1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про охорону прав на знаки для товарів і послуг
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 7, ст. 36) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 3771-XII від 23.12.93, ВВР, 1994, № 7, ст. 37 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 751-XIV від 16.06.99, ВВР, 1999, № 32, ст.266 № 2188-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 8, ст.37 № 2783-III від 15.11.2001, ВВР, 2002, № 7, ст.51 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 34-IV від 04.07.2002, ВВР, 2002, № 35, ст.256 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 850-IV від 22.05.2003, ВВР, 2003, № 35, ст.271 № 254-VI від 10.04.2008, ВВР, 2008, № 23, ст.217 № 5460-VI від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.41 № 317-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 26, ст.219 № 286-IX від 12.11.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.10 № 703-IX від 16.06.2020 № 815-IX від 21.07.2020 № 2801-IX від 01.12.2022 № 2974-IX від 20.03.2023 № 3005-IX від 21.03.2023 )
( Зміни до Закону, що вводяться в дію 29.12.2024, додатково див. в Законі № 2800-IX від 01.12.2022 )
( У тексті Закону слово "Відомство" замінено словом "Установа" у відповідних відмінках із Законом № 2188-III від 21.12.2000 )
( У тексті Закону слова "знаки для товарів і послуг" в усіх відмінках і числах замінено словами "торговельна марка" у відповідному відмінку і числі; слова "зареєстрований знак" в усіх відмінках і числах замінено словами "зареєстрована торговельна марка" у відповідному відмінку і числі; слово "знак" в усіх відмінках і числах замінити словами "торговельна марка" у відповідному відмінку і числі, крім абзаців шістнадцятого і двадцять першого статті 1, абзацу сьомого пункту 3 статті 6 та пункту 2 статті 24; слова "офіційний бюлетень" в усіх відмінках замінено словом "Бюлетень" у відповідному відмінку згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
( У тексті Закону слова "Установа" та "заклад експертизи" в усіх відмінках замінено словом "НОІВ"; слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності" у відповідному відмінку згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів та скорочення
( Назва статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
( Абзац перший статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях;
( Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
особа - фізична або юридична особа;
( Абзац третій статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 850-IV від 22.05.2003 )
торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
( Абзац четвертий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
свідоцтво - свідоцтво України на торговельну марку;
( Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
зареєстрована торговельна марка - торговельна марка, на яку видано свідоцтво або яка має міжнародну реєстрацію, що діє на території України;
( Абзац шостий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
заявка - сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва;
заявник - особа, яка подала заявку чи набула прав заявника в іншому встановленому законом порядку;
( Абзац восьмий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003 )
пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;
дата пріоритету - дата подання попередньої заявки до НОІВ або відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або Угоди про заснування Світової організації торгівлі, за якою заявлено пріоритет;
( Абзац десятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
Реєстр - Державний реєстр свідоцтв України на торговельні марки, ведення якого здійснюється в електронній формі;
( Абзац одинадцятий статті 1 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
Апеляційна палата - колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та розгляду інших питань, що належать до його компетенції відповідно до цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів України;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 ) ( Абзац тринадцятий статті 1 виключено на підставі Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
державна система правової охорони інтелектуальної власності - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ і сукупність наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 2188-III від 21.12.2000; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
доменне ім’я - ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 34-IV від 04.07.2002 )
МКТП - Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003 )
Атестаційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є проведення атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного);
( Статтю 1 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Апеляційна комісія - колегіальний орган НОІВ, основною метою діяльності якого є розгляд скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення атестаційної комісії та розгляд скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
( Статтю 1 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
База даних заявок - база даних, ведення якої здійснюється в електронній формі, яка містить визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відомості про заявку та поточне діловодство за нею, є відкритою і доступною для перегляду будь-якою особою на офіційному веб-сайті НОІВ;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Бюлетень - офіційний електронний бюлетень НОІВ;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
колективна торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги учасників об’єднання осіб, під яким розуміють будь-яку сукупність осіб незалежно від її організаційно-правової форми та складу та існування якого не суперечить законодавству держави, в якій воно створено, відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
міжнародна реєстрація - міжнародна реєстрація торговельної марки, здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Паризька конвенція - Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року.
( Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Стаття 2. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, належить:
забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг;
визначення пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони прав на знаки для товарів і послуг;
взаємодія та координація із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;
розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях;
укладення відповідно до законодавства міжнародних договорів про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
забезпечення виконання міжнародних програм та реалізації проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
взаємодія в установленому порядку з відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій;
затвердження положень про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Атестаційну комісію НОІВ та порядок атестації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), про Апеляційну комісію, про Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
здійснення координації діяльності НОІВ у сфері інтелектуальної власності;
здійснення контролю за дотриманням НОІВ законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виконує інші повноваження згідно із законом.
( Стаття 2 в редакції Закону № 2188-III від 21.12.2000; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 2-1. Повноваження Національного органу інтелектуальної власності у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг (торговельні марки)
1. Функції НОІВ виконує юридична особа публічного права (державна організація), утворена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та визначена Кабінетом Міністрів України.
2. До владних повноважень, делегованих НОІВ, належить:
приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них;
видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок;
опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі;
здійснення міжнародного співробітництва у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представлення інтересів України з питань охорони прав на торговельні марки у Всесвітній організації інтелектуальної власності та інших міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
здійснення підготовки, атестації та реєстрації представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
ведення Державного реєстру представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на торговельні марки.
3. НОІВ також здійснює:
функції "Національного відомства", передбачені Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;
інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства у сфері охорони прав на торговельні марки, розроблення пропозицій щодо удосконалення законодавства у зазначеній сфері та подання таких пропозицій до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
затвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертизи заявок та державної реєстрації торговельних марок;
організацію та виконання робіт з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
інші функції та повноваження, передбачені цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України, статутом.
НОІВ має право отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього повноважень і функцій інформацію, документи та матеріали.
4. НОІВ діє відповідно до цього Закону, інших законів України, актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статуту, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
5. З метою забезпечення виконання НОІВ делегованих владних повноважень керівник НОІВ уповноважений на підписання документів правовстановлюючого характеру.
6. Для підготовки рекомендацій з питань, що належать до компетенції НОІВ, орган проводить наукові дослідження, залучає експертів та консультантів.
7. НОІВ очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Керівником НОІВ може бути громадянин України, який проживає в Україні останні п’ять років, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, володіє однією з офіційних мов Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), має повну вищу юридичну освіту та/або освіту у сфері інтелектуальної власності, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності не менш як 10 років та досвід роботи на керівних посадах не менш як п’ять років.
( Абзац другий пункту 7 статті 2-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023 )
Керівником НОІВ не може бути особа, яка відповідно до рішення суду позбавлена права здійснювати діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади, а також піддавалася адміністративному стягненню за корупційне чи пов’язане з корупцією правопорушення протягом трьох років із дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Керівник НОІВ призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, відповідно до встановленого порядку проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
Керівник НОІВ має одного першого заступника та п’ятьох заступників, які призначаються на посаду центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, за поданням керівника НОІВ.
( Абзац п'ятий пункту 7 статті 2-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2974-IX від 20.03.2023 )
8. Наглядова рада є наглядовим органом НОІВ та формується у складі:
двох представників Верховної Ради України;
двох представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
одного представника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах науки і освіти;
одного представника громадських організацій представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених);
одного представника Національної академії правових наук України.
( Абзац шостий пункту 8 статті 2-1 в редакції Закону № 2974-IX від 20.03.2023 )
До складу наглядової ради можуть входити два представники міжнародних та/або регіональних організацій у сфері інтелектуальної власності з правом дорадчого голосу.
Персональний склад наглядової ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Члени наглядової ради виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Голова наглядової ради та його заступники обираються членами наглядової ради з їх числа. Головою наглядової ради не може бути представник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
До повноважень наглядової ради належить здійснення нагляду за фінансово-господарською діяльністю НОІВ, виконанням кошторису, використанням коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Наглядова рада має право:
запитувати у НОІВ будь-яку інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, та отримувати таку інформацію;
заслуховувати звіти керівника НОІВ про стан виконання НОІВ його повноважень, про здійснення фінансово-господарської діяльності, виконання кошторису, використання коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також план діяльності НОІВ;
подавати НОІВ рекомендації, обов’язкові для розгляду;
повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, про виявлені порушення.
Строк повноважень членів наглядової ради, крім голови, становить два роки і може бути подовжений не більш як на один строк. У разі закінчення строку повноважень члена наглядової ради відповідний орган чи організація, що його делегували, у місячний строк делегує до складу наглядової ради нового представника або приймає рішення про подовження строку повноважень члена наглядової ради.
Повноваження члена наглядової ради можуть бути достроково припинені за поданням органу, що його делегував. Повноваження члена наглядової ради також припиняються за ініціативою наглядової ради у разі:
подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
неможливості виконання покладених на нього обов’язків, у тому числі за станом здоров’я;
припинення відносин з органом, що його делегував;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
смерті або на підставі рішення суду про визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
застосування адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Орган, що делегував члена наглядової ради, повноваження якого припинено достроково, зобов’язаний делегувати до складу наглядової ради нового представника у місячний строк з дня дострокового припинення повноважень попереднього представника.
Наглядова рада діє відповідно до цього Закону та положення про наглядову раду, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Формою роботи наглядової ради є засідання, за результатами проведення якого складається протокол, копія якого надсилається до НОІВ та до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Засідання наглядової ради вважається правомочним, якщо на ньому присутня проста більшість членів наглядової ради.
Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення наглядової ради здійснюється НОІВ.
9. НОІВ щороку публікує на своєму офіційному веб-сайті фінансову звітність, зокрема річну фінансову звітність, аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності, звіт про свою діяльність, у тому числі про виконання кошторису, та кошторис на наступний рік.
Фінансова або консолідована фінансова звітність НОІВ підлягає аудиту, що проводиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
10. НОІВ не може мати на меті одержання прибутку від своєї діяльності. Фінансування діяльності НОІВ здійснюється за рахунок надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
НОІВ здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг у порядку та з використанням процедур, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі".
11. На електронні документи, що приймає або затверджує відповідно до цього Закону НОІВ, накладається кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Пункт 11 статті 2-1 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 ) ( Закон доповнено статтею 2-1 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 2-2. Гарантії незалежності Апеляційної палати та експертів Національного органу інтелектуальної власності
1. Діяльність Апеляційної палати ґрунтується на принципах законності, неупередженості, незалежності, прозорості, достовірності, колегіальності, кваліфікованого кадрового забезпечення.
2. Основними засадами розгляду Апеляційною палатою заперечень, заяв є верховенство права, законність, рівність учасників розгляду перед законом і Апеляційною палатою.
3. Повноваження Апеляційної палати, вимоги до її членів, порядок розгляду Апеляційною палатою заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, порядок організаційного та технічного забезпечення діяльності Апеляційної палати та вирішення інших питань, що належать до її компетенції, визначаються Регламентом Апеляційної палати, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.
4. Незалежність експерта НОІВ та правильність його висновку забезпечуються шляхом:
дотримання встановленого законодавством порядку призначення та проведення експертизи;
заборони втручання будь-кого у процес проведення експертизи;
створення умов, необхідних для діяльності експерта НОІВ, його матеріального, соціального та іншого забезпечення;
забезпечення можливості перегляду Апеляційною палатою висновків експертизи;
забезпечення можливості заявника та третіх осіб брати у передбачених законом випадках участь у проведенні експертизи.
( Закон доповнено статтею 2-2 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 2-3. Атестаційна комісія
1. Атестаційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).
2. До складу Атестаційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.
3. Повноваження Атестаційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
4. Атестаційна комісія діє на підставі цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Закон доповнено статтею 2-3 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 2-4. Апеляційна комісія
1. Апеляційна комісія є колегіальним органом НОІВ, що утворюється з метою розгляду скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення Атестаційної комісії, скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), а також з метою здійснення контролю за дотриманням патентними повіреними вимог законодавства.
2. До складу Апеляційної комісії входять працівники НОІВ, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, видатні науковці, які працюють у сфері інтелектуальної власності, та представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), які мають досвід практичної роботи у сфері правової охорони інтелектуальної власності не менш як 10 років.
3. Повноваження Апеляційної комісії, її склад, порядок формування, вимоги до її членів, строк повноважень та правила і процедури її діяльності визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
4. Апеляційна комісія діє на підставі цього Закону та положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Закон доповнено статтею 2-4 згідно із Законом № 703-IX від 16.06.2020 )
Стаття 3. Міжнародні договори
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про торговельні марки, то застосовуються правила міжнародного договору.
( Пункт 1 статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Стаття 4. Права та обов’язки іноземних та інших осіб
( Назва статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з особами України права та обов’язки, передбачені цим Законом, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
( Пункт 1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
2. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та інші особи, які мають місце постійного проживання чи постійне місцезнаходження за межами України, у відносинах з НОІВ реалізовують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих згідно з положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Пункт 2 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 ) ( Стаття 4 в редакції Закону № 5460-VI від 16.10.2012 )
Розділ II
ПРАВОВА ОХОРОНА ТОРГОВЕЛЬНИХ МАРОК
Стаття 5. Умови надання правової охорони
1. Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" та на яку не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
( Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 317-VIII від 09.04.2015, № 815-IX від 21.07.2020, № 3005-IX від 21.03.2023 )
2. Об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об’єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
Об’єктом торговельної марки не може бути символіка російської імперської політики в розумінні Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
( Частину другу статті 5 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023 )
( Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 317-VIII від 09.04.2015, № 815-IX від 21.07.2020 )
3. Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Абзац перший пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020 )
Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.
Набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію або визнана добре відомою в Україні, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
( Пункт 3 статті 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
4. Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.
5. Право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об’єднання осіб або їх правонаступники.
6. Право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до НОІВ або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею НОІВ не прийнято рішення про відмову в реєстрації торговельної марки, можливості оскарження якого вичерпані.
( Стаття 5 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003 )
Стаття 6. Підстави для відмови в наданні правової охорони
1. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують:
державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми);
офіційні повні або скорочені назви держав чи міжнародні літерні коди держав;
( Абзац третій пункту 1 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;
офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;
нагороди та інші відзнаки.
Такі позначення можуть бути включені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників. Компетентним органом з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного герба України є колегіальний орган, утворений НОІВ.
( Абзац сьомий пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 815-IX від 21.07.2020, № 2974-IX від 20.03.2023 )
2. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону також позначення, які:
звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання;
складаються лише з позначень, що складаються лише з позначень, що є загальновживаними у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг;
( Абзац третій пункту 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
складаються лише з позначень чи даних, що є описовими під час використання щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв’язку з ними, свідчать про вид, якість, склад, кількість, властивості, передбачене призначення, цінність товарів і послуг, географічне походження, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг, або на інші характеристики товарів чи послуг;
( Абзац четвертий пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
можуть ввести в оману щодо товарів чи послуг, зокрема щодо їх властивості, якості або географічного походження;
( Абзац п'ятий пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу;
( Абзац пункту 2 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і термінами;
відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності;
відтворюють назву сорту рослин, зареєстрованого чи заявленого на реєстрацію в Україні або якому надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке позначення, і якщо заявлене позначення стосується сорту рослин того самого або спорідненого виду;
( Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
містять географічні зазначення (у тому числі для спиртів та алкогольних напоїв), зареєстровані чи заявлені на реєстрацію в Україні або яким надана правова охорона відповідно до міжнародного договору України до дати подання заявки на торговельну марку, що містить таке зазначення, а якщо заявлено пріоритет - до дати пріоритету для таких самих або споріднених з ними товарів, якщо під час використання заявленого позначення використовується репутація географічного зазначення та/або заявлене позначення вводить в оману щодо особливої якості, характеристик та дійсного походження товару.
( Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Позначення, вказані в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому і восьмому цього пункту, можуть бути внесені до торговельної марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні торговельної марки.
( Абзац одинадцятий пункту 2 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Позначення, зазначені в абзацах другому, третьому, четвертому, сьомому і восьмому цього пункту, можуть одержати правову охорону, якщо вони набули розрізняльної здатності в результаті їх використання до дати подання заявки.
( Пункт 2 статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
3. Не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, які на дату подання заявки або якщо заявлено пріоритет, то на дату пріоритету є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, асоціювати з:
( Абзац перший пункту 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
торговельними марками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;
( Абзац третій пункту 3 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
торговельними марками інших осіб, якщо такі торговельні марки охороняються без реєстрації на території України на підставі міжнародних договорів України, зокрема торговельними марками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції щодо неспоріднених товарів і послуг, якщо використання торговельної марки іншою особою щодо таких неспоріднених товарів і послуг свідчитиме про зв’язок між ними і власником добре відомої торговельної марки та може завдати шкоди інтересам такого власника;
( Абзац пункту 3 статті 6 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
комерційними найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до НОІВ заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг;
( Абзац п'ятий пункту 3 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
( Абзац шостий пункту 3 статті 6 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
знаками відповідності (сертифікаційними знаками), зареєстрованими у встановленому порядку;
торговельними марками, що використовуються іншою особою в іноземній державі, якщо заявка подана від свого імені агентом чи представником такої особи в розумінні статті 6 septies Паризької конвенції без дозволу такої особи і відсутні докази, що обґрунтовують таке подання, за наявності заперечення такої особи.
( Пункт 3 статті 6 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
4. Не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворюють:
промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
5. Не можуть одержати правову охорону та не можуть бути зареєстровані як торговельні марки позначення, що суперечать вимогам частини другої статті 5 цього Закону та вимогам законів України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
( Статтю 6 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 317-VIII від 09.04.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3005-IX від 21.03.2023 )
6. Позначення, зазначені в абзацах другому - п’ятому і сьомому пункту 3 та абзаці другому пункту 4 цієї статті, можуть бути зареєстровані як торговельні марки, якщо на це є згода власника свідоцтва раніше зареєстрованої торговельної марки або власника іншого раніше набутого права та не існує можливості введення в оману споживачів.
( Статтю 6 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами № 751-XIV від 16.06.99, № 2783-III від 15.11.2001, в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003 )
Розділ III
ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ СВІДОЦТВА
Стаття 7. Заявка
1. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до НОІВ заявку.
Заявка може подаватися у паперовій або електронній формі. Спосіб подання заявки обирає заявник.
( Пункт 1 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
За заявками, поданими в електронній формі, здійснюється електронне діловодство відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", цього Закону та правил, встановлених на їх основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. На заявки в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа заявника (представника у справах інтелектуальної власності чи іншої довіреної особи заявника), відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Пункт 1 статті 7 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 )
2. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
3. Заявка повинна стосуватися однієї торговельної марки.
( Пункт 3 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
4. Заявка складається українською мовою і повинна містити:
заяву про реєстрацію торговельної марки;
зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП.
( Абзац четвертий пункту 4 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 850-IV від 22.05.2003 )
5. У заяві про реєстрацію торговельної марки необхідно вказати заявника (заявників) та його адресу.
У заяві про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати таку торговельну марку. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання.
( Пункт 5 статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
6. Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як розрізняльної ознаки своєї торговельної марки, то він зобов’язаний:
( Абзац перший пункту 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів, охорону яких він просить;
подати в заявці кольорові зображення зазначеної торговельної марки. Кількість примірників таких зображень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
( Абзац третій пункту 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
надати приклади використання торговельної марки, якщо позначення, що заявляється, є кольором як таким.
( Пункт 6 статті 7 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 ) ( Пункт 6 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012 )
7. Складення і подання заявки здійснюються відповідно до правил, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Пункт 7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5460-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
8. За подання заявки сплачується збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників та класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари і послуги, та особливостей заявленого позначення. Зазначений збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
( Пункт 8 статті 7 в редакції Законів № 850-IV від 22.05.2003, № 815-IX від 21.07.2020 )
Стаття 8. Дата подання заявки
1. Датою подання заявки є дата одержання НОІВ матеріалів, що містять принаймні:
клопотання у довільній формі про реєстрацію торговельної марки, викладене українською мовою;
відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;
перелік товарів і послуг, для яких заявляється торговельна марка, викладений українською мовою.
( Абзац п'ятий пункту 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
2. Дата подання заявки встановлюється згідно з пунктами 10 та 11 статті 10 цього Закону.
( Пункт 3 статті 8 виключено на підставі Закону № 815-IX від 21.07.2020 ) ( Стаття 8 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003 )
Стаття 9. Пріоритет
1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на таку саму торговельну марку щодо таких самих товарів і послуг або таких, що охоплюються переліком товарів і послуг, зазначених у попередній заявці, протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до НОІВ чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
( Пункт 1 статті 9 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
2. Пріоритет торговельної марки, використаної в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі, може бути встановлений за датою початку першого відкритого показу на виставці експоната, в якому використано або представлено заявлену торговельну марку, якщо заявка надійшла до НОІВ протягом шести місяців від зазначеної дати.
( Пункт 2 статті 9 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )
3. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до НОІВ подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом на українську мову або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо таку заявку було подано чи такий показ було проведено в державі - учасниці Паризької конвенції чи Угоди про заснування Світової організації торгівлі. У межах цього строку зазначені матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано несвоєчасно, то право на пріоритет заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається повідомлення.
( Пункт 2 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 815-IX від 21.07.2020 )
Стаття 10. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться НОІВ відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
( Пункт 1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5460-VI від 16.10.2012, № 815-IX від 21.07.2020 )
2. НОІВ здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок, і є центром міжнародного обміну виданнями відповідно до Конвенції про міжнародний обмін виданнями, прийнятої 3 грудня 1958 року Генеральною конференцією Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
3. Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, чи торговельної марки за міжнародною реєстрацією відображаються в обґрунтованому висновку експертизи, що набирає чинності з дня затвердження його НОІВ.
( Зміни до абзацу першого пункту 3 статті 10 див. в Законі № 703-IX від 16.06.2020 )
На підставі такого висновку за заявкою НОІВ приймає рішення про реєстрацію торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації торговельної марки для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію торговельної марки щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації торговельної марки для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення НОІВ за заявкою надсилається заявнику.
Після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ приймає рішення про надання або про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг, або про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні щодо частини зазначених товарів і послуг.
Заява про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ.
Якщо після затвердження висновку експертизи щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією НОІВ прийнято рішення про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг, до Міжнародного бюро ВОІВ надсилається відповідна заява.
Заявник має право протягом одного місяця від дати одержання ним рішення НОІВ затребувати копії матеріалів, що протиставлені відповідній заявці. Для власника міжнародної реєстрації такий строк становить два місяці від дати надіслання НОІВ до Міжнародного бюро ВОІВ заяви про відмову в наданні правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні для всіх зазначених товарів і послуг або про надання правової охорони торговельній марці щодо частини зазначених товарів і послуг.
Зазначені копії надсилаються відповідно заявнику чи власнику міжнародної реєстрації протягом одного місяця.
( Пункт 3 статті 10 в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 )

................
Перейти до повного тексту