Верховна Рада України відзначає, що парламентські слухання "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України", проведені 16 січня 2001 року, стали важливим практичним заходом щодо аналізу ситуації в цій сфері, узагальнення проблем та визначення шляхів їх розв'язання, а також удосконалення форм і методів законотворчої діяльності парламенту, спрямованої на забезпечення інформаційної безпеки держави та дотримання конституційних прав громадян на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, отримання повної і об'єктивної інформації про життя суспільства та діяльність органів державної влади.

Верховна Рада України констатує, що стан справ та тенденції в цій сфері свідчать про серйозну кризу і значні відхилення від демократичного розвитку. Зокрема, поширено практику використання найвпливовіших засобів масової інформації для дезорієнтації населення щодо ситуації в країні, нав'язування політичних оцінок, маніпулювання громадською думкою. Державні засоби масової інформації фактично перетворено на знаряддя політичної боротьби.

Органи державної влади та посадові особи, відповідальні за формування інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки, позбавлені можливості повноцінно виконувати свої функції.

Засоби масової інформації, які прагнуть бути об'єктивними, нерідко під сумнівними приводами притягаються до відповідальності, переслідуються податковими та іншими контролюючими органами, а над незалежними журналістами чиняться фізичні розправи.

Стан справ стосовно забезпечення в Україні реальної свободи слова і права громадян на об'єктивну інформацію викликає занепокоєння Ради Європи, інших міжнародних організацій, професійних та правозахисних організацій.

Зважаючи на висновки та пропозиції учасників парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України", Верховна Рада України

1. Визнати незадовільним стан справ у сфері забезпечення діяльності засобів масової інформації, свободи слова і додержання прав громадян на вільний доступ до інформації.

Рекомендувати Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення вжити рішучих заходів, спрямованих на неухильне дотримання вимог законодавства України в інформаційній сфері, забезпечення конституційних прав громадян на свободу слова та вільне збирання, використання і поширення інформації.

2. Взяти до відома та виконання адресовані органам державної влади України рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи, що містяться в Резолюції N 1239 від 25 січня 2001 року "Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні", зокрема щодо:

невідкладного і прозорого розслідування усіх випадків насильства над журналістами та смерті журналістів;

неприпустимості позасудового закриття засобів масової інформації та припинення трансляції програм телерадіоорганізацій;

необхідності внесення змін до законів України щодо відшкодування моральної шкоди, кримінальної, цивільної, адміністративної відповідальності за поширення недостовірної інформації, наклеп, образу;

внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" відповідно до експертного висновку, наданого Радою Європи;

створення рівних умов для функціонування всіх засобів масової інформації;

припинення практики тиску на засоби масової інформації через важелі друкування та поширення;

сприяння громадським засобам мовлення;

ратифікації Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

3. Звернути увагу Президента України, Кабінету Міністрів України на невиконання правових актів, прийнятих за результатами парламентських слухань: "Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи" (10 квітня 1997 року), "Інформаційна політика України: стан і перспективи" (15 січня 1999 року) та Дня Уряду на тему: "Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні" (9 лютого 1999 року), - зокрема. Указу Президента України від 21 липня 1997 року N 663/97 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин".

Кабінету Міністрів України поінформувати Верховну Раду України про причини невиконання цих правових актів та вжиті заходи щодо винних у цьому осіб.

4. Визнати незадовільною діяльність Національної телекомпанії України (НТКУ).

Запропонувати Президенту України звільнити Долганова В.О. з посади президента НТКУ та зміцнити керівництво НТКУ.

5. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України на порушення законодавства України в діяльності Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України, зокрема:

систематичне ігнорування з боку керівництва цих організацій вимог Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" і відповідних постанов про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України;

невідповідність вимогам законодавства України статутів цих телерадіоорганізацій;

монопольне використання ними кількох каналів мовлення;

порушення порядку їх фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

Запропонувати Генеральній прокуратурі України, Державному комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення протягом червня-вересня 2001 року вжити відповідних заходів для забезпечення діяльності Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України у повній відповідності з вимогами законодавства України і повідомити про вжиті заходи Верховну Раду України.

6. Передбачити припинення бюджетного фінансування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України в разі невиконання ними Постанови Верховної Ради України від 8 лютого 2001 року "Про порядок висвітлення роботи сьомої сесії Верховної Ради України третього скликання".

Доручити профільним комітетам Верховної Ради України у двомісячний термін підготувати і внести на розгляд Верховної Ради України проекти рішень щодо механізмів припинення бюджетного фінансування цих державних телерадіоорганізацій і приведення їх статутних документів у відповідність з вимогами законодавства України.

7. Визнати незадовільним стан національної безпеки України в інформаційній сфері, що виявляється передусім у втраті контролю за використанням радіочастотного ресурсу України, уповільненні розвитку новітніх інформаційних технологій, протекціонізмі зарубіжним суб'єктам інформаційних відносин на національному ринку інформаційних послуг, ігноруванні посадовими особами органів державної влади, керівниками засобів масової інформації норм законодавства України в інформаційній сфері.

8. Запропонувати Кабінету Міністрів України денонсувати Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі телебачення і радіомовлення від 23 жовтня 2000 року як таку, що суперечить законодавству України і спрямована проти вітчизняних телерадіоорганізацій, які діють у повній відповідності з вимогами законодавства України в інформаційній сфері.