Уряд України та Уряд Республіки Грузія, які надалі іменуються "Договірними Сторонами", є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року,

визнаючи важливість повітряного транспорту як засобу становлення та збереження дружби, взаєморозуміння та співробітництва між народами обох країн,

з метою продовження та розвитку міжнародного співробітництва між Україною і Республікою Грузія,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями та за їх межами,

домовились про нижченаведене:

1. З метою застосування та тлумачення цієї Угоди, якщо контекст не передумовлює інше:

а) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, та містить будь-який Додаток до цієї Конвенції, прийнятий згідно із Статтею 90 цієї Конвенції, у тому обсязі, в якому такий Додаток і поправки до нього можна застосувати до Договірних Сторін цієї Угоди, та будь-яку поправку до Конвенції, прийняту згідно із Статтею 94 Конвенції, ратифіковано відповідно Україною та Республікою Грузія;

б) термін "авіаційні влади" означає стосовно України - Міністерство транспорту, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які уповноважені здійснювати функції згаданих Міністерств;

в) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке призначене та уповноважене відповідно до Статті 4 цієї Угоди;

г) термін "територія" щодо держави означає земні поверхні, територіальні та внутрішні води і повітряний простір над ними, які знаходяться під суверенітетом цієї держави;

д) термін "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" мають значення відповідно до Статті 96 Конвенції;

е) термін "Угода" означає цю Угоду, включаючи Додаток та будь-які поправки до них;

є) термін "встановлені маршрути" означає маршрути, встановлені або ті, що підлягають встановленню у Додатку до Угоди;

ж) термін "договірні лінії" означає міжнародні авіалінії, які експлуатуються по встановлених маршрутах відповідно до Додатка до цієї Угоди;

з) термін "тариф" означає вартість сплати перевезення пасажирів, багажу і вантажу та умови застосування цієї сплати, включаючи суму сплати й умови за агентські та інші додаткові послуги, але виключаючи сплату й умови щодо перевезення пошти;

і) термін "ємність" щодо "договірних ліній" означає ємність повітряного судна, яке експлуатується на цих лініях, помножену на частоту польотів, що здійснюються цим повітряним судном на усьому маршруті або дільниці маршруту за певний період.

2. Додаток до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, передбачені цією Угодою, з метою здійснення регулярного міжнародного сполучення по маршрутах, зазначених у Додатку до цієї Угоди.

2. Авіапідприємство, призначене кожною Договірною Стороною, під час експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах матиме право:

а) здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

б) здійснювати зупинки з некомерційними цілями на території іншої Договірної Сторони у пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони у пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою завантаження та (чи) розвантаження пасажирів, пошти і вантажу міжнародного сполучення.

3. Визначене у цій Статті не розглядатиметься як підстава для надання призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони права приймати на борт пасажирів, пошту та вантаж для їх перевезення між пунктами на території іншої Договірної Сторони за винагороду або за умови оренди.

4. Маршрути польотів повітряних суден по договірних лініях та пункти перетину державних кордонів встановлюються кожною Договірною Стороною на своїй території.

5. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден та перевезень пасажирів, вантажу та пошти на договірних лініях, наземного технічного обслуговування повітряних суден та порядку фінансових розрахунків вирішуватимуться за домовленістю між призначеними авіапідприємствами і подаватимуться на затверждення авіаційним владам Договірних Сторін.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначати авіапідприємство(а) з метою експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.

2. Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона відповідно до положень пунктів 3 та 4 цієї Статті без затримки надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.

3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, яких звичайно та обгрунтовано додержуються ці влади при експлуатації міжнародних повітряних ліній, і положеннями Конвенції.

4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на полети, зазначеного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання певних умов, які вважатиме за потрібне висунути в тому випадку, коли призначене авіапідприємство користується правами, зазначеними у Статті 3 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не отримала задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам.

5. Призначене авіапідприємство, яке одержало дозвіл належним чином, розпочне експлуатацію договірних ліній за умови, що погоджений між призначеними авіапідприємствами розклад польотів затверджений авіаційними владами Договірних Сторін і тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 6 цієї Угоди, введені в дію.

1. Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на польоти або припинити користування зазначеними у Статті 2 цієї Угоди правами, наданими призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, або зажадати виконання певних умов, які вона вважатиме за потрібне висунути при користуванні цими правами:

а) у будь-якому випадку, коли вона не переконана у тому, що переважне володіння або фактичний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам;

б) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів та правил Договірної Сторони, яка надає ці права;

в) у випадку, коли авіапідприємство якимось іншим чином не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування, припинення або вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не є необхідними для запобігання подальшим порушенням законів та правил, тоді право, про яке йде мова у цьому пункті, буде використовуватися тільки після консультації між авіаційними владами Договірних Сторін. Такі консультації між авіаційними владами повинні відбутися у найстиліші строки від дати запиту.

1. Повітряні судна призначених авіапідприємств однієї Договірної Сторони, які експлуатують договірні лінії, а також їх табельне майно, запаси палива та мастильні матеріали, бортові запаси (включаючи харчові продукти, напої та тютюнові вироби), що знаходяться на борту таких повітряних суден, звільнятимуться від усіх мит та інших подібних зборів при прибутті на територію іншої Договірної Сторони за умови, що це майно, матеріали та запаси залишаються на борту повітряного судна до моменту їх виводу у зворотному напрямку.

2. Також звільнятимуться від таких зборів та мит, за винятком зборів за надане обслуговування:

а) бортові запаси, що прийняті на території однієї Договірної Сторони та призначені для використання на борту повітряного судна, яке експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони;

б) запасні частини, які ввезені на територію однієї Договірної Сторони для технічного обслуговування або ремонту повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, що експлуатує договірні лінії;

в) паливо та мастильні матеріали, призначені для використання повітряним судном призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, що експлуатується на договірних лініях, навіть якщо ці запаси використовуватимуться на дільниці маршруту в межах території іншої Договірної Сторони, де вони були прийняті на борт;

г) документи призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони, включаючи авіаквитки та авіанакладні, а також рекламні матеріали, які розповсюджуються безкоштовно на території іншої Договірної Сторони.

3. Матеріали, запаси і запасні частини, а також майно, обладнання і документи, вказані у пункті 2 цієї Статті, за вимогою однієї з Договірних Сторін можуть бути поставлені під контроль або нагляд митних влад.

4. Табельне бортове майно, матеріали, запаси та запасні частини, які знаходяться на борту повітряного судна, що експлуатується на договірних лініях призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони, можуть бути розвантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних влад цієї Договірної Сторони. В такому випадку вони можуть бути розміщені під наглядом згаданих влад доти, поки вони не будуть вивезені назад та не отримають іншого призначення згідно з митними правилами.

5. Звільнення від мит і зборів, згаданих у пункті 1 цієї Статті, буде застосовано у випадках коли авіапідприємство однієї Договірної Сторони уклало контракт з іншим авіапідприємством про тимчасове використання або передачу майна, зазначеного у пункті 1 цієї Статті, за умови, що це інше авіапідприємство користується цим правом звільнення від мит і зборів на території іншої Договірної Сторони.

1. Тарифи повинні встановлюватись на раціональному рівні з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні видатки, раціональний прибуток та тарифи інших авіапідприємств.

Договірні Сторони розглядатимуть як неприйнятні тарифи, які нерозумно завищені чи обмежені внаслідок зловживання домінуючим положенням, а також з метою захисту авіапідприємств від цін, що штучно занижені за рахунок прямих або непрямих державних субсидій чи підтримки з метою запобігання дискримінаційним цінам і практиці захисту споживачів від цін.

2. Тарифи зазначені у пункті 1 цієї Статті, повинні, по можливості, погоджуватися між призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін, і таке погодження, по можливості, досягатиметься з використанням механізму встановлення тарифів Міжнародної асоціації авіаційного транспорту.

3. Погоджені таким чином тарифи будуть подаватися на затвердження авіаційним владам обох Договірних Сторін не пізніше сорока п'яти (45) днів до запропонованої дати введення тарифів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено за домовленістю між згаданими владами.

4. Якщо авіаційні влади протягом тридцяти (30) днів з моменту подання на затвердження нових тарифів відповідно до пункту 3 цієї Статті не повідомлять про свою незгоду, тарифи вважатимуться затвердженими.

Якщо період погодження, передбачений пунктом 3, зменшується, авіаційні влади можуть домовитись про те, що строк повідомлення про незгоду буде менший ніж тридцять днів.

5. Якщо тариф, поданий на затвердження, не може бути погоджений відповідно до положень пункту 2 цієї Статті, якщо протягом періоду, вказаного у пункті 4 цієї Статті, авіаційні влади однієї Договірної Сторони повідомлять авіаційні влади іншої Договірної Сторони про свою незгоду з будь-яким погодженим тарифів відповідно до полоень пункту 2 цієї Статті, авіаційні влади Договірних Сторін повинні намагатися встановити такий тариф за взаємною домовленістю між собою.

6. Якщо авіаційні влади не зможуть дійти згоди з будь-якого тарифу, поданого відповідно до пункту 3 цієї Статті, або з встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 5 цієї Статті, то розбіжності повинні бути врегульовані згідно з положенням Статті 18 цієї Угоди.

7. Тариф, встановлений відповідно до положень цієї Статті, діятиме до того часу, доки не буде встановлений новий тариф. Однак, дія тарифу не може бути подовжена більш ніж на 12 місяців після дати закінчення строку його дії.

8. Авіаційні влади кожної з Договірних Сторін докладуть усіх зусиль, щоб призначені авіапідприємства дотримувались погоджених тарифів, затверджених авіаційними владами Договірних Сторін, і щоб жодне з авіапідприємств не надавало будь-яку знижку з таких тарифів прямо чи непрямо без затвердження авіаційними владами, яка може бути видана на загальних підставах або у будь-якому випадку, або в ряді випадків.

1. Для забезпечення експлуатації договірних ліній призначеному авіапідприємству однієї Договірної Сторони буде дозволено на підставі взаємності утримувати свої представництва на території іншої Договірної Сторони з необхідним оперативним, комерційним та технічним персоналом. Чисельність персоналу встановлюватиметься за погодженням між авіаційними владами Договірних Сторін.

2. Вимоги щодо персоналу за бажанням призначеного авіапідприємства можуть бути задовільнені за рахунок власного персоналу або шляхом використання послуг інших організацій, компаній або авіакомпаній, які діють на території іншої Договірної Сторони та уповноважені надавати послуги на території цієї іншої Договірної Сторони.

3. На представників та персонал поширюються діючі закони і правила іншої Договірної Сторони і, відповідно до таких законів та правил, кожна Договірна Сторона на підставі взаємності й з мінімальними затримками надасть необхідні документи представникам і персоналу, згаданим у пункті 1 цієї Статті.

1. Закони та правила однієї Договірної Сторони щодо регулювання прильоту та вильоту з її території повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час перебування у межах її території, застосовуватимуться до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною.