- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охоронну діяльність
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 2, ст.8)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 5038-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.225
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 1206-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 24, ст.885
№ 222-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, ст.158
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371
№ 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 1882-IX від 16.11.2021 )
Цей Закон визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян;
об'єкт охорони - фізична особа та/або майно;
суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;
охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;
охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру;
персонал охорони - працівники, які безпосередньо виконують функції з охорони майна або фізичних осіб відповідно до свого кваліфікаційного рівня;
фахівець з організації заходів охорони - керівник суб'єкта охоронної діяльності або його заступник, начальник філії, іншого відокремленого структурного підрозділу або його заступник, до посадових обов'язків якого належать організація та проведення заходів охорони, контроль за виконанням персоналом охорони покладених на нього обов'язків;
пропускний режим - установлений у межах об'єктів охорони порядок, який забезпечується комплексом організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, що здійснюються з метою виключення можливості безконтрольного переміщення осіб, транспортних засобів і майна на об'єкти та з об'єктів охорони;
внутрішньооб'єктовий режим - порядок, установлений у межах об'єктів охорони, що забезпечується сукупністю заходів і правил внутрішнього розпорядку, обов'язкових для виконання особами, які на них перебувають;
транспорт реагування - транспортний засіб, що знаходиться у власності суб'єкта охоронної діяльності, призначений для забезпечення негайного реагування персоналу охорони на протиправні дії щодо об'єкта охорони або на події та обставини, що завдають (можуть завдати) майнової шкоди або створюють можливу загрозу особистій безпеці громадян чи персоналу охорони на об'єктах охорони;
технічні засоби охорони - технічні засоби, що використовуються під час здійснення охоронної діяльності: системи, прилади та обладнання для виявлення, оповіщення і попередження про наявність небезпеки для життя людей та/або майна;
пункт централізованого спостереження - центр з працюючим персоналом, який спостерігає за станом систем передавання тривожних сповіщень.
Стаття 2. Мета Закону
1. Основною метою цього Закону є створення умов для:
1) захисту майна, забезпечення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та фізичних осіб;
2) забезпечення державного контролю за здійсненням заходів з охорони майна та фізичних осіб;
3) розвитку та вдосконалення сфери надання послуг з охорони власності та громадян.
Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності.
2. Дія цього Закону поширюється на правовідносини правоохоронних органів та військових формувань у процесі надання ними послуг з охорони власності та громадян у частині, що не регулюється законодавчими актами, які регламентують їх діяльність.
Стаття 4. Державне регулювання у сфері охоронної діяльності
1. Органами державного регулювання у сфері охоронної діяльності є Кабінет Міністрів України, а також центральний орган виконавчої влади у сфері охоронної діяльності.
Розділ II
ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТА ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 5. Види охоронних послуг
1. Суб'єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:
1) охорона майна громадян;
2) охорона майна юридичних осіб;
3) охорона фізичних осіб.
Стаття 6. Забезпечення охоронної діяльності
1. Охорона майна та фізичних осіб забезпечується персоналом охорони шляхом здійснення таких заходів:
1) використання пунктів централізованого спостереження, технічних засобів охорони, транспорту реагування, службових собак;
2) контроль за станом майнової безпеки об'єкта охорони;
3) запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;
4) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані з посяганням на об'єкт охорони.
2. Перелік об’єктів критичної інфраструктури, охорона яких здійснюється державними органами, підприємствами та організаціями, затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Вимоги щодо будівельного, конструктивного та технічного забезпечення пунктів централізованого спостереження визначаються у ліцензійних умовах.
5. Транспорт реагування суб'єкта охоронної діяльності є спеціальним транспортом і обладнується засобами радіотехнічного зв'язку, кольорографічними схемами та написами, відповідними світловими та звуковими сигналами у
порядку , визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Стаття 7. Ліцензування охоронної діяльності
1. Ліцензування охоронної діяльності здійснюється у порядку, визначеному
Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
Стаття 8. Договір про надання послуг з охорони
1. Суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
2. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положень
Цивільного кодексу України визначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань.
3. Замовник послуг з охорони майна зобов'язаний надати суб'єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.
Стаття 9. Права суб'єкта охоронної діяльності
1. Суб'єкт охоронної діяльності має право:
1) для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
2) для забезпечення радіозв'язку використовувати в установленому порядку радіочастоти;
3) використовувати в охоронній діяльності службових собак;
4) використовувати в охоронній діяльності технічні засоби охоронного призначення;
5) використовувати транспорт реагування;
6) одержувати за своїм письмовим запитом від замовника послуг з охорони відомості та копії документів, необхідні для здійснення заходів охорони на об'єкті охорони;
7) за згодою замовника послуг з охорони (його представника) оглядати територію, будинки, приміщення, майно, що охороняються.
Стаття 10. Обмеження в охоронній діяльності
1. Під час організації та здійснення охоронної діяльності забороняється:
1) придбавати та використовувати майно, визначене законодавством для виключного використання військовими формуваннями та правоохоронними органами;
2) використовувати ознаки належності (елементи символіки, формений одяг тощо) до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів, у тому числі в назві суб'єкта охоронної діяльності, на одязі, транспорті реагування, будівлях, у документації;
3) створювати перешкоди чи заважати діяльності представників правоохоронних та інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадянам у здійсненні ними повноважень, наданих їм законами та іншими нормативно-правовими актами;
4) розголошувати відомості про вжиті заходи щодо організації та здійснення охоронної діяльності, а також інформацію з обмеженим доступом та інформацію про особу, яка охороняється, що стали відомі у зв'язку із здійсненням охоронної діяльності, крім випадків, передбачених законодавством;
5) приховувати факти про кримінальні правопорушення, що вчиняються або готуються, незалежно від інтересів замовника послуг з охорони;
6) охороняти фізичну особу, яка вчиняє кримінальне або адміністративне правопорушення або намагається їх вчинити;
7) здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб, а також ставлять під загрозу їх життя та здоров'я, честь, гідність і ділову репутацію;
8) використовувати засоби радіозв'язку без наявності дозволу на їх використання на наданих радіочастотах;
10) залучати до охоронних заходів осіб, які не подали документів, необхідних для влаштування на роботу, або не відповідають кваліфікаційним вимогам;
11) брати участь у виконанні судових рішень під час виконавчого провадження;
12) вдаватися до дій, спрямованих на силове протистояння між персоналом охорони різних суб'єктів господарювання.
Розділ III
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 11. Умови залучення громадян до охоронної діяльності
1. Персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб'єктом господарювання та подали документи, що вони:
1) не перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії;
2) не мають непогашеної чи незнятої судимості за скоєння умисних кримінальних правопорушень;
................Перейти до повного тексту