Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України "Про державно-приватне партнерство" та частини першої статті 29 Закону України "Про концесію" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок заміни приватного партнера (концесіонера) за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 298 "Про затвердження Порядку заміни приватного партнера за договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 38, ст. 1206);

пункт 179 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2019 р. № 916 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 90, ст. 3000).

1. Цей Порядок визначає механізм заміни приватного партнера (концесіонера) у разі залучення приватним партнером (концесіонером) фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (концесії) (далі - проект), на підставі договору про фінансування.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про державно-приватне партнерство" та "Про концесію".

3. Заміна приватного партнера (концесіонера) на іншого приватного партнера (концесіонера) може здійснюватися:

за ініціативою державного партнера (концесієдавця) - у разі істотного порушення приватним партнером (концесіонером) умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (концесійного договору) (далі - договір);

за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права приватного партнера (концесіонера), що випливають із договору, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення приватним партнером (концесіонером) своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.

4. Право заміни приватного партнера (концесіонера) на іншого приватного партнера (концесіонера) за ініціативою державного партнера (концесієдавця) та/або за зверненням кредитора повинно бути передбачене договором та прямим договором.

Підстави, порядок та умови заміни приватного партнера (концесіонера) визначаються прямим договором.

5. У разі ініціативи державного партнера (концесієдавця) щодо заміни приватного партнера (концесіонера) державний партнер (концесієдавець), а у разі звернення кредитора щодо заміни приватного партнера (концесіонера) кредитор у строк, передбачений прямим договором, надсилає відповідно кредитору/державному партнеру (концесієдавцю) повідомлення про ініціювання заміни приватного партнера (концесіонера) (далі - повідомлення), копія якого також надсилається приватному партнеру (концесіонеру).

Повідомлення повинне містити:

підстави для заміни приватного партнера (концесіонера), що визначені прямим договором, які передбачають право ініціювання такої заміни;

відомості про уповноваженого представника (представників) для участі у роботі робочої групи з питань заміни приватного партнера (концесіонера) (далі - робоча група) у випадку, передбаченому прямим договором;

відомості про уповноважену особу, яка тимчасово, до визначення нового приватного партнера (концесіонера), виконує зобов’язання приватного партнера (концесіонера) за договором, якщо це передбачено прямим договором.

Разом з повідомленням подаються копії відповідних підтвердних документів, що визначені прямим договором. Забороняється вимагати будь-які інші документи, що не передбачені прямим договором.

6. Протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення або протягом іншого строку, передбаченого прямим договором, державний партнер (концесієдавець)/кредитор зобов’язаний розглянути повідомлення та надати згоду на заміну приватного партнера (концесіонера) або вмотивовану відмову.

7. Державний партнер (концесієдавець) /кредитор може відмовити у наданні згоди на заміну приватного партнера (концесіонера):

у разі зазначення у повідомленні недостовірної інформації;

у разі невідповідності повідомлення вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку;

в інших випадках, передбачених прямим договором.

8. У разі згоди кредитора та державного партнера (концесієдавця) на заміну приватного партнера (концесіонера) державний партнер (концесієдавець) протягом п’яти робочих днів з моменту надання такої згоди іншою стороною приймає рішення про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) та повідомляє про таке рішення приватному партнеру (концесіонеру).

Якщо інше не встановлене прямим договором, у рішенні про початок процедури заміни приватного партнера (концесіонера) передбачаються:

утворення робочої групи та затвердження її складу. До складу робочої групи включаються представники кредитора та державного партнера (концесієдавця);