Кабінет Міністрів України

Внести зміни до Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384 "Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 28, ст. 1168; 2016 р., № 93, ст. 3027; 2019 р., № 90, ст. 3000), виклавши його в редакції, що додається.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, в тому числі у формі концесії (далі - аналіз ефективності).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" (далі - Закон) та Законі України "Про концесію".

3. Аналіз ефективності на підставі пропозиції орендаря державного майна про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених статтею 21 Закону України "Про концесію".

4. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція), яка складається з техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (далі - техніко-економічне обґрунтування).

Пропозиція готується центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, або особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами.

Для підготовки пропозиції центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.

Ініціатори підготовки пропозиції під час її підготовки можуть звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, Національної академії наук, національних галузевих академій наук, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, для отримання інформації, необхідної для підготовки такої пропозиції.

5. У разі коли ініціаторами підготовки пропозиції є центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, підготовка пропозиції здійснюється двома етапами.

6. На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки здійснення державно-приватного партнерства (далі - концептуальна записка) та проведення її детального аналізу.

Концептуальна записка містить таку інформацію:

мета проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проект), та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати у результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проекту;

- результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року, визначеним Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 (далі - Цілі сталого розвитку);

прогнозні обсяги витрат, а саме:

- розрахункова вартість проекту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування;

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

результати попереднього аналізу ефективності реалізації проекту:

- очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації);

- інформація щодо вигодоотримувачів;

- результати попередньої оцінки ризиків реалізації проекту;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

обґрунтування заходів щодо розроблення проекту (дослідження, проектування).

Концептуальна записка готується українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Вона прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка концептуальної записки нумерується.

Аналіз концептуальної записки проводиться щодо:

об’єктів державної власності - ініціатором підготовки пропозиції з урахуванням позицій Мінекономіки, Мінфіну та центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції), які вони надають протягом 30 календарних днів після надходження на розгляд до них концептуальної записки;

об’єктів комунальної власності - ініціатором підготовки пропозиції та виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції);

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - ініціатором підготовки пропозиції та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції).

До проведення аналізу концептуальної записки можуть залучатися представники балансоутримувача (за наявності) для висловлювання їх позиції щодо проекту.

За результатами аналізу приймається рішення щодо доцільності або недоцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

7. На другому етапі здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування.

8. Техніко-економічне обґрунтування містить таку інформацію:

мета проекту та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати в результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проекту, та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проекту;

- результати аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку;

- інформація про ініціатора підготовки пропозиції та державного партнера, інших заінтересованих суб’єктів, які пропонується залучати для реалізації проекту, опис їх функцій та ролі в реалізації проекту;

- інформація про об’єкт державно-приватного партнерства, його технічні характеристики, орієнтовні технічні вимоги до нього (опис інфраструктури та послуг, які надаватимуться в рамках державно-приватного партнерства, основні вихідні вимоги до інфраструктури/послуг без встановлення деталізованих технічних рішень для приватного партнера, опис технологій, які будуть використовуватися (у разі наявності);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

детальне обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

- економічних показників здійснення державно-приватного партнерства;

- фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

- соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

- екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля;

обґрунтування вищої ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

перелік виявлених ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінка, пропозиції щодо розподілу між партнерами, а також визначення форми управління такими ризиками;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

визначення форми здійснення державно-приватного партнерства з обґрунтуванням її ефективності для державного і приватного партнерів;

соціально-економічні та екологічні перспективи після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

9. До дня подання пропозиції особи, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, можуть вступити в переговори з державним партнером і обмінюватися з ним інформацією, необхідною для підготовки такої пропозиції. У разі обміну інформацією, що визначена однією із сторін як конфіденційна, підписання між сторонами договору про нерозголошення конфіденційної інформації є обов’язковим.

10. Аналіз ефективності проводиться щодо:

об’єктів державної власності - центральним або місцевим органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено, - Мінекономіки;

об’єктів комунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такого органу не визначено, - виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;

об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такого органу не визначено, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Для проведення аналізу ефективності можуть залучатися органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності відповідно до цього Порядку.

У такому випадку державні партнери обов’язково утворюють спільну комісію з проведення аналізу ефективності, до якої входять представники всіх державних партнерів.

11. Пропозиція подається до органу, визначеного пунктом 10 цього Порядку (далі - уповноважений орган). Техніко-економічне обґрунтування подається українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Техніко-економічне обґрунтування подається у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі .pdf. Техніко-економічне обґрунтування прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка техніко-економічного обґрунтування нумерується.

Невід’ємною частиною техніко-економічного обґрунтування є фінансова модель здійснення державно-приватного партнерства, яка подається в електронній формі у форматі Excel.

У разі подання орендарем державного майна пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії документи, передбачені частиною п’ятою статті 21 Закону України "Про концесію", подаються у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі .pdf.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в пропозиції, несе ініціатор підготовки пропозиції.

Аналіз ефективності проводиться лише у випадку відповідності пропозиції вимогам цього Порядку.

12. У разі відсутності підстав для відмови розгляду пропозиції, визначених у пункті 13 цього Порядку, уповноважений орган протягом 30 календарних днів після надходження пропозиції розглядає її та проводить аналіз ефективності відповідно до затвердженої Мінекономіки Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

У разі подання пропозиції особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, уповноважений орган може запитувати у таких осіб додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції.

13. У розгляді пропозиції, поданої особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, повинно бути відмовлено, якщо:

центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, розпочато підготовку пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об’єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією, зокрема прийнято рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування. Зазначена підстава для відмови не може бути використана у разі, коли пройшло більше одного року з дня прийняття рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування;