1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Указ втратив чинність на підставі Кодексу N 435-IV від 16.01.2003, ВВР, 2003, NN 40-44, ст.356 )
Про внесення змін і доповнень до Цивільного кодексу Української РСР та деяких інших законодавчих актів Української РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1985, N 23, ст. 542 ) ( Указ затверджено Законом N 1407-XI від 04.12.85, ВВР, 1985, N 51, ст.1210 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3177-XII від 05.05.93, ВВР, 1993, N 24, ст.257 )
Президія Верховної Ради Української РСР
постановляє:
I. З метою приведення у відповідність з Конституцією СРСР, Конституцією Української РСР, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1981 року "Про внесення змін і доповнень до Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік", а також дальшого вдосконалення цивільного законодавства внести до Цивільного кодексу Української РСР такі зміни і доповнення:
1. Доповнити Кодекс статтями 87-1, 105-1, 352-1, 520-1 такого змісту:
"Стаття 87-1. Оперативне управління майном
Майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном";
"Стаття 105-1. Наслідки порушення правил будівництва літніх садових будиночків
Літні садові будиночки, будівництво яких здійснюється без належно погодженого проекту або з відхиленнями від норм, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, чинним на початок будівництва, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке (виноградарське) товариство, приводяться у відповідність з зазначеними нормами або зносяться громадянами, що здійснюють таке будівництво, чи за їх рахунок";
"Стаття 352-1. Правила про окремі види договору підряду
Правила про окремі види договору підряду між організаціями, а також правила про договори підряду по обслуговуванню побутових потреб громадян (побутового замовлення) встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР";
"Стаття 520-1. Право на промисловий зразок
Автор промислового зразка може на свій вибір вимагати або визнання свого авторства з передачею державі виключного права на промисловий зразок, або визнання свого авторства з закріпленням за ним виключного права на промисловий зразок. У першому випадку на промисловий зразок видається свідоцтво, у другому - патент. Свідоцтва і патенти видаються на умовах і в порядку, що передбачаються Положенням про промислові зразки, яке затверджується Радою Міністрів СРСР.
У тих випадках, коли на промисловий зразок видано свідоцтво, виключне право держави на цей зразок діє протягом десяти років з дати пріоритету зразка.
Виключне право на промисловий зразок, яке грунтується на патенті, діє протягом п'яти років з дати пріоритету цього зразка. Зазначений строк за клопотанням власника патенту може бути продовжено, але не більш як на п'ять років.
Автор промислового зразка, якому видано свідоцтво, у разі використання цього зразка має право на винагороду, а також право на пільги відповідно до Положення про промислові зразки.
Патентування за кордоном промислових зразків, створених у межах СРСР, і промислових зразків, створених за кордоном радянськими громадянами, а також будь-яка передача радянських промислових зразків за кордон допускаються лише в порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР".
