1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про соціальний захист дітей війни
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 4, ст.94)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3235-IV від 20.12.2005 , ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 № 3367-IV від 19.01.2006 , ВВР, 2006, № 19-20, ст.166 № 489-V від 19.12.2006 , ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007 , ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року )
( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1891-VI від 16.02.2010 , ВВР, 2010, № 19, ст.150 № 2856-VI від 23.12.2010 , ВВР, 2011, № 29, ст.272 № 76-VIII від 28.12.2014 , ВВР, 2015, № 6, ст.40 № 2249-VIII від 19.12.2017 )
( Установити, що у 2011 році норми і положення статті 6, цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік згідно із Законом № 2857-VI від 23.12.2010 )
Цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років;
державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Стаття 2. Мета встановлення державної соціальної підтримки і пільг дітям війни
Державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою:
визнання на державному рівні важкого життєвого шляху громадян України, чиє дитинство збіглося з роками Другої світової війни;
надання дітям війни соціальної підтримки.
Стаття 3. Законодавство про соціальний захист дітей війни
Законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України.
Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень установлювати додаткові гарантії соціального захисту дітей війни.
Стаття 4. Соціальний захист дітей війни і загальнодержавні програми
Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням.
Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності Кабінету Міністрів України, які схвалюються Верховною Радою України.
( Частину третю статті 4 виключено на підставі Закону № 2856-VI від 23.12.2010 )
Розділ II
ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДІТЯМ ВІЙНИ
Стаття 5. Пільги дітям війни
Дітям війни надаються такі пільги:
право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;
використання чергової відпустки в зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва;
( Абзац шостий статті 5 виключено на підставі Закону № 76-VIII від 28.12.2014 )
право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
( Абзац сьомий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 76-VIII від 28.12.2014 )
діти війни, які є особами з інвалідністю, мають право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров'я (госпіталях). Госпіталізація проводиться при відповідних показаннях та наявності вільних місць.

................
Перейти до повного тексту