Цей Закон спрямований на забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем шляхом надання дотації роботодавцю.

Законодавство про забезпечення молоді першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю базується на Конституції України та складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, законів України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про зайнятість населення", про Державний бюджет України на відповідний рік, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері забезпечення молоді першим робочим місцем, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про забезпечення молоді першим робочим місцем, то застосовуються норми міжнародного договору.

Забезпечення молоді першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю здійснює державна служба зайнятості.

Дотація надається роботодавцю в разі прийняття на роботу за направленням державної служби зайнятості молоді, якій надається перше робоче місце за отриманою відповідною професією (спеціальністю), строком на два роки та за умови відсутності в нього протягом останніх шести місяців скорочення чисельності працюючих за професією (спеціальністю), за якою працевлаштовується молодий громадянин.

Державна служба зайнятості може надавати роботодавцю дотацію для забезпечення молоді першим робочим місцем з дня прийняття її на роботу.

Перелік професій та спеціальностей, щодо яких може надаватися дотація роботодавцю для забезпечення молоді першим робочим місцем, визначається Кабінетом Міністрів України.

Надання роботодавцю дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем здійснюється в межах асигнувань Державного бюджету України, передбачених на такі цілі, та коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які стягуються як фінансові санкції з підприємств, установ і організацій відповідно до частини шостої статті 7 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Можливості та обсяги надання дотацій визначаються щорічно правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з фінансових можливостей Фонду та з урахуванням асигнувань Державного бюджету України.

Роботодавець, якому надано дотацію, зобов'язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих з дотацією осіб та не розривати трудовий договір з ними за скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років.

У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим з наданням роботодавцю дотації, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору надана дотація має бути повернута роботодавцем у повному обсязі з урахуванням індексації на рівень інфляції.