2. Статті 32, 87, 88, 89, 90, 95, 98, 100, 102, 105, 111, 127, 134, 136, 142, 143, 188, 277, 360, 442, 443, 521, 522, 560, 572 викласти в такій редакції:
"Стаття 32. Відповідальність юридичної особи Юридична особа відповідає по своїх зобов'язаннях належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за законодавством Союзу РСР, цим Кодексом (статті 93, 96 і 99) та іншими актами законодавства Української РСР може бути звернено стягнення"; "Стаття 87. Соціалістична власність Соціалістичною власністю є: державна (загальнонародна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій. Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження. Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях. Стаття 88. Особиста власність Основу особистої власності громадян становлять трудові доходи. Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою. Майно, що є в особистій власності громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства. Стаття 89. Державна власність - основна форма соціалістичної власності Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна. Стаття 90. Об'єкти права державної власності Земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави"; "Стаття 95. Об'єкти права власності колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань"; "Стаття 98. Об'єкти права власності профспілкових та інших громадських організацій Власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань"; "Стаття 100. Об'єкти права особистої власності громадян В особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження"; "Стаття 102. Розмір жилого будинку, що може бути в особистій власності громадянина Граничний розмір жилого будинку або його частини (частин), що належать зазначеним у статті 101 цього Кодексу громадянам, не повинен перевищувати вісімдесяти квадратних метрів жилої площі. Громадянин, який має велику сім'ю або право на додаткову жилу площу, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі збудувати або придбати будинок (частину будинку), жила площа якого перевищує розмір, зазначений у частині першій цієї статті, але не перевищує розміру, визначеного для даної сім'ї за нормою жилої площі, встановленою Житловим кодексом Української РСР, а у відповідних випадках - також розміру належної додаткової жилої площі"; "Стаття 105. Наслідки самовільного будівництва жилого будинку, господарських і побутових будівель та споруд Громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо). За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і правилами. Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Одержані при знесенні жилого будинку або частини його, господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне будівництво"; "Стаття 111. Власність громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю До власності громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, що грунтується виключно на особистій праці громадян і членів їх сімей, застосовуються правила цього Кодексу про особисту власність та інших актів законодавства, що регулюють зазначену діяльність"; "Стаття 127. Власність господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільському господарстві У власності господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільському господарстві, що грунтується виключно на особистій праці членів господарства, крім майна, зазначеного в статті 120 цього Кодексу, може бути робоча худоба і сільськогосподарський реманент, необхідні для обробітку ділянки землі, відведеної в користування цим громадянам. Майно господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві, зазначене у частині першій цієї статті, належить їм на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). До відносин сумісної власності господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільському господарстві, застосовуються правила статей 121-126 цього Кодексу. В особистій власності окремих членів господарства громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю у сільському господарстві, не може бути майно, зазначене в частині першій цієї статті"; "Стаття 134. Відчуження жилого будинку, що знаходиться в сільській місцевості Жилий будинок, що знаходиться в сільській місцевості (або частина його), може відчужуватись громадянинові лише за умови, коли йому в установленому порядку надається в користування земельна ділянка при будинку, за винятком продажу будинку на знос"; "Стаття 136. Наслідки безгосподарного утримання і незабезпечення схоронності майна, що є пам'яткою історії та культури Якщо громадянин безгосподарно ставиться до належного йому майна, що є пам'яткою історії та культури, державні органи охорони пам'яток роблять власникові попередження про припинення безгосподарного ставлення до цього майна. Якщо власник не виконає цієї вимоги, то за позовом зазначених органів суд може вилучити це майно. При невідкладній необхідності забезпечення схоронності майна, що є пам'яткою історії та культури, позов про вилучення цього майна може бути пред'явлено без попередження. Якщо громадянин не забезпечує схоронності належного йому майна, що є пам'яткою історії та культури, у зв'язку з неможливістю створити необхідний режим його утримання, це майно може бути викуплено державою. Якщо громадянин не дає згоди на викуп такого майна, то за позовом державних органів охорони пам'яток суд може вилучити його у власника. Вилучене майно, що є пам'яткою історії та культури, переходить у власність держави. Власникові відшкодовується вартість вилученого майна в розмірі, встановленому за згодою сторін, а в разі спору - судом"; "Стаття 142. Компенсація при знесенні жилого будинку, належного громадянинові на праві особистої власності, в зв'язку з вилученням земельної ділянки У разі знесення жилого будинку, належного громадянинові на праві особистої власності, в зв'язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб власник, крім забезпечення його жилим приміщенням, одержує компенсацію відповідно до чинного законодавства. Стаття 143. Повернення вилучених дорогоцінних металів і коштовних каменів Особам, у яких вилучено за постановами органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду дорогоцінні метали і коштовні камені, що є валютними цінностями, у разі їх засудження без конфіскації майна, або винесення виправдувального вироку, або закриття кримінальної справи вилучені цінності повертаються в натурі чи відшкодовується їх вартість відповідно до законодавства Союзу РСР"; "Стаття 188. Збереження застави при переході права власності на заставлене майно В разі переходу права власності (права оперативного управління) на заставлене майно від заставодавця до іншої особи право застави зберігає силу щодо нового власника"; "Стаття 277. Договір найму жилого приміщення Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку. Договір найму жилого приміщення укладається, змінюється і розривається на умовах і в порядку, які визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР"; "Стаття 360. Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом Розрахунки за перевозку вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом, а також за виконання автотранспортними організаціями операцій і послуг, зв'язаних з цими перевозками, провадяться згідно з тарифами, затверджуваними в порядку, встановленому Радою Міністрів Української РСР"; "Стаття 442. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб Шкода, заподіяна громадянинові незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб при виконанні ними службових обов'язків у галузі адміністративного управління, відшкодовується на загальних підставах (статті 440 і 441 цього Кодексу), якщо інше не передбачено законом. За шкоду, заподіяну такими діями організаціям, відповідальність настає в порядку, встановленому законом. Стаття 443. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду Шкода, заподіяна громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування взяття під варту як запобіжного заходу, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду в порядку, встановленому законом"; "Стаття 521. Участь автора винаходу, раціоналізаторської пропозиції і промислового зразка у впровадженні пропозиції Автори винаходів, раціоналізаторських пропозицій і промислових зразків беруть участь у здійсненні робіт по впровадженню їх пропозицій у порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР. Стаття 522. Перехід прав автора винаходу, раціоналізаторської пропозиції і промислового зразка за спадкоємством Право одержати авторське свідоцтво або патент на винахід, посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, свідоцтво або патент на промисловий зразок і винагороду за винахід, раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок, а також виключне право на винахід і промисловий зразок, яке грунтується на патенті, переходять за спадкоємством у встановленому законом порядку"; "Стаття 560. Видача свідоцтва про право на спадщину Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового майна до держави (статті 534, 553, 555 цього Кодексу)"; "Стаття 572. Міжнародні договори Якщо міжнародним договором СРСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить радянське цивільне законодавство, то застосовуються правила міжнародного договору. Такий же порядок застосовується щодо цивільного законодавства Української РСР, якщо в міжнародному договорі Української РСР встановлено інші правила, ніж передбачені цивільним законодавством Української РСР".
3. У преамбулі Кодексу:
а) абзаци перший, другий і третій викласти в такій редакції:
"В СРСР, до складу якого на основі добровільного об'єднання і рівноправності з іншими союзними республіками входить Українська Радянська Соціалістична Республіка, побудовано розвинуте соціалістичне суспільство - закономірний етап на шляху до комунізму.
До головних завдань соціалістичної загальнонародної держави належать: створення матеріально-технічної бази комунізму, вдосконалення соціалістичних суспільних відносин і їх перетворення в комуністичні, виховання людини комуністичного суспільства, підвищення матеріального і культурного рівня життя трудящих.
Основу економічної системи СРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Держава сприяє розвиткові колгоспно-кооперативної власності та її зближенню з державною";
б) абзац шостий викласти в такій редакції:
"Радянська держава здійснює керівництво економікою на основі державних планів економічного і соціального розвитку, з урахуванням галузевого і територіального принципів, при поєднанні централізованого управління з господарською самостійністю й ініціативою підприємств, об'єднань та інших організацій".
4. У частині другій статті 1 слова "знаряддя і" виключити, а слова "державним народногосподарським планом" замінити словами "державними планами економічного і соціального розвитку".
5. У статті 2:
а) у частині першій слова "кооперативних і громадських організацій" та "кооперативними і громадськими організаціями" замінити відповідно словами "кооперативних та інших громадських організацій" і "кооперативними та іншими громадськими організаціями";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"Сімейні, трудові, земельні, гірничі, водні, лісові відносини, а також відносини в колгоспах, що випливають з їх статуту, регулюються відповідно сімейним, трудовим, земельним законодавством, законодавством про надра, водним, лісовим і колгоспним законодавством".
6. Частини другу і третю статті 3 викласти в такій редакції:
"Цивільним законодавством Союзу РСР регулюються відповідно до Основ відносини між соціалістичними організаціями по поставках продукції і капітальному будівництву, відносини по державних закупках сільськогосподарської продукції у колгоспів, радгоспів та інших господарств, відносини організацій залізничного, морського, річкового, повітряного, трубопровідного транспорту, зв'язку і кредитних установ з клієнтурою та між собою, відносини по державному страхуванню, відносини, що виникають у зв'язку з відкриттями, винаходами, раціоналізаторськими пропозиціями, промисловими зразками та іншими досягненнями науки і техніки, а також інші відносини, регулювання яких віднесено Конституцією СРСР, Основами цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік та іншими законодавчими актами СРСР до відання Союзу РСР. По цих відносинах законодавством Української РСР вирішуються питання, віднесені до її відання законодавством Союзу РСР.
Відносини по зовнішній торгівлі та інших видах зовнішньоекономічної діяльності визначаються спеціальним законодавством Союзу РСР, яке регулює зовнішню торгівлю та інші види зовнішньоекономічної діяльності, і загальним цивільним законодавством Союзу РСР і Української РСР".
7. Частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
"Якщо відомості, які порочать честь і гідність громадянина або організації, поширені в пресі, вони, в разі невідповідності їх дійсності, повинні бути спростовані також у пресі. В разі, якщо відомості, які не відповідають дійсності і порочать честь і гідність громадянина, містить документ, що виходить від організації, такий документ підлягає заміні. Порядок спростування в інших випадках встановлюється судом".
8. Статтю 10 після слів "раціоналізаторської пропозиції" доповнити словами "промислового зразка".
9. У частині другій статті 13 слова "і раціоналізаторські пропозиції" замінити словами "раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки".
10. У статті 24:
а) в абзаці п'ятому частини першої слова "інші кооперативні та громадські організації та їх об'єднання" замінити словами "інші кооперативні організації та їх об'єднання, інші громадські організації";
б) частину першу доповнити абзацом сьомим такого змісту:
"інші організації у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР".
11. У статті 36:
а) заголовок викласти в такій редакції:
"Стаття 36. Розмежування відповідальності державно-кооперативної, кооперативної або іншої громадської організації та її учасників (членів)";
б) у частинах першій і другій слова "Кооперативна або громадська організація" і "кооперативної або громадської організації" замінити відповідно словами "Кооперативна або інша громадська організація" і "кооперативної або іншої громадської організації";
в) частину четверту викласти в такій редакції:
"Якщо вироком суду встановлено, що пайовий внесок члена житлово-будівельного, дачно-будівельного або іншого кооперативу складається з коштів, добутих злочинним шляхом, то сума пайового внеску повертається організації, якій заподіяно шкоду злочином, або звертається в доход держави".
12. У статті 39:
а) заголовок викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Припинення державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій, що є юридичними особами";
б) у частині третій слова "кооперативних, державно-колгоспних, інших державно-кооперативних і громадських організацій" замінити словами "державно-колгоспних, інших державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій".
13. Заголовок і частину першу статті 40 викласти в такій редакції:
"Стаття 40. Використання майна, що залишається після ліквідації державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій
Майно, що залишається після задоволення вимог усіх кредиторів ліквідованої кооперативної організації, використовується, якщо інше не встановлено законом, для повернення пайових внесків. Решта майна цієї організації, а також майно ліквідованої іншої громадської організації передається їх вищестоящим організаціям, а в разі відсутності таких - відповідному державному органові на загальнокооперативні або громадські потреби".
14. У статті 44:
а) у пункті 1 частини першої слова "кооперативних і громадських організацій" замінити словами "кооперативних та інших громадських організацій";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписатися, то за його дорученням угоду може підписати інший громадянин. Підпис останнього повинен бути засвідчений організацією, в якій працює або навчається громадянин, що укладає угоду, або житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного закладу, в якому він перебуває на лікуванні, або органом чи службовою особою, що вчиняють нотаріальні дії".

................
Перейти до повного тексту