Верховна Рада України відзначає, що 4 грудня 2002 року під час парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні" було проаналізовано проблеми і загалом ситуацію, що склалася в галузі засобів масової інформації, місце і роль засобів масової інформації в системі соціальних інституцій та у взаєминах із інститутами влади й суспільством у цілому.

Учасники слухань відзначили відсутність достатніх, у тому числі й законодавчих, умов для виконання засобами масової інформації функцій інформування, громадської критики й контролю, а також налагодження процесу комунікації у суспільстві; відсутність умов для економічної незалежності засобів масової інформації, що є основною передумовою обмеження конституційних прав громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження поглядів і переконань.

В Україні склалася загрозлива ситуація із забезпеченням основних прав та свобод людини й громадянина на отримання повної, неупередженої інформації, необхідної для прийняття усвідомлених рішень. Значного поширення набув тиск на журналістів під час виконання ними своїх професійних обов'язків, що є фактично запровадженням політичної цензури. Засоби масової інформації втрачають належну їм у демократичному суспільстві функцію посередника між владою та суспільством.

Зважаючи на висновки та пропозиції учасників парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні", Верховна Рада України

1. Визнати незадовільним виконання Кабінетом Міністрів України, Генеральною прокуратурою України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення рекомендацій та пропозицій, викладених у Постанові Верховної Ради України від 7 червня 2001 року "Про підсумки парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України", стосовно неухильного дотримання вимог законодавства України в інформаційній сфері, забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова та вільне збирання, використання і поширення інформації.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України взяти до виконання пропозиції учасників парламентських слухань щодо:

недопущення незаконного припинення діяльності засобів масової інформації та застосування заходів впливу на засоби масової інформації шляхом перешкоджання їх діяльності, зокрема у процесі видання та розповсюдження друкованих видань;

забезпечення рівності прав і можливостей для створення і функціонування засобів масової інформації усіх форм власності, усунення монопольної діяльності суб'єктів інформаційного ринку;

підготовки та подання до Верховної Ради України проекту Закону України про приєднання України до Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

3. Запропонувати Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України в установленому порядку провести перевірку діяльності посадових осіб органів державної влади у сфері регулювання діяльності засобів масової інформації щодо відповідності такої діяльності вимогам законодавства та наявності у ній ознак злочинів, передбачених статтею 171 "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" та статтею 364 "Зловживання владою або службовим становищем" Кримінального кодексу України;

Генеральній прокуратурі України вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення осіб, винних у смерті журналістів Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова, здійснити всебічне розслідування обставин смерті Михайла Коломійця та справ, пов'язаних із застосуванням фізичного насилля до журналістів в Україні;

Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України до 1 березня 2003 року поінформувати Верховну Раду України про здійснення заходів, передбачених абзацами першим та другим цього пункту.

4. Звернути увагу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на необхідність чіткого виконання основних завдань, передбачених статтею 2 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", зокрема, щодо захисту телерадіоорганізацій від тиску владних структур, політичних, релігійних, фінансових та економічних кіл суспільства, а також щодо приведення практики ліцензування телерадіоорганізацій у відповідність з вимогами законодавства України.