Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС, Верховна Рада України зазначає таке.

Внаслідок запроектної аварії 26 квітня 1986 року реактор енергоблока N 4 був зруйнований. Після остаточної зупинки 15 грудня 2000 року енергоблока N 3 Чорнобильська АЕС перестала бути енергогенеруючим підприємством і першою серед вітчизняних АЕС стала на шлях зняття з експлуатації. Це ускладнювалося тим, що робота енергоблоків була припинена до вичерпання проектного ресурсу та за відсутності необхідних документів, фінансових коштів і необхідної інфраструктури.

У зв'язку з рішенням про дострокове закриття Чорнобильської АЕС органами державної влади різного рівня були прийняті нормативно-правові акти, які спрямовані на забезпечення соціальних гарантій працівників Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "Чорнобильська АЕС") та жителів міста Славутич.

Здійснення заходів із зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему вимагає ефективних і компетентних підходів до рішення проблем, що стоять перед Урядом України. Це в першу чергу зняття з експлуатації енергоблоків і перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. І якщо на об'єкті "Укриття", хоч і з відставанням, але розгорнуті масштабні роботи (стабілізація конструкцій, підготовчі роботи до будівництва нового безпечного конфайнменту, створення допоміжних систем), то, на жаль, за майже п'ять років, що минули з моменту остаточної зупинки Чорнобильської АЕС, станція так і не приступила до реальних робіт із зняття з експлуатації.

Аналіз стану виконання міжнародних проектів, необхідних для зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, свідчить про ряд недоліків, що мають як об'єктивний, пов'язаний з унікальністю та обсягами робіт, які виконуються на майданчику Чорнобильської АЕС, так і суб'єктивний характер, пов'язаний, зокрема, з недоліками управління міжнародними проектами.

Слід зазначити, що внаслідок затримки введення в експлуатацію нового сховища відпрацьованого ядерного палива Україна несе збитки як у фінансовому, так і в політичному плані.

У зв'язку з цим необхідно знайти комплексне вирішення проблеми щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом Чорнобильської АЕС, яке повинно включати вирішення проблеми негерметичного та дефектного палива та враховувати ресурс ядерних установок Чорнобильської АЕС.

Заходи на об'єкті "Укриття" здійснюються відповідно до ратифікованої Верховною Радою України Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) від 20 листопада 1997 року стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні. На жаль, перші роки її реалізації були малопродуктивними. За останні роки у впровадженні Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" - SIP (далі - ПЗУ) сталися позитивні зміни. Від отримання великої кількості "паперових" звітів перейшли до проведення реальних робіт на майданчику Чорнобильської АЕС: споруджені та протягом наступних кількох місяців будуть офіційно прийняті в експлуатацію основні об'єкти інфраструктури.

Проте необхідно констатувати, що значна частина нормативно-правових актів, а також розпоряджень Президента України та Прем'єр-міністра України, що стосуються забезпечення життєдіяльності міста Славутич, не виконуються. Не реалізується в повному обсязі Закон України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему". П'ятирічний період після зупинення роботи Чорнобильської АЕС відзначається систематичним недофінансуванням зазначеного Закону. Не забезпечується фінансування з Державного бюджету України програми медико-біофізичного супроводу робіт у рамках ПЗУ.

Не в повному обсязі здійснюється фінансування з Державного бюджету України витрат на експлуатацію і технічне обслуговування об'єктів і систем, створених і введених в експлуатацію, а також тих, які будуть введені в експлуатацію в рамках ПЗУ.

До цього часу не вирішено питання щодо відшкодування податку на додану вартість українським підприємствам, задіяним на виконанні проектів ПЗУ. Існує відставання від графіка будівництва сховищ для відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів (твердих і рідких), а також будівництва інфраструктури по поводженню з радіоактивними відходами та відпрацьованого ядерного палива на майданчику Чорнобильської АЕС та у зоні відчуження.

Урядом України до цього часу не внесено на розгляд Верховної Ради України проект Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему. Не забезпечено створення фінансового резерву та виконання законів України щодо:

впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки;

використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

кредитних угод з ЄБРР і Євроатомом про довгострокові запозичення для фінансування заходів з підвищення безпеки енергоблоків X2/P4.

Сьогодні знову порушується питання щодо можливості розміщення радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива іноземного походження в зоні відчуження.

Верховна Рада України зазначає, що відповідно до законів України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та "Про поводження з радіоактивними відходами" рішення про розміщення, проектування, будівництво сховищ для радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива приймає Верховна Рада України лише в разі погодження їх розміщення на своїй території місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Аналіз стану двадцятирічного виконання програм мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи свідчить про те, що:

інваліди, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не повністю забезпечені беплатним медичним обслуговуванням;

скорочуються програми оздоровлення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, особливо дітей;

залишається значною заборгованість з виплат компенсацій;

не індексуються розміри пенсій, виплат і компенсацій постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до рівня інфляції.

Усе це є насамперед наслідком того, що Кабінетом Міністрів України не повністю враховуються рекомендації Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо обсягів фінансування заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення при підготовці проектів Державного бюджету України на відповідний рік.

Верховна Рада України

1. Запропонувати Президенту України:

звернутися до країн - донорів Чорнобильського фонду "Укриття" про залучення додаткових внесків у цей фонд на виконання Плану заходів на об'єкті "Укриття";

підписати двосторонню угоду між Україною і Білорусією в частині вільного перетинання білорусько-українського кордону в районі пункту пропуску Комарина для працівників ДСП "Чорнобильська АЕС" та персоналу (включаючи іноземний персонал) підрядних організацій, які виконують роботи на майданчику ЧАЕС.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України звернутися до Президента України з пропозицією щодо необхідності створення стабільного державного управління роботи Чорнобильської АЕС та недоцільності постійної передачі ДСП "Чорнобильська АЕС" із сфери управління одного органу виконавчої влади до другого.

3. Звернути увагу Кабінету Міністрів України на:

необхідність дотримання термінів виконання робіт із зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та спорудження нового конфайменту;