Відповідно до частини п’ятої статті 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення технічної інвентаризації, що додається.

2. Внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

3. Установити, що:

1) у разі припинення діяльності у сфері технічної інвентаризації протягом трьох місяців виконавець вносить матеріали технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності або передає органу, уповноваженому вести облік об’єктів нерухомого майна за місцезнаходженням таких об’єктів;

2) створені до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, які відповідно до частини другої статті 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проводять технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, згідно з Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 "Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 55, ст. 3401);

3) договори про проведення технічної інвентаризації в паперовій формі, копії документів, подані замовниками технічної інвентаризації для проведення робіт з технічної інвентаризації в паперовій формі, та матеріали технічної інвентаризації, виготовлені в паперовій формі, зберігаються фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, які проводили роботи з технічної інвентаризації до запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, до моменту внесення їх електронних копій до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, але не менше десяти років з дати їх проведення.

4. Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цією постановою привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цією постановою.

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення технічної інвентаризації закінчених будівництвом об’єктів та об’єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт, перелік об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, склад, зміст інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів.

Технічна інвентаризація проводиться з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

абрис - схематичний план, зроблений з позначенням даних польових вимірювань, необхідних для побудови точного плану;

антресоль - майданчик, що займає верхню частину об’єму приміщення житлового будинку, громадської чи виробничої будівлі, призначений для збільшення його площі, розміщення допоміжних та інших приміщень;

арка - проїзд/прохід в об’ємі будівлі та/або у стіні;

багатосвітлове приміщення - приміщення, внутрішня висота якого займає більше одного поверху;

багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів), - будинки, у яких одночасно розміщуються жилі приміщення (камери) для тримання засуджених та осіб, узятих під варту, відділення закладів охорони здоров’я, їдальні, адміністративні приміщення, приміщення для варти та інші допоміжні приміщення;

блоковані житлові будинки - два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких спільна стіна збудована по межі окремих земельних ділянок. Кожен блокований будинок є самостійним об’єктом нерухомого майна, якому присвоюється окрема адреса;

вбудоване приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;

вбудовано-прибудоване приміщення - приміщення, частина внутрішнього об’єму якого є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша - прибудованою;

вентиляційні шахти - облаштовані по вертикалі витяжні канали для провітрювання приміщень;

веранда - засклене неопалюване приміщення, прибудоване до будівлі, вбудоване або вбудовано-прибудоване в неї;

виробничі будівлі - будівлі, призначені для провадження виробничої діяльності;

відкрита галерея - облаштований відкритий перехід між будівлями;

вікна - прорізи в зовнішніх стінах будівель, споруд, призначені для освітлення, інсоляції, провітрювання приміщення, захисту від атмосферних опадів та шуму;

ґанок - зовнішня прибудова із сходами (часто крита) при вході до будівлі у вигляді трохи піднятого над землею майданчика перед дверима будівлі, через яку здійснюється вхід і вихід з будівлі;

гараж - будівля, споруда, частина будівлі, споруди або комплекс будівель (споруд) із приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання автотранспортних або мототранспортних засобів з елементами технічного обслуговування (або без таких);

група нежитлових приміщень - сукупність нежитлових приміщень, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, коридор або земельну ділянку і є самостійним об’єктом нерухомого майна;

гуртожиток - спеціально споруджений або переобладнаний житловий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання;

гуртожиток коридорного типу - гуртожиток, поверх якого складається із житлових приміщень, які мають вихід безпосередньо до загального коридору та загальнодоступних приміщень, призначених для побутового і санітарно-гігієнічного обслуговування його мешканців (кухні, санвузли, душові, пральні, комори тощо);

дах - верхнє покриття будівлі, споруди, яке захищає будівлю, споруду від атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем тощо;

еркер - частина приміщення, що виступає з площини фасаду будівлі, частково або повністю засклена з метою поліпшення освітлення та інсоляції;

житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі житлового будинку, яке призначене для постійного або тимчасового проживання і відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів щодо шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів, іонізуючого випромінювання;

житловий будинок квартирного типу - дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об’єктами нерухомого майна. Житлові будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими;

забудована площа земельної ділянки - площа земельної ділянки, зайнята всіма будівлями, спорудами. До забудованої площі земельної ділянки також належить площа під заглибленими (підземними) спорудами та площа під арками будівель, споруд;

завантажувальний люк - приямок, оснащений підйомним механізмом;

замовник технічної інвентаризації (далі - замовник) - власник об’єкта нерухомого майна або уповноважена ним особа (у тому числі земельної ділянки), об’єкта незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт; замовник будівництва або уповноважена ним особа; особа, яка має право на земельну ділянку, на якій розташовано такий об’єкт; підприємство, установа, організація, які в установленому порядку уповноважені управляти відповідним об’єктом нерухомого майна, а також особа, уповноважена органами управління житлово-будівельних, дачних, садових та гаражних кооперативів/товариств тощо;

замощення - спеціальне покриття вздовж зовнішнього боку стін будівлі для захисту фундаментів від атмосферних опадів;

інвентаризаційна справа - сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об’єкт нерухомого майна в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

інженерні споруди - об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні споруди, що призначені для виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо;

комплекс будівель, споруд - сукупність будівель та споруд, об’єднаних для виконання взаємозв’язаних експлуатаційних задач, які розташовані на одній земельній ділянці та за однією адресою;

люк в льоху - горизонтальний проріз перекриття;

мансарда - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі;

матеріали технічної інвентаризації - сукупність документів, наданих замовником, отриманих з державних реєстрів України, та результатів технічної інвентаризації;

машино-місце - площа частини нежитлового приміщення, призначена для розміщення транспортного засобу;

мезонін - надбудова над середньою частиною даху житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху;

оглядова яма - заглиблений конструктивний елемент у приміщеннях гаражів, гаражних боксів для технічного обслуговування транспортних засобів;

основна будівля - будівля, яка відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, на якій вона розміщена;

основні приміщення будівлі - приміщення, які визначають функціональне призначення будівлі;

перегородка - вертикальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє суміжні приміщення в будівлі, споруді;

передпокій - нежитлове приміщення, яке має безпосередній вихід на сходову клітку, у коридор загального користування, тамбур тощо;

перекриття - горизонтальна внутрішня несуча конструкція, що розділяє по висоті суміжні приміщення в будівлі, споруді. За призначенням розрізняють перекриття міжповерхові, підвальні та горищні;

підвальний поверх - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш як на половину висоти приміщень;

підлога - верхній або опоряджувальний шар, що накладається на несучу конструкцію перекриття або на ґрунт у підвальному поверсі будівлі, споруди;

планувальна позначка землі - рівень землі на межі вимощення будівлі, споруди;

площа забудови - площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку першого надземного поверху, площа під спорудою, розташованою на опорах. Проїзди під спорудою включаються до площі забудови;

повітрозабір - елемент технологічного обладнання вентиляційної шахти;

прибудова до будівлі - частина будівлі, в якій розміщено приміщення (одне або більше), розташована поза контуром її капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будівлі одну або більше спільну капітальну стіну;

приміщення - частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена з усіх сторін захисними конструкціями - стінами або перегородками (у тому числі з вікнами і дверима) та перекриттям і підлогою, з можливістю входу і виходу. Не є приміщенням горищний простір, простір, огороджений сітчастими захисними конструкціями;

приямок - заглиблена конструкція для додаткового освітлення та обслуговування цокольних та підвальних приміщень;

самостійний об’єкт нерухомого майна - об’єкт, що є самостійним за особистими характеристиками та функціональним призначенням, має статус головної речі та є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин;

стіна - основний конструктивний елемент будівлі, споруди, що несе на собі корисне навантаження (перекриття, перегородки, дах) і призначений для захисту приміщення від атмосферних опадів, опору теплопередачі, інших природно-кліматичних впливів;

тераса - огороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді майданчика для відпочинку, яка може мати дах; розміщується на землі або над розташованим нижче поверхом;

територія - частина земної поверхні, на якій не сформовано земельну ділянку;

технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об’єм, технічний стан об’єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення;

характеристики об’єкта нерухомого майна - загальна площа та об’єм об’єкта нерухомого майна, загальна площа його приміщень, площа житлових та нежитлових приміщень, забудована площа земельної ділянки, корисна площа, житлова площа приміщень, площа допоміжних приміщень, поверховість (поверх розташування), висота, протяжність тощо;

фундамент - частина будівлі, споруди, через яку передається навантаження від його надземної частини на ґрунт;

цоколь - частина стіни від рівня землі чи фундаменту до рівня першого поверху.

3. Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Цивільному кодексі України, Податковому кодексі України, Земельному кодексі України, Кодексі цивільного захисту України, Законах України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", "Про державну таємницю", "Про енергетичну ефективність будівель" та "Про метрологію та метрологічну діяльність".

4. До об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти (далі - об’єкт нерухомого майна), належать:

1) житлові будинки квартирного типу різної поверховості, житловий комплекс гуртожитку;

2) квартири;

3) жилі кімнати, жилі блоки та жилі секції у гуртожитках, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах;

4) житлові будинки садибного типу;

5) виробничі будівлі, будівлі і споруди громадського та виробничого (зокрема сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

9) захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) та споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд (далі - споруди подвійного призначення);

10) багатофункціональні будівлі для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт;

12) господарські будівлі, які не є приналежністю до садибного, дачного або садового будинку;

13) інженерні споруди та лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

14) об’єкти нерухомого майна, що утворилися внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію.

5. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться виконавцем у випадках, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до вимог цього Порядку, будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Технічна інвентаризація поділяється на первинну або повторну.

Первинною є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше.

Повторною є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка визначає зміни характеристик об’єкта нерухомого майна за певний період часу.

У випадках, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", в ході технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна проводиться технічне обстеження, про що робиться відмітка у технічному паспорті.

6. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна у випадках, визначених пунктами 1-4, 6 частини другої статті 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться на підставі договору, який укладається між виконавцем та замовником або уповноваженою ним особою.

У випадку, визначеному пунктом 5 частини другої статті 39-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться на підставі судового рішення.

У разі проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна державної або комунальної власності договір укладається з підприємством, установою, організацією, яка уповноважена в установленому порядку управляти відповідним об’єктом нерухомого майна.

Договір про проведення технічної інвентаризації може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

Обробка персональних даних здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

7. Технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна підвищеної небезпеки та режимних об’єктів проводиться з дотриманням вимог Законів України "Про державну таємницю" та "Про об’єкти підвищеної небезпеки".

Технічна інвентаризація захисних споруд цивільного захисту/споруд подвійного призначення проводиться з дотриманням вимог Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 24, ст. 682) - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2024 р. № 1074.

8. Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться у такій послідовності:

підготовка до обстеження об’єкта нерухомого майна (далі - підготовка до обстеження);

обстеження об’єкта нерухомого майна (далі - обстеження);

проведення вимірювальних робіт;

визначення конструктивних елементів об’єктів нерухомого майна;

оформлення результатів технічної інвентаризації.

Під час підготовки до обстеження за бажанням замовника складається програма виконання робіт з технічної інвентаризації, що є невід’ємною частиною договору про проведення технічної інвентаризації, та здійснюється збір необхідних для проведення технічної інвентаризації документів, інформації щодо об’єкта нерухомого майна шляхом їх отримання від замовника та/або електронних інформаційних систем та мереж, що становлять інформаційний ресурс держави, після чого проводиться вивчення та аналіз таких документів, інформації.

Обстеження проводиться у присутності замовника або уповноваженої ним особи шляхом візуального огляду об’єкта нерухомого майна з вимірюванням та визначенням його складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану. Під час обстеження проводяться необхідні вимірювання кількісних характеристик об’єкта нерухомого майна з відображенням їх результатів у журналах обмірів, технічний опис його частин та конструктивних елементів, фотофіксація та у разі відсутності кадастрового плану земельної ділянки під час обстеження складається абрис території з нанесенням усіх наявних житлових будинків, будівель, споруд, господарських (присадибних) будівель і споруд, захисних споруд, споруд подвійного призначення, меж та угідь (двору, саду, городу тощо).

У разі коли земельна ділянка сформована, використовується кадастровий план земельної ділянки, який міститься у документації із землеустрою, відповідно до якої здійснено формування земельної ділянки.

Вимірювання на об’єкті проводиться засобами вимірювальної техніки. Регульовані на законодавчому рівні засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час проведення технічної інвентаризації, повинні відповідати положенням Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.

Не дозволяється проводити обстеження об’єкта нерухомого майна виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями тощо.

Визначення характеристик і параметрів виробів, матеріалів і конструкцій об’єкта нерухомого майна здійснюється із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за потреби).

У разі відсутності на земельній ділянці об’єкта (об’єктів) нерухомого майна до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вносяться відомості щодо його відсутності.

На підставі інформації, отриманої виконавцем під час підготовки до обстеження та обстеження, визначаються відомості щодо складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або зміни зазначених характеристик об’єкта нерухомого майна за певний період часу та здійснюється оформлення результатів технічної інвентаризації шляхом виготовлення інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів з використанням Реєстру будівельної діяльності в електронній та/або паперовій формі відповідно до законодавства.

За бажанням замовника технічний паспорт може бути виготовлено у паперовій формі.

Виготовлення інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, здійснюється у паперовій формі з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю". Зазначені документи зберігаються у замовника.

Послідовність виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 19-38 цього Порядку.

Форми інвентаризаційної справи та матеріалів технічної інвентаризації наведено у додатках 1 і 2.

Форму технічного паспорта на об’єкт нерухомого майна, який підлягає технічній інвентаризації, наведено у додатку 3.

Визначення технічної можливості поділу, об’єднання об’єкта (об’єктів) нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна проводиться відповідно до пунктів 144-162 цього Порядку.

9. Інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об’єкт нерухомого майна на весь час його існування з використанням Реєстру будівельної діяльності в електронній формі та лише у паперовій формі, якщо містить відомості, що становлять державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Складовими частинами інвентаризаційної справи є:

ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва для об’єктів нерухомого майна, якому присвоєно такий ідентифікатор (далі - ідентифікатор об’єкта);

опис інвентаризаційної справи з обов’язковим зазначенням ідентифікатора об’єкта;

матеріали технічної інвентаризації.

10. У матеріалах технічної інвентаризації містяться:

1) інформація про:

опис матеріалів технічної інвентаризації;

ідентифікатор об’єкта;

дату проведення технічної інвентаризації;

виконавця;

найменування об’єкта нерухомого майна;

адресу об’єкта;

2) документи в електронній формі, сформовані виконавцем або за допомогою програмних засобів ведення Реєстру будівельної діяльності під час проведення технічної інвентаризації;

3) текстові матеріали;

4) графічні матеріали;

5) матеріали проведених розрахунків (щодо визначення фактичної площі, об’єму тощо);

6) відомості з державних електронних інформаційних ресурсів, зокрема реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані виконавцем в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Реєстром будівельної діяльності;

7) копія акта закладення проектної (робочої) документації до страхового фонду документації України/реєстраційний номер у Державному реєстрі документів страхового фонду документації України/позначення документа страхового фонду документації України (за наявності);

8) копії документів, наданих замовником для проведення технічної інвентаризації.

Матеріали технічної інвентаризації, виготовлені в паперовій формі, повинні бути прошиті, пронумеровані та засвідчені підписом уповноваженої особи виконавця.

11. У технічному паспорті містяться такі відомості:

інформація про замовника та виконавця;

реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності;

ідентифікатор об’єкта;

адреса об’єкта;

відомості щодо основних конструктивних елементів, узагальнена інформація про технічний стан, наявність інженерних систем, рік будівництва;

графічні матеріали (схематичний план, плани поверхів);

експлікація до графічних матеріалів.

Схематичний план та експлікація до нього на індивідуально визначені об’єкти нерухомого майна, що розміщені в об’єкті нерухомого майна (квартири, кімнати та блоки в гуртожитках, нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень), захисні споруди, споруди подвійного призначення до технічного паспорта не додаються.

Технічний паспорт (обсягом більше одного аркуша), виготовлений в паперовій формі щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", повинен бути прошитий, пронумерований та засвідчений підписом виконавця.

12. У разі встановлення під час проведення технічної інвентаризації того, що на об’єкті нерухомого майна було виконано будівельні роботи без дотримання вимог законодавства у сфері будівництва, виконавець вносить відповідні відомості до Реєстру будівельної діяльності.

13. Виконавець забезпечує:

дотримання під час проведення робіт з технічної інвентаризації вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів у сфері технічної інвентаризації;

виконання робіт з технічної інвентаризації та виготовлення передбачених договором про проведення технічної інвентаризації документів;

створення інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів об’єктів, визначених у пункті 4 цього Порядку, з використанням Реєстру будівельної діяльності;

збереження документів і конфіденційність інформації, які отримані від замовника під час проведення технічної інвентаризації;

дотримання вимог законодавства про охорону праці.

14. Замовник забезпечує:

надання документів (у паперовій або електронній формі), що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, документів, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту); документів, які надають замовнику право на виконання будівельних робіт; запиту нотаріуса (у разі оформлення спадщини на об’єкт нерухомого майна); документів, що підтверджують право підприємства, установи, організації управляти відповідним об’єктом нерухомого майна, а також установчих документів житлово-будівельних, дачних, садових, гаражних кооперативів/товариств тощо;

надання інших документів (в електронній формі), якщо їх немає у Реєстрі будівельної діяльності, які характеризують об’єкт нерухомого майна та земельну ділянку (у разі їх наявності у замовника), а саме: документи про присвоєння адреси; документи про зміну функціонального призначення об’єкта; документи про прийняття об’єкта в експлуатацію; інформація про рік будівництва; результати експертиз, висновки; наявна проектна документація, будівельний паспорт, містобудівні умови та обмеження тощо;

для захисних споруд та споруд подвійного призначення, що експлуатуються, надання паспорта захисної споруди цивільного захисту/споруди подвійного призначення (далі - паспорт захисної споруди) та акта огляду об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення або акта обстеження об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - акти обстеження), форми яких затверджуються МВС;

доступ на об’єкт нерухомого майна для виконання робіт із технічної інвентаризації та забезпечення безпечних умов праці;

супроводження на об’єкті нерухомого майна або надання представника для здійснення супроводження.

15. Проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна зупиняється:

1) за ініціативою замовника на підставі його письмової заяви або уповноваженої ним особи про зупинення проведення робіт з технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна із зазначенням обставин, які стали підставою для зупинення проведення таких робіт;

2) за ініціативою виконавця у разі:

незабезпечення замовником доступу виконавця до всіх приміщень об’єкта нерухомого майна або перешкоджання проведенню робіт з технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна;

незабезпечення замовником безпечних умов праці безпосередньо на об’єкті нерухомого майна;

надходження до Реєстру будівельної діяльності (у порядку взаємодії реєстрів) або безпосередньо до виконавця судового рішення про тимчасову заборону проведення робіт з технічної інвентаризації, що набрало законної сили.

Проведення технічної інвентаризації може бути зупинено також з інших підстав, передбачених законами або договором.

Про зупинення проведення технічної інвентаризації виконавець або замовник протягом трьох робочих днів, якщо інше не встановлено договором, повідомляє іншій стороні. Проведення технічної інвентаризації зупиняється на період до усунення обставин, які стали підставою для зупинення таких робіт.

У разі неусунення обставин, які стали підставою зупинення проведення технічної інвентаризації, припиняється виконання таких робіт.

16. У разі відсутності в Реєстрі будівельної діяльності інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів щодо об’єкта нерухомого майна такі матеріали можуть бути отримані виконавцем від замовника та/або на підставі запиту від іншого виконавця, який проводив первинну або повторну технічну інвентаризацію такого об’єкта, або від юридичних осіб публічного права, які зберігають матеріали технічної інвентаризації.

У додаток до запиту про надання копій матеріалів технічної інвентаризації додаються копії документа, що посвідчує право власності замовника на об’єкт нерухомого майна (у разі відсутності інформації про об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), договору про проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, довіреності, оформленої відповідно до законодавства (у разі підписання договору уповноваженою замовником особою), або судового рішення (якщо технічна інвентаризація проводиться на підставі судового рішення).

Отримання матеріалів технічної інвентаризації в паперовій та/або електронній формі здійснюється на договірній основі. Вартість послуги не може перевищувати розрахункову з урахуванням вимог Збірника норм часу на роботи, що виконуються суб’єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу від 21 листопада 2003 р. № 198.

Копії матеріалів повторної технічної інвентаризації надаються у такі строки:

за наявності запитуваних матеріалів технічної інвентаризації на об’єкт нерухомого майна в електронній формі - у строк, що не перевищує три робочих дні з дати отримання запиту;

за наявності запитуваних матеріалів технічної інвентаризації на об’єкт нерухомого майна в паперовій формі - у строк, що не перевищує п’ять робочих днів з дати отримання запиту.

Якщо обсяг запитуваної інформації є значним (багатоквартирні (багатоповерхові) будинки, майнові комплекси тощо) і її неможливо надати у визначений строк, виконавець запиту повідомляє особі, яка подала запит, про необхідність продовження строку. Загальний строк обробки такого запиту не може перевищувати 15 робочих днів з дати отримання запиту та оплати послуги.

У разі неможливості надати копії матеріалів повторної технічної інвентаризації виконавець запиту протягом п’яти робочих днів з дати отримання запиту надає обґрунтовану відповідь із посиланням на причини неможливості надати матеріали повторної технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна або надає повідомлення про відсутність матеріалів технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна.

Відсутність оплати за надання послуги з виготовлення копій матеріалів повторної технічної інвентаризації є підставою для відмови в наданні копій матеріалів технічної інвентаризації.

Замовник (уповноважена ним особа) має право отримати документ про характеристики об’єкта нерухомого майна на підставі запиту в установлені цим пунктом строки aбo отримати обґрунтовану відмову в наданні документів.

17. Оригінали документів, поданих замовником для проведення робіт з технічної інвентаризації в паперовій формі, підлягають поверненню замовнику.

18. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів у сфері технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства.

19. У разі коли складається програма виконання робіт з технічної інвентаризації, у ній зазначаються послідовність обстеження, графік виїздів на об’єкт нерухомого майна, можливість тимчасового припинення виробничих і технологічних процесів.

20. Найменування об’єкта нерухомого майна в матеріалах технічної інвентаризації, інвентаризаційній справі, технічному паспорті визначається відповідно до проектної документації, документів, що дають право на виконання будівельних робіт, документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документів, що посвідчують право власності на об’єкти нерухомого майна (у разі, коли право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Найменування об’єкта нерухомого майна повинно відображати тип і його функціональне призначення відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Найменування захисних споруд, споруд подвійного призначення, що експлуатуються, визначаються відповідно до їх паспорта захисної споруди та/або актів обстеження.

У разі коли під час проведення технічної інвентаризації встановлено, що об’єкт фактично не експлуатується і у замовника відсутня інформація (документи), яка б визначала тип і функціональне призначення об’єкта нерухомості (наприклад, безхазяйне майно), в матеріалах технічної інвентаризації, технічному паспорті та Реєстрі будівельної діяльності у відповідних розділах щодо найменування об’єкта зазначаються слова "не визначено".

21. Призначення приміщень у складі об’єкта нерухомого майна визначається виконавцем на підставі розробленої та затвердженої відповідно до законодавства проектної документації, будівельного паспорта з урахуванням їх фактичного використання.

У разі відсутності проектної документації на захисні споруди та споруди подвійного призначення, що експлуатуються, призначення приміщень у їх складі визначається відповідно до актів обстеження.

22. Фотофіксація проводиться з метою підтвердження наявності об’єкта нерухомого майна та/або фіксації наявних дефектів або пошкоджень (руйнувань).

Фотофіксація об’єкта нерухомого майна здійснюється шляхом фотографування головних, бічних та задніх фасадів об’єкта нерухомого майна, земельної ділянки, на якій він розташований, а також складових елементів та приналежностей, що входять до складу об’єкта нерухомого майна, доступних для візуального огляду конструктивних елементів. Наявні дефекти, пошкодження або руйнування підлягають обов’язковій фотофіксації.

Фотофіксація проводиться за згодою замовника, крім випадків, визначених законодавством.

23. Усі лінії, цифри, умовні позначення та написи в абрисі повинні відображатися чітко, бути доступними для зручного візуального сприйняття і зрозумілими, до якого саме виміру вони належать. У процесі виконання абрису застосовуються умовні позначення, прийняті для складення планів відповідних масштабів.

24. Під час використання засобів вимірювальної техніки з електронним журналом обмірів дані вимірювань долучаються до матеріалів технічної інвентаризації.

25. Для складення абрисів використовуються аркуші будь-яких форматів і розмірів. З лівого боку абрису залишають поле не менше ніж 2-3 сантиметри для підшивання.

26. В абрисі зазначаються ідентифікатор об’єкта, його адреса (місце розташування), дата виконання вимірювань, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) виконавця, що проводив вимірювання, його підпис.

27. У разі коли в абрисі неможливо відобразити дрібні деталі, частини об’єкта і (або) зазначити будь-які відомості, на окремому аркуші абрису робиться виноска з абрисом даної частини об’єкта разом з необхідними відомостями.

28. Внесення поточних змін, перемальовування абрису, підчищання і нанесення одних цифр на інші заборонено. Неправильні розміри в абрисі перекреслюються, а правильні проставляються над ними.

29. Під час обстеження гаражних блоків, що є окремими об’єктами нерухомого майна, опис виконується з такими особливостями:

під час опису для оглядової ями та підвального поверху визначається матеріал стін;

за наявності у гаражі прибудов, надбудов здійснюється їх короткий опис (літери, найменування, матеріал конструкції, розмір).

30. Якщо конструктивний елемент є недоступним для візуального огляду, визначення таких конструктивних елементів проводиться на підставі їх видимих доступних частин, а у разі їх відсутності - документів, відомостей, наданих замовником.

31. Під час опису конструктивних елементів допускається використовувати проектну документацію, будівельний паспорт, дані документів, що дають право на виконання будівельних робіт, документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, матеріали повторних технічних інвентаризацій, а для захисних споруд та споруд подвійного призначення, що експлуатуються, - паспорта захисної споруди та/або актів обстеження.

32. Вимірювання земельної ділянки, на якій розташований об’єкт нерухомого майна, виконується з метою встановлення взаємного розташування об’єкта нерухомого майна відносно господарських (присадибних) будівель та споруд. Результати вимірювань використовуються разом з абрисом для складення схематичного плану території об’єкта.

33. Обміри земельної ділянки виконуються осьовими лініями меж, розташованих між ділянками, та зовнішньою стороною огорожі (за наявності), що виходять на вулиці, проїзди, майданчики тощо.

34. У разі відсутності межевих знаків (відкритих меж), без яких важко встановити точні межі земельних ділянок, виконавець повинен керуватися усією сукупністю обставин, опитуванням замовника та власників суміжних земельних ділянок, інформацією та документами, наданими замовником, та/або даними електронних інформаційних систем та мереж, визначаючи межі умовно (про що робиться примітка в абрисі).

35. Споруди вимірюються по периметру першого надземного поверху для подальшого розрахунку забудованої площі земельної ділянки та загальної площі зазначених споруд відповідно.

Обміру підлягають вентиляційні шахти та повітрозабори (за умови можливості доступу до них), а також захищені входи та виходи (в’їзди). У разі неможливості здійснення їх обмірів такі елементи наносяться на план об’єкта схематично.

36. У разі різної висоти приміщень проміри висот виконуються у найнижчій та найвищій частинах цих приміщень.

37. Під час проведення вимірювальних робіт похибки вимірів не можуть перевищувати:

1) для елементів, доступних для безпосереднього вимірювання і таких, що мають точні контури вимірювань:

для елементів розміром до 20 метрів (включно) - абсолютну похибку 0,02 метра;

для елементів розміром понад 20 метрів - відносну похибку 1:500 (0,2 відсотка);

2) для елементів, недоступних для безпосереднього вимірювання або таких, що не мають точних контурів вимірювань:

для елементів розміром до 20 метрів (включно) - абсолютну похибку 0,1 метра;

для елементів розміром понад 20 метрів - відносну похибку 1:100 (1 відсоток).

38. Під час обстеження об’єктів нерухомого майна здійснюється огляд конструктивних елементів та наявність інженерних систем об’єкта нерухомого майна.

Залежно від виду конструктивних елементів об’єкта нерухомого майна визначаються такі їх характеристики:

для фундаменту, зовнішніх та внутрішніх стін, перегородок, перекриття, даху, вікон і дверей визначаються їх матеріали;

для підлоги визначається матеріал покриття (а за відсутності покриття - основи);

для оздоблення зовнішніх та внутрішніх стін визначається тип оздоблення;

для інженерних систем визначається приналежність до відповідної інженерної системи;

для санітарно-технічних приладів, ліфтів та сміттєпроводів визначається їх наявність;

для інших конструктивних елементів (зовнішніх сходів, ґанків, пандусів, конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією, балконів, лоджій, терас тощо) визначаються їх матеріали.

39. Схематичний план складається за результатами обстеження об’єкта нерухомого майна з метою відображення місця розташування об’єкта нерухомого майна у межах відповідної земельної ділянки, його взаємного розташування відносно таких будівель і споруд, розміщення на земельній ділянці.

40. Схематичний план складається з дотриманням встановлених вимог до змісту, масштабу, умовних позначень, формату, оформлення та метаданих.

41. Під час складання схематичних планів застосовується масштабний ряд: 1:2000, 1:1000, 1:500.

Під час вибору масштабу схематичного плану слід керуватися вимогами мінімального розміру схематичного плану із збереженням необхідного рівня деталізації і відображенням необхідного змісту. Крім того, враховується можливість відображення необхідних складових елементів і приналежностей об’єкта технічної інвентаризації в масштабі плану.

42. На схематичному плані відображаються:

контур об’єкта технічної інвентаризації, його складових елементів і приналежностей;

основні зовнішні розміри для наземних об’єктів;

літери об’єкта технічної інвентаризації, його складових елементів і приналежностей.

43. Місце розташування об’єкта нерухомого майна, його складових елементів і приналежностей на схематичному плані повинно відповідати їх місцю розташування в натурі.

44. Всі написи схематичного плану повинні бути виконані одним шрифтом.

45. Розміри зазначаються паралельно напрямку відповідних елементів.

46. Кожен житловий будинок, будівля, господарські (присадибні) будівлі та споруди, окремо розташовані захисні споруди (споруди подвійного призначення), починаючи з основної, літеруються великими літерами українського алфавіту.

47. Під час проведення первинної технічної інвентаризації господарські (присадибні) та інші допоміжні будівлі літеруються після основних. Господарські (присадибні) та інші допоміжні будівлі (колодязі, зливні ями, септики, естакади тощо) нумеруються арабськими цифрами; тротуари та замощення - римськими.

Окремі частини житлових будинків, будівель та прибудови до них літеруються відповідними літерами з цифровим позначенням: основна частина житлового будинку, будівлі та прибудови до них - великими літерами з відповідним цифровим позначенням; прибудови допоміжного призначення до житлового будинку, будівлі та прибудови до господарських (присадибних) та інших допоміжних будівель - малими літерами з відповідним цифровим позначенням. При цьому цифрове позначення не повинне повторюватися.

48. У разі літерування великої кількості житлових будинків, будівель та господарських (присадибних) та інших допоміжних будівель, розміщених на одній земельній ділянці, якщо закінчуються літери алфавіту, ліворуч зазначають додаткові цифрові позначення. Наприклад, 2А; 2Б; 2В; 3А; 3Б тощо.

Наприклад, А1, А2 - основна частина та прибудова до житлового будинку; "а3", "а4", "а5", "а6" - тамбури, веранди тощо; "В", "Г" - господарські (присадибні) будівлі (сарай, гараж, літня кухня тощо); № 1, № 2 - господарські (присадибні) споруди (огорожі, хвіртки, ворота тощо); I, II - замощення, вимощення, машино-місця.

Поверховість житлового будинку, будівлі або їх окремих частин додатково зазначається через тире. Наприклад, А - 1, Б - 2; 2В - 4 тощо.

Громадські та виробничі будівлі, окремо розташовані захисні споруди та споруди подвійного призначення літеруються аналогічно з урахуванням того, що основною будівлею є адміністративна будівля або будівля, у якій є адміністративні приміщення, захисна споруда (споруда подвійного призначення).

49. Якщо житловий будинок, будівлю, господарські (присадибні) будівлі, захисні споруди, споруди подвійного призначення, що мали присвоєні літери та цифрове позначення, було знесено, у подальшому такі літера та цифра більше не присвоюються.

50. Плани поверхів складаються на основі даних, отриманих за результатами обстеження та вимірювальних робіт, у журналах обмірів.

