1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
( Закон втратив чинність на підставі Закону № 3310-IX від 09.08.2023 )
Про державний матеріальний резерв
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 13, ст.112) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 52/97-ВР від 24.01.1997, ВВР, 1997, № 13, ст.113 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст.36 № 988-XIV від 16.07.99, ВВР, 1999, № 40, ст.362 № 1709-IIIвід 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст.257 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 860-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 37, ст.300 № 1713-IV від 12.05.2004, ВВР, 2004, № 33-34, ст.403 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 424-V від 01.12.2006, ВВР, 2007, № 9, ст.67 № 2289-VI від 01.06.2010, ВВР, 2010, № 33, ст.471 № 5463-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 4, ст.61 № 922-VIII від 25.12.2015, ВВР, 2016, № 9, ст.89 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 ) ( У тексті Закону слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики" у відповідному відмінку згідно із Законом № 860-IV від 22.05.2003 ) ( У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву" у відповідному відмінку згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
Цей Закон визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву (далі - державний резерв) і регулює відносини в цій сфері.
Стаття 1. Поняття державного резерву
1. Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).
2. До складу державного резерву входять:
мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, подання медичної допомоги;
запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву;
відпуск матеріальних цінностей з державного резерву - реалізація чи безоплатна передача матеріальних цінностей державного резерву визначеному одержувачу (споживачу) або реалізація їх на ринку;
закладення матеріальних цінностей до державного резерву - прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві;
заміна матеріальних цінностей державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву за умови одночасного закладення тієї ж кількості аналогічних або інших однотипних матеріальних цінностей у зв'язку із зміною нормативів і технології виготовлення виробів, передбачених мобілізаційним завданням;
( Абзац п’ятий статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
освіження запасів державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари, упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення якості продукції до закінчення терміну її зберігання, за умови одночасної або наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
( Абзац шостий статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
позичання матеріальних цінностей з державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву на договірних засадах з наступним поверненням до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей або, у разі неможливості їх повернення, - з відшкодуванням за рішенням Кабінету Міністрів України грошової вартості на час повернення, але не менше, ніж на час відпуску, з наступним спрямуванням одержаних коштів на закладення відповідної кількості матеріальних цінностей;
( Абзац сьомий статті 2 в редакції Закону № 1713-IV від 12.05.2004 )
поставка матеріальних цінностей до державного резерву - закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання;
розбронювання матеріальних цінностей державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного резерву без наступного їх повернення;
стратегічні потреби держави - потреби держави в запасах сировинних, матеріально-технічних та продовольчих ресурсів, необхідних для забезпечення національної безпеки держави, стабілізації її економіки та виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
( Статтю 2 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву - використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.
( Статтю 2 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
Стаття 3. Призначення державного резерву
Державний резерв призначається для:
забезпечення потреб України в особливий період;
надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні міждержавних договорів;
( Абзац третій статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
подання гуманітарної допомоги;
забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Стаття 4. Єдина система державного резерву України
1. Державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (далі - система державного резерву).
2. Структура системи державного резерву і порядок управління державним резервом визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об'єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження. Передача майна, необхідного для забезпечення зберігання матеріальних цінностей державного резерву і закріпленого за цими підприємствами, установами і організаціями, у тому числі в оренду, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України, іншого майна - на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відповідно до законодавства.
( Пункт 3 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
4. Підприємства, установи і організації системи державного резерву є режимними об'єктами, охорона і пожежна безпека яких проводиться відомчою воєнізованою охороною.
5. Підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що виконують згідно з договором з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, не входять до системи державного резерву.
Стаття 5. Номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення
1. Номенклатура матеріальних цінностей державного резерву і норми їх накопичення, в тому числі незнижуваного запасу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
2. Порядок розробки номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, у тому числі незнижуваного запасу, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного матеріального резерву.
( Абзац перший частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
Мобілізаційні резерви створюються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності відповідно до завдань, визначених Кабінетом Міністрів України міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на основі пропозицій центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, Міністерства оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, іншими зацікавленими органами виконавчої влади.
( Абзац другий частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
3. Щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.
4. У разі потреби Кабінет Міністрів України приймає рішення про закупівлю і закладення матеріальних цінностей до державного резерву понад встановлені обсяги і норми накопичення для їх цільового використання, у тому числі за міжнародними договорами, з визначенням джерел додаткових коштів для цих закупівель.
Стаття 6. Повноваження міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері державного резерву
Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим:
готують пропозиції щодо визначення підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності для зберігання матеріальних цінностей державного резерву, сприяють розміщенню на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, що належать до їх відання, пунктів відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву;
забезпечують дотримання підприємствами, установами і організаціями вимог законодавства з питань формування, зберігання і використання запасів матеріальних цінностей державного резерву;
подають організаційну та фінансову допомогу підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності у поставках і закладенні матеріальних цінностей до державного резерву та їх відповідальному зберіганні;
несуть відповідальність за створення і зберігання мобілізаційного резерву та виконання завдань Кабінету Міністрів України щодо формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження запасів державного резерву на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, що належать до їх відання;
у встановленому порядку звертаються у разі потреби до Кабінету Міністрів України з проханням про позичання чи розбронювання матеріальних цінностей державного резерву, а також із пропозиціями про поставку і закладення матеріальних цінностей до державного резерву.
Стаття 7. Фінансування системи державного резерву
1. Утримання і розвиток системи державного резерву здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів, одержаних від допоміжної фінансово-господарської діяльності підприємств, установ і організацій системи державного резерву.
2. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву в порядку освіження, позичання та розбронювання.
( Дію частини третьої статті 7 зупинено на 2007 рік в частині використання коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 )
3. Фінансування витрат підприємств, установ і організацій, пов'язаних з обслуговуванням і зберіганням, списання збитків від уцінки і природних втрат матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від позичання матеріальних цінностей державного резерву, а також коштів, одержаних від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.
4. Фінансування витрат на капітальне будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення підприємств, установ і організацій системи державного резерву, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1709-III від 11.05.2000, в редакції Закону № 1713-IV від 12.05.2004 )
Стаття 8. Формування і розміщення замовлень на поставку матеріальних цінностей до державного резерву
1. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних зберігачів. У разі потреби для забезпечення виконання встановлених обсягів накопичення запасів державного резерву центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, приймає рішення про закупівлю матеріальних цінностей.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 424-V від 01.12.2006, № 2289-VI від 01.06.2010, № 922-VIII від 25.12.2015 - щодо введення в дію зміни див. пункт 1 розділу IX Закону № 922-VIII від 25.12.2015 )
2. Для підприємств, установ і організацій, заснованих повністю або частково на державній власності (державні підприємства, установи і організації, акціонерні товариства, у статутному фонді яких контрольний пакет акцій належить державі, орендні підприємства, засновані на державній власності), а також для суб'єктів господарської діяльності всіх форм власності, визнаних відповідно до законодавства України монополістами, державне замовлення на поставку продукції є обов'язковим, якщо виконання його не завдає їм збитків.
3. Державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, а державними замовниками на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву є також інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, уповноважені на це Президентом України.
( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012 )
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву:
розробляє пропозиції до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування системи державного резерву;
провадить вибір постачальників матеріальних цінностей до державного резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів);
( Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 424-V від 01.12.2006 ) ( Абзац четвертий пункту 4 виключено на підставі Закону № 424-V від 01.12.2006 )
укладає державні контракти (договори) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву;
( Абзац п'ятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 424-V від 01.12.2006 )
здійснює за рішенням Кабінету Міністрів України заходи із стабілізації ринку стратегічно важливих видів продукції в разі виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку;
( Пункт 4 статті 8 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1713-IV від 12.05.2004 )
здійснює розрахунки з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором), та може вилучати торгову надбавку;
несе відповідальність за поставку, закладення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; за відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв'язку з їх освіженням (поновленням), заміною і в порядку тимчасового позичання;
має право застосовувати фінансові санкції, передбачені статтею 14 цього Закону.
( Пункт 5 виключено на підставі Закону № 424-V від 01.12.2006 )
6. Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, щодо порядку і умов поставки (закладення), зберігання і відпуску матеріальних цінностей державного резерву, зареєстровані в порядку, встановленому законом, є обов'язковими для міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, постачальників і відповідальних зберігачів незалежно від форм власності.

................
Перейти до повного тексту