1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про Службу безпеки України
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.382) ( Вводиться в дію Постановою ВР № 2230-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.383 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XIV від 13.01.2000, ВВР, 2000, № 10, ст. 79 № 2171-III від 21.12.2000, ВВР, 2001, № 9, ст. 38 № 2922-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст.117 № 3111-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, № 33, ст.236 № 488-IV від 06.02.2003, ВВР, 2003, № 15, ст.109 № 662-IV від 03.04.2003, ВВР, 2003, № 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року № 747-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 29, ст.236 № 965-IV від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 45, ст.357 № 1703-IV від 11.05.2004, ВВР, 2004, № 32, ст.394 № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116 № 3475-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 30, ст.258 № 328-V від 03.11.2006, ВВР, 2006, № 51, ст.519 № 489-V від 19.12.2006, ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 № 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, № 33, ст.442 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2592-VI від 07.10.2010, ВВР, 2011, № 10, ст.63 № 3266-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 43, ст.449 № 4157-VI від 09.12.2011, ВВР, 2012, № 29, ст.333 № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89 № 5040-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 25, ст.246 № 5178-VI від 06.07.2012, ВВР, 2013, № 39, ст.517 № 5453-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 47, ст.657 № 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 721-VII від 16.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.801 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.81 № 767-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 17, ст.593 ) ( Щодо втрати чинності Закону № 2592-VI від 07.10.2010 додатково див. Закон № 763-VII від 23.02.2014, ВВР, 2014, № 12, ст.189 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816 № 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12 № 567-VIII від 01.07.2015, ВВР, 2015, № 35, ст.339 № 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 2469-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 31, ст.241 № 2505-VIII від 12.07.2018, ВВР, 2018, № 38, ст.280 № 2740-VIII від 06.06.2019, ВВР, 2019, № 28, ст.116 № 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238 № 361-IX від 06.12.2019, ВВР, 2020, № 25, ст.171 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 № 1052-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.45 № 1150-IX від 28.01.2021, ВВР, 2021, № 23, ст.197 № 1357-IX від 30.03.2021, ВВР, 2021, № 29, ст.234 № 1780-IX від 23.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.421 № 2733-IX від 04.11.2022 № 2804-IX від 01.12.2022 № 2849-IX від 13.12.2022 № 2997-IX від 21.03.2023 № 3232-IX від 13.07.2023 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" в усіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Служба безпеки України
Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
( Частина перша статті 1 в редакції Закону № 2469-VIII від 21.06.2018 )
Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.
( Частина друга статті 1 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Стаття 2. Завдання Служби безпеки України
На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
( Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1703-IV від 11.05.2004, № 1150-IX від 28.01.2021 )
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 720-IX від 17.06.2020, № 1150-IX від 28.01.2021 )
Стаття 3. Засади діяльності Служби безпеки України
Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.
В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.
Стаття 4. Правова основа діяльності Служби безпеки України
Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.
Стаття 5. Діяльність Служби безпеки України і права людини
Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки України повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права та свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.
Неправомірне обмеження законних прав та свобод людини є неприпустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.
Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.
Стаття 6. Позапартійність Служби безпеки України
Використання Служби безпеки України в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.
Діяльність партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичні цілі, в Службі безпеки України забороняється.
На період служби чи роботи за трудовим договором членство співробітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.
Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.
Стаття 7. Право громадськості на інформацію про діяльність Служби безпеки України
Служба безпеки України інформує про свою діяльність через медіа, шляхом надання відповідей на запити на доступ до публічної інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку.
( Частина перша статті 7 в редакції Закону № 1170-VII від 27.03.2014 )
Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо загального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співробітників Служби безпеки України.
Не підлягає розголошенню інформація з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законами України.
( Частина третя статті 7 в редакції Закону № 1170-VII від 27.03.2014 )
Стаття 8. Відносини Служби безпеки України з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, громадянами та їх об'єднаннями
Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.
Громадяни України та їх об'єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.
Розділ II
СИСТЕМА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 9. Система Служби безпеки України
Систему Служби безпеки України складають Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.
( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010 )
Організаційна структура Служби безпеки України визначається Президентом України.
Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.
Для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр. Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України затверджується Президентом України.
( Статтю 9 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 965-IV від 19.06.2003; в редакції Закону № 2997-IX від 21.03.2023 )
Стаття 10. Центральне управління Служби безпеки України
Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: контррозвідки, військової контррозвідки, контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, захисту національної державності, інформаційно-аналітичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, зв'язку, по роботі з особовим складом, адміністративно-господарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організаційною структурою Служби безпеки України.
( Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, № 3475-IV від 23.02.2006, № 4157-VI від 09.12.2011, № 1150-IX від 28.01.2021 ) ( Частину другу статті 10 виключено на підставі Закону № 3200-IV від 15.12.2005 )
Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконання у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають виконанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством додаткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав та свобод громадян.
У межах своєї компетенції Центральне управління Служби безпеки України вносить Президенту України пропозиції про видання актів з питань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання органами державного управління, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Стаття 11. Регіональні органи Служби безпеки України
З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки України створюються її регіональні органи: обласні управління Служби безпеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.
В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єктах і територіях, у військових формуваннях.
У своїй оперативно-службовій діяльності регіональні органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.
Стаття 12. Органи військової контррозвідки
Органи військової контррозвідки створюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України і Державної прикордонної служби України та інших військових формувань, дислокованих на території України.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2171-III від 21.12.2000, № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року )
Стаття 13. Голова Служби безпеки України
Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Центральним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України.
Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.
( Частина друга статті 13 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Голова Служби безпеки України має заступників, які призначаються на посади за його поданням та звільняються з посад Президентом України.
( Частина третя статті 13 в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Голова Служби безпеки України, його заступники підлягають звільненню у разі порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
( Статтю 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021 )
Стаття 14. Колегія Служби безпеки України
У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий орган - колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами.
Рішення колегії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови Служби безпеки України.
До складу колегії входять Голова Служби безпеки України, його заступники та інші особи, крім народних депутатів України, призначені Президентом України. Перебування членів колегії в партіях, рухах, інших громадських об'єднаннях, що мають політичні цілі, відповідно до статті 6 цього Закону зупиняється.
( Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2592-VI від 07.10.2010 )
Положення про колегію Служби безпеки України затверджується Президентом України.
Стаття 15. Порядок призначення начальників органів і підрозділів Служби безпеки України
Начальники підрозділів Центрального управління Служби безпеки України: контррозвідки, військової контррозвідки, контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, захисту національної державності, інформаційно-аналітичного, оперативно-технічного, оперативного документування, слідчого, по роботі з особовим складом, інших підрозділів, визначених Президентом України, а також начальники регіональних органів - обласних управлінь Служби безпеки України призначаються на посади за поданням Голови Служби безпеки України та звільняються з посад Президентом України.
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, № 3475-IV від 23.02.2006; в редакції Закону № 2592-VI від 07.10.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4157-VI від 09.12.2011, № 1150-IX від 28.01.2021 ) ( Частину другу статті 15 виключено на підставі Закону № 2592-VI від 07.10.2010 )
Порядок призначення інших посадових осіб Служби безпеки України визначається Головою Служби безпеки України. Начальники регіональних органів Служби безпеки України призначаються з відома глави місцевої державної адміністрації.
Стаття 16. Взаємодія Служби безпеки України з органами безпеки іноземних держав
Для вирішення покладених завдань Служба безпеки України може встановлювати контакти з органами безпеки іноземних держав і взаємодіяти з ними на підставі норм міжнародного права, відповідних договорів та угод.
Стаття 17. Взаємодія Служби безпеки України з правоохоронними та іншими державними органами України
Служба безпеки України взаємодіє з Управлінням охорони вищих посадових осіб України, правоохоронними та митними органами у порядку і на засадах, визначених законами, указами Президента України та прийнятими на їх основі актами Служби безпеки України і відповідного відомства.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2171-III від 21.12.2000, № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020 )
Стаття 18. Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України
Фінансування, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення Служби безпеки України здійснюється Кабінетом Міністрів України у порядку, визначеному Верховною Радою України, за рахунок коштів державного бюджету України.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
( Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
Органи місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування сприяють Службі безпеки України, її органам і підрозділам у вирішенні житлових та інших соціально-побутових проблем, забезпеченні транспортом і зв'язком.