На господарські (присадибні) будівлі плани поверхів (журнали внутрішніх обмірів, експлікації приміщень) складаються за бажанням замовника, у такому разі застосовуються форми бланків такі самі, як і для основних будівель.

51. План поверху виконується у вигляді горизонтального розрізу поверху об’єкта нерухомого майна на висоті 1,1-1,3 метра від рівня підлоги.

52. Плани поверхів об’єкта нерухомого майна складаються в масштабах 1:100 або 1:200 з точністю до ± 0,5 міліметра.

53. Для планів поверхів, виготовлених у паперовій формі, відстань між накресленим планом і краями аркуша повинна бути: лівий край - не менше ніж 3 сантиметри, правий край, верх, низ - не менше ніж 1,5 сантиметра.

54. Всі написи на плані поверху повинні бути виконані однаковим шрифтом.

55. Плани поверхів житлового будинку, будівлі розміщуються на окремих аркушах послідовно один під одним, починаючи з підвального (у разі наявності). На планах поверхів проставляються лінійні розміри, нумерація квартир, житлових, нежитлових та допоміжних приміщень, а також їх площі.

На планах поверхів номери квартир (кімнат та блоків гуртожитку, груп нежитлових приміщень) проставляються на майданчику біля вхідних дверей та обводяться колом:

56. На план поверху наносяться:

стіни і перегородки;

зовнішні і внутрішні колони, пілястри та інші деталі, які виступають понад 0,1 метра;

вікна і двері;

сходи, ґанки, балкони, лоджії, веранди, тераси;

ніші в стінах, за винятком ніш, призначених для приладів опалення;

арки та окремо розташовані стовпи і колони;

приямки, завантажувальні люки;

газові та електричні плити, каміни, котли, печі тощо;

санітарно-технічне та протипожежне обладнання, інженерно-технічне та спеціальне обладнання захисних споруд, споруд подвійного призначення (захисно-герметичні та герметичні двері, ворота, віконниці, фільтровентиляційне та вентиляційне обладнання, противибухові пристрої, дизель-електростанції тощо) (за прив’язками відповідно до встановлених умовних позначень).

Санітарно-технічне та протипожежне обладнання (водопровідні крани, раковини, ванни, унітази тощо) наноситься на план поверхів будинку за прив’язками ескізу відповідно до встановлених умовних позначень.

57. Трубопроводи внутрішньобудинкових інженерних мереж та прилади опалення (радіатори, конвектори тощо) на планах поверхів не позначають.

58. План підвалу під невеликою частиною будівлі, антресолі, мансарди, мезоніну допускається креслити без нанесення контуру всієї будівлі, розміщуючи його навпроти відповідного плану поверху, під або над яким вони безпосередньо розташовані. При цьому необхідно зазначити найближчі до підвалу, антресолі, мансарди, мезоніну несучі конструкції (стіни, колони).

На міжповерхові комори номер поверху проставляється згідно з планом поверхів будинку.

59. Плани поверхів виконуються з дотриманням таких вимог:

сходи зазначаються згідно з умовними позначеннями. Кількість сходинок і ширина маршу повинні відповідати натурі;

прорізи, ніші (за винятком ніш для розміщення радіаторів, опалювального обладнання), вбудовані шафи, інженерно-технічне та спеціальне обладнання захисних споруд, споруд подвійного призначення як за своїм розміром, так за розташуванням, наносяться на план відповідно до умовних позначень;

перегородки, закриті веранди, галереї, тамбури тощо позначаються двома лініями;

балкони, лоджії, тераси, відкриті галереї тощо позначаються на плані однією лінією у вигляді контуру;

помости, басейни (резервуари для води), оглядові ями, люки в льоху, інші виступаючі над підлогою приміщення конструкції (фундаменти для обладнання, постаменти тощо) позначаються пунктирною лінією.

60. На планах поверхів в метрах з точністю до двох десяткових знаків зазначаються:

на планах першого надземного поверху - розміри по зовнішньому периметру будівлі відповідно до даних журналів зовнішніх обмірів. Розміри зазначаються паралельно напрямку відповідних стін;

у прямокутних приміщеннях - довжина і ширина, а в приміщеннях непрямокутної форми - розміри по всьому внутрішньому периметру стін та інші розміри. Розміри перегородок та інших елементів плану менше 1 метра допускається не зазначати. Розміри зазначаються паралельно напрямку відповідних стін та перегородок;

висота приміщень (за умови виконання цих промірів). За умови різної висоти приміщень висоти проставляються на плані кожного приміщення, яке відрізняється висотою від інших приміщень поверху. Висоти приміщень позначаються таким чином: h = 1,1 метра;

заглиблення підвалів і цокольних поверхів;

глибина басейнів (резервуарів для води), оглядових ям із знаком "–" (h = – 1,1 метра).

Розміри печей, ніш, арок, колон, виступів, дверей, сходів, інженерно-технічного та спеціального обладнання захисних споруд, споруд подвійного призначення тощо на планах поверхів не проставляються.

61. Після складення плану першого поверху на його основі проводиться складення планів інших поверхів з урахуванням розташування несучих стін на плані першого поверху, який вважається контрольним.

62. Номери приміщень на планах поверхів позначаються шифром у центрі плану кожного приміщення. Якщо на плані приміщення не вистачає місця для позначення його номера, допускається його виноска на вільне місце у межах плану поверху за допомогою виносної лінії, якою зазначається, до якого приміщення належить винесене позначення.

63. Нумерація приміщень виконується арабськими цифрами у порядку руху за годинниковою стрілкою, починаючи від основного входу.

