити роботу, пов’язану з підвищенням рівня правових знань військовослужбовців гарнізону, інформувати про законодавство, роз’яснювати існуючу практику його застосування, давати консультації з правових питань.

15. Начальник зв’язку гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і стан зв’язку в гарнізоні.

Начальник зв’язку гарнізону зобов’язаний:

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план організації і забезпечення внутрішньогарнізонного зв’язку та контролювати його стан;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо організації зв’язку;

здійснювати контроль за організацією і постійною готовністю системи оповіщення посадових осіб, військових об’єктів, а також військовослужбовців та членів їх сімей, які мешкають у військових містечках гарнізону;

вирішувати з підприємствами, об’єднаннями зв’язку, іншими юридичними особами, мережі зв’язку яких входять до єдиної національної системи зв’язку, питання щодо використання їх засобів зв’язку в інтересах військових частин гарнізону;

подавати начальникові зв’язку вищого рівня заявки на необхідні засоби зв’язку та експлуатаційні матеріали для забезпечення внутрішньогарнізонного та міжгарнізонного зв’язку;

здійснювати заходи щодо забезпечення та обслуговування засобів зв’язку органів управління та підрозділів Служби правопорядку в зоні відповідальності, гарнізонних варт, своєчасно організовувати ремонт наявних засобів зв’язку;

здійснювати контроль за додержанням правил ведення переговорів через засоби зв’язку.

16. Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону відповідає за організацію експлуатації, своєчасний ремонт і облік казармено-житлового фонду, за квартирним забезпеченням військових частин, приписаних до квартирно-експлуатаційної частини. Він підпорядкований начальникові квартирно-експлуатаційного управління оперативного командування. З питань використання казарменого фонду, розподілу жилих приміщень та упорядкування військ він виконує вказівки начальника гарнізону.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону зобов’язаний:

доповідати начальникові гарнізону пропозиції і розрахунки щодо використання казармено-житлового фонду гарнізону і заявки органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування на виділення фонду, якого не вистачає;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани розподілу жилих приміщень у гарнізонах та вести облік усієї житлової площі, що закріплена за гарнізоном;

перевіряти правильність експлуатації військовими частинами будинків, комунальних установок, казарменого інвентаря і меблів, вживати заходів до їх збереження та своєчасного ремонту;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани щодо благоустрою, озеленення, огорожі і прибирання територій військових містечок гарнізону та контролювати їх виконання;

керувати роботами з ремонту казармено-житлового фонду, побутових підприємств та інших будівель військових частин і здійснювати контроль за ремонтно-будівельними роботами, які виконуються безпосередньо військовими частинами;

забезпечувати військові частини всіма видами квартирного забезпечення і перевіряти правильність їх використання;

організовувати забезпечення військових частин електроенергією, водою, будівельними матеріалами і контролювати правильність їх використання;

здійснювати керівництво з технічних питань із квартирно-експлуатаційними службами у військових частинах;

брати участь у розробленні планів і проведенні заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у гарнізоні;

вести облік захисних і спеціальних споруд гарнізону та здійснювати контроль за їх правильною експлуатацією, зберіганням і триманням;

перевіряти правильність заявок військових частин на матеріальні засоби і кошти для квартирного забезпечення, складати зведені заявки та подавати їх у довольчі органи вищого рівня;

вести облік військових містечок, будівель у них, комунального обладнання, усіх видів квартирного забезпечення і коштів, які відпускаються на квартирне забезпечення.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

17. Начальник фінансово-економічної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію фінансово-економічної роботи в гарнізоні.

Начальник фінансово-економічної служби гарнізону зобов’язаний:

вести облік військових частин гарнізону, які фінансуються з Державного бюджету України і обслуговуються в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

організовувати взаємодію з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

своєчасно та якісно виконувати розпорядження старших начальників стосовно збирання, узагальнення та надання необхідної фінансово-економічної інформації, здійснення перевірок діяльності фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

оперативно доводити до фінансово-економічних органів військових частин розпорядження відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, давати роз’яснення щодо їх застосування, сприяти командирам та начальникам фінансово-економічних органів військових частин гарнізону у взаємодії з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

у разі необхідності узгоджувати з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і банками графіки отримання готівки;

мати інформацію про залишки коштів на реєстраційних рахунках військових частин гарнізону за кодами програмної та економічної класифікації видатків, а також причини їх виникнення;

інформувати відповідних старших за підлеглістю начальників про суми коштів, які своєчасно не використовуються;

мати інформацію з питань взаємодії фінансово-економічних органів військових частин гарнізону з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; про неможливість вирішення окремих питань негайно інформувати старших начальників за підлеглістю;

планувати, організовувати та проводити спеціальну підготовку з особовим складом фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

мати інформацію, контролювати та вживати заходів щодо своєчасного подання військовими частинами до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансово-планових документів, звітів, внесення змін до показників кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань із загального фонду бюджету, до єдиної бази даних та мережі розпорядників бюджетних коштів;

виконувати інші завдання, покладені на нього наказами, розпорядженнями та дорученнями начальника гарнізону, інших старших начальників.

Положення цієї статті поширюються тільки на Збройні Сили України.

18. Начальник медичної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів, а також здійснює контроль за виконанням санітарних правил у гарнізоні.

Начальник медичної служби гарнізону зобов’язаний:

опрацьовувати і втілювати в життя загальногарнізонні лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

брати участь у розробленні заходів щодо захисту гарнізону від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування, а також заходів, що вживаються на випадок аварій на потенційно небезпечних об’єктах, розташованих у районах дислокації військових частин гарнізону;

аналізувати захворюваність особового складу і своєчасно доповідати начальникові гарнізону пропозиції щодо вжиття необхідних заходів;

перевіряти санітарно-епідемічний стан гарнізону, тримання територій військових частин, придатність води для пиття і господарчих потреб, санітарний стан гарнізонних їдалень, холодильників, підприємств побутового обслуговування і військової торгівлі, місць купання особового складу військових частин гарнізону та вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

організовувати не рідше одного разу на місяць перевірку санітарного стану приміщень гауптвахти, кімнат тимчасово затриманих Служби правопорядку та щотижня - медичні огляди засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців, які утримуються на гауптвахті, у кімнатах тимчасово затриманих Служби правопорядку, та надання їм медичної допомоги;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо медичного забезпечення;

організовувати медичне забезпечення військових частин гарнізону, які не мають фахівців медичної служби, підрозділів (команд) і окремих військовослужбовців, які тимчасово перебувають у гарнізоні, членів сімей військовослужбовців гарнізону, а також звільнених із військової служби громадян, які мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах, і членів їх сімей;

складати графік чергування лікарів військових частин гарнізону у військово-лікувальних закладах і здійснювати контроль за ними;

залучати з дозволу начальника гарнізону фахівців медичної служби військових частин гарнізону до проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів у гарнізоні;

контролювати роботу гарнізонних військово-медичних закладів і керувати діяльністю гарнізонної військово-лікарської і санаторно-відбіркової комісій;

стежити за триманням хворих у госпіталях і періодично робити обходи хворих;

опрацьовувати разом із начальником гарнізонної поліклініки (госпіталю) план проведення поглибленого медичного обстеження особового складу військових частин гарнізону;

брати участь у проведенні заходів щодо медичного обстеження та огляду громадян, які призиваються або йдуть на військову службу в добровільному порядку;

брати участь у розробленні місцевими органами охорони здоров’я заходів щодо поліпшення санітарного стану районів розташування військових частин гарнізону;

стежити за обслуговуванням військових частин гарнізону цивільними закладами і підприємствами, що забезпечують їх життєдіяльність, а також за лікуванням військовослужбовців, які перебувають у цивільних лікувальних закладах, та за своєчасною їх випискою або переведенням у військовий госпіталь;

організовувати медичне забезпечення військових частин під час проведення парадів, інших гарнізонних заходів з участю військ, а також ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха;

організовувати за вказівкою начальника гарнізону перевірку санітарного стану військових ешелонів, що проходять, а також періодично стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців на вокзалах;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців медичної служби військових частин і підвищення їх кваліфікації;

контролювати підготовку військовозобов’язаних - фахівців медичної служби, яка проводиться в гарнізоні;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про надзвичайні події, що призвели до поранення або смерті військовослужбовців, небезпечний епідемічний стан військових частин, цивільних побутових та торговельних підприємств, які обслуговують військові частини, про випадки інфекційних захворювань у військових частинах і серед місцевого населення та про заходи, що вживаються для припинення цих захворювань.

19. Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію та проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини хвороб, заходів ветеринарного контролю за забезпеченням військ продуктами тваринного і рослинного походження, ветеринарно-профілактичних, протиепізоотичних та лікувальних заходів.

Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону зобов’язаний:

організовувати спільно з медичною службою проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини інфекційних захворювань;

брати участь у розробленні заходів щодо захисту військових частин від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування;

контролювати ветеринарно-санітарний стан харчових продуктів, які поставляються військовим частинам, та проводити експертизу продовольства під час його зберігання на складах (базах) і засобів транспортування;

організовувати у разі потреби проведення ветеринарно-оздоровчих заходів у військових частинах;

здійснювати ветеринарне обслуговування тварин, які належать військовим частинам, а також тварин їх підсобних господарств, давати висновки на вибракування і забій хворих тварин військових частин;

розробляти і проводити ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи, перевіряти епізоотичний стан військових частин і об’єктів гарнізону, залучаючи для цього з дозволу начальника гарнізону фахівців ветеринарної служби військових частин;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо ветеринарного забезпечення;

брати участь у розробленні цивільними державними органами управління ветеринарної медицини заходів щодо поліпшення ветеринарно-санітарного і епізоотичного стану району розташування військових частин;

контролювати роботу військово-ветеринарних установ гарнізону;

доповідати начальникові гарнізону про ветеринарно-санітарний стан гарнізону (військових частин) і про необхідні заходи щодо його поліпшення;

перевіряти за вказівкою начальника гарнізону ветеринарно-санітарний стан військових ешелонів, що проходять;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців ветеринарної служби військових частин гарнізону і підвищення їх кваліфікації;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про випадки інфекційних захворювань серед тварин, що належать військовим частинам і населенню гарнізону, про заходи, вжиті для ліквідації цих захворювань, та повідомляти про це командирам військових частин гарнізону.

Начальник служби ветеринарної медицини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

20. Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону підпорякований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і виконання гарнізонних заходів щодо захисту від радіоактивних та отруйних речовин відповідно до вказівок начальника гарнізону, а також за організацію заходів екологічного забезпечення військових частин гарнізону.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону зобов’язаний:

організовувати та контролювати виконання військовими частинами гарнізону заходів з охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, а також організовувати їх взаємодію з зазначених питань з місцевими природоохоронними органами;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо захисту від ядерного, хімічного та біологічного забруднення;

знати метеорологічну обстановку в приземному атмосферному шарі;

організовувати заходи щодо ліквідації наслідків забруднення природного середовища в гарнізоні.

21. Начальник служби пожежної безпеки гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за стан пожежної безпеки в гарнізоні.

Начальник служби пожежної безпеки гарнізону зобов’язаний:

брати участь у розробленні та узгодженні з місцевими органами державної пожежної охорони плану пожежної безпеки гарнізону;

узгоджувати плани пожежної безпеки військових частин гарнізону;

здійснювати контроль за станом пожежної безпеки та несенням служби пожежними підрозділами військових частин; стежити за триманням у справності засобів пожежогасіння, блискавковідвідних пристроїв, пожежної сигналізації на гарнізонних об’єктах та у військових частинах гарнізону;

вимагати усунення недоліків щодо пожежної безпеки жилих і службових приміщень, складів, парків та інших об’єктів;

забороняти експлуатацію окремих будівель, орендованих приміщень, сховищ, майстерень та агрегатів, якщо їх використання може призвести до виникнення пожежі;

інструктувати начальників пожежної безпеки військових частин гарнізону та періодично проводити з ними заняття із спеціальної підготовки, з дозволу начальника гарнізону залучати осіб органів пожежної охорони військових частин для перевірки стану пожежної безпеки в гарнізоні;

у разі виникнення пожежі у військових частинах гарнізону викликати пожежні підрозділи військових частин, державної пожежної охорони, інших відомств та керувати їх роботою під час гасіння пожежі;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про виникнення пожежі в гарнізоні та про вжиті заходи щодо її гасіння; проводити на місці технічне розслідування обставин та причин пожежі;

своєчасно доповідати начальникові гарнізону про недоліки пожежної безпеки в гарнізоні та свої пропозиції щодо їх усунення.

22. Військовий диригент гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за обслуговування спільних для всього гарнізону заходів оркестрами військових частин і за підготовку зведеного оркестру гарнізону.

Військовий диригент гарнізону зобов’язаний:

організовувати обслуговування військових частин гарнізону, які не мають своїх оркестрів, оркестрами інших військових частин і подавати допомогу командирам цих частин у підготовці ротних сигналістів-барабанщиків;

складати відомості наряду оркестрів військових частин на розвід гарнізонних варт і для інших гарнізонних заходів;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план спеціальної підготовки оркестрів військових частин гарнізону;

контролювати якість відтворювання музики розводу варт технічними засобами;

проводити стройову і спеціальну підготовку зведеного оркестру гарнізону і керувати ним;

керувати методичними зборами з військовими диригентами та із головними сержантами оркестрів, проводити концерти зведеного оркестру для особового складу військових частин гарнізону.

23. Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах.

Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності зобов’язаний:

організовувати несення служби підрозділами охорони військових об’єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху та спеціального призначення Служби правопорядку;

вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів та від інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функцій Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати відповідні заходи примусу, передбачені Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України";

приймати та реєструвати заяви і повідомлення про кримінальні та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків, своєчасно приймати стосовно них обґрунтовані і законні рішення;

виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України, вживати заходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;

вести облік кримінальних та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України у зоні відповідальності органу управління Служби правопорядку, та проводити щомісячні періодичні звірки з даними відповідних прокуратур;

подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у місцях дислокації військових частин гарнізону, щоквартально брати участь у підведенні підсумків роботи військових службових осіб гарнізону;

у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені Кодексом України про адміністративні правопорушення до компетенції Служби правопорядку;

передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, на розгляд їх командирів (начальників);

брати участь у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти органам військового управління, військовому командуванню в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;

забезпечувати в передбачених законом випадках виконання кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту;

виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення прокурора, слідчого, ухвали суду та постанови суддів;

сприяти у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов’язків;

взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень;

надавати у межах своєї компетенції допомогу органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління та їх представникам, громадським організаціям у провадженні їх законної діяльності в разі протидії їм або небезпеки з боку правопорушників - військовослужбовців Збройних Сил України;

повідомляти органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування, органи військового управління, громадськість за місцем служби або роботи особи, в тому числі цивільних громадян, які незаконно перебували на території військової частини або військового об’єкта і вчинили протиправні дії, про вчинення ними правопорушення, провадження стосовно якого належить до компетенції Служби правопорядку;

забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих та заарештованих осіб, які перебувають на гауптвахті, документів, речей, цінностей та іншого майна, а також передавати органам Національної поліції документи і речі цивільних осіб, затриманих на території військових частин (військових об’єктів);

забезпечувати охорону та конвоювання затриманих чи взятих під варту військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також тих, що відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні;

повідомляти командирів (начальників) військових частин не пізніше ніж у триденний строк, а відповідного прокурора та начальника гарнізону - негайно про вчинення військовослужбовцями та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів кримінальних та інших правопорушень;

вносити в межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк щодо подання має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала;

проводити розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вибухових речовин, які викрадені або втрачені у військових частинах гарнізону;

організовувати розшук і затримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з’явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів досудового розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;

здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів, контроль за виконанням у Збройних Силах України вимог законодавства з питань забезпечення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію транспортних засобів Збройних Сил України;

погоджувати в установленому законодавством порядку з відповідними органами перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил України, забезпечувати їх супроводження та контроль за дотриманням особливих умов, правил, норм і стандартів з організації перевезення зазначених вантажів;

запобігати диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах;

забезпечувати зберігання, правила носіння та застосовування зброї, спеціальних засобів військовослужбовцями Служби правопорядку у встановленому законом порядку. Не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність та стан зброї і боєприпасів, спеціальних засобів у місцях зберігання зброї Служби правопорядку;

разом з начальником гарнізону зустрічати осіб, зазначених у статті 10 цього Статуту;

вести облік військових частин гарнізону, окремих підрозділів, команд, а також військовослужбовців, які прибувають у відрядження та відпустки (додаток 2 до цього Статуту), здійснювати контроль за своєчасним їх відбуттям до місця служби;

вести облік і організовувати збереження зброї та боєприпасів;

складати відомість наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому зміни) та його помічникові, графік перевірки чергових змін і подавати їх на затвердження безпосередньому начальникові органу управління Служби правопорядку;

не рідше одного разу на тиждень перевіряти додержання законності та правил нагляду за заарештованими на гауптвахті Служби правопорядку, давати начальникові гауптвахти письмове розпорядження про направлення заарештованих до лазні, на роботи, а хворих - до лікувальної установи;

надавати допомогу начальникові гарнізону щодо підготовки військ гарнізону до парадів і забезпечувати за узгодженням з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування порядок під час підготовки і проведення парадів та інших гарнізонних заходів з участю військ;

складати інструкції особовому складу добового наряду Служби правопорядку, проводити з ними інструктаж, вручати йому необхідні документи для несення служби та здійснювати контроль за несенням служби добового наряду;

брати участь в організації військового поховального ритуалу осіб, визначених статтею 81 цього Статуту;

здійснювати керівництво черговим підрозділом гарнізонного наряду під час залучення до виконання окремих завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану начальник органу управління Служби правопорядку зобов’язаний:

залучати підрозділи Служби правопорядку до участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;

організовувати збір, супроводження та охорону військовополонених;

забезпечувати дотримання комендантської години в гарнізоні;

організувати охорону військових об’єктів, військових містечок та їх населення, сприяти його евакуації;

вживати заходів щодо відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

здійснювати контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Повноваження начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності стосовно обліку та розподілу номерних знаків та реєстрації транспортних засобів поширюються тільки на Збройні Сили України.

24. У разі виникнення у військових частинах, гарнізонних вартах і гарнізонних об’єктах пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності зобов’язаний прибути на місце пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події для вжиття необхідних заходів.

25.

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування його у звільненні або відрядженні всім начальникам органів управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, військовим комендантам на транспорті, а також керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення військовослужбовцем звільнення (відрядження) надається право припиняти звільнення (відрядження) і відправляти цього військовослужбовця до своєї військової частини.

Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності повідомляє командирові його військової частини, робить відповідну позначку в його відпускному квитку, посвідченні про відрядження або приписі, записці про звільнення та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або відрядженні (додаток 2 до цього Статуту), і повідомляє начальникові гарнізону.

Коли особа затриманого військовослужбовця не може бути негайно встановлена через відсутність у нього документів, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності протягом доби з моменту затримання військовослужбовця повинен вжити заходів для встановлення його особи. Про таких осіб військовий комендант гарнізону негайно повідомляє начальникові гарнізону і повідомляє відповідного прокурора. Рішення щодо цих осіб має бути прийнято не пізніше ніж через 3 доби з моменту їх затримання.

Облік таких осіб ведеться: у відповідних органах управління Служби правопорядку в зоні відповідальності - у книзі обліку затриманих військовослужбовців за встановленою формою (військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, номер військової частини, її поштова адреса, підлеглість і найменування оперативного командування, кому повідомлено і яких вжито заходів); на гауптвахті - у книзі обліку заарештованих, які тримаються на гауптвахті (додаток 12 до цього Статуту).

Якщо військовослужбовець затримався в дорозі до місця відпустки або відрядження внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу чи вчасно не може прибути до місця своєї служби з тих самих причин, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності повідомляє про причину затримки військовослужбовця командирові військової частини, з якої військовослужбовець прибув, і подовжує відпустку на фактичний строк затримання.

У разі смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер або інших осіб, які його виховували), а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім’я військовослужбовця, який перебував у відпустці, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності має право подовжити відпустку на строк до 10 діб, негайно повідомивши про це командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець.

Про час відбуття військовослужбовця до місця відпустки або відрядження та причину його затримання начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності робить позначку в документах військовослужбовця та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або у відрядженні (додаток 2 до цього Статуту).

26. Місце розташування відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності має бути відоме всім військовим частинам гарнізону та доступне для всіх осіб.

Адреса відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та номери телефонів мають бути в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, громадських місцях (театрах, будинках культури, готелях тощо).

Приблизне розміщення та обладнання будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності визначено в додатку 1 до цього Статуту.

27. Заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності і в службовій діяльності керується його вказівками, інструкцією, яка затверджується начальником відповідного органу управління Служби правопорядку, і цим Статутом.

За тимчасової відсутності начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності виконує його обов’язки.

28. Начальник гауптвахти Служби правопорядку підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності. Він відповідає за підтримання порядку на гауптвахті, за додержання законності та порядку тримання заарештованих, а також за збереження майна й обладнання гауптвахти. Йому підпорядкований командир підрозділу, який здійснює охорону гауптвахти, та військовослужбовці, які на ній утримуються.

Начальник гауптвахти Служби правопорядку зобов’язаний:

приймати на гауптвахту заарештованих, перевіряти наявність і правильність оформлення відповідних документів, а також вести облік заарештованих і стежити за неухильним виконанням правил їх тримання;

забезпечувати збереження відповідних документів про арешт та речей і документів заарештованих;

проводити інструктаж начальника чергової зміни на гауптвахті з питань організації та несення служби, звертаючи увагу на практичні дії у разі заворушень, спроб самогубства чи втечі, вручати йому список заарештованих, яких тримають на гауптвахті;

перевіряти не рідше одного разу на тиждень проведення ранкових оглядів і вечірніх перевірок заарештованих;

установлювати порядок виведення та охорони заарештованих під час умивання, справляння природних потреб та прогулянки;

давати начальникові чергової зміни письмові розпорядження про звільнення заарештованих після закінчення строку їх арешту, а також про відправлення заарештованих за розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності до лазні, лікувальної установи й на вимогу слідчого, прокурора або суду;

вести облік роботи заарештованих із зазначенням часу, місця та виду робіт;

стежити за санітарним і протипожежним станом гауптвахти й вартового приміщення;

постійно дбати про належний стан камер тримання заарештованих, технічних засобів охорони, обладнання та інвентаря гауптвахти, приміщення чергової зміни Служби правопорядку та постів;

розглядати в межах своїх повноважень або передавати у порядку підпорядкованості пропозиції, заяви, прохання і скарги, які надходять від заарештованих;

організовувати й проводити заняття з стройової підготовки та вивчення статутів заарештованими;

щодня перевіряти правильність несення служби черговою зміною на гауптвахті, роблячи про це відповідні записи у постовій відомості;

щодня доповідати начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про стан військової дисципліни на гауптвахті, кількість прийнятих за день заарештованих, наявність вільних місць, негайно повідомляти про надзвичайні події, які сталися на гауптвахті.

29. Військовий комендант залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту забезпечує підтримання порядку серед військовослужбовців у межах своєї дільниці, станції (порту), аеропорту. Під час виконання цих обов’язків військовий комендант на транспорті підпорядкований начальникові гарнізону. Йому підпорядковуються варти, що супроводжують транспорт із військовими вантажами, а також гарнізонні патрулі, призначені для патрулювання на станції (у порту).

Військовий комендант на транспорті зобов’язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців, які перебувають на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

зустрічати пасажирські поїзди (судна, літальні апарати), у яких переміщаються військові команди, а також військові ешелони і транспорт із військовими вантажами, супроводжувані вартами, перевіряти особисто або через помічників порядок у вартах, їх матеріально-побутове забезпечення, кріплення техніки й вантажів, стан пожежної безпеки, про що робити запис у постовій відомості (маршрутному листі);

перевіряти несення служби гарнізонними вартами, розміщеними на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

проводити без затримання відправлення варт, з виділенням окремого купе в купейному (якщо такого немає - у плацкартному) вагоні;

проводити інструктаж виділених у його розпорядження патрулів, стежити за несенням ними служби;

затримувати, а у разі потреби знімати з поїздів, морських (річкових), повітряних суден військовослужбовців, які порушують заведений на транспорті порядок, а також за необхідності відправляти затриманого (знятого) військовослужбовця у відповідний орган Служби правопорядку під охороною патруля;

організовувати культурно-побутове обслуговування й відпочинок військовослужбовців, які перебувають у пунктах пересадки та їдуть поодинці або в складі команд;

стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців, вживати необхідних заходів для подання медичної допомоги, придбання квитків при прямуванні у відпустку або відрядження військовослужбовцями та членами їх сімей;

доповідати начальникові гарнізону та інформувати начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про всі надзвичайні події, порушення військової дисципліни та вжиті заходи, про проходження військових вантажів під охороною варт, а також про простої залізничних вагонів (суден) з військовими вантажами, що прибули на адресу військових частин гарнізону;

сприяти військовослужбовцям Служби правопорядку під час службових відряджень у бронюванні та позачерговому придбанні квитків на всі види транспорту.

30. Старший військового містечка підпорядкований начальникові гарнізону та відповідає за підтримання військової дисципліни, внутрішнього порядку і пожежної безпеки на території військового містечка.

Старший військового містечка зобов’язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців на території містечка;

призначати у разі потреби внутрішні патрулі для підтримання порядку у межах військового містечка. Начальник патруля підпорядковується черговому військової частини, командир якої є старшим військового містечка;

організовувати охорону, а в разі потреби оборону військового містечка;

контролювати стан територій, закріплених за військовими частинами, та прилеглої до них території.

Вказівки старшого військового містечка із зазначених питань є обов’язковими для виконання всіма командирами військових частин і підрозділів, розташованих на території військового містечка.

31. Гарнізонний наряд призначається для охорони та оборони гарнізонних об’єктів та для виконання інших завдань гарнізонної служби.

У складі гарнізонного наряду передбачається наявність:

чергового варт;

помічника чергового варт;

чергового підрозділу;

гарнізонних варт.

32. Гарнізонний наряд призначається не пізніше ніж за добу до заступання в наряд. Він забезпечується транспортними засобами від тих військових частин, від яких даний наряд призначено.

33. Командири військових частин (підрозділів), від яких призначається гарнізонний наряд, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу, його підготовку до несення служби, своєчасне направлення на інструктаж і прибуття на розвід, за постійну готовність чергового підрозділу і своєчасне його прибуття за викликом до місця призначення.

34. Заступник начальника гарнізону на кожний місяць складає відомість гарнізонного наряду, яка затверджується начальником гарнізону і є підставою для складення відомості добового наряду (додаток 6 до цього Статуту).

Витяги з відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин, залучених до несення служби, за 10 діб до початку нового місяця.

Про кожні зміни у відомості гарнізонного наряду заступник начальника гарнізону своєчасно повідомляє військовим частинам.

35. Напередодні заступання в наряд у штабі військової частини черговому варт і начальникам гарнізонних патрулів вручаються приписи, на підставі яких заступник начальника гарнізону видає черговому варт записки із старими та новими паролями (стаття 116 цього Статуту), а начальникам патрулів - посвідчення начальника патруля, у яких зазначаються маршрут руху, час патрулювання, особливі обов’язки та аркуші для запису затриманих.

36. Черговий варт і його помічник повинні бути в установленій формі одягу, на лівому боці грудей мати нагрудний знак з відповідним написом.

37. Для безпосереднього керівництва гарнізонними вартами призначається черговий варт з офіцерів військових частин гарнізону, за посадою не нижче командира роти, та його помічник - з молодших офіцерів.

Наказом начальника гарнізону обов’язки чергового варт можуть бути покладені на чергового військової частини, від якої призначена гарнізонна варта.

38. Черговий варт підпорядковується начальникові гарнізону та його заступникові. Він відповідає за правильне несення служби гарнізонними вартами.

Черговий варт зобов’язаний:

одержати напередодні заступання на чергування в штабі військової частини припис про призначення його на чергування;

прибути в призначений час до заступника начальника гарнізону, подати припис про призначення черговим варт, отримати записки з паролями та необхідні вказівки;

відрекомендуватися попередньому черговому варт і повідомити йому пароль для зміни;

вивчити відомість гарнізонного наряду, схеми розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та патрулів, схему патрулювання;

провести розвід гарнізонних варт;

перебувати у відведеному для нього приміщенні, відправляючись з нього за службовою необхідністю, залишати за себе свого помічника, повідомивши його, куди і на який час відлучився;

перевіряти не менш як двічі на добу (з них один раз уночі) несення служби вартами із вжиттям заходів до термінового усунення виявлених недоліків;

давати вказівки щодо змін тривалості перебування вартових на постах залежно від стану погоди;

перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику.

У разі відсутності в гарнізоні гарнізонних варт право перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику надається черговому частини, від якої призначений черговий підрозділ.

39. Після закінчення розводу новий черговий варт приймає від попереднього чергового зазначені в описі документи.

Після доповіді начальників варт про проведену зміну чергові варт про здавання та прийняття чергування доповідають начальникові гарнізону, а за його відсутності - заступникові начальника гарнізону, наприклад: "Пане (пані) генерал-майоре. Капітан Марчук чергування по вартах здав"; "Пане (пані) генерал-майоре. Капітан Дзюба чергування по вартах прийняв".

Недоліки, виявлені під час прийняття чергування, записують до книги прийняття та здавання чергування, яку новий черговий варт подає на перегляд заступникові начальника гарнізону.

40. Під час прибуття начальника гарнізону та його прямих начальників черговий варт зустрічає їх і доповідає, наприклад: "Пане (пані) полковнику. За час чергування надзвичайних подій не трапилося (або трапилося - перелічити, що саме). Черговий варт капітан Коваль".

Під час прибуття військової службової особи для перевірки варт черговий варт перевіряє у нього разове посвідчення на право перевірки варти (посвідчення про відрядження для офіцерів із штабів вищого рівня), посвідчення особи, після чого супроводжує у вартове приміщення особисто або посилає свого помічника.

41. У разі надзвичайної події в гарнізонній варті черговий варт негайно доповідає про це начальникові гарнізону та його заступникові, начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, повідомляє командира військової частини, від якої віднаряджено варту, та відбуває на місце події. У разі потреби з дозволу начальника гарнізону викликає черговий підрозділ або його частину, а під час виникнення пожежі - пожежну команду. Про уточнені наслідки події та вжиті заходи доповідає начальникові гарнізону та повідомляє командирові військової частини, від якої віднаряджено варту.

42. У разі заміни (хвороби, поранення тощо) начальника варти черговий варт покладає виконання його обов’язків на помічника начальника варти, викликає з військової частини нового начальника варти, прибуває разом із ним до вартового приміщення та керує прийманням варти. Про заміну начальника варти доповідає начальникові гарнізону та його заступникові.

43. Помічник чергового варт підпорядковується черговому варт.

Помічник чергового варт зобов’язаний:

прибути разом із черговим варт у призначений час до заступника начальника гарнізону на інструктаж;

вивчити відомості гарнізонного наряду, схему розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та його помічникові, патрулям, схему патрулювання;

вишикувати варти для розводу, перевірити їх склад, записати військові звання та прізвища начальників варт й оголосити особовому складові військове звання та прізвище чергового варт і своє прізвище;

прийняти за описом майно та інвентар, що перебуває в кімнаті чергового варт;

перевіряти за наказом чергового варт несення служби вартами та доповідати йому про результати перевірки;

виконувати обов’язки чергового варт за його відсутності.

44. Місце несення служби черговим варт та його помічником визначається наказом начальника гарнізону. Забезпечення цих військових службових осіб транспортом здійснюється військовою частиною, від якої вони віднаряджені.

45. Черговий варт та його помічник озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами. Їм дозволено по черзі відпочивати (спати) не більш як 4 години кожному у визначений начальником гарнізону час, не роздягаючись (без взуття) й не скидаючи спорядження.

46. У кожному гарнізоні для підтримання порядку серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах наказом начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності організується патрулювання.

47. Патрулі віднаряджаються із складу підрозділів Служби правопорядку. Несення патрульної служби є внутрішнім нарядом військовослужбовців Служби правопорядку в зоні відповідальності. Порядок виконання завдань патрулювання визначається наказами та інструкціями відповідного начальника органу управління Служби правопорядку.

У разі потреби рішенням начальника гарнізону (старшого військового містечка) може призначатися патруль для несення служби на території військового містечка.

48. Патрулювання проводиться пішим ходом чи на автотранспорті протягом доби або на певний час дня чи ночі.

Патруль, призначений на добу, несе службу протягом 4 годин із двогодинним відпочинком у розташуванні підрозділу, звідки він був призначений, або в іншому місці, визначеному начальником гарнізону (старшим військового містечка).

49. Озброєння особового складу патрулів Служби правопорядку (патрулів військових частин) визначається наказом начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальником гарнізону), а форма одягу - наказом начальника гарнізону. Начальники патрулів із числа військовослужбовців офіцерського та сержантського (старшинського) складу, як правило, озброюються пістолетами з двома магазинами, спорядженими набоями, а інший особовий склад залежно від умов може бути без зброї або із зброєю (автомати, багнети). За додатковою командою начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності особовий склад патрулів озброюється спеціальними засобами.

Начальник патруля в разі потреби забезпечується переносною радіостанцією для зв’язку з іншими патрулями, супроводжується поліцейським та відповідним черговим органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини).

50. Патрулі підпорядковуються начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, своєму командирові підрозділу та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Патруль, який віднаряджається від військової частини для несення служби на території військового містечка, підпорядковується старшому військового містечка (командирові військової частини), черговому військової частини, звідки він був призначений.

51. Патруль Служби правопорядку, віднаряджений для несення служби на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, організовує взаємодію з військовими комендантами на транспорті та органами і підрозділами Національної поліції. Військовими комендантами на транспорті для відпочинку патрулів виділяються спеціально обладнані кімнати.

52. Схема патрулювання та інструкції для патрулів від Служби правопорядку складається начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (у військовій частині - начальником штабу) і погоджується (затверджується) начальником гарнізону (старшим військового містечка, командиром військової частини).

На схемі патрулювання визначаються: маршрути руху патрулів (2-3 варіанти), розташування громадських місць (парків, театрів, клубів тощо), телефонів для зв’язку з органом управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та розташування органів Національної поліції.

В інструкції патрулям визначаються завдання патрулів, випадки та умови застосування зброї, особливості несення ними служби на кожному маршруті руху та способи зв’язку з черговим органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини) й органами Національної поліції, а також порядок доповіді.

53. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання порядку та додержання військової дисципліни військовослужбовцями на маршруті патрулювання.

Начальник патруля зобов’язаний:

прибути в призначений час до начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальника штабу військової частини) на інструктаж;

вивчити необхідні документи, що стосуються несення служби;

керувати несенням служби патрульними;

стежити за поведінкою військовослужбовців, у разі потреби перевіряти їх документи, затримувати військовослужбовців, які порушують форму одягу, військову дисципліну, громадський порядок;

знати на своєму маршруті розташування телефонів для зв’язку з відповідним органом управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини) та органами Національної поліції;

взаємодіяти з органами та підрозділами Національної поліції для підтримання порядку на вулицях і в громадських місцях;

доповідати начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини) про результати патрулювання.

54. Патрульний зобов’язаний:

пильно нести службу, стежити за поведінкою військовослужбовців і доповідати про помічені порушення ними військової дисципліни та громадського порядку начальникові патруля;

точно і швидко виконувати накази начальника патруля і нікуди не відходити без його дозволу;

рішуче й уміло діяти під час затримання порушників військової дисципліни та громадського порядку;

нічого не брати від затриманих і не передавати їм без дозволу начальника патруля, доповідати начальникові патруля про прохання затриманих;

після закінчення патрулювання і прибуття до військової частини з дозволу начальника патруля повернутися до свого підрозділу і доповісти черговому підрозділу про своє прибуття.

55. Особовий склад патруля під час виконання своїх обов’язків повинен бути взірцем додержання військової дисципліни, форми одягу та військової ввічливості.

56. У разі виявлення непокори або вчинення опору військовослужбовцем під час його затримання начальник патруля має право застосувати до нього силу, попередивши про намір її застосування. Коли уникнути застосування сили неможливо, вона не може перевищувати необхідної для затримання міри.

У разі затримання військовослужбовця в нетверезому стані начальник патруля не повинен вимагати від нього жодних пояснень.

57. За порушення військової дисципліни, громадського порядку військовослужбовцем, старшим за військовим званням, начальник патруля звертається до нього з проханням припинити порушення дисципліни, громадського порядку. Якщо це не виконується, начальник патруля затримує його, про що негайно доповідає начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини) та діє за їх вказівкою. Якщо військовослужбовцями під час перебування їх у звільненні допущено грубе порушення правил носіння військової форми одягу, невиконання військового вітання або інші прояви недисциплінованості, начальник патруля має право припинити таким військовослужбовцям звільнення і відправити їх до чергового органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (чергового військової частини) або повернути до їх військової частини (підрозділу) для вжиття заходів. Затримуються і відправляються до чергового органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності також військовослужбовці, які прибули за записками про звільнення з іншого гарнізону. Про час і причину затримання начальник патруля робить позначку на записці про звільнення військовослужбовця.

58. У затриманих військовослужбовців вилучають холодну, вогнепальну зброю та боєприпаси, а також документи, що посвідчують особу; їх начальник патруля здає їх начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини).

Черговий військової частини про затриманого доповідає командирові військової частини та за його рішенням повідомляє відповідний орган управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

59. Затриманих військовослужбовців приймає черговий органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, про що складає протокол про затримання та записує до книги обліку затриманих ( додаток 1 до цього Статуту), проводить медичний огляд і розміщує у камері тимчасово затриманих до прийняття рішення начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

60. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї - крайній захід, який допускається у виняткових випадках і в порядку, визначеному в цьому Статуті та Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України.

Начальник патруля має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або зброю чи віддати патрульним наказ застосовувати їх лише за таких обставин:

для захисту військовослужбовців, а в разі потреби й цивільних осіб, від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю, якщо іншими способами захистити їх неможливо;

для відбиття групового або збройного нападу на патруль, якщо життю або здоров’ю начальника патруля чи патрульних загрожує безпосередня небезпека;

під час затримання особи, яка чинить збройний опір, або озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, небезпечних для життя і здоров’я, або особи, яка намагається втекти з-під варти, якщо іншого способу затримати їх немає.

61. У разі якщо дозволяють обставини, начальник патруля перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї повинен голосом чи пострілом угору попередити про це особу, проти якої мають бути застосовані ці заходи. Про застосування зброї начальник патруля негайно доповідає начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини).

Особовому складу патруля в усіх випадках категорично заборонено застосовувати спеціальні засоби та зброю на багатолюдних вулицях, площах і в громадських місцях, а також якщо від цього можуть постраждати сторонні люди.

62. Чергова зміна підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності призначається для забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів у гарнізоні та запобігання дорожньо-транспортним пригодам.

У наказі начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності визначається склад чергової зміни із числа військовослужбовців підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку та порядок несення нею служби.

Чергова зміна підпорядковується начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Військовослужбовці, призначені для несення служби у складі чергової зміни, розподіляються за контрольними постами, спеціально обладнаними автомобілями підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності і за визначенням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності можуть виконувати завдання спільно з військовослужбовцями чергової зміни патрульно-постової служби методом чергування на окремих ділянках місцевості на спеціально обладнаних автомобілях.

63. Інспектори підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності під час виконання завдань мають право:

зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху , за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам;

проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України;

регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів, організовувати і забезпечувати супровід цих колон і транспортних засобів спеціального призначення;

направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів;

затримувати та відсторонювати від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також тих, які не мають документів на право керування чи користування транспортними засобами, вживати до водіїв інші заходи, передбачені законодавством;

використовувати передбачені відповідними нормативно-правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху , забороняти використання військово-транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні засоби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

сприяти командирам військових частин в усуненні порушень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дислокації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не виконуються вимоги правил дорожнього руху .

Виходячи з умов дислокації військ, стану справ щодо дотримання водіями військових транспортних засобів правил дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів, на чергову зміну підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності покладаються додаткові завдання, які визначаються в Інструкції, що затверджується начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та погоджується з начальником гарнізону.

64. Черговий підрозділ гарнізону призначається наказом начальника гарнізону для посилення гарнізонних варт, чергових змін Служби правопорядку або термінового виклику на випадок пожежі, стихійного лиха й інших надзвичайних подій у гарнізоні, а також в окремих випадках, визначених начальником гарнізону, - для виконання завдань Служби правопорядку.

У наказі визначається склад чергового підрозділу, вид озброєння, кількість боєприпасів, форма одягу, транспортні засоби, порядок виклику та час відпочинку.

У великих гарнізонах може бути призначено кілька чергових підрозділів гарнізону.

65. Черговий підрозділ призначається на кожну добу, як правило, від однієї військової частини та підпорядковується начальникові гарнізону, його заступникові, черговому варт (у гарнізонах, де є гарнізонні варти). Виклик чергового підрозділу здійснюється тільки зазначеними військовими службовими особами.

66. У разі виклику перед командиром чергового підрозділу ставиться завдання, у якому визначаються місце, час і мета дій. Боєприпаси черговому підрозділові видають за розпорядженням командира (начальника штабу) військової частини або чергового частини. Одночасно з викликом чергового підрозділу розпорядженням начальника гарнізону у разі потреби призначається новий черговий підрозділ.

67. Командир військової частини особисто проводить інструктаж чергового підрозділу гарнізону, відповідає за його постійну готовність, а також за своєчасне прибуття до місця призначення.

68. Черговий підрозділ проводить заняття поблизу розташування своєї військової частини. Місце перебування чергового підрозділу має бути точно відоме черговому військової частини та черговому варт.

69. Після прибуття до місця призначення черговий підрозділ діє за вказівкою військової службової особи, яка його викликала або особи, у розпорядження якої цей підрозділ передано.

70. Паради військ проводяться на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення за особливим розпорядженням Міністра оборони України.

71. Склад військ, які беруть участь у параді, час і місце параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту (фейєрверка), якщо він передбачений.

72. Для командування військами, які беруть участь у параді, призначається командувач параду.

73. Військовослужбовці, підрозділи та військові частини, які беруть участь у параді, діють за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

74. Почесною вартою називається підрозділ (команда), призначений для віддання військових почестей. Вона призначається для зустрічі осіб, визначених у статті 10 цього Статуту; до Бойового Прапора, який виносять на урочисті засідання; під час відкриття державних пам’ятників; для зустрічі та проводів представників іноземних держав, а також під час поховання осіб, визначених у статті 81 цього Статуту.

75. Почесна варта призначається наказом начальника гарнізону, командира військової частини. Для зустрічі та проводів представників іноземних держав почесна варта призначається за особливою вказівкою командувача виду Збройних Сил України, військ оперативного командування.

76. До складу почесної варти призначаються підрозділи від взводу до роти та військовий оркестр. Почесна варта також призначається із військовослужбовців офіцерського або сержантського (старшинського) складу.

Начальниками почесних варт призначаються військовослужбовці офіцерського складу.

Форма одягу, озброєння особового складу почесної варти встановлюється начальником гарнізону. Боєприпаси особовому складові почесної варти не видають.

77. Почесні варти підпорядковуються начальникові гарнізону та заступникові начальника гарнізону.

78. Особовий склад почесної варти, віднарядженої для зустрічі та проводів осіб, визначених у статті 10 цього Статуту, діє за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

79. На урочисті засідання, куди за вказівкою начальника гарнізону (командира військової частини) виноситься Бойовий Прапор (прапори), до прапора (прапорів) віднаряджується почесна варта та два-три прапороносці (залежно від змін вартових). Чатові почесної варти виструнчуються поряд із Бойовим Прапором (прапорами) обіруч від нього, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни - "до ноги".

Для супроводу Бойового Прапора до місця проведення засідання й назад, до військової частини, призначається прапороносний взвод.

Винесення й віднесення Бойового Прапора проводиться за правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

80. Зміна чатових почесних варт і прапороносців проводиться кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подаються і здавання посту не проводиться. Чатовими почесних варт і прапороносцями військове вітання не виконується.

81. Військовий поховальний ритуал - це процедура урочистого віддання військових почестей під час поховання та перепоховання загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб, визначених законом.

Військовий поховальний ритуал проводиться в разі поховання та перепоховання загиблих (померлих):

а) військовослужбовців та поліцейських, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

б) військовослужбовців під час виконання ними обов’язків військової служби (проходження служби);

в) учасників бойових дій, визначених абзацом другим пункту 2, пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

г) осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених пунктами 1, 11-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

ґ) військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, в яких у зазначений період велися бойові дії;

д) борців за незалежність України у XX столітті, визначених пунктами 1-14 статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті";

е) померлих вищих та старших офіцерів, звільнених з військової служби з правом носіння військової форми одягу, ветеранів війни та військової служби, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, органах спеціального призначення з правоохоронними функціями.

82. Під час військового поховального ритуалу передається Лист пошани і скорботи від імені Президента України родичам чи іншим близьким особам військовослужбовців, визначених пунктом "а" частини другої статті 81 цього Статуту.

Форма Листа пошани і скорботи, порядок його підготовки та передачі родичам чи іншим близьким особам військовослужбовця, який загинув (помер), встановлюються Президентом України.

Під час проведення військового поховального ритуалу осіб, визначених у статті 81 цього Статуту, та при похованні осіб, в офіційних церемоніях яких беруть участь Президент України, Голова Верховної Ради України та Прем’єр-міністр України, призначається почет. Почет - це зведений підрозділ, призначений для віддання військових почестей загиблим (померлим) військовослужбовцям та іншим особам під час проведення військового поховального ритуалу.

83. Порядок проведення військового поховального ритуалу встановлено у додатку 18 до цього Статуту.

Військовий поховальний ритуал не проводиться під час поховання (перепоховання) військовослужбовців, інших осіб, які загинули (померли) внаслідок вчинення ними злочину.

84. Перевезення військовослужбовця, який загинув або помер під час виконання обов’язків військової служби, у тому числі який загинув (помер) за межами України, до місць прощання, вшанування та поховання (кремації) здійснюється за кошти державного бюджету та забезпечується Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки України, розвідувальним органом Міністерства оборони України, Службою безпеки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Управлінням державної охорони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Витрати на проведення військового поховального ритуалу під час поховання загиблих (померлих) поліцейських, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, здійснюються у межах видатків, передбачених для Національної поліції України у державному бюджеті на відповідний рік.

85. Покладення вінків делегаціями військових частин до пам’ятників і могил воїнів, які полягли в боях за волю та незалежність України, проводиться у дні державних свят, а в інші дні - за рішенням Міністра оборони України.

86. Під час покладення вінків державними, урядовими та військовими делегаціями розпорядженням начальника гарнізону призначається почесна варта з одним або кількома бойовими прапорами військових частин гарнізону та оркестр.

87. Перед покладенням вінків до пам’ятника (могили) з почесної варти в призначений час виставляється одна-дві пари чатових. Чатові стоять у положенні "струнко", тримаючи автомати у положенні "на груди" або карабіни у положенні "до ноги".

Почесна варта вишиковується в дві шеренги перед пам’ятником (могилою) фронтом або правим флангом до нього залежно від розташування пам’ятника (могили).

Бойові прапори ставлять на правому фланзі почесної варти, оркестр - праворуч від прапорів.

88. Делегація з вінком вишиковується у визначеному місці й рухається до пам’ятника (могили), проходячи перед почесною вартою. Попереду делегації йде офіцер почесної варти. За ним на відстані двох-трьох кроків - особи, які несуть вінок, а далі на такій самій відстані - делегація по три-п’ять осіб у колоні.

З наближенням делегації з вінком на 40-50 кроків до почесної варти начальник варти командує: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)". Оркестр виконує жалобно-урочисті мелодії. Бойові прапори схиляють наперед.

89. З підходом до пам’ятника (могили) делегація кладе вінок. Оркестр припиняє грати. Хвилиною мовчання вшановується пам’ять загиблих. Після хвилини мовчання виконується Державний Гімн України; делегація відходить від пам’ятника (могили), вишиковується обличчям до варти, а почесна варта за командою начальника варти стає в похідну колону й проходить урочистим маршем повз пам’ятник (могилу) й осіб, які покладали вінок.

90. Під час покладення вінків делегаціями іноземних держав жалобно-урочисті мелодії виконуються лише за погодженням із керівником делегації. Після хвилини мовчання виконується гімн держави, делегація якої покладає вінок, і Державний Гімн України.

Розпорядженням начальника гарнізону під час покладення вінків іноземними делегаціями почесна варта й оркестр можуть не призначатися; тоді до пам’ятника (могили) виставляється одна-дві пари чатових і в разі потреби призначається офіцер з двома військовослужбовцями для доставки вінка до місця його покладення.

91. Іноземні військові делегації під час покладення вінків до пам’ятників і могил воїнів супроводжують представник Міністерства оборони України начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

92. Війська залучаються для боротьби з пожежами, стихійним лихом та для подання допомоги населенню, яке потерпіло від пожежі або стихійного лиха, розпорядженням командувача військ оперативного командування за рішенням Міністра оборони України.

93. Перед військами, призначеними для боротьби з пожежею, стихійним лихом або для подання допомоги населенню, начальник гарнізону ставить завдання, у якому визначає: у підпорядкування якого командира (начальника) переходить військова частина (підрозділ), спосіб пересування, наявні технічні засоби, строк виконання поставленого завдання, озброєння, форму одягу, порядок постачання, порядок підтримання зв’язку.

94. Після прибуття до місця призначення командири військових частин або підрозділів мають негайно з’явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони переходять, та за вказівкою цієї особи організувати виконання поставленого завдання.

Командири військових частин (підрозділів) можуть виконувати завдання самостійно, узгоджуючи свої дії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Про виконання завдання командири військових частин (підрозділів) доповідають начальникові гарнізону та своєму безпосередньому начальникові.

95. Для охорони майна розпорядженням командира військової частини (підрозділу), призначеної для боротьби з пожежею або стихійним лихом, віднаряджуються тимчасові варти. Ці варти підпорядковуються командирові військової частини (підрозділу), від якої вони віднаряджені, начальникові гарнізону та черговому варт (черговому військової частини) і несуть службу на загальних підставах.

96. Заборонено підпорядковувати військові частини, підрозділи або команди представникам органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

99. Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або гарнізонними, постійними або тимчасовими.

У внутрішні (корабельні) варти для охорони та оборони об’єктів призначаються військовослужбовці від однієї військової частини гарнізону (корабля).

З метою посилення охорони військових об’єктів дозволяється до складу варти разом із військовослужбовцями призначати особовий склад воєнізованої охорони від однієї з ними військової частини. Особливості організації спільного несення служби на периметрі охорони на визначених постах, розміщення у вартовому приміщенні, зберігання зброї та боєприпасів визначаються наказом Міністерства оборони України з урахуванням вимог цього Статуту.

У гарнізонні варти для охорони та оборони об’єктів призначаються по черзі військовослужбовці двох або більше військових частин гарнізону. Гарнізонні варти призначаються, як правило, для охорони та оборони в гарнізоні військових об’єктів, які не мають своїх підрозділів охорони.

Для охорони осіб, яких тримають на гауптвахтах Служби правопорядку, призначаються чергові зміни охорони і конвоювання (далі - чергові зміни), які відряджаються від підрозділів Служби правопорядку. Ці чергові зміни є внутрішніми нарядами підрозділів Служби правопорядку. Організація несення служби черговими змінами визначається наказами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку. Чергові зміни підпорядковуються черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, начальникові гауптвахти Служби правопорядку та начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.

100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, черговому варт та його помічникові.

Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.

Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.

101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.

У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.

102. Для безпосередньої охорони та оборони об’єктів із складу варти виставляються чатові.

Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.

До постів також належать об’єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.

Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв’язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.

Начальник об’єкта, що охороняється, відповідає за стан об’єкта, справність його огорожі та освітлення.

Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності несе особисту відповідальність за стан вартового приміщення (приміщення чергової зміни), обладнання постів Служби правопорядку в зонах відповідальності та інших підпорядкованих об’єктів, а також за організацію служби черговими змінами, які віднаряджені від підрозділів Служби правопорядку, взаємодії їх з черговим підрозділом, тримання заарештованих військовослужбовців на гауптвахті Служби правопорядку.

103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші - тризмінні або двозмінні, другі - двозмінні.

Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт - командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів (додаток 7 до цього Статуту).

Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин дозволяється озброювати чатових багнетами.

104. Охорона об’єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об’єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 17 до цього Статуту). Окремі об’єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.

Начальники гарнізонів, командири з’єднань і окремих військових частин, начальники військових об’єктів, а також їх усі прямі начальники зобов’язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об’єктів. Це досягається:

переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;

обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об’єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;

скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;

організацією охорони об’єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.

105. У разі організації охорони об’єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об’єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об’єктів, які обладнані технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для посилення охорони об’єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).

Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об’єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв’язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.

За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об’єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.

З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.

106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.

Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.

107. Особовий склад варти повинен бути у вартовій формі одягу (додаток 14 до цього Статуту), озброєний справною, готовою до застосування зброєю (автоматами (карабінами) з багнетами), бронежилетами та шоломами. Вартові контрольно-пропускних постів повинні бути озброєні спеціальними засобами (кийками гумовими), а також, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю.

Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.

Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.

108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини, начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності - для чергових змін Служби правопорядку) у вартовому приміщенні (приміщенні чергової зміни) створюється запас набоїв з розрахунку: на кожний автомат або карабін - по 150 набоїв, на пістолет - по 16 набоїв, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику зберігаються також індивідуальні перев’язувальні пакети для всього особового складу варти (чергової зміни).

Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.

109. У гарнізонних вартах ящики з набоями замикає та запечатує сургучевою печаткою заступник начальника гарнізону, у внутрішніх вартах - начальник штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу набоїв (гранат і запалів до них) не рідше ніж один раз на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу бойових набоїв варти (додаток 10 до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряються наявність і стан запасу набоїв (гранат і запалів до них) тільки у присутності заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини).

110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків з боєприпасами. Ключі від ящиків, запечатані сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, начальника штабу військової частини), та зразок зліпка з печатки зберігаються у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються до опису майна та інвентаря варти.

111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.

Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.

Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об’єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.

Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.

Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.

У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.

112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.

Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.

Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.

Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.

113. Пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти (чергової зміни) засобом для переконання, що варта (чергова зміна), яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою.

Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини) та його заступника або чергового варт (військової частини), начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або чергового органу управління Служби правопорядку (для чергових змін, віднаряджених від підрозділів Служби правопорядку) дійсно уповноважена на те відповідним начальником.

114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт - заступником начальника гарнізону, для внутрішніх варт - начальником штабу військової частини.

Для кожної варти добирається окремий пароль.

115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги добору паролів, яку військова службова особа, зазначена в частині першій статті 114 цього Статуту зберігає в запечатаній папці в сейфі.

Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).

116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт.

Черговий варт (військової частини) розписується в журналі видачі паролів за одержання пароля та у разі потреби під час розводу ознайомлює з ним свого помічника.

117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов’язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.

118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається заступникові начальника гарнізону (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.

119. Наряд варт проводиться на підставі розкладу варт ( додаток 5 до цього Статуту).

Варти повинні змінюватися кожну добу. Під час перебування військової частини на навчаннях наказом начальників, які мають право затверджувати розклад варт, може призначатися варта на чолі з офіцером без зміни строком до 7 діб.

Розклад гарнізонних варт складає заступник начальника гарнізону, а внутрішніх - начальник штабу військової частини на підставі вказівки начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об’єктів з урахуванням їх важливості і обладнаності технічними засобами охорони, наявності огорожі та забезпеченості надійної охорони якомога меншою кількістю чатових. Складання розкладу варт має передбачати ознайомлення на місцевості з умовами і особливостями розміщення та охорони об’єктів.

Розклад гарнізонних варт подається на затвердження командувачеві оперативного командування.

Розклад внутрішніх варт вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів подається на затвердження начальникові вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, а розклад внутрішніх варт військових частин - командирові з’єднання.

Розклад внутрішніх варт військових частин центрального підпорядкування, а також безпосередньо підпорядкованих видам Збройних Сил України, оперативним командуванням і корпусам подається на затвердження відповідним безпосереднім начальникам.

До розкладу варт додається схема розміщення постів у кожній варті.

120. На підставі розкладу варт на кожний місяць складається відомість наряду варт (додаток 6 до цього Статуту). Для кожної варти складається табель постів (додаток 7 до цього Статуту), схема розміщення постів та інструкція начальникові варти, план посилення охорони об’єктів варти.

121. У табелі постів (додаток 7 до цього Статуту) визначається те, що підлягає охороні й обороні на кожному посту; обов’язки чатового з урахуванням особливостей поста та конкретних умов несення на ньому служби; порядок допуску на об’єкт і строки доповіді засобами зв’язку; час, упродовж якого чатовому дозволено вести спостереження з вишки; відстані, ближче яких чатовому заборонено допускати до поста сторонніх осіб; порядок дії чатового під час нападу на пост, на сусідні пости, під час пожежі на посту; у яких випадках чатовому дозволено застосовувати зброю; порядок несення служби у разі посилення охорони об’єктів; особливості несення служби чатовими, які озброюються багнетами. Для постів, які обладнані технічними засобами охорони, зазначається найменування і кількість технічних засобів охорони на кожному посту, особливості їх функціонування, порядок перевірки поста контрольно-охоронною групою і порядок застосування нею зброї.

На схемі розміщення постів визначаються: межі постів, межі заборонених зон, вид огорожі і об’єкти, які обладнані технічними засобами охорони, маршрути прямування змін до постів, маршрути прямування чатових вдень і вночі, маршрути патрулів на транспортних засобах, маршрути контрольно-охоронних груп вдень і вночі, місця розташування окопів, захисних стінок, спостережних вишок, засобів зв’язку, сигналізації та пожежогасіння, постів вартових собак, найнебезпечніші підходи до постів.

В інструкції начальникові варти визначаються: завдання варти, особливі обов’язки начальника варти щодо охорони та оборони об’єктів, доручених варті; порядок дій посадових осіб варти під час приймання під охорону і здавання об’єктів (у тому числі обладнаних технічними засобами охорони), графік і порядок їх перевірки контрольно-охоронними групами; порядок посилення охорони на ніч, у негоду і в загрозливий період, порядок видачі автоматів чатовим, які на постах озброєні багнетами, відкриття ящиків із боєприпасами; дії варти у разі нападу на об’єкти, що охороняються, чатових або вартове приміщення, у разі спрацювання і виходу із строю технічних засобів охорони, під час пожежі і стихійного лиха, дії за сигналами бойової тривоги.

Документація на випадок оголошення тривоги містить: табель постів та схему розміщення постів з урахуванням нового складу варти і можливого її озброєння, інструкцію для начальника варти, бланк постової відомості та пароль для зміни варти (останні два документи - якщо варта змінюється). Документація визначає порядок охорони та оборони доручених варті об’єктів з урахуванням дій військових частин гарнізону (військової частини) за планом бойової і мобілізаційної готовності та у разі загрози здійснення противником диверсійних актів, повітряних ударів, застосування ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї. У начальника варти повинен окремо зберігатися план посилення охорони об’єктів варти черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою, який застосовується в разі загрози або здійснення нападу на варту чи об’єкти, які вона охороняє.

Документація начальника варти на випадок оголошення тривоги зберігається в начальника варти в пакеті, який знаходиться на інвентарному обліку і запечатується печаткою для пакетів діловодства службовою особою відповідного штабу військової частини. План посилення охорони об’єктів варт черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою знаходяться на інвентарному обліку та зберігаються в начальника варти в папці. Пакет і папка зберігаються в замкненій на ключ шухляді стола або сейфі начальника варти.

Другий примірник зазначених документів зберігається в заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини). План посилення охорони об’єктів варт видається під розпис відповідним службовим особам для проведення теоретичних занять з особовим складом варти напередодні дня заступання в наряд, проведення на місцевості спільних занять особового складу, який призначається до несення служби у складі варти, з черговим або спеціально призначеним підрозділом для посилення охорони об’єктів варт.

122. На підставі розкладу варт заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) на кожний місяць визначається черговість несення служби у варті військовими частинами (підрозділами), яка відображається у відомостях гарнізонного (добового) наряду (додаток 6 до цього Статуту) і затверджується начальником гарнізону (командиром військової частини).

Схема розміщення постів, табель постів (додаток 7 до цього Статуту) та інструкція начальникові варти разом з витягом із відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин гарнізону, які залучаються до несення служби в гарнізонному наряді, не пізніш як за 10 діб до початку нового місяця.

Штаб військової частини за 7 діб до початку нового місяця повідомляє командирам підрозділів, від яких призначаються варти, дні заступання їх в наряд і склад варти.

Про кожну зміну на схемі розміщення постів і в табелі постів заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) своєчасно оповіщаються військові частини (підрозділи).

123. Начальником варти призначається військовослужбовець офіцерського або сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні не нижче ніж перший сержант (головний корабельний старшина), за наявності менше трьох постів - військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні не нижче ніж старший сержант (головний старшина). Начальником чергової зміни на гауптвахті Служби правопорядку призначається військовослужбовець офіцерського складу або, як виняток, найбільш підготовлений військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом.

Начальником варти, яка охороняє особливо важливий об’єкт, незалежно від кількості постів призначається військовослужбовець офіцерського складу або сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні штаб-сержант (штаб-старшина).

Помічником начальника варти призначається військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні сержант (старшина 1 статті). У разі потреби помічником начальника варти дозволяється призначати військовослужбовців сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні перший сержант (головний корабельний старшина).

124. У разі застосування технічних засобів охорони може призначатися помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони із складу штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.

125. За наявності постів, що охороняються вартовими собаками, для несення служби призначається помічник начальника варти із служби вартових собак із числа старших вожатих вартових собак (додаток 17 до цього Статуту).

126. Розвідні призначаються залежно від кількості і розташування постів. Кожний розвідний може виставляти чатових не більше ніж на 4 постах, при цьому час зміни не може бути більшим години.

Розвідним призначається військовослужбовець у званні, не нижчому за звання вартових. У разі призначення у варту кількох розвідних їм присвоюється найменування: перший розвідний, другий розвідний і так далі.

127. Вартові призначаються із солдатів (матросів). Якщо солдатів (матросів) не вистачає, вартовими призначаються сержанти (старшини). У такому випадку з них складаються усі зміни поста.

Кількість вартових визначається залежно від кількості постів для кожної варти, але для охорони поста протягом доби призначаються три зміни чатових, а для охорони поста тільки протягом ночі (з початком темряви і до світанку) або від закриття до відчинення складу, сховища - дві зміни чатових.

Вивідні і конвойні призначаються з розрахунку один вивідний (конвойний) на п’ять - сім засуджених і тих, хто перебуває під слідством.

Склад варти, у тому числі і начальник варти, призначається не пізніше ніж за добу до несення служби в наряді і, як правило, від одного підрозділу, у крайньому разі - від однієї військової частини.

Гарнізонні варти призначаються від однієї військової частини.

128. Командири військових частин і підрозділів, від яких віднаряджуються варти, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу варт, його підготовку до несення служби, за справний стан зброї та патронів і за вчасне відправлення варт на розвід.

Заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.

129. Начальники штабів військових частин за три доби до заступання гарнізонних або внутрішніх варт у наряд зобов’язані вручити командирам підрозділів, від яких призначаються варти, схеми розташування постів, табелі постів, інструкції начальникам варт. Після вивчення зазначені документи повертаються в штаб військової частини.

130. Підготовка особового складу варти організується та провадиться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту; особисто командиром батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а варти, призначеної від військової частини, - одним із заступників командира військової частини.

Добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів варти здійснюється за два-три дні до заступання в наряд із врахуванням індивідуальних якостей військовослужбовців, їх практичної і фізичної підготовленості та важливості об’єктів, що охороняються.

Теоретичні заняття з вивчення положень статутів і особливих обов’язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки під час поводження з нею проводяться напередодні дня заступання в наряд у класі для підготовки варт. На макеті об’єктів, які охороняються, відпрацьовується організація взаємодії між чатовими і резервними групами варти (підрозділами посилення) та інші питання, пов’язані з практичним несенням служби.

Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд з урахуванням особливостей охорони кожного об’єкта - у вартовому містечку військової частини (військової комендатури). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатового на посту, порядок застосування зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, зміна варти, вивчається об’єкт, який охороняється, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.

Підготовка помічника начальника варти з технічних засобів охорони або оператора з технічних засобів охорони здійснюється на щомісячних заняттях, які організуються начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальником штабу військової частини).

У разі несення вартової служби особовим складом через одну-дві доби час проведення теоретичної та практичної підготовки варти визначається командиром військової частини з таким розрахунком, щоб якість підготовки варт не знижувалась.

131. У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені до варти, не повинні нести ніякої іншої служби або залучатися до занять чи робіт.

У день заступання в наряд, у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові варти надається не менше ніж чотири години для підготовки до несення служби та перевірки знання обов’язків, з них дві години на відпочинок (сон).

132. Увесь особовий склад, призначений до варти, перед проведенням практичних занять оглядається лікарем частини, про що робиться запис у постові відомості. Особи, які визнаються лікарем непридатними до несення служби, замінюються.

133. Після проведення занять командиром роти (батареї) перевіряються знання особового складу варти щодо своїх обов’язків, заходи безпеки під час поводження із зброєю та боєприпасами, підписується постова відомість (додаток 8 до цього Статуту) і організується отримання, видача боєприпасів та спорядження магазинів особовим складом варти.

134. За 15 хвилин до виходу на розвід варти мають бути готові до несення служби і прийняті начальниками варт у своє підпорядкування. До цього часу начальник варти зобов’язаний:

отримати боєприпаси та видати їх за відомістю під розпис особовому складу варти;

перевірити розподіл варти за постовою відомістю, оглянути зброю, форму одягу та спорядження, якість спорядження магазинів;

доповісти командирові підрозділу про готовність варти до несення служби.

З вартового містечка варти рухаються з незарядженою зброєю, маючи магазини (обойми) у сумках для магазинів (у підсумках) (крім начальників варт, озброєних пістолетами), за встановленим маршрутом до місця проведення розвіду.

Усі гарнізонні варти з військової частини відправляє черговий військової частини, про що доповідає командирові (начальникові штабу) військової частини і заступникові начальника гарнізону.

135. Розвід варт проводиться з метою перевірки готовності варт до несення служби, переходу їх у підпорядкування щойно призначених чергових та їх помічників, надання вартам права зміни попередніх варт.

136. Місце й час розводу гарнізонних варт визначається начальником гарнізону, внутрішніх - командиром військової частини. Особовий склад варт та оркестр (сигналіст-барабанщик) прибувають на місце розводу за 10 хвилин до його початку. При температурі повітря мінус 10 градусів і нижче оркестр на розвід варт не виходить, виводяться один-два сигналісти-барабанщики.

Розвід тимчасових варт проводиться разом із постійними вартами. Якщо тимчасові варти призначені після розводу постійних варт, розвід їх проводиться окремо.

137. Після прибуття на місце розводу кожен начальник варти доповідає новому помічникові чергового варт (помічникові чергового частини), якщо він у військовому званні рівний або старший за них, наприклад: "Пане (пані) лейтенанте. Варта номер один на розвід прибула в повному складі. Начальник варти лейтенант Ковган".

див. зображення

див. зображення

138. Новий помічник чергового варт (помічник чергового військової частини) шикує варти за їхніми номерами з автоматами в положенні "на ремінь", з карабінами - "до ноги" й оголошує особовому складові варт військове звання, прізвище чергового варт (чергового частини) і своє прізвище.

139. Розвід варт проводять чергові варт (чергові частини). Тривалість розводу не має перевищувати 40 хвилин.

Транспортні засоби варт із водіями розташовуються у відведеному для них місці.

140. Для зустрічі чергового варт його помічник подає команду: "Варти - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)", а якщо варти озброєні карабінами: "Варти - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, для зустрічі справа (зліва), зброєю - ЧЕСТЬ".

Начальники варт, озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору. Всі повертають голову в бік чергового варт і супроводжують його поглядом, повертаючи вслід за ним голову.

Оркестр грає "Зустрічний марш". Помічник чергового варт підходить до чергового варт, зупиняється за два-три кроки від нього й доповідає, наприклад: "Пане (пані) майоре. Варти для розводу вишикувані. Помічник чергового варт капітан Сідак".

Прийнявши рапорт, черговий варт стає обличчям до строю та вітається з особовим складом варт.

Коли помічник чергового варт не призначається або він за військовим званням нижчий за начальника варт, команди для зустрічі чергового варт на розводі подає начальник варти номер один.

141. Для перевірки варт черговий варт за потреби розводить шеренги на два-три кроки одна від одної та разом із своїм помічником перевіряє склад варт, виявляє осіб, які не можуть нести службу у варті за станом здоров’я або з інших причин, перевіряє зовнішній вигляд особового складу, знання ним своїх обов’язків, справність зброї і дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків.

Коли черговий варт підходить до варти, начальник варти, ступивши із строю на один крок, подає команду: "Варта - СТРУНКО", відрекомендовується йому, під час перевірки особового складу своєї варти супроводжує чергового варт, потім, одержавши дозвіл, стає на своє місце.

142. Після закінчення перевірки черговий варт виходить на середину строю та стає попереду варт обличчям до них; помічник чергового зупиняється за один крок позаду й зліва від чергового варт. Черговий варт подає команду: "Варти, РІВНЯЙСЬ - СТРУНКО", "Оркестр, грай збір" ("Барабанщик, бий збір"). Після команди "струнко" черговий варт, його помічник і начальники варт, що озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору.

143. Після закінчення гри "Збір" черговий варт, його помічник і начальники варт опускають руку від головного убору. Черговий варт подає команду: "Начальники варт, до мене". Начальники варт стройовим кроком підходять до чергового варт (чергового частини), стають за два-три кроки від нього в одну шеренгу за порядком номерів варт.

Черговий варт нагадує кожному начальникові варт про особливості його служби та вручає записки з паролями.

144. Переконавшись, що паролі зрозуміли правильно, черговий варт подає команду: "Начальники варт, стати до строю". Після цієї команди начальники варт стають на свої місця в строю; оркестр (сигналіст-барабанщик) виступає вперед на 10-15 кроків і, зайшовши правим плечем, стає фронтом до варт. Черговий варт подає команду: "Оркестр, грай розвід". На час гри оркестру черговий варт, його помічник і начальники варт, які озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору.

145. Після закінчення гри оркестру та подання черговим варт команд "Варти, право-РУЧ", "Кроком - РУШ", варти стройовим кроком проходять повз чергового варт і прямують до місць несення служби.

Оркестр (сигналіст-барабанщик), залишаючись на місці, виконує марш. Гра оркестру (бій барабанщиків) припиняється після наказу (сигналу) чергового варт.

146. Якщо під час розводу варт прибуде начальник гарнізону, заступник начальника гарнізону (у внутрішніх вартах - командир військової частини) або їх прямі начальники, то черговий варт (військової частини), подавши команду відповідно до правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України, для зустрічі начальника підходить до нього стройовим кроком і рапортує, наприклад: "Пане (пані) полковнику. Проводиться розвід варт (добового наряду). Черговий варт (військової частини) майор Семчук".

Для зустрічі старшого начальника посадові особи, які присутні на розводі і не входять до складу наряду, вишиковуються праворуч від оркестру в одну чи дві шеренги.

147. Начальник нової варти після прибуття з розводу до місця розташування попередньої варти залишає варту перед входом на територію об’єкта, що охороняється, або перед вартовим приміщенням на відстані, зазначеній в інструкції начальникові варти, відрекомендовується начальникові попередньої варти й повідомляє йому пароль для зміни.

148. Начальник попередньої варти переконується в правильності пароля та допускає нову варту на територію об’єкта, що охороняється, або до вартового приміщення для шикування на майданчику перед вартовим приміщенням і шикує свою варту на майданчику перед фронтом нової варти.

У вартовому приміщенні залишається помічник начальника варти або один із розвідних.

149. Начальники варт стають перед фронтом своїх варт і, подавши команди: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО", стройовим кроком рухаються назустріч, зупиняються за два-три кроки один від одного й, починаючи з начальника нової варти, доповідають, наприклад: "Пане (пані) лейтенанте. Нова варта для зміни прибула. Начальник варти лейтенант Сова"; "Пане (пані) лейтенанте. Варта до зміни готова. Начальник варти лейтенант Подуст".

Після доповідей начальники варт змінюють чатового біля входу у вартове приміщення.

Нова варта заходить до вартового приміщення, попередня - до кімнати для попередньої варти.

У негоду та у вартах з одним постом зміна варт проводиться у вартовому приміщенні.

150. Особовий склад нової варти, ввійшовши до приміщення, ставить зброю у ставницю, після чого начальники варт наказують своїм помічникам здати (прийняти) вартове приміщення та згідно з описом обладнання, інвентар і майно, що є в ньому, розвідним здати (прийняти) зліпки з печаток, відтиски з пломб і ліхтарі розвідних.

151. Після прийняття зліпків із печаток, відтисків пломб начальник нової варти командує: "Перша зміна - СТАВАЙ". За цією командою розвідні та вартові першої зміни беруть свою зброю та шикуються в одну шеренгу за номерами постів справа наліво. Розвідні стають на правих флангах своїх змін, маючи при собі зліпки з печаток (відтиски пломб).

Розвідні попередньої варти стають поруч і справа відповідних розвідних нової варти.

Начальник нової варти перевіряє знання обов’язків розвідними та вартовими, нагадує вартовим особливості несення служби на кожному посту, звертаючи особливу увагу на порядок застосування зброї, виводить зміну з вартового приміщення, шикує її на майданчику для зарядження зброї, подає команду: "Зміна, справа по одному - ЗАРЯДЖАЙ". За цією командою військовослужбовці почергово ступають крок уперед, примикають багнет і заряджають зброю, а начальник варти перевіряє правильність заряджання зброї (стаття 112 цього Статуту). Зарядивши зброю, кожен із них доповідає: "Зброю заряджено і поставлено на запобіжник", бере її самостійно в положення "на ремінь" і ступає крок назад.

152. Після того, як зміна зарядить зброю, начальник нової варти командує: "Зміна, право-РУЧ", "На пости кроком - РУШ". Кожен розвідний командує: "Зміна, за мною - РУШ" і веде зміну на пости.

Після того, як перша зміна піде на пости, помічник начальника варти проводить бойовий розподіл особового складу варти, що залишився, на резервні групи та ставить завдання на випадок відбиття нападу на об’єкти, що охороняються, або на вартове приміщення та на випадок виникнення пожежі.

153. Рух змін на пости та з постів здійснюється колоною по одному. Розвідний іде на чолі колони. Рух змін на посту біля Бойового Прапора військової частини (з’єднання) здійснюється стройовим кроком.