1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про наукову і науково-технічну експертизу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 9, ст.56) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 52/95-ВР від 10.02.95, ВВР, 1995, № 9, ст.57 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1069-XIV від 21.09.99, ВВР, 1999, № 45, ст.400 № 3421-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.199 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 2849-IX від 13.12.2022 ) ( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи експертної діяльності в науково-технічній сфері, а також загальні основи і принципи регулювання суспільних відносин у галузі організації та проведення наукової та науково-технічної експертизи з метою забезпечення наукового обгрунтування структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначення напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень.
Розділ I
ПРЕДМЕТ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 1. Поняття наукової і науково-технічної експертизи
Наукова і науково-технічна експертиза - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об’єктів експертизи і підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів.
Наукова і науково-технічна експертиза у сфері науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами які акредитовані на цей вид діяльності.
( Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99 )
Стаття 2. Завдання наукової і науково-технічної експертизи
Основними завданнями наукової і науково-технічної експертизи є:
об’єктивне, комплексне дослідження об’єктів експертизи;
перевірка відповідності об’єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства;
оцінка відповідності об’єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;
аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок;
прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чи діяльності об’єкта експертизи;
підготовка науково обгрунтованих експертних висновків.
Стаття 3. Принципи наукової і науково-технічної експертизи
Основними принципами наукової і науково-технічної експертизи є:
компетентність і об’єктивність осіб, установ та організацій, що проводять експертизу;
врахування світового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, міжнародних угод;
( Абзац третій статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
експертиза громадської думки з питання щодо предмету експертизи, її об’єктивна оцінка;
відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій експертизи.
Стаття 4. Суб’єкти наукової і науково-технічної експертизи
Суб’єктами наукової і науково-технічної експертизи є замовники, організатори експертизи, а також експерти.
Замовниками наукової і науково-технічної експертизи можуть бути державні органи і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи.
( Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1069-XIV від 21.09.99, № 5460-VI від 16.10.2012 )
Замовники можуть вступати у відносини з експертами безпосередньо або через організаторів експертизи на підставі договорів або доручень.
Замовники наукової і науково-технічної експертизи формують завдання на проведення експертизи, забезпечують оплату витрат на її проведення, оплату праці експертів або послуг організаторів експертизи.
Організаторами наукової та науково-технічної експертизи є фізичні та юридичні особи, які на підставі доручення або договору з замовниками організовують та проводять експертизу і подають експертні висновки.
Експертизу можуть проводити:
органи виконавчої влади у межах своєї компетенції;
( Абзац другий частини шостої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99 )
підприємства, установи та організації всіх форм власності, тимчасові творчі колективи, що здійснюють наукову і науково-технічну діяльність, спеціалізовані експертні організації;
окремі експерти, групи експертів та експертні ради.
( Абзац четвертий частини шостої статті 4 в редакції Закону № 1069-XIV від 21.09.99 )
Експертами є фізичні особи, які мають високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснюють наукову чи науково-технічну експертизу та несуть персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.
Експертні ради обов’язково створюються для проведення наукової і науково-технічної експертизи проектів міждержавних, державних цільових програм.
( Статтю 4 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99; в редакції Закону № 3421-IV від 09.02.2006 )
Не дозволяється поєднання в одній особі функцій автора розробки чи іншим чином заінтересованої особи та її експерта.
Стаття 5. Об’єкти наукової та науково-технічної експертизи
Об’єктами наукової та науково-технічної експертизи можуть бути:
діючі об’єкти техніки (в тому числі військової) та промисловості, споруди, природні об’єкти тощо, стосовно яких виникає потреба отримати науково обгрунтовані експертні висновки;
проекти, програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науково обгрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.
Обов’язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:
державні цільові наукові і науково-технічні програми;
( Абзац другий частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006 )
міждержавні наукові і науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території;
галузеві і міжгалузеві програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
інноваційні програми та проекти державного значення.
З ініціативи організацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань, експертизі підлягають:
окремі науково-технічні проекти;
науково-технічна продукція;
науково-дослідні роботи (фундаментальні та прикладні дослідження) в усіх галузях наукової діяльності;
дослідно-конструкторські роботи (комплекс робіт, що виконуються на основі технічних завдань з метою розроблення дослідно-конструкторської документації);
наукові праці у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей, опублікованих монографій чи посібників;
процес впровадження результатів наукових досліджень і розробок, інші види наукової та науково-технічної діяльності, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу;
дисертаційні дослідження, науково-технічна документація на раціоналізаторські пропозиції, винаходи;
права на об’єкти інтелектуальної власності, включаючи їх вартісну оцінку;
( Частину третю статті 5 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99 )
ефективність науково-технічних та інноваційних проектів;
( Частину третю статті 5 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99 )
інші об’єкти наукової і науково-технічної діяльності, щодо яких виникає потреба у проведенні експертизи, отриманні науково обгрунтованих експертних висновків.
( Абзац одинадцятий частини третьої статті 5 в редакції Закону № 1069-XIV від 21.09.99 )
Стаття 6. Підстави для проведення наукової і науково-технічної експертизи
Підставами для проведення наукової та науково-технічної експертизи є:
рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень;
( Абзац другий статті 6 в редакції Закону № 1069-XIV від 21.09.99 )
договори на проведення наукової та науково-технічної експертизи, укладені підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами.
Стаття 7. Державна акредитація фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи
Фізичні особи, які на постійній або професійній основі здійснюють діяльність, пов’язану з наданням експертних послуг, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, та юридичні особи, статутом яких передбачено таку діяльність, повинні пройти державну акредитацію і отримати свідоцтво, що підтверджує кваліфікацію його отримувача з питання організації та проведення наукової і науково-технічної експертизи.
Порядок проведення державної акредитації фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи, форму свідоцтва на право проведення такої експертизи та перелік документів державного зразка, що дають фізичним особам право на провадження експертної діяльності і надання експертних послуг без отримання свідоцтва, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері науки.
( Частина друга статті 7 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Державну акредитацію фізичних і юридичних осіб на право проведення наукової і науково-технічної експертизи проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері наукової, науково-технічної діяльності.
( Частина статті 7 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 ) ( Стаття 7 в редакції Закону № 1069-XIV від 21.09.99 )
Стаття 8. Законодавство України про наукову і науково-технічну експертизу
Законодавство України про наукову і науково-технічну експертизу складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що регулюють відносини у сфері наукової і науково-технічної експертизи.
Розділ II
ФОРМИ І ВИДИ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 9. Форми наукової і науково-технічної експертизи
Наукова і науково-технічна експертиза проводиться у формі державної, громадської та іншої експертизи.
Стаття 10. Державна наукова і науково-технічна експертиза
Державну наукову і науково-технічну експертизу проводять:
органи виконавчої влади;
державні підприємства, установи та організації.
( Абзац другий частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99; частина перша статті 10 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Проведення державної наукової і науково-технічної експертизи є обов’язковим щодо державних цільових і міждержавних науково-технічних програм.
( Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3421-IV від 09.02.2006 )
Стаття 11. Громадська наукова і науково-технічна експертиза
Громадська наукова і науково-технічна експертиза може проводитися у будь-якій сфері наукової і науково-технічної діяльності, що потребує врахування громадської думки, з ініціативи громадськості, об’єднань громадян, трудових колективів на основі договорів на проведення громадської наукової і науково-технічної експертизи.
Стаття 12. Інші наукові і науково-технічні експертизи
Наукову і науково-технічну експертизу можуть проводити наукові і науково-технічні установи, підприємства та організації різних форм власності і підпорядкування, а також спеціально створені експертні організації, статутна діяльність яких передбачає проведення наукових і науково-технічних експертиз, з ініціативи фізичних та юридичних осіб, заінтересованих в отриманні експертних висновків.
Стаття 13. Види наукової і науково-технічної експертизи
Об’єкти наукової і науково-технічної експертизи можуть передаватися на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну експертизи.
Стаття 14. Попередня наукова і науково-технічна експертиза
Попередня наукова і науково-технічна експертиза проводиться з метою з’ясування відповідності формальних ознак об’єкта експертизи встановленим нормам і правилам технічної та екологічної безпеки, вимогам інших нормативно-правових актів. Попередню наукову і науково-технічну експертизу проводять, як правило, установи та організації - замовники експертизи силами своїх спеціалізованих підрозділів або шляхом залучення незалежних експертів.
( Стаття 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )
Стаття 15. Первинна наукова і науково-технічна експертиза
Первинна наукова і науково-технічна експертиза передбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обгрунтованого висновку щодо об’єктів експертизи, які передаються заінтересованими фізичними та юридичними особами - замовниками експертизи на аналіз та оцінку науковим та науково-технічним експертним організаціям, установам, експертам або колективам експертів.
Стаття 16. Повторна наукова і науково-технічна експертиза
Повторна наукова і науково-технічна експертиза може проводитися:
у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи;
на вимогу замовника експертизи чи автора розробки за наявності обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.
Стаття 17. Додаткова наукова і науково-технічна експертиза
Додаткова наукова і науково-технічна експертиза проводиться стосовно об’єктів, щодо яких відкрилися нові наукові і науково-технічні обставини.
Стаття 18. Контрольна наукова і науково-технічна експертиза
Контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замовника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.
Розділ III
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ НАУКОВОЇ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Стаття 19. Права та обов’язки замовника наукової і науково-технічної експертизи
Замовник наукової і науково-технічної експертизи має право:
заявляти про необхідність проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової або контрольної наукової і науково-технічної експертизи;
порушувати клопотання про заміну експертів, одержувати консультації щодо проведення наукової і науково-технічної експертизи;
одержувати інформацію про хід проведення наукової і науково-технічної експертизи на всіх стадіях експертного процесу, подавати організатору письмові або усні пояснення, зауваження, рекомендації щодо проведення наукової і науково-технічної експертизи;
знайомитися з висновками наукової і науково-технічної експертизи;
( Абзац п’ятий частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1069-XIV від 21.09.99 )
використовувати результати і матеріали експертизи у своїй діяльності, в тому числі з комерційною метою, якщо інше не передбачено договором на проведення експертизи;
створювати банки даних про організаторів експертизи, заносити до них оцінки якості виконаних експертних робіт.
Збирання та поширення інформації стосовно фізичних та юридичних осіб - суб’єктів наукової і науково-технічної експертизи здійснюється лише за їх згодою, якщо інше не обумовлено договором або дорученням на проведення експертизи.
Результати, матеріали та висновки наукової і науково-технічної експертизи являють собою науково-технічну продукцію, власність на яку належить замовникові, якщо інше не передбачено договором між замовником і організаторами експертизи.
Замовник наукової і науково-технічної експертизи зобов’язаний:
подавати на наукову і науково-технічну експертизу відповідні об’єкти і супровідні матеріали до них, а в передбачених цим Законом випадках - висновки попередньої наукової і науково-технічної експертизи;
сприяти організаторам наукової і науково-технічної експертизи у проведенні всебічного, об’єктивного, науково обгрунтованого комплексного аналізу об’єктів експертизи, виробленні незалежної експертної оцінки;
передавати у встановлені договором або дорученням терміни організаторам наукової і науково-технічної експертизи необхідні матеріали, розрахунки, дані, додаткові відомості, що стосуються об’єктів експертизи;
використовувати у своїй діяльності рекомендації наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень щодо об’єктів експертизи та подавати у випадках, передбачених цим Законом, об’єкти експертизи та супровідні матеріали до них на повторну або додаткову експертизу;
забезпечувати у передбачених договором випадках анонімність експертів;
відшкодовувати моральну та матеріальну шкоду, заподіяну своїми неправомірними діями.
Стаття 20. Права та обов’язки організаторів наукової і науково-технічної експертизи
Організатор наукової та науково-технічної експертизи має право здійснювати всі необхідні заходи з метою організації та проведення експертизи на підставі доручень або договорів згідно з чинним законодавством.
Організатор наукової і науково-технічної експертизи зобов’язаний:
пред’явити на вимогу замовника при укладанні договору на проведення експертизи свідоцтва або документи, що їх замінюють, які підтверджують досвід і рівень кваліфікації експертів, які залучатимуться до проведення експертизи;

................
Перейти до повного тексту