1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про звіт Тимчасової депутатської слідчої комісії по перевірці фактів фальсифікації окремих положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" та контролю за виконанням пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 6 липня 1995 року "Про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства"
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР N 1555-III від 16.03.2000, ВВР, 2000, N 22, ст.173 )
Верховна Рада України
постановляє:
1. Звіт Тимчасової депутатської слідчої комісії взяти до відома.
2. Відзначити, що Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" від 17 березня 1993 року не вирішив проблеми створення та нормального функціонування первинного ринку приватизаційних цінних паперів, не виконав завдань з метою зниження ризику покупців у процесі розміщення вкладів в об'єкти приватизації.
Законодавча невизначеність, непроведення юридично-правової експертизи проекту Декрету, відсутність чіткої системи контролю в сфері діяльності фінансових посередників, безвідповідальність місцевих органів виконавчої влади всебічно сприяли активізації створення та негативної діяльності псевдодовірчих товариств, трастів, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших суб'єктів підприємництва в частині залучення майна та, що найгірше, грошових коштів громадян. Неприйняття своєчасних оперативних запобіжних заходів з боку владних структур,контролюючих та правоохоронних органів призвело до розповсюдження в Україні фінансового шахрайства у загрозливих для держави широкомасштабних розмірах, масового пограбування населення, насамперед соціально не захищеного.
3. Надаючи виняткового значення забезпеченню надійних гарантій захисту майнових прав громадян, запропонувати Кабінету Міністрів України у місячний термін внести на розгляд Верховної Ради України:
1) Проект Закону України про забезпечення відшкодування втрат громадян, які постраждали внаслідок недобросовісної діяльності небанківських фінансових установ, в якому, зокрема, визначити:
- коло осіб, яким компенсуються зазначені втрати;
- обсяг компенсації, який має дорівнювати прямій дійсній шкоді, завданій громадянину;
- що правонаступниками щодо майна довірчих товариств та інших небанківських фінансових установ, які фактично припинили свою діяльність, можуть бути інші особи (санатори) за умов взяття ними на себе зобов'язань щодо відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок недобросовісної діяльності цих установ, завданих втрат в обсязі, встановленому цим Законом;
- створення Фонду відшкодування втрат громадян, які постраждали внаслідок недобросовісної діяльності небанківських фінансових установ, засновниками якого мають бути державні органи та об'єднання громадян, які постраждали внаслідок діяльності цих установ. При цьому Фонд має стати правонаступником щодо майна тих довірчих товариств та інших небанківських фінансових установ, які фактично припинили свою діяльність, якщо немає осіб, які бажають здійснити санацію. Визначити реальні джерела грошових коштів та майна, що будуть зараховуватись до Фонду компенсації, а також передбачити участь в управлінні Фондом як держави, так і громадських об'єднань вкладників, створених з метою захисту їх прав.

................
Перейти до повного тексту