Служба безпеки України має адміністративні приміщення та інші споруди, об'єкти охорони здоров'я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд.
Розділ III
КАДРИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Стаття 19. Склад кадрів Служби безпеки України
Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.
( Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4157-VI від 09.12.2011 )
До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.
Кількісний склад співробітників Служби безпеки України визначається Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України, виходячи з потреб надійного захисту державної безпеки України, та в межах видатків, передбачених на утримання Служби безпеки України в Державному бюджеті України.
( Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )
Стосовно осіб, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про запобігання корупції".
( Статтю 19 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Особи, які претендують на службу в органах Служби безпеки України, до призначення на відповідну посаду подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", та зобов’язані повідомити керівництву органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
( Статтю 19 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
На службу в органи Служби безпеки України не може бути прийнята особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення кримінального правопорушення, крім реабілітованої, або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
( Статтю 19 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 524-IX від 04.03.2020, № 720-IX від 17.06.2020 )
Співробітники Служби безпеки України зобов’язані подавати щороку до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
( Статтю 19 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
На співробітників Служби безпеки України поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
( Статтю 19 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Працівники Служби безпеки України (крім військовослужбовців), яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільняються із служби у триденний строк з дня одержання відповідним органом Служби безпеки України копії відповідного судового рішення. Військовослужбовці Служби безпеки України, яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби.
( Статтю 19 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 224-VII від 14.05.2013, № 524-IX від 04.03.2020 )
Співробітник Служби безпеки України, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених іншими особами, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.
( Статтю 19 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими Законом України "Про запобігання корупції".
( Статтю 19 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
Примітка. Термін "близькі особи" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
( Статтю 19 доповнено приміткою згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 19-1. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
Співробітники Служби безпеки України зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
( Закон доповнено статтею 19-1 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 19-2. Обмеження щодо роботи близьких осіб
Співробітники Служби безпеки України не можуть мати в прямому підпорядкуванні або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
( Частина перша статті 19-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо у зазначений строк ці обставини добровільно ними не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з дня виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
( Частина друга статті 19-2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади або із служби.
Співробітнику Служби безпеки України забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких йому осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.
Примітка. Термін "пряме підпорядкування" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
( Примітка статті 19-2 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 ) ( Закон доповнено статтею 19-2 згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )
Стаття 20. Військовослужбовці Служби безпеки України
Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Військовослужбовці Служби безпеки України мають право на носіння військової форми одягу із знаками розрізнення, зразки яких затверджуються відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, зразок якого затверджується Головою Служби безпеки України.
( Частина друга статті 20 в редакції Закону № 567-VIII від 01.07.2015 )
Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.
Стаття 21. Правове регулювання трудових відносин працівників Служби безпеки України
Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, регулюються законодавством України про працю.
Стаття 22. Підготовка спеціалістів для Служби безпеки України
Підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів для Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" та інших актів законодавства.
Для забезпечення професійної освіти кадрів Служба безпеки України створює відповідні навчальні заклади.
Стаття 23. Запас Служби безпеки України
У запас Служби безпеки України зараховуються громадяни України, які вислужили установлені строки і звільнені зі служби у Службі безпеки України, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі.
Для доукомплектування посад, передбачених штатами воєнного часу, у запас Служби безпеки України також можуть бути зараховані військовозобов’язані, які перебували у запасі Збройних Сил України та Служби зовнішньої розвідки України.
Зазначені особи перебувають на військовому обліку в Центральному управлінні та відповідних регіональних органах Служби безпеки України і залучаються до проведення навчальних (перевірочних) та спеціальних зборів у визначеному законодавством порядку.

................
Перейти до повного тексту