1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Республіки Киргизстан про повітряне сполучення
Дата підписання: 23 лютого 1993 р.
Дата набуття чинності: 23 лютого 1993 р.
Уряд України та Уряд Республіки Киргизстан, які надалі іменуються "Договірні Сторони",
керуючись принципами та нормами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року,
бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їхніми відповідними територіями,
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Для цілей цієї Угоди такі терміни означають:
a) "авіаційна влада" - по відношенню до України Міністерство транспорту України, а по відношенню до Республіки Киргизстан - Національна авіакомпанія Киргизстану "Киргизстан аба жолдору" або в обох випадках будь-яка особа або орган, уповноважений здійснювати функції, що виконуються в цей час згаданою владою;
b) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, яке було призначене та уповноважене у відповідності до Статті 4 цієї Угоди;
c) "територія" (стосовно держави) - земна поверхня, територіальні та внутрішні води, повітряний простір над ними, що знаходяться під суверенітетом цієї держави;
d) "Конвенція" - Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, відкрита для підписання в Чикаго 7 грудня 1944 року, термін включає в себе будь-який Додаток та будь-яку поправку до нього, що прийняті згідно Статті 90 цієї Конвенції, в тій мірі, до якої Додаток і поправка до нього пристосовуються до Договірних Сторін, та будь-яку поправку до Конвенції, прийняту згідно статті 94 Конвенції;
e) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" - мають значення, вказані в Статті 96 Конвенції.
2. Додаток до цієї Угоди складає її невід'ємну частину.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою встановлення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, вказаних в Додатку до цієї Угоди (які надалі іменуються "договірні лінії" та "встановлені маршрути").
Стаття 3
1. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, буде користуватися при експлуатації договірних ліній по встановленим маршрутам такими правилами:
a) здійснювати політ над територією іншої Договірної Сторони без посадки;
b) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони з некомерційною метою;
c) здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, що вказані в Додатку до цієї Угоди, з метою завантаження та (або) вивантаження пасажирів, пошти чи вантажу міжнародного слідування.
2. Ніщо в цій Статті не буде розглядатися, як надання права призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони брати на борт пасажирів, пошту та вантаж для їхнього перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони за винагороду чи на умовах оренди.
3. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пунктах перельоту державних кордонів встанавлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.
4. Всі технічні та комерційні питання, що стосуються польотів суден та перевезень пасажирів, вантажу і пошти на договірних лініях, а також всі питання, що стосуються комерційної співпраці, в тому числі до розкладу, частоти рейсів, типів повітряних суден, технічному обслуговуванню повітряних суден на землі і до порядку фінансових розрахунків, будуть вирішуватися за домовленістю між призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін та надаються авіаційній владі на затвердження.
5. Розклад руху по договірних лініях повинен бути наданий на розгляд авіаційній владі Договірних Сторін не пізніше 30 днів до дати відкриття, що припускається. В деяких випадках цей строк може бути скорочений за узгодженням вищезгаданої влади.
Стаття 4
1. Авіаційна влада кожної Договірної Сторони буде мати право призначати авіапідприємства з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, повідомивши про це письмово авіаційну владу іншої Договірної Сторони.
2. Після отримання такого повідомлення інша Договірна Сторона у відповідності з положенням пунктів 3 та 4 цієї Статті негайно надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційна влада однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти може вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, приписані законами та правилами, які здебільшого застосовуються цією владою при здійсненні міжнародного повітряного сполучення.
4. Кожна Договірна Сторона буде мати право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказані в пункті 2 цієї статті або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при використанні призначеним авіапідприємствам прав, вказаних в Статті 3, в будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та дійсний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, чи її громадянам.
5. Авіапідприємство, яке призначене та отримало таким чином дозвіл, може почати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені у відповідності з положеннями Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.
Стаття 5
1. Кожна Договірна Сторона буде мати право анулювати дозвіл на польоти або призупинити користування вказаними в Статті 3 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при користуванні цими правами:
a) у будь-якому випадку, коли вона не впевнена в тому, що переважне володіння та дійсний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, або її громадянам, або
b) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, що надає ці права, або
c) у випадку, якщо авіапідприємство будь-яким іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.
2. Якщо негайне анулювання, призупинення чи вимога виконання умов, вказаних в пункті 1 цієї Статті, не є необхідним для попередження подальших порушень законів та правил, то право, про яке сказано в цьому пункті, буде використовуватися тільки після консультації між авіаційною владою Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційною владою повинні відбутися в можливо короткі строки з дати запиту.
Стаття 6
1. Посвідчення придатності до польотів, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, що видані чи яким надана сила однією Договірною Стороною, будуть протягом строку їх дійсності визнані іншою Договірною Стороною, за умови, що вимоги, у відповідності з якими такі посвідчення чи свідоцтва були видані чи визнані дійсними, відповідають вимогам або перевищують мінімальні норми, які встановлені чи які можуть час від часу встановлюватися у відповідності з Конвенцією.
2. Однак під час польотів над власною територією кожна Договірна Сторона зберігає за собою право відмовити у визнанні дійсності посвідчення про кваліфікацію та свідоцтв, виданих її власним громадянам або визнаних дійсними у відношенні цих громадян іншою Договірною Стороною або будь-якою іншою державою.
Стаття 7
1. Закони та правила однієї Договірної Сторони, що регулюють приліт та виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, чи експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час їх перебування в межах її території, будуть застосовуватися до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.
2. Закони та правила однієї Договірної Сторони, що регулюють прибуття та відправлення з її території пасажирів, екіпажу, вантажу та пошти, в тому числі паспортні, митні, валютні та санітарні формальності, будуть застосовуватися до пасажирів, екіпажів, вантажів та пошти повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, під час їхнього перебування в межах вказаної території.
Стаття 8
Збори та інші платежі за користування кожним аеропортом, включаючи його споруди, технічні та інші засоби та послуги, а також будь-які платежі за користування аеронавігаційними засобами зв'язку та послугами будуть стягуватися у відповідності із встановленими ставками та тарифами кожної Договірної Сторони.
Стаття 9
Пасажири, багаж та вантаж, що прямують прямим транзитом через територію однієї Договірної Сторони та не покидають райони аеропорту, виділеного з цією метою, будуть піддаватися лише спрощеному контролю.
Багаж та вантаж, що прямують прямим транзитом, не будуть обкладатися митними зборами та іншими подібними податками.
Стаття 10
1. Призначеним авіапідприємствам Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами між їхніми відповідними територіями.
2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони повинне приймати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони для того, щоб не завдати збитків перевезенням останньому авіапідприємству, яке експлуатує авіалінію по цьому ж маршруту або його частині.
3. Договірні лінії, що обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати загальноприйнятим потребам в перевезеннях по зазначеним маршрутам і кожне авіапідприємство повинно мати першочерговим завданням надання такої місткості, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим та розумно запропонованим потребам в перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між їхніми відповідними територіями.
4. Перевезення, що здійснюються призначеним авіапідприємством за цією Угодою повинні відповідати загальному принципу, згідно з яким місткість буде залежати від:
a) потреб в перевезеннях між державами, в яких починаються та закінчуються перевезення;
b) потреб в перевезеннях того району, через який проходить авіалінія, та
c) потреб у транзитних перевезеннях.
Стаття 11
1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися на розумному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні витрати, розумний прибуток, характеристику авіалінії (наприклад, швидкість та зручність) та тарифи інших авіапідприємств для будь-якої частини встановленого маршруту. Ці тарифи повинні бути встановлені у відповідності з вказаними нижче умовами цієї Статті.
2. Тарифи, що вказані у пункті 1 цієї Статті, а також розмір агентських комісійних з цих тарифів повинні, по можливості, узгоджуватися по кожному із встановлених маршрутів між зацікавленими призначеними авіапідприємствами після консультації з іншими авіапідприємствами, що експлуатують весь маршрут або його частину. Узгоджені таким чином тарифи підлягають затвердженню авіаційною владою Договірних Сторін.
3. Якщо призначені авіапідприємства не зможуть погодитися з будь-яким з цих тарифів або з яких-небудь інших причин тариф не може бути узгоджений у відповідності з умовами пункту 2 цієї Статті, авіаційна влада Договірних Сторін повинна спробувати встановити тариф за домовленістю між собою.
4. Якщо авіаційна влада не зможе досягти згоди з питання затвердження якого-небудь тарифу, наданого їй у відповідності до пункту 2 цієї Статті, чи з приводу пункту 3 цієї Статті, ця розбіжність повинна бути врегульована згідно умов Статті 19 цієї Угоди.

................
Перейти до повного тексту