Номери приміщень позначаються дробом у центрі плану кожного приміщення: у чисельнику зазначають номер цього приміщення, у знаменнику - його площу.

Номери приміщень, утворених в результаті поділу, об’єднання або виділу частки з об’єкта нерухомого майна, присвоюються таким чином: одному з новоутворених приміщень присвоюється номер раніше існуючого приміщення, іншому - новий номер з додаванням літерного індексу до раніше існуючого номера приміщення. Для присвоєння індексу використовуються малі літери українського алфавіту, починаючи з літери "а ". Індекс номера приміщення має літерне позначення і пишеться після номера приміщення без пробілу, наприклад "1а ".

64. У разі утворення приміщення в результаті об’єднання об’єктів нерухомого майна новоутвореному приміщенню присвоюється менший порядковий номер одного з приміщень, які припинили існування.

65. Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, у громадських, виробничих будівлях, захисних спорудах та спорудах подвійного призначення нумеруються римськими цифрами.

66. Позначення квартир, нежитлових приміщень, що є самостійним об’єктом нерухомого майна, зазначається таким чином: номер приміщення, нижче ставиться (риска) дробу, а ще нижче - площа приміщення в квадратних метрах з точністю до одного десяткового знака, наприклад:

S - площа приміщення в квадратних метрах з точністю до одного десяткового знака.

67. Приміщення, що входить до складу житлового/нежитлового приміщення (групи нежитлових приміщень), зокрема захисних споруд та споруд подвійного призначення, позначається таким чином: позначення складається з номера ізольованого приміщення і через тире - номера приміщення, нижче ставиться знак дробу, а ще нижче - площа приміщення, наприклад:

n - номер приміщення, що входить до складу квартири, нежитлового приміщення;

S - площа приміщення, що входить до складу квартири, нежитлового приміщення, групи нежитлових приміщень, в квадратних метрах з точністю до одного десяткового знака.

68. Нумерація внутрішніх приміщень, що входять до складу об’єкта нерухомого майна, здійснюється за годинниковою стрілкою, починаючи від входу.

69. Нумерація приміщень на планах поверхів повинна відповідати нумерації приміщень в інвентарних справах та матеріалах технічної інвентаризації, технічному паспорті.

70. На планах поверхів невеликих будівель, що складаються з приміщень, що є самостійними об’єктами нерухомого майна, входи в які організовані безпосередньо із земельної ділянки об’єкта або із загального коридору, позначення такого приміщення розміщується біля головного входу в це приміщення.

71. Номери приміщень, що є самостійними об’єктами нерухомого майна, повинні відповідати розробленій проектній документації та фактичній їх нумерації в будівлі.

72. Під час розрахунків слід користуватися величинами, визначеними у процесі безпосередніх обмірів. Обчислення площ слід виконувати з точністю до одного десяткового знака після коми.

73. Загальна площа поверхів будівель повинна включати площі балконів, терас, лоджій, веранд із знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас - 0,3; для лоджій - 0,5; для засклених балконів - 0,8; для лоджій і веранд - 1.

74. До загальної площі приміщень зараховується площа антресолей з висотою 1,9 метра і більше від підлоги антресолі до підлоги нижньої частини приміщення.

Частина приміщень заввишки менш як 1,9 метра не враховується під час визначення площі цього приміщення, за винятком, коли приміщення заввишки 1,9 метра і більше в результаті влаштування антресолі розділяється на частини, кожна з яких має висоту менш як 1,9 метра, до загальної площі приміщення зараховується частина приміщення з більшою висотою. Якщо висота приміщень однакова, до загальної площі зараховується площа нижнього приміщення.

75. Площа приміщень визначається за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні 1,1-1,3 метра від підлоги. Якщо стіни (перегородки) мають нахил, площа визначається на рівні підлоги.

76. У разі коли зовнішню огороджувальну конструкцію виконано з металевого каркаса з його заскленням, під час розрахунку внутрішньої площі приміщень необхідно використовувати розміри цих приміщень, виміряних до внутрішніх виступаючих конструкцій металевого каркаса.

77. Площа ліфтових та інших шахт включається до площі нижнього для цих шахт поверху житлового будинку, будівлі.

78. Площу приміщень, які займають по висоті два поверхи і більше, включають до загальної площі нижнього для цих приміщень поверху будівлі.

79. Якщо у стінах є ніші завглибшки понад 0,1 метра, завширшки не менш як 1 метр, висотою від підлоги 1,9 метра і більше (за винятком ніш для приладів опалення), їх площа включається до площі приміщення, в якому вони розміщені.

80. Площа підлоги між приміщеннями житлового будинку, будівлі в межах отворів дверей (незалежно від наявності під час обмірів та товщини стіни) не зараховується. Площу підлоги між приміщеннями в межах арок (отворів без дверей) зараховують до загальної площі приміщення, якщо отвір завширшки не менш як 0,7 метра і заввишки не менш як 1,9 метра від рівня підлоги. При цьому площа підлоги, розташованої в межах арок, між житловими приміщеннями розподіляється між ними порівну, між житловими приміщеннями і допоміжними приміщеннями зараховується до підсобної площі, а в громадських та виробничих будівлях площа між основними та допоміжними приміщеннями - до допоміжних.

81. Площа підлоги між відкосами панорамного вікна (заввишки від рівня підлоги не менш як 1,9 метра) зараховується до площі приміщення (рис. 1).

82. Суміжні частини приміщень, з’єднані прорізами без дверей (арками), необхідно вважати одним приміщенням, якщо ширина прорізу між ними більше половини ширини меншого приміщення по спільній стіні (за винятком коридорних шлюзів). Площа прорізу при цьому включається до площі приміщення (рис. 2).