Кабінет Міністрів України і Уряд Королівства Марокко, далі - "Договірні Сторони",

- бажаючи розвивати дружні відносини між двома державами;

- з метою розширення економічного співробітництва в сфері морського торговельного судноплавства, ґрунтуючись на принципах рівності і взаємної вигоди;

- бажаючи сприяти розвитку морського торговельного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства;

- згідно з положеннями міжнародних договорів у галузі морського торговельного судноплавства, чинних для обох Договірних Сторін,

домовились про таке:

Метою цієї Угоди є:

- регулювання і розвиток взаємовідносин між двома державами в галузі торговельного судноплавства;

- забезпечення тісного співробітництва в сфері морського торговельного судноплавства;

- уникнення дій, що перешкоджають нормальному розвитку діяльності пов'язаної з морськими перевезеннями;

- сприяння загальному розвитку торговельних і економічних відносин між двома державами в цілому.

В цілях даної Угоди терміни, що застосовуються, означають:

a) "Компетентні органи Договірних Сторін":

- з боку Кабінету Міністрів України - Міністерство транспорту та зв'язку,

- з боку Уряду Королівства Марокко - Міністерство обладнання і транспорту.

b) Термін "Судно Договірної Сторони" означає будь-яке торговельне судно, що зареєстроване в судновому реєстрі будь-якої Договірної Сторони і несе прапор держави цієї Договірної Сторони у відповідності з її національним законодавством.

Однак, цей термін не включає:

- військові кораблі та інші державні судна, що збудовані і використовуються за некомерційним призначенням;

- судна для гідрографічних, океанографічних і наукових досліджень;

- рибальські судна;

- ядерні судна;

- судна, які не відповідають міжнародним конвенціям з безпеки, охорони та захисту навколишнього середовища, сторонами яких є держави Договірних Сторін.

c) Термін "Судноплавна компанія" означає юридичну або фізичну особу, що здійснює морські перевезення пасажирів та/або вантажів, зареєстрована і має свій головний офіс на території держави цієї Договірної Сторони відповідно до її національного законодавства і уповноважена займатись міжнародним судноплавством.

d) Термін "Член екіпажу" означає капітана або будь-яку іншу особу, що виконує свої обов'язки, пов'язані з експлуатацією або обслуговуванням на судні будь-якої Договірної Сторони під час рейсу, чиє ім'я включено до суднової ролі та що володіє посвідченням особи моряка зазначеним у статті 8 цієї Угоди.

e) Термін "Порт держави Договірної Сторони" означає будь-який морський порт з його інфраструктурою, включаючи рейди, розташований на території держави Договірної Сторони та оголошений відкритим для міжнародного судноплавства цією Договірною Стороною.

f) Термін "Каботажні перевезення" означає перевезення вантажів та/або пасажирів між портами держави однієї Договірної Сторони.

Ця Угода застосовується на території України та території Королівства Марокко, включаючи їхні територіальні моря.

1. Договірні Сторони тісно співпрацюють з метою уникнення всіх дій, що можуть перешкоджати судноплавству між їхніми портами, і вживають всіх необхідних заходів для розвитку морських перевезень, з метою задоволення потреб зовнішньої торгівлі між двома державами, відповідно до їхнього національного законодавства.

2. Договірні Сторони поважають принципи вільної конкуренції у галузі торговельного судноплавства на основі рівності та обопільної вигоди, відповідно до національного законодавства держав обох Договірних Сторін.

3. Кожна Договірна Сторона в межах національного законодавства надає сприяння в заснуванні на території своєї Держави відповідних представництв судноплавних компаній іншої Договірної Сторони. Характер і діяльність таких представництв визначається відповідно до національного законодавства держави приймаючої Договірної Сторони.

Застосування положень цієї Угоди не порушуватиме права та обов'язки Договірних Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, сторонами яких вони є, або участі Договірних Сторін в міжнародних організаціях.

1. Кожна з Договірних Сторін забезпечує суднам іншої Договірної Сторони у своїх портах та територіальних морях під своєю суверенною юрисдикцією таке ж ставлення, як і до своїх власних суден, зайнятих в міжнародних перевезеннях, у частині вільного доступу в порти, нарахування портових зборів та податків, використання портів для завантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій та користування послугами мореплавства.

2. Положення пункту 1 цієї Статті:

- не поширюються на види діяльності, що зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх суден, зокрема на каботажні перевезення, операції пов'язані з рятуванням та буксирування;

- не зобов'язують одну Договірну Сторону поширювати на судна держави іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам;

- не стосуються правил в'їзду/виїзду і перебування іноземців.

3. Договірні Сторони вживають відповідно до національного законодавства своїх держав усіх можливих заходів для скорочення часу перебування суден у своїх портах і спрощення адміністративних та інших формальностей, чинних у цих портах.

1. Документи, що підтверджують національну належність суден, обмірні свідоцтва та інші суднові документи, видані або визнані однією з Договірних Сторін, визнаватимуться іншою Договірною Стороною.

2. Судна кожної з Договірних Сторін, забезпечені обмірними свідоцтвами, виданими відповідно до Міжнародної конвенції про обмірювання суден 1969, звільняються від повторного вимірювання тоннажу в портах держави іншої Договірної Сторони.

1. Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, які видані Компетентними органами іншої Договірної Сторони, і гарантує власникам таких посвідчень права, які передбачені міжнародними Конвенціями, сторонами яких є держави Договірних Сторін.

Такими посвідченнями особи є: