- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Договір
Договір
між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення
( Договір ратифіковано Законом
N 2928-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 23, ст.148 )
( Зміни до Договору див. в
Угоді від 08.12.2017 )
Дата підписання: 23.04.2001
Дата ратифікації Україною: 10.01.2002
Дата набрання чинності для України: 08.02.2002
Україна та Литовська Республіка, які далі іменуються Сторонами,
прагнучи розвивати співробітництво в галузі соціального забезпечення,
домовились про таке:
Частина I
Загальні положення
Стаття 1
1. Для цілей цього Договору нижченаведені терміни означають:
1) "законодавство" - закони та інші нормативно-правові акти Сторін, що регламентують види соціального забезпечення, які вказані в статті 2;
2) "компетентні органи управління":
в Україні - Міністерство праці та соціальної політики України,
у Литовській Республіці - Міністерство соціальної охорони та праці Литовської Республіки;
3) "компетентна установа" - орган або відомство, що уповноважені державою на виконання обов'язків згідно з цим Договором;
4) "проживання" - фактичне легальне проживання особи, включаючи його постійне проживання або проживання відповідно до тимчасового виду на проживання з метою отримання права на постійне проживання;
5) "особа, що самостійно займається трудовою діяльністю" - особа, яка займається індивідуальною трудовою діяльністю з метою отримання прибутку і яка відповідно до законодавства кожної із Сторін підлягає державному соціальному страхуванню;
6) "страховий (трудовий) стаж" - періоди сплати зборів державного соціального страхування, роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким вони накопичені, а також будь-які інші періоди, прирівнені відповідно до цього законодавства до страхового (трудового) стажу;
7) "пенсії" та "допомоги" - пенсії та допомоги, з урахуванням передбачених законодавством підвищень, надбавок та доплат;
8) "відшкодування шкоди" - грошові виплати по відшкодуванню шкоди, вчиненої каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням працівником своїх трудових обов'язків, надаються робітникам, а в разі їхньої смерті - особам, що мають право на відшкодування шкоди;
9) "допомоги сім'ям з дітьми" - допомоги, котрі призначаються відповідно до законодавства кожної із Сторін сім'ям, що виховують дітей;
10) "член сім'ї" - особа, визначена або визнана такою на підставі законодавства, за яким призначаються та сплачуються пенсії та допомоги;
11) "роботодавець " - юридична або фізична особа, визначена або визнана такою на підставі законодавства кожної із Сторін;
2. Інші терміни і вирази, що застосовуються у цьому Договорі, мають значення, яке надається їм відповідно до законодавства кожної із Сторін.
Стаття 2
1. Цей Договір поширюється на передбачені законодавством кожної із Сторін нижчеперераховані види соціального забезпечення:
В Україні -
1) пенсії за віком;
2) пенсії по інвалідності;
3) пенсії за вислугу років;
4) пенсії у разі втрати годувальника;
5) пенсії та відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, професійного захворювання, та у випадку його смерті з цих причин;
6) допомоги по тимчасовій непрацездатності (хворобі), по вагітності та пологах;
7) допомоги сім'ям з дітьми;
8) допомоги по безробіттю;
9) допомоги на поховання.
У Литовській Республіці -
1) пенсії по інвалідності;
2) пенсії по старості;
3) пенсії за вислугу років;
4) пенсії вдовам (удівцям) та пенсії сиротам;
5) відшкодування шкоди в разі трудового каліцтва та професійного захворювання;
6) допомоги по хворобі та материнству;
7) допомоги сім'ям, що виховують дітей;
8) допомоги по безробіттю;
9) допомоги на поховання.
2. Цей Договір поширюватиметься також на закони та інші нормативно-правові акти, що змінюють або доповнюють законодавство, яке регламентує види соціального забезпечення, перераховані у попередньому пункті.
Стаття 3
1. Цей Договір регламентує соціальне забезпечення осіб, що проживають на території однієї із Сторін, на яких поширювалось чи поширюється законодавство однієї або обох Сторін.
2. Цей Договір не поширюється на військовослужбовців збройних сил, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, державної безпеки.
Стаття 4
Права та обов'язки громадян однієї Сторони, а також членів їхніх сімей, незалежно від їхнього громадянства, що проживають на території іншої Сторони, при застосуванні законодавства цієї Сторони, дорівнюються до прав та обов'язків її власних громадян.
Стаття 5
1. Право на призначення пенсій та допомог особа набуває згідно з цим Договором та відповідно до законодавства тієї Сторони, на території якої набутий страховий (трудовий ) стаж, що надає право на призначення пенсії та допомоги.
2. Якщо цим Договором не передбачено інше, не може бути відмовлено у призначенні пенсії та допомоги, а також відшкодуванні шкоди, на які в особи виникає право відповідно до законодавства однієї Сторони, а призначені не підлягають зменшенню, призупиненню або припиненню їх виплати з тієї причини, що ця особа проживає на території іншої Сторони.
3. Положення пункту 2 цієї статті не розповсюджуються на допомоги по безробіттю, допомоги сім'ям з дітьми та допомоги на поховання, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 26.
Частина II
Застосування законодавства
Стаття 6
1. До осіб, що працюють за наймом, а також на осіб, що самостійно займаються трудовою діяльністю, застосовується законодавство Сторони, на території якої вони виконують роботу, якщо статтею 7 цього Договору не передбачено інше.
2. Якщо особа працює за наймом або самостійно займається трудовою діяльністю одночасно на території обох Сторін, то до такої особи застосовується законодавство тієї Сторони, на території якої вона проживає.
3. Якщо особа одночасно працює за наймом на території однієї Сторони та самостійно займається трудовою діяльністю на території другої Сторони, то до такої особи застосовується законодавство тієї Сторони, на території якої вона працює за наймом.
Стаття 7
1. До осіб, що працюють за наймом, зайнятих у роботодавця на території однієї Сторони та направлених цим роботодавцем на територію іншої Сторони для виконання робіт на користь цього роботодавця, продовжує застосовуватися законодавство першої Сторони за умови, що строк роботи цих осіб не перевищує трьох років.
2. До осіб, що працюють за наймом та здійснюють міжнародні перевезення, і виконують роботу на території обох Сторін як працівники автомобільного, залізничного та повітряного транспорту в інтересах роботодавця, зареєстрованого на території однієї із Сторін, застосовується законодавство цієї Сторони.
3. До державних службовців та прирівнених до них осіб, що направлені державними органами однієї Сторони на територію іншої Сторони, застосовується законодавство першої Сторони.
4. До осіб, що працюють за наймом в дипломатичних представництвах та консульських установах як технічний та обслуговуючий персонал, застосовується законодавство Сторони, на території якої вони проживають. Однак ці особи можуть вибрати законодавство Сторони дипломатичних представництв та консульських установ, в яких працюють за наймом, за умови, що вони є громадянами цієї Сторони. Такий вибір здійснюється при заключенні трудового договору або у шестимісячний строк після набрання чинності цим Договором.
5. До членів екіпажу морського судна, а також осіб, що працюють за наймом на морському судні, застосовується законодавство Сторони, під прапором якої судно здійснює плавання.
Стаття 8
При застосуванні положень пунктів 1, 3 і 4 статті 7 цього Договору до осіб, що супроводжують та разом з ними проживають, непрацюючих членів сім'ї застосовується законодавство тієї ж самої Сторони, що й на відповідну особу.
Стаття 9
Сплата зборів державного соціального страхування проводиться відповідно до законодавства тієї Сторони, законодавство якої застосовується відповідно до цього Договору на момент здійснення трудової діяльності.
Частина III
Спеціальні положення для окремих видів соціального забезпечення та допомог
Допомоги по тимчасовій непрацездатності (хворобі) та по вагітності та пологах (по материнству)
Стаття 10
Якщо законодавство однієї Сторони зумовлює набуття, зберігання та поновлення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності (по хворобі) або по вагітності та пологах (по материнству) накопиченням страхового (трудового ) стажу, то для сумування цього стажу компетентна установа цієї Сторони враховує, по мірі необхідності, страховий (трудовий) стаж, накопичений згідно із законодавством другої Сторони, за умови, що цей стаж не співпадає у часі.
Стаття 11
Особам, які після набуття права на допомогу по тимчасовій непрацездатності (по хворобі) та по вагітності та пологах (по материнству) відповідно до законодавства однієї Сторони тимчасово прибувають або переселяються на територію другої Сторони, ці допомоги виплачують компетентні установи першої Сторони відповідно до положень застосованого ним законодавства, так ніби ці особи знаходились на території цієї Сторони.
Стаття 12
До осіб, що отримують пенсії за законодавством обох Сторін, застосовується законодавство щодо медичного страхування (медичного обслуговування) тієї Сторони, на території якої вони проживають. Це правило також застосовується до осіб, що отримують пенсію тільки відповідно до законодавства другої Сторони.
Пенсії по інвалідності, за віком (старості), за вислугу років, пенсії у разі втрати годувальника
Стаття 13
1. При встановленні права на пенсію, зумовлену накопиченням страхового (трудового) стажу, компетентна установа однієї Сторони, з метою сумування стажу, враховує періоди страхування, накопичені відповідно до законодавства другої Сторони, за умови, що цей стаж не співпадає повністю або частково в часі.
2. Якщо законодавство однієї Сторони зумовлює призначення пенсій за стаж, накопичений у відповідній професії або на відповідній роботі, то при призначенні таких пенсій зараховуються періоди, накопичені на підставі законодавства іншої Сторони у тій же професії, або на тій же роботі. Якщо підсумовані таким чином періоди не відповідають умовам, що дають право на зазначені пенсії, то ці періоди зараховуються для призначення пенсій на загальних підставах.
Стаття 14
1. Якщо законодавство однієї Сторони ставить призначення пенсій в залежність від умови, відповідно до якої в момент виникнення страхового випадку до відповідної особи або померлого (при призначенні пенсії у разі втрати годувальника) застосовувалось законодавство тієї Сторони, то питання вирішується позитивно і в разі, коли ця умова була виконана на території іншої Сторони.
2. Якщо законодавство однієї Сторони право на пенсію ставить у залежність від певного періоду державного соціального страхування безпосередньо перед настанням страхового випадку, то умова вважається виконаною, якщо відповідна особа на цей період була застрахована відповідно до законодавства іншої Сторони.
Стаття 15
У випадку застосування положень статті 13 цього Договору компетентна установа кожної із Сторін вираховує розмір пенсії та виплачує її тільки за страховий (трудовий) стаж, накопичений згідно із застосовуваним цією компетентною установою законодавством.
Стаття 16
................Перейти до повного